Контроль в системі оподаткування доходів громадян

Також на підставі розпорядження керівництва підприємства та заяви колишнього пенсіонера ВАТ “ЦГЗК” в квітні 2004 року за рахунок коштів підприємства надано матеріальну допомогу в натуральному вигляді (матеріали та ін.) на ремонт квартири по вул. Музикальна буд. 10, кв. 8 яка належить гр. Веремеєнко В.Д. у сумі 5904,00 грн.

Крім цього при перевірці ж/о №1, 8, 2, та додатків до них ВАТ “ЦГЗК”, згідно листа Криворізької адміністрації та на підставі розпорядження керівництва ВАТ “ЦГЗК”, в травні 2004 року, надано матеріальну допомогу за рахунок коштів підприємства, на лікування для гр. Пілкув В.Д. на суму 2741,86 грн., яку по безготівковому розрахунку сплачено на рахунок ТОВ “ЛДЦАМСАД” м. Кривий Ріг р/р. 26004123607260, МФО 305619, код ЗКПО 31123957 п/д № 0169 від 08.05.2002р.

А в серпні 2004 року, надано матеріальну допомогу за рахунок коштів підприємства, на ліки для гр. Немцова Н.В. на суму 921,81 грн., яку по безготівковому розрахунку сплачено на рахунок ТОВ Аптека „ Біокон" м. Київ р/р. 260030023203 МФО 321701, ЗКПО 30263519 п/д №2446 від 20.08.2004 р. відповідно, прибутковий податок що підлягає оподаткуванню, не утримано і не перераховано до бюджету.

При перевірці ж/о №11, 8, 12, та додатків до них, встановлено випадки надання, за рахунок коштів підприємства, матеріальні блага громадянам, колишнім своїм працівникам, на погашення їх заборгованості за надання комунальних послуг та проживання в гуртожитку у сумі 7498,07 грн.. які перераховані на лицеві рахунки цих громадян в серпні 2004 року на рахунок гуртожитку №2 ВАТ “ЦГЗК”.

Також, в жовтні 2004 року встановлено перерахування коштів за харчування громадян. В порушення статті 2 ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92 №13-92 при визначенні сукупного оподаткованого доходу зазначених громадян не враховано доходи, отримані в натуральній та грошовій формі перераховані за рахунок коштів підприємства.

В порушення п.3 статті 7 ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92. №13-92 із сум доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи, не утримано прибутковий податок.

В порушення статті 12 ДКМУ 2 Про прибутковий податок з громадян” 26.12.1992р. №13-92 із суми доходів, одержаних громадянами в іншій ніж, грошовій формі (матеріальні блага) проводиться нарахування загальної суми доходу за формулою.

В порушення етапі 10 ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92. №13-92 прибутковий податок сплачений до бюджету за рахунок коштів підприємства; у зв'язку з чим надмірно перераховані суми прибуткового податку не є покриттям виявленого недобору прибуткового податку по особовим рахункам громадян.

Згідно статті 19 та статті 20 ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92р. №13-92 не утримані (утримані неповністю або несвоєчасно), а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються у безспірному порядку з підприємства в сумі 7029,61 грн.

Додатково, в період перевірки зроблено запити щодо підтвердження безготівкового розрахунку ВАТ “ЦГЗК” з підприємствами та організаціями за надані послуги фізичним особам (лікування, та інше), по отриманню відповіді на які буде складено додатковий акт перевірки дотримання вимог ДКМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992 р.

Пільги по прибутковому податку надаються відповідно до чинного законодавства. Вибірковою перевіркою 200 особових рахунків робітників підприємства ВАТ “ЦГЗК”, що користуються правом на пільги, порушень не встановлено. Усі необхідні документи для надання пільги є у наявності, в особових рахунках робітників і службовців є відмітка про право на пільги. Застосування неоподаткованого мінімуму здійснюється вірно.

Згідно журналу-ордеру №1, 2, 3, 8, 10 та рахунків 641,2, 661, відомостям нарахування та видачі заробітної плати на 01.04.2002р. ВАТ “ЦГЗК” не мало заборгованості перед бюджетом по прибутковому податку на виплачену заробітну плату (табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Розрахунок перевірки своєчасності сплати ПДФО до бюджету ВАТ “ЦГЗК” за період 01.04.2002 р.-01.04.2003 р.

Залишок на 01.04.2002 Кт	Нараховано, Кт 64	Перераховано до бюджету, Дт 64	Залишок на 01.04.2003, Дт	Несвоєчасно перераховано податку	Пеня за наслідками перевірки
995074,13	11031971,70	11171919,19	855126,64	-	-

За період з 01.04.2004 р. по 01.04.2005 р. підприємством була виплачена заробітна плата грошовими коштами (через касу підприємства та перерахуванням з розрахункового рахунку на особові рахунки в банк), та утриманням із заробітної плати за заявами працівників в рахунок погашення комунальних послуг та позовів за виконавчими листами, з якої необхідно перерахувати до бюджету 11031971,70 грн. прибуткового податку.

Згідно випискам банку та первинних документів до журналів - ордерів №2,8,3,10 до бюджету за цей період перераховано прибуткового податку у повному обсязі і заборгованості по прибутковому податку на 01.04.2005 року на сплачену заробітну плату не має .

