Загальна характеристика роботи

Трансформаційні процеси в економіці України, її інтеграція до світового економічного простору обумовлюють необхідність обґрунтування перспектив соціально-економічного розвитку регіонів держави. “Фінансово міцні регіони - міцна держава” - такий підхід у практиці європейського державотворення випробуваний часом, і тому у вітчизняних умовах пошук та належне використання фінансових ресурсів на регіональному рівні набуває пріоритетного значення.

Актуальність теми. Можливості економічного розвитку регіонів обумовлюються виявленням та використанням бюджетних і позабюджетних фінансових ресурсів, активізацією діяльності кредитно-інвестиційних інститутів фінансового ринку та іншими чинниками, які в сукупності потребують адекватного інструментарію формування та оцінки фінансового потенціалу регіону.

Наявний фінансовий механізм стимулювання економічних процесів на регіональному рівні не повною мірою відповідає сучасним потребам розвитку економіки. Мають місце значні диспропорції у формуванні фінансових ресурсів в регіонах України, недостатньо розвиненими залишаються сегменти кредитно-інвестиційної системи. Зазначене обумовлює підвищену увагу до раціонального формування фінансових ресурсів регіону та визначення потенційних можливостей їх нарощування.

Проблематика фінансового забезпечення та потенціалу розвитку регіонів є сферою наукових досліджень багатьох вчених. Так, В.Л. Андрущенко, О.Д. Василик, З.С. Варналій, Н.М. Внукова, В.М. Геєць, А.І. Даниленко, О.П. Кириленко, М.І. Крупка, І.О. Луніна, Ц.Г. Огонь, С.В. Онишко, Ю.В. Пасічник, О.П. Чернявський, С.І. Юрій у своїх працях розглядають питання становлення державних і місцевих фінансів, а також особливості формування міжбюджетних відносин.

Регіональна збалансованість фінансової системи держави є об'єктом наукових досліджень Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, О.П. Крайника, В.М. Опаріна, М.І. Скрипниченко, С.В. Слухая. Територіальне розміщення фінансових ресурсів та взаємозв'язок цього процесу із формуванням фінансового потенціалу регіонів вивчають З.В. Герасимчук, Л.О. Петкова, С.С. Шумська, В.П. Ходаківська. Вплив податкової політики на формування фінансового потенціалу регіону окреслили В.П. Вишневський, С.Д. Герчаківський, Т.І. Єфименко, С.В. Каламбет, П.В. Мельник, А.М. Соколовська, Л.Л. Тарангул, Л.М. Шаблиста. Участь інститутів фінансового ринку в акумулюванні і регіональному перерозподілі фінансових ресурсів детально досліджують О.І. Барановський, С.В. Богачов, О.В. Дзюблюк, В.В. Корнєєв, Б.Л. Луців, І.О. Лютий, А.М. Мороз, С.В. Науменкова.

Серед зарубіжних вчених у напрямі вирішення проблем фінансового забезпечення регіонів вирізняються праці Дж. Аронсона, Р. Бленда, В.В. Бурцева, А.Г. Гранберга, К. Давея, Н.І. Клімової, О.Л. Коломієць, Дж. Петерсена, В.М. Родіонової, Н.М. Сабитової, Т.М. Хорвата.

Відзначаючи вагомі результати наукових розробок цих авторів, слід зазначити, що низка теоретико-методологічних і методичних питань щодо формування та оцінки фінансового потенціалу регіону потребує подальшого вивчення. Зокрема, бракує розробок в частині дослідження синергічного взаємозв'язку бюджетної, ощадної та інвестиційної складових фінансового потенціалу регіону, а також визначення особливостей обігу фінансових активів та діяльності фінансових інститутів на регіональному рівні.

Вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за темою “Розвиток банківської системи України”, в межах якої автором проведено аналіз проблем діяльності банків в областях України та репрезентовані можливості удосконалення їх функціонування на регіональному рівні (№ДР 0104U004491, довідка ІЕПр НАН України від 06.06.07 №135-15/491).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад і практичних пропозицій щодо формування та оцінки фінансового потенціалу регіону.

