Пропозиції щодо удосконалення податкового планування на ПФ "Котон"

Реєстрація фізичних і юридичних осіб - платників податків. Порядок подання документів суб'єктом підприємницької діяльності для взяття на облік. Порядок зняття з нього в органах державної податкової служби. Перевірка правильності нарахування податків.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 30.01.2014
Размер файла 30,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • Вступ
  • І. Теоретична частина
    • 1.1 Організація обліку платників податків
    • 1.2 Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів
    • 1.3 Порядок подання документів суб'єктом підприємницької діяльності для взяття на облік
    • 1.4 Облік платників податку на додану вартість
    • 1.5 Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби
  • ІІ. Розрахункова частина
    • 2.1 Податковий календар
    • 2.2 Перевірка правильності нарахування податків
    • 2.3 Акт перевірки правильності нарахування податків
  • ІІІ. Рекомендаційна частина
    • 3.1 Пропозиції щодо удосконалення податкового планування на ПФ „Котон”
  • Список використаної літератури

Вступ

Податки - це встановлені вищим органом державної законодавчої влади обов'язкові платежі, що сплачують фізичні і юридичні особи в бюджет у розмірах і в терміни, передбачені законом. Історично вони виникли з поділом суспільства на класи і появою держави. Економічна природа податку заключається у визначенні призначення податку, об'єкту оподаткування і джерела сплати, а також визначення того впливу, який чинить податок в кінцевому рахунку на суб'єктів оподаткування і на все народне господарство, як одне ціле.

Податок -- універсальна категорія, яка виражає основні суттєві риси і властивості фінансів в будь-якій економічній системі. Не випадково, в умовах функціонування ринкової економіки податкова форма в системі фінансових відносин стає провідною. Аналіз податків як вихідної категорії, в якій проглядаються основні суттєві риси і властивості фінансів, дає правильний орієнтир для розгляду різних фінансових понять і категорій в чіткій відповідності до розвитку економічного процесу.

Податки, виражаючи більш обмежену сферу виробничих відносин, є частиною розподільчих, а, точніше, перерозподільчих відносин. Беручи участь у перерозподілі національного доходу, податкові відносини підлеглі первинним відносинам матеріального виробництва, змінюються в залежності від вимог продуктивних сил і обміну, в цілому носять похідний, вторинний характер. Беручи участь у перерозподілі нової вартості, податки виступають частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Специфічна форма виробничих відносин податків формує їхній суспільний зміст.

Суспільний зміст податків дає можливість проникнути в їхню глибинну сутність, дозволяє розкрити внутрішній зміст і еволюцію, найважливіші ознаки й особливості, а також механізм взаємодії базису і надбудови.

При перерозподілі національного доходу податки забезпечують присвоєння державою частини нової вартості в грошовій формі. Ця частина національного доходу, мобілізована примусово у формі податків з юридичних і фізичних осіб, перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсів держави, тобто в основу його життєдіяльності. Присвоєна державою через податки частина вартості національного доходу перетворюється в суспільну власність, що частково повертається населенню через систему трансфертів.

Податки, крім суспільного змісту, мають матеріальну основу. Вони -- частина грошових доходів суспільства, відчужена і привласнена державою. Це видиме на поверхні економічного життя явище виступає як матеріальний зміст податків. Збільшення податкових доходів означає усе більше усуспільнення національного доходу. Держава в такий спосіб через податки і їхнє використання вносить серйозні зміни в розподільчі відносини на користь того чи іншого регіону, тієї чи іншої галузі, соціальної групи.

Таким чином, податки мають подвійний характер: з одного боку, вони виступають специфічною формою виробничих відносин, у чому складається їхній суспільний зміст і, з іншого боку, є частиною вартості національного доходу в грошовій формі, що характеризує їхній матеріальний зміст.