В порушення дії статті 12 та п.1 ст. 14 ДКМУ 2Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.92. №13-92 ВАТ “ЦГЗК”, у перевіряємому періоді не надсилались до Державних податкових інспекцій довідки про суми виплаченого доходу громадянам, які є суб'єктами підприємництва та громадянам не за місцем основної роботи, які не є штатними працівниками даного підприємства.

За результатами перевірки ВАТ “ЦГЗК” донараховано: прибуткового податку в сумі 11453,81 грн.

На великих підприємствах проводяться вибіркові перевірки правильності утримання податку за особовими рахунками робітників, відомостями на виплачу заробітної плати й іншими документами. При встановленні істотних помилок проводяться суцільні перевірки всіх особових рахунків. Одночасно перевіряється правильність утримання прибуткового податку з доходів громадян, що працюють за сумісництвом чи виконували роботи за договором підряду, і з виплат за інші роботи. Також перевіряється утримання податку з дивідендів за акціями і внаслідок розподілу прибутку (доходу) підприємств.

Працівники податкових органів зобов'язані контролювати й забезпечувати:

- своєчасне подання громадянами декларацій про доходи і ретельно перевіряти їх на підставі матеріалів, що є в податкових інспекціях, а також подання підприємствами, установами й організаціями довідок ф. №2, необхідних для правильного й повного оподатковування платників;

- обстеження діяльності громадян, пов'язаної з одержанням доходів, в терміни, встановлені керівником податкової інспекції;

- здійснення перевірок у місцях реалізації виробів, надання послуг і виконання інших робіт.

У випадку виплати громадянам підприємствами, установами й організаціями авторських винагород і винагород за видання, виконання чи інше використання досягнень науки, літератури й мистецтва, винагород авторам відкриттів, винаходів і промислових зразків, а також при обчисленні податку з сукупного річного доходу враховуються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходів від цієї діяльності. Якщо ці доходи не можуть бути підтверджені при поданні декларації документально, то вони враховуються за нормами, визначеними Державною податковою адміністрацією України, погодженими з Міністерством економіки України і Міністерством культури України.

При перевірці встановлюється правильність відображення сум, не утриманих чи утриманих не цілком із працюючих громадян. При цьому слід мати на увазі, що суми податку, не утримані чи утримані не цілком із працюючих громадян, утримуються підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами -- суб'єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості.

Не утримані чи утримані не повністю суми ПДФО, що звільнилися, сплачуються підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за рахунок власних коштів.

Утримання заборгованості ПДФО здійснюється відповідно до чинного законодавства. Надлишково утримані суми податку повертаються платнику чи зараховуються до сплати майбутніх платежів за його заявою [18].

З метою виконання функції доведення податкових порушень на заключному етапі податкового контролю складається акт (довідка) (дод. Е).

Отже, особливістю камеральної перевірки по ПДФО є відсутність такої складової цього виду перевірки як арифметичний підрахунок. При поданні ф. 1ДФ до Єдиної бази даних заносяться тільки відомості цього розрахунку без їх перевірки. Данні цього розрахунку використовуються тільки при проведенні документальної перевірки. На великих підприємствах перевірки правильності утримання ПДФО проводиться вибірковим способом. Як свідчить практика, найбільші порушення підприємство допустило по наданих матеріальних благах у вигляді оплати навчання, лікування, ремонту, гуртожитку та інше, і при цьому з вартості цих послуг не було утримано ПДФО. Проведення перевірки потребує належного оформлення її результатів.

Розділ 4. Аналіз результатів контрольно-перевірочної роботи по податку з доходів громадян по СДПІ

Аналітична робота податкової служби в державі спрямована насамперед на обґрунтування податкового процесу, виявлення найтісніших зв'язків між розвитком економіки й податками, між діяльністю підприємницьких структур, де створюється основна маса валового внутрішнього продукту, розподіл якої створює базу оподаткування, а в кінцевому підсумку -- обсязі доходів бюджетів.

Водночас податковий процес безпосередньо впливає на діяльність юридичних і фізичних осіб -- платників податків, рівень їх доходів, а також споживання й нагромадження. Тому аналітична робота -- дуже важливий інструмент виявлення й погодження інтересів усіх учасників податкового процесу [12].

Результати контрольної роботи кожної ДПІ оформлюються звітом за формою №2-П, що складається за півріччя і за рік (дод. Є, Є1, Є2).

Інформаційною базою аналізу є звіти СДПІ. Період аналізу 2003-2005рр.

Відомості, що містить звіт за ф. №2-П, є основою для оцінки кількісних і якісних показників, що характеризують організацію контрольної роботи ДПІ [37].

Передумовою податкового контролю є облік платників ПДФО, кількісні та якісні показники відносно яких представлені в таблиці 4.1.

Як видно, протягом трьох років помітна стійка тенденція до збільшення кількості як зареєстрованих платників ПДФО, так і кількості платників, що його сплачують: темп росту відповідно до 2003 року - 128% та 122%. При цьому як негативну тенденцію слід відзначити зниження частки реальних платників в загальній кількості зареєстрованих.

Таблиця 4.1

Аналіз показників обліку платників ПДФО по СДПІ за 2003-2005рр.

