Аналіз роботи вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра Фінансів та державного управління

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тема: Аналіз роботи вищої школи

Гордієнко В.О.

Дніпропетровськ, 2012

1. Аналіз роботи вищої школи

Аналізуючи роботу вищих навчальних закладів, необхідно враховувати особливості характеру їхньої діяльності, що поєднує в собі роботу навчальну, навчально-методичну, ідейно-виховну та науково-дослідну. Всі ці види робіт мають самостійні значення, проте основною є навчальна робота, всі інші сприяють успішному її здійсненню. Тому предметом аналізу роботи ВНЗ є:

- стан мережі закладів освіти;

- обсяг роботи;

- організація та якість роботи закладу.

Стан мережі вищих навчальних закладів характеризується їх розміщенням по території держави, що визначається потребою у підготовці фахівців в економічних районах, в місцях розташування окремих галузей виробництва, в адміністративних, наукових і культурних центрах. Основними показниками діяльності ВНЗ є спеціалізація їхньої роботи та концентрація підготовки спеціалістів, з урахуванням яких створюється необхідна матеріально-технічна база для навчання студентів, формування кваліфікованого професорсько-викладацького складу, масової підготовки висококваліфікованих спеціалістів за мінімальних витрат.

Спеціалізація роботи ВНЗ зумовлена необхідністю підготовки спеціалістів кожним із них за певним колом спеціальностей ( спеціалізацій ).

Обсяг роботи багатьох ВНЗ залежить від їхньої спеціалізації, її порушення проявляється в розпорошуванні підготовки спеціалістів для народного господарства певної спеціальності (спеціалізації) по багатьох ВНЗ чи формуванням багатопрофільних ВНЗ. Показниками спеціалізації слугують: кількість спеціальностей і спеціалізацій, за якими ВНЗ готує спеціалістів для галузей народного господарства; кількість груп спеціальностей (спеціалізацій), загальна чисельність студентів і чисельність студентів, прийнятих на певну спеціальність, а також питома вага студентів даної спеціальності (спеціалізації) в загальній їх чисельності.

Концентрація підготовки спеціалістів знаходить своє вираження в розмірах ВНЗ. Її показниками є чисельність студентів у навчальному закладі у цілому та за формами навчання, а також чисельність професорсько-викладацького складу. Сутність аналітичного значення цих показників полягає в тому, що певний рівень показників концентрації визначає рівень витрат на підготовку спеціалістів, раціональність використання матеріально-технічної бази та якість підготовки спеціалістів тощо. Їх вивчення пов'язане з необхідністю визначення оптимального розміру ВНЗ.

Для характеристики мережі навчального закладу використовують різноманітні часткові показники: наявність спеціальних навчальних кабінетів і лабораторій, спеціальної апаратури для навчальних цілей, кафедр і факультетів, співвідношення між різними формами навчання (стаціонар, заочна, вечірня форми), наявність курсів або факультетів підвищення кваліфікації спеціалістів, філіалів або навчально-консультативних пунктів. У сукупності ці показники дають змогу скласти думку про рівень готовності вищого навчального закладу виконувати покладені на нього функції.

Обсяг роботи вищого навчального закладу оцінюється такими показниками: прийом студентів, випуск спеціалістів, відсів (відрахування) студентів, чисельність студентів на початок і на кінець навчального року, їх середньорічна чисельність. Кожен із цих показників має певне обліково-аналітичне значення. Так, показник «прийом студентів» характеризує завдання на підготовку спеціалістів. Кінцеві результати роботи оцінюються за чисельністю випущених спеціалістів (магістрів). За допомогою показника «випуск спеціалістів (магістрів)» робота ВНЗ зістиковується з потребами народного господарства в спеціалістах (магістрах).

«Відсів» - це показник скорочення чисельності студентів ВНЗ у період їх навчання. Функція відсіву полягає у забезпеченні зв'язку між прийомом і випуском, оскільки відрахування студентів є об'єктивним і стійким явищем. Показники «чисельність студентів на початок і на кінець навчального року», а також «середньорічна чисельність студентів» використовуються в процесі аналізу для характеристики руху контингенту студентів, організації навчальної роботи ВНЗ та її узгодженості з поточними витратами на утримання закладу.

