Особливості організації системи оподаткування в різних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації системи оподаткування в різних країнах світу

1. Система оподаткування у Японії

Система державних доходів Японії має свої особливості. По-перше, вони полягають у досить високій долі неподаткових доходів - 15% у державному (центральному) бюджеті, 25% - у місцевих бюджетах. До цієї категорії доходів належать доходи від продажу землі та іншої державної чи муніципальної нерухомості, орендна плата, пені і штрафи, доходи від лотерей і надходження від позик. По-друге, для Японії властива висока централізація податкових поступлень, дві третини яких мають статус державних податків, решта податків надходять у місцеві бюджети, забезпечуючи 40% їх доходів. (Порівняння: в Україні питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів у цілому складає лише 2%). По-третє, в Японії співвідношення окремих видів оподаткування в державному і місцевих бюджетах співпадає: і там, і там більше половини припадає на прибуткові податки, на другому місці знаходяться майнові податки, на третьому - податки на споживання.

Головні складові сучасної податкової системи Японії:

- податок на доходи фізичних осіб (прибутковий податок);

- податок на прибуток корпорацій;

- податок на майно фізичних та юридичних осіб;

- податок на спадщину та дарування;

- акцизи;

- податок на додану вартість;

- мито;

- податок на проживання (в деяких джерелах - податок на жителів).

Прибутковий податок Японія запровадила однією з перших у 1887 р., що відповідає проголошеному національному девізу вчитися в усього світу. Для прибуткового податку на основі єдиної бази (сукупності доходів платника) передбачено три рівні оподаткування: національний, префектурний, муніципальний. Тобто, за ознакою розподілу надходжень даний податок має комбінований характер за ознакою адміністративно-територіального поділу країни. Після реформи 1988 р. дванадцятиступенева шкала ставок прибуткового податку з прогресією від 10,5 до 60%, була зведена до трьох ставок: 10, 25, 50%, за якими справляється національний прибутковий податок. Ставки префектурного податку диференційовані від 2 до 4%, муніципального - від 3 до 12%. Відповідно загальна норма оподаткування знаходиться в діапазоні від 15 до 76%. Під обкладання даним податком попадають заробітна плата, доходи фермерів і осіб вільних професій, дивіденди, проценти, бонуси, допомоги і пенсії, доходи від нерухомого майна, інші грошові заробітки. Серед пільг по даному податку привертає увагу звільнення від сплати податків на строк до 5 років для деяких категорій платників. У 2004 р. уряд прийняв рішення надати додаткові податкові пільги тим, хто інвестує гроші у фінансові ринки шляхом перенаправлення коштів з ощадних депозитів на ринки капіталів.

Податок на прибуток корпорацій також має комбіновану систему розподілу доходів між бюджетами у такому порядку: національна ставка - 33,48%; префектурна - 5% від рівня національної ставки (або 1,67% від величини прибутку); муніципальна ставка - 12,3% від національної (або 4,12% прибутку). Отже, загальна норма оподаткування прибутку юридичних осіб складає близько 40% (33,48 + 1,67 + 4,12). Для суб'єктів малого бізнесу ставка податку на прибуток у 1988 р. була знижена з 30 до 28%, були передбачені податкові пільги.

Податок на майно фізичних і юридичних осіб справляється за єдиною ставкою 1,4% від вартості оподатковуваного майна, котре переоцінюють кожні три роки. Підлягають оподаткуванню нерухомість, цінні папери, депозити. Найдавніша, а в феодальну епоху майже єдина, форма майнового оподаткування в Японії - земельний податок. У середні віки вносився натурою в розмірі десятої частини урожаю, сучасний податок справляється на основі кадастрової оцінки землі.

Податок на спадщину та дарування справляється у випадку передачі власності, (оціненої в ринкових цінах або за ціною придбання), за заповітом і за актом дарування. Ставки податку диференційовані в залежності від вартості спадкового (дарованого) майна та характеру родинних зв'язків. Так, для спадкоємців, які не відносяться до дітей, батьків, сестер і братів, ставка підвищується на 20%, але в будь-якому разі у максимумі не може перевищувати 75% вартості долі спадкоємця. В оподатковувану базу не входить вартість майна, одержаного від родичів для підтримки мінімуму існування та здобуття освіти, а також власність, заповідана державним, громадським, науковим, благодійним і релігійним організаціям.