Показник	2003	2004	Темп росту (падіння), %	2005	Темп росту (падіння),%
					до 2003	до 2004
Зареєстровано платників ПДФО	147	155	105	188	128	121
Кількість платників, що сплачують ПДФО	106	103	97	129	122	125
Питома вага реальних платників ПДФО, %	72	66	-6	69	-3	+3



Враховуючи специфіку підприємств, що перебувають на обліку в СДПІ (великі підприємства ГМК), відхилення спричинено підприємствами невиробничої сфери діяльності та інших підприємств ГМК, які не приступили до господарської діяльності або подали заяви на закриття

Кількість платників та їх податкоспроможність є базою для прогнозування та аналізу надходжень від ПДФО до бюджету (табл. 4.2) за звітами про суми фактичних надходжень податків і зборів (дод. К, К1, К2).

Зростання абсолютного значення ПДФО за три роки супроводжується стрімким падінням його частки в загальних надходженнях. При цьому в 2003 році велика частка ПДФО зумовлена невеликим розміром загальних надходжень, що спричинило значне бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 820437тис.грн. (див. дод. К2). Як видно, темпи росту загальних надходжень значно випереджають темпи росту ПДФО, що є причиною стрімкого зниження частки ПДФО у відносному значенні. Хоча за такої тенденції частка ПДФО є вагомою для бюджету.

Таблиця 4.2

Аналіз динаміки надходжень ПДФО до бюджету по СДПІ за 2003-2005 рр., тис. грн.

Показник	2003	2004	Темп росту (падіння),%	2005	Темп росту (падіння),%
					до 2003	до 2004
Всього податкові надходження	235634	854990	363	1735622	736	2029
ПДФО	182971	238537	130	282010	154	118
Питома вага ПДФО в загальній сумі надходжень, %	77	28	-49	16,2	-60,8	-11,8

Зміна кількості платників та зміна норми часу на проведення перевірки безумовно відбиваються і на кількості проведених перевірок, і на їх якості (табл. 4.3)



Таблиця 4.3

Аналіз динаміки проведених перевірок по ПДФО та їх результативності по СДПІ за 2003-2005 рр.

Показник	2003	2004	Темп росту (падіння), %	2005	Темп росту (падіння),%
					до 2003	до 2004
Кількість перевірених платників	19	34	179	24	126	70
Кількість результативних перевірок	13	28	215	21	161	75
Ефективність проведених перевірок, %	68	82	+14	88	+20	+6

Як видно, протягом років не спостерігається чіткої тенденції щодо кількості перевірених платників, що відповідно позначилося й на кількості перевірок, якими виявлено порушення. Як позитивний чинник слід відзначити стійке підвищення ефективності проведених перевірок - на 18 відсоткових пункти за три роки. Одночасно слід звернути увагу на те, що за таким простим в обчисленні податком 9 перевірок із 10 виявляють порушення, що є дуже високим показником. Зміни в законодавстві призвели до збільшення кількості результативних перевірок та підвищення ефективності проведених перевірок.

Високий показник результативності проведених перевірок по ПДФО зумовлений двома протилежними чинниками: низькою податковою дисципліною і свідомістю платників та високим рівнем професійної підготовки податкових інспекторів та якістю проведених перевірок.

Проведення перевірок завершується застосуванням фінансових санкцій, адміністративних штрафів, які є не метою перевірки, а лише заходами попередження порушень в сфері оподаткування. Наслідки податкового контролю в сфері оподаткування доходів найманих осіб наведені в таблиці 4.4.

За даними таблиці 4.4 спостерігається нестала тенденція зміни донарахованих сум. Тенденція донарахувань по підприємствах відображає тенденцію кількості проведених перевірок: в 2004 році до 2003 року збільшення кількості проведених та результативних перевірок супроводжується збільшенням донарахованих сум.

Таблиця 4.4

Аналіз результатів податкових перевірок по ПДФО по СДПІ за 2003-2005рр., тис. грн.

Показник	2003	2004	Темп росту (падіння), %	2005	Темп росту (падіння),%
					до 2003	до 2004
Донараховано всього	112	211	188	89	79	42
в т.ч. основний платіж	37	126	340	31	84	25
в т.ч. фінансова санкція	75	85	113	58	77	68
в т.ч. пеня	0	0	-	-	-	-

І, навпаки, зменшення кількості перевірок в 2005 році на 25% до 2004 року більше ніж в два рази скоротило розмір донарахувань. Пеня за результатами перевірки по ПДФО не нараховується, а нараховується тільки за несвоєчасну сплату до бюджету.

Отже, аналіз свідчить, що щорічно збільшується кількість платників ПДФО, при цьому частка реальних платників поступово зменшується. Частка ж надходжень від ПДФО становить майже п'яту частину загальних надходжень, хоча протягом періоду аналізу, вона також суттєво зменшилася, що зумовлено, перш за все, стрімким збільшення загальної суми надходжень. Показники контрольно-перевірочної роботи, як кількісні, так і вартісні несталі - в 2004 році перевірочна робота активізувалася, в 2005 році, навпаки, незначно зменшилася. В цілому ж слід відзначити, високий рівень результативності для такого простого в обчисленні податку - 88%.

Завершальним етапом дослідження теми є визначення напрямків вдосконалення, як самого ПДФО, так і податкового контролю в цій сфері.

