Оподаткування фізичних осіб
Суть і призначення податку. Механізм оподаткування доходів фізичних осіб. Принципи доходів. Узагальнюючі вартісні показники рівня життя населення. Встановлення та розвиток оподаткування доходів. Особливості обчислення податків з доходів фізичних осіб.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2013 |
| Размер файла | 52,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
- органи внутрішніх справ про фізичних осіб, які зареєстрували своє місце проживання у відповідному населеному пункті чи які зняті з реєстрації в такому населеному пункті, про зміну фізичними особами прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження, транспортні засоби, щодо яких у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також про втрачені, викрадені паспорти у п'ятиденний строк від дня надходження відповідних заяв від фізичних осіб та про паспорти померлих громадян щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
- органи державної реєстрації морських, річкових та повітряних суден ? про судна, щодо яких у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
- органи державної реєстрації актів цивільного стану про фізичних осіб, які померли (для закриття облікових карток), щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
- органи, що здійснюють реєстрацію приватної нотаріальної, адвокатської, іншої незалежної професійної діяльності та видають свідоцтва про право на провадження такої діяльності, про видачу або анулювання реєстраційного посвідчення у п'ятиденний строк від дня провадження відповідної дії;
- органи державної реєстрації прав про оподатковуване нерухоме майно, щодо якого у фізичних осіб виникає або припиняється право власності, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця;
- органи опіки і піклування, виховні, лікувальні заклади, заклади соціального захисту населення та інші заклади, що відповідно до законодавства здійснюють опіку, піклування або управління майном підопічного, зобов'язані повідомляти про встановлення опіки над фізичними особами, визнаними судом недієздатними, опіку, піклування і управління майном малолітніх, інших неповнолітніх фізичних осіб, фізичних осіб, обмежених судом у дієздатності, дієздатних фізичних осіб, над якими встановлене піклування у формі патронажу, піклування або управління майном фізичних осіб, визнаних судом безвісно відсутніми, а також про подальші зміни, пов'язані із зазначеною опікою, піклуванням або управлінням майном, в органи державної податкової служби за місцем свого перебування не пізніше, як протягом п'яти календарних днів від дня прийняття відповідного рішення [27, 179].
Державний реєстр фізичних осіб платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів. Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків.
Оподатковуванню в порядку, підлягають доходи фізичних осіб, отримані протягом календарного року від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, зареєстрованих як підприємці, у зв'язку із здійсненням ними будь-яких видів підприємницької діяльності, та інші доходи, отримані іншими способами, не передбаченими у попередніх розділах.
При цьому склад витрат збільшується на суму понесених витрат стосовно до складу витрат, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), що визначаються Кабінетом Міністрів України. До складу витрат включаються документально підтверджені витрати.
При обчисленні податку з доходів фізичних осіб, отриманих від продажу майна, що належить їм на праві власності, можуть бути враховані документально підтверджені витрати, пов'язані зі створенням, придбанням і реалізацією зазначеного майна.
При оподаткуванні доходів фізичних осіб, що не мають у звітному році місцем основної роботи (служби, навчання), сума отриманого ними доходу зменшується на суму відрахувань і пільг, передбачених цим Законом.
Якщо доходи отримані від декількох підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, зареєстрованих як підприємці, то відрахування виробляють лише в одному з місць отримання доходу з вибору фізичного особи. За наявності у фізичної особи місця основної роботи такі вирахування з доходу не проводяться. Збитки, понесені у звітному році, не враховуються при оподаткуванні в наступному році.
2.2 Особливості обчислення податків з доходів фізичних осіб
Обчислення податку протягом року провадиться із суми місячного сукупного оподатковуваного доходу. При цьому для громадян, котрі мають право на одержання пільг, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг.
Обчислення податку і перерахунок провадяться до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються ними до податкової адміністрації за місцем проживання платника.
До сукупного оподатковуваного доходу не включаються:
- допомога за державним соціальним страхуванням і державним соціальним забезпеченням, крім допомоги з тимчасової непрацездатності (в тому числі допомога з вагітності та пологах, з догляду за хворою дитиною та ін.)
