Фінансовий аналіз використання прибутку підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий аналіз »

на тему: «Фінансовий аналіз використання прибутку підприємства»

Вінниця 2013

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти формування та використання прибутку підприємства

1.1 Економічна сутність, види та функції прибутку підприємства

1.2 Основні принципи розподілу прибутку

Розділ 2. Аналіз використання прибутку підприємства

2.1 Загальна економічна характеристика підприємства

2.2 Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства

2.3 Аналіз показників ефективності використання прибутку підприємства

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства в ринкових умовах

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

На сьогоднішній день прибуток - це одна з основних форм грошового накопичення, що створюється у галузях економіки: вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління і є рушійною силою ринку.

Саме прибуток визначає для підприємницької діяльності рішення трьох корінних взаємозалежних проблем: що продавати, як продавати і для кого продавати, і, таким чином, визначає політику формування прибутку - політику планування, організації, аналізу і контролю витрат і доходів в середині підприємства. Дослідження формування прибутку, рентабельності підприємства, витрат звертання, валових доходів, є найважливішим чинником при прийнятті організаційних і господарсько-управлінських рішень, створення сприятливих умов для реалізації планів і програм по нарощуванню прибутку. Іншими словами підприємства повинні чітко уявляти резерви збільшення прибутку, від чого він залежить і які основні параметри впливають на його величину.

В умовах ринкової економіки, прибуток - найважливіший оціночний показник діяльності підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його працівників, держави в цілому. Саме політика розподілу прибутку визначає пропорції розподілу прибутку на внутрішні інвестиції, соціальні заходи, відшкодування в бюджет, і є іншою не менш важливою ланкою загальної політики управління прибутком на підприємстві. Значимість прибутку, проблеми пошуку резервів його підвищення для підприємств є актуальними на сьогодення, що і визначило вибір теми курсової роботи і її виконання.

Однією з найголовніших складових фінансової політики підприємства є політика розподілу прибутку підприємства. Актуальність теми даної курсової роботи обумовлюється необхідністю ефективного розподілу прибутку на українських підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Метою роботи є проведення комплексного дослідження економічної діяльності підприємства, визначення і обґрунтування резервів підвищення прибутку за рахунок удосконалення політики формування і розподілу прибутку на підприємстві..

Завдання, що випливають із поставленої мети:

визначити сутність, функції та основні завдання прибутку підприємств.

дослідити основні джерела формування прибутку ПАТ «Будинок торгівлі»;

проаналізувати статті розподілу чистого доходу даного підприємства;

сформулювати пропозиції щодо планування визначення розміру прибутку підприємства на наступний рік.

Об'єкт дослідження роботи: методика аналізу порядку формування та використання прибутку на прикладі підприємства.

Предмет дослідження: фактори, що впливають на формування і розподіл прибутку, політика управління прибутком на підприємстві.

Інформаційною базою дослідження є підсумкова фінансова звітність підприємства та додаткові відомості про фінансово-економічну діяльність підприємства.

Науково-методологічна та методична база. Аналізуючи вітчизняні літературні джерела, що розкривають суть такої економічної категорії, як прибуток, можемо стверджувати, що питання висвітлені досить обширно, але трохи одноманітно.

Основними працями, що використовувалися в роботі є доробки таких економістів, як: Бандурка О.М., Коробов М.Я., Візіло А., Сідун В. А. та ін.

Методи дослідження: аналітичний метод, нормативний, статистичний та метод моделювання.

Розділ 1. Теоретичні аспекти формування та використання прибутку підприємства

1.1 Економічна сутність, види та функції прибутку підприємства

Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

Економісти використовують поняття «прибуток» для вираження різниці між доходом підприємства і його витрат. Прибуток виступає як перевищення доходів від продажу товарів (послуг) над зробленими витратами (капіталом).

Прибуток є одним з узагальнюючих оціночних показників діяльності підприємств (фірм).

Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень над витратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основним її економічним показником. При цьому зарплата розглядається як витрати на ресурсну складову підприємницької діяльності - персонал. [14, с.150]

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. З цієї причини прибуток виступає основним показником ефективності виробництва.

Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує низку функцій. (рис.1.1) [11].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 Функції прибутку підприємства (За Поддєрьогіним О.М.)

1. Прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті нижче.

2. Прибуток має стимулюючу функцію. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування.

Прибуток у ринковій економіці є основним джерелом приросту власного капіталу, оскільки рішення про дивідендну й інвестиційну політику приймаються тільки з орієнтацією на розмір прибутку, що залишається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів та продукції, що випускається. І нарешті, прибуток є джерелом соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залишку здійснюються матеріальне заохочення, надання соціальних пільг, утримання об'єктів соціальної сфери.

3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів.

Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, ви значених видатковою частиною бюджету і затверджених у законодавчому порядку [12].

Таким чином, прибуток як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результатом цього є виготовлена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.

На стадії продажу до вартості товару включать витрати минулого (упредметнені) і живої праці. Встановивши ціну на продукцію, яка реалізується, продавець одержує виручку від реалізації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво - собівартість виробництва продукції (робіт, послуг) [13].

При цьому, можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість - отримуємо прибуток як позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості - вдається тільки відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію - немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка менша, ніж витрати - зазнали збитків - негативний результат.

Сучасний стан української економіки характеризується глибоким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше -- й відсутність прибутку.

Для підприємця прибуток - це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інвестування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.

З розвитком ринкових відносин відбувається розширення традиційного розуміння прибутку, що зводився до різниці між доходами і витратами. В економічній теорії і господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток [16. с.80].

