Фінансовий аналіз підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

7

Контрольна робота

з дисципліни: "Фінансовий менеджмент"

Варіант 6

Київ 2012

Завдання 1

За даними фінансової звітності (табл. 1, 2 - Додатки 1, 2) розрахувати фінансові коефіцієнти. Результати розрахунків занести в табл. 3. Порівняти їх з нормативними значеннями. Проаналізувати фінансовий стан підприємства. Скласти аналітичну записку; запропонувати заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

Таблиця 3

Розрахунок коефіцієнтів див. Додаток 3

Аналітична записка див. Додаток 4

Завдання 2

1. Розрахувати середню фактичну наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1. Визначити необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (табл. 4).

2. Визначити, чи потрібне підприємству додаткове зовнішнє джерело фінансування у плановому році при збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції або вистачить власного чистого прибутку для поповнення активів. Урахувати, що від змін обсягів виробництва та реалізації продукції безпосередньо залежить 70% активів та 50% пасивів підприємства, рівень рентабельності продажу (відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації) планується такий, як у звітному році.

Виконання розрахунку фінансування за рахунок зовнішніх джерел:

Ф_зд= (А/В) (ДВ) - (П/В) (ДВ) - Р_рВ_пл,

ДВ = (В_пл - В);

де А - активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

В - чиста виручка звітного року;

ДВ - запланована зміна чистої виручки у плановому році,

В_пл - чиста виручка планового року;

П - пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

Р_р - рівень рентабельності продажу (реалізації).

Таблиця 4. Вихідні дані для виконання контрольного завдання 2

Розв'язання:

1. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку розділу І пасиву Балансу "Власний капітал" (ф. 1 рядок 380) та підсумком розділу І активу Балансу (ф. 1 рядок 080).

За звітними даними підприємства визначимо середню фактичну наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році:

на початок періоду = В_к - НА

на кінець періоду = В_к - НА

середній розмір = (В_{к на поч.} + В_{к на кін.})/2 - (НА _{на поч.} + НА _{на кін.})/2

де В_к - власний капітал; НА - необоротні активи.

· на початок періоду = 3 776,9 - 3 562,6 = 214,3 тис. грн.

· на кінець періоду = 4 193,3 - 3 677,3 = 516 тис. грн.

· середній розмір за звітний період = (3 776,9 + 4 193,3)/2 - (3 562,6 + 3 677,3)/2 = 365,15 тис. грн. або (214,3 + 516): 2 = 365,15 тис. грн.

Коефіцієнт оборотності - це кількість оборотів, що роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. З метою визначення необхідного середнього розміру власних обігових коштів на плановий рік, виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році, складемо наступну таблицю

Таблиця 5. Розрахунок показників, тис. грн.

Таким чином, необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік буде дорівнювати 517,77 тис. грн.

2. Для виконання розрахунків скористаємося формулою, яка представлена в завданні. Таким чином необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел:

Ф_зд = (А/ В) (ДВ) - (П/В) (ДВ) - Р_рВ_пл ,

Ф_зд = (5 726,0 * 0,7)/ 3 634,8) (5 100,0 - 3 634,8) - (5 726,0 * 0,5)/ 3 634,8) (5 100,0 - 3 634,8) - (528,4/3 634,8) * 5 100,0 = (4 008,2/3 634,8) * 1 465,2 - (2 863,0/3 634,8) * 1 465,2 - 0,15 * 5100,0 = 1,10 * 1 465,2 - 0,79 * 1 465,2 - 765 = 1 611,72 - 1 157,51 - 765 = -310,79 тис. грн.

Тобто додаткове зовнішнє джерело фінансування не потрібне, підприємству вистачить власного чистого прибутку для поповнення активів.

Список використаної літератури

фінансовий обіговий кошти

1) Анализ и обоснование управленческих решений / Майданчик Б.И., Карпунин М.Г., Любинецкий Я.Г. и др. М.: Финансы и статистика, 2001

2) Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2007

3) Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. /., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. - К.: Либідь, 2002

4) Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т.1. - К.: Ника-Центр, 2004

5) Бланк И. А Финансовый менеджмент. - К.: МП "ИТЕМ" ЛТД, "Юнайтед Лондон Трейд Лимитед", Москва-Лондон, 2005

6) Бородина О. И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 2005

7) Гридчина М. В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 3-е изд., стереотип. - К.: МАУП, 2004

8) Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 2006

9) Економічний аналіз: Навч.посібник. / М.А. Болюх, В.З Бучевський, М.І. Горбатюк / За ред. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2003

10) Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ В. М. Івахненко, М. І. Горбаток. - 3-тє вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006

11) Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. -- 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001

12) Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородний А.Г. Економічний аналіз: Підручник / За ред. проф. А.Г. Загородного. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008

13) Ковалев В. В Финансовый анализ. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006

14) Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 2005

15) Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студ. екон. спеціальностей ВНЗ. / За ред. д.е.н., проф. Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2007

16) Негашев Е.В. Анализ финансов предприятий в условиях рынка. - М.: Высш. шк., 2007

17) Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: Глобус, 2002

18) Павлова Л. Н. Финансы предприятия. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2006

19) Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002

20) Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання, 2005

21) Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2001

22) Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2006

Додатки

Додаток 1

Таблиця 1. Вихідні дані з балансів підприємства

Додаток 2

Таблиця 2. Звіт про фінансові результати(ф. №2) тис.грн.

Додаток 3

Аналітична записка

Аналіз фінансового стану підприємства та заходи його поліпшення

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану даного підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма №1) і звіт про фінансові результати (форма №2).

В ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства були розраховані такі показники:

Ш коефіцієнт фінансової незалежності "автономії" - він характеризує частку власників підприємства в загальному обсязі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово сталим і стабільним є підприємство, тим менше воно залежить від зовнішніх кредиторів. Рекомендована нижня межа цього показника 0,5 (або 50%). За звітними даними значення показника як на початок (0,88), так і на кінець звітного періоду (0,9) значно перевищують нормативне значення, що свідчить про те, що діяльність підприємства фінансується переважно за рахунок власних коштів і не сильно залежить від зовнішніх кредиторів. Збільшення показника протягом звітного періоду позитивно характеризує динаміку фінансової стійкості, тобто фінансова стійкість підприємства в звітному періоду покращилася.

Ш коефіцієнт фінансової стійкості - його незначне збільшення з 0,88 на початку періоду до 0,90 на кінець звітного періоду можна оцінити позитивно, оскільки це свідчить про те, що збільшилась питома вага власних коштів по відношенню до позикових, що свідчить про покращення фінансової стійкості підприємства. До того ж, як по початок, так і на кінець звітного періоду значення показника знаходиться в межах нормативного.

Ш показник фінансового левериджу - характеризує вплив на прибуток ціни капіталу на реалізації проекту і податку на прибуток. Фінансовий леверидж - це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу і структури власного та позикового капіталу. Значення показника як на початок, так і на кінець звітного періоду має нульове значення. Оскільки підприємство не використовує для фінансування своєї діяльності довгострокові кредити і таким чином не має довгострокових зобов'язань.

Ш коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами - характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним. На досліджуваному підприємстві значення показника як на початок (0,65), так і на кінець звітного періоду (0,71) значно вище за нормативне. Зростання коефіцієнта на 0,06 проти минулого періоду незначне, але свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику фінансових вкладень.

Ш коефіцієнт Бівера - ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт У. Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг. На досліджуваному підприємстві значення показника як на початок (0,84), так і на кінець звітного періоду (0,96) значно вище за нормативне (0,2).

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з погляду його короткострокової та довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями.

Для аналізу ліквідності (платоспроможності) підприємства були розраховані такі показники:

Ш коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності - дає загальну оцінку ліквідності поточних активів із запасами включно, і показує, скільки поточних активів підприємства припадає на одиницю поточних зобов'язань. Логіка розрахунку цього показника полягає в тому, що підприємство гасить нетривалі зобов'язання переважно за рахунок поточних активів. Тому, якщо поточні активи переважають за обсягом поточні зобов'язання, підприємство можна розглядати як таке, що успішно функціонує. Його зростання в динаміці розглядають як сприятливу тенденцію. Мінімальне значення показника дорівнює 1. За звітними даними значення показника на початок періоду дорівнює 2,86, а на кінець - 3,45, тобто значення значно вище за нормативне, до того ж в звітному періоді відбулось зростання показника на 0,60, що можна оцінити позитивно.

