Аналіз роботи бюджетних установ

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра Фінансів та державного управління

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: Бюджетний менеджмент

Аналіз роботи бюджетних установ

Дніпропетровськ 2012

1. Аналіз роботи амбулаторно-поліклінічних установ охорони здоров'я

Склад лікарняних відвідувань вивчається окремо за кожною ознакою (напрямом). Аналіз складу лікарняних відвідувань та оцінка його зміни залежать від характеру ознак групування відвідувань.

Облік зміни співвідношення між лікарняними відвідуваннями в поліклініці та лікарем хворого вдома має важливе значення для оцінювання роботи поліклініки в цілому та окремих лікарів, оскільки підвищення частки відвідувань лікарем хворого вдома є пріоритетним напрямом удосконалення лікувальної практики. Воно вказує на поліпшення якості обслуговування населення та забезпечує скорочення термінів лікування.

Завершальним етапом аналізу обсягу роботи поліклініки є оцінювання рівня амбулаторного обслуговування населення. З цією метою визначають чисельність осіб, які звернулися за наданням медичної допомоги, та їх питому вагу в загальній чисельності населення району обслуговування. Порівняння фактичного їх рівня з даними попередніх періодів дає змогу зробити висновок про стан здоров'я населення та звертання його за медичною допомогою.

У забезпеченні раціонального використання мережі амбулаторно-поліклінічних установ і високої якості їхньої роботи важливу роль відіграють заходи організаційного характеру.

Головним показником рівня організації роботи поліклініки є ритмічність відвідувань. Вона вимірюється питомою вагою лікарняних відвідувань за кожен день тижня в загальній їх кількості за тиждень. Ритмічність відвідувань передбачає рівну їх кількість кожного дня тижня з тим, аби забезпечити постійність навантаження лікарського персоналу. Навантаження лікарів планується на кожний день за встановленим нормативом лікарняних відвідувань за годину. Порушення ритмічності проявляється у відхиленні фактичної питомої ваги відвідувань за день від навантаження за нормативом.

Узагальнюючим показником організації роботи поліклініки є рівень інтенсивності роботи. Він характеризується кількістю робочих днів, відпрацьованих одним працівником чи поліклінікою за рік, і визначається діленням обсягу роботи при збереженні встановленого режиму дня на наявну потужність поліклініки.

У процесі аналізу роботи амбулаторно-поліклінічних установ використовують як узагальнюючі, так і часткові показники. Такими показниками є загальна захворюваність і захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

Загальна захворюваність населення вивчається за даними звертань до лікувально-профілактичних закладів, за результатами періодичних оглядів і за відомостями про причину смерті. Вона характеризується чисельністю осіб, які звернулися у поточному році по медичну допомогу.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності враховується та оцінюється за кількістю випадків і днів втрати працездатності в цілому по району обслуговування і на 100 працюючих осіб.

Амбулаторно-поліклінічні установи виконують функції лікарської діагностики, лікування та профілактики захворювань. Тому оцінювати виконання цих функцій необхідно за окремими напрямами. Оскільки кожен вид діяльності є відносно самостійним, то у процесі аналізу можливо використовувати систему часткових показників.

Якість роботи поліклініки щодо лікарняної допомоги характеризується кількістю випадків помилкових діагнозів і невиявлених захворювань. Для оцінювання якості роботи поліклініки в цілому кількість таких випадків зіставляють з даними попередніх періодів та інших установ.

Оцінювання якості лікувальної роботи поліклініки здійснюється на основі даних про середній термін непрацездатності та частоту відвідувань лікарями хворих вдома з приводу непрацездатності через захворювання. Використання цих показників для аналізу роботи поліклініки зумовлено залежністю їх рівня від своєчасності та ефективності медичної допомоги, які, в свою чергу, залежать від наявності в установі необхідного устаткування, лікарських засобів, кваліфікації лікарського персоналу

Основним напрямом профілактичної роботи амбулаторно-поліклінічних установ є диспансеризація населення. Показниками, що характеризують якість такої роботи, є: питома вага хворих, які перебувають на диспансерному обліку; питома вага осіб, які вважаються хворими, але протягом року не наглядаються лікарями. Наявність таких хворих виявляє ставлення лікарів як до цієї ділянки роботи в цілому, так і до окремого хворого. Показником якості профілактичної роботи поліклініки може слугувати і середня чисельність диспансерних хворих, що припадає на одного лікаря.