Розділ 5. Шляхи вдосконалення податку з доходів громадян та податкового контролю за його стягненням

Найважливішим інструментом державного регулювання доходів фізичних осіб, характерним для будь-якої податкової системи, є прибутковий податок. Історично це найдавніша форма податкових взаємовідносин між державою та її громадянами на основі примусового обов'язкового вилучення частини їхнього доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання її функцій. Рівень прибуткового оподаткування фізичних осіб безпосередньо впливає на реальні особисті доходи значної частини населення, особливо тих, хто отримує основні доходи у вигляді заробітної плати, що потребує зваженого підходу до стягування податку.

Для посилення ролі прибуткового податку з громадян в регулюванні доходів фізичних осіб було б доцільне:

-- підвищення рівня відповідальності платників податків за своєчасну і повну сплату належних до бюджету платежів, включаючи встановлення матеріальної та кримінальної відповідальності;

— посилення державних санкцій за порушення податкового законодавства, удосконалення порядку адміністрування та правового оскарження рішень і дій правових органів;

— упорядкування надання пільг юридичним і фізичним особам; ліквідація необґрунтованих пільг щодо прибуткового оподаткування, які деформують вартість показника в економіці та знижують конкурентоспроможність виробників.

Воднораз не можна відразу кардинально змінювати вже звичайний для платника механізм прямого оподаткування, особливо ті податки, які становлять основу податкової системи, мається на увазі податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з доходів громадян. Удосконалення системи прямого оподаткування і надалі має здійснюватися еволюційним шляхом, внесенням корективів до чинної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб, звичайно, виходячи з об'єктивної оцінки податкового навантаження у країні та специфіки як економічних, так і податкових відносин, а також тих пріоритетних завдань, які необхідно вирішувати в перехідний період, враховуючи при цьому взаємозв'язок і цілісність прибуткових податків та їхній стимулювальний і регулювальний вплив на соціально-економічний розвиток країни. При цьому треба керуватися тим, що:

-- при визначенні оподатковуваного доходу платників податку враховувати такі найрозповсюдженіші види доходів з фізичних осіб, як заробітна плата, підприємницький прибуток, дивіденди, прибуток від операцій із цінними паперами та інші регулярні доходи;

-- ставки особистого прибуткового податку повинні бути диференційовані, мінімальним їх рівнем має бути неоподатковуваний мінімум, який повинен відповідати межі малозабезпеченості;

-- до практики оподаткування законодавче запровадити процес коригування неоподатковуваного мінімуму з урахуванням інфляції;

-- обов'язково враховувати індивідуальні обставини платників. Вважаємо за доцільне окремо вирізнити і розповсюджений в деяких європейських країнах досвід спільного оподаткування доходу сім'ї, як бази оподаткування. Така практика оподаткування значно послабить прогресивний характер прибуткового податку;

-- окрім тих пільг, що нині встановлені (інвалідам; учасникам війни; особам, які мають дітей) доцільно надати пільги на утриманців (студентів, учнів). Розмір цих пільг повинен встановлюватись виходячи із неоподатковуваного мінімуму;

-- опорою сучасної податкової політики повинна бути ґрунтовно розроблена теорія та методика обчислення і сплати податків, яка має включати модель позитивного впливу економічних ефектів прямого оподаткування на результати господарювання суб'єктів національної економіки з метою фінансової стабілізації економіки, регулювання податкових надходжень та платоспроможності юридичних і фізичних осіб, для забезпечення необхідного рівня економічного зростання та відповідного соціально-економічного розвитку країни;

— визначення ролі податкових регуляторів в економічній системі держави, зокрема важелів прямого оподаткування, дає змогу ґрунтовніше розглянути можливості податкового стимулювання економічного зростання, структурних змін економіки, ділової активності суб'єктів господарювання, тобто ступеня впливу прямих податків на ті процеси, які можуть сприяти подальшому розвитку економіки. [12]

На сучасному етапі більше економістів доходять висновку, що основною причиною поглиблення економічної кризи в Україні недостатність сукупного попиту, що ускладнює проблему реалізації продукції, а неможливість її продажу призводить до зменшення обсягів виробництва і зайнятості. Одним із засобів підвищення сукупного попиту є зниження рівня податкового тягаря. Останнє може вплинути передусім на споживацькі та інвестиційні витрати. Вплив податків на споживацькі витрати зумовлений тим, що вони, вилучаючись з доходів громадян, зменшують ту їх частину, яка може бути використана на придбання товарів та надання послуг.

На доходи споживачів - пересічних громадян України - накладають доволі високе податкове навантаження. Переважно це сплата непрямих податків при купівлі товарів і послуг (ПДВ, акцизи, спеціальні збори до пенсійного фонду, митні платежі з імпорту тощо), а також податки з нерухомості, від продажу нерухомого і рухомого майна та ін. Сукупні обсяги цих податків дорівнюють приблизно 45-46% від суми всієї офіційної зарплати та інших індивідуальних доходів громадян. Окрім того, прямі податки на доходи громадян у цьому році становлять 15,1-15,2% від їх сукупної величини (без індивідуальних доходів від бізнесу, підприємництва, фінансових операцій і цінних паперів тощо). Отже, більшість наших громадян (не беручи до уваги - субсидійованих і соціально незахищених громадян, пенсіонерів тощо, а також підприємців і власників прибуткових активів) сплачує в середньому до 62% індивідуальних доходів через податкову систему до бюджету й пенсійного фонду держави.