У процесі аналізу відсіву (відрахування) студентів передусім встановлюють відносний рівень відсіву та його зміни порівняно з планом і попередніми навчальними роками. Цей показник розраховується як відношення (у відсотках) чисельності студентів, які вибули протягом року, до їх чисельності на початок року. Далі визначають причини відсіву студентів: через хворобу, академічну відпустку, за неуспішність або порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку, з сімейних обставин, через небажання продовжувати навчання, брак коштів на оплату навчання та ін. Для характеристики відсіву враховується чисельність студентів, вибулих з усіх причин, та їх питома вага в загальній чисельності студентів.

Узагальнюючим показником результатів роботи ВНЗ слугує коефіцієнт випуску (відношення чисельності осіб, прийнятих на перший курс, до чисельності студентів, які успішно закінчили навчання). На його рівень впливає відсів студентів, який значною мірою зумовлюється складом набору та якістю навчального процесу.

Підготовка спеціалістів для галузей народного господарства потребує витрат праці професорсько-викладацького складу ВНЗ, що знаходить своє віддзеркалення в показнику «навчальне навантаження». Він включає в себе всі види навчальної роботи з підготовки спеціалістів (магістрів): проведення лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять, консультацій, заліків, екзаменів, керівництво курсовими та дипломними роботами, керівництво практикою та ін.

Обсяг навчального навантаження в годинах регулюється навчальними планами з окремих навчальних дисциплін і закріплюється по кафедрах за викладачами. У процесі аналізу встановлюють повноту виконання кафедрами, викладачами та ВНЗ у цілому планів навчального навантаження та виявляють причини відхилень.

Інтенсивний шлях розвитку вищої освіти вимагає постійного дієвого аналізу роботи ВНЗ, підвищує значення оцінки якості підготовки спеціалістів (магістрів). При цьому слід мати на увазі, що показників, які визначають якість підготовки, дуже багато. Це і стан матеріально-технічної бази, і результати наукової та методичної роботи професорсько-викладацького складу, і рівень організації навчального процесу.

Однак у практиці аналізу, оцінюючи підготовку спеціалістів (магістрів), обмежуються використанням часткових показників, які характеризують кінцеві результати за окремими етапами навчального процесу та умови роботи, а ті, в свою чергу, поділяються на педагогічні та економічні показники.

Педагогічні показники якості підготовки спеціалістів (магістрів) характеризують рівень успішності студентів. Рівень якості вимірюється питомою вагою студентів, які склали іспити на «добре» та «відмінно» у загальній чисельності студентів. Рівень успішності вимірюється питомою вагою студентів, які склали іспити з позитивними оцінками. Обчислюються також питома вага незадовільних оцінок і студентів, відрахованих за незадовільні оцінки, середній бал успішності - за академічною групою, факультетом, курсом і по вузу в цілому.

До основних економічних показників якості роботи належать: розмір навчальної площі в розрахунку на одного студента, чисельність студентів на одного викладача, витрати на підготовку одного спеціаліста (магістра). Аналізуючи ці показники, їх значення порівнюють з аналогічними показниками попередніх періодів та інших ВНЗ.

2. Аналіз діяльності науково-дослідних установ

Науково-дослідні установи - найпоширеніша форма організації наукових досліджень, завданням яких є пошук нових знань з розвитку суспільства, науки, техніки та культури.

Результатом виробничої діяльності наукових установ є науково-технічна продукція: закінчені науково-дослідні роботи, дослідні, конструкторські, технологічні роботи і послуги, виготовлені експериментальні зразки або партії виробів (продукції), виконані відповідно до вимог, передбачених угодою та прийняті замовником. Залежно від виду науково-технічної продукції її товарною формою можуть бути наукові публікації, технічна і дослідна документація, експериментальні зразки продукції, послуги. В них віддзеркалюються обсяг і характер результатів науково-дослідної праці колективу наукової установи.

