Фінансові потоки економічних агентів: методологія та організація управління
Сутність комплексного потокового підходу в системі управління рухом фінансових і грошових ресурсів, інструментарій і важелі організації управління фінансовими потоками. Аналіз впливу фінансових інвестицій на сталість взаємодії руху фінансових потоків.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.08.2013 |
Размер файла | 114,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Українська академія банківської справи
НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Фінансові потоки економічних агентів: методологія та організація управління
Азаренкова Галина Михайлівна
УДК 336:65.012.32
Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит
Суми - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українській академії банківської справи
Національного банку України.
Науковий консультант - доктор економічних наук, професор
Васюренко Олег Володимирович,
Університет банківської справи
Національного банку України,
перший проректор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Гуцал Ігор Степанович,
Тернопільський національний економічний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри банківського менеджменту та обліку;
доктор економічних наук, професор
Єрмошенко Микола Миколайович,
Національна академія управління,
проректор з наукової роботи;
доктор економічних наук, професор
Примостка Людмила Олександрівна,
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри менеджменту банківської діяльності
Захист дисертації відбудеться “_4__” ____жовтня_____ 2007 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.081.01 в Українській академії банківської справи Національного банку України за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57, зала засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української академії банківської справи Національного банку України за адресою: 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.М. Бурденко
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Питання вдосконалення фінансових відносин постійно знаходяться в полі зору дослідників. Основу такого зацікавлення визначають зміни в процесі формування та перерозподілу фінансових ресурсів суб'єктів господарювання виробничого сектора економіки країни, зростання обсягів банківського обслуговування внутрішньогосподарських і зовнішньоекономічних зв'язків, розвитку фондового ринку. Підсилюють таку зацікавленість швидкоплинні коливання стану фінансових ринків, використання новітніх інформаційних технологій, зростання конкуренції та глобалізація господарської діяльності.
Водночас виявляється ціла низка проблемних питань, які потребують особливої уваги в умовах трансформації вітчизняної економіки. До таких питань слід віднести: переорієнтацію інвестиційних потоків із сировинного і фінансового секторів у несировинні галузі з метою стимулювання прогресуючих технологічних зрушень, активізацію капіталоутворення, забезпечення безперервності процесу впровадження фінансових інновацій, посилення ролі банківського сектора в економічному зростанні, підвищення ефективності управління ресурсним потенціалом банку тощо. Зазначене зумовлює не лише переосмислення, а й відповідне ставлення до ролі фінансового управління в цілому, де значне місце відводиться проблемі інтенсифікації та структурній оптимізації грошових і фінансових потоків. Не менш важливим є також питання взаємодії різних інститутів з погляду досягнення сталості економічного зростання за умов формування відкритої економіки, де вагоме місце знов-таки відводиться фінансовим аспектам.
Проблеми формування, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів, організації їх управління, розвитку фінансових ринків, діяльності фінансових установ розглядаються на теоретичному і методологічному рівнях у фундаментальних роботах таких вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Г. Агасандяна, К. Арроу, О. Барановського, Р. Брейлі, П. Буряка, О. Василика, О. Васюренка, В. Глущенка, А. Гриценка, І. Гуцала, О. Дзюблюка, А. Єпіфанова, М. Єрмошенка, Т. Клебанової, В. Ковальова, Р. Коле, В. Корнєєва, Р. Лукаса, Б. Луціва, С. Льовочкіна, Х. Марковица, М. Матовнікова, Ф. Мишкіна, Я. Міркіна, А. Мороза, В. Опаріна, А. Пересади, Л. Примостки, І. Сала, В. Федосова, Дж. Форрестера та ін.
Однак, незважаючи на значний обсяг публікацій з фінансової тематики, узагальнення й аналіз опублікованих робіт дозволили зробити висновок про те, що питання формування концептуальних та методологічних засад стосовно організації управління фінансовими потоками різних економічних агентів недостатньо розроблені як у науковому, так і в організаційно-прикладному аспектах. До того ж переважає фрагментарний підхід до аналізу різних аспектів проблеми управління фінансовими потоками.
Одночасно об'єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних, концептуальних, методологічних і прикладних досліджень пов'язана насамперед з необхідністю узагальнення змісту й сутності категорії “фінансовий потік”, розгляду потокового підходу з точки зору організації взаємодії в системі управління рухом фінансових та грошових ресурсів, визначення елемента організаційності у русі фінансових потоків, дослідження особливостей управління фінансовими потоками різних економічних агентів в умовах трансформаційних змін економіки. Це в остаточному підсумку і зумовило вибір теми, мети, завдань і напряму дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямками наукових результатів, теоретичних положень і висновків досліджень, що були проведені в рамках науково-дослідних робіт “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) та “Регіональні аспекти розвитку банківського сектора (на прикладі Харківського регіону)” (номер державної реєстрації 0107U002815) згідно з планом наукових досліджень Національного банку України. У рамках даних робіт автором досліджено сталість руху фінансових потоків вітчизняного фондового ринку та особливості аналізу фінансових потоків банківських установ, обґрунтовано низку економетричних моделей, запропоновано графоаналітичну модель аналізу банківської діяльності.
Результати наукових досліджень відображені у розділах наукових звітів вказаних тем, підготовлених дисертантом індивідуально.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретико-методологічних положень і науково-методичного забезпечення організації управління фінансовими потоками економічних агентів.
Відповідно до мети дисертації поставлено та вирішено такі завдання:
розкрити проблемні аспекти сталості руху фінансових ресурсів з точки зору еволюційного розвитку економічних відносин;
узагальнити сутність і зміст фінансового потоку, виходячи з множинності рухів фінансових ресурсів між різними економічними агентами;
визначити базові засади організації управління фінансовими потоками;
проаналізувати взаємодію фінансових потоків;
дослідити організаційність у русі фінансових потоків;
розкрити ключові аспекти формування фінансових потоків на ринку цінних паперів та оцінити сталість їх руху;
узагальнити методи і моделі у сфері аналізу та управління банківською діяльністю з точки зору потокового їх відображення;
дослідити особливості аналізу фінансових потоків банків;
визначити сталість руху фінансових потоків підприємств нефінансового сектора економіки;
обґрунтувати науково-методичне забезпечення та пропозиції щодо вдосконалення організації управління фінансовими потоками для підвищення стійкості та безперервності їх руху.