Бухгалтерський прибуток є різницею між загальним доходом і явними витратами. Економісти називають такий прибуток бухгалтерським (чи інакше госпрозрахунковим), тому що він враховує при розрахунку тільки явні (грошові) платежі, що фіксуються в бухгалтерській звітності підприємства:

BP = TR -- EC, (1.1)

де ВР -- бухгалтерський прибуток;

TR -- загальний доход;

ЕС -- явні витрати.

Економічний прибуток - різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми, явними і неявними:

EP = TR -- TC, (1.2)

де ЕР - економічний прибуток;

ТС = ЕС + IC;

Де IC -- неявні витрати.

Нормальний прибуток - це мінімальний прибуток, що повинний заробити підприємець, якщо він хоче залишитися у своєму бізнесі і продовжувати діяльність. Це - певна плата за виконання підприємницьких функцій.

Поняття «нормальний прибуток» часто використовують для позначення альтернативних (неявних) витрат капіталу фірми. Нормальний прибуток - це прибуток, від якого власник фірми відмовляється, використовуючи свої власні ресурси у своїй фірмі, але яку він міг би одержати, вкладаючи свої ресурси в іншу справу.

Економісти включають нормальний прибуток у неявні платежі (витрати), щоб одержати ресурси підприємства в даній галузі. Нормальний прибуток повинний бути досить високої, щоб існуючі підприємства залишалися в даній галузі, і досить низьким, щоб нові підприємства не входили в цю галузь. Вона відбиває неявний фактор витрат, що виробник визначає собі за можливість керувати. Цей фактор відображає власну вартість виконання управлінської праці в даній галузі.

Отже, NP -- економічні витрати і частина загальних економічних витрат фірми. NP -- це плата менеджеру за те, щоб не допустити відтоку його капіталу з даної галузі в іншу.

Нормальний прибуток є неявним чинником витрат, призначених для оплати на управлінську працю. Будь-яке перевищення прибутку над загальними економічними витратами відбивають економічну, чи чисту, прибуток. Економічний прибуток не входить у витрати, тому що це доход, отриманий понад нормальний прибуток [12. с.70].

У конкретних галузях підприємства можуть отримувати прибуток тільки визначений час. Прибуток працює як сигнал. Якби всі галузі були конкурентними, то підприємства могли б постійно вступати в нову для себе галузь, чи залишати її у відповідь на зміну прибутковості. У тривалий період часу жодна фірма в жодній галузі не змогла б одержувати більше, ніж нормальний прибуток. Економічний прибуток неминуче зменшиться до нуля, як тільки нові виробники вступлять у дану галузь. Це називається парадоксом прибутку: економічний прибуток породжує міжгалузеву конкуренцію, що зводить її до нуля.

Аналогічно збитки є також тимчасовими. Якщо підприємство працює зі збитком у конкретній галузі, то зрештою воно неї залишить. Тому що підприємство залишить галузь, то ціни виростуть, і збитки в галузі в кінцевому рахунку зникнуть. У довгостроковому періоді часу жодна фірма не може сподіватися на прибуток більшу, ніж нормальна.

На кожному підприємстві формуються чотири показники прибутку, які істотно розрізняються по величині, економічному змісту і функціональному призначенню. Базою всіх розрахунків слугує балансовий прибуток - основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для цілей оподатковування розраховується спеціальний показник - податковий прибуток, а на його основі - прибуток, що оподатковується, та прибуток, що не оподатковується.

Частина балансового прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після внесення податків і інших платежів у бюджет, називається чистим прибутком. Вона і характеризує кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

1.2 Основні принципи розподілу прибутку підприємства

Головна вимога, яка пред'являється сьогодні до системи розподілу прибутку, що залишається на підприємстві, полягає в тому, що вона повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, що направляються на споживання і накопичення [17. с. 201].

При розподілі прибутку, визначенні основних напрямків його використання насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п.

Загальна схема розподілу прибутку підприємства приведена на рис. 1.2.

Для кожної організаційно-правової форми підприємства законодавчо установлений відповідний механізм розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього устрою і регулювання діяльності підприємств відповідних форм власності.

На будь-якому підприємстві об'єктом розподілу є балансовий прибуток підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється у виді податків і інших обов'язкових платежів.

Рисунок 1.2 Типова схема розподілу та використання прибутку

Визначення ж напрямків витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції самого підприємства.

Держава не встановлює яких-небудь нормативів розподілу прибутку, але через порядок надання податкових пільг стимулює напрямок прибутку на капітальні вкладення виробничого і невиробничого характеру, на благодійні цілі, фінансування природоохоронних -- заходів, витрат по змісту об'єктів і установ невиробничої сфери тощо.

Законодавство обмежує розмір резервного фонду підприємства, регулює порядок формування резерву по сумнівних боргах. Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства.

Із загального прибутку сплачується податок (25%) згідно чинного законодавства. Прибуток, що залишається після оподаткування - чистий прибуток та використовується згідно зі статутом підприємства і ділиться на 2 частини:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам підприємства, персоналу, як заохочувальний засіб, на соціальну підтримку, благодійність;

2) прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і є фінансовим джерелом його розвитку і спрямовується на розвиток виробництва та інвестиційну діяльність та резервний фонд на компенсацію непередбачених відхилень.

Для акціонерних товариств характерним є виплата дивідендів членам акціонерного товариства [7, с.114].

Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів і високий рівень збільшує попит на акції. Водночас обмежується джерело власного інвестування, а низький рівень дивідендів призводить до протилежних наслідків. Тому акціонерне товариство повинно вибирати таку дивідендну політику, яка б відповідала конкретним умовам діяльності підприємства.

Варіанти дивідендної політики:

- виплата дивідендів зі щорічним зростанням;

- виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років;

- спрямування на дивіденди встановленої частки чистого прибутку;

- виплата дивідендів із прибутку після фінансування інвестиційних потреб;

- виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.

Кожний із варіантів має свої переваги і недоліки і використовується з врахуванням специфіки фінансового стану підприємства.

Прибуток, який залишається після сплати податку на прибуток до державного бюджету, є чистим прибутком підприємства. Він надходить у розпорядження власників підприємства, а якщо це підприємство державне -- то в розпорядження трудового колективу підприємства.

Підприємства розподіляють прибуток, що залишається у їх розпорядженні, за напрямами використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

фонд коштів, які спрямовуються на розвиток та вдосконалення виробництва;

фонд коштів, які спрямовуються на соціальні потреби;

фонд коштів для матеріального заохочення;

резервний (страховий) капітал;

фонд коштів, які спрямовуються на фінансові інвестиції;

фонд коштів, які використовуються на інші цілі.

У процесі прийняття рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинне знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів для виробничо-технічного та соціального розвитку, матеріального заохочення трудівників (акціонерів, пайовиків) та ін.

Розділ 2. Аналіз використання прибутку підприємства

2.1 Загальна економічна характеристика підприємства

ПАТ "Вінницький Будинок торгiвлi" заснований рішенням обласного управління приватизації комунального майна по Вінницькій області 28 вересня 1994 року. Товариство є роздрібним торгівельним підприємством, яке має в своїй структурі мережу продовольчих магазинів та громадського харчування. Громадське харчування представлене баром в кафе "Домашній кухар". Мережа продовольчих магазинів представлена трьома відокремленими магазинами, два з яких вiдкриті в липні та жовтні 2005 року та вiддiлом в головному корпусі за основною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 115. Наведемо організаційну структуру Товариства. Як бачимо з рис. 2.1, очолює підприємство директор, який також є Головою правління Товариства. Всі фінансові та організаційні питання вирішує його замісник - директор з комерційних питань, в його розпорядженні перебувають керівники всіх інших нижчих ланок управління фірмою. Основним видом дiяльностi Товариства є роздрібна торгівля. На сьогодні підприємство займає серед операторів міста лідируючу позицію.

Стратегічними цілями компанії на 2012-2015 рр. є:

- забезпечити частку ринку в роздрібному продовольчому ринку міста в 2013 р-35%.;

- збільшення акціонерного капіталу;

- забезпечити рівень рентабельності продажу по непродовольчій групі не менше 5% при рості темпів продаж не менше 30%;

- забезпечити створення виробничих потужностей в продовольчій групі товарів під власною торгівельною маркою з метою збільшення рентабельності продаж від 1,5 % до 20% i органiзацiєю власної структури закупок (в тому числі i вирощування) свіжих овочів для прямих поставок.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1 Структура управління ПАТ "Вінницький Будинок торгiвлi" прибуток аналіз показник динаміка

Товариство займається оптовою та роздрібною торгівлею. Основними джерелами фінансування є власні та залучені кошти.

Будинок торгiвлi зберігає сильні позиції у мiстi по технології i об'ємах продаж по таких напрямках як меблі, парфумерія, посуд, пластик, іграшки, музичні інструменти, освiтлювальнi прилади. Вигідне місце розташування i політика, що проводиться, диверсифiкацiя товарних груп, представлених в торговому центрі, роблять підприємство сьогодні лідером на ринку комплексного обслуговування покупців, що реалізує концепцію "Купити все, не виходячи з приміщення". Діє на пiдприємствi система дисконтів та скидок до свят та сезону.

Для зацікавлення постійних покупців створено Клуб покупців. Раніше вибрана цільова аудиторія залишається i зараз для фірми актуальною, це покупці віком 25-40 років з середнім і малим рівнем доходу.

Підприємство розробило та затвердило на засіданні Наглядової ради бізнес-план на 2013 р, яким взяло на себе підвищення зобов'язання по покращенню ряду показників, а саме - товарооборот, торгова націнка, дохід від основної та іншої дiяльностi, витрати обігу, балансовий прибуток, рентабельність, чисельність, обiговiсть товарів.

Далі проведемо аналіз фінансово-економічних результатів та ефективності діяльності Товариства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності Товариства за 2011-2012 роки.

№	Показник	Од. виміру	2011	2012	Відхилення
					12/11, грн.	12/11, %
1.	Обсяг реалізованої продукції	Тис. грн.	39117,5	52556,8	13439,3	34,3
2.	Собівартість товарної продукції	Тис. грн.	26674,4	36029,4	9355	35
3.	Витрати на 1 грн. товарної продукції	Тис. грн.	0,68	0,69	0,01	-
4.	Валовий доход	Тис. грн.	5977	7774,5	1797,5	30,09
5.	Фінансовий результат діяльності до оподаткування	Тис. грн.	0	417,4	417,4	-
6.	Чистий прибуток	Тис. грн.	-358	68,7	-	-
7.	Чисельність персоналу	Чол.	166	173	7	4,2
8.	Фонд оплати праці по підприємству	Тис. грн.	844,1	850,5	6,4	0,8
9	Середня заробітна плата працівників	грн.	510,2	491	-17,2	-3,3

Аналізуючи показники основної фінансової діяльності Товариства в період 2011-2012 рр.(табл. 2.1), можемо відмітити, що обсяг реалізованої продукції з року в рік зростає, так у 2012 р. підприємство реалізувало товарів на 13439,3 грн. більше порівняно із 2011 р., у процентах дана сума становить 34,3%.

Товариства значно розширило сферу своєї діяльності, було відкрито кілька нових відділів та магазинів по всьому місту, відповідно збільшилися обсяги реалізації, кількість працюючих (у 2012 проти 2011 р. на 7 робітників), їх зарплата і загальний прибуток підприємства.

