Формування валютної політики країн світу в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування валютної політики країн світу в сучасних умовах

Марена Тетяна Василівна

АНОТАЦІЯ

валютний економіка стратегія

Марена Т.В. Формування валютної політики країн світу в сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено розвитку теоретичних та науково-методичних засад формування національної валютної політики та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення валютної політики країн з різними типами економічних систем в сучасних умовах функціонування світового господарства. У роботі досліджено теоретико-методологічні основи формування валютної політики, визначено рівні її реалізації, розглянуто вплив валютної політики на розвиток національних економік, охарактеризовано валютні ринки в країнах з різними типами економічних систем. Здійснено аналіз валютної політики країн з розвинутою ринковою економікою, надано оцінку форм реалізації валютної політики країнами, що розвиваються, досліджено напрями та інструменти валютної політики в країнах з перехідною економікою, проаналізовано особливості формування валютної політики в Україні. Визначено напрямки удосконалення валютної політики країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою в сучасних умовах; розроблено механізм забезпечення стабільності національної валютної системи; запропоновано багаторівневу модель міжнародного валютного співробітництва; визначено напрямки удосконалення стратегії валютної політики в Україні.

Ключові слова: валютна політика, валютний ринок, обмінний курс, режим курсоутворення, міжнародне валютне співробітництво.

АННОТАЦИЯ

Марена Т.В. Формирование валютной политики стран мира в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена развитию теоретических и научно-методических основ формирования национальной валютной политики и разработке научно-практических рекомендаций по усовершенствованию валютной политики стран с разными типами экономических систем в современных условиях функционирования мирового хозяйства.

В работе исследованы теоретико-методологические основы формирования валютной политики, определенны уровни ее реализации, охарактеризованы инструменты национальной валютной политики. Проанализированы концепции формирования и регулирования валютных курсов, изучены подходы к классификации режимов курсообразования, исследованы теории их оптимизации.

Рассмотрено влияние валютной политики на развитие национальных экономик, конкурентоспособность стран на внешних рынках, экономическое положение стран - торговых партнеров. Охарактеризованы существующие подходы к классификации стран мира, проведена сравнительная характеристика валютных рынков в странах с разными типами экономических систем.

Осуществлен анализ валютной политики стран с развитой рыночной экономикой, проведена оценка форм реализации валютной политики развивающимися странами, исследованы направления и инструменты валютной политики в странах с переходной экономикой, проанализированы макроэкономические условия реализации валютной политики в указанных группах стран. Проанализированы особенности формирования валютной политики в Украине, оценена взаимосвязь между динамикой курса национальной валюты и финансово-экономическими показателями развития украинской экономики, рассчитаны параметры многофакторной модели национального валютного рынка.

Определены направления совершенствования валютной политики развивающихся стран и стран с переходной экономикой в современных условиях; обоснованы условия перехода стран к режиму плавающего валютного курса; разработан механизм обеспечения стабильности национальной валютной системы, включающий мероприятия по предупреждению валютных кризисов; предложена многоуровневая модель международного валютного сотрудничества.

С целью усовершенствования стратегии валютной политики в Украине обоснована необходимость умеренной либерализации валютного регулирования, предложены направления оптимизации используемого режима валютного курса и инструментария национальной валютной политики.

Ключевые слова: валютная политика, валютный рынок, обменный курс, режим курсообразования, международное валютное сотрудничество.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні міжнародні валютно-фінансові відносини відрізняються надзвичайно швидким розвитком та постійними змінами, що перетворює світову валютно-фінансову систему у найбільш мобільне і динамічне утворення в структурі світового господарства. Місце, яке займає кожна країна у світовій валютно-фінансовій системі, значною мірою залежить від національної валютної політики. Її характер та спрямованість визначають як внутрішній стан національної економіки, так і зовнішньоекономічні позиції країни, можливості її інтеграції у систему світового господарства.

Зниження результативності валютної політики в країнах світу свідчить про недієвість більшості традиційних важелів валютної політики в сучасних умовах. Це пов'язано з тим, що світова валютна система та національні валютні ринки за останні роки значно змінились, а механізм їх регулювання продовжує функціонувати без відповідних змін. Головним чинником, що впливає на умови функціонування світового валютно-фінансового середовища, є процеси глобалізації. З одного боку, глобалізація світового господарства і зростання відкритості національних економік посилюють взаємозв'язок та взаємозалежність між національними валютними ринками, що сприяє подальшій економічній інтеграції країн світу, уніфікації національних валютних політик. Однак з іншого боку, саме в умовах глобалізації підвищилась нестабільність міжнародних валютних відносин.

Валютні ринки країн з різними типами економічних систем по-різному реагують на зміни у світовому господарстві, спричинені глобалізацією. Водночас, у них з'являється більше спільних проблем валютного регулювання, вирішення яких є завданням міждержавної співпраці. За таких умов виникає необхідність адаптації та пристосування національних валютних політик країн до нових умов глобальної економіки, зростає важливість розробки та реалізації механізму міжнародного валютного співробітництва через багаторівневе узгодження національних валютних політик з метою забезпечення стабільності світової валютної системи.