Для досягнення зазначеної мети у роботі поставлено і вирішено такі завдання:

– визначити сутність і структуру фінансового потенціалу регіону;

– обґрунтувати фактори формування фінансового потенціалу регіону;

– виявити особливості формування і оцінки фінансового потенціалу регіону в розрізі його складових - бюджетного, інвестиційного та ощадного потенціалів;

– розкрити регіональну специфіку функціонування інститутів фінансового ринку та визначити можливості удосконалення їх діяльності;

– виокремити тенденції формування фінансового потенціалу регіонів України;

– репрезентувати удосконалені методичні підходи до оцінки фінансового потенціалу регіону;

– обґрунтувати можливості активізації інвестиційної діяльності фінансових установ та диверсифікації інструментів ощадної політики на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процес формування та інструментарій оцінки фінансового потенціалу регіону.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні проблеми формування та оцінки фінансового потенціалу регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою роботи є синтез фундаментальних і прикладних положень економічної теорії і теорії фінансів, макро- і мікроекономіки, фінансового менеджменту, регіоналістики. Діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення економічної природи фінансового потенціалу становлять науково-дослідницьку основу дисертації.

При постановці і розв'язанні відповідних завдань роботи використовувались також методи: абстракції, узагальнення, індукції і дедукції, історико-логічний (для розкриття основ формування фінансових ресурсів регіону та уточнення відповідного термінологічного апарату); вибірок, групування, експертних оцінок, статистичного порівняння (для аналізу і оцінки фінансового потенціалу регіону - сукупно та в розрізі складових); з'ясування і формалізації прямих та зворотних зв'язків між економічними явищами і процесами (для визначення факторів формування фінансового потенціалу регіону); екстраполяції, прогнозування, евристичний (для обґрунтування раціональних напрямів формування фінансового потенціалу регіону).

Інформаційна база дослідження ґрунтується на законодавчо-нормативних актах з питань розвитку державних і місцевих фінансів, фінансових ринків. Опрацьовані статистичні матеріали Національного банку України, Міністерства фінансів України, Держкомстату України та Черкаського обласного управління статистики, постанови, розпорядження і аналітичні дані інших вітчизняних міністерств і відомств.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні і практичні результати вирішують важливе наукове завдання щодо розробки нових підходів до формування та оцінки фінансового потенціалу регіону в умовах трансформації фінансової системи України.

Найвагомішими результатами дисертації, що становлять наукову новизну, є наступні:

вперше:

– представлено теоретичне обґрунтування сутності поняття “фінансовий потенціал регіону” як органічної єдності наявних фінансових ресурсів та можливостей їх використання в межах певної адміністративно-територіальної одиниці;

– визначено структуру фінансового потенціалу регіону у розрізі трьох взаємопов'язаних компонентів - бюджетного, інвестиційного та ощадного потенціалів, що забезпечує комплексність його оцінки;

дістало подальшого розвитку:

– трактування спорідненості і відмінностей понять “фінансовий потенціал регіону” та “податковий потенціал регіону”, - при цьому відзначена більш широка ємність першого з них і зафіксована різниця між зазначеними дефініціями в двох аспектах: а) вплив на формування дохідної частини місцевих бюджетів; б) зв'язок зі складом і структурою податкової системи;

– обгрунтування тенденцій формування фінансового потенціалу регіонів України: а) кон'юнктурні коливання на товарних та фінансових ринках сприяють поглибленню диференціації регіонів за рівнем їх фінансового забезпечення; б) активізація діяльності фінансово-кредитних установ в регіонах України призводить до збільшення сукупної частки інвестиційного та ощадного потенціалів в структурі фінансового потенціалу;

– визначення залежності ощадного потенціалу населення від рівня доходів, зокрема встановлено, що зв'язок не є прямопропорційним унаслідок опосередкування такими чинниками, як фінансова політика держави, соціально-демографічна характеристика населення, міграція робочої сили та сезонність її зайнятості;

удосконалено:

– багатокритеріальну класифікацію факторів формування фінансового потенціалу регіону за такими ознаками: походження, масштаб дії, відношення до суб'єкта формування, характер впливу та рівень стійкості, можливість зміни, що дало змогу з'ясувати вплив окремих факторів на кількісні та якісні характеристики формування фінансового потенціалу регіону;

– методичні підходи щодо оцінки фінансового потенціалу регіону, які базуються на: а) використанні системи показників, що включають регіональні особливості його формування, якість фінансового планування, фінансову активність суб'єктів господарювання та населення; б) удосконаленні складання фінансового балансу регіону шляхом введення додаткових та укрупнення існуючих статей для більш повного врахування джерел формування фінансових ресурсів регіону;