В 1989 р. був запроваджений 3%-ний податок на споживання (податок з продажі), пізніше трансформований у податок на додану вартість європейського зразка. Японський ПДВ справляється за ставкою 5%.

Система акцизів включає податки на алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, електроенергію, автомобілі, побутові послуги. Оригінальною рисою оподаткування послуг з соціальним контекстом є справляння податку при перевищенні певної суми, на яку надається послуга. Наприклад, обід у ресторані при вартості до 7,5 тис. ієн (близько 75 дол.) не підлягає оподаткуванню, з дорожчого стягується 3-х процентний акциз.

2. Система оподаткування у Франції

Податки у Франції становлять близько 90% дохідної бази централізованого бюджету. Переважаючим податком за сумою надходжень є непрямі, і у першу чергу - ПДВ.

З 1982 року у Франції активно проводиться політика децентралізації, що полягає в розширенні прав місцевих органів місцевого самоврядування і в галузі благоустрою, професійної підготовки кадрів, екології тощо.

ПДВ є провідною ланкою бюджетної системи Франції, яка, як відомо, стала в 1954 році батьківщиною ПДВ.

Сплата податку залежить від характеру угоди. Ставка ПДВ не пов'язана з ціною товару. Об'єктом оподаткування є продажні ціна товару або послуги.

Операції, пов'язані з зовнішнім ринком, від ПДВ звільнено.

Основна ставка податку - 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів. (автомобілі, алкоголь, парфумерія, тощо).

Від сплати податку звільняються:

- державні установи, діяльність яких пов'язана з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, спортивних функцій;

- сільськогосподарське виробництво;

- деякі вільні професії: приватна викладацька діяльність, приватні лікарі.

Одним із податків на споживання є акцизи, деякі з яких стягуються на користь державі, інші перераховуються до бюджетів місцевих органів управління.

До підакцизних товарів відносять алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, запальнички, дорогоцінні метали, цукор і кондитерські вироби, пиво тощо.

Поряд і з ПДВ податок на компанії відносяться до податків, що дають найбільше надходжень до державного бюджету. Об'єктом оподаткування є чистий прибуток. Цей податок сплачується п'ять разів на рік.

До податків на споживання слід віднести і мито. Основне завдання мита - охорона внутрішнього ринку.

Найважливіше місце в групі прибуткових податків Франції займає прибутковий податок з фізичних осіб, що стягується що року з доходу. Цей податок має прогресивний характер і ставку від 0% до 56,8%.

Великі доходи приносять бюджету Франції податки на власність.

Особливість недоліків податкової системи полягає в тому, що на відміну від інших країн, у Франції існує суворий поділ податків, що надходять до бюджетів.

Також перевагою є те, що основна ставка ПДВ 18,6%. Це порівняно мала ставка проти інших країн і, все одно, бюджет має найбільші надходження від цього виду податків.

Ще однією перевагою є те, що у Франції не оподатковуються доходи, що не перевищують 18140 франків.

Основні недоліки податкової системи:

- наявність численних перехідних видів податків;

- нераціональна структура.

3. Система оподаткування у Німеччині

При утворені в 1871 році Германської імперії установлення всіх основних прямих податків залишилося прерогативою держави, що її складали. Імперії було передано право встановлювати лише мито і податки на предмети споживання.

У грудні 1919 році почалася найбільша податкова реформа, в результаті якої одержала право стягування податків і управління ними.

Всього у Німеччині нараховується близько 50 видів податків. Надходження прибуткового податку до бюджету становить близько 40% суми доходів. Оподаткування прибутковим податком підлягають різні доходи. Максимальна ставка прибуткового податку становить 50%.