Теоретичним питанням та практичним аспектам розробки та реалізації національної валютної політики країнами світу присвячені дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних науковців: Я. Белінської, О. Береславської, С. Боринця, А. Гальчинського, Л. Красавіної, Ю. Макогона, Є. Савельєва, А. Семенова, В. Стельмаха, А. Філіпенка, Р. Дорнбуша, Г. Кальво, Т. Леттера, Р. Маккінона, Р. Мандела, К. Рейнхарта, С. Фішера, Дж. Флемінга, М. Фрідмана, К. Шулера та інших. Серед досліджень в сфері особливостей розвитку країн з різними типами економічних систем та їх ролі у світовому господарстві необхідно виділити роботи С. Богачова, С. Борисова, А. Булатова, О. Булатової, В. Козика, П. Кругмана, В. Рибалкіна, Г. Савіної та інших.

Наявність значної кількості досліджень свідчить про достатню глибину сучасної наукової думки щодо проблем формування та реалізації валютної політики країн з різним рівнем розвитку. Разом з тим, залишаються недостатньо дослідженими можливості розробки глобальних механізмів валютного співробітництва, які б однаковою мірою сприяли вирішенню валютних проблем країн, що відносяться до різних соціально-економічних типів, а саме: розвинутих країн, ринків, що розвиваються, та перехідних економік. Сучасна практика проведення валютної політики країнами світу свідчить про необхідність подальших досліджень та розробок в сфері удосконалення регуляторного механізму функціонування системи валютних відносин, визначення таких форм та інструментів валютної політики, які, окрім підтримки внутрішньої фінансової стабільності, все більше будуть зорієнтовані на забезпечення стійких зовнішніх позицій держави і захист національного валютного сектору від негативних проявів фінансової глобалізації.

Вищезазначені питання обумовили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетних тем Г-01/3 „Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення” (номер держреєстрації 0101U005723) -розроблено багатофакторну модель національного валютного ринку України, та Г-06/53а „Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об'єднаннях: регіональний та галузевий аспект” (номер держреєстрації 0106U012484) - поглиблено класифікацію інструментів валютної політики за рахунок виділення додаткових класифікаційних ознак, та тематики науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Маріупольського державного гуманітарного університету в рамках держбюджет-ної теми „Проблеми інтеграції України у світовий економічний та політико-правовий простір” (номер держреєстрації 010V008912) - визначено напрямки удосконалення валютної політики в Україні та розроблено механізм міжнародного валютного співробітництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення методологічних та розробка науково-практичних підходів щодо формування валютної політики країн світу в сучасних умовах.

Для досягнення поставленої мети автором було поставлено і вирішено наступні задачі:

проаналізувати теоретико-методологічні засади формування валютної політики;

визначити напрями впливу валютної політики і зміни валютного курсу на розвиток національних економік;

визначити особливості функціонування валютних ринків в країнах з різними типами економічних систем;

проаналізувати валютну політику країн з розвинутою ринковою економікою;

дослідити особливості валютної політики країн, що розвиваються;

оцінити напрями та інструменти валютної політики країн з перехідною економікою;

визначити напрями удосконалення валютної політики країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, запропонувати механізм забезпечення стабільності національної валютної системи як важливу складову національної валютної політики країн в умовах підвищення ступеню нестабільності світового фінансового середовища;

розробити модель міжнародного валютного співробітництва на сучасному етапі розвитку світового господарства;

розробити напрямки удосконалення стратегії національної валютної політики в Україні.

Об'єктом дослідження є процес формування і реалізації валютної політики країн в контексті сучасних світових тенденцій валютного регулювання в умовах фінансової глобалізації.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади, методичні й практичні аспекти формування валютної політики в країнах з різними типами економічних систем.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, міжнародної економіки, наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в області міжнародних валютно-фінансових відносин.

У процесі дослідження використано метод діалектичного матеріалізму, а також загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів: метод теоретичного узагальнення, логічний та історичний методи (для дослідження закономірностей розвитку світового валютно-фінансового середовища, для оцінки сучасного інструментарію національної валютної політики); метод порівнянь та зіставлень (для дослідження особливостей функціонування валютних ринків і проведення валютної політики в країнах з різними типами економічних систем, а також для оцінки впливу різних режимів курсоутворення на стан національної економіки); статистичні методи (для оцінки результатів застосування окремих інструментів валютної політики); метод групування та класифікації, метод аналізу (для виявлення змін у застосуванні режимів курсоутворення країнами з різними типами економічних систем); економіко-математичні методи (для визначення та кількісної оцінки основних чинників впливу на валютний ринок України), у тому числі кореляційно-регресійний метод (для визначення характеру взаємозв'язку між курсом національної валюти і окремими фінансово-економічними показниками розвитку української економіки); структурно-функціональний аналіз, системний підхід (для визначення основних елементів механізму забезпечення стабільності національної валютної системи та розробки багаторівневої моделі міжнародного валютного співробітництва).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України з питань валютної політики; дані Державного комітету статистики України; статистичні та аналітичні матеріали Національного банку України; інформаційні матеріали та офіційні звіти Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших міжнародних економічних організацій; монографії вітчизняних і зарубіжних науковців; періодичні видання; матеріали міжнародних конференцій; результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в поглибленні та розвитку теоретичних та науково-методичних засад формування національної валютної політики та в розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення валютної політики країн з різними типами економічних систем.