Ш коефіцієнт швидкої ліквідності - характеризує частину нетривалих позикових зобов'язань , які можна погасити не лише за рахунок готівки, але й за рахунок короткострокових (поточних) фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості. Мінімальне значення показника дорівнює 0,7-0,8. Однак ця оцінка досить умовна. Значення показника як на початок (1,9), так і на кінець періоду (2,4) значно вище за мінімально допустиме нормативне значення. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно зважати на фактори, що зумовили його зміни. Так, якщо зростання коефіцієнта термінової ліквідності було пов'язано переважно зі зростанням дебіторської заборгованості, навряд чи характеризує діяльність підприємства позитивно. Проте на досліджуваному підприємстві спостерігається скорочення дебіторської заборгованості та збільшення грошових коштів протягом звітного періоду, що можна оцінити позитивно;

Ш коефіцієнт абсолютної ліквідності - як на початок (0,82), так і на кінець періоду (1,47) має значення, значно вище за нормативні (більше нуля), що можна охарактеризувати позитивно, оскільки даний показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта в межах 0,25-0,35. За значення більше ніж 0,2 підприємство вважається платоспроможним. Позитивною є динаміка показника в звітному році. Зростання коефіцієнта на 0,65 протягом року можна оцінити позитивно.

Як відомо, капітал знаходиться у постійному русі, переходячи з однієї стадії в іншу. Чим швидше кошти підприємства зроблять кругообіг, тим більше продукції отримає та реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії призводить до уповільнення оборотності капіталу, потребує додаткового вкладення коштів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства. Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається, передусім, у збільшенні обсягу випуску продукції без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку.

Основними показниками оцінки ділової активності (оборотності) підприємства, наведеними в завданні, є:

Ш коефіцієнт оборотності активів - характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення, тобто показує, скільки разів на рік проходить повний цикл виробництва та обігу, який дає відповідний ефект у формі прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції дала кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт варіює залежно від галузі, відображаючи особливості виробничого процесу. На аналізованому підприємстві показник на початок періоду має значення 1,85, на кінець - 1,78. В звітному періоді відбулось зниження показника на 0,07, що свідчить про уповільнення оборотності активів підприємства. Зазначену тенденцію можна оцінити негативно.

Ш середня тривалість одного обороту активів є оберненим показником до коефіцієнта оборотності активів. Збільшення середньої тривалості одного обороту в звітному періоді на 7,76 можна оцінити негативно, оскільки це свідчить про зниження ефективності використання активів;

Ш коефіцієнт оборотності запасів відображає те, наскільки швидко проходить реалізація цих запасів. Взагалі, чим вищий показник обігу запасів, тим менше коштів зв'язано в цій найменш ліквідній статі оборотних засобів, тим більш ліквідну структуру мають обігові кошти і більш сталим є фінансовий стан підприємства. За звітними даними значення показника на початок періоду становить 4,35, а на кінець - 4,51. Тобто запаси підприємства збільшились на 0,16, що можна оцінити позитивно.

Ш середня тривалість одного обороту запасів - є оберненим показником до коефіцієнта оборотності запасів. Зменшення середньої тривалості одного обороту запасів в звітному періоді на 2,97 можна оцінити позитивно, оскільки це свідчить про сниження рівня "замороження" коштів в запасах.

Ш коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів (у середньому) дебіторська заборгованість перетворюється на готівку протягом звітного періоду. Підвищення показника з 12,67 до 16,54 в звітному періоді можна оцінити позитивно, оскільки рахунки покупців стали швидше перетворюватись на готівку.

Ш середній період погашення дебіторської заборгованості є оберненим показником до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості. Зменшення середнього періоду погашення дебіторської заборгованості на 6,74 можна оцінити позитивно, оскільки це свідчить про прискорення надходження коштів від дебіторів.

Ш середній період погашення кредиторської заборгованості збільшився в звітному періоді на 2,04, що можна оцінити позитивно, оскільки підприємство стало швидше розраховуватись з кредиторами, враховуючи позитивну динаміку періоду погашення дебіторської заборгованості (див. попередній показник) можна стверджувати, що на підприємстві відбулось покращення розрахункової дисципліни.

Ефективність господарської діяльності може бути оцінена цілим рядом абсолютних і відносних показників, найважливішим з яких є прибуток. Саме прибуток є кінцевою метою і основним критерієм діяльності підприємства. Розмір прибутку в абсолютній величині покладений в основу підрахунків відносних показників рентабельності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

Ш рентабельність продажу (реалізації) - показує, який прибуток з однієї гривни продажу отримало підприємство. Як на початок звітного періоду, так і на кінець кожна гривня продажу приносила підприємству 15 коп. чистого прибутку.