Звичайно, такий рівень оподаткування є неприйнятним - люди обмежені у споживанні, наслідком чого є їх пригнічений стан, обмеження свобод, що зумовлює потребу пошуку кращого життя за кордоном.

Для українських сімей, домогосподарств нерівномірність та несправедливість оподаткування пов'язана з трьома основними причинами:

- за пропорційної (формально рівномірної) системи оподаткування індивідуальних доходів громадян ті, хто заробляє менше, задовольняють лише матеріальні потреби, обмежуючи себе у можливостях здобуття освіти, лікування, оздоровлення, купівлі книг, газет, отриманні інших соціально-культурних послуг;

- через нерівномірність у доходах різні громадян витрачають непропорційні для них частки на сплату непрямих податків: бідні й найбідніші сплачують значно більшу частку від власних доходів на покриття ввізного мита, ПДВ й акцизів, що містяться в цінах на товари й послуги, оскільки в їх сімейних бюджетах значно вищою є частка витрат на поточне споживання;

- на відміну від тих, хто отримує помірковану зарплату і сплачує всі зобов'язання з податку на індивідуальні доходи, високооплачувані працівники, багаті підприємці, власники великих майнових активів через високе оподаткування фондів зарплати (до пенсійного й державного соціальних фондів) приховують дійсні суми доходів, повністю або частково ухиляються від зобов'язань.

Якщо проаналізувати зміну доходів населення України за останні роки (наприклад, за останні сім років), прослідковується тенденція зростання номінальних грошових доходів населення. Підвищення відбувається переважно за рахунок зростання виплат заробітної плати робітникам, службовцям і фізичним особам - суб'єктами підприємницької діяльності. Проте реальні доходи більшості громадян, обчислені за винятком обов'язкових платежів, добровільних внесків та з урахуванням впливу інфляції, зменшились. Таким чином, майже у половини населення нашої країни всі кошти витрачаються на споживання (харчування, непродовольчі товари, оплату послуг), а отже, заощадження відсутні. І якщо зменшити податковий тягар на громадян з низьким рівнем доходу, то це призведе до зростання насамперед споживацьких витрат. Щодо сімей з високим середнім сукупним місячним доходом на особу, то близько 1/7 його частини вони заощаджують.

Це не означає, що послаблення податкового тиску на громадян з відносно високим рівнем доходів меншою мірою впливає на сукупний попит. Усе залежить від того, в якій формі здійснюються заощадження Якщо вони депонуються на рахунки українських банків і вкладаються в цінні папери українських підприємств, то за певних умов стають джерелом інвестицій, трансформуються в інвестиційні витрати. Таким чином, щоб забезпечити суттєве зростання сукупного попиту, зменшення податків для громадян з високими доходами слід супроводжувати проведенням політики заохочення заощаджень та інвестицій. Вона має передбачати і засоби податкового стимулювання, зокрема зниження податкової ставки на доходи від цінних паперів і комплекс інвестиційних пільг для банків. Якщо уважно проаналізувати рух податків і соціальних видатків бюджету, то можна зробити висновок, що відсутність збалансованості між ними є першопричиною порушень у системі розподілу, виникнення дефіциту бюджету та інфляції. За наявних масштабів перерозподілу коштів і наведених співвідношень цих показників значно зменшується фонд особистого споживання, втрачаються стимули до праці, що не може не позначитися на темпах виробництва і споживання в Україні промислових і продовольчих товарів [32].

Починаючи з 1991 р., в Україні дуже часто відбувалася зміна ставок прибуткового податку з громадян, яка мала як об'єктивні (зміна форм одержання доходів та їх розмірів), так і суб'єктивні чинники (переважно спричинені політичними подіями, а також різким розшаруванням населення за рівнем доходу). Так, наприклад, з 1 грудня 1993 р. до 1 жовтня 1994 р. існувала найжорсткіша шкала оподаткування - максимальна ставка дорівнювала 90%. Але таке рішення уряду мало зворотний ефект: у цей період значно зменшуються надходження від справляння прибуткового податку з громадян (6,5% у структурі доходів зведеного бюджету) внаслідок ухилення населення від сплати податку за таких необґрунтованих з економічної точки зору ставок. Більш поміркована шкала оподаткування доходів громадян була запроваджена з І жовтня 1995 р. і було встановлено мінімум доходів громадян, що не обкладається прибутковим податком, у розмірі 17 грн. на місяць.

Реформування прибуткового оподаткування в Україні фактично почалося тільки у 2003 р. з прийняттям Закону України «Про податок із доходів фізичних осіб» №889-4 від 22 травня 2003 р., який набрав чинності з 01 січня 2004 р.

Цим законом встановлено єдину ставку оподаткування - 13%. Але це не розв'язало проблему оптимального податкового навантаження, регулювальної функції податку, легалізації доходів громадян.