Майновим податком оподатковується майно фізичних та юридичних осіб в тому числі і на землю. Ставки майнового податку складають: 0,5% (для фізичних осіб) та 0,6% (для юридичних осіб).

Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, тощо. Ставка податку коливається від 0,6% до 3,1%.

ПДВ було введено в 1973 році. Його питома вага в доході бюджету становить близько 28%. Загальна ставка ПДВ складає 15%.

З регулюванням економічних процесів у Франції пов'язано особливість німецького податкового законодавства: згідно з діючим законом про програмування економіки підприємство або група підприємств, що виявили бажання брати участь в реалізації економічної політики уряду, одержують в галузі оподаткування певні пільги.

Тобто, платники податків Німеччини у скрутній або спірній ситуації можуть користуватися послугами податкових консультантів, роль яких можуть виконувати адвокати.

Основні недоліки податкової системи Німеччини:

- недуже раціональна структура;

- завищені податкові ставки.

4. Система оподаткування у Швеції

До початку 90-х років у Швеції було встановлено досить високі ставки податків, внаслідок чого знизились темпи економічного піднесення, зменшилась конкурентоздатність швецьких товарів на світовому ринку, скоротилось надходження інвестицій.

У зв'язку з цим було вжито серйозних заходів щодо до зниження податкових ставок: у першу чергу, ПДВ і податок на споживання.

Вищим органом влади у сфері встановлення податків у Швеції є парламент.

Основними видами податків на сьогодні у Швеції є прибутковий податок з громадян і компаній, податок на майно, ПДВ акцизи і збори.

Податком на прибуток компаній обкладаються акціонерні товариства, кооперативи й іноземні компанії. Сума податку на прибуток складає 28%.

Податком на додану вартість обкладаються операції з продажу товарів і послуг, здійснювані в комерційних цілях на території Швеції. Стандартна ставка ПДВ становить 25%.

Резиденти Швеції підлягають обкладанню податком за всіма доходами з усіх джерел, як у Швеції, так і за її межами.

Платежі на соціальне страхування проводяться наймачами у порядку нарахувань на з/п. Розмір таких платежів - 33% від суми всіх виплат працівникам.

Гербові і збори передбачено при реєстрації різного види угод та операцій.

Національне податкове управління розробляє загальні вказівки з виконання й інтерпретації податкових законів. Діючи у рамках цього управління юридичний комітет може видавати, в основному за запитами платників податків.

Особливістю реформи податкової системи Швеції є те, що ефективна податкова система разом з іншими ринковими механізмами відіграє позитивну роль у стимулюванні виробництва та інвестиційної діяльності, сприяє створенню рівних економічних умов для здорової конкуренції підприємств, фірм та корпорацій, втіленню соціально-економічних програм, спрямованих на забезпечення стабільності держави, підвищення життєвого рівня населення та економічного розвитку.

5. Система оподаткування у Польщі

Податкова система Республіки Польща (РП) характеризується обмеженою кількістю податків та обов'язкових платежів. Усього їх нараховується 11.

Як і в інших країнах світу, їх умовно можна поділити на дві групи: державні та місцеві. До перших належать податкові платежі з фізичних осіб, податок на доходи юридичних осіб, на товари та послуги, акцизний збір, податок з ігор. До місцевих належать сільськогосподарський податок, податки на лісове господарство, на нерухомість, транспортний податок, податок з власників собак, податок на спадщину та дарування. У загальному бюджеті держави майже 94% становлять надходження від податкових платежів, причому більша частина з них - непрямі податки (податок на товари та послуги, акцизні збори та податок з ігор). З усієї кількості непрямих податків податок на товари та послуги становить приблизно 39%, а акцизні збори - понад 20%.

Основним з непрямих податків є податок на товари та послуги, який за своєю економічною суттю є податком на додану вартість. Він має три ставки: основна - 22%, знижена - 7 та 3% і нульова.

Знижена 7%-на ставка здебільшого застосовується на перероблені продукти харчування, товари для дітей, будівельні матеріали та роботи (пов'язані з будівництвом житла), продукцію та товари сфери охорони здоров'я, послуги пасажирського транспорту, туристичних бюро, підприємств громадського харчування та деякі муніципальні послуги.