Об'єкт дослідження - фінансові потоки економічних агентів.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади організації управління фінансовими потоками економічних агентів.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися різні методи, а саме: методи логічного узагальнення: логіко-діалектичний та історичний - для розкриття проблемних питань сталості руху фінансових ресурсів, уточнення сутності та змісту категорії “фінансовий потік”; графоаналітичний метод - для аналізу, порівняння і наочного відображення статистичних даних з метою дослідження різноманітних фінансових потоків; системний та комплексний підходи - для обґрунтування і визначення основних положень відносно організації управління фінансовими потоками, розкриття організаційності у русі фінансових потоків; економіко-математичне моделювання (на підставі абстрагування та розв'язання систем рівнянь) - для визначення сталої взаємодії руху фінансових потоків економічних агентів, особливостей аналізу фінансових потоків фондового ринку та банківського сектора економіки.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань здійснення фінансової діяльності, функціонування банківського сектора економіки, фондового ринку, звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, Національного банку України, Першої фондової торговельної системи України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, дані вітчизняних і зарубіжних науково-дослідницьких центрів, установ, організацій, звіти окремих суб'єктів господарювання. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, фахівців з питань організації та управління фінансовими ресурсами, розвитку фінансових ринків, діяльності фінансових установ.
Отримані в процесі дослідження теоретичні і методичні результати вирішують важливу наукову проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад організації управління фінансовими потоками економічних агентів в умовах трансформаційних процесів економічного розвитку та досягнення на цій основі стабільного економічного зростання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
вперше:
подано концепт “скелетон потоків фінансових ресурсів” на підставі узагальнення та розкриття організаційності у русі фінансових потоків як основи, що забезпечує поступальну динаміку економічного відтворення з погляду загальнотеоретичних засад функціонування цілісної фінансової системи, який дозволяє формалізувати опис сукупності різновидів фінансових потоків, їх взаємодію та сталість руху;
введено узагальнюючу ознаку щодо врахування наявної асиметрії розподілу фінансових ресурсів в аналізі фінансових потоків банків відносно частки портфелів кредитів та цінних паперів банків регіону в їх загальному обсязі по банківській системі в цілому, що дозволяє елімінувати вплив відповідної регіональної нерівномірності у русі фінансових ресурсів з метою запобігання переоцінці індексів їх концентрації;
виявлено віртуальний ефект обмеженого зростання вхідного потоку фінансових ресурсів підприємств реального сектора економіки, відповідно до якого при номінальному зростанні кредитних вкладень у реальну економіку і зростанні обсягів залучених ресурсів від населення сектор нефінансової економіки переходить до самофінансування. Обмеженість такого зростання підсилюється потребою у довгострокових інвестиційних ресурсах та значною кількістю збиткових підприємств;
набуло подальшого розвитку:
визначення змісту інтегративного регулювання руху фінансових ресурсів у різних сферах економіки на підставі аналізу розвитку кризових явищ у фінансовій сфері, яке дозволяє адекватно описати сутність відповідних впливів на сталість перехідних процесів в економічному розвитку;
розкриття теоретико-сутнісних засад концепції управління фінансовими потоками економічних агентів через визначення безперервного процесу організації та реалізації множинності операцій, спрямованих на перетворення фінансових ресурсів в інші види ресурсів і, навпаки, за допомогою різноманітного інструментарію, що дозволяє досягти поставлених цілей з погляду кожного задіяного у цьому процесі суб'єкта господарювання;
оцінка сталості руху фінансових потоків макрорівня на основі комплексного аналізу основних каналів розширення ендогенних грошових потоків. Серед ключових факторів виділено: динаміку зміни структури грошової маси, рівень монетизації економіки, потік електронних грошей, розрив між фактичним і нормативним значеннями грошового мультиплікатора, наявність сезонного коливання показників грошових агрегатів;
удосконалено:
сутнісну характеристику категорії “фінансовий потік” з урахуванням множинності суб'єктів господарювання на основі комплексного та системного розгляду існуючих теоретичних уявлень про поняття “фінансові ресурси”, “грошовий потік” та “потік”, що сприяло визначенню основних функцій фінансового потоку як об'єкта управління та процесу, розкриттю його типів, форм і видів;
оцінку вартісної характеристики економічної інформації як основи узгодженості в русі фінансових потоків через побудову функціональних діаграм, які відображають взаємозалежність між вартістю окремих ресурсів та інформацією про ці ресурси для узагальнення ймовірних напрямків руху відповідних фінансових потоків або їх інтенсивності;
підхід до графоаналітичного моделювання банківської діяльності з урахуванням теорії тензорів і нечітких множин, яке найбільш суттєво та адекватно описує банк завдяки структурованому розмежуванню загальної моделі у вигляді низки різних поверхонь, кожна з яких визначає рух окремих фінансових потоків банку та дозволяє ввести у розгляд перетини та профілі, які характеризують різні аспекти банківської діяльності;
методику оціночного аналізу сталого руху фінансових потоків, взаємозалежних з формуванням портфеля цінних паперів банків на основі розгляду економетричної моделі, що враховує регіональну структуру розподілу банків;
підхід до визначення оцінки сталості руху фінансових потоків банків з точки зору результативності їх діяльності на підставі моделі з біноміальною залежною змінною.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-методичне забезпечення та пропозиції, окремі теоретичні положення, які спрямовані на розв'язання різних аспектів проблеми організації управління фінансовими потоками, доведені до рівня практичних рекомендацій і, зокрема, дозволяють:
удосконалити взаємодію між різними суб'єктами господарювання з погляду оптимізації руху їх фінансових потоків на підставі розгляду скелетону потоків відповідних фінансових ресурсів;
розкрити змістовність розвитку фондового ринку на підставі запропонованого підходу до розгляду фондових індексів як відображення сталості руху відповідних фінансових потоків;
розкрити змістовність наповнення портфеля цінних паперів банків за рахунок розгляду особливостей аналізу відповідних потоків;
забезпечити адекватну оцінку діяльності банків на підставі розгляду загальної моделі організації управління банком.
Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в роботі окремих установ, що підтверджується відповідними актами та довідками. Зокрема наукові дослідження у сфері формування фінансових ресурсів суб'єктів господарювання були використані при проведенні наукової експертизи проектів законів України Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України (довідка № 16/3-1325 від 07.10.2005); економетричні моделі аналізу фінансових результатів діяльності банку - в роботі банку “Фінанси та Кредит” (довідка № 7-010000/689 від 31.01.2006); узагальнення щодо аналізу взаємозалежності та організації руху фінансових потоків банків і підприємств нефінансового сектора економіки, пропозиції щодо побудови системи управління фінансовими ресурсами підприємства на підставі концепції комплексного потокового управління - у практичній та аналітичній діяльності ВАТ “Харківський тракторний завод” (довідка № 60/69-НТЦ від 29.03.2007); графоаналітична модель банківської діяльності з урахуванням теорії тензорів і нечітких множин, узагальнення вартісних характеристик економічної інформації при розгляді взаємозалежності між вартістю та інформацією на окремі ресурси - в аналітичній діяльності АКІБ “УкрСиббанк” (довідка № 2107 від 23.04.2007).
Рецензія завідувача кафедри банківської справи Дніпропетровського національного університету, доктора економічних наук, професора О. Шевцової на індивідуальну монографію здобувача “Фінансові потоки в системі економічних відносин” опублікована в журналі “Банківська справа” № 5-6 (71-72) 2006 р.
Особистий внесок здобувача в роботах, які виконано у співавторстві, полягає в обґрунтуванні скелетону потоків фінансових ресурсів підприємства [23], узагальненні поточних тенденцій розвитку вітчизняного фондового ринку [42], визначенні важелів впливу держави на інвестиційні процеси в Україні [24], розгляді концепції управління бізнес-процесами та інструментів бізнес-процедур логістики [25, 28], узагальненні організаційних структур з управління фінансовими потоками банків [4], визначенні сутності й змісту фінансових ресурсів підприємства та оцінці ефективності його фінансового менеджменту [26, 32, 33], розгляді ключових засад діагностики результатів діяльності банківських установ [27], розкритті графоаналітичної моделі банківської діяльності на підставі аналізу руху її фінансових потоків [29], узагальненні методів управління ліквідністю банку [30], уточненні дефініції “фінансовий потік” [31], узагальненні змісту та сутності економічної інформації та розгляді особливостей дослідження часових рядів окремих монетарних показників [5], обґрунтуванні особливостей аналізу фінансових потоків, взаємозалежних з формуванням портфеля цінних паперів та оцінкою сталості руху фінансових потоків банків з погляду результатів їх діяльності [43, 44].
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку фінансів місцевого самоврядування в Україні” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (м. Львів, 2002 р.), П'ятій всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2002 р.), Другій міжнародній конференції “Математичний аналіз та економіка” (м. Суми, 2003 р.), Міжнародному семінарі “Нова економіка і вища освіта” (м. Донецьк, 2003 р.), Першій міжнародній науково-технічній конференції “Инфотелекоммуникационные технологии в науке, производстве и образовании” (м. Ставрополь, Росія, 2004 р.), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Науково-практичній конференції “Перспективные разработки науки и техники” (м. Бєлгород, Росія, 2004 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період” (м. Чернівці, 2005 р.), Першій міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2006 р.).
Публікації. Результати дисертації відображено у 44 наукових працях, в тому числі у 5 монографіях та 2 навчальних посібниках; 26 статей опубліковано у наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки, 3 статті - в інших виданнях, 8 публікацій - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 116,38 друк. арк., з них особисто автору належить 65,98 друк. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із 345 найменувань на 28 сторінках, 4 додатків на 12 сторінках. Повний обсяг роботи становить 383 сторінки, на яких розміщено 32 таблиці і 87 рисунків (з них 1 таблиця і 8 рисунків займають 9 окремих сторінок). Обсяг основного тексту складає 350 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, розкрито загальну методику, наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Проблемні питання сталості руху фінансових ресурсів з погляду еволюційного розвитку економічних відносин” досліджено сталість руху фінансових ресурсів з погляду трансформаційних процесів економічного розвитку, розкрито сутність і зміст дефініції “фінансові ресурси” на основі врахування її узагальнюючих ознак, визначено сутнісну характеристику категорії “фінансовий потік”.
Аналіз трансформаційних перетворень економіки з погляду розвитку різних економічних систем дозволив констатувати, що сталість руху фінансових ресурсів слід розглядати не лише як інструмент змін, а й як один із індикаторів та суттєвих важелів механізму саморегуляції. Такий висновок ґрунтується на еволюційній економічній теорії, згідно з якою сутність трансформаційних змін відображується перш за все у фінансовій сфері, а саме у русі фінансових ресурсів, який, як було визначено, доцільно розглядати у взаємозв'язку із рухом інших ресурсів. Відмічено, що прояв трансформаційних особливостей визначається певними характеристиками інституційного середовища, яке є досить різним в Україні та країнах з розвиненою ринковою економікою. Встановлено, що це стосується високого ступеня державного втручання в регулювання ринкового середовища, недостатньої розвинутості окремих сегментів фінансового ринку, часової непередбачуваності зміни законодавчого забезпечення, неефективного корпоративного управління тощо.
На підставі аналізу сутності процесів, які відбуваються під час трансформаційних змін, визначено, що нестійкий розвиток економіки у такому випадку пов'язаний із тривалістю процесів трансформаційних перетворень, де значну увагу слід приділити уникненню кризових явищ або принаймні попередженню їх виникнення, ключовим аспектом чого можна вважати безперервність руху фінансових ресурсів. При цьому в основі заходів щодо подолання кризових явищ, як правило, лежать припущення про безпомилковість дії ринкових сил. Проте аналіз досвіду розвитку світової фінансової системи та мотивів динаміки фінансових криз підтверджує існування причин нестабільності передусім у фінансовій сфері. Так, одним із значущих факторів виникнення фінансових криз є переміщення великого обсягу фінансових ресурсів і капіталу за короткий час. Водночас аналіз літературних джерел дозволив констатувати, що схема різних проявів фінансових криз є приблизно однаковою: неефективне управління рухом фінансових ресурсів (як на рівні держави, так і на рівні окремих суб'єктів господарювання) спричиняє відтік зовнішнього капіталу, що створює загрозу падіння курсу національної валюти, після чого іноземні інституціональні інвестори, які діяли на внутрішньому ринку, прагнуть вивести капітал і зафіксувати отриманий прибуток. Як результат - поширення кризи на різні сектори фінансового ринку.