Надходження податків з доходів фізичних осіб має рівномірний характер: у 2002 р. воно становило 10823,9 млн. грн., що склало 17,4% від загальної суми доходів Зведеного бюджету України, в 2003 р. фактичні надходження були у розмірі 13521,3 млн. грн., що склало 17,9% від загальної суми доходів, а в 2004 р. із запровадженням єдиної ставки фактичні показники склали 13213,3 млн. грн., що становить 14,5% від загальної суми доходів Зведеного бюджету України. Зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб пов'язане з введенням пропорційної ставки.

Прибутковий податок з громадян, як і податок на прибуток підприємств, повинен мати спрямованість на соціальну справедливість податкової системи, оскільки ставить рівень оподаткування в пряму залежність від обсягів доходу платників. Крім того, за допомогою прогресивних ставок і пільг в оподаткуванні можна зменшувати податковий тягар для малозабезпечених верств населення і посилювати для осіб з високими доходами та одночасно з цим враховувати інтереси бюджету. Соціальної спрямованості податку можна досягти за допомогою пільг. Пільга зі сплати податку на доходи фізичних осіб - неоподатковуваний мінімум - уже не відповідає реаліям сьогодення. Розмір неоподатковуваного мінімуму має дорівнювати розміру межі малозабезпеченості; тільки тоді можна говорити про виконання регулюючої функції цим податком та про його соціальну спрямованість.

Узагальнююче вищесказане, можна зробити висновки, що прибуткове оподаткування повинно ґрунтуватися на таких принципах: мінімальна заробітна плата не повинна бути меншою від прожиткового мінімуму, встановленого законодавчо; неоподатковуваний мінімум необхідно встановити на рівні мінімальної заробітної плати; прибуткове оподаткування громадян має бути прогресивним; реформування прибуткового оподаткування громадян має відбуватися у комплексі з реформуванням усього податкового навантаження на фонд оплати праці з метою оптимізації податкового навантаження та легалізації доходів громадян; реформування внесків до Пенсійного та інших соціальних фондів повинно йти в напрямку введення єдиного соціального податку [22].

Фінансовою основою стабільності як у регіоні, так і в державі в цілому виступають бюджети органів місцевого самоврядування, від наповнення яких залежить своєчасність та повнота реалізації затверджених у регіоні цільових програм соціально-економічного розвитку.

Державна податкова адміністрація виконує організаційну функцію адміністрування податкових надходжень у регіоні й забезпечує стабільність і повноту надходжень податків та зборів у бюджети усіх рівнів. Упродовж кількох останніх років питома вага податкових надходжень у загальній сумі доходів бюджету міста становила близько 40%, а головним податком бюджетотворення є податок з доходів фізичних осіб.

Вагомим резервом надходжень податку є контрольно-перевірна робота податкових органів, по що свідчать результати проведеного аналізу результатів роботи СДПІ.

Причини порушення законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб лежать в основі сутності самих податків, податкових відносин, які передбачають публічне зобов'язання віддати частину заробленого на користь держави. Ще перша поява прибуткового податку в Англії у 1799 році була негативно сприйнята населенням.

До групи ризику порушників найчастіше потрапляють підприємці, методи уникнення від оподаткування яких можна умовно поділити на дві групи: методи, пов'язані із приховуванням здійснення підприємницької діяльності та методи, пов'язані із приховуванням доходів при здійсненні підприємницької діяльності.

До першої групи можна віднести здійснення підприємницької діяльності бездержавної реєстрації, без взяття на податковий облік. Значна частина коштів не надходить тому, що приватні підприємці, які перебувають на податковому обліку, не звітують про свою фінансово-господарську діяльність. До другої групи методів уникнення від оподаткування можна віднести усе, що пов'язане з умисним неправильним відображенням у деклараціях даних про доходи й витрати з використанням різних бухгалтерських протиправних схем.

Тому доцільно сконцентрувати увагу податкових органів на перевірках зазначеної категорії платників з метою викриття та застереження від таких найтиповіших порушень податкового законодавства, як:

- включення у витратну частину оплати за фіктивними договорами за роботи й послуги, які насправді не виконувалися підрядником. Спосіб базується на використанні труднощів, що виникають при проведенні зустрічних перевірок на підприємствах і в організаціях, які розташовані в інших регіонах. У такий спосіб занижується податок з доходів фізичних осіб;

- включення до витрат виробництва списання запасних частин для ремонту автомобілів й іншої техніки за відсутності дефектних відомостей пооб'єктних даних на списання;

- завищення собівартості продукції шляхом невиправданого віднесення до неї витрат, які не підлягають включенню в собівартість. Наприклад, віднесення оплати за розмови з домашнього телефону, витрат на рекламу;

- завищення розміру списання сировини та матеріалів на виробничу продукцію, що призводить до завищення собівартості продукції, а отже, до заниження оподатковуваного доходу підприємця;

- внесення в авансову звітність фіктивних витрат;

- припинення підприємницької діяльності без повідомлення до податкових органів. Розкриття подібних порушень можливе лише після певного часу (терміну подачі в податкові органи декларації про доходи), що об'єктивно ускладнює пошук і прийняття своєчасних заходів з боку податкових органів;

- приховування виручки від реалізації продукції, робіт та послуг без наявності і при наявності актів виконаних робіт. За такого методу ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб підприємець не відображає фактичну величину виручки від реалізації, навмисно приховує певну її частину;

- заниження обсягу реалізованої продукції. За такого найпоширенішого методу в обліковому регістрі підприємця відображається лише частина партії товару;

- заниження кількості або завищення ціни придбаного товару при складанні акту закупівлі у приватних осіб з метою створення у підприємця необлікованої партії товару, або завищення собівартості продукції;

- заниження фактичної ціни реалізації товарів та завищення в накладних документах цін на придбання товарно-матеріальних цінностей.