- суми одержуваних аліментів;
- державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються з умовами добровільного страхування пенсій;
- компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формах у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;
- суми грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби;
- суми, одержувані в результаті відчуження майна, яке належить громадянам за правом власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито, крім доходів, одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті підприємницької та іншої діяльності з метою одержання доходу;
- доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянках продукції рослинництва та бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;
- суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури та мистецтва» а також відкриттів, винаходів та промислових зразків;
- виграші за облігаціями державних позик та лотереями, проценти і виграші за вкладами в установах банків, за ощадними сертифікатами та державними казначейськими зобов'язаннями [16, 154].
Основною метою створення Державного реєстру є забезпечення повного державного обліку фізичних осіб, котрі постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів, а також осіб, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства повинні сплачувати податки в Україні.
Державний реєстр створюється Державною податковою адміністрацією України і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах. Він має забезпечувати:
- організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі;
- взаємодію державних податкових адміністрацій з метою забезпечення контролю за правильністю і вчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;
- організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових адміністрацій з іншими державними органами.
До інформаційного фонду реєстру мають включатися такі дані:
- індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя;
- загальні відомості про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, а саме:
- прізвище, ім'я та по батькові;
- дата народження;
- місце народження (країна, область, район, населений пункт);
- місце проживання;
- місце основної роботи;
- види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів;
- інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.
Підприємствами, установами, організаціями (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами або їх представництвами), фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (далі - податковими агентами) при виплаті ними протягом року доходів фізичним особам, зазначеним у цьому розділі Інструкції.
Податкові агенти зобов'язані:
- нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету у порядку, встановленому законом з питань оподаткування фізичних осіб;
- надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь таких платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування за встановленою формою.
Податок утримується від суми такого доходу за його рахунок, за ставкою, визначеною пунктом 7.1 статті 7 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (15 відсотків від об'єкта оподаткування (з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка становить 13 відсотків) [26, 175].
Податок, утриманий податковим агентом у джерела виплати доходу, враховується податковим органом при обчисленні податку за відповідний податковий період.
Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності вважається податковим агентом найманої нею за трудовим договором особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи у відповідності до вимог закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб, та несе відповідальність за порушення його норм.
При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.
Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) податок до бюджету за місцем її реєстрації у податкових органах.
Податковими органами за місцем реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у податкових органах на підставі податкових декларацій, поданих такими фізичними особами за відповідний звітний податковий період, використовуючи при цьому інші відомості про їх доходи, отриманими відповідно до законодавства.
Податок, обчислений з таких доходів, сплачується платником до бюджету у порядку, встановленому законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності податковими органами здійснюється на підставі:
- податкових декларацій за звітний податковий період, які надаються наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік);
- матеріалів перевірок діяльності таких осіб, проведених податковими органами;
- отриманих від податкових агентів податкових розрахунків про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь таких платників податків, а також суми утриманих з них податків за встановленою формою.
Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:
- протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 відсотків річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 відсотків суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік.
Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податку податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.
Суми податку, сплачені у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті до відповідного бюджету не пізніше 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Повернення зайво сплачених коштів платнику податку здійснюється відповідно до законодавства.
Фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу податкові декларації наростаючим підсумком з початку року (за квартал; півріччя, три квартали, рік), у строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня - за I квартал, 9 серпня - за перше півріччя, 9 листопада - за 9 місяців, 9 лютого наступного року - за звітний рік). У декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний податковий період, за який здійснюється оподаткування.
Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання податкової декларації.
Фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю, за умови, що їм допомагають члени сім'ї, які спільно з ними проживають, загальний оподатковуваний дохід розподіляють між собою за угодою, але частка кожного з них не може перевищувати розміру, пропорційного кількості осіб, що беруть участь у підприємницькій діяльності, якщо один з них має право на пільгове оподаткування.
2.3 Особливості оподаткування інших доходів
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)
Податковим агентом платника податку - орендодавця при нарахуванні доходу від надання в оренду нерухомого майна іншого (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під таким нерухомим майном, чи присадибну ділянку), є орендар.
Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець.
Об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
При цьому:
- такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені законом для квартального податкового періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем такого звітного кварталу;
- договір оренди нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, передбачених законом, при цьому нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за основним місцем проживання платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. У разі порушення такої форми чи способу нотаріус несе відповідальність, встановлену законом за порушення порядку чи строків надання податкової звітності [17, 159].
Податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:
- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);
Податковий період: у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.
Податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.
Податковий агент - емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).
Податковий період - у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду
При нарахуванні доходів у вигляді виграшів у лотерею (крім державних лотерей) або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати, понесені платником податку у зв'язку з одержанням такого доходу.
Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю [19, 201].
Для цілей цього пункту: під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу;
Якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.
Не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі - благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом.
Для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову благодійну допомогу.
Цільовою є благодійна допомога, яка надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу.
Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у складі податкової звітності.
При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її сум у разі, якщо:
- загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір;
- платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги.
Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості):
- закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань) у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов'язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; клонування людини або її органів; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України [17, 147].
Забороняється надавати благодійну чи спонсорську допомогу органам державного управління та органам місцевої влади або створеним ними благодійним фондам чи іншим неприбутковим організаціям чи за їх дорученням - третім особам, якщо надання такої благодійної допомоги є попередньою або наступною умовою видачі платнику податку будь-якого дозволу, ліцензії, узгодження, державної послуги чи іншого рішення на його користь або прискорення такої видачі (спрощення її процедури).
Дії посадових (службових) осіб органів державного управління та органів місцевої влади з висування таких умов вважаються діями з вимагання коштів або майна у розмірі такої благодійної чи спонсорської допомоги.
Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів.
Якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому цей банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.
У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов'язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.
Якщо зазначені доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.
Висновки
Податок з доходів фізичних осіб стягується в Україні згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з 43 видів доходів фізичних осіб та повністю направляється в доходи місцевих бюджетів.
Саме поняття податку з'явилося дуже давно. Данина з переможеного народу - одна з первісних форм податку. З часом, податкова система розвинулася і перетворилася на джерело поповнення державної казни. Звичайно ж такий важливий елемент держави не може бути не врегульований нормативними актами. Сучасне українське законодавство не зовсім усестороннє регулює систему оподаткування, але воно не стоїть на місці - постійно розвивається і вдосконалюється. Приймаються нові нормативні акти, що повинні ще більш детально регулювати всі виникаючі у цій сфері правовідносини.
Законодавством не надто добре регламентовані відносини між державою та фізичною особою, що сплачує податки по спрощеній системі оподаткування. Більшість актів застарілі і не повністю відповідають сучасним вимогам.
Традиційна система оподаткування регламентується Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Даним законом введено єдину фіксовану ставку податку; застосування податкового кредиту; податкові соцiальнi пільги; новий порядок перераховування податку до бюджету. В цьому законі велику увагу приділено одному з найважливіших розділів нормативного акта - визначенню термінів. Таке важливе значення він отримав тому, що вперше зібрані в одному акті визначення, що стосуються загальних засад, понять та категорій контексті оподаткування доходів фізичних осіб. Також дуже важливою особливістю для громадян, визначеною в законі, є встановлення права платника податку на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Податки є найважливішим правовим і фіскальним інструментом, за допомогою якого держава забезпечує себе необхідними ресурсами для фінансування різних сфер суспільної діяльності.
Державі необхідно розробити систему превентивних засобів для попередження правопорушень у податковій сфері. В Україні не існує на теперішній момент єдиного акту, який би регулював питання відповідальності фізичних осіб за правопорушення у сфері оподаткування.
Таким чином, не дивлячись на досить велику кількість нормативно-правових актів, в Україні все ж таки існує проблема досконалого законодавчого регулювання оподаткування фізичних осіб. Відносини між фізичною особою - платником податку і державою врегульовані не настільки повно як хотілося б. Сучасні нормативні акти мають дуже суттєвий недолік, а саме: законодавчі норми найчастіше сформульовані таким чином, що не всякий спеціаліст спроможний вірно тлумачити думку законодавця.
Необхідно наголосити на тому, що законодавчі акти, що регулюють відносини у сфері оподаткування фізичних осіб повинні бути простими, зрозумілими і прозорими. Законодавцю необхідно визначитися з термінами, сформулювати ті з них, які є найуживанішими або які є досить незвичними для пересічних громадян і до того ж потребують спеціальних знань або чітко назвати документ, де можна знайти трактування відповідного терміну.