У коло завдань наукових організацій входить виконання робіт за всім циклом «наукові дослідження - розробка - виробництво - збут - обслуговування». Це визначає показники, що характеризують роботу наукових установ. Ними є обсяги робіт, виконаних, закінчених, переданих замовнику, реалізованих і впроваджених у виробництво. Кожний з цих показників дає змогу охарактеризувати певні етапи у роботі наукової організації, між якими існує тісний взаємозв'язок. Допоміжні показники - обсяг незавершеного наукового виробництва, обсяг виконаних, але не зданих замовнику робіт, обсяг робіт, переданих замовнику, але ним не оплачених. Зміни залишків робіт за допоміжними показниками характеризують співвідношення між обсягами виконаної, переданої та реалізованої науково-технічної продукції. Мета аналізу в даному випадку - виявити причини розриву між показниками, що дозволить вжити необхідних заходів щодо скорочення термінів за всім циклом робіт наукової установи.

Особливо важливу роль в оцінюванні функціональної діяльності наукових установ відіграє показник реалізованої науково-технічної продукції. Він вказує на завершення циклу робіт і характеризує повноту виконання зобов'язань перед замовником. Одержана за цінами, визначеними угодами, оплата за науково-технічну продукцію дає можливість науковій установі покрити витрати на її виробництво та отримати певний дохід.

Основними завданнями аналізу наукових установ є:

- оцінювання виконання завдань і замовлень щодо обсягу науково-дослідних робіт;

- характеристика складу та структури науково-дослідних робіт за джерелами фінансування;

- перевірка виконання зобов'язань за укладеними із замовниками угодами щодо термінів закінчення робіт; відповідності розробок сучасному стану розвитку науки і техніки та їхньому впливу на виробництво;

- характеристика повноти і масштабів упровадження результатів науково-дослідної роботи в галузях народного господарства;

- оцінка науково-технічного рівня розробок наукової установи;

- визначення рівня організації роботи наукової установи і причин його зміни;

- виявлення факторів зміни обсягу роботи наукової установи та резервів його подальшого зростання;

- розроблення заходів з усунення виявлених вад і з використання резервів.

Обсяг роботи наукової установи характеризується системою показників, якими є: загальний обсяг наукових робіт, виконаних у звітному періоді, у тому числі виконаних власними силами та сторонніми організаціями; обсяг закінчених робіт; номенклатура робіт і незавершене наукове виробництво. Ці показники відображаються в кошторисі в грошовому виразі за домовленими із замовником цінами і в натуральному вимірі за кількістю тем. У процесі аналізу обсягу науково-дослідних робіт (НДР) визначають відхилення та рівень зміни показників.

Необхідно звернути увагу на співвідношення рівнів виконання плану за загальним обсягом робіт і за обсягом закінчених робіт. Порушення планового співвідношення призводить до зміни стану незавершеного наукового виробництва.

На зміну обсягів робіт, виконаних власними силами наукової установи, впливає такий фактор, як фондооснащеність. Проте через переважання в наслідках роботи результатів творчої праці головними факторами виступають зміна чисельності працівників і зміна рівня продуктивності їхньої праці.

У науковій установі виконання тем закріплено за певними структурними підрозділами, а окремі етапи або види робіт можуть виконуватися сторонніми організаціями. За таких умов важливого значення набуває оцінювання виконання робіт за структурними підрозділами оскільки воно дає змогу виявити, хто з виконавців, якою мірою та з якого виду робіт не виконав своїх зобов'язань.