Основні положення, які формують наукову новизну результатів проведеного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано класифікацію країн світу відповідно до рівня розвитку національних валютних ринків та організаційного механізму їх функціонування, яка передбачає розподіл країн на країни з розвинутим валютним ринком, з валютним ринком, що розвивається, та з валютним ринком перехідного типу і дозволяє розробляти відповідну валютну політику для кожного типу валютного ринку;

розроблено багаторівневу модель міжнародного валютного співробітництва, яка включає координацію та узгодження національних валютних політик країн на міждержавному, регіональному, наднаціональному та глобальному рівнях і застосування якої сприяє подальшому розвитку процесів міжнародної економічної інтеграції; на основі використання даної моделі запропоновано комплекс заходів щодо забезпечення стабільного розвитку системи міжнародних валютно-фінансових відносин;

удосконалено:

механізм забезпечення стабільності національної валютної системи, до складу якого пропонується включити систему раннього попередження валютних криз, а також набір превентивних, коригуючих та антикризових інструментів валютної політики; зазначений механізм дозволяє розробляти відповідні заходи з валютного регулювання в умовах зростання нестабільності світового фінансового середовища й підвищення ймовірності розвитку фінансових шоків;

отримали подальшого розвитку:

методика оцінки залежності обсягів валютного ринку України від окремих показників розвитку національної економіки за рахунок побудови багатофакторної моделі валютного ринку; застосування зазначеної моделі надає можливість здійснювати вплив на стан національного валютного ринку через коригування відповідних факторних ознак (обсягів офіційних валютних резервів, чистого приросту прямих іноземних інвестицій, обсягів зовнішньої торгівлі та обсягів валютних депозитів) і дозволяє підвищити точність та надійність прогнозу масштабів валютних операцій;

класифікація інструментів валютної політики за рахунок виділення таких класифікаційних ознак, як режим курсоутворення і відношення до валютної системи та валютного ринку, що дозволяє в межах кожного курсового режиму оптимізувати систему валютного регулювання;

поняття національної валютної політики, яку рекомендовано розглядати як сукупність економічних, правових та організаційних заходів, які використовують державні установи в галузі валютно-фінансових відносин для досягнення поточних та стратегічних цілей країни шляхом здійснення впливу на курс національної валюти за допомогою адміністративних, економічних й інституційних засобів та інструментів.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення формування валютної політики країн з різними типами економічних систем з урахуванням внутрішніх умов їх економічного розвитку та сучасних тенденцій функціонування світового валютно-фінансового середовища, а також реалізації механізму узгодження національних валютних політик країн з метою досягнення глобальної валютної стабільності.

Результати дослідження впроваджено в практичну діяльність Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в м. Донецьку (довідка № 126/04 від 25.06.2007 р.) - механізм забезпечення стабільності національної валютної системи; відділення у м. Маріуполь Донецької торгово-промислової палати (довідка № 4/01.07-16 від 20.07.2007 р.) - систематизація форм впливу змін валютного курсу на динаміку та структуру зовнішньоекономічної діяльності, напрямки та динаміку руху прямих і портфельних інвестицій; відділення філії „Донецька дирекція” АТ „ІНДЕКС-БАНК” в м. Маріуполь (довідка № 121/7 від 14.08.2007 р.) - складові механізму управління валютним ризиком; відділення № 8 ЗАТ „Донгорбанк” в м. Маріуполь (довідка № 219-07 від 30.08.2007 р.) - система раннього попередження валютних криз; ВАТ „ММК ім. Ілліча” (довідка № 18/67 від 27.09.2007 р.) - систематизація напрямів впливу валютної політики на експортну діяльність через зміну цінової конкурентоспроможності експортних товарів; ВАТ „Азовмаш” (довідка № А12-734 від 12.09.2007 р.) - результати аналізу курсових співвідношень провідних валют, визначення тенденцій та перспектив розвитку світового валютного ринку.

Пропозиції автора щодо удосконалення механізму формування та реалізації валютної політики України, її узгодження з валютною політикою інших країн та розвитку міжнародного валютного співробітництва було використано при підготовці рекомендацій ХІІІ, ХІІ, X та IX міжнародних науково-практичних семінарів „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк - м. Святогірськ) (акт № 54-01/7.9.7-134 від 27.01.2007 р., акт № 30-01/7.9.7-134 від 27.01.2006 р., акт № 100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., акт № 285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003 р.); рекомендацій міжнародної науково-практичної конференції „Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні” (м. Маріуполь) (акт № 1139/01-23/08 від 16.10.2006 р.).