Щодо стимулювання і підтримки малого підприємництва. Згідно Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» фізична особа, яка зареєструвалася як суб'єкт підприємницької діяльності та надає послуги іншій особі (виконує роботи на її користь) у межах цивільно-правового договору, прирівнюється до найманої особи з відповідним оподаткуванням отриманих нею доходів як заробітної плати, якщо умови такого цивільно-правового договору передбачають надання таких послуг (робіт) на постійній та регулярній основі протягом більш ніж одного місячного податкового періоду та або отримання всіх видів вигод, винагород та понесення всіх ризиків, пов'язаних з таким наданням чи ненаданням, такою іншою особою - замовником послуг (робіт).» Це означає, що, коли якась особа виплачує кошти приватному підприємцю за надані їй послуги чи виконані на її користь роботи, вона повинна утримати з цих коштів 13% податку, крім того, що цей підприємець, який, наприклад, працює за спрощено. Системою оподаткування, повинен сплачувати ще й єдиний податок. Отже, маємо класичний приклад подвійного оподаткування.
Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні доцільності реформування податку з доходів фізичних осіб в Податковому Кодексі України в наступних напрямках:
1. Стратегічним напрямом у формуванні державної політики прямого оподаткування фізичних осіб повинно стати забезпечення переходу від переважно фіскальних до регулюючих і стимулюючих функцій податків. Реалізація такого напряму спроможна забезпечити зниження рівня тіньової економічної діяльності, що в кінцевій формі створює можливості для розширення бази оподаткування.
2. Реформування системи прямого оподаткування в напрямах посилення регулюючих і стимулюючих функцій прямих податків повинно здійснюватись в контексті зменшення податкового навантаження на економіку, удосконалення способів адміністрування податків, оптимізації структури податків, усунення причин зростання податкової заборгованості.
3. Для посилення впливу регулюючих і стимулюючих функцій прямого оподаткування на забезпечення сталого розвитку національної економіки необхідно:
- відмінити збори в Пенсійний та соціальні фонди нарахуванням на фонд заробітної плати (37 - 40%), замінивши їх перерозподілом суми податку з доходів фізичних осіб (13 -15%);
- для компенсації відміни зборів нарахування з підприємств в Пенсійний та соціальний фонди запровадити законодавчий рівень мінімальної заробітної плати в 5 разів вище, ніж запроваджена на 2008 рік, що практично виведе рівень заробітної плати в Україні на європейський рівень та дозволить утримувати Пенсійний та соціальні фонди за рахунок власне працюючих;
- перейти від податку з доходів фізичних осіб до оподаткування доходів сім'ї;
- забезпечити достовірний облік нерухомості та ввести податок на майно фізичних осіб, виходячи із його ринкової вартості.
Список джерел
оподаткування населення дохід фізичний
1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V.
2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» // від 22 травня 2003 р. №889-IV (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 28 грудня 2007 року №107-VI).
3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» // 22 грудня 1994 року №320/94-ВР (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 20 лютого 2003 року №551-IV).
4. НСТРУКЦІЯ про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб / Наказ Державної податкової адміністрації України 22.09.2003 №442.
5. Андрущенко В.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Комп'ютер прес, 2008.
6. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Підручник/ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, Л.О. Баластрик. - 3-тє вид., випр. - К.: Знання, 2006.
7. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання. - Київ Видавництво: Вид. дім «Професіонал», 2005.
8. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін.; За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2006.
9. Василик О.Д. Податкова система України. Навч. посібник. - Київ, Видавництво: Поліграф книга, 2004.
10. Ватуля І.Д. Податки, збори, платежі: Навч. посібник/ І.Д. Ватуля, М.І. Ватуля, Л.В. Рибалко. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.
11. Грабовецький Б.Є. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ. 2007.
12. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування. Навч.посібник. - Київ Видавництво: Парлементське вид-во, 2006.
13. Державні фінанси: теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / За ред. Ю. Немеца, Г. Райта. - К.: Основи, 2008.
14. Загорський В.С. Бюджетно-податкова система України: теорія і практика. Монографія. - Ірпінь, Видавництво: НАДПСУ, 2006.
15. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика. Навч.посібник. - Київ, Видавництво: Центр навч. л-ри, 2006.
16. Золотько І.А. Податкова система. Навч. посібник. - Київ, Видавництво: КНЕУ, 2007.
