Критерії розмежування підприємств за характером економічної діяльності. Форми та способи ухилення від сплати податків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна податкова служба України

Національний університет державної податкової служби України

Житомирська філія

Контрольна робота

з предмета: "Оподаткування підприємницької діяльності"

на тему: "Критерії розмежування підприємств за характером економічної діяльності. Форми та способи ухилення від сплати податків"

Виконала:

Студентка групи ОБАЗ-31

Жеребцова В.В.

Перевірив:

Леган І.М.

Житомир 2013

Зміст

1. Критерії розмежування підприємств за характером економічної діяльності

2. Форми та способи ухилення від сплати податків

Список використаної літератури

1. Критерії розмежування підприємств за характером економічної діяльності

Підприємство - основна ланка народного господарства, яка забезпечує виробництво основної маси товарів і послуг, здійснює науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою привласнення доходу (прибутку).

Як у первинній ланці народного господарства, на підприємстві зосереджена певна сукупність продуктивних сил (засобів праці, працівників, землі, сировини та ін.) та відносин економічної власності. Останні функціонують з приводу привласнення наявних на підприємстві об'єктів власності, обміну товарів і послуг з іншими підприємствами та розподілу створеного працівниками необхідного і додаткового продукту. Суб'єктами відносин власності є саме підприємство як юридична особа, його працівники. Кожне підприємство вступає у відносини з іншими підприємствами (купуючи комплектуючі вироби, сировину, надаючи й отримуючи послуги), державою (сплачуючи податки до бюджету та ін.), банками (отримуючи кредити та сплачуючи відсотки за ними).

Крім того, на підприємстві відбувається одиничний поділ праці. Залежно від технологічного процесу виробництва, розміру підприємства на ньому функціонують основні, допоміжні цехи, дільниці, різні служби, відділи. Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями. Підприємство вступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з іншими підприємствами, тобто є важливою ланкою техніко-економічних відносин. Так, підприємства України мали постійні господарські зв'язки з 33 тис. підприємств інших республік колишнього СРСР.

На підприємствах відбувається поєднання працівників із засобами виробництва, від характеру якого значною мірою залежить тип підприємства. Якщо, наприклад, засоби виробництва належать окремому власнику або групі власників і працівники наймаються на умовах продажу робочої сили за певну заробітну плату, такі підприємства є капіталістичними. Якщо засоби виробництва викупили працівники, як це має місце на 11 тис. фірм США, то воно стає колективним трудовим підприємством. Отже, основний критерій розмежування підприємств - тип власності.

Відповідно до цього критерію в Україні функціонують такі основні види підприємств: державні - засновані на державній формі власності. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну та комунальну, відповідно виділяють загальнодержавні та комунальні підприємства; колективні - засновані на власності трудового колективу.

За характером економічної діяльності - на виробничі, торговельні, фінансово-кредитні, посередницькі, науково-виробничі об'єднання та ін. За сферою діяльності - місцеві, регіональні, національні, міжнародні підприємства. За кількісними показниками - малі, середні й великі.

Виробниче підприємство - це таке, яке здійснює виробництво товарів, надає послуги, інформацію, створює духовні цінності. До виробничих підприємств належать: промислові, сільськогосподарські, будівельні, побутового обслуговування населення тощо. Виробництво товарів та послуг є для них визначальним.

Торговельне підприємство - юридична особа, що здійснює діяльність за загальною системою оподаткування, проводить готівкові розрахунки із застосуванням пластикових платіжних карток.

Фінансово-кредитне підприємництво - це діяльність, де об'єктом купівлі-продажу є специфічний товар - гроші, іноземна валюта, цінні папери.

Сутність фінансово-кредитного підприємництва полягає в тому, що підприємець придбаває головний фактор підприємництва у вигляді різних грошових коштів (грошей, валюти, цінних паперів) за грошову суму у володарів грошових коштів. Придбані грошові кошти потім продаються покупцям за плату, що перевищує попередню грошову суму, в результаті чого утворюється підприємницький прибуток.

Посередницьке підприємство - це таке, змістом діяльності якого є з'єднання зацікавлених у взаємодії, у взаємних угодах сторін (суб'єктів). Вони можуть надавати інформацію, консультативні, маркетингові послуги тощо.

2. Форми та способи ухилення від сплати податків

Економічна сутність ухилення від сплати податків

За економічним змістом ухилення від сплати податків є процесом уникнення податкових зобов'язань конкретними платниками податків. Економічний характер цього поняття проявляється через можливість чіткого визначення зміни податків від рівня ухилення. Соціальні наслідки ухилення пов'язані з існуванням фіскального обміну - податки - блага і покращення чи погіршення суспільного добробуту платників податків. На процес ухилення впливають такі фактори:

1) історичні традиції;

2) моральна етика платника податку;

3) рівень державного контролю в країні;

4) рівень оподаткування.