Ряд положень і рекомендацій дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Маріупольського державного гуманітарного університету МОН України при викладанні дисциплін „Валютні операції”, „Міжнародні фінанси”, „Міжнародний банківський бізнес”, „Гроші та кредит” (довідка № 1059/01-23/08 від 02.10.2007 р.), і Донецького національного університету МОН України при розробці навчально-методичних комплексів з дисциплін „Міжнародні фінанси” і „Валютні операції” (довідка № 277/01-26/6.9.0 від 18.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійної наукової роботи автора. Висвітлені в роботі ідеї та отримані результати досліджень належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на ХІІІ, XII, X, IX міжнародних науково-практичних семінарах „Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк - м. Святогірськ, 2007 р., 2006 р., 2004 р., 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток еллінізму в Україні у XVIII-XXI ст.” (м. Маріуполь, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні” (м. Маріуполь, 2006 р.); IV Міжнародній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2005 р.); Х Міжнародній науковій конференції „Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародні ринки послуг і Україна” (м. Ялта - м. Форос, 2005 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (м. Київ, 2005 р.); ІІ та І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір” (м. Маріуполь, 2006 р., 2005 р.); ІІІ, ІІ, І науково-практичних конференціях „Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності регіону” (м. Маріуполь, 2004 р., 2004 р., 2003 р.); підсумкових науково-практичних конференціях викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету (м. Маріуполь, 2007 р., 2006 р., 2005 р., 2004 р., 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опублікована 21 наукова робота загальним обсягом 31,39 д.а., з яких особисто автору належить 8,34 д.а., у тому числі 8 праць у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,61 д.а., з яких особисто автору належить 3,34 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури з 210 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 194 сторінках друкованого тексту, включаючи 19 таблиць на 8 сторінках, 20 рисунків на 10 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі „Теоретичні та методологічні основи дослідження формування валютної політики” визначено сутність та рівні реалізації валютної політики, досліджено вплив валютної політики на розвиток національних економік, охарактеризовано валютні ринки в країнах з різними типами економічних систем.

В результаті дослідження теоретичних основ формування та реалізації валютної політики встановлено, що валютна політика передбачає регулювання валютних відносин на корпоративному, національному, регіональному та наднаціональному рівнях, причому валютна політика великих компаній, валютних союзів і міжнародних організацій здійснює суттєвий вплив на валютну політику держав і стан національних валютних ринків (рис. 1).

Автором запропоновано розглядати національну валютну політику як сукупність економічних, правових та організаційних заходів, які використовують державні установи в галузі валютно-фінансових відносин для досягнення поточних та стратегічних цілей країни переважно шляхом здійснення впливу на курс національної валюти за допомогою адміністративних, економічних та інституційних засобів та інструментів. Складовими елементами національної валютної політики, які визначають механізм її реалізації, є режим курсоутворення, інструментарій валютної політики, що відповідає тому чи іншому режиму, прогнозування курсових співвідношень та оцінка результативності валютної політики.

Об'єктом національної валютної політики найчастіше виступає курс національної валюти. Основні теорії валютного курсу або пояснюють механізм його формування (теорії паритету купівельної спроможності, концепції зовнішньоторговельної ефективності, концепція капітальних активів, теорії валютних очікувань, концепції валютних балансів), або досліджують питання його використання в якості інструменту регулювання економіки, а також пояснюють роль окремих валют у світовому господарстві (теорія регульованої валюти, нормативна теорія валютного курсу, теорія ключових валют).

В якості інструментів національної валютної політики використовуються адміністративні (валютні обмеження, подвійний валютний ринок, девальвація і ревальвація валюти) й економічні (режим валютного курсу, девізна і дисконтна політика, диверсифікація валютних резервів, регулювання ступеню конвертованості валют, регулювання платіжного балансу, інструменти податкової політики) заходи. Автором запропоновано додаткові класифікаційні ознаки інструментів валютної політики, а саме: режим курсоутворення, відповідно до якого слід виділяти засоби регулювання фіксованого й плаваючого курсів, і відношення до валютної системи і валютного ринку, відповідно до якого необхідно виокремлювати заходи валютного і невалютного характеру. Використання зазначених критеріїв дозволяє в рамках кожного курсового режиму оптимізувати систему валютного регулювання.

Механізм валютної політики значною мірою залежить від режиму валютного курсу, що використовується в країні. Сучасна класифікація режимів, розроблена МВФ, виділяє три типи режимів: режими жорсткої прив'язки, режими плаваючих курсів та проміжні режими. Оптимальний вибір системи курсоутворення є одним з основних дискусійних питань розвитку валютних відносин і ґрунтується на оцінці переваг і недоліків різних типів режимів, доцільність встановлення яких доводиться відповідними теоріями (теорія плаваючих курсів, теорія фіксованих паритетів, теорія оптимальних валютних зон).

При розробці напрямів національної валютної політики оцінюється вплив змін валютного курсу на розвиток економічних процесів за наступними напрямками впливу: внутрішній, зовнішній та міждержавний вплив. Застосування однакових заходів валютної політики може мати різні наслідки для країн з різними типами економічних систем, оскільки їх валютні ринки суттєво різняться за рівнем розвитку. Рівень розвитку національних валютних ринків та організаційний механізм їх функціонування можна використовувати в якості критерію класифікації країн світу, відповідно до якого їх пропонується класифікувати наступним чином: країни з розвинутим валютним ринком, країни з валютним ринком, що розвивається, та країни з валютним ринком перехідного типу. Регулювання валютних ринків країн, що відносяться до однієї групи, спирається на схожі інструменти, що дозволяє розробляти відповідну валютну політику для кожного типу валютного ринку.

У другому розділі „Аналіз сучасної валютної політики країн з різними типами економічних систем” проаналізовано валютну політику країн з розвинутою ринковою економікою, здійснено оцінку форм реалізації валютної політики країнами, що розвиваються, досліджено напрями та інструменти валютної політики в країнах з перехідною економікою, проаналізовано особливості формування валютної політики в Україні.