Заробітна плата робітників в період 2011-2012 рр. знаходиться на стабільному рівні, збільшення ФОП спостерігається у 2012 р. - на 6,4 тис. грн., (на 1% проти 2011 р.), дане зростання відбулося через збільшення кількості працюючих підприємства та за рахунок збільшення тарифних ставок продавців.

Але при цьому слід відмітити, що собівартість товарної продукції з кожним роком також зростає, у 2012 р. на 34,3% порівняно із 2011 р, це відбувається через те, що збільшуються ціни на закупівлю товарів народного споживання та ціни на побутову техніку.

Також підвищується вартість доставки, за рахунок більшої ціни на паливно-мастильні матеріали.

Не зважаючи на збільшення показників собівартості реалізованої продукції, чистий прибуток Товариства з року в рік збільшується, так у 2011 р. підприємство в кінці року вийшло на збиток у сумі 358 тис. грн., у 2012 р. воно вже мало у своєму активі чистий прибуток - на суму 68,7 тис. грн. Це є позитивним явищем у діяльності підприємства, що вказує на можливість більшого розширення сфери його діяльності.

2.2 Аналіз складу та динаміки прибутку підприємства

На першому етапі дослідження проведемо аналіз прибутковості Товариства. Прибутковість підприємства характеризується сумою прибутку та рівнем рентабельності.

Рівень рентабельності визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості продукції (С) (робіт, послуг):

П ф.2 ряд.050

Р = х 100% = х 100%. (2.1)

С ф.2 ряд.040

Отже, розрахуємо даний показник для Товариства за 2011-2012 рр.

Р 2011 р. = 5977/26674,4х100 = 22,4%

Р 2012 р. =7774,5/36029,4х100 =21,6%

Першочерговим завданням аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є оцінювання динаміки прибутку, виявлення і кількісне оцінювання впливу різних чинників на його розмір, а також оцінювання резервів збільшення прибутку.

На підставі "Звіту про фінансові результати" діяльності підприємства були побудовані аналітичні таблиці фінансових результатів та здійснена оцінка динаміки основних показників.

У процесі аналізу визначається, як змінюються протягом певного періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності, розглядаються фактори, що приводять до їх зміни.

Крім того, вивчається вплив на балансовий прибуток підприємства таких показників, як: виручка від реалізації, ПДВ, акцизний збір, собівартість реалізованої продукції, а також прибуток (збиток) від іншої реалізації та позареалізаційних операцій (рядки 060, 090 ф. 2).

Результати аналізу занесемо в табл. 2.2.

Аналізуючи розрахунок структури показників податків, собівартості та рентабельності у загальній вартості балансового прибутку, що наведені в табл. 2.2, можемо сказати, що питома вага ПДВ у загальній сумі виручки підприємства у 2012 р. становить 16,6%, собівартість у % до виручки становить 68%, це досить нормальний показник, він вказує на те, що на 1 грн. реалізованої продукції припадає 68 коп. витрат, при цьому слід відмітити, що собівартість продукції у 2012 р. збільшилася на 9355 тис. грн. (35%).

Таблиця 2.2 Вплив на прибуток підприємства фінансово-економічних показників діяльності Товариства за 2011-2012 рр.

№ п/п	ПОКАЗНИКИ	Од. виміру	Значення	Відхилення
			2011 р.	2012 р.	В грн. до поперед.	У % до поперед.
1	Дохід (виручка) від реалізації продукції	тис. грн.	39117,5	52556,8	13439,3	34,3
2	Податок на додану вартість	тис. грн.	6466,1	8752,9	2286,8	35,4
3	ПДВ у % до виручки (2/1)		16,5	16,6	0,1	0,6
4	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	26674,4	36029,4	9355	35
5	Собівартість в % до виручки (4/1)		68,2	68,5	0,3	0,4
6	Валовий прибуток від реалізації	тис. грн.	5977	7774,5	1797,5	30
7	Рівень рентабельності, у% (7/1)		22,4	21,6	-0,8	-3,5
8	Прибуток від реалізації в % до виручки		15,3	14,8	0,5	-3,3
9	Балансовий прибуток	тис. грн.	336,4	1622,1	1285,7	382
10	Податок на прибуток	тис. грн.	98,0	348,7	250,7	255
11	Чистий прибуток	тис. грн.	0	68,7	-	-

Рівень рентабельності Товариства у 2012 р. становить 21,6%, що на 3,5% менше ніж у 2011 р. Дане зменшення пояснюється збільшенням суми собівартості реалізованої продукції.

В табл. 2.3 представлено аналіз складу та динаміки валового прибутку.

Таблиця 2.3 Аналіз складу та динаміки валового прибутку Товариства за 2010 - 2012 рр.

ПОКАЗНИКИ	2010 р	2011 р	2012 р	Зміни валового прибутку по відношенню до 2010 р., в тис. грн.
	Валовий прибуток (збиток), тис.грн	Питома вага, %	Валовий прибуток (збиток), тис. грн	Питома вага, %	Валовий прибуток (збиток), тис. грн	Питома вага, %	2009р	2010р
SPAR№1	710,3	14	875,5	14,6	1325,1	17	165,2	449,52
SPAR№2	690,7	13,7	715,2	12	1098,7	14,1	24,5	383,5
SPAR№3	905,2	17,9	977,9	16,4	1315,6	16,9	72,7	627,2
Проммаркет	653,3	12,9	688,4	11,5	977,3	12,6	35,1	288,9
Відділ комфорт	1250,7	24,7	1425,3	23,8	1806,5	23,2	174,6	381,2
Домашній кухар	165,7	3,3	179,8	3	193,2	2,4	14,1	13,4
Продаж медикаментів (Аптеки в магазинах)	110,3	2,2	132,7	2,2	172,4	2,2	22,4	39,7
Послуги доставки товарів	50,3	1	75,4	1,3	86,2	1,1	25,1	10,8
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	519,2	10,3	906,8	15,2	799,8	9,5	387,6	-110
Всього	5055,7	100	5977	100	7774,5	100	921,3	1797,5