Більш детальний аналіз питань з проблематики виникнення кризових явищ під час трансформаційних процесів дозволив узагальнити й удосконалити загальну послідовність розвитку кризових явищ, яка, на відміну від існуючих, поєднує не тільки фактори, котрі спричиняють кризу, а й розкриває сутність її виникнення через наявні прорахунки в управлінні зовнішніми та внутрішніми потоками фінансових ресурсів, більш розгорнуто структурує окремі етапи розвитку негативних явищ.
Для врахування опису негативних впливів на сталість перехідних процесів в економічному розвитку, які спричиняють виникнення фінансових криз, подальшого розвитку набуло розкриття визначення змісту інтегративного регулювання руху фінансових ресурсів у різних сферах економіки, сутність якого полягає в:
розширенні сфери управління фінансовими ресурсами відповідно до зростання обсягів руху фінансових та інших видів ресурсів, капіталу, введення нових інструментів фінансового ринку, появи нових його учасників;
максимальній інформаційній прозорості фінансових ринків;
підвищенні рівня дій регулюючих органів на основі впровадження нових методів і підходів до управління рухом фінансових ресурсів.
Зазначене розкриття визначення змісту інтегративного регулювання руху фінансових ресурсів дозволяє не тільки адекватно описати і визначити вплив руху фінансових ресурсів на розвиток трансформаційних змін в економіці, а й провести аналіз основних детермінант фінансового менеджменту, розкрити зміст організації управління фінансовими ресурсами різних суб'єктів господарювання в їх взаємозв'язку.
З метою адекватного визначення впливу руху фінансових ресурсів на розвиток перехідної економіки та проведення аналізу основних детермінант з організації їх управління проведено узагальнюючий аналіз класифікаційних ознак дефініції “фінансові ресурси”, розкрито об'єктивну багатогранність визначення її сутності та змісту. Зокрема, з точки зору визначення основних підходів до аналізу дефініції “фінансові ресурси” з урахуванням відокремлення обороту фінансових ресурсів підприємств і фінансових ресурсів держави обґрунтовано доцільність уведення класифікаційної ознаки фінансових ресурсів за такою їх характеристикою, як інституціональна спрямованість. Це дозволяє не лише врахувати багатогранність у визначенні дефініції “фінансові ресурси” з позиції мікро- та макрорівнів, а й з погляду їх належності до певного інституціонального сектора економіки. Одночасно узагальненням такого розгляду слід вважати визначення змісту і сутності загальних фінансових ресурсів економіки, під якими запропоновано розуміти сукупність фінансових ресурсів усіх суб'єктів господарювання, у тому числі й такого, як держава, що відображує безперервність процесів руху та видозміни різноманітних фінансових ресурсів.
Для розкриття змісту організації управління фінансовими ресурсами у їх взаємозв'язку проведено аналіз існуючих визначень категорії “фінансовий потік”, дефініцій “грошовий потік” і “потік”. Результатом такого дослідження стало уточнення сутності категорії “фінансовий потік” щодо врахування ключових її ознак з погляду функціонування різних економічних агентів у загальному фінансово-економічному просторі. Сутність такого уточнення полягає у можливості розмежування фінансових потоків на різних рівнях їх функціонування, розкритті взаємозв'язку їх руху з грошовими потоками та у визначенні генетичної природи виникнення тих або інших фінансових потоків. Серед основних функціональних ознак фінансового потоку, які розкривають його економічний зміст та сутність, виділено такі:
фінансовий потік - це об'єкт фінансового управління будь-якого суб'єкта господарювання;
фінансовий потік взаємопов'язаний з формуванням, розподілом і використанням різних функціональних капіталів;
фінансовий потік узагальнює різні форми й види руху фінансових ресурсів певних суб'єктів господарювання;
фінансовий потік як процес зумовлює досягнення певного економічного результату;
фінансовий потік здійснюється у взаємозв'язку з грошовими потоками та з урахуванням фактора часу, відображує ліквідність фінансових ресурсів;
фінансовий потік - цілеспрямований рух фінансових ресурсів відповідно до певної діяльності суб'єктів господарювання, що визначається відповідно до приналежності їх до деякого сектора економіки.
У цілому визначення категорії “фінансовий потік” викладене в такій редакції: фінансовий потік - цілеспрямований рух, зміна (обсягів, типів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб'єкта господарювання, що здійснюються спільно з відповідними його грошовими потоками (еквівалентні фінансові потоки) або без них (безеквівалентні фінансові потоки), але обов'язково з урахуванням фактора часу, та відображує ліквідність зазначених фінансових ресурсів.
Розгляд фінансового потоку у взаємозв'язку з ключовими категоріями фінансової сфери дозволив обґрунтувати тезу про те, що саме фінансовий потік матеріалізує економічні відносини щодо формування, розподілу та використання фінансових ресурсів різних суб'єктів господарювання. Отже, в цілому викладене дозволяє стверджувати, що в роботі подано найбільш повну характеристику дефініції “фінансовий потік”, яка значно доповнює існуючі відповідні теоретичні положення, надає їм логічної завершеності.
У другому розділі “Базові засади організації управління фінансовими потоками” розкрито сутність комплексного потокового підходу в системі управління рухом фінансових і грошових ресурсів, узагальнено методичні основи аналізу, інструментарій і важелі організації управління фінансовими потоками.