Головними формами реалізації валютної політики країн в період дії Ямайської валютної системи виступають режим курсоутворення, валютні інтервенції, дисконтна політика і регулювання сальдо балансу поточних операцій. Дослідження еволюції використання режимів валютного курсу країнами світу показує, що для сучасних країн характерна поляризація режимів курсоутворення, яка проявляється у все більшому наданні переваги „чистим” режимам.

Найбільш чітко тенденція до поляризації режимів проявляється в групі розвинутих країн (проміжні режими використовують лише 6,67% країн групи). Менш притаманною ця тенденція є для країн, що розвиваються (33,85% країн) та країн з перехідною економікою (25% країн), що пояснюється їх недостатнім включенням до системи світового господарства, перехідним типом їх валютно-фінансового сектору.

Встановлено, що валютна політика розвинутих країн здійснює найбільш значний вплив на функціонування системи міжнародних валютно-фінансових відносин. Водночас, в сучасних умовах результативність дії традиційних інструментів валютної політики розвинутих країн зменшується. Перетворення окремих валют країн з розвинутою ринковою економікою на світові торгові та резервні валюти робить їх об'єктами валютних спекуляцій, які стають додатковим джерелом зростання курсових коливань, що значно ускладнює можливості розвинутих країн проводити незалежну валютну політику і призводить до підвищення ступеню волатильності провідних валют.

За цих умов розвинуті країни потребують більшого забезпечення валютними резервами, необхідними для підтримки курсових співвідношень ключових валют. Однак аналіз динаміки офіційних резервів показує, що емітентами провідних світових валют є одні розвинуті країни, а головними власниками валютних резервів виступають інші країни світу. Вплив процентної ставки на динаміку валютного курсу є також обмеженим і залишається досить помітним, головним чином, для ключових валют (в основному, для долара США і євро). Результативність заходів в сфері регулювання балансу поточних операцій в розвинутих країнах є низькою, оскільки вплив стану балансу поточних операцій на валютний курс зменшується за рахунок дії інших інструментів валютної політики.

Докорінно нові умови функціонування світової валютної системи призвели до трансформації співвідношення грошових одиниць розвинутих країн у групі ключових і твердих валют. В умовах появи нових валют, у тому числі колективних, змінюється валютна структура міжнародних фінансових операцій. В результаті значного знецінення долара США питома вага операцій з ним у всіх сегментах світового фінансового ринку поступово зменшується з одночасним зростанням ролі інших валют.

Зрушення у системі використання валют провідних розвинутих країн знайшли відображення у зміні структури валютного кошику, який використовується Міжнародним валютним фондом для розрахунку вартості спеціальних прав запозичення (SDR). Враховуючи зміни у використанні валют для обслуговування світової торгівлі, здійснення міжнародних фінансових операцій та формування валютних резервів, питому вагу долара США в 2006 р. було зменшено на 1%, японської єни на 4%, а, відповідно, частку євро збільшено на 5%.

Основним завданням валютної політики країн, що розвиваються, є послаблення валютно-економічної залежності від розвинутих країн, стабілізація національних валют і досягнення сталого економічного зростання. Встановлено, що країни, що розвиваються, активно використовують валютні обмеження та валютний контроль за поточними і фінансовими операціями платіжного балансу з метою його вирівнювання і захисту національної економіки. Валюти найменш розвинутих країн не мають необхідного забезпечення міжнародними резервами, що значно зменшує можливості держав здійснювати валютні інтервенції. Зміна процентних ставок не має очікуваного ефекту внаслідок загальної слабкості фінансових ринків країн, що розвиваються, і низької довіри до національних валют внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Сучасний інструментарій валютної політики країн з перехідною економікою, у тому числі України, характеризується домінуванням адміністративних методів регулювання над ринковими. Перехідний тип українського валютного ринку та змішаний характер валютної політики зумовлює поєднання в сфері регулювання валютних відносин як певних досягнень (нарощування офіційних резервів; зростання обсягів валютної торгівлі; поступова валютна лібералізація), так і серйозних проблем (збереження високого рівня доларизації економіки; нерозвинена структура валютного ринку; викликана валютними інтервенціями надмірна грошова емісія; недієвість ринкових принципів курсоутворення).

Встановлено, що для України у валютній політиці характерна більша гнучкість процентної ставки й міжнародних резервів і менша гнучкість валютного курсу (табл. 1). Таке ж явище спостерігається в більшості країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою. Необґрунтоване обмеження коливань обмінного курсу в цих країнах призводить до формування відкритих валютних позицій суб'єктів господарювання, втрати незалежності грошово-кредитної політики, зростання зовнішнього боргу, підвищення ступеню доларизації економіки і збільшення ймовірності розвитку валютної кризи.

Таблиця 1. Показники варіації обмінного курсу, облікової ставки і валютних резервів в Україні при різних режимах курсоутворення (за даними 1994-2005 рр.)