За ставкою 3% оподатковуються товари та послуги підприємств сільського, лісового, мисливського, рибного господарств, а також ряд товарів імпорту цієї ж сфери виробництва.

Нульова ставка застосовується на експортні товари та послуги, внутрішній продаж та імпорт засобів сільського та лісового господарства, книги, пресу, продаж квартир, добрив, засоби захисту рослин, корми для худоби, сільськогосподарські машини, трактори та інструменти.

Звільняються від оподаткування народні ремесла та живопис, надання послуг у сфері сільського господарства, послуги, які пов'язані з лісовим та рибним господарствами, фінансові послуги, послуги у сфері культури, мистецтва, науки, освіти, зв'язку, урядової та територіальної діяльності, юстиції, національної та громадської безпеки, надання послуг торговельними організаціями. Крім того, звільняються від сплати податку деякі об'єкти оподаткування, організації без права відшкодування цього податку, платники, які сплачують прибутковий податок у формі «податкової картки», а також фірми та підприємства, у яких працюють інваліди.

Другим за значенням та питомою вагою серед непрямих податків є акцизний збір. Він стягується з продукції спиртової промисловості, вина, пива, тютюнових виробів, автомобілів та електронного обладнання вищої категорії якості.

Ставка акцизного збору залежить від типу товарів та напрямку їх застосування. Вона застосовується як:

* відсотки до ціни продажу (без нарахованого ПДВ);

* сума в національній валюті на одиницю продукції;

* різниця цін;

* відсоток до роздрібної ціни;

* сума на одиницю товару (передусім це стосується цигарок). Здебільшого застосовується сума на одиницю виробу. Податкове навантаження на продукцію внутрішнього виробництва та на ту, що імпортується, однакове. Базою оподаткування є оборот продукції, а щодо імпортованих товарів - митна вартість, збільшена на суму митних зборів. На тютюнову продукцію ставка збору встановлюється у вигляді відсотка - суми. Так, відсоткова частина становить 25% роздрібної ціни, а сумарна встановлюється залежно від періоду протягом року, причому вона однакова незалежно від місця виробництва товару. На продукцію спиртової промисловості, на всі вироби міцністю не нижче ніж 18% діє єдина ставка податку як для вітчизняної, так і для імпортної продукції. Але і в цьому разі ставка залежить від періоду. Ставка акцизного збору на пальне встановлюється на 1000 літрів, на автомобілі залежить від фірми-виробника (вітчизняна чи іноземна), а також від об'єму двигуна.

Причому цей податок стягується перед першою реєстрацією автомобіля в РП.

До непрямих податків належить також податок з ігор.

Податок на доходи юридичних осіб. Законодавчим документом щодо сплати цього податку є Акт «Про податок на доходи юридичних осіб», який введений в дію з 1.01.1992 року. Він стягується з доходів юридичних осіб, структур без статусу юридичної особи. Не підлягають оподаткуванню доходи від сільськогосподарської діяльності та лісового господарства. За цим податком діє єдина ставка - 30% з перспективою подальшого її зниження до 22% у 2004 році. Зазначений податок є джерелом доходу як для державного бюджету, так і для органів місцевого самоврядування.

Питома вага його в усіх податкових платежах становить близько 12%, а частка у ВВП - понад 2,5%.

Місцеві податки та збори є основним джерелом доходів місцевих органів самоврядування. Крім прямих податків, які сплачуються в місцевий бюджет, сюди належить також прибуток від податків з фізичних осіб, які здійснюють економічну діяльність і сплачують податок у формі «податкової картки».