Управління фінансовими ресурсами будь-якого суб'єкта господарювання являє собою складну, багаторівневу систему, сталість функціонування якої забезпечується наявністю різних підходів, що розглядаються в теорії менеджменту. Це пов'язано з тим, що важко створити ефективну систему управління на базі тільки одного з концептуальних підходів. При цьому однозначність рекомендацій щодо застосування деякого підходу до управління ускладнюється великою кількістю суб'єктів господарювання, специфікою їх діяльності. Тож на практиці більш широке застосування знаходить комбінація окремих підходів. Разом з тим узгодженість у застосуванні комбінації різних підходів досягається завдяки комплексному їх розгляду. Отже, сполученням різних підходів до управління фінансовими ресурсами є впровадження комплексного підходу, який насамперед покликаний врахувати всі можливі прояви та наслідки взаємодії окремих потоків, а не лише визначення зв'язку між різними потоками. Встановлено, що саме потік може розглядатися як інструмент опису й управління деякою системою. Реалізація ж окремих цілей досягається низкою операцій з комплексного управління потоком різних ресурсів, що має такі системні властивості: всі операції реалізуються з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів (обмежень); для реалізації будь-якої операції потрібен ресурс, при цьому ресурс може використовуватися одночасно декількома операціями; реалізація операції - це перетворення одних видів ресурсів в інші (таке перетворення завжди пов'язане з частковою або повною витратою деякого ресурсу); результатом операції є ресурс, що утвориться при виконанні операції як наслідок перетворення ресурсів.
Зазначене в цілому визначає одну зі складових розкриття теоретико-сутнісних засад концепції управління фінансовими потоками економічних агентів. Разом з тим проведене узагальнення доцільності розгляду комплексного потокового управління у фінансовій сфері дозволило розкрити методологічні основи розуміння сутності фінансового потоку, до основних характеристик якого віднесено наступне: процес утворення та формування фінансових ресурсів визначається рухом грошових коштів; процес руху фінансових ресурсів деякою мірою визначає й рух грошових коштів; рух продуктів праці опосередковується з рухом грошових коштів, що виражається у вигляді різних форм категорії вартості, насамперед таких, як ціна та заробітна плата.
При цьому слід враховувати, що саме розрив у взаємозалежному русі грошових, товарних і фінансових потоків є одним із факторів нестабільності економіки. Отже, сутнісна змістовність комплексного потокового управління у фінансовій сфері визначена як сукупність принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень. При цьому враховується рух продуктів праці, грошових коштів і фінансових ресурсів відповідно до таких загальновідомих підходів, як ресурсне, системне, комплексне та потокове управління. До ключових принципів комплексного потокового управління віднесено: комплексність і групування, адитивність, варіативність, інтегрованість, динамізм, своєчасність і адаптивність. Разом з тим зазначено, що принципи потокового управління є відображенням новітніх досягнень в галузі науки управління, фінансового менеджменту та фінансової математики. Тобто саме завдяки потоковому підходу можна здійснити найбільш повне структурування складних систем, оскільки він відкриває значні можливості для аналізу функціонування суб'єктів господарювання, оперативного й стратегічного планування їх діяльності тощо.
Встановлено, що однією з найважливіших задач потокового управління є ієрархічний синтез формалізованих моделей управління рухом фінансових ресурсів, які відображають стан розвитку фінансових відносин у різних сферах економіки та враховують дію різних впливів і їх можливі наслідки.
Дослідження основ формального узагальнення й аналізу фінансових потоків дозволило обґрунтувати значущість аналізу взаємодії різних фінансових потоків з метою встановлення конфліктних та безконфліктних проявів у їх русі на певному інтервалі часу. Загалом це дозволяє описати загальну проблематику методологічного характеру відносно аналізу різноманітних фінансових потоків, їх зв'язку з плануванням та організацією управління рухом фінансових ресурсів, що є найменш дослідженим питанням у системах перехідної економіки.
Встановлено відсутність чіткого формального опису категорії “фінансовий потік” з точки зору методичних основ його узагальнення та аналізу. Це, по-перше, свідчить про багатогранність визначення фінансового потоку, по-друге, обґрунтовує наявність низки підходів і моделей відносно аналізу реальних фінансових процесів. Разом з тим встановлено, що таку їх кількість неможливо одностайно застосувати при розгляді руху фінансових потоків в умовах вітчизняної системи економічних відносин, бо такі підходи та моделі не враховують у повному обсязі відповідних особливостей взаємодії потоків, які здійснюють рух у конкретному економічному середовищі. Отже, потрібні не тільки готові до безпосереднього використання підходи, але й їх розумова динаміка, спроможна адаптувати відповідні моделі до існуючих потреб.
У процесі організації руху фінансових ресурсів і впливу на його сталість суб'єкти господарювання обирають різні фінансові інструменти. Багатогранність і спрямованість організації такого управління фінансовими потоками багато в чому визначається різноманітністю форм застосованих фінансових інструментів, можливістю впливу на певні види фінансових активів економічних агентів, особливістю діяльності суб'єктів господарювання, розвитком внутрішнього та зовнішнього оточення, де існують ті або інші фінансові потоки. Водночас застосування того або іншого фінансового інструмента може вплинути на зміну в схемі руху фінансових потоків, що зумовлює визначення конкретної схеми взаємозамінності активів в управлінні фінансовими потоками.
Для подальшого розкриття теоретико-сутнісних засад концепції управління фінансовими потоками визначено й узагальнено основні складові відповідного загального механізму управління, до яких віднесено такі: ринкові важелі управління фінансовими потоками; нормативно-правове забезпечення функціонування фінансових потоків; внутрішні механізми управління фінансовими потоками окремих суб'єктів господарювання; систему методів, принципів і прийомів зовнішнього управління фінансовими потоками; інформаційне забезпечення. На макрорівні такий механізм є складовою єдиної фінансової системи, способом взаємодії її об'єктів та суб'єктів, де під об'єктами управління слід розуміти фінансові потоки різних економічних агентів, а як окремі елементи суб'єкта управління - множинність різних інституційних форм, за допомогою яких не лише визначається, а й реалізується багатогранний інструментарій управління зазначеними потоками.