2. Аналіз діяльності закладів професійно-технічної освіти

Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями використовують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контингенту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.

Достовірність звітних показників можливо перевірити тільки безпосередньо на місці, ознайомившись з первинними документами (наказами, пояснювальними записками і т. ін.). Необхідно проаналізувати причини відсіву учнів та вжити заходів щодо запобігання цим негативним тенденціям.

Дані звітного року зіставляються з плановими та з аналогічними показниками попереднього звітного періоду.

На поліпшення чи погіршання роботи вказують і дані, які характеризують відсів учнів (якщо порівнювати з даними за минулий рік).

Відносний показник (рівень у відсотках) відсіву учнів визначається відношенням абсолютної величини відсіву до наскрізного контингенту учнів.

На величину середньорічного контингенту училища впливають кілька факторів:

Зміна (відхилення від плану) чисельності учнів на початок звітного року.

Вплив фактора зміни виконання (недовиконання) плану прийому учнів.

3. Вплив виконання (недовиконання) плану випуску на величину середньорічного контингенту учнів.

4. Вплив фактора зміни відсіву учнів.

5. Вплив фактора зміни термінів прийому і випуску.

Після розрахунку впливу факторів на відхилення фактичних даних щодо середньорічної чисельності учнів від планових проводять аналіз наповненості навчальних груп ПТУ. Середню наповнюваність групи розраховують діленням середньорічного контингенту учнів на середню кількість навчальних груп. Цей показник має важливе значення для планування витрат.

Облік чисельності учнів у групах ведеться в установленому порядку і залежить від складності професії (навчання складним професійним навикам відбувається в групах, менших ніж загальноприйняті).

На рівень наповнюваності груп виробничого і теоретичного навчання впливають такі фактори: рівень професійної підготовки викладачів; стан навчально-виховного процесу та навчально-методичної бази; побутові умови в гуртожитках та ін.

3. Аналіз діяльності середньої загальноосвітньої школи

Зміст освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях і принципах науковості, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями та народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави України.

Важливим показником розвитку суспільства є стан системи народної освіти. В системі її закладів провідну роль відіграє середня загальноосвітня школа -- навчально-виховний заклад, метою діяльності якого є надання дітям віком від 6 до 18 років систематизованих знань з основ наук, прищеплення навиків, необхідних для подальшої професійної підготовки та навчання.

Шкільна мережа певного району обслуговування покликана охопити навчанням і вихованням дітей віком від 6 до 18 років, створити їм необхідні умови для отримання середньої освіти, а також забезпечити раціональне використання педагогічних кадрів, матеріально-технічних і фінансових ресурсів. Стан шкільної мережі оцінюється передусім наявністю максимальних зручностей для навчання та виховання дітей. Вони залежать від: типу шкільних приміщень, наявності виробничих майстерень і спортивних комплексів; укомплектованості класів необхідним обладнанням; організації груп чи класів подовженого дня та інтернатів; змінності занять; в сільській місцевості -- від віддаленості школи від місця постійного проживання школярів, організації їх підвезення в необхідних випадках.

У процесі аналізу стану шкільної мережі встановлюється забезпеченість її переліченими умовами, визначаються їх зміни порівняно з минулим роком і планом розвитку.

Важливим показником стану шкільної мережі є розмір школи, який характеризується кількістю класних кімнат і учнівських місць. Ці показники визначають рівень забезпеченості населення певного району послугами установ шкільної освіти (кількість шкільних місць на 1000 жителів району). Оцінюючи дані про розмір школи, необхідно враховувати орієнтацію на укрупнення шкільної мережі та розвиток кабінетної системи освіти. Реалізація цих заходів забезпечує ефект як в економічному, так і в педагогічному плані: підвищується ефективність використання ресурсів установи освіти та якість навчальної роботи.

Від стану шкільної мережі залежать умови, в яких відбувається навчальний процес, зміст і організація навчально-виховної роботи. Аналіз обсягу роботи школи здійснюється з використанням таких показників, як чисельність учнів (шкільний контингент), кількість навчальних класів, наповнення класів. Характеризуючи різні сторони педагогічної функції школи, ці показники тісно пов'язані між собою і віддзеркалюються в узагальнюючому показнику обсягу роботи -- кількість годин навчального навантаження.

Обсяг навчального навантаження характеризує витрати праці вчителів з навчання школярів основам наук у визначений час. Навчальне навантаження (в годинах) з кожного навчального предмета і класу регулюється встановленими навчальними програмами та планами. На його обсяг в цілому по школі впливають:

кількість і склад навчальних класів;

кількість годин навчальної роботи відповідно до навчального плану і в розрахунку на клас.

