Актуальність теми полягає в тому, що аналіз та вивчення показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства являються головною умовою в визначенні життєздатності підприємства.

Фінансова стійкість відображає такий стан його фінансових ресурсів і такий ступінь їхнього використання, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими засобами, здатне забезпечити безперебійний процес виробництва й реалізації продукції, а також затрати на його розширення й оновлення. Фінансова стійкість також передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Тому аналіз фінансової стійкості на певну дату є дуже важливим показником та дозволяє встановити, на скільки раціонально підприємство керує власними та запозиченими коштами протягом періоду, який передував цій даті. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви.

Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства служить бухгалтерська звітність.

Мета даної роботи - проаналізувати фінансово-економічний стан підприємства, розкрити сутність поняття фінансової стійкості, визначити тип фінансової стійкості підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності.

Завдання роботи:

привести загальну характеристику підприємства;

проаналізувати фінансовий стан підприємства, його ліквідність;

проведення розрахунків показників фінансової стійкості;

аналіз отриманих даних;

підготовка висновків.

Об'єктом роботи є фінансовий стан підприємства та фінансово - економічні процеси, що відбуваються на підприємстві.

Предметом дослідження є аналіз та всебічна оцінка ключових показників фінансової стійкості підприємства з метою визначення напрямків щодо його вдосконалення та визначення типу фінансової стійкості.

Робота складається із вступу, основної частини (2-х розділів) та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження. Основна частина присвячена дослідженню практичних аспектів визначення фінансового стану підприємства. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

фінансова звітність стійкість капіталізація

Розділ 1. Загальна характеристика фінансового стану підприємства

1.1 Загальна характеристика підприємства

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб): 2423 Середня чисельність позаштатних працівників та осіб, які працюють за сумісництвом (осіб): 0. Чисельність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) (осіб): 0 Фонд оплати праці: 153922, 00 тис. грн. Факти зміни розміру фонду оплати праці, його збільшення або зменшення відносно попереднього року: фонд оплати праці працівників збільшено на 25 680, 00 тис. грн. Кадрова програма емітента спрямована на забезпечення підвищення рівня кваліфікації працівників операційним потребам емітента.

Інформація про чисельність працівників та оплату їх праці за 2009 рік:

Так як аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коле показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного та якісного боку, тоді розрахуємо ті основні, які найбільш повно зможуть описати стан та динаміку в усіх процесах діяльності підприємства.

Для початку розглянемо та проаналізуємо головні показники діяльності підприємства в техніко-економічному розрізі, що дасть нам змогу охарактеризувати рівень техніки, тобто ефективність їх використання, трудові ресурси (їх плинність), затрати на виробництво продукції.

Метою проведення аналізу техніко - економічних показників є оцінка господарської діяльності, виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії факторів техніки та економіки, резервів виробництва, опрацювання заходів для раціоналізації використання ресурсів. Результати аналізу містяться в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Проаналізувавши вище наведені показники, можна зазначити, що кількість працюючих на 2009 рік зменшилась відповідно до 2008 року на 2,965%, що становить 81 чоловік. У 2010 році ми також спостерігаємо тенденцію до зниження кількості на 8,601 %, тобто на 228 чоловік.

В той же час ми бачимо, що чистий дохід від реалізації продукції на протязі усіх 3-х років має не однакову тенденцію. Розглянемо більш детально: у 2009 році, в порівнянні з 2008, чистий дохід зменшився на 100150 тис. грн., що у відсотковому вираженні становить 17,418 %. А в порівнянні з 2009 роком, у 2010 чистий дохід від реалізації продукції зріс на 30,387 %, що становить 144289 тис. грн. і дорівнює 619126 тис. грн.

Валовий прибуток на 2009 рік становить 20102 тис. грн., а відхилення з попереднім 2008 роком становить - 27,103 %, що в абсолютному вираженні дорівнює - 7474 тис. грн. Щодо порівняння 2010 та 2009 років, тут вже ми бачимо тенденцію до збільшення на 9988 тис. грн. (49,687 %).

З таблиці чітко видно, що ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" у 2008 році спрацювала ефективно у 1915 тис. грн., без жодного збитку, стан на 2009 рік у підприємства був трохи гіршим, воно отримало чистий прибуток у розмірі 1351 тис. грн. Зменшення становить 564 тис. грн. У 2010 році також підприємство отримало прибуток у розмірі 2743 тис. грн.; збільшення становить 1392 тис. грн., тобто 103,035 % в порівнянні з 2009 роком.

Вартість основних засобів на кінець 2009 року, в порівнянні з 2008, має тенденцію до збільшення і дорівнює 79948 тис. грн., що у відносному значенні становить 33,710 %. Але вже на 2010 рік підприємство придбало основних засобів на суму 300524 тис. грн. Відбулося зменшення на 5, 230 %.