Ефективність валютної політики та стабільність валютних відносин значною мірою залежать від ступеню розвитку валютного ринку країни та масштабів валютних операцій. З метою виявлення інструментів впливу держави на обсяги валютної торгівлі визначено основні чинники формування валютного ринку в Україні (обсяги офіційних валютних резервів, чистий приріст прямих іноземних інвестицій, обсяги зовнішньої торгівлі, обсяги валютних депозитів і фактор часу) і розроблено багатофакторну модель валютного ринку, відповідно до якої рівняння обсягів торгівлі на валютному ринку має вигляд:

FX =4,913*R+1,158*FDI_n -1,120*FT+3,599*D_c+1424,735*t+36247,449,

де FX - обсяги валютного ринку,

R - обсяги офіційних валютних резервів,

FDI_n - чистий приріст ПІІ,

FT - обсяги зовнішньої торгівлі,

D_c - обсяги валютних депозитів,

t - фактор часу.

Відповідно до розробленої моделі, найбільш впливовим чинником, що визначає обсяги торгівлі на національному валютному ринку, є динаміка офіційних валютних резервів. Це доводить, що НБУ виступає активним учасником валютної торгівлі, здійснюючи офіційні інтервенції. Зважаючи на необхідність поступової лібералізації системи регулювання валютного ринку в Україні, Національному банку слід зменшувати масштаби втручання у валютну торгівлю і підвищувати роль ринкових чинників у формуванні валютного ринку. В цілому, результатом використання запропонованої моделі має стати удосконалення інструментів впливу на масштаби валютних операцій, а також підвищення точності прогнозу обсягів національного валютного ринку.

У третьому розділі „Удосконалення валютної політики країн в сучасних умовах функціонування світового господарства” визначено напрями удосконалення валютної політики країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, розроблено механізм забезпечення стабільності національної валютної системи, запропоновано багаторівневу модель міжнародного валютного співробітництва, визначено напрямки удосконалення стратегії валютної політики в Україні.

Важливою умовою ефективної реалізації валютної політики країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою є їх приєднання до процесів поляризації режимів курсоутворення. Обрання країною одного з чистих режимів валютного курсу повинно ґрунтуватися на оцінці її внутрішньоекономічного стану, зовнішньоекономічних позицій та цілей соціально-економічного розвитку і враховувати критерії оптимальних валютних зон. При переході до плаваючого курсу, впровадження якого є більш складним, але й більш доцільним, в країнах пропонується сформувати наступні основні умови: розвинений та ліквідний валютний ринок; послідовна політика валютних інтервенцій центрального банку; наявність альтернативного номінального орієнтира монетарної політики; ефективний механізм моніторингу та управління валютними ризиками.

У зв'язку зі значною схильністю країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою до валютних потрясінь, невід'ємним елементом валютних політик країн світу повинен стати механізм забезпечення стабільності національної валютної системи, до складу якого пропонується включити систему раннього попередження валютних криз, а також набір превентивних, коригуючих та антикризових інструментів валютної політики (рис.4). Для підвищення можливостей ідентифікації валютних криз ця система повинна ґрунтуватися на постійному моніторингу й оцінці комплексу економічних, політичних та соціальних показників розвитку національної економіки і світового господарства.

В результаті розвитку процесів глобалізації у країн виникають спільні проблеми валютного характеру, які неможливо вирішити на рівні однієї країни. З метою досягнення внутрішньої та міжнародної валютної стабільності розроблено багаторівневу модель міжнародного валютного співробітництва, яка складається з наступних рівнів: міждержавного, регіонального, наднаціонального та глобального (рис.5). Найбільш ефективно розвивається валютна співпраця на міждержавному та регіональному рівнях. Наднаціональний рівень узгодження валютної політики потребує суттєвого удосконалення через перегляд головних засад діяльності міжнародних організацій, передусім, МВФ. Розробка глобальних механізмів валютного регулювання повинна однаковою мірою сприяти вирішенню валютних проблем в усіх країнах незалежно від типу економічних систем. Цей рівень міжнародного узгодження валютної політики може бути реалізований через обмеження коливань курсових співвідношень ключових валют за рахунок координації валютної політики провідних розвинутих країн.

В основі реформування української національної валютної політики має знаходитись завдання поступової валютної лібералізації, перш за все, за рахунок підвищення гнучкості обмінного курсу. Процес переходу до системи гнучкого курсоутворення повинен відбуватися у два етапи: у короткостроковому періоді основна увага має приділятись посиленню ринкових засад формування обмінного курсу; у довгострокову періоді за умов створення необхідних елементів системи гнучкого курсоутворення можливим є впровадження вільно плаваючого курсу.

Стратегія валютної політики в Україні має бути спрямована на поетапний перехід до фактичного застосування режиму плаваючого курсу з паралельним введенням таргетування інфляції як основного орієнтиру монетарної політики; поступову лібералізацію валютного регулювання зі збереженням окремих економічних важелів валютного контролю; орієнтацію НБУ на реальний рівноважний обмінний курс з одночасною відмовою від активного застосування девальвацій та ревальвацій; зниження рівня доларизації; включення до інструментарію валютної політики комплексу заходів щодо зменшення очікувань валютної нестабільності, антикризових важелів та методів зменшення негативних наслідків валютних криз. Основним завданням валютної політики всіх країн світу, крім досягнення цілей внутрішнього економічного розвитку, має стати забезпечення максимальної відкритості національної економіки з одночасним збереженням необхідного рівня економічної безпеки і сприяння стабілізації світового валютно-фінансового середовища.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу розвитку теоретичних засад формування і реалізації національної валютної політики та розробки науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення валютної політики країн світу на сучасному етапі розвитку світового господарства.

В результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. В результаті дослідження теоретичних основ формування та реалізації валютної політики встановлено, що валютна політика передбачає регулювання валютних відносин на корпоративному, національному, регіональному та наднаціональному рівнях, причому валютна політика великих компаній, валютних союзів і міжнародних організацій здійснює суттєвий вплив на валютну політику держав. Запропоновано розглядати національну валютну політику як сукупність економічних, правових та організаційних заходів, які використовують державні установи в галузі валютно-фінансових відносин для досягнення поточних та стратегічних цілей країни переважно шляхом здійснення впливу на курс національної валюти за допомогою адміністративних, економічних та інституційних засобів та інструментів.

2. На основі вивчення характеру, особливостей та умов застосування інструментів валютної політики запропоновано їх додаткові класифікаційні ознаки, а саме: режим курсоутворення, відповідно до якого слід виділяти засоби регулювання фіксованого й плаваючого курсів, і відношення до валютної системи та валютного ринку, відповідно до якого необхідно виокремлювати заходи валютного і невалютного характеру. Використання зазначених критеріїв дозволяє в рамках кожного курсового режиму оптимізувати систему валютного регулювання.

3. Класифікація країн світу на основі визначення рівня розвитку національних валютних ринків та організаційного механізму їх функціонування дозволяє розробляти відповідну валютну політику для країн з розвинутим валютним ринком, країн з валютним ринком, що розвивається, та країн з валютним ринком перехідного типу.

4. Для сучасних країн характерна поляризація режимів курсоутворення, яка проявляється у все більшому наданні переваги чистим режимам. Найбільш чітко тенденція до поляризації режимів проявляється в групі розвинутих країн. Недостатнє включення країн з перехідною економікою до системи світового господарства, перехідний тип валютно-фінансового сектору цих держав не дозволяє в повному обсязі застосовувати по відношенню до них теорію поляризації режимів.

5. Для країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою (у тому числі для України) у валютній політиці характерна більша гнучкість процентної ставки й міжнародних резервів і менша гнучкість валютного курсу. Необґрунтоване обмеження коливань обмінного курсу в цих країнах призводить до формування відкритих валютних позицій суб'єктів господарювання, втрати незалежності грошово-кредитної політики, зростання зовнішнього боргу, підвищення ступеню доларизації економіки і збільшення ймовірності розвитку валютної кризи.

6. Ефективність валютної політики та стабільність валютних відносин значною мірою залежать від ступеню розвитку валютного ринку країни та масштабів валютних операцій. З метою виявлення інструментів впливу держави на обсяги валютної торгівлі визначено основні чинники формування валютного ринку в Україні (обсяги офіційних валютних резервів, чистий приріст прямих іноземних інвестицій, обсяги зовнішньої торгівлі, обсяги валютних депозитів і фактор часу) і розроблено багатофакторну модель валютного ринку. Запропоновану модель можна використовувати як для поточного регулювання масштабів валютних операцій, так і для підвищення точності прогнозу обсягів національного валютного ринку.

7. Перехід країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою до одного з чистих режимів курсоутворення повинен ґрунтуватися на оцінці внутрішньоекономічного стану країни, зовнішньоекономічних позицій та цілей соціально-економічного розвитку і враховувати критерії оптимальних валютних зон. При переході до плаваючого курсу в країні мають бути сформовані наступні умови: розвинений та ліквідний валютний ринок; послідовна політика валютних інтервенцій центрального банку; наявність альтернативного номінального орієнтира валютної та монетарної політики; ефективний механізм моніторингу та управління валютними ризиками.

8. Сталому розвитку валютно-фінансових відносин в країні сприятиме механізм забезпечення стабільності національної валютної системи, що ґрунтується на постійному моніторингу й оцінці комплексу економічних, політичних та соціальних показників розвитку національної економіки і світового господарства і включає набір превентивних, коригуючих та антикризових інструментів валютної політики. Для вчасного виявлення ознак дестабілізації валютної системи до складу зазначеного механізму необхідно включити систему раннього попередження валютних криз, яка б базувалася на оцінці як традиційних індикаторів розвитку фінансових ринків та національної економіки, так і додаткових показників, таких як стан банківського сектору, показники вразливості національної валюти та показники ринкових настроїв.

9. Багаторівнева модель міжнародного валютного співробітництва, яка має складатися з міждержавного, регіонального, наднаціонального та глобального рівнів, сприяє узгодженню валютної політики країн світу та досягненню внутрішньої та міжнародної валютної стабільності.

10. Стратегія валютної політики в Україні має бути спрямована на поетапний перехід до фактичного застосування режиму плаваючого курсу з паралельним введенням таргетування інфляції як основного орієнтиру монетарної політики; поступову лібералізацію валютного регулювання зі збереженням окремих економічних важелів валютного контролю; орієнтацію НБУ на реальний рівноважний обмінний курс з одночасною відмовою від активного засто-сування девальвацій та ревальвацій; зниження рівня доларизації; включення до інстру-ментарію валютної політики комплексу заходів щодо зменшення очікувань валютної неста-більності, антикризових важелів та методів зменшення негативних наслідків валютних криз.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Проблеми інтеграції України у світовий економічний простір: Колективна монографія / К.В. Балабанов, Ю.І. Чентуков, О.В. Булатова, Т.В. Марена та інші; За наук. ред. К.В. Балабанова. - Донецьк: „Вебер” (Донецька філія), 2007. - 234 с. - Бібліогр.: с. 105-107 (13,51 д.а./1,8 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано особливості функціонування валютних ринків та реалізації валютної політики країн з різними типами економічних систем.