Ш рентабельність активів - характеризує, на скільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня вкладена в активи підприємства. Протягом аналізованого періоду показник практично не змінився, оскільки на початок. так і на кінець періоду 1 гривня, вкладена в активи, приносила 9 коп. чистого прибутку.

Ш рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Даний показник практично не змінився протягом звітного періоду, що це можна оцінити позитивно на даний момент, але надалі варто звернути увагу, щоб коефіцієнт збільшувався.

Ш рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут продукції. В звітному періоді спостерігається збільшення рентабельності з 0,27 на початку звітного періоду до 0,29 на кінець періоду. Тобто незначне збільшення рентабельності продукції (на 2 коп.), але це можна оцінити позитивно.

Аналіз показав, що фінансовий стан підприємства стійкий, підприємство є платоспроможним. Спостерігається позитивна динаміка показників фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності в звітному періоді. Проте рентабельність діяльності підприємства, його активів та капіталу є достатньо низькою, до того ж спостерігається тенденція до погіршення всіх показників рентабельності в звітному періоді. що можна оцінити негативно.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) являє собою найбільш жорсткий критерій ліквідності підприємства. Показує, яку частину нетривалих позикових зобов'язань за необхідності можна погасити негайно. Рекомендована нижня межа показника - більше нуля. Але надто високе значення показника на досліджуваному підприємстві теж небажане, оскільки надмірний залишок готівки на рахунках свідчить про неефективне її використання. Деякі вітчизняні джерела рекомендують верхню межу коефіцієнта абсолютної платоспроможності 0,35. Враховуючи надлишок готівки та достатні обсяги вільних фінансових ресурсів, з метою підвищення рентабельності діяльності підприємства, керівництву доцільно розглянути можливості ефективного вкладення вільних коштів. Наприклад, у високоприбуткові цінні папери, інвестиційні проекти тощо.

Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги. Основним засобом отримання конкурентних переваг є пошук шляхів підвищення ефективності власної діяльності та удосконалення фінансового стану. Це можливо за рахунок мобілізації внутрішніх резервів підприємства - явних та прихованих.

Удосконалення фінансового стану підприємства можливе за рахунок збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків. Підвищення розмірів вхідних грошових потоків можливе за рахунок:

- збільшення виручки від реалізації;

- продажу частини основних фондів;

- рефінансування дебіторської заборгованості.

Скорочення вихідних грошових потоків можливе за рахунок:

- зниження витрат, які відносяться на собівартість продукції;

- зниження витрат, які покривають за рахунок прибутку.

Основним заходом покращення фінансового стану є збільшення виручки від реалізації. В свою чергу розмір виручки від реалізації залежить від:

- обсягів реалізації продукції;

- ціни одиниці продукції, що реалізується.

Щоб збільшити обсяги реалізації, треба максимально активізувати збутову діяльність підприємства. Якщо дане підприємство займається торгівлею, то стимулювати збут можна різними методами: наданням знижок покупцям, помірними зменшеннями цін, застосуванням масової реклами.

Також одним із важливих шляхів удосконалення фінансового стану є мобілізація внутрішніх резервів. Це:

- проведення реструктуризації активів підприємства;

- сукупність заходів, пов'язаних зі зміною структури та складу активів балансу;

- перетворення в грошову форму наявних матеріальних та фінансових активів підприємства.

Внутрішні резерви підприємства складаються з явних та прихованих. Виявлення явних резервів здійснюється через ліквідацію: втрат окремих видів ресурсів, перевищення норм їх витрачання.

Особливу увагу необхідно звернути увагу на приховані резерви. Приховані резерви - частина капіталу, що ніяк не відображена в балансі. Розмір прихованих резервів балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їх реальною вартістю.

Шляхами удосконалення фінансового стану підприємства через виявлення прихованих резервів є: здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у робочому процесі; використання зворотного лізингу.

Одним з основних напрямів пошуку резервів є зменшення вихідних грошових потоків через зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток. На кожному підприємстві, залежно від його особливостей, можуть бути різними набір факторів, які впливають на собівартість.

Отже, удосконалення фінансового стану підприємства можливе шляхом підвищення результативності розміщення та використання ресурсів підприємства. При цьому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності на основі зростання прибутку й активів, при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності.

Размещено на Allbest.ru