– механізми стимулювання інвестиційної та ощадної діяльності інститутів фінансового ринку в частині розширення та удосконалення банківських операцій щодо організованої трансформації вільних коштів фізичних та юридичних осіб в інвестиційний потенціал регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у роботі наукові результати впроваджені у діяльність таких установ та організацій: Головного фінансового управління Черкаської ОДА - рекомендації щодо удосконалення механізму формування та реалізації регіональної фінансової політики шляхом складання фінансового балансу регіону (довідка №04-3-51 від 19.01.07 р.); Управління НБУ в Черкаській області - пропозиції щодо активізації інвестиційної діяльності фінансово-кредитних установ на регіональному рівні (довідка №14-023/2124 від 19.06.07 р.); Черкаської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” - рекомендації щодо розробки інвестиційно-інноваційної політики банку (довідка №01-01/23-206 від 16.06.07 р.).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету МОН України при викладанні дисциплін “Місцеві фінанси”, “Гроші та кредит”, “Ринок фінансових послуг” за програмами підготовки бакалаврів і магістрів (довідка №959/01-11.02 від 14.06.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною працею, де наукові положення, висновки і рекомендації відображають результати особистих досліджень автора. Всі публікації автора є одноосібними.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на одинадцяти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2004), “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2004), “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2005), “Науковий потенціал світу - 2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (Черкаси, 2005), “Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні” (Жовті Води, 2005), “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2005), “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (Черкаси, 2005), “Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (Дніпропетровськ, 2006), “Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (Форос, 2006), “Стратегічні напрями розвитку Черкаської області” (Черкаси, 2006).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 20 опублікованих працях загальним обсягом 6,4 д. а., з них 9 опубліковано у наукових фахових виданнях, 11 - у матеріалах та тезах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 189 найменувань на 14 сторінках, 7 додатків на 14 сторінках. Основний текст роботи викладено на 169 сторінках, що включають 26 таблиць і 25 рисунків (з них 8 таблиць займають всю площу сторінки).

Основний зміст

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування та оцінки фінансового потенціалу регіону” розкрито економічну сутність і взаємозв'язок таких понять, як “фінансовий потенціал регіону” та “фінансові ресурси регіону”, визначена структура фінансового потенціалу регіону в розрізі його складових - бюджетного, інвестиційного та ощадного потенціалів; охарактеризовані фактори формування фінансового потенціалу регіону.

Визначено, що фінансовий потенціал регіону являє собою органічну єдність наявних фінансових ресурсів та можливостей їх використання у межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Обґрунтовано, що у структурі фінансового потенціалу регіону доцільно вирізняти такі його складові, як бюджетний потенціал, ощадний потенціал населення та інвестиційний потенціал суб'єктів господарювання (фінансово-кредитних установ та нефінансових підприємств і організацій) (рис. 1).

Представлена структура фінансового потенціалу регіону охоплює всі джерела його формування. Бюджетний потенціал формують податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та надходження до цільових фондів. Складовими інвестиційного потенціалу суб'єктів господарювання є сукупний чистий прибуток нефінансових підприємств та організацій регіону, а також кошти фінансово-кредитних установ, що вкладені в реальний сектор економіки регіону. Заощадження населення характеризують можливість формування довгострокових фінансових ресурсів і є важливою частиною фінансового потенціалу регіону.

Фінансовий потенціал регіону можливо представити у формульному виразі:

ФПР = Д_МБ + ЧП_П + П_ФК + З_Н,

де: ФПР - фінансовий потенціал регіону;

Д_МБ - доходи місцевих бюджетів, включаючи трансферти з бюджетів вищого рівня;

ЧП_П - сукупний чистий прибуток підприємств регіону;

П_ФК - кошти, вкладені в економіку регіону через фінансово-кредитні установи (розраховується як різниця між обсягом наданих кредитів в економіку регіону та обсягом залучених коштів);

З_Н - заощадження населення.

Дослідження структури фінансового потенціалу регіону дало змогу виявити основні фактори впливу на його формування, а також удосконалити їх класифікацію з виокремленням наступних класифікаційних ознак: походження (економічні та соціальні фактори), масштаб дії (загальнонаціональні та регіональні), відношення до суб'єкта формування (зовнішні та внутрішні), характер впливу та рівень стійкості (об'єктивні та суб'єктивні), можливість зміни (незмінні, повільно змінні та швидко змінні), характер впливу (сприятливі та несприятливі).

