Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

Формування та використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання в умовах трансформації економіки України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ, 2003

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01.- Фінанси, грошовий обіг і кредит - Київський національний економічний університет, Київ, 2003 р.

Дисертацію присвячено питанням сутності фінансових ресурсів, особливостям їх формування й використання в умовах трансформації економіки України (на прикладі підприємств взуттєвої галузі промисловості). Уточнено категоріальну сутність дефініції “фінансові ресурси суб'єктів господарювання”, розкрито її суспільне призначення, охарактеризовано функції. Обгрунтовано напрямки вдосконалення оптимізації формування й ефективного використання фінансових ресурсів. Запропоновано порядок визначення оптимальної структури фінансових ресурсів підприємств. Доведено, що в умовах ринкової економіки для більшості підприємств галузі важливими є проблеми адаптації до ринкового середовища, а також здатність забезпечувати фінансову стійкість та платоспроможність.

Проведено аналіз використання кредитів комерційних банків; визначено порядок розрахунку оптимальної суми поточних фінансових потреб; обгрунтовано необхідність визначення реального дефіциту (або лишку) грошових коштів; запропоновано методику розрахунку оптимального розміру банківського кредиту у відповідності з поточними фінансовими потребами підприємства.

Аннотация

Диссертация посвящена вопросам сущности финансовых ресурсов, особенностям их формирования и использования в условиях трансформации экономики Украины (на примере предприятий обувной промышленности). Уточнена категориальная сущность дефиниции “финансовые ресурсы субъектов хозяйствования”, раскрыто ее общественное назначение, охарактеризованы функции. Рассмотрены теоретические основы формирования и использования финансовых ресурсов предприятий в условиях трансформации экономики Украины. Проанализированы источники формирования финансовых ресурсов предприятий, рассмотрена их структура, особенности формирования финансовых ресурсов акционерных обществ.

Проведен анализ использования кредитов коммерческих банков, определен порядок расчетов оптимальной суммы текущих финансовых потребностей, обоснована необходимость определения реального дефицита или излишка денежных средств, предложена методика расчетов оптимального размера банковского кредита в соответствии с текущими финансовыми потребностями предприяти.

Annotation

Thesis for a Candidate Degree in Speciality 08.04.01. - Finances, money circulation and credit. Kyiv National University of Economics, Kyiv, 2003.

The dissertation is dedicated to the matters of the essence of financial resources, peculiarities of their formation and usage under the conditions of the Ukrainian economy transformation (by the example of shoe industry enterprises). The category essence of definition “financial resources of the subjects of entrepreneurial activity” was determined, its social purposes was disclosed and its functions specified. The ways for improvements of optimisation of formation and effective usage of financial resources were stipulated. The way of determination of optimal structure of enterprise's financial resources was proposed. It was proved, that under the conditions of a market economy, for the majority of industrial enterprises, the important issues are the problems of adaptation to the market environment, as well as a capability of securing the financial stability and ability to pay.

The analysis of commercial banks' loans' usage was conducted. The way of computation of optimal amount of current financial requirements was defined. The necessity of determination of real shortage (or surplus) of cash assets was proved. The method of estimation of optimal bank loan's amount in accordance with current financial needs of enterprise was proposed.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Фінансові ресурси підприємства забезпечують безперервність процесу виробництва та реалізації продукції. Не потребує доведення той факт, що розвиток підприємництва неможливий без надходження фінансових ресурсів, які формуються з різних джерел. При цьому важливе значення має оптимальне визначення їхньої структури, що сприяє мінімізації залучення додаткових фінансових ресурсів за рахунок кредитів. Відомо, що висока питома вага залучених ресурсів ускладнює фінансову діяльність підприємств і потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, процентів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємств. Це обумовлює необхідність у кожному конкретному випадку глибоко обгрунтовувати доцільність залучення запозичених фінансових ресурсів у господарську діяльність підприємств. Для забезпечення економічного зростання як на макро-, так і на мікрорівні, підприємство повинно виважено управляти фінансовими ресурсами, зокрема ефективно їх формувати та використовувати. Адже саме від цього залежить фінансова стабільність держави. За сучасних умов значно підвищуються вимоги до ефективного управління фінансовими ресурсами. Від того, наскільки ефективно і доцільно вони трансформуються в основні засоби і оборотні активи, залежить фінансова успішність підприємства в цілому, його власників і працівників.