Джерелом податків виступає новостворена вартість - національний дохід, створений у сфері матеріального виробництва, котрий включає вартість необхідного продукту і вартість додаткового продукту, чи додану вартість, що є абстрактними економічними категоріями, а в реальному житті здобувають специфічні форми вираження: вартість необхідного продукту -- форму ціни робочої сили, чи заробітну плату, і вартість додаткового продукту -- форму прибутку, ренти, відсотка, тобто виступають у виді конкретних грошових доходів. Це первинний розподіл національного доходу, що доповнюється вторинним розподілом, чи перерозподілом, де податкам належить важливе місце. Податки як частина нової вартості примусово мобілізуються державою. Характерними ознаками податків як фінансової та економічної категорії є їх примусовий характер, безеквівалентність та відсутність цільового призначення.

У структурі податкової роботи важливе місце займає облік платників податків. Він створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і цільових фондів.

Реєстрації як платники податків підлягають всі юридичні й фізичні особи, що мають об'єкти оподаткування. З метою централізації обліку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб і Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків (ДРФО). Первинний облік платників податків ведеться в журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб.

І. Теоретична частина

1.1 Організація обліку платників податків

У структурі податкової роботи важливе місце займає облік платників податків. Він створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і цільових фондів.

Реєстрації як платники податків підлягають всі юридичні й фізичні особи, що мають об'єкти оподаткування. З метою централізації обліку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб і Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків (ДРФО). Первинний облік платників податків ведеться в журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб.

Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків, включає:

єдиний банк даних юридичних осіб -- платників податків;

реєстр неприбуткових організацій і установ;

державний реєстр фізичних осіб - платників податків (ДРФО);

реєстр фізичних осіб - платників податків суб'єктів підприємницької діяльності (РФО);

реєстр платників податків -- постійних представників нерезидентів в Україні;

реєстр договорів про спільну діяльність.

Роботі податкових інспекцій з метою забезпечення повноти обліку

Робота з обліку платників податків у органах державної податкової служби здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується Державною податковою адміністрацією України.

Для забезпечення повноти обліку платників податків органи державної податкової служби за станом на перше число коленого місяця проводять звірення районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб - платників податків, а також реєстру фізичних осіб з даними відповідних органів державної реєстрації з обов'язковим складанням актів звірок.

На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів державної реєстрації, про зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності, підрозділи обліку платників податків складають списки суб'єктів підприємницької діяльності, які не з'явились в органи державної податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стягнення податків і підрозділам податкової міліції.

У такому ж порядку передаються матеріали і стосовно платників податків, що в установлені терміни не повідомили орган державної податкової служби про перереєстрацію, реорганізацію, зміни в реєстраційних та статутних документах.

Щодо кожного суб'єкта підприємницької діяльності підрозділи примусового стягнення податків встановлюють із засновниками та керівниками суб'єктів підприємницької діяльності причини ухилення від взяття на облік в органах державної податкової служби та вживають заходи (по телефону, поштою, виїздом за місцезнаходженням) щодо залучення суб'єктів підприємництва до обліку і повідомляють про це підрозділ податкової міліції.

Підрозділи органу державної податкової служби .

стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;

стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків, За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних осіб.

Якщо підрозділом з оподаткування юридичних/фізичних осіб, підрозділом примусового стягнення податків, підрозділом податкового аудиту або іншим підрозділом органу державної податкової служби встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, всі отримані відомості про платника податків (у тому числі й про фактичне місцезнаходження) та про допущені порушення податкового законодавства й суму податкового боргу передаються цим підрозділом до підрозділів з обліку платників податків.

Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділи з обліку платників податків або інші підрозділи органу державної податкової служби готують та передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. Щодо кожного встановлюваного платника податків оформляється один окремий запит незалежно від кількості порушень та несплачених видів податків. До Єдиного банку даних про платників податків -- юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб відповідного рівня вносяться дані про подання запиту.

До матеріалів, що передаються підрозділу податкової міліції, включаються акт перевірки місцезнаходження платника податків, інформація про вжиті заходи щодо з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, усі отримані відомості про платника податків (у тому числі і про фактичне місцезнаходження), про допущені порушення податкового законодавства, суму податкового боргу, анкетні дані відповідальних осіб, розширені реєстраційні відомості про платника податків (код, назва, дата реєстрації (перереєстрації), відомі адресні дані, відомості про відкриті/закриті банківські рахунки, види діяльності та всі інші наявні реквізити із відповідного рівня Єдиного банку даних про платників податків -- юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб).