Факторами, що мають найвагоміший вплив на формування фінансового потенціалу регіону, визначено: рівень економічного розвитку регіону та спеціалізація його господарської діяльності, діяльність фінансово-кредитних установ в регіоні, рівень розвитку малого бізнесу, механізм формування та реалізації фінансової політики на регіональному рівні.

У другому розділі “Діагностика фінансового потенціалу регіону” досліджено особливості та тенденції формування фінансового потенціалу регіонів України. За наведеною вище формулою визначено фінансовий потенціал всіх регіонів країни протягом 2003-2005 рр. у вартісному виразі та у розрахунку на душу населення. Відповідно до середнього значення показника фінансового потенціалу на 1 особу у 2005 році (3,95 тис. грн) регіони України розподілено на чотири стратифікаційні групи (табл. 1).

Таблиця 1 Групування регіонів України за розміром фінансового потенціалу на душу населення у 2003-2005 рр.*

*Джерело: складено автором за даними Державного комітету статистики та Національного банку України.

**Групування регіонів України за розміром фінансового потенціалу на душу населення проведено за показниками 2005 року.

Проведене групування засвідчило значну диференціацію обсягів фінансового потенціалу у розрахунку на 1 особу у регіонах України. Різниця цього показника між полярними значеннями у м. Києві і Кіровоградській області у 2005 р. була майже дванадцятикратною, а фінансовий потенціал м. Києва перевищував середній по Україні майже у чотири рази.

Протягом 2003-2005 рр. диспропорції фінансового потенціалу між регіонами України збільшилися. Спостерігалося постійне поглиблення розриву у фінансовому забезпеченні економічно розвинутих та відсталих регіонів України. При цьому відносно багаті регіони стають ще багатшими, а відносно бідні - ще біднішими. У 19 регіонах України розмір фінансового потенціалу є меншим за його середній показник, і лише 7 регіонів (м. Київ, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Одеська, Харківська області та АР Крим), де проживають 37% населення країни, забезпечуються фінансовими ресурсами на рівні, вищому від середнього.

Черкаська область є регіоном з показником обсягу фінансового потенціалу, нижчим за середнє його значення по Україні (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка фінансового потенціалу Черкаської області у 2003 - 2006 рр. (у млн грн та у відсотках до попереднього року)

Протягом 2003-2006 рр. фінансовий потенціал Черкаської області збільшився у 2,8 разів і в останньому із зазначених років досяг свого найбільшого значення - понад 5,54 млрд грн. Темп зростання фінансового потенціалу регіону протягом зазначеного періоду становив в середньому 41% відносно попереднього року, але у 2006 р. цей показник зменшився до 32,7%, що пояснюється уповільненням заощаджувальних процесів в регіоні.

У 2003-2005 рр. вплив діяльності банківських установ на формування фінансового потенціалу області визначався тим, що протягом зазначеного періоду в інші регіони України було вилучено 138 млн грн, 155 млн грн та 179 млн грн відповідно. Проте у 2006 році через банки в реальний сектор економіки регіону додатково було вкладено 399 млн грн, що свідчить про підвищення ролі банків в активізації регіональних інвестиційних процесів.

Слід відмітити, що у структурі фінансового потенціалу Черкаської області переважає не бюджетний потенціал, а сукупно інвестиційний та ощадний - в середньому за 2003-2006 рр. 34,48% та 65,52% відповідно. У структурі ощадного потенціалу населення переважають кошти на рахунках банків, поряд з цим значними залишаються грошові ресурси і в обігу поза банками. При перетворенні ощадного потенціалу регіону в інвестиційний існують значні перепони: низький рівень довіри населення до банків і небанківських фінансових установ, нестабільні та нелегальні або напівлегальні джерела доходів населення, переважання у структурі заощаджень населення короткострокових депозитів і вкладів до запитання.

Доведено, що на сучасному етапі розвитку регіонального фінансового ринку активізація процесів залучення банками й іншими фінансовими інститутами заощаджень населення як довгострокових кредитно-інвестиційних ресурсів є перспективним напрямом нарощування фінансового потенціалу регіону.

Визначено, що бюджетний потенціал Черкаського регіону протягом 2000-2006 рр. головним чином формувався за рахунок податкових надходжень, які у структурі дохідної частини бюджету області становлять 85%, зокрема: податку на доходи фізичних осіб, плати за землю, податку з власників транспортних засобів та ін. На основі детального аналізу формування місцевих бюджетів Черкаської області визначено їх основні проблеми. Це, насамперед, їх дотаційний характер, - частка міжбюджетних трансфертів у бюджетних надходженнях у 2000-2006 рр. склала в середньому 62,2%; по-друге - незначна частка місцевих податків та зборів в загальному обсязі податкових надходжень (лише 2,7%); по-третє - низькі доходи бюджету розвитку.