Щодо фонду оплати праці, то за 2009-2008 роки спостерігаємо тенденцію до зниження у розмірі 10860,8 тис. грн., у відсотках становить 7,997 %. А в 2010 розмір ФОПу значно зріс на 23,188 % у розмірі 28973,5 тис. грн.

Собівартість продукції на 2009 рік, в порівнянні з 2008, зменшилася на 94633 тис. грн. - тобто на 19,301 %. У 2010 собівартість підвищилась на 31,105% (123074 тис. грн.) і становила 518743 тис. грн.

Наступним важливим показником аналізу фінансового стану є проведення аналізу майнового стану підприємства, зокрема оцінка стану основних засобів, що використовуються на підприємстві. З цією метою розраховуються наступні коефіцієнти:

А) коефіцієнт зносу основних засобів характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах:

К_з= (1.1)

Де З_оз - сума зносу основних засобів (Ф №1. р.032);

ПВ_{к -} первісна вартість основних засобів на кін. періоду (Ф №1, гр.4, р.031).

Б) коефіцієнт оновлення основних засобів - показує частку введених основних засобів за визначений період:

К_о = (1.2)

де ВО_{оз -} вартість оновлених основних засобів (Ф №5, гр.5, р.260);

В) коефіцієнт вибуття - характеризує рівень інтенсивності вибуття засобів зі сфери виробництва:

К_в = (1.3)

де ВВ_{оз -} вартість основних засобів, що вибули за період (Ф №5, гр.8, р.260);

ПВ_{п -} первісна вартість осн. засобів на початок періоду (Ф №1, гр.3, р.031).

Відповідні розрахунки наведені в табл.1.2.

Таблиця 1.2. Аналіз майнового стану ПАТ "Рошен", %

Отже, у процесі функціонування основні фонди піддаються фізичному (матеріальному) і моральному (економічному) зносу. ПАТ "Рошен" не є виключенням, і за допомогою певних розрахунків я визначила коефіцієнти зносу К_зн, окремо за 4 роки, що наведені у таблиці 3. Ці коефіцієнти є умовними і надають точної оцінки, але вони мають певне аналітичне значення. Отже, розглянемо більш детальніше. Кожен із коефіцієнтів зносу ПАТ "Рошен" не перевищує небажаної позначки в 50 %, а тому є у межах допустимої норми, хоча у 2010 році спостерігався найбільший відсоток коефіцієнту, а саме, він дорівнював 47,31. Звідси, я можу зробити висновок, що зі збільшення коефіцієнту зносу у 2010 році було погіршення матеріально-технічної бази підприємства, зниження експлуатаційних можливостей процесу виробництва. Але фізичний знос частково відновлюється шляхом ремонту, реконструкції та модернізації основних фондів. Коефіцієнта оновлення К_он основних засобів характеризує питому вагу нових основних засобів в загальній їх вартості на кінець року. Я вважаю,що даний показник є важливим показником "якості” виробничих потужностей підприємства, так як - чим більша величина даного показника, тим повільніше оновлюються основні засоби підприємства, тим більш застарілі технології воно використовує.

Як свідчать дані, наведені в табл. 1.2, ПАТ "Рошен" здійснювало оновлення основних засобів на протязі всіх розглянутих років. Однак темпи цього процесу в 2008 році, у порівняння з 2007 роком, сповільнилися і коефіцієнт оновлення зменшився від 30,13 до 3,83 (на 26,3%). Що стосується 2010 року, то тут також спостерігається тенденція до зниження цього показника, у порівняння з попереднім 2009 роком, коефіцієнт оновлення також знизився від 23,12 до 7,8, що у процентному вираженні становить (на 15,32 %) менше. Таким чином, можна зробити попередній висновок про зниження "якості” майна підприємства у 2008 та 2010 році.

Як видно з результатів, вищенаведеної таблиці, коефіцієнт оновлення суттєво поліпшився в 2007 та 2010 роках, проте погіршився в інших. Враховуючи те, що основними засобами є техніка для виробництва кондитерської продукції (шоколадні і желейні цукерки, карамель, шоколад, печиво, вафлі, бісквітні рулети і торти) з великими виробничими потужностями, яка досить швидко застаріває морально і технічно, підприємство має підтримувати даний показник на досить високому рівні, для чого на оновлення ОЗ повинна спрямовуватися відповідна сума фінансових ресурсів.