Фінансові ресурси за умов реформування економіки України - важливий вид ресурсів підприємства, що трансформується в будь-який інший вид ресурсів. Віддаючи належне дослідженням учених-економістів у цій сфері, зауважимо, що на сьогодні ще не повною мірою розв'язано питання щодо розкриття економічної природи і категоріальної сутності фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, недостатньо досліджуваною залишається фінансова діяльність підприємств за умов перехідної економіки. Усе це об'єктивно потребує нових підходів до формування та використання фінансових ресурсів як з погляду теорії, так і практики.

Значний внесок у розроблення теоретичних і практичних питань сутності фінансових ресурсів зробили західні економісти: А.Бабо, Е.Бредлі, Є.Брігхем, А.Гропеллі, К.Друрі, Б.Колас, С.Майєр, Р.Холт, а також російські дослідники: І.Т.Балабанов, А.М.Бірман, В.В.Бочаров, О.В.Бикова, Є.І.Бородіна, Г.В.Гуйда, М.Н.Крейніна, А.М.Ковальова, А.Б.Крутик, Н.Ф.Самсонов, М.В.Романовський, В.К.Сенчагов, М.Г.Сичов, Е.А.Уткін.

В Україні проблеми формування та використання фінансових ресурсів висвітлено в працях вітчизняних вчених: О.М.Бандурки, В.М.Бородюка, І.О.Бланка, З.С.Варналій, О.Д.Василика, З.М.Васильченко, А.І.Даниленка, І.В.Зятківського, Ю.І.Ляшенка, С.Я.Огородника, В.М.Опаріна, К.В.Павлюк, Д.В.Полозенка, А.М.Поддєрьогіна, В.М.Федосова, М.В.Черватюк.

У дослідженнях названих економістів відображено окремі аспекти сутності й ролі фінансових ресурсів, їхнього впливу на економіку і фінанси на мікро- і макроекономічному рівні. Водночас відчувається, що недостатньо вивчено особливості та специфіку функціонування фінансових ресурсів підприємств за умов розвитку ринкових відносин, неповною мірою визначено їх місце і роль у формуванні загальнодержавних фінансових ресурсів. Бракує практично орієнтованих наукових напрацювань щодо оптимізації фінансових ресурсів суб'єктів господарювання. Отже, усе викладене свідчить про важливість обраної теми дисертаційної роботи, її актуальність і в теоретичному, і насамперед у практичному аспектах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційну роботу виконано відповідно до планових науково-дослідних робіт кафедри фінансів Київського національного економічного університету. Розробки зроблено автором у межах комплексної науково-дослідної теми: “Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки”(державний номер реєстрації 01011003065).

В рамках даної теми автором підготовлено розділ: “Формування фінансових ресурсів підприємств та підвищення ефективності їх використання в умовах ринкової економіки”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження сутності фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, механізму формування та умов для підвищення ефективності їх використання, а також з'ясування їхньої оптимальної структури.

Поставлена мета обумовила розв'язання таких завдань:

уточнити категоріальну сутність дефініції фінансові ресурси суб'єктів господарювання ”, виявити її суспільне призначення і функції як категорії в категорії ”;

розробити модель оптимізації фінансових ресурсів підприємства;

обґрунтувати вплив фінансових ресурсів на фінансове забезпечення діяльності суб'єктів господарювання;

визначити оптимальний обсяг амортизаційних відрахувань, потрібних для забезпечення відтворення основних виробничих засобів;

виявити можливості й напрямки підвищення ефективності використання запозичених фінансових ресурсів на підприємстві;

дати оцінку ефективності використання фінансових ресурсів та їх впливу на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності підприємств.

Об'єктом дослідження є фінансові ресурси підприємств взуттєвої промисловості України.