Дані табл. 2.3 вказують на те, за рахунок яких продажів формувався прибуток Товариства у 2010 та 2012 роках. Як бачимо, найбільша сума валового прибутку підприємства у загальній сумі доходу надходить від продажу товарів у відділі «Комфорт» (2011 р. - 23,8%, 2012 р. - 23,2%), це відбувається завдяки щорічному збільшенню асортименту товарів, які користуються великим попитом.

Також можемо спостерігати щорічне збільшення валового доходу по всіх відділах і торгових залах Товариства, так наприклад, у 2012 р. порівняно із 2010 р. по магазину №3 валовий доход збільшився на суму 627,2 тис. грн.

2.3 Аналіз показників ефективності використання прибутку підприємства

Необхідним елементом аналізу є дослідження результатів фінансової діяльності та напрямків використання прибутку.

Після сплати податків прибуток розподіляється так: одна частина використовується на розширене виробництво, інша - на матеріальне заохочення робітників. Створюється також резервний фонд.

Для підвищення ефективності виробництва дуже важливо, аби при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності у задоволенні інтересів держави та робітників.

Аналізу підлягає розподіл прибутку звітного та попереднього років, який відображений в ф. 2. (Додаток Б).

У тому разі, коли підприємство збиткове, можна зробити висновок про відсутність джерела поповнення власних коштів підприємства для ведення ним нормальної господарської діяльності.

За наявності збитку попереднього або звітного року співвідношення в % для відповідної графи не розраховуються. Аналізується тільки відхилення по статтям використання прибутку. Якщо на виробничий розвиток спрямовано менше 30% чистого прибутку, необхідно встановити об'єктивність причин такого розподілу, а також звернути увагу на розподіл прибутку "на інші цілі". Для наочності результатів заповнимо табл. 2.4.

Таблиця 2.4 Аналіз використання прибутку Товариства у 2011-2012 рр.

№ п/п	ПОКАЗНИКИ	2011 р.	2012 р.	Відхилення від поперед., +/-
1.	Балансовий прибуток (фінансові результати від операційної діяльності)	336,4	1622,1	1285,7
2.	Податок на прибуток	98	348,7	152,7
3.	Прибуток після оподаткування (1-2)	238,4	1273,4	1035
4.	Розподіл чистого прибутку:
	- до резервного фонду	-	100,0	-
	- на виробничий розвиток	205,2	1050,5	845,3
	- на соціальний розвиток	-	-
	- на заохочення	15,3	50,0	34,7
	- на інші цілі	17,9	72,9	55
5.	Частка у чистому прибутку, %
	- до резервного фонду	-	7,9	-
	- на виробничий розвиток	86	82,4	-3,6
	- на соціальний розвиток	-	-	-
	- на заохочення	6,5	3,9	-2,6
	- на інші цілі	7,5	5,8	-1,7

Як бачимо із табл. 2.5, у 2012 р. сума прибутку від операційної діяльності збільшилася в декілька разів, і становить 1622,1 тис. грн. проти 336,4 тис. грн. за 2011 р. Таке збільшення відбулося за рахунок збільшення асортименту та загального обсягу продажів товарів.

Відповідно до збільшення суми прибутку у 2012 р., збільшилася сума його оподаткування - на 152,7 тис. грн.

Також можемо спостерігати як підприємство розпоряджається своїм прибутком після сплати всіх податків. Так як у 2011 р. сума прибутку після оподаткування була несуттєвою - 238,4 тис. грн., то і не було що розподіляти, але все ж ми бачимо, що 86% від прибутку Товариство у 2011 р. спрямувало до фонду розвитку підприємства, тобто на розширення бізнесу. У 2012 р. на ці ж цілі було спрямовано 82,4% прибутку.

До резервного фонду у 2012 р. підприємство спрямувало 100 тис. грн., що складає 7,9% від загальної суми, на заохочення працівників було витрачено 50 тис. грн., що на 34,7 тис. грн. більше, ніж у 2011 р., але у відсотках до загального прибутку менше на 2,6%.

У загальному підсумку можемо сказати, що із усіх вище проведених розрахунків по Товариству спостерігається нарощування як капіталу, так і обсягів продажу, розширюється сфера послуг та вкладається більше 80% від суми чистого прибутку в подальший розвиток бізнесу. Це все вказує на успішну діяльність компанії з перспективами на майбутнє.

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства в ринкових умовах

В системі управління утворення прибутку торговельного підприємства головна роль належить його плануванню на майбутній період.

Ефективність аналізу залежить від виявлення основних тенденцій формування прибутку, економічної обґрунтованості планів прибутку на майбутній період.

Обґрунтування розміру прибутку підприємства на плановий період не передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування торговельного підприємства і вирішення тих стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним , дивлячись з іншого боку - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозній величині товарообороту , розмірів доходу і затрат.

Величина прибутку, як цільової функції діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Величина прибутку може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального (Пмін) і (Пнорм.) прибутків виходять із прогнозної величини капіталу торговельного підприємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу).

При прогнозуванні величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків , випуск облігацій та інше).

Необхідна величина прибутку (П необх.) підприємство розраховується, виходячи із потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власникам , створення фінансових резервів, а також виплати податків і інших обов'язкових платежів.