Диспропорції у фінансовому забезпеченні соціально-економічного розвитку окремих районів Черкаського регіону проявляються у розподілі доходів зведеного бюджету за місцевими бюджетами. Питома вага бюджетів районів у зведеному бюджеті Черкаської області є наднизькою. В окремих районах вона не сягає навіть 1% (бюджет Канівського району - 0,7%, Лисянського - 0,8%). У структурі бюджету області частка бюджету м. Черкаси та сукупна частка всіх районних бюджетів майже однакова - 31% та 32% відповідно. При цьому у м. Черкаси проживає лише 20% населення області, тобто доходи міського бюджету в м. Черкаси на душу населення є досить високими - 575 грн, вони перевищують середній обласний рівень бюджетних доходів на душу населення (312 грн) на 84%.

Аналіз інвестиційного потенціалу нефінансових підприємств та організацій Черкаської області засвідчив, що збитковість суб'єктів господарювання є основною проблемою підприємницького сектора регіону. Суттєвий вплив на формування інвестиційного потенціалу регіону в частині сукупного прибутку підприємств має фактор оптимізації податкових витрат.

У Черкаській області протягом 2000-2006 рр. рівень збитковості підприємств становив 33-40%, при цьому щорічно ліквідовувалося лише 1-2% загальної кількості збиткових підприємств. Більшість збиткових підприємств функціонує або лише формально, або не показує реальні обсяги прибутків з метою мінімізації своїх податкових витрат, чим спричиняє зменшення ролі сукупного чистого прибутку підприємств регіону як джерела формування його інвестиційного потенціалу.

Характерною ознакою підприємницького сектора Черкаської області є суттєві диспропорції в галузевій та територіальній структурах отриманого сукупного чистого прибутку. Більше 70% чистого прибутку сформовано в промисловості та сільському господарстві, при цьому основна частка прибуткових підприємств зосереджена в обласному центрі та містах обласного підпорядкування. Але протягом 2000-2006 рр. спостерігалася і позитивна тенденція стрімкого розвитку малого та середнього бізнесу, який у 2006 році забезпечив 36% загального обсягу чистих прибутків всіх підприємств області.

На прийняття населенням рішень щодо формування заощаджень, окрім обсягу доходів, суттєвий вплив мають фінансова політика держави, соціально-демографічна характеристика населення, міграція та зайнятість робочої сили.

Доходи населення Черкаської області починаючи з 1999 р. зростали - включно по 2001 р. щорічно в середньому на 49,8%, а заощадження - на 70%. Особливо стрімко обсяг заощаджень населення області зростав протягом 2002-2005 рр. - в середньому на 87% відносно попереднього року, а у 2006 р. спостерігалось суттєве уповільнення темпу зростання заощаджень населення - лише 3,3%.

Разом з тим, проведений аналіз динаміки доходів, витрат та заощаджень дав змогу констатувати, що із збільшенням доходів населення зростають переважно витрати, а не заощадження. Тому рівень життя населення Черкащини залишається невисоким, грошові доходи не дозволяють здійснювати істотні заощадження, значна частка коштів витрачається на поточне споживання.

Визначено, що основними ознаками формування заощаджень населення як складової фінансового потенціалу регіону є, по-перше, проблематичність визначення реальних сум заощаджень населення, оскільки значний їх обсяг тезаврується у вигляді іноземної або вітчизняної валюти. По-друге, заощадження населення є досить мобільною частиною фінансового потенціалу регіону. В умовах незначної зацікавленості фінансово-кредитних установ у фінансуванні місцевих інвестиційних проектів кошти, що спрямовуються населенням на заощадження, можуть формуватися на території одного регіону, а витрачатися - на території іншого.

У третьому розділі “Напрями удосконалення формування та оцінки фінансового потенціалу регіону” запропоновано раціоналізувати складання фінансового балансу регіону; визначені можливості активізації інвестиційної діяльності фінансово-кредитних установ та диверсифікації фінансових інструментів ощадної політики в регіоні.