Предметом дослідження дисертаційної роботи є фінансові відносини, що виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах за умов реформування економіки України.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено діалектичний підхід до вивчення економічних та фінансових явищ, який передбачає виявлення закономірностей, тенденцій і взаємозалежностей, що постійно змінюються і розвиваються. У роботі використовувались методи: аналізу і синтезу - для виявлення перспектив розвитку процесу формування, розміщення та використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання; порівняльного аналізу - під час дослідження використання запозичених фінансових ресурсів, а також методи групування, ланцюгових підстановок, графічного зображення. У дисертації витримано системний підхід, що становить теоретичне і методологічне підгрунтя функціонально-статистичного моделювання досліджуваних процесів.

Інформаційною базою дослідження є відповідні законодавчі та нормативні акти, офіційні статистичні матеріали, бухгалтерська звітність і фактичні дані суб'єктів господарювання, літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів

У дисертаційному дослідженні на підставі аналізу стану формування і використання фінансових ресурсів суб'єктів господарювання виявлено закономірності й тенденції розвитку системи самоокупності і самофінансування підприємств у період реформування економіки України. Розкрито проблеми забезпечення фінансово-господарської діяльності підприємств власними фінансовими ресурсами та з'ясовано шляхи вдосконалення їх оптимального формування та ефективного використання. Основні наукові результати, що виносяться на захист, полягають у наступному:

уточнено категоріальну дефініцію “фінансові ресурси суб'єктів господарювання”, виявлено їхнє суспільне призначення і функції. Здобувач вважає, що з точки зору економічної теорії фінансові ресурси суб'єктів господарювання - це фінансова категорія, яка виражає фінансові відносини, пов'язані з рухом частини грошових коштів суб'єктів господарювання, що перебувають в їх розпорядженні і спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення;

внесено пропозиції щодо запровадження бюджетного кредитування підприємств, які здійснюють реконструкцію, технічне переоснащення діючих основних засобів через оформлення податкової заборгованості казначейськими векселями;

розроблено модель оптимізації фінансових ресурсів, яка передбачає застосування показника середньозваженої їхньої вартості з метою визначення оптимальності їх витрачання;

запропоновано й обгрунтовано скорочення кредиторської заборгованості через проведення індексації її частини відповідно до рівня інфляції;

рекомендовано на аналізованих підприємствам залучати банківський кредит (у разі необхідності) лише тоді, коли рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування кредитом комерційного банку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні рекомендацій щодо визначення оптимальності формування та розміщення фінансових ресурсів підприємств за умов трансформації економіки України. Здобуті наукові результати дисертаційного дослідження використано в роботі Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона Національної Академії Наук України (довідка № К-31-ОЗСО/1727 від 01.08.02р.). Окремі положення і висновки, що містяться в дисертації, було також застосовано в діяльності Міністерства економіки України стосовно до підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств (довідка №37-121/14 від 15.07.02р.). Матеріали дисертаційного дослідження використовуються також у Київському національному економічному університеті під час викладання курсів “Фінанси”, “Фінанси зарубіжних корпорацій” (довідка від 10.09.02р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною завершеною роботою здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в розробленні методики визначення оптимальної структури фінансових ресурсів, конкретних пропозицій щодо ефективного використання запозичених коштів. Запропоновано здійснювати індексацію простроченої дебіторсько-кредиторської заборгованості згідно з рівнем інфляції; застосовувати знижки покупцям до ціни відвантаженої продукції за дострокове погашення дебіторської заборгованості; користуватися кредитом комерційного банку лише в тому разі, якщо середня рентабельність активів підприємства перевищує середню процентну ставку за користування банківським кредитом.