Про результати роботи із встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків підрозділи податкової міліції надають інформацію підрозділам з обліку платників податків.

Якщо підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то підрозділи з обліку платників податків до відповідного органу державної реєстрації (легалізації) надсилають повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням, неповідомлення ним органу державної податкової служби своєї нової адреси та неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Таке повідомлення надсилається як стосовно осіб, які не з'явилися до органу державної податкової служби для взяття на облік, так і відносно платників податків, що перебувають на обліку.

Крім того, органи державної податкової служби координують свою діяльність з питань обліку платників податків з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, службами безпеки України, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державною митною й контрольно-ревізійною службами, іншими органами, що здійснюють контроль, установами банків, а також із податковими службами інших держав.

З метою контролю за оподаткуванням взятих на облік платників податків та особливостей організації встановлення місцезнаходження платників податків у розрізі окремих видів податків органи державної податкової служби, які ведуть облік платників, складають і надсилають до органів державної податкової служби вищих рівнів зведений звіт обліку платників податків.

1.2 Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів

Державний реєстр фізичних осіб -- платників податків та інших платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення обліку фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки, інші обов'язкові платежі до бюджету й збори у державні цільові фонди. Державний реєстр створюється ДПА.

Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є:

дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів;

інформація підприємств, установ, організацій всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;

інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб-суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;

відомості відділів реєстрації актів громадського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, які померли. В інформаційний фонд Державного реєстру включаються:

ь індивідуальні ідентифікаційні номери, які надаються фізичним особам -- платникам і зберігаються за ними протягом всього їх життя;

ь загальні відомості про фізичних осіб -- платників податків;

ь інформація про сплату фізичними особами податків.

Реєстрація фізичних осіб проводиться ДПІ(А) за місцем постійного проживання платника, а для осіб, що не мають постійного місця проживання в Україні, -- за місцем отримання доходу.

Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів вносяться такі дані:

прізвище, ім'я, по батькові;

дата народження;

місце народження (країна, область, район, населений пункт);

місце проживання;

місце основної роботи;

види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.

Ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для використання суб'єктами підприємницької діяльності, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки, та інші фінансово-кредитні установи в разі:

виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;

укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;

відкриття рахунків в установах банків.

Первинні звітні та облікові документи, пов'язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають ідентифікаційних номерів, вважаються недійсними за винятком звітних та облікових документів, у яких відсутні ідентифікаційні номери осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

Дані Державного реєстру використовуються виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти та своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Відомості Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства. Державні податкові інспекції мають право:

перевіряти достовірність інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру;

надавати інформацію з Державного реєстру іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.

1.3 Порядок подання документів суб'єктом підприємницької діяльності для взяття на облік

Згідно з чинним законодавством юридичні особи повинні в 20-ти денний термін після отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням для постановки на податковий облік. Філіали та інші відособлені підрозділи повинні в 20-ти денний термін після включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій (ЄДРПО) України звернутися до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням для постановки на податковий облік. Для цього юридичні особи -- платники податків подають до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

заяву за встановленою формою (№ 1 -01Ш);

завірені в нотаріальному порядку копії статуту, установчих договорів з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію, або копію положення (для бюджетних установ, добродійних організацій);

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію довідки про включення до ЄДРПО України з наданням ідентифікаційного коду.

Усі передбачені документи подає особисто власник або уповноважена ним особа, або головний бухгалтер. Документи приймаються лише за наявності паспортів і довідок про надання ідентифікаційного номера за ДРФО власників, засновників (фізичних осіб), директора і головного бухгалтера. Перевірку паспортних даних виконують підрозділи податкової міліції. Текст заяви оформляється друкарським способом і підписується власником, засновником або призначеним керівником, або головним бухгалтером підприємства.

Прийняття на облік платника податків здійснюється органом державної податкової служби протягом двох робочих днів після надходження заяви за наявності всіх необхідних документів.