Удосконалення складання фінансового балансу регіону можливе з використанням двох методів розрахунку: визначення показників джерел доходів і показників витрат за основними напрямками використання фінансових ресурсів (на основі базових даних і їх динаміки); а також зведення балансів фінансових ресурсів районів і міст регіону. Складання фінансового балансу регіону має бути спрямоване на досягнення єдності завдань економічного і соціального розвитку; більш точне визначення обсягів фінансових ресурсів, наявних в регіоні; пошук додаткових внутрішньорегіональних резервів для фінансування запланованих заходів; здійснення дієвого контролю за мобілізацією і використанням фінансових коштів. Показники розробленого фінансового балансу визначають фінансову стійкість регіону, а також можливості додаткового фінансування регіональних соціальних потреб і підвищення рівня його фінансової самостійності.

Обґрунтовано, що для удосконалення оцінки фінансового потенціалу регіону доцільно використовувати показники, що враховують регіональні особливості формування фінансового потенціалу, рівень податкової культури в регіоні, фінансову активність суб'єктів господарювання та населення. Такі показники зведено у групи: розмір фінансового потенціалу та його складових на душу населення в регіоні; показники структури фінансового потенціалу регіону та його складових; показники фінансової залежності та активності регіональної економіки; показники якості планування фінансового потенціалу регіону; показники порівняння всіх наведених вище показників із середніми по Україні.

Для подальшого стабільного соціально-економічного розвитку України важливим є удосконалення діяльності банківських установ в регіонах шляхом активізації процесів формування їх інвестиційного потенціалу. Необхідним є забезпечення адекватної ринковим потребам регіональної інвестиційно-інноваційної політики; поширення банківських операцій щодо проектного фінансування інвестицій; розвиток форм спільного банківського кредитування, зокрема консорціумного; організація лізингового кредитування.

На основі проведеного порівняльного аналізу інвестиційної політики регіонального банку і регіональної філії банку, що здійснює свою діяльність на території всієї України, запропоновані напрями удосконалення існуючої практики розробки інвестиційної політики в регіональних комерційних банках.

Ефективним інструментом запровадження проектного фінансування інвестицій комерційними банками в регіонах України має стати консорціумне кредитування. Визначені позитивні аспекти впровадження даного виду кредитування: розширення кредитної експансії в умовах необмеженості ресурсів; підвищення конкурентоспроможності регіональних банків і збереження пріоритетності на банківському ринку; диверсифікованість кредитних ризиків в сторону їхньої мінімізації; поліпшення якості кредитних портфелів регіональних банків.

Обґрунтовано, що перспективним напрямом розвитку лізингового кредитування в регіонах України є створення на базі регіонального банківського капіталу лізингової компанії. Основними її функціями з огляду на необхідність забезпечення стабільного розвитку економіки регіону через підвищення технічної оснащеності регіональних підприємств мають стати: організація вторинного ринку устаткування, що було у використанні, забезпечення його збереженості та підвищення ефективності використання; здійснення маркетингових досліджень; сприяння створенню умов надання в оренду майна, що конфісковано податковими та митними органами.

Доведено, що посилення інвестиційної спрямованості грошових заощаджень населення полягає не стільки в нарощуванні ощадного потенціалу населення, скільки в трансформації його структури на користь довгострокових вкладів у фінансово-кредитних установах. Зважаючи на це, стосовно ощадної політики в регіоні визначені основні її форми (цільові програми по залученню та вкладанню заощаджень), механізми (гарантування збереженості вкладів, податкове стимулювання, зниження ризикованості вкладів та підвищення їх прибутковості) та методи (правові, адміністративно-економічні, інституціональні, соціально-психологічні, інформаційні).

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання - обґрунтування засад формування та оцінки фінансового потенціалу регіону в умовах трансформації фінансової системи України.

Результати дисертаційного дослідження дають змогу зробити висновки теоретичного, аналітичного та практичного спрямування.

І. У теоретичному напрямі - обґрунтовано теоретико-методологічні засади формування та оцінки фінансового потенціалу регіону. З огляду на це:

1.1. Фінансовий потенціал регіону як економічний термін є органічною єдністю наявних фінансових ресурсів та можливостей їх використання у межах певної адміністративно-територіальної одиниці. Взаємозв'язок між поняттями “фінансовий потенціал” та “фінансові ресурси” полягає у тому, що останні є джерелом першого, основою його формування.

Фінансовий потенціал регіону доцільно розглядати як важливий показник його соціально-економічного розвитку, що має використовуватися при прогнозуванні, плануванні та реалізації регіональних аспектів фінансової політики держави. Поряд з цілісною оцінкою господарювання на визначену дату, фінансовий потенціал регіону водночас дає можливість визначити перспективи його подальшого розвитку.