Загалом на теоретичному рівні визначено, що зміст концепції управління фінансовими потоками варто розкрити через визначення безперервного процесу організації та реалізації операцій, спрямованих на перетворення фінансових ресурсів в інші види ресурсів і, навпаки, - за допомогою різноманітного інструментарію з метою досягнення поставлених цілей з погляду задіяних у цьому процесі суб'єктів господарювання.
У третьому розділі “Методологічні та концептуальні підходи до організації взаємодії різних фінансових потоків” досліджено макроекономічні аспекти сталості руху фінансових потоків, введено узагальнюючу характеристику організації фінансових ринків, проведено аналіз впливу фінансових інвестицій на сталість взаємодії руху фінансових потоків.
Встановлено, що практичною основою розкриття концептуальних положень з організації взаємодії фінансових потоків є комплексний аналіз руху фінансових потоків у межах найбільш суттєвих і взаємозалежних їх компонентів. При цьому якщо теорія вибору активів з'ясовує умови формування попиту на капітал, то теорія ендогенних грошей дозволяє з'ясувати, яким чином формуються фінансові потоки, необхідні для здійснення інвестицій. Відповідно до цього в роботі проведено всебічний узагальнюючий аналіз основних каналів розширення ендогенних грошових потоків.
Зокрема визначено наявність позитивної динаміки щодо зміни структури грошової маси, проявом чого є поступова тенденція до зменшення питомої ваги готівки у структурі грошової маси (з 45 % у 1998 р. до 28,3 % у 2006 р.). Встановлено, що потоки фінансових ресурсів, які акумульовані у вигляді строкових коштів, визначають динаміку руху фінансових потоків, що узагальнені у вигляді грошової маси. Однак, незважаючи на це, сталість руху фінансових потоків можна визначити все ж таки незадовільною, бо в Україні зберігається значна питома вага готівки у порівнянні з розвиненими країнами, що спричиняє певні труднощі в застосуванні відповідних регулюючих інструментів. Ускладнює цей процес велика маса іноземної готівкової валюти. Разом з тим у роботі відмічено, що заощадження в гривнях неухильно втягуються в поточний грошовий оборот і втрачають властивості інвестицій. Тож з точки зору безперервності та сталості фінансових потоків у майбутніх періодах доцільно дотримуватися визначених темпів приросту інвестиційних заощаджень. Позитивним проявом зміни структури грошової маси в Україні з погляду зменшення питомої ваги готівки можна вважати зосередження зусиль на впровадженні пластикових карток і поширення безготівкових розрахунків. Однак аналіз динаміки зміни відношення обсягу електронних грошей до обсягу готівки свідчить про певну ймовірність досягнення граничної межі такого відношення (найкраще значення апроксимаційного тренда досягається з погляду логарифмічної кривої, що підтверджується значенням рівня достовірної апроксимації - 0,77, рис. 1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Динаміка відношення обсягу електронних грошей до обсягу готівки в Україні протягом 2002-2006 років
управління фінансовий грошовий
До позитивних моментів дослідження основних каналів розширення ендогенних грошових потоків віднесено зростання монетизації економіки, що свідчить про зростання внутрішнього попиту на гроші, а отже, і сталість руху фінансових потоків у цілому. Проте темпи такої динаміки є ще недостатніми, бо за підсумками 2006 року не досягнуто рівня монетизації економіки 1991 року.
Детальний аналіз грошових агрегатів дозволив виявити наявність різної сезонної зміни у трендах структури грошової маси. Підґрунтям цього є розбіжності у швидкості реструктуризації портфелів активів населення і підприємств. Також необхідно враховувати, що переключення рядів грошових агрегатів можуть відбуватися і внаслідок девальвації грошової одиниці або під впливом інфляційних процесів.
Негативним фактором сталості руху фінансових потоків визначено наявність значного розриву між фактичним і нормативним значеннями грошового мультиплікатора, який зазнає суттєвих коливань під час парламентських або президентських виборів.
Аналіз факторних умов сталості руху фінансових потоків макрорівня також дозволив виділити часові інтервали, коли динамічне зростання кількості грошей в обігу супроводжувалось незначною зміною обсягів виробництва. На підставі розгляду можливих прогнозних значень апроксимуючих трендів показників загальної кількості грошей в обігу та загального обсягу виробництва, базових положень кількісної теорії грошей зроблено висновок про наявність потенційних факторів негативного розвитку щодо їх взаємної зміни.
Серед окремих напрямків підвищення сталості руху фінансових потоків визначено необхідність розширення бази застосування електронних платежів та підтримку динамічного розвитку регіональної мережі банківських установ різних областей України, яку на перших етапах необхідно стимулювати з метою становлення відповідної регіональної економіки.
Для вдосконалення підходу до визначення засад організаційності руху фінансових потоків та опису такого руху з погляду різноманітних фінансових систем подано концепт “скелетон потоків фінансових ресурсів” як систему найбільш суттєвих та взаємозалежних, певною мірою відокремлених компонентів різноманітних фінансових потоків, що підпорядковані між собою та чинять значний вплив на інші елементи загального фінансового потоку. При цьому кожен фінансовий потік можна розглядати як сукупність однорідних компонентів, поділених у часі. Доведено, що скелетон потоків фінансових ресурсів поєднує в собі найбільш суттєві та характерні ознаки формування сталої основи переміщення та перерозподілу ресурсів, підкреслює гносеологію та існуючий прагматизм рухомості різноманітних фінансових потоків. Як основні складові скелетону потоків фінансових ресурсів вітчизняної економічної системи виділено: фінансові потоки банківської системи; фінансові потоки, які генеруються фондовим ринком; фінансові потоки окремих підприємств нефінансового сектора економіки. Ґрунтовність такої множини фінансових потоків з погляду скелетону потоків фінансових ресурсів економічної системи базується на розгляді типів фінансових систем і на тому, як взаємодіють між собою, з одного боку, потоки базових елементів різних типів фінансових систем, а з іншого - потоки фінансового та реального секторів економіки.