Після постановки платника податків на облік орган державної податкової служби ставить на примірнику його статуту відмітку про прийняття на облік і видає йому відповідну довідку для пред'явлення до органів державної влади та установ банків, в яких він вирішив відкрити поточні рахунки.

Після постановки платника податків на облік формують його облікову справу, яка зберігається до ліквідації платника податків або зняття його з обліку в одному органі державної податкової служби і прийняття на облік в іншому органі.

Облікова справа платника податків складається з:

а) реєстраційної частини -- переліку документів, поданих платником по датків до органів державної податкової служби при взятті його на податковий об лік; може доповнюватися документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, статистики, інших державних органів, міністерств, центральних органів виконавчої влади та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв'язку з його ліквідацією;

б) звітної частини -- звітних документів, що надаються платником податків у період його діяльності.

Підрозділ, який веде облік платників податків, не пізніше наступного дня після взяття платника податків на облік друкує та передає списки платників податків, узятих на облік, до підрозділів з питань оподаткування юридичних осіб для подальшого контролю за поданням ними податкової звітності. Підрозділи з питань оподаткування формують звітну частину облікової справи на кожного платника.

Особливості постановки на облік фізичних осіб -- суб'єктів підприємницької діяльності

Фізична особа -- суб'єкт підприємницької діяльності (СПД) після отримання свідоцтва про державну реєстрацію повинна в 5 -ти денний термін звернутися до органу державної податкової служби за місцем свого проживання для прийняття на податковий облік з такими документами:

заява за відповідною формою;

копія свідоцтва про державну реєстрацію СПД;

паспорт.

Порядок внесення змін в облікові справи платників податків.

Органи державної податкової служби проводять внесення змій і доповнень у районний рівень Єдиного банку даних юридичних осіб -- платників податків і Реєстр фізичних осіб на підставі:

інформації органів державної реєстрації;

документально підтвердженої інформації установ банків про відкриття (закриття) банківських рахунків з установ банків;

документально підтвердженої інформації, що надається платниками по датків.

1.4 Облік платників податку на додану вартість

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість має свої особливості. Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість є:

особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, по слуг), якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календар них місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ);

особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України;

особа, яка здійснює на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незалежно від обсягів продажу.

Для реєстрації платник подає до податкового органу заяву не пізніше двадцятого календарного дня, наступного за останнім днем даанадцятимісячного періоду, в якому обсяг оподатковуваних операцій перевищив 3600 НМДГ, а для осіб, що здійснюють на митній території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти, -- не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку здійснення такої підприємницької діяльності. До заяви додається платіжний документ про сплату встановленої суми за Свідоцтво платника податку на додану вартість.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 робочих днів надати заявнику (надіслати поштою з повідомленням про вручення за рахунок заявника) свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Виключення платника податку на додану вартість з Реєстру й анулювання Свідоцтва здійснюється за заявою платника податків у таких випадках:

* якщо зареєстрована протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 НМДГ;

якщо зареєстрована як платник податків особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку;

при переході юридичної особи -- платника податку на додану вартість на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою 10% або коли фізична особа, яка до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку й звітності була платником податку на додану вартість, після переходу на неї прийняла рішення про те, що вона не є платником податку на додану вартість;

у разі придбання спеціальних торгових патентів платником податку, що займається виключно такими видами підприємницької діяльності, для здійснення яких він придбав спеціальний торговий патент.

Облік надходжень податків ведеться в картках особистих рахунків, які відкриваються в податкових інспекціях для кожного платника податків. Картки особистих рахунків дозволяють контролювати процес розрахунків підприємств із бюджетом і за необхідності вживати заходів щодо усунення заборгованості платників перед бюджетом.

Для виключення з Реєстру платник податку на додану вартість подає до органу державної податкової служби за місцем реєстрації заяву про виключення з Реєстру платника податку на додану вартість за ф. №3-Р, Свідоцтво про реєстрацію і всі його завірені копії. Орган державної податкової служби в 10-денний термін розглядає вказану заяву.