1.2. Вивчення економічної сутності фінансового потенціалу регіону дозволило виділити у його структурі бюджетний потенціал (у т.ч. податковий), інвестиційний потенціал суб'єктів господарювання (фінансово-кредитних установ та нефінансових підприємств і організацій) та ощадний потенціал населення. Дохідну частину місцевого бюджету як бази бюджетного потенціалу формують податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом та надходження до цільових фондів.

1.3. Важливою складовою бюджетного потенціалу регіону є податковий потенціал, що являє собою максимально можливу суму надходжень податків і зборів. Потенційна здатність регіону генерувати податкові доходи визначається результатами діяльності інституційних одиниць різних секторів економіки. Основні фактори впливу на формування податкового потенціалу регіону доцільно згрупувати в три окремі блоки: нормативний, економічний та бюджетний, між якими існують тісний взаємозв'язок та взаємозалежність. У результаті такої взаємодії формуються додаткові можливості оцінки податкового потенціалу, а в подальшому - позитивні передумови його збільшення.

1.4. Інвестиційний потенціал фінансово-кредитних установ уособлюється з обсягом фінансових активів, що перебувають на їх рахунках та в довірчому управлінні (за вирахуванням сум депозитів населення, залучених у регіоні). Кредити банків, що надаються суб'єктам господарювання і фізичним особам в регіоні, також адитивно формують інвестиційний потенціал останнього. Основним джерелом утворення інвестиційного потенціалу нефінансових підприємств і організацій є обсяги отриманого ними чистого прибутку.

1.5. Ощадний потенціал населення являє собою сукупність грошових заощаджень населення, яка може бути перетворена в інвестиційний ресурс. На процес формування заощаджень впливає низка факторів, зокрема розмір доходів населення, рівень зайнятості та безробіття, а також особливості використання різних фінансових інструментів у регіоні. Заощадження населення можуть бути мотивованими та немотивованими. Серед мотивів до заощадження коштів вирізняються: споживчий (реалізується в купівлі товарів тривалого користування), страховий (формується завдяки прагненню населення забезпечити своє майбутнє), інвестиційний (проявляється через вкладення населенням коштів в активи, що приносять дохід).

1.6. Фінансовий потенціал регіону формується на основі інтеграції взаємозалежних і взаємопов'язаних складових та кількісно і якісно може змінювати свої характеристики відповідно до впливу визначеного набору факторів. Фактори впливу на процеси формування фінансового потенціалу регіону слід класифікувати за наступними критеріями: походження, масштаб дії, відношення до суб'єкта формування, характер впливу та рівень стійкості, варіативність змін. Важливими для формування фінансового потенціалу регіону є вплив рівня розвитку регіональної економіки, інститутів фінансового ринку в регіоні, галузевої спеціалізації та механізмів фінансової регіональної політики. Індикативно характер взаємодії сукупності перерахованих факторів визначає оцінку фінансового стану регіону.

ІІ. В аналітичному напрямі - проведено аналіз особливостей та тенденцій формування фінансового потенціалу і окремих його складових в регіонах України. З огляду на це:

2.1. Розмір бюджетного потенціалу у різних регіонах України має значну диференціацію. Окремо серед регіонів України виділяється бюджетний потенціал м. Києва. Бюджетні доходи столиці у 2006 р. становили 7487 млн грн або 14% від сукупних доходів місцевих бюджетів України. Роль доходів місцевих бюджетів у формуванні фінансового потенціалу регіонів є незначною. Так, у фінансовому потенціалі Черкаської області питома вага бюджетного потенціалу протягом 2004-2006 рр. становила в середньому 34,48%. Основу дохідної частини бюджету області становлять податкові надходження - прибутковий податок з громадян, плата за землю та податок з власників транспортних засобів. Динаміка обсягу основних бюджетоутворюючих податків у 2000-2006 рр. є позитивною.

Основними проблемами формування бюджетого потенціалу Черкаської області є дотаційний характер місцевого бюджету; незначна частка місцевих податків та зборів у загальному обсязі податкових надходжень; низькі доходи бюджету розвитку; диспропорції у розподілі доходів зведеного бюджету області за місцевими бюджетами.