Аналіз роботи наукової установи за обсягом здійснюється за окремими класифікаційними ознаками. Так, за видами роботи розрізняють пошукові (теоретичні або фундаментальні) та прикладні дослідження, роботи зі створення технічної документації, виготовлення дослідних зразків виробів, роботи з надання допомоги виробництву. За джерелами фінансування вирізняють роботи, здійснювані за рахунок державного бюджету, та за господарськими угодами. Результати аналізу роботи за різними класифікаційними ознаками використовують для якісної характеристики роботи наукової установи. Наявність таких даних дає можливість виділити пріоритетні напрями досліджень з позицій перспективності розвитку науки і виробництва, повноти задоволення поточних потреб галузей народного господарства, суспільства в цілому. Крім того, ці дані важливі для організації роботи з формування наукового заділу, плану впровадження наукових робіт, розподілу кадрів. Далі у процесі аналізу окремо вивчаються обсяги робіт, виконаних у звітному періоді, закінчених і перехідних. При цьому враховується, що між ними існує тісний зв'язок. Вивчення обсягу виконаних робіт має за мету всебічний розгляд тематичного плану наукової установи. Воно починається з оцінювання виконання плану за номенклатурою (за кількістю тем і в грошовому виразі) в цілому. При цьому виходять з того, що план за номенклатурою вважається виконаним за умови закінчення робіт з усіх тем і в обсязі, передбаченому планом.

Сутність виконання плану за номенклатурою визначається окремо за кількістю позицій плану та за обсягом виконаної роботи в кошторисній вартості.

Важливим завданням аналізу є перевірка термінів виконання тематичного плану наукових досліджень. З цією метою встановлюється обсяг (за кількістю тем і за кошторисною вартістю) та питома вага робіт, закінчених у визначений термін, достроково та з порушенням термінів. Крім того, закінчені теми групуються за тривалістю проведення досліджень і визначається середній рівень тривалості. У процесі аналізу значення показника тривалості виконання науково-дослідних робіт зіставляються з аналогічними даними попередніх робіт і з даними інших установ.

Заключним етапом оцінювання роботи наукової установи є вивчення стану незавершеного виробництва, яке характеризується його обсягом у кошторисній вартості на початок і на кінець року. Необхідність його вивчення зумовлена тим, що стан незавершеного наукового виробництва впливає на виконання плану за обсягом закінчених робіт, а виконання плану за обсягом виконаних і закінчених робіт - на зміну незавершеного виробництва.

Аналізуючи виконання плану впровадження закінчених робіт, за даними актів упровадження встановлюють абсолютні та відносні показники впровадження, визначають їх зміни у відсотках, а також відхилення фактичного обсягу впровадження та використання робіт від плану. Це дає можливість оцінити виконання плану за обсягом упровадження та стан упровадження закінчених робіт.

Результати та якість роботи наукової установи значною мірою залежать від організаційних форм її діяльності. У процесі аналізу вивчається відповідність планової і фактичної завантаженості окремих структурних підрозділів (відділів, лабораторій, груп), стабільність виконання плану робіт протягом року, а також рівномірність завершення та здачі етапів або тем замовнику.

Завантаження окремих підрозділів наукової установи (груп спеціалістів) визначається їх штатними можливостями, повнотою укомплектованості штатів і рівнем використання наявного фонду робочого часу. Плановий або фактичний ступінь завантаження підрозділів установи розраховуються як відношення їхньої пропускної спроможності до трудомісткості програми робіт за планом або фактичної.

3. Аналіз діяльності закладів професійно - технічної освіти

У динаміці суспільного розвитку та ринкових перетворень винятково важливого значення набуває професійно-технічна освіта. Система професійно-технічної освіти виконує важливі функції соціального захисту молоді.

Головними завданнями аналізу фінансово-господарської діяльності професійно-технічного училища є:

- контроль за діяльністю ПТУ;

- виявлення відхилень фактичних показників від планових;

- установлення причин відхилень і відпрацювання заходів щодо усунення негативних явищ.

Дані зведеної звітності щодо мережі, штатів і контингентів дають можливість здійснити аналіз стану розвитку мережі та навчальних закладів системи професійно-технічної освіти. Раціональне розташування мережі, своєчасне відкриття нових навчальних закладів, укомплектованість закладів контингентом і штатом мають важливі показники ефективного використання бюджетних коштів.