Таким чином, необхідний прибуток визначає умови самофінансування підприємства.

Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у наступному порядку.

Розглянемо перший варіант.

Розрахуємо мінімальний прибуток, використавши середні банківські ставки 24 % річних.

Капітал підприємства станом на 1.01.2011 р. становить 203,3 тис. грн.

Пмін. = (К х МРР) / (100 - Сп ) (3.1)

де: Сп - частка прибутку, яка сплачується до бюджету у вигляді податків та обов'язкових платежів;

МРР - мінімальний рівень рентабельності капіталу , % ;

К - обсяг капіталу.

П мін. = ( 203,3 х 24 ) / 70 = 69,7 тис. грн.

Визначимо, при якому обсязі діяльності базове Товариство перетне точку беззбитковості:

Ткб = ВО пост. / (Р вд - Р возм) х100 (3.2)

25,8 / (13,8 - 11,9 ) х 100 = 1357,8 тис. грн.

Далі проведемо розрахунок розміру товарообороту для визначення порогу безпеки:

Тпб = ( ВОпост + Пмін ) / ( Рвд - Рвозм ) х100 (3.3)

( 25,8 +69,7 ) / ( 13,8 - 11,9 ) х 100 = 5026,3 тис. грн.

Ми бачимо, що Товариство при товарообороті 1357,8 тис. грн. зможе покрити всі витрати, які пов'язані з операційною діяльністю. А при товарообороті 5026,3 тис. грн. підприємство отримає можливість сформувати кошти на виробничий і соціальний розвиток, сплатити всі податки і обов'язкові платежі в бюджет.

Нормальний прибуток базується на використанні середньогалузевої рентабельності підприємств роздрібної торгівлі по Вінницькій області.

Згідно статистичної звітності за 2012 рік балансовий прибуток склав 73,1 тис. грн., а роздрібний товарооборот 306,2 тис. грн.

Середньогалузева рентабельність товарообороту - 25,2 % .

Розрахуємо розмір нормального прибутку:

Пнорм = К х НПК / (100 - Сп) (3.4)

203,3 х 25,2% / 70 = 73,2 тис. грн.

З проведених розрахунків можна побачити, що Товариство у 2011 році нормальний прибуток досягти не зможе.

Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у такому порядку:

1. Проводиться обґрунтування потреб підприємства у фондах фінансових ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, що утворюється за рахунок чистого прибутку. Управління підприємства визначило потреби в прибутку, керуючись результатами економічного аналізу прибутку, за такими напрямками:

на приріст нормативу обігових активів - 5,8 тис. грн.;

на соціальний розвиток - 7,4 тис. грн.

на придбання нового устаткування - 9 тис. грн.

Таким чином, Товариству на власні потреби є необхідною сума прибутку в розмірі 22,2 тис. грн.

2. Визначається питома вага податків і обов'язкових платежів із прибутку.

3. Розраховується величина мінімально необхідного прибутку, виходячи із потреби прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства:

П необх. = 22,2 / ( 100 - 70) х 100 = 74,0 тис. грн.

Отже, визначено необхідний прибуток, тепер перейдемо до розрахунку його можливого розміру.

Розглянемо другий варіант.

Розрахунок можливого розміру одержання прибутку може здійснюватись методом прямого розрахунку або розрахунково - аналітичним методом.

Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибутку як різниці між прогнозним розміром доходів, податком на добавлену вартість та поточними витратами торговельного підприємства.

Розрахунково - аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів , що впливають на їх величину. Величина можливого прибутку визначається за формулою:

Пможл = ( Ррпт х Тп+1 + - ?П?ф ) / 100 (3.5);

де: Ррпт - рівень рентабельності товарообороту звітного п-го періоду, %

Тп+1 - плановий товарооборот ( п+1 )-го періоду;

?П?ф - прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину.

Для визначення величини можливого прибутку візьмемо за основу розрахунково-аналітичний метод, користуючись формулою:

П = ВД - ВО (3.6)

Тоді:

ВД = Рвд х Т / 100 (3.7)

ВО = Рво х Т / 100 (3.8)

З формули (3.8) визначимо:

Т = ВО / Рво х 100 (3.9)

Зробимо підстановки значень у формулу (3.10):

П = ( Рвд - Рво ) х Т / 100 (3.10)

П = ( Рвд - Рво ) х ВО / Рво (3.11)

Ррент = Рвд - Рво (3.12)

Тоді:

П = Ррент х ВО / Рво (3.13)

де: Ррент - рівень рентабельності;

ВО - витрати обігу;

Рво - рівень витрат обігу.

Вважаємо, що рівень рентабельності - 1,0 %; прогнозний товарооборот 700 тис. грн. Прогнозні зміни впливу факторів на прибуток -21 тис. грн.:

П можл. = 1,0% х 700 / 100 + 21 = 28,0 тис. грн.

Наступним етапом є розрахунок чистого прибутку:

Пчист = БП х ( 100-Сп) / 100 (3.14);

де: БП - балансовий прибуток ;

Сп - ставка податку на прибуток.

Пчист = 28,0 х ( 100 - 30) / 100 = 19,6 тис. грн.

Кінцевим етапом є розрахунок факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства.

У другому розділі визначили, що за рахунок зміни товарообороту, зміни рівня валового доходу, витрат обігу, ПДВ змінився розмір кінцевих фінансових результатів.

Якщо вплив факторів зросте у 2013 році в порівнянні з 2012 роком, то сума прибутку складе:

Пмакс = Пможл + ?П?ф (3.15)

28,0 + 21,0 = 49,0 тис. грн.