Кількість класів залежить від контингенту учнів і наповненості класів. У процесі аналізу встановлюються зміни навчального навантаження порівняно з попередніми роками і з планом (навчальною програмою) поточного навчального року в цілому по школі, по групах класів і по навчальних предметах. Причинами невиконання плану навчального навантаження можуть бути зриви занять, хвороби вчителів, неукомплектованість школи вчителями. Крім того, слід враховувати, що витрати праці учителів школи на навчання та виховання школярів складаються із витрат на виконання як нормованої, так і ненормованої роботи різних видів (перевірка зошитів, керівництво класом і т. ін.).

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контингент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бюджету на освіту і стан мережі.

Важливий напрям аналізу роботи школи -- вивчення шкільного контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповідно до встановлених етапів набуття середньої освіти: І--IV класи (початкове навчання), V--IX класи (неповна середня освіта) та X--XI класи (повна середня освіта), а також за окремими класами. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту -- змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов'язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкільного віку та збереження наявного контингенту школярів.

Головним завданням аналізу руху учнів школи є виявлення причин їх відсіву. До причин відсіву належать: переведення частини школярів в інші школи -- спеціалізовані, вечірні; хвороба, виключення зі школи; працевлаштування.

Кінцеві результати роботи школи характеризуються повнотою випуску учнів із IX та XI класів і переведення учнів з класу в клас. Вони залежать від рівня роботи педагогічного колективу школи, головними показниками якого є повнота виконання навчальних програм, належна якість уроків, високий рівень знань учнів, позакласна робота вчителів.

4. Аналіз діяльності дитячих дошкільних закладів

Функцію з всебічного та гармонічного виховання та розвитку дітей виконують дитячі дошкільні заклади, які є первісною ланкою в системі освіти.

Виконання дитячими дошкільними закладами покладених на них функцій та повнота використання їх можливостей з надання послуг населенню у сфері виховання дітей є об'єктами економічного аналізу. До головних завдань аналізу фінансово-господарської діяльності відносять такі:

оцінювання стану та розвитку мережі;

характеристика рівня укомплектованості установи контингентом обслуговування та забезпеченості населення послугами;

визначення повноти використання мережі та ефективності роботи закладу.

Аналізуючи ринок послуг, які надають дитячі заклади, передусім необхідно дати характеристику мережі. З цією метою заклади поділяються:

1) за характером обслуговування дітей -- ясла (діти до 3-х років), дитячі садки (діти від 3 до 6 років), дитячі дошкільні комбінати (діти від 2 до 6 років);

2) за терміном обслуговування контингенту -- такі, що працюють 9 год. на добу; 12 год. на добу; цілодобові.

Узагальнюючим показником стану мережі є рівень забезпеченості населення послугами дитячих дошкільних закладів. Він вимірюється питомою вагою дітей, яким надаються такі послуги, у загальній чисельності дитячого населення та кількістю дитячих місць у розрахунку на 100 працюючих жінок віком від 18 до 44 років.

Стан мережі дитячих дошкільних установ визначає обсяг їхньої роботи, для вимірювання якого використовується система взаємозалежних показників. Передусім це чисельність дітей, кількість дитячих груп і кількість днів відвідування дітьми дитячих дошкільних закладів (дитино-дні). Кожен із цих показників віддзеркалює певні сторони фінансово-господарської діяльності установи. Так, чисельність дітей характеризує обсяг послуг і повноту використання потужності установи; дитино-дні -- обсяг безпосередньої роботи з виховання дітей, база для визначення витрат на харчування. Кількість дитячих груп -- показник, що визначає масштаб роботи і використовується для оцінювання укомплектованості установи, а також слугує одиницею виміру витрат на її утримання.

Ефективне вирішення завдань з надання послуг населенню дошкільними дитячими закладами залежить від рівня організації їхньої роботи та використання потужності закладів. Він характеризується наповнюваністю дитячих груп і укомплектованістю дитячих місць. Перший показник визначається середньою чисельністю дітей в групі. Оцінюючи рівень наповнюваності груп, необхідно враховувати встановлені нормативи: для груп ясельного типу -- 25 осіб, для груп дитячих садків -- 30 осіб, для груп санаторного типу -- 20 осіб.

Аналізуючи роботу дитячих дошкільних закладів, необхідно