Наведено формальні узагальнення наочного зображення скелетонів потоків фінансових ресурсів. Сутність такого узагальнення розкрито на підставі концепції вузлових впливів, яка базується на принципах результативного впливу. Кожний елемент з безлічі фінансових потоків вузла скелетону характеризується величиною та напрямком і якщо величина є додатною, то це вхідний потік, якщо від'ємною - вихідний потік. Одночасно величина вузла скелетону відображається інтегральним узагальненням величини та напрямків потоків, які її визначають. Це дозволяє: побудувати ієрархічну узгодженість руху фінансових ресурсів між різними елементами досліджуваної системи; застосувати відомі потокові методи аналізу складних систем на підставі теорії графів та аналізу здатності досліджуваної системи генерувати й обслуговувати різноманітні потоки ресурсів, що з економічної точки зору може свідчити про адекватність наявної організаційної структури тим фінансовим процесам, які відбуваються в її межах (рис. 2).
На підставі аналізу різних форм і продуктів фінансових інновацій у зарубіжній практиці подано критичний аналіз можливості їх застосування у вітчизняній практиці. Доведено, що основні напрямки та засади впровадження фінансових інновацій дозволяють попередити виникнення негативних явищ у сталості руху фінансових потоків різних суб'єктів господарювання.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Відображення розвитку скелетону потоків фінансових ресурсів економіки України
Встановлено окремі недоліки вітчизняного законодавства з погляду сталого й розгорнутого впровадження фінансових інновацій. До основних недоліків віднесено такі: недостатність визначення різновидів похідних інструментів та умови їх обмеженого використання. Окремо підкреслено, що внаслідок відкритості та недосконалості економіки, яка знаходиться на етапі трансформаційного розвитку, варто більше уваги приділяти наявності спекулятивної складової у визначенні фінансових нововведень.
У четвертому розділі “Ринок цінних паперів як складова скелетону фінансових потоків економічних агентів” розглянуто узагальнене визначення руху фінансових потоків на ринках цінних паперів, досліджено значення фондових індексів у відображенні сталості руху фінансових потоків.
З погляду ретроспективного аналізу руху фінансових потоків на ринках цінних паперів зарубіжних країн і на вітчизняному ринку встановлено безліч джерел їх утворення, ключові серед яких знаходяться у взаємозв'язку з рухом державних цінних паперів, корпоративних цінних паперів та цінних паперів фінансових установ. Визначення таких потоків як ключових з точки зору функціонування фондового ринку як посередника у русі фінансових потоків між різними економічними агентами пов'язане насамперед з тим, що саме зазначені потоки здійснюють найбільший вплив на рух фінансових потоків як окремих суб'єктів, так і держави в цілому. Отже, при розгляді організаційних засад управління фінансовими потоками слід враховувати взаємний вплив зазначених їх різновидів на фондовому ринку.
Аналіз фінансових потоків вітчизняного фондового ринку дозволяє стверджувати, що формування таких потоків відбувається переважно під впливом неорганізованої частини ринку. Виходячи з того, що в цілому фондовий ринок в Україні знаходиться на стадії розвитку, формування відповідних фінансових потоків слід визнати розбалансованим. Основою такої тези є також те, що зазвичай неорганізований ринок продажу цінних паперів є або слаборегульованим, або таким, на якому відбуваються торги цінними паперами нових, маловідомих емітентів. Разом з тим встановлено, що структуру вітчизняного ринку цінних паперів визначає переважна торгівля акціями та векселями, сумарна питома вага яких за підсумками 2001-2006 рр. дорівнювала трохи більше 79 % від загального обсягу торгівлі різними видами цінних паперів (табл. 1). Отже, слід відзначити, що вплив на формування фінансових потоків вітчизняного фондового ринку переважно справляють потоки акцій підприємств. Проте такий рух визначає здебільшого подальший перерозподіл власності.
Таблиця 1
Усереднена структура розподілу торгів в Україні за видами цінних паперів за підсумками 2001-2006 років
Види цінних паперів |
Питома вага торгів за видами цінних паперів в загальному обсязі торгів, % |
||
на загальному ринку цінних паперів в Україні |
на організованому ринку цінних паперів в Україні |
||
Акції |
40,09 |
20,86 |
|
Векселі |
38,99 |
- |
|
Депозитні сертифікати НБУ |
2,23 |
- |
|
Державні облігації |
6,25 |
38,75 |
|
Облігації підприємств |
6,02 |
30,76 |
|
Ощадні сертифікати |
4,74 |
- |
|
Інвестиційні сертифікати |
0,84 |
0,54 |
|
Деривативи |
0,45 |
5,60 |
|
Облігації місцевих позик |
0,31 |
3,49 |
|
Казначейські зобов'язання |
0,08 |
- |
Особливістю розвитку вітчизняного ринку є превалювання тих потоків, які знаходяться у взаємозв'язку з рухом цінних паперів нефінансових підприємств. У країнах, фондові ринки яких розвиваються, в цілому превалюють фінансові потоки, які знаходяться у взаємозв'язку з рухом державних цінних паперів. Негативною є й динаміка питомої ваги кредитів, наданих на вітчизняному ринку під заставу державних цінних паперів. Також встановлено, що досить повільно зростає вітчизняний ринок деривативів, які є однією з ознак упровадження нововведень на ринку фінансових послуг, сталості в організації руху відповідних фінансових потоків.
Доведено, що рухомість фінансових потоків, які знаходяться у взаємозв'язку з оборотом акцій на вітчизняному фондовому ринку, залежить від циклічного характеру їх первісного формування, який принаймні для аналізованого періоду часу, обраного у дослідженні, визначається трьома роками. Встановлено, що прояв такої циклічності узагальнюється у зменшенні питомої ваги щорічного приросту акцій, які знаходяться в обороті на ринку, на фоні попереднього періоду їх зростання. Зокрема зростання щорічних випусків акцій спостерігалось протягом наступних періодів часу: з 1996 по 1998 р., з 1999 по 2001 р., з 2002 по 2004 р., з 2005 р. і по сьогоднішній час.