Податок на нерухомість. Законодавчим документом цього податку є Акт «Про місцеві податки та збори». Його сплачують фізичні, юридичні особи та підприємства без утворення юридичної особи. Об'єктом оподаткування виступають одиниця майна, приватна власність, майно або приватні будівлі, які нероздільно не пов'язані з землею. При оподаткуванні житлової одиниці об'єктом є корисна площа (квадратні метри), для будівлі об'єктом оподаткування є вартість, яка становить базу для розрахунку амортизації, для землі - її площа. Ставка податку у сфері статутної компетенції встановлюється для кожного податкового ринку Радою органів місцевого самоврядування при прийнятті резолюції. Оцінка податку для фізичних осіб проводиться відповідними податковими органами, для юридичних осіб - шляхом самооцінки.

Сільськогосподарський податок був введений з 1 січня 1985 року Актом «Про сільськогосподарський податок». Базою для оподаткування є доходи сільськогосподарського виробництва та оподатковуваний оборот. Суб'єктами оподаткування виступають юридичні та фізичні особи, а також особи без статусу юридичної особи, які на 1 січня даного податкового року є власниками або користувачами об'єктів сільського господарства.

Об'єктом оподаткування є землі сільськогосподарських угідь, озера, площа під будівлями.

Податок на лісове господарство. Законодавчою базою цього податку є Акт «Про ліси». Суб'єктом оподаткування виступають фізичні та юридичні особи, організації без статусу юридичної особи, які є користувачами лісів, що належать Державній скарбниці або зміні. Базою оподаткування є площа лісу, яка визначається у переведених гектарах. Ставка податку встановлюється як еквівалент 0,2 метра кубічної деревини хвойних порід дерев і залежить від площі основних порід дерев, їх виду та класифікації.

Податок із власників собак. Законодавчими документами є Акт «Про місцеві податки та збори» та резолюції відповідних Рад органів місцевого самоврядування, які приймаються на підставі основного акту і встановлюють суму податку та умови звільнення від нього. Суб'єктами оподаткування є фізичні особи - власники собак.

Транспортний податок. Законодавчим документом є Акт «Про місцеві податки та збори». Його сплачують юридичні та фізичні особи, організації та підприємства без статусу юридичної особи, які є власниками транспортних засобів.

Податок на спадщину та дарування. Законодавчим документом є Акт «Про спадщину та дарування». Об'єктом оподаткування виступають об'єкти, розташовані як на території РП, так і за її межами, або право власності, яке реалізується за кордоном, якщо на момент передачі спадщини чи укладання контракту особа, яка одержує спадщину, є громадянином РП або має постійне проживання у РП. База оподаткування - вартість одержаних речей або прав власності після утримання позик та зобов'язань, тобто речей або прав власності після утримання позик та зобов'язань, тобто чиста вартість, яка встановлюється відповідно до стану справ та прав власності на день одержання за ринковою ціною на день створення податкового зобов'язання. При встановленні конкретної ціни визначається податкова група, до якої належить особа-одержувач. Віднесення до конкретної групи залежить від відносин, у яких знаходяться особа-одержувач та особа, від якої одержують спадщину або права власності. При оподаткуванні визначена сума звільняється від сплати податку, а потім оподаткування здійснюється за особливою податковою шкалою, яка діє на день створення податкового зобов'язання. Розмір суми, яка не підлягає оподаткуванню, а також вартість речей та прав власності постійно переоцінюються.

6. Система оподаткування у Іспанії

Податкова система Іспанії трьох рівнева. Юридичні і фізичні особи платять федеральні, регіональні і місцеві податки. Після проведення в 1994 році часткової податкової реформи залишилося п'ять видів основних федеральних податків: прибутковий податок, податок на прибуток корпорацій, податок на додану вартість, акцизи на алкогольні напої, тютюнові вироби, паливо, автомобілі і деякі інші товари.

Отже, по-перше, про прибутковий податок, який є основним для консультацій інформаційно-довідковим центром в Мадриді.

Ставка податку прибуткового податку в Іспанії прогресивна: від 20 до 50 відсотків. Податок справляється з фізичних осіб, резидентів і нерезидентів Іспанії. Об'єктом оподаткування резидентів є всі доходи, за винятком вихідної допомоги, виграшів за національними лотереями, артистичними, науковими преміями і деякими іншими. Щоправда, дозволяються відрахування деяких витрат, пов'язаних з одержанням професійного і підприємницького доходу: передбачені знижки на родинний стан, для придбання житла тощо. Стосовно нерезидентів застосовуються особливі правила оподаткування. Зокрема, доходи, одержувані ними від постійних підприємств на іспанській території, оподатковуються за ставкою 35 відсотків, а в інших випадках застосовується ставка 25 відсотків.