Рівень оподаткування напряму впливає на ухилення від сплати податків. Надмірне підвищення норми оподаткування призводить до збільшення доходів тіньової економіки і згортання легального бізнесу, а заодно і скорочення податкової бази.

Форми та способи ухилення від сплати податків

У фіскальній практиці існує дві основні форми ухилення від сплати податків: законна та незаконна.

Основна відмінність між цими формами: законні форми не тягнуть за собою відповідальності, а незаконні передбачають накладення відповідних штрафів, санкцій. власність кооперація податок бізнес

До законних способів відносять:

1) штучне, без порушення законодавства, завищення собівартості;

2) прискорене нарахування амортизації;

3) відрахування на утримання домашньої контори і власного транспорту, що використовується у службових цілях;

4) відрахування в благодійні фонди;

5) використання офшорних застережень та податкових гаваней;

6) використання податкових пільг.

Намагання звести до мінімуму сплату податків юридичними та фізичними особами призводить до відтоку фінансових потоків в ті країни, які на законодавчому рівні сприяють залученню капіталу, не вимагаючи підтвердження джерел їх походження. Для зниження податку використовують співпрацю з компаніями, зареєстрованими в країнах, де існує ліберальний підхід до оподаткування (повне звільнення сплати чи великі пільги). Ці країни отримали назву податкових гаваней, податкових оазисів або офшорних зон.

Офшорні зони (англ. offshore) - це країни або деяка частина певної країни, в яких:

Ш існує сприятливий режим обслуговування банківських, страхових та інших фінансових операцій для іноземних фірм або громадян-іноземців;

Ш відсутні обмеження фінансової діяльності поза межами країни реєстрації;

Ш забезпечується збереження інформації щодо конфіденційності власників;

Ш діють значні пільги в оподаткуванні, а в деяких офшорних країнах податки взагалі не існують для іноземних фірм-нерезидентів.

Офшорні компанії відкриваються в офшорних країнах та центрах, які надають пільги тільки нерезидентам. Дещо іншим є офшорний бізнес у вільних економічних зонах, де пільги надають нерезидентам і резидентам. До податкових пільг відносять податкові кредити і податкові канікули.

Податковий кредит - це зменшення податку перед державою протягом певного періоду часу. Поширені види податкового кредиту:

1) інвестиційні знижки;

2) списання сум податків, сплачених за кордоном;

3) знижки на заходи по фінансуванню зайнятості населення. Податкові канікули - це відстрочка щодо сплати податків з боку податкових органів.

Незаконні способи ухилення:

1) приховування об'єктів від оподаткування;

2) приховування доходів від оподаткування;

3) фальсифікація даних бухгалтерської та фінансової звітності;

4) підкуп податкових чиновників;

5) інші способи

Таким чином, ухилення від сплати податків є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів.

По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у держаний бюджет, і держава не може належним чином виконувати свої соціальні функції.

По-друге, вся соціальна сфера не дотримує фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти та всі інші).

По-третє, суб'єкти не сплати податків отримують невиправдані прибутки і мають змогу потиснути з ринку товарів і послуг своїх сумлінних конкурентів.

Обов'язок сплачувати податки є конституційним. Ст. 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Про те, що податкова політика в Україні є вкрай недосконалою, вже навіть високі посадові особи держави говорять відкритим текстом. Дискусії з приводу її вдосконалення відбуваються досить тривалий час, при цьому з найбільш принципових питань висловлюються діаметрально протилежні погляди. На мою думку, можливо, з прийняттям давно очікуваного Податкового кодексу будуть знайдені рішення, які стануть прийнятнішими і для суспільства в цілому, і для кожного окремого громадянина.

Список використаної літератури

1. І.М. Бойчук, П.С. Харів, М.І. Хопчан "Економіка підприємств". - Львів,

1999 р.

2. П.Г. Вашків, П.І. Пастер, В.П. Сторожук, Е.І.Ткач "Статистика підприємництва". - Київ, 1999 р.

3. Зіновій Ватаманюк, Степан Палагшин "Економіка". - Київ: "Либідь",

1999 р.

4. В.М. Ковальчук "Загальна теорія економіки". - Тернопіль, 1998 р.

5. П.Т. Гега. Правові основи податкової системи, правопорушення, проблеми, рішення. - К., 1996. - с.62-92.

6. П.Т. Гега. Правовий режим оподаткування в Україні. - К.: Юрінком, 1997.

Размещено на Allbest.ru