2.2. Позитивною тенденцією формування інвестиційного потенціалу регіонів України є зростання власних коштів вітчизняних нефінансових підприємств та організацій. У Черкаській області з 2002 р. спостерігається зростання чистого прибутку підприємств. Основною перешкодою для підвищення інвестиційної активності підприємств регіону залишається досить високий рівень збитковості (38,7%) підприємницького сектора. Сукупний чистий прибуток підприємств має диспропорції в галузевій та субтериторіальній структурах, основна частка прибуткових підприємств зосереджена в обласному центрі. Підприємства малого і середнього бізнесу Черкащини забезпечили 36% загального обсягу чистих прибутків підприємств у 2006 р.

2.3. Заощадження населення у формі банківських депозитів та цінних паперів формують понад 50% фінансового потенціалу Черкаської області. Головними причинами збільшення обсягів заощаджень населення є зростання рівня доходів та довіри населення до фінансово-кредитних установ, підвищення монетизації економіки та розширення інституціональної основи фінансового посередництва в регіоні.

2.4. Регіональна діяльність інститутів фінансового ринку характеризується нерівномірним розташуванням банківських та небанківських фінансових установ по території України, що негативно відображається на формуванні фінансового потенціалу окремих регіонів країни; а також домінуванням строкових депозитів населення у ресурсній базі банків, що свідчить про наявність реальної можливості їх довгострокового прогнозованого інвестування.

2.5. Стратифікована оцінка фінансового потенціалу регіонів України засвідчила наявність значних диспропорцій. Показовою є різниця між величиною найбільшого фінансового потенціалу (м. Київ - близько 42 млрд грн) та найменшого (Кіровоградська область - 1,4 млрд грн). Значним також є дистанціювання між величиною фінансового потенціалу у розрахунку на 1 особу у найбагатшому регіоні України (м. Київ - 15,51 тис. грн) та середнім по Україні значенням цього показника (3,95 тис. грн). Проведене групування регіонів України за обсягом їх фінансового потенціалу дозволило з'ясувати, що лише 7 регіонів України мають обсяг фінансового потенціалу, вищий за його середній показник.

ІІІ. У практичному напрямі - розробка пропозицій щодо удосконалення формування та оцінки фінансового потенціалу регіону в умовах активізації економічних процесів на регіональному рівні. З огляду на це:

3.1. Дієвим засобом нарощування фінансового потенціалу регіону є складання його зведеного фінансового балансу, який є основою для формування бюджету і водночас найбільш повно відображає вплив бюджетної та податкової політики на фінансову діяльність суб'єктів господарювання і на обсяги заощаджень населення.

Розробка зведеного фінансового балансу в регіоні має базуватися на застосуванні двох методичних підходів: а) розрахунку показників доходів і витрат за основними напрямками використання фінансових ресурсів; б) розрахунку зведеного фінансового балансу територіальних громад регіону. Запропонована структура зведеного фінансового балансу регіону дає змогу враховувати всі джерела нарощування фінансового потенціалу регіону та напрями його використання в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці. При цьому враховуються також кошти, що надходять із державного бюджету, та податкові відрахування до державного бюджету із загальнодержавних позабюджетних коштів. Складання фінансового балансу регіону має бути початковим етапом процесу планування доходної та видаткової частин місцевих бюджетів.

3.2. Підвищення ролі банків та інших фінансових установ у фінансуванні регіональних проектів реального сектора економіки набуває першочергового значення. Активізація участі банків в інвестиційному процесі на регіональному рівні потребує становлення і поширення регіональних банків, діяльність яких в межах визначеної території має бути спрямована на реалізацію адекватної потребам регіону інвестиційно-кредитної політики.

З використанням можливостей регіональних банків доцільно поширювати проектне фінансування інвестицій, зокрема шляхом формування банківських консорціумів, створювати регіональні лізингові компанії, - враховуючи особливості розвитку регіональних суб'єктів господарювання (сезонність виробництва, недостатність основного капіталу).

3.3. Дієвим інструментом удосконалення процесів формування фінансового потенціалу в регіоні мають стати цілеспрямовані заходи з розробки та реалізації ощадної політики в регіоні, зокрема проведення моніторингу ощадного потенціалу населення, що дасть змогу відслідковувати і передбачати можливі обсяги заощаджень з наступним їх трансформуванням в інвестиційний ресурс регіону. Організація такого моніторингу передбачає збирання та обробку інформації у трьох сферах: ключові загальноекономічні показники, ощадні уподобання населення та інституціональне середовище ринку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

Іоненко К.В. Формування поняття “фінансовий потенціал регіону” та визначення його структури // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - № 194, Т. 3. - С. 782-792. - 0,5 д.а.