По-друге, податок на прибуток корпорацій є також одним із провідних у податковій системі Іспанії. Він стягується з юридичних осіб: резидентів і нерезидентів Іспанії, що одержують доходи від капіталу чи від підприємства, що знаходиться на іспанській території.

Cтандартна ставка податку на прибуток в Іспанії складає 35 відсотків. Крім того, усі іспанські компанії повинні платити на користь місцевих торговельних палат Іспанії спеціальний податок по ставці, що складає 1,5 відсотка суми нарахованого податку на прибуток.

Прибутки, одержувані іноземною юридичною особою через постійне ділове представництво в Іспанії, обкладаються податком по звичайній 35-відсотковій ставці. Для доходів, одержуваних із джерел в Іспанії, таких як дивіденди, відсотки, роялті, доходи від здачі в оренду нерухомості, передбачене оподаткування у джерела виплати по твердій ставці 25 відсотків, і по перерахованій за рубіж перестрахувальній премії - по ставці 4 відсотки.

Законодавством також визначений ряд пільг, у яких податок в Іспанії не утримується, незважаючи на те, що дохід отримано в Іспанії. Такі пільги діють у наступних випадках, приміром, для нерезидентів Іспанії, що одержують доходи від вкладень в іспанські державні облігації, за умови, що одержувач не має постійного офісу в Іспанії. Також для доходів, одержуваних від здачі в оренду контейнерів і чартерних морських і повітряних судів, використовуваних у міжнародних перевезеннях. Крім того, аналогічна пільга передбачена для резидентів країн-членів ЄС, що одержують доходи від їхніх вкладень в іспанські підприємства, за умови, що одержувач не має істотної частки в капіталі іспанського підприємства і що це підприємство не займається в основному інвестуванням у нерухомість в Іспанії.

Для нафтовидобувних і нафтопереробних компаній ставка податку збільшена до 40 відсотків, але вони при цьому мають істотні пільги у вигляді вільного визначення норм амортизаційних відрахувань, застосування широких знижок на виснаження надр та інші. Компанії взаємного страхування і кредитні кооперативи Іспанії платять податок на прибуток по ставці 26 відсотків, виробничі кооперативи - по ставці 20 відсотків.

По-третє, податок на майно в Іспанії стягується щорічно органами місцевого самоврядування. Базою оподаткування є кадастрова вартість. Вона переоцінюється кожні 8 років з посиланням на ринкову вартість майна, включаючи вартість землі та споруд.

Отже, у середньому ставки податку в Іспанії складають 0,4 відсотка для майна, що знаходиться в місті і 0,3 відсотка - у сільській місцевості, але можуть застосовуватися і більш високі ставки.

По-четверте, податок на додану вартість в Іспанії має стандартну ставку 16 відсотків. Звільняються від податку фінансові та страхові операції, поштові послуги, радіомовлення.

По-п'яте, акцизи сплачуються з нафтопродуктів, спирту і міцних спиртних напоїв, пива, тютюнових виробів, автомобілів. Отже, іспанська податкова система є чіткою дохідливою для платників податків.

оподаткування дохід дарування прибуток

Список літератури

1. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника. - М.:Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

2. Онищенко В. Робота з платниками податків у Японії // Вісник податкової служби України. - 2001. - Листопад-грудень.

3. «Вісник податкової служби України» №30 серпень 1999 року. О. Нідзельська: «Податкова система в Німеччині».

4. Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США. - М.: Дашков и Ко, 2002.

5. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність: Навч.-метод. посіб. / Н.М. Ткаченко, Т.М. Горова, Н.О. Ільєнко; Під ред. Н.М. Ткаченко. - К.: Алерта, 2004

Размещено на Allbest.ru