Публікації у наукових фахових виданнях

1. Марена Т.В. Умови та механізм переходу країни до режиму плаваючого валютного курсу // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Ч.4. - С. 1539-1547 (0,5 д.а.).

2. Марена Т.В. Тенденції розвитку світового валютного ринку // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2007. - № 3. - С. 45-52 (0,59 д.а.).

3. Марена Т.В. Механізм та наслідки впровадження іноземної валюти у внутрішній обіг країн на прикладі долара США // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2006. - Ч.1. - С. 395-400 (0,46 д.а.).

4. Марена Т.В., Булатова Е.В. Современные тенденции международной концентрации и централизации банковского капитала // Вісник Тернопільської академії народного господарства: Науковий журнал. - 2005. - Випуск 5-2. - С. 76-82 (0,4 д.а./0,13 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено роль міжнародних банків на світовому валютному та євровалютному ринках.

5. Марена Т.В. Необхідність та шляхи узгодження валютної політики країн в умовах фінансової глобалізації // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Випуск 208. - Т.3. - С. 660-666 (0,4 д.а.).

6. Марена Т.В. Організаційний механізм функціонування валютних ринків в різних типах соціально-економічних систем // Формування ринкової економіки в Україні: Науковий збірник. - Львів, 2004. - Спецвипуск 13. - С. 428-434 (0,46 д.а.).

7. Марена Т.В. Класифікація та особливості застосування інструментів валютної політики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2004. - Ч.2. - С. 601-603 (0,4 д.а.).

8. Марена Т.В. Влияние режима курсообразования на развитие внешнеэкономической деятельности и стабильность национальной экономики // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сборник научных трудов. - Донецк: ДонНУ, 2003. - Ч.3. - С. 760-762 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях

1. Marena T. Aspects of Greek monetary system operating within the framework of the European Currency Union // Розвиток еллінізму в Україні у XVIII-XXI ст.: Міжнародна науково-практична конференція. Маріуполь, 21-23 травня 2007 р. - Маріуполь, 2007. - С. 457-459 (0,2 д.а.).

2. Марена Т.В. Передумови та наслідки застосування механізму таргетування інфляції в Україні // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Маріуполь, 8 грудня 2006 р. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С. 60-61 (0,2 д.а.).

3. Марена Т.В. Роль міжнародних валютно-кредитних організацій у фінансуванні екологічних програм // Відкритий діалог: влада, промисловість та громадянське суспільство. Сталий розвиток довкілля в Україні: Міжнародна науково-практична конференція. Маріуполь, 18-21 вересня 2006 р. - Маріуполь, 2006. - С. 229-233 (0,27 д.а.).

4. Марена Т.В. Механізм впливу курсової політики на міжнародний рух капіталу // Актуальні проблеми науки і освіти: VІІІ підсумкова (2006 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 2 лютого 2006 р. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - Ч.1. - С. 40-41 (0,2 д.а.).

5. Міжнародні ринки ресурсів: Навчальний посібник / А.Б. Яценко, Я.А. Дубенюк, Т.В. Марена, К.С. Мітюшкіна. Під загальною ред. проф. Ю.В. Макогона. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 194 с. (12 д.а./0,93 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано динаміку та структуру офіційних валютних резервів країн та міжнародних організацій.

6. Марена Т.В. Валютно-грошові реформи в країнах з перехідною економікою // Особливості інтеграції України в світовий економічний та політико-правовий простір: І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених. Маріуполь, 9 грудня 2005 р. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С. 30-32 (0,2 д.а.).

7. Марена Т.В. Вплив валютного курсу на конкурентоспроможність зовнішньоторговельних операцій // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: IV Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених. Київ, 24-26 березня 2005 р. - Київ, 2005. - С. 152-153 (0,2 д.а.).

8. Марена Т.В. Валютно-фінансові кризи в сучасній світовій економіці // Актуальні проблеми науки і освіти: VІІ підсумкова (2004 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського державного гуманітарного університету. Маріуполь, 4 лютого 2005 р. - Маріуполь: МДГУ, 2005. - С. 172-174 (0,2 д.а.).

9. Марена Т.В. Вплив валютної політики на стан та регулювання грошового ринку // ІІІ регіональна науково-практична конференція. Маріуполь, 10 грудня 2004 р. - Маріуполь: МДГУ, 2004. - С. 78-79 (0,2 д.а.).

10. Марена Т.В. Деятельность Национального банка Украины на валютном рынке // ІІ науково-практична конференція. Маріуполь, 16 квітня 2004 р. - Маріуполь: МГІ, 2004. - С. 38-39 (0,2 д.а.).

11. Марена Т.В. Напрямки та об'єкти валютного регулювання зовнішньоекономічної діяльності // VІ підсумкова (2003 р.) науково-практична конференція викладачів Маріупольського гуманітарного інституту. Маріуполь, 5 лютого 2004 р. - Маріуполь: МГІ, 2004. - С. 18-20 (0,2 д.а.).