У разі відсутності підстав для виключення платника податку на додану вартість із Реєстру, платнику видається письмове пояснення (відмова у виключенні) і повертається Свідоцтво разом із завіреними копіями.

За наявності підстав для виключення платника податку на додану вартість із Реєстру орган державної податкової служби виключає його з Реєстру:

на дату подання заяви;

на дату закінчення терміну дії Свідоцтва.

1.5 Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби

У разі прийняття власником підприємства або уповноваженою ним особою рішення про зняття з обліку як платника податків необхідно в 3-денний термін із дати прийняття рішення подати до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

заяву про зняття платника податків з обліку за встановленою формою;

заяву про зняття з обліку платника податку на додану вартість, а також оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість і завірені в ДГО копії цього свідоцтва;

оригінал довідки про реєстрацію платника податків;

копію розпорядчого документа рішення власника про ліквідацію підприємства;

копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії;

ліквідаційну картку органів державної статистики.

У десятиденний термін від дня подання заяви складається ліквідаційний баланс у формі річного звіту, який надається для перевірки органу державної податкової служби.

При отриманні органами державної податкової служби від платника податків заяви про зняття з обліку, а також на підставі інформації про відкриття провадження про банкрутство платника податків, орган державної податкової служби у місячний термін ухвалює рішення про проведення документальної перевірки цього платника.

Після проведення перевірки у разі відсутності заборгованості перед бюджетами орган державної податкової служби знімає платника з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби здійснюється за наявності повідомлення від установи банку про закриття даному платнику рахунків.

Якщо перевіркою встановлений факт заборгованості платника податків перед бюджетами, орган державної податкової служби не знімає його з обліку, а складає повідомлення про наявність зобов'язань про сплату податків і зборів і відправляє його ліквідаційній комісії.

юридичний податок підприємницький

ІІ. Розрахункова частина

2.1 Податковий календар

Таблица 1 Податковий календар на квітень місяць 2008 р.

№ з/п

Назва одержувача

Назва податку (звіту)

Період, за який сплачується податок

Термін подання звітності

Нормативний документ, на підставі якого сплачується податок

1.

ДПУ

Податок на прибуток підприємств

місяць, рік

20.04.08

ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. №349-IV

2.

ДПУ

Податок на додану вартість

місяць, рік

20.04.08

ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про податок на додану вартість” від 22.05.2003 року № 857-IV

3.

ДПУ

Комунальний податок

місяць

20.04.08

Декрет КМУ „Про місцеві податки та збори” від 20.05.93 року №56/93

4.

ДПУ

Збір за забруднення навколишнього середовища

квартал, рік

10.05.08

Декрет КМУ „Про місцеві податки та збори” від 20.05.93 року №56/93

5.

ДПУ

Плата за землю

поточний рік

до 1 лютого поточного року

ЗУ „Про плату за землю” від 19.09.96 року № 378/96-ВР

6.

ДПУ

Збір з власників транспортних засобів

квартал,рік

15.04.08

ЗУ „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 18.02.97 року № 75/97-ВР

2.2 Перевірка правильності нарахування податків

З метою реалізації державної політики з питань розвитку та підтримки малого підприємництва, ефективного використання його можливостей у розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року Указом Президента України було запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва (єдиний податок).

Суб'єкти малого підприємництва мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів або за єдиним податком або за загальним порядком, встановленим для сплати іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

В тому разі, якщо суб'єкт малого підприємництва обрав спосіб оподаткування за єдиним податком, він звільняється від сплати таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків,

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збору до Державного інноваційного фонду;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання

автомобільних доріг загального користування України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності."

Платник єдиного податку не звільняється від обов'язку нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, які виплачуються найманим працівникам, що перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності може бути запроваджена для таких суб'єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або(та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

На єдиний податок не можуть перейти:

- суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

- довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;

- суб'єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю підакцизними товарами (крім сфери громадського харчування).

Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах:

до Державного бюджету України - 20 відсотків;

до місцевого бюджету - 23 відсотки;

до Пенсійного фонду України - 42 відсотки,

на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених, народженням та похованням.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

При перевірці нарахування єдиного податку за ставкою 6% було встановлено, що податок нарахований невірно. Сума недоплати податку становить1202 грн.

Проведемо розрахунки:

1) Обчислемо суму доходу підприємства:

13700 + 1000 + 4000 + 6000 = 24700

2) Обчислемо суму податку:

24700 х 6% = 1482 грн.

3) Обчислемо суму штрафу за невірно розрахований податок:

1202 х 5% = 60,1 грн.

Отже підприємство має сплатити: 1482 грн. + 60,1 грн.

2.3 Акт перевірки правильності нарахування податків

Акт №12

12 лютого 2008 р. м. Коломиї

Про результати перевірки дотримання вимог законодавства про розрахунок та сплату єдиного податку за ставкою 6% за січень 2008 р.

На підставі посвідчення № 56 від 12.02.2008 р. Коломийського Державного податкового управління, створивши інспектором-ревізором Семаковською Н.В. проведена поточна перевірка правильності дотримання вимог законодавства про сплату єдиного податку за ставкою 6% за січень 2008 р.

Перевірку проведено з відома директора приватної фірми „Котон” Грабовецької Л.Л.

Перевірка проводилася 12 лютого 2008 р. У період за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність були:

Директор ПФ „Котон” - Грабовецька Л.Л.

Головний бухгалтер - Траскевич У М.

Перевірка проведена відповідно до Закону України:

„Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. №77/97

„Про державну податкову службу в Україні” від 03.02. 97 р. №83/97

„Про спрощену систему оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.01 р. № 283/37

ПФ „Котон” зареєстрована рішенням Коломийської міської Ради народних депутатів 18.07.1999 р. №248-р.

ПФ „Котон” взята на податковий облік в Коломийській ОДПУ і серпні 1999р., індивідуальний податковий номер 236589477521 свідоцтво № 22365941.

Ідентифікаційний код платника податку - 40310579.

Згідно із статутом підприємство має право здійснювати такі види діяльності:

- код 71250 - роздрібна торгівля недержавних організацій.

- код 71130 - оптова торгівля недержавних організацій.

Роздрібна торгівля проводиться через ЕККА ЕРА. 101, заводський №265994.

Підприємство має відкритий розрахунковий рахунок в АППБ „Аваль” № 36549578211036.

Перевіркою правильності визначення та нарахування сум єдиного податку за ставкою 6% встановлено наступне:

За січень місяць 2008 р. єдиний податок був нарахований невірно. Недоїмка даного податку становить 1202 грн.

Перевіркою встановлено суму, яку підприємство повинно було сплатити - 1482 грн.

Про результатам перевірки складено Протокол № 32514 серія РМ. Відповідальність за невірне нарахування податку віднесено на головного бухгалтера Траскевич У.М.

Акт складено в двох примірниках, один з яких залишено на підприємстві.

Ст. Державний податковий ревізор-інспектор Семаковська М.В.

Директор ПФ „Котон” Грабовецька Л.Л.

ІІІ. Рекомендаційна частина

3.1 Пропозиції щодо удосконалення податкового планування на ПФ „Котон”

Державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.

Планування податкових платежів місцевими органами самоврядування має свої особливості:

1. Перелік місцевих податків, обов'язкових платежів і зборів, їх максимальні ставки визначаються централізовано на державному рівні. Конкретні розміри податкових платежів по кожному податку встановлюють місцеві органи влади.

2. Основна частка коштів на покриття витрат місцевих органів влади надходить з державного бюджету. Місцеві податки і збори становлять незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів.

3. Затвердження місцевих бюджетів, в силу їх залежності від дотацій з державного бюджету, відбувається після визначення всієї допомоги, на яку можуть розраховувати місцеві органи самоврядування.

4. Нестабільність ставок оподаткування. У деяких регіонах України строк дії їх не перевищує кількох місяців. Це негативно впливає на планування податкових платежів і на розвиток підприємництва в регіоні.

5. Визначення розмірів податкових платежів з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер.