Встановлено, що вплив на рухомість фінансових потоків, які взаємопов'язані з випуском та оборотом акцій, здійснюють і зміни у структурі формування зареєстрованих акцій. Зміна структури зареєстрованих акцій вказує на пріоритетні напрямки руху відповідних фінансових потоків, основою чого є розвиток різних організаційних форм суб'єктів господарювання відповідно до підвищення інвестиційної привабливості таких суб'єктів ринку. Досліджено індикатори сталості руху фінансових потоків на організованому фондовому ринку, якими є різноманітні фондові індекси. На підставі аналізу розрахованих за статистичними даними показників варіації і стандартного відхилення щоденного розрахунку індексу ПФТС за окремі періоди часу показано, що загалом зменшується невизначеність в оцінці розвитку вітчизняного фондового ринку. Проте така невизначеність залишається досить значною (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунок показників варіації та стандартного відхилення індексу ПФТС
Аналізовані періоди |
Показник |
||
варіація |
стандартне відхилення |
||
1998-2006 рр. |
17915,6 |
133,9 |
|
1999-2006 рр. |
18973,6 |
137,7 |
|
2000-2006 рр. |
19561,9 |
139,9 |
|
2001-2006 рр. |
20830,2 |
144,3 |
|
2002-2006 рр. |
21383,7 |
146,2 |
|
2003-2006 рр. |
20288,2 |
142,4 |
|
2004-2006 рр. |
13759,8 |
117,3 |
|
2005-2006 рр. |
2867,8 |
53,6 |
|
2006 р. |
1013,5 |
31,8 |
У підсумку встановлено, що вітчизняні фондові індекси не можуть бути повною мірою використані для повноцінного аналізу сталості руху фінансових потоків унаслідок значної відмінності основних статистичних характеристик індексів від існуючих узагальнень у світовій практиці.
У п'ятому розділі “Управління фінансовими потоками банків” розглянуто основні складові скелетону фінансових потоків у банківському секторі, узагальнено методи і моделі у сфері аналізу й управління банківською діяльністю, проведено ретроспективний аналіз фінансових потоків банків.
На підставі аналізу основних складових скелетону фінансових потоків у банківському секторі розкрито взаємозалежність та організацію руху відповідних фінансових потоків. Зокрема визначено, що взаємозв'язок між вихідними потоками фінансових ресурсів банків та вхідними потоками банків не є рівномірним і досконалим (табл. 3, коефіцієнти регресії відображають зв'язок між кредитно-інвестиційним та поданими у таблиці потоками). Водночас зростання обсягів наданих кредитів фізичним особам не тільки збільшує кількість фінансових потоків банків, а й підвищує ймовірність настання ризикових подій у сфері кредитування.
Таблиця 3
Результати економетричного аналізу сталості взаємозв'язку окремих різновидів фінансових потоків банківської системи
Аналізований період |
Кошти, залучені від населення |
Кошти суб'єктів господарювання, що знаходяться у банку |
Скорегований коефіцієнт детермінації |
|||
Коефіцієнт регресії при незалежній змінній |
t-статистика |
Коефіцієнт регресії при незалежній змінній |
t-статистика |
|||
01.02.2002 - 01.01.2005 |
0,771 |
34,31 |
0,296 |
13,16 |
0,97 |
|
01.02.2003 - 01.01.2007 |
0,791 |
27,4 |
0,214 |
15,8 |
0,82 |
|
01.01.2005 - 01.01.2007 |
0,812 |
29,4 |
0,194 |
17,2 |
0,88 |
|
01.04.2003 - 01.04.2004 |
0,797 |
19,87 |
0,210 |
5,24 |
0,87 |
|
01.04.2003 - 01.07.2004 |
0,450 |
10,27 |
0,561 |
12,81 |
0,91 |
|
01.04.2004 - 01.07.2004 |
0,777 |
Подобные документы
Сутність, джерела формування і ефективність використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансової діяльності ТОВ "ФОЗЗІ-Н", оцінка використання фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація структури капіталу. Джерела зростання прибутку підприємства.
дипломная работа [793,6 K], добавлен 21.01.2011Склад та структура фінансових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз собівартості продукції. Впровадження заходів раціонального використання матеріальних ресурсів. Розрахунок економії фінансових коштів.
дипломная работа [207,7 K], добавлен 05.11.2011Особливості та форми здійснення фінансових інвестицій, їх економічна суть та класифікація. Оцінка якостей фінансових інструментів інвестування. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів. Оперативне управління портфелем інвестицій.
контрольная работа [836,5 K], добавлен 28.09.2009Сутність грошових потоків та методи управління ними: основні елементи поняття, форма економічного ефекту, що генерується грошовими коштами підприємства, інвестиції. Фактори, що впливають на рух вхідних і вихідних фінансових потоків, ознаки класифікацїї.
реферат [27,1 K], добавлен 23.11.2010Необхідність, сутність, мета та завдання фінансового менеджменту. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві та їх характеристика. Основні причини зміни вартості грошей у часі. Сутність і класифікація фінансових ризиків, політика управління.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 04.10.2010Поняття і класифікація фінансових ризиків, методи їх оцінки на ринку. Способи управління та вимірювання фінансових ризиків. Факторний та коефіцієнтний аналіз результату операційної діяльності, тривалості операційно-фінансового циклу підприємства.
курсовая работа [185,2 K], добавлен 27.01.2011Джерела формування фінансових ресурсів. Прибуток і амортизаційні відрахування. Аналіз ефективності використання фінансових ресурсів. Удосконалення процесу управління власним капіталом на підприємстві.
курсовая работа [84,3 K], добавлен 04.09.2007Сутність фінансових результатів та їх значення в зовнішньоекономічній діяльності підприємства. Методи, підходи та показники, що застосовуються в аналізі фінансових результатів підприємства. Напрями удосконалення управління фінансовими результатами.
дипломная работа [327,4 K], добавлен 22.03.2012Особливості управління та ефективність формування і використання фінансових ресурсів на державному підприємстві. Аналіз управління фінансами ПДЛП "Полтаваоблагроліс", рекомендації по удосконаленню напрямків формування та використання фінансових ресурсів.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 20.02.2010Теоретичні основи управління, економічний зміст фінансових ризиків підприємства, їх сутність та класифікація. Аналіз фінансових результатів, зміни формування власних обігових коштів, вплив дебіторської та кредиторської заборгованості на фінансовий стан.
дипломная работа [124,4 K], добавлен 03.03.2011