17. Кокшарова С.М. Податки в Україні: Навч. посіб. // Підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. - К.: СІРА, 2008.
18. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2001.
19. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система. Навч. посібник. - Київ, Видавництво: Центр навчальної л-ри, 2006.
20. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Підручник. - Львів, Видавництво: Магнолія Плюс, видавець В.М.Піча, 2006.
21. Податкова система України / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П'ятаченко та ін. / За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 2006.
22. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2003.
23. Савченко Л.А., Цимбалюк А.В., Капіца В.А. та ін. Фінансово-правовий механізм формування дохідної частини бюджетів: Курс лекцій / Держ. подат. адміністрація України; Акад. ДПС України. - Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. - 356 с.
24. Соколов А.А. Теория налогов. - М.: ЮрИнфоР-Пресс, 2008.
25. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. - Київ, Видавництво: Знання-Прес, 2007.
26. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, В.М. Федосов та ін. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2008.
27. Федосов В.М., Кондратюк С.Я., Сафонова Л.Д. та ін. Бюджетний менеджмент. Практикум: Навч. посіб. / За заг. ред. проф. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2005.
28. Черник Д.Г., Л.П. Павлова, А.З. Дадашев, Князев В.Г., Морозов В.П. Налоги и налогообложение: Учебник - М.:ИНФРА-М, 2008.
29. Шабліста Л.М. Податки як засіб структурної перебудови економіки: Монографія. - К.: Інститут економіки НАН України, 2007.
30. Шмиголь Н.С. Финансовые системы зарубежных стран. Учебное пособие. - М.: МФА, 2007.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть, особливості та призначення податку з доходів фізичних осіб. Коло платників, їх форми і принцип оподаткування. Основний порядок обчислення і сплати податку. Податкові соціальні пільги. Особливості оподаткування. Відповідальність за порушення.
лекция [32,5 K], добавлен 20.08.2010Вивчення організаційної та нормативно-правової побудови і шляхів вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб. Характеристика практичних аспектів організації адміністрування і механізму справляння податку з доходів фізичних осіб в Україні.
курсовая работа [55,8 K], добавлен 10.12.2011Сутність та необхідність оподаткування доходів фізичних осіб в Україні, його сучасний стан, основні недоліки, перспективи та шляхи удосконалення. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб до Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 19.09.2012Законодавче регулювання оподаткування фізичних осіб в Україні. Оптимізація механізму оподаткування доходів фізичних осіб. Платники податку та їх звітність, об'єкт оподаткування. Ставка податку та пільги з нього. Нарахування, утримання та сплата податку.
реферат [17,7 K], добавлен 20.03.2010Опис етапів розвитку оподаткування доходів фізичних осіб. Розкриття суті механізму оподаткування та визначити його основних елементів. Оцінка теорії та практики світового досвіду оподаткування особистих доходів в контексті його адаптації в Україні.
дипломная работа [281,5 K], добавлен 29.10.2014Аналіз надходжень податку з доходів фізичних осіб до Зведеного бюджету України. Виявлення основних проблем податку на доходи фізичних осіб при формуванні доходів. Напрямки зміцнення фіскального потенціалу оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 24.04.2014Вітчизняний досвід та елементи сучасної системи оподаткування доходів фізичних осіб. Нормативно-правове забезпечення податку на доходи фізичних осіб. Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, його адміністрування та місце у формуванні доходів бюджету.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2013Прибутковий податок з громадян стягується безпосередньо з доходів платників - фізичних осіб. Соціальна справедливість як перевага цієї категорії оподаткування. Класифікація платників податку, об'єкт оподаткування. Податковий кредит та податкові пільги.
реферат [26,2 K], добавлен 28.02.2009Аналіз сутності, видів та класифікації податків з доходів фізичних осіб. Досвід зарубіжних країн по оподаткуванню фізичних осіб. Особливості методики перерахунку податку з фізичних осіб при отриманні податкового кредиту за даними сукупного доходу за рік.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 11.07.2010Перевірка нарахування податку з доходів фізичних осіб - найманих працівників; податкові соціальні пільги. Контроль об'єктів оподаткування; дотримання права платника податку на знижку. Контроль за спрощеною системою оподаткування, соціальні пільги.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 29.12.2012