Важливим показником, пов'язаним із майновим станом підприємства є коефіцієнт вибуття основних засобів К_виб. Даний показник має порівнюватися з коефіцієнтом оновлення. Таке порівняння дає можливість визначити тенденцію до збільшення загальної величини основних засобів, чи - протилежну - до зменшення. Як видно з таблиці 3 коефіцієнти вибуття були нижчим ніж коефіцієнти оновлення основних засобів протягом всього періоду дослідження. Наприклад, розглянемо тенденцію за 2008 рік: (К он. = 3,83; а К виб. = 1,2), за 2010 рік: (К он. = 7,8; а К виб. =0,17). Така динаміка вказує на поганий технічний стан даного підприємства та високий рівень зносу засобів.

На мою думку, майновий стан є важливим аспектом, який характеризує ефективність фінансової діяльності підприємства. Адже ефективна фінансова діяльність має буди організована з врахуванням того, що фінансовий потік має забезпечувати не лише поточну діяльність підприємства, а й створювати передумови для успішної діяльності в майбутньому. Це потребує постійної уваги керівництва до майнового стану підприємства, з тим, щоб вчасно проводити оновлення та розширення основних виробничих засобів та недопущення їх значного зносу.

Наступним невід'ємним елементом аналізу майнового стану є проведення горизонтального та вертикального аналізу балансу підприємства (табл. 1.3).

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набувають уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

· розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами, частку залучених коштів;

· установити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

· оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Дивлячись на таблицю 1.3., можна зробити наступні висновки, що необоротні активи підприємства порівняно з 2007 роком на 2008 рік збільшилися на 991 тис. грн. (0, 35 %) і становить 280049 тис. грн. Також ми можемо спостерігати, що на 2009 рік необоротні активи суттєво зменшилися на 279897 тис. грн. (99,94 %), що стосується наступного року - 2010-го, то необоротні активи порівняно з попередніми роками, в цьому році, як і в попередньому, проявляється тенденція до зниження, і на звітній період вони зменшилися на суму в 270083 тис. грн., що склало - 2669931 тис. грн.

Якщо проаналізувати первісну вартість по даним наведених у таблиці 1.3,, то на протязі 4-х років вона поступово збільшувалась. Наприклад, в 2007 році складала 395316 тис. грн., а на 2010 рік вже сягнула позначки в 570455 тис. грн.

Розглядаючи наступний - другий розділ, оборотні активи підприємства протягом 2007-2010 рр., можна сказати, що тут спостерігається тенденція росту. Так на 2008 рік, порівняно з 2007 роком, оборотні активи підприємства зросли з 106820 тис. грн. до 1113712 тис. грн. на 6892 тис. грн. (6,45 %). В 2009 році вони також зросли, але вже більш суттєво, на 392168 тис. грн. (344,87 %), а в 2010 році на 48022 тис. грн. (9,49 %) і становили 553902 тис. грн. На сам перед це зростання відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість та первісна вартість (з 2007 року по 2010 рік - з 100042 тис. грн. до 121870 тис. грн.).

Щодо розділу пасиву підприємства, то тут суттєво за останні роки відбулося збільшення власного капіталу, який на 2007 рік становив 5837 тис. грн., а на кінець 2010 року вже становив 189125 тис. грн., це на 179606 тис. грн. (1886,81 %) більше ніж за попередній 2009 рік. Показники такої динаміки свідчать про те, що найбільший вплив на зміну власного капіталу мало збільшення нерозподіленого прибутку, який порівняно з 2007 роком на 2008 рік зріс 1905 тис. грн. (29,95 %), на 2009 рік - 178347 тис. грн. (2157,85 %), а на 2010 рік зменшився на 174418 тис. грн. (93,46 %) порівняно з 2009 роком, і становить 12194 тис. грн., але це все одно на 11564 тис. грн. більше ніж в 2007 році.

Також в пасиві на протязі 2007-2010 рр. суттєво змінювались поточні зобов'язання підприємства. Так на 2008 рік порівняно з 2007 роком вони збільшились на 7075 тис. грн. (2,16 %), на 2009 рік зобов'язання знизились на 326969 тис. грн., це на 98,11 % менше ніж за попередній рік, а 2010 році вони знову значно зросли на 547615 тис. грн. (8710,27%), і становили 553902 тис. грн., порівняно з 2007 роком які становили 326181 тис. грн. У структурі поточних зобов'язань відбулися такі зміни:

1) Зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, які з 2009 року і на 2010 рік зросли з 311714 тис. грн. до 346573 тис. грн., це на 34859 тис. грн. (11,18 %) більше ніж за попередній рік.

2) Підвищення оплати праці, яка зросла з 33 тис. грн. до 8676 тис. грн., це на 8643 тис. грн. (26190,91%) більше ніж за попередній 2009 рік.

3) Інші поточні зобов'язання, зменшилися порівняно з попередніми роками, а саме за 2007 рік з 68628 тис. грн. до 2010 року до 152 тис. грн., що на 505758 тис. грн. (99,97%) менше ніж в 2009 році.

Ці показники значною мірою мали вплив на зміну показників поточних зобов'язань.

Графічно результати аналізу представлені на нижче наведених рисунках.

Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентному середовищі є його стійкість (стабільність).

Фінансова стійкість - це визначений стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність.

Оцінка фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості та незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

За результатами розрахунків фінансової стійкості роблять висновки про:

інтенсивність використання позикових засобів;

ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;

рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

Отже, щоб визначити рівень стійкості підприємства необхідно, перш за все, розрахувати коефіцієнти капіталізації, які дадуть змогу вирахувати частку власних коштів в загальній сумі авансованих коштів, зрозуміти на скільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування.

2.1 Розрахунок коефіцієнтів капіталізації підприємства

Рис. 2.1 Динаміка коефіцієнтів капіталізації

Важливим показником, що характеризує фінансову стійкість підприємства, є вид джерел фінансування матеріальних оборотних коштів.

Тому для характеристики джерел формування матеріальних запасів використовується кілька показників, які й характеризують види джерел:

1. Загальна вартість запасів, вартість яких відображається в 2 розділі активу балансу. Формулу розрахунку можна навести в такому вигляді:

З=Ф1 (100+110+120+130+140) (2.5)

2. Власні оборотні кошти:

К_{в. об.} = 1 р. пасиву - 1 р. активу (2.6)

3. Вартість власних оборотних коштів та довгострокових позикових джерел формування запасів:

К_{в. об+дп} = К_{в. об} + 3 р. пасиву (Ф1 (480)) (2.7)

4. Загальна величина основних джерел формування запасів:

К_заг. = К_{в. об+дп} + короткострокові кредити (Ф1 (500)) (2.8)

Трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами формування:

1) Нестача (-) або надлишок (+) власних оборотних коштів:

± Фс = К_{в. об} - З (2.9)

2) Нестача (-) або надлишок (+) власних оборотних коштів та довгострокових позикових джерел формування запасів:

± Фт = К_{в. об+дп -} З (2.10)

3) Нестача (-) або надлишок (+) загальної величини основних джерел формування запасів:

± Фо = К_{заг -} З (2.11)

За допомогою цих показників визначається трикомпонентний показник типу фінансової стійкості:

(2.12)

Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство може бути віднесено до одного з чотирьох типів:

1. Абсолютна фінансова стійкість (S = {1,1,1}). Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси підприємства покриваються власними оборотними коштами, тобто організація не залежить від зовнішніх кредиторів.

2. Нормальна фінансова стійкість (S = {0,1,1}). У цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних обігових коштів, також і довгострокові залучені кошти. Такий тип фінансування запасів є "нормальним" з точки зору фінансового менеджменту. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.

3. Нестійке фінансове становище (S={0,0,1}). Така ситуація характеризується недоліком у підприємства "нормальних" джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів. Тут запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат.

4. Кризовий фінансовий стан (S = {0,0,0}). Характеризується ситуацією, при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна говорити про те, що підприємство знаходиться на межі банкрутства.

Отже, проведемо аналіз видів джерел формування матеріальних запасів та надалі, згідно цим розрахункам, зможемо визначити в якому фінансовому стані (тип фінансової стійкості) знаходиться підприємство. Розрахунки наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Класифікація типу фінансової стійкості (тис. грн.)

Як видно з таблиці 2.2 загальна величина запасів склала на 2007 р.3094 тис. грн.; на 2008р - 3465 тис. грн.; далі спостерігалась тенденція до їх збільшення: у 2009 = 6249 тис. грн.; а у 2010 запаси становили 5716 тис. грн. Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних коштів (запасів) я використала та розрахувала ще кілька показників: власний капітал, функціонуючий капітал та загальна величина джерел та три показники забезпеченості запасів джерелами фінансування. Одержані дані були від'ємними (табл.5) та показували нестачу власних оборотних коштів на підприємстві (наприклад, за 2010 рік нестача склала найбільшу суму і дорівнювала 235167 тис. грн.); нестачу власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел формування запасів (у 2007 році бачимо найбільше значення яке дорівнює 220711 тис. грн.); і нестачу загальної величини основних джерел формування запасів (так у 2010 році нестача склала 235167 тис. грн.).

За допомогою цих показників визначається трьох компонентний показник. Після проведення розрахунків наведених вище показників за критерієм фінансової стійкості підприємство ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" протягом 2007, 2008, 2009 та 2010 років знаходилося в тяжкому кризовому стані (S= 000). Підприємство за ці періоди мало кредити та позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську та дебіторську заборгованість. У цьому разі можна зазначити, що підприємство перебувало на межі банкрутства.

Висновки