У разі недоукомплектування закладу контингентом підвищується вартість навчання одного учня, що спричиняє перевитрати бюджетних коштів. Якщо аналіз показав неперспективність подальшого розвитку певного навчального закладу, то приймається рішення про неможливість підготовки в ньому кваліфікованих працівників, а отже, може йтися або про закриття закладу, або про об'єднання його з іншим закладом чи перетворення на філію.

Укомплектованість закладу визначається показником середньої наповненості навчального закладу, який розраховується діленням загальної чисельності учнів на кількість училищ. У процесі аналізу необхідно визначити причини зниження наповнюваності навчальних закладів, порівняти її з аналогічним показником за попередній період і з наповнюваністю за планом. Для проведення аналізу використовують дані річного звіту. При цьому слід мати на увазі, що поряд із відділеннями на базі 9 класів училища можуть мати відділення з підготовки висококваліфікованих кадрів із числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл.

Із річної звітності є можливість виявити факти невиконання плану щодо мережі, по штатах і контингентах. Для цього порівнюють планові та звітні дані за цими показникам і визначають їх відхилення за певний проміжок звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У процесі аналізу через зіставлення перевіряється правильність запису планових показників із розвитку мережі, щодо штатів і контингенту учнів ПТУ. Фактична чисельність учнів на початок року має відповідати чисельності учнів на кінець попереднього звітного року. Проводиться порівняння показників звіту з відповідними даними статистичної звітності. У разі виявлення розбіжностей встановлюють їх причини, а за потреби здійснюють відповідні коригування.

Аналізуючи обсяг роботи ПТУ, значну увагу приділяють показникам середньорічного виміру, які визначаються за розрахунком. При цьому нерідко припускаються помилок, що позначається на інших розрахункових показниках, які використовуються у плануванні витрат і фінансуванні навчальних закладів. До таких показників належать:

- чисельність учнів, що припадає на одного майстра виробничого навчання, середня кількість годин на групу теоретичного навчання;

- вартість однієї теоретичної години;

- середній розмір заробітної плати майстрів виробничого навчання та адміністративно-господарського персоналу;

- кількість днів харчування одного учня.

Для достовірного обчислення середніх показників з використанням поіменної книги, табелів обліку виходів на роботу та інших документів установи складають відомість, в якій подаються ці показники за кожний день місяця.

Після обчислення середніх показників виконується аналіз руху контингенту учнів ПТУ з урахуванням даних плану щодо мережі, по штатах і контингенту. навчальний професійний технічний

У процесі аналізу кількісного контингенту ПТУ використовується інформація звіту про виконання плану за даним показником.

Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінювання показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціалістів.

Бібліографічний список

1. Бюджетний Кодекс України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50-51, ст.572 ) Документ 2456-17, чинний, поточна редакція - Редакція від 18.10.2012, підстава 5290-17.

2. Податковий кодекс України 2755-УI від 02.12.2010 (Документ 2755-17, остання редакція від 01.01.2011 на пiдставi 2856-17, чинний).

3. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України Документ 3609-17, чинний, поточна редакція - Редакція від 12.08.2012, підстава 5083-17.

4. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ 02.03.2012 № 309 Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України Документ z0419-12, чинний, поточна редакція - Редакція від 13.07.2012, підстава z1022-12.

5. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ 30.09.2011 N 1223 Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету Документ z1401-11, чинний, поточна редакція - Прийняття від 30.09.2011.

6. МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 12 (МСБО12) Податки на прибуток Документ 929_012, поточна редакція - редакція від 01.01.2012.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. N 1149Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів Документ 1132-2010-п, чинний, поточна редакція - Прийняття від 15.12.2010.

9. Указ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про Положення про Міністерство фінансів України Документ 446/2011, чинний, поточна редакція - Редакція від 30.12.2011, підстава 1183/2011.

10. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л.Сафонова та ін..; За аг. Ред.. проф. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2010. - 864с.

Размещено на Allbest.ru