фінансовий ресурс дебіторський заборгованість

Апробація результатів дисертації

Результати дисертаційного дослідження оприлюднено на засіданні кафедри фінансів, на наукових конференціях, що проходили в Київському національному економічному університеті; на міжнародному семінарі з надійності трубопровідного транспорту (11-12 березня 2002 року, м. Київ) та на міжнародній конференції “Зварювання та споріднені технології в сучасному світі” (28-31 травня 2002 року, Санкт-Петербург), на яких було висвітлено питання “Методика привлечения ресурсов для финансирования работ по прокладке и эксплуатации трубопроводов” та “Особенности финансирования научно-технических разработок в современных экономических условиях” (довідка № ОЗСО/2-2742 від 08.08.02); а також на Другій міжнародній третій всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” - Проблеми визначення оптимальної структури фінансових ресурсів суб'єктів господарювання - (Донецьк, грудень, 2002); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта” - Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємств (12-13 грудня 2002 року. - Дніпропетровськ) - “ Динаміка та особливості інвестиційного процесу в Україні”.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,4 д.а., з них 5 - у наукових фахових виданнях, 2- матеріали і тези конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Відповідно до мети, завдань та логіки дослідження визначено структуру роботи, яка складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Обсяг дисертаційного дослідження - 178 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі 62 таблиці на 62 сторінках, 30 рисунків на 30 сторінках, 6 додатків на 6 сторінках; список використаних джерел налічує 170 найменувань на 11 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розкрито рівень її розробки в економічній літературі, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, методологічне підґрунтя та інформаційну базу роботи, наукову новизну, практичне значення, особистий внесок автора та апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 - теоретичні засади формування фінансових ресурсів підприємств ” - досліджено економічну природу та сутність фінансових ресурсів суб'єктів господарювання, а також їхню структуру за умов реформування економіки України і вплив організаційно-правових форм господарювання на формування фінансових ресурсів.

Недостатнє теоретичне обґрунтування в економічній літературі сутності фінансових ресурсів суб'єктів господарювання викликало потребу в докладнішому вивченні цієї проблеми. Результатом стало уточнення дефініції - фінансові ресурси суб'єктів господарювання ”. В функціонуванні категорії фінансові ресурси ” знаходить своє втілення рух двох фінансових категорій - фінансові ресурси держави ” (макроекономічний рівень) і фінансові ресурси суб'єктів господарювання ” (мікроекономічний рівень). Отже, фінансові ресурси суб'єктів господарювання ” розглядаються автором як економічна (фінансова) категорія, що виражає фінансові відносини, пов'язані з рухом частини грошових коштів суб'єктів господарювання, які перебувають в їхньому розпорядженні та спрямовуються на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення. Її суспільне призначення - фінансове забезпечення процесу розширеного відтворення на підприємствах. Їй об'єктивно притаманні функції - формування та використання фінансових ресурсів.

Багатогранний зміст дефініції фінансові ресурси ” як економічної категорії визначає широкий спектр їхніх видів, що свідчить про потребу в науково-обгрунтованій класифікації фінансових ресурсів. Наявними в економічній літературі класифікаціями можна послуговуватися в практичному, і передовсім у науковому плані, оскільки вони дозволяють докладніше й глибше аналізувати фінансові ресурси для підвищення ефективності їх використання. Однак, незважаючи на те, що переважна більшість наявних класифікацій, має доволі високий теоретичний рівень, дальша розробка цього напряму наукових досліджень на сьогодні ще залишається актуальною. За сучасних економічних умов цих класифікацій замало, вони мають суттєві вади, тому їх необхідно розвивати й удосконалювати. Найважливішими є чотири ознаки класифікації фінансових ресурсів: 1) за напрямками надходження; 2) за правом власності; 3) за строками використання; 4) за джерелами формування. Зауважимо, що основною з цих ознак є перша, яка передбачає поділ фінансових ресурсів на внутрішні та зовнішні та придатна як на макро-, так і на мікрорівні.

Основними джерелами формування власних фінансових ресурсів є амортизаційні відрахування і прибуток від основної операційної діяльності.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на відтворення й оновлення основних засобів. На жаль, сьогодні на законодавчому рівні не відрегульовано амортизаційну політику на рівні підприємства. З 1 січня 2003 року обмежено самостійність підприємства у визначенні та застосуванні ставок амортизаційних відрахувань. Зокрема, незважаючи на наявність аж шести методів нарахування амортизаційних відрахувань, підприємствам рекомендовано використовувати тільки один з них - податковий метод.