Планування податкових платежів являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих та у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів, а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Залежно від рівня управління розрізняють:

ь державне планування податкових платежів;

ь планування податкових платежів місцевими органами самоврядування;

ь податкове планування підприємства.

Податкове планування підприємства має примусовий характер і здійснюється згідно з тією законодавчою базою, яка існує в державі, у тому числі й з підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. На рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків.

Податкове планування базується на результатах наукових досліджень звітних аналітичних даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування в поточному році, їх впливу на різні напрями економічної діяльності.

Список використаної літератури:

1. Закон України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР.

2. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року № 168/97-ВР.

3. Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-11.

4. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями.

5. Закон України „Про спрощену систему оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.01 р. № 283/37.

6. Декрет кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 „Про акцизний збір”.

7. Інструкція про порядок застосування та стягнення штрафних(фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Державної податкової адміністрації від 17.03.2001 року №110.

8. Бухгалтерський податковий облік. Навчальний посібник для студентів спец. 7.050106 „Облік і аудит” / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця, к.е.н., доц. С.Л. Берези. - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖДТУ, 2004. - 384с.

9. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 260с.

10. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці: Навчальний посібник. - К., 2004.

11. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Підручник/ За загальною редакціює С.М. Онисько. - Львів: „Новий світ-2000”, 2004. - 310с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Порядок оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, його роль і необхідність у трансформаційній економіці. Альтернативні методи оподаткування, їх переваги та недоліки. Шляхи удосконалення роботи Державної податкової служби України.

    дипломная работа [174,0 K], добавлен 08.05.2009

  • Характеристика податку на доходи фізичних осіб. Основні рекомендації щодо удосконалення сплати податку на доходи фізичних осіб. Комплексне дослідження сплати податків на прикладі підприємства "Югвоєнстрой". Удосконалення податкової законодавчої бази.

    дипломная работа [386,5 K], добавлен 05.06.2011

  • Аналіз системи нарахування та сплати прямих і непрямих податків і її впливу на діяльність підприємства. Оцінка податкового навантаження. Порядок оформлення податкової звітності. Напрямки підвищення ефективності системи оподаткування юридичних осіб.

    дипломная работа [2,2 M], добавлен 08.03.2015

  • Власність як правооснова господарської діяльності. Спеціальний статус учасників угод про розподіл продукції. Створення суб'єктів господарської діяльності. Взяття на податковий облік юридичних осіб. Припинення юридичної особи (добровільна та примусова).

    курсовая работа [151,4 K], добавлен 10.07.2010

  • Взяття суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, нормативно-правова основа даного процесу. Система оподаткування підприємств в Україні. Види прямих та непрямих податків, їх ставки на сьогодні.

    реферат [27,4 K], добавлен 14.01.2011

  • Структура Комсомольського відділення Кременчуцької Державної податкової інспекції. Діяльність управління реєстрації та обліку платників податків. Організація обліку та обробка податкової звітності. Особливості оподаткування юридичних та фізичних осіб.

    отчет по практике [814,8 K], добавлен 20.02.2012

  • Дослідження сутності податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні. Місце й роль податку з доходів фізичних осіб у податковій системі. Вивчення правового статусу фізичних осіб як платників податків. Об’єкти оподаткування. Звітність платників податку.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 01.04.2013

  • Основні принципи відбору платників для проведення податкової перевірки. Організація і методика перевірки правильності оподаткування доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності. Адміністративний арешт активів платника податку.

    контрольная работа [14,9 K], добавлен 20.04.2004

  • Сутність податків та системи оподаткування. Аналіз рівня податкового навантаження податків з юридичних осіб. Пільги, які надаються юридичним особам. Негативний вплив пільг на доходи зведеного бюджету. Класифікація видів податків і об’єктів оподаткування.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 14.11.2010

  • Податкове навантаження на підприємства в Україні. Непрямі податки та збори з юридичних осіб в Україні. Удосконалення адміністрування податків з юридичних осіб. Бюджетоформуюча структурна роль непрямих податків у формуванні доходів Державного бюджету.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 07.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.