В українському суспільстві ще не сформувалася ідеологія добровільної сплати податків, а тому велика кількість платників податків не бажають визнавати таке зобов'язання, не роблять свій внесок у бюджети, підриваючи таким чином розвиток та стабільність соціально-економічної політики держави. Сьогодні лише одиниці визнають обов'язок сплачувати законодавчо встановлені податки як конституційний. Як свідчить практика, керівник і бухгалтер пересічного вітчизняного підприємства, незалежно від обсягів діяльності та отриманого доходу, самостійно визначають суму податків, яку вони сплачуватимуть.



ВИСНОВКИ

Соціально-економічна політика держави має спрямовується на розв'язання соціальних проблем. Запровадженням пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб поряд із розширенням бази оподаткування дасть змогу здійснювати регулювання соціальних процесів у країні.

Податок на доходи фізичних осіб змінюється автоматично залежно від зміни валового внутрішнього продукту, тому цей податок належить до так званих вмонтованих макроекономічних стабілізаторів. Його дію засновано на властивості цього податку у період економічного піднесення зростати вищими темпами, ніж збільшуються особисті доходи, а в період економічної кризи зменшуватися швидше, аніж падають доходи.

Такі важливі зміни, безперечно, матимуть вагомий вплив на формування дохідної бази бюджетів усіх рівнів, особливо у перший рік дії нового законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Як свідчить практика, особливо відчутним буде скорочення податкових надходжень первинної ланки бюджетної системи -- переважної більшості сільських та селищних рад, де прибутковий податок посідав вагоме місце у надходженнях до бюджету. Саме тому надання консультативних послуг та підготовка роз'яснень з методологічних питань; навчання фахівців державних податкових інспекцій роботі з платниками в умовах динамічного законодавчого поля; щоденний аналіз причин та оцінка фактів порушень податкового законодавства фізичними особами; організація та проведення семінарів, нарад фахівців податкових інспекцій з питань оподаткування доходів фізичних осіб, їхнього майна та іншого; здійснення документальних перевірок з питань повноти обчислення та своєчасності перерахування податків і зборів; звернення уваги на факти приховування та заниження сум податків; тісна взаємодія з органами державної влади у процесі наповнення бюджетів органів місцевого самоврядування; всебічна організація й аналіз використання інформаційного фонду ДРФО, інших джерел інформації для пошуку додаткових джерел надходжень, розширення бази оподаткування, планування та підвищення результативності контрольно-перевірної роботи, звірки даних податкової звітності має стати головним у роботі податкових органів у напрямку розширення податкової бази оподаткування доходів фізичних осіб.

У процесі адміністрування податків слід проводити роботу щодо збільшення кола платників податку юридичних та фізичних осіб, а також підприємств й організацій, які зменшили обсяги перерахування податку, але звітують з прибутками, збільшили чисельність найманих працівників чи обсяг робіт.

Поміркована ставка оподаткування доходів фізичних осіб насамперед спрямована на підвищення правової культури у платників податків. Вона поліпшить думку й ставлення громадян до податкового законодавства, допоможе їм усвідомити обов'язковість сплати податків. В умовах активного утворення приватною сектору економіки України застосування максимальної ставки оподаткування в розмірі 15% (13%) створить також сприятливіші умови для розвитку підприємницької діяльності громадян.

Відчутне зниження податкового тягаря -- це один із найефективніших економічних методів виведення з тіні як значної частини підприємців, так і фінансових ресурсів. Тому держава насамперед покладає певну надію й на виконання податкових зобов'язань з боку суб'єктів тіньової економіки, а отже, очікується реальне розширення бази оподаткування, що компенсує зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджету від зниження ставок оподаткування.

Оподаткування доходів фізичних осіб як одне з основних джерел формування місцевих бюджетів та інструмент розподілу частини знову створеної вартості між органами місцевого управління і найманими працівниками потребує постійного удосконалення, а тому нова система оподаткування доходів фізичних осіб спрямована на максимальне залучення до оподаткування доходів, зважаючи й на інтереси платників податків.

Аналіз основних показників контрольно-перевірочної роботи СДПІ свідчить, що щорічно збільшується кількість платників ПДФО, при цьому частка реальних платників поступово зменшується. Частка ж надходжень від ПДФО становить майже п'яту частину загальних надходжень, хоча протягом періоду аналізу, вона також суттєво зменшилася, що зумовлено, перш за все, стрімким збільшення загальної суми надходжень. Показники контрольно-перевірочної роботи, як кількісні, так і вартісні несталі - в 2004 році перевірочна робота активізувалася, в 2005 році, навпаки, незначно зменшилася. В цілому ж слід відзначити, високий рівень результативності для такого простого в обчисленні податку - 88%.

Реформування системи оподаткування доходів громадян повинно відбуватися в таких напрямках:

- забезпечення помірно - прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб на основі застосування шкали ставок;

- запровадження неоподаткованого мінімуму доходів громадян на рівні, що відповідає вартісній межі малозабезпеченості.