Дисертант дійшов висновку, що підприємство має самостійно вибирати метод нарахування амортизаційних відрахувань, що дасть можливість суб'єктам господарювання прискорити процес оновлення основних засобів, підвищити продуктивність їхньої активної частини, набагато збільшити розміри власних фінансових ресурсів.

Згідно з положенням бухгалтерського обліку додатковий капітал поділяється на дві статті: “Додатковий вкладений капітал”, де відбивається емісійний дохід, та “Інший додатковий капітал”, який включає дооцінку основних засобів у зв'язку з їх індексацією, вартість активів, безоплатно отриманих від юридичних та фізичних осіб і використаних на виробничі цілі, а також інші види додаткового капіталу. Автор вважає, що поділ додаткового капіталу на дві статті не має економічного обгрунтування і пропонує всі перелічені спрямування (крім індексації основних засобів), ураховувати в одній статті “Додатковий капітал”, а суму дооцінки основних засобів у результаті їх індексації відображати в статті “Статутний капітал”.

Аналізуючи структуру дебіторської заборгованості на досліджуваних підприємствах, здобувач з'ясував, що найбільшу питому вагу становить дебіторська заборгованість за товари, неоплачені в строк. Зростання простроченої дебіторської заборгованості обумовлено відсутністю чіткого контролю за її станом, неплатоспроможністю окремих покупців, нестабільністю системи безготівкових розрахунків з покупцями, необгрунтованим наданням пільгових умов оплати відвантаженої продукції постійним комерційним партнерам (перш за все відстрочення оплати рахунків).

З метою зменшення дебіторської заборгованості запропоновано: скорочення терміну іммобілізації фінансових ресурсів у сферу обігу через застосування знижки до вартості відвантаженої продукції за дострокову сплату покупцями дебіторської заборгованості; впровадження попередньої оплати розрахункових документів. В дисертаційній роботі зроблені відповідні розрахунки.

У розділі 2 - “Фінансові ресурси підприємств: оптимізація формування і ефективність розміщення” - проаналізовано структуру фінансових ресурсів за джерелами їхнього формування, досліджено ефективне розміщення власних і запозичених коштів. Аналіз формування прибутку засвідчив, що це джерело з року в рік незначними темпами зменшувалося. Головними факторами, що негативно вплинули на розмір прибутку, були: зростання собівартості реалізованої продукції; збільшення випуску низькорентабельної продукції; зниження відпускних цін на готову продукцію у зв'язку з її не конкурентоспроможністю; зміна асортименту продукції.

Аналіз використання фінансових ресурсів на витрати виробництва свідчить про те, що на всіх підприємствах цей процес погіршився. Зокрема, на ВАТ “Взуттєва фабрика “Кияни” збільшились витрати на 1 грн реалізованої продукції з 93 коп. в 1999 р. до 97,4 коп. в 2002 р., зменшилась рентабельність власного капіталу - з 1,3% до 0,9%. Це обумовлено зниженням темпів зростання прибутку від реалізації продукції, зменшенням питомої ваги власних фінансових ресурсів у загальній їх сумі. Запропоновано зменшити витрати на виробництво продукції шляхом застосування прогресивних технологій; економії матеріальних витрат; підвищення якості продукції; запровадження системи реалізації продукції на виставках-продажах промислових товарів; організації торгівлі своєю продукцією самими підприємствами через фірмові магазини, що значно скорочує витрати на збут; надання гарантій на реалізовану продукцію; придбання якісної сировини; щонайефективнішого маркетингу. Удосконалити процес формування прибутку суб'єктів господарювання можна за рахунок істотного скорочення різного роду витрат (адміністративних, невиробничого характеру, витрат на збут готової продукції), відмови від резервування коштів на покриття витрат майбутніх періодів; впровадження єдиного методу визначення реалізації продукції. В дисертації в зв'язку з цим зроблені конкретні розрахунки економічного ефекту від цих заходів.