Результати розрахунків цільового прибутку і можливої його величини необхідно порівняти. Якщо можливості отримання прибутку відповідають його цільовому розміру, то такий варіант є плановим.

У випадку, якщо підприємство немає можливості отримати достатній розмір прибутку для забезпечення самофінансування, то треба розробити заходи для мобілізації додаткових резервів підвищення доходів та зниження витрат. Проведемо порівняння результатів розрахунків, дані табл. 3.1.

Для отримання потрібної величини прибутку необхідно: вивчати ринок товарів, розширяти асортимент за рахунок взаємодоповнюючих і взаємозаміняючих товарів, надавати додаткові платні торговельні послуги ; прискорювати оборотність обігових активів - чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти за місяць, тим скоріше вивільняються грошові кошти і тим самим збільшується товарооборот, і, відповідно прибуток.

Таблиця 3.1 Порівняльна таблиця визначення прогнозної величини прибутку Товариства на 2013 рік

Показники	Пзаг	Пчист	?П?ф	Пмакс
Пможл	28,0	19,6	21,0	68,6
Пнеобх	74,0	22,2	21,0	117,2
Відхилення ( + ; - )	-46,0	-2,6	0	-48,6

Зробимо висновки, що після порівняння проведених розрахунків величина необхідного прибутку складає 22,3 тис. грн., яка є необхідною для задоволення соціальних потреб та вирішення виробничих задач. Розмір можливого прибутку складає 15,4 тис. грн.;

Пнеобх > Пможл

74,0 > 22,2

Наведені розрахунки забезпечують реалізацію стратегічної мети та можуть бути використані при розробці стратегії управління прибутком.

Резервами підвищення прибутку також є зниження сум постійних і змінних витрат. До резервів зниження суми і питомої ваги постійних витрат на будь-якому підприємстві відносять:

Суттєве скорочення накладних витрат (витрат на управління) при неблагонадійній кон'юнктурі ринку;

продаж частини обладнання і нематеріальних активів, що не використовується, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань;

широке використання короткострокових форм лізингу машин і обладнання замість їхнього залучення до власності;

скорочення обсягів ряду комунальних послуг, що споживаються та інші.

до резервів економії змінних витрат можна віднести:

зниження чисельності робітників основного і додаткового виробництва за рахунок забезпечення зростання продуктивності праці;

скорочення обсягів запасу сировини, матеріалів готової продукції в період неблагонадійної кон'юнктури ринку;

забезпечення для підприємства вигідних умов постачання сировини і матеріалів, і таке інше.

побудова функціональних моделей взаємозв'язку постійних, змінних витрат, ціни та обсягів виробництва може бути реалізована через застосування різних моделей аналізу.

Головними напрямками політики максимізації прибутку в процесі фінансової діяльності є забезпечення підприємства необхідними обсягами капіталу на найбільш вигідних умовах із зовнішніх джерел і обґрунтування оптимального співвідношення власних і залучених коштів.

Фінансова діяльність підприємства здійснює опосередкований вплив на формування прибутку підприємства. Через те, що від'ємний потік повернення залучених грошових коштів в процесі фінансової діяльності завжди перевищує позитивний, пряме формування прибутку в процесі цієї діяльності відсутнє. Разом з тим, залучення додаткового обсяг зовнішнього капіталу збільшує суму операційних доходів підприємства, а зниження вартості залучення цього капіталу дозволяє підприємству відповідно знижувати рівень операційних витрат. Таким чином, формування прибутку підприємства в процесі його фінансової діяльності опосередковується додатковим формуванням його операційного прибутку.

Головна задача фінансової діяльності підприємства - формування додаткового прибутку в процесі залучення зовнішнього капіталу - реалізується різними методами. Одним з основних механізмів реалізації цієї задачі є "фінансовий леверидж".

Фінансовий леверидж характеризує використання підприємством залучених коштів, яке впливає на зміну коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Тобто фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою залучених коштів в обсязі капіталу, що використовується підприємством, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Показник, що відображає рівень прибутку, що генерується, на власний капітал при різній долі використання залучених коштів називається ефектом фінансового левериджу. Він розраховується за формулою:

ЕФЛ = (1 - Спп) х (КВРа - ВК) х ЗК/ВК (3.16)

де ЕФЛ - ефект фінансового ливериджу, що постає у прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Спп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВРа - коефіцієнт валової рентабельності активів (співвідношення валового прибутку до середньої вартості активів), %

ВК - відсоток за кредит, що сплачує підприємство за використання залученого капіталу,%;

ЗК - середня сума залучених коштів, що використовуються підприємством;

СК - середня сума власного капіталу, що використовується підприємством.

В формулі 3.16 можна виділити три основні складові:

- Податковий коректор фінансового левериджу (1- Спп), який показує якою мірою проявляється ефект фінансового левериджу у зв'язку з різним рівнем оподаткування прибутку.

- Диференціал фінансового левериджу (КВРа - ВК), який характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім розміром процентів за кредит. Диференціал фінансового левериджу є головною умовою позитивного ефекту фінансового левериджу. Чим більш високе позитивне значення цього показника, тим більш високим за інших рівних умов буде його ефект.

- Коефіцієнт фінансового левериджу (ЗК/ВК), який характеризує суму залученого капіталу, що використовується підприємством, у розрахунку на одиницю власного капіталу.

Коефіцієнт фінансового левериджу є тим важелем, який мультиплікує позитивний чи негативний ефект, що отримується за рахунок відповідного значення диференціалу. При позитивному значенні диференціалу будь-який приріст коефіцієнту фінансового левериджу буде викликати ще більший приріст коефіцієнту рентабельності власного капіталу, а при від'ємному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового левериджу буде призводити до ще більшого темпу зниження коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Аналогічно зниження коефіцієнту фінансового левериджу буде призводити до зворотного результату, знижуючи ще у більшій мірі його позитивний чи негативний ефект.

Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано управляти ефектом фінансового левериджу в процесі фінансової діяльності та отримувати додатковий прибуток від залучення коштів.

Формування прибутку в процесі інвестиційної діяльності також, як і в процесі фінансової діяльності, носить підпорядковуючий характер до операційної діяльності. Інвестиційна діяльність характеризує процес обмовлення і реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства. Інвестиційна діяльність покликана забезпечити зростання формування його операційного прибутку в перспективному періоді по двох напрямках:

- шляхом забезпечення збільшення операційних доходів за рахунок збільшення обсягів виробничо-комерційної діяльності (будівництво нових філіалів, розширення обсягів реалізації продукції за рахунок інвестування в нові виробництва і т. ін.);

- шляхом забезпечення зниження питомих операційних витрат (своєчасна заміна обладнання; оновлення морально застарілих видів виробничих основних фондів і нематеріальних активів і т. ін.).

Висновки і пропозиції

Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

Прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

Підприємства розподіляють прибуток, що залишається в їх розпорядженні, за напрямами використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуються грошові фонди цільового призначення. Прибуток, що залишається у підприємств після сплати податку на прибуток, повинен враховуватися як джерело й інших витрат його власниками або трудовими колективами. Зокрема, підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури, освіти, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо.

Основну частину прибутку ВАТ «Вінницький Будинок торгівлі» отримує від реалізації (продажу) продукції. В процесі аналізу вивчається динаміка, а також визначаються фактори зміни її суми.

Найбільша сума валового прибутку підприємства у загальній сумі доходу надходить від продажу товарів у відділі «Комфорт» (2011 р. - 23,8%, 2012 р. - 23,2%), це відбувається завдяки щорічному збільшенню асортименту товарів, які користуються великим попитом.

Також ми спостерігаємо щорічне збільшення валового доходу по всіх відділах і торгових залах Товариства, так, наприклад, у 2012 р. порівняно із 2011 р. по магазину №3 валовий доход збільшився на суму 627,2 тис. грн.

Для підвищення ефективності формування прибутку підприємства, пропонується впровадити наступні заходи:

нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і підвищувати якість продукції; зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто її собівартість;

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, в тому числі фінансові ресурси; постійно впроваджувати заходи, спрямовані на підвищення продуктивності праці своїх працівників;

найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Таким чином, можна сказати, що впровадивши запропоновані нами заходи, щодо підвищення прибутковості на підприємстві, можна прогнозувати вирішення поставлених перед підприємством задач і цілей та отримання у кінцевому результаті бажаного прибутку.

Список використаної літератури

1. Податковий кодекс України. _ К.: ДП «ІВЦ ДПА України», 2010. - 336 с.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. - К.: АТІКА, 2009. - 480с.

3. В.М. Шаповал, Р.Н. Аврамчук, О.В. Ткаченко. Економіка підприємства: Уведення у спеціальність: Навчальний посібник / За науковою і загальною редакцією д-ра ек. Наук, проф. В.А. Ткаченка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2011. - 288 с.

4. В.М. Шаповал, Р.Н. Аврамчук, О.В. Ткаченко. Економіка підприємства: Уведення у спеціальність: Навчальний посібник / За науковою і загальною редакцією д-ра ек. Наук, проф. В.А. Ткаченка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2010. - 288 с.

5. Методы экономического анализа. // Под ред. 17. Бариленко В.И. и др. -Саратов: Изд. Сарат. универ., 2009. -200с.

6. Мухин С.А. Прибыль в новых условиях хозяйствования. -М.: Финансы и статистика, 2012. -144с.

7. Палій В.Ф. Нова бухгалтерська звітність. -К.: Контролінг, 2012. -524 с.

8. Пошуків В. Фінансові проблеми стабілізації української економіки. // Економіка України, 2012, №1. с.7-10

9. Рєзников Л. Фінансовий стан і фінансова політика виробничих підприємств. // Економіка України, 2012, №7, с.11-14

10. Економіка підприємства: Підручник/ М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та інші; за ред. С.Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероблене і доповнене. - К.: КНЕУ, 211. - 528 с.

11. Економіка підприємства: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, С.М. Клименко та ін. - К.:КНЕУ, 2010. - 284 с.

12. Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А.В. Шегди. - 2 - ге вид., стер. - К.: Знання - Прес, 2012. - 335 с.

13. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2011. - 216 с.

14. Мельник Л.Г., Карінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посіб. - Суми: ВТД “Університетська книга”, 2012. - 412 с

15. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2012. - 336 с.

16. Філімоненко О.С. Фінанси підприємства: Навчальний посібник. - К.: Ельга, Ніка-Центр, 2009. - 363 с.

17. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол.і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. -К.: КНЕУ, 2009, 480 с.

18. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 2010. с.

19. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. Посібник. - 2-ге вид., перероб., доп. - Житомир: ЖІТІ, 2011. - 300 с.

20. Сотникова Л.В. О формировании финансовых результатов. // Бух. учет, в Украине 2012, №1.

21. Ушакова Н.М.,Кукурудза Л.О. Управління прибутком торговельного підприємства. - К.:КТЕІ, 2012.- 50 с.

22. Цыгичко А.Н. Новый механизм формирования эффективности. -М.: Экономика, 2011. -191с.

23. Чечета А.І. Інформація про фінансові результати і її аналіз // Фінанси України, 2010, №5, с. 32-34.

24. Шеремет А.Д. Комплексный экономический анализ деятельности предприятий. -М.: Экономика, 2010. -210с.