Реформування податкового контролю має відбуватися у напрямку встановлення взаємодії між платниками, керівництвом підприємств та податковими органами. Такий механізм взаємодії дає змогу виваженіше підходити до процедури погашення податкового боргу, адміністрування податку та контролю за виконанням дохідної бази місцевих бюджетів, а отже, підвищити індекс податкового потенціалу регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Про державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20.12.2005 р. №3235-IV.

Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. №889-ІУ.

Про прибутковий податок з громадян: Декрет КМУ від 26грудня 1992 р., №13-92.

Про податок на промисел: Декрет КМУ №24-93 від 17.03. 1993 р.

Про внесення змін до ст.21 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян»: Закон України від 12 вересня 1996 р., №366/96 -ВР.

Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів: Закон України від 22 грудня 1994 р., №320/94-ВР.

Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: Закон України від 2.12.2000 р. №2181-ІІІ

Інструкція про прибутковий податок з громадян: Затв. Наказом ГДПІ від 21 квітня 1993 р., №12.

Інструкція про статистику чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затв. наказом Міністерства статистики України №171 від 07.07.1995 р

Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами від 11.06.2004 р. №326.

Порядок взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб: Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 1 квітня 2004 року №187.

Звіт про виконання міського бюджету за 2005 рік // Червоний гірник. - 2006. - №43-44.- с. 3.

Василик О.Д. Податкова система України: Навчальний посібник. - К.: ВАТ “Поліграфкнига”. - 2004. - 478 с.

Демиденко Л.М. Прибутковий податок з громадян: історія та перспективи: Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національна академія ПС України, 2004. - 492 с.

Демиденко Л.М. Розвиток теорії оподаткування вченими Заходу // Фінанси України. - 2004. - №5. - с. 100.

Демиденко Л.М. Оподаткування доходів громадян: досвід США та України // Фінанси України. - 2005. - №9. - с.30.

Загальноекономічні показники // Бюлетень НБУ. - 2005 - №15.- с. 43

Загальноекономічні показники // Бюлетень НБУ. - 2006 - №3. - с. 67

Ісаншина І.Ю. Податковий менеджмент: Навч.посіб. - Київ: ЦУЛ, 2003 - 260 с.

Кривіцький В.Б., Нікітішин А.О. Адміністрування податку з доходів фізичних осіб // Фінанси України. - 2005 - №9. - с. 34.

Лєкарь С. Оподаткування доходів фізичних осіб та шляхи його удосконалення // Вісник податкової служби України. - 2001 - №40 - с. 37.

Лєкарь С. Оподаткування доходів фізичних осіб: що і як удосконалити // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - №11 - с. 32

Липкань А. Податок з доходів фізичних осіб у контексті реформування податкової системи України // Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”: Тернопіль. - 2006 - с. 59.

Литвиненко Я.В., Якушик І.Д., Податкові системи зарубіжних країн: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2004 - 208 с.

Нікітішин А.О. Нова система оподаткування доходів фізичних осіб // Фінанси України. - 2004 - №10 - с. 65.

Невмержицький В., Мараховська Т., Механізм становлення прибуткового податку в Україні // Вісник податкової служби України. - 1999 - №16. - с. 31

Недій О.М. Економічна природа прибуткового оподаткування: Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національна академія ПС України, 2004 - 492 с.

Організація і методика податкових перевірок: Навчальний посібник / О.П. Чернявський, В.П. Хомутенко, В.В. Демченко. - К.: Центр навчальної літератури, 2004 - 288 с.

Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації): К.: Ред. журн. “Вісник податкової служби України”, 2002. - 432 с.

Податкові системи зарубіжних країн / За заг. ред.. М.Я. Азарова. - К.: “Видавничий дім “Комп”ютерпрес”, 2004 - 240с.

Рева Т.М. Податковий менеджмент: навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, - 2003. - 282 с.

Рябчук О.Г. Аналіз прогресивності оподаткування доходів громадян в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005 - №2. - с. 72.

Рябчук О.Г. Вплив системи оподаткування на рівень доходів населення України // Збірник тез за матеріалами ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”: Тернопіль. - 2006 - с. 236 с.

Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. - К.: Знання - Прес, 2004. - 454 с.

Сотник І.М. Прибутковий податок з громадян: еволюція ставок у 1993-1999 роках // Фінанси України - 2000. - №7 - с.18.

Тимошенко О.В. Аналіз формування доходної частини зведеного бюджету України за рахунок прибуткового податку з громадян // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003 - №10 - с. 21.

Фролова Н.Б. Пропорційний податок з дозодів6 особливості та досвід використання // Фінанси України. - 2005 - №10 - с. 34.

Черник Д.Г., Глинкин А.А. Налоги: «Финансы и статистика» - 1997 - 685 с.

Чорний М.П. Організація планових податкових перевірок // Фінанси України. - 2003 - №2 - с. 11

Швабій К Податковий кодекс України: аналіз норм прибуткового податку з фізичних осіб: збірник наукових праць «Науковий вісник»: ДПА України АДПСУ. - 2002 р. - с.480.

ДОДАТОК А

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурно-логічна схема ПДФО

Размещено на Allbest.ru