Дисертант упевнений, що не можна визначати оптимальне співвідношення між власним та позиковим капіталом, не враховуючи при цьому їхню вартість. Якщо вартість позикового капіталу нижча від вартості власного капіталу, то в цьому разі ефект фінансової діяльності буде тим вищим, чим більшою буде в загальній сумі капіталу частка позикового капіталу, і навпаки. На досліджуваних підприємствах структура капіталу характеризується даними табл. 1.

Таблиця 1 Аналіз структури капіталу досліджуваних акціонерних товариств за 2002 р. (тис.грн.)

З даних таблиці бачимо, що взуттєва фабрика “Кияни” у 2002 р. мала від'ємний диференціал фінансового левериджу (-12,8%), унаслідок чого - і від'ємний ефект фінансового левериджу (-0,02). З огляду на це взуттєвій фабриці “Кияни” недоцільно використовувати позиковий капітал, оскільки що більшим буде коефіцієнт фінансового левериджу, то гіршим стане ефект фінансового левериджу. За від'ємного значення диференціала фінансового левериджу взуттєва фабрика “Кияни” втратила значну частину ефекту, яка визначається коефіцієнтом рентабельності власного капіталу.

Аналіз формування амортизаційних відрахувань на досліджуваних підприємствах привів до висновку, що прямолінійний метод їх нарахування не забезпечив фінансовими ресурсами процес відтворення й оновлення основних засобів. Це й зрозуміло, оскільки цей метод передбачає застосування єдиних норм амортизації залежно від ступеня експлуатації окремих видів основних засобів. Запропоновано застосувати на підприємствах методи прискореної амортизації. Здійснені розрахунки переконують, що метод прискореної амортизації уможливлює значне збільшення суми амортизаційних відрахувань. Зокрема, на ВАТ “Взуттєва фабрика “Київ” за рахунок застосування методу прискореної амортизації 2002 року власні фінансові ресурси збільшилися б на 2718 тис.грн. (5856-3138).

Проведені дослідження показали, що амортизація відображає лише ступінь зносу основних засобів. Відтворення і розширення основних засобів на досліджуваних підприємствах здійснюється за рахунок запозичених коштів.

У дисертаційній роботі наголошується на тому, що важливим напрямком роботи суб'єктів господарювання в галузі розподільних відносин є фінансове забезпечення процесу відтворення виробництва за рахунок власних фінансових ресурсів. Пропонується зменшення податкового тиску на підприємницькі структури і насамперед зменшення ставок податку на прибуток з 30 % до 20 %. Вивільнену суму прибутку має бути спрямовано на виробничий розвиток підприємства. Крім того, пропонується для підприємств, що здійснюють реконструкцію, розширяють виробництво, технічно переоснащують діючі основні засоби, запровадити бюджетне кредитування досліджуваної галузі через оформлення податкової заборгованості казначейськими векселями. В свою чергу, це сприятиме додатковому залученню коштів до державного бюджету, як плати за користування бюджетними ресурсами.

Аналіз звітних даних досліджуваних підприємств дав можливість обгрунтувати висновки щодо скорочення кредиторської та дебіторської заборгованостей, зокрема, завдяки проведенню індексації простроченої її частини відповідно до рівня інфляції.

У розділі 3 - “Шляхи підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств” - проведено аналіз існуючого стану використання фінансових ресурсів підприємств, шляхів підвищення їх ефективності, проблем оптимізації джерел їх формування.

Ефективне використання власних фінансових ресурсів суб'єктів господарювання сприяє забезпеченню процесу виробництва оптимальним їх розміром. На досліджуваних підприємствах фінансове забезпечення господарської діяльності здійснюється переважно за рахунок власних фінансових ресурсів (крім ВАТ “Київ”). Аналіз структури фінансових ресурсів досліджуваних підприємств засвідчив, що їхня господарська діяльність на 70 - 80 % забезпечується власними фінансовими ресурсами.

Таблиця 2. Формування і використання фінансових ресурсів на досліджуваних підприємствах у 2002 р.

5. Марченко А.А. Проблеми формування фінансових ресурсів у трансформаційний період // Науковий вісник. Збірник наукових праць Академії державної податкової служби України. - 2002.- 3(17). - с. 48-56. -0,5д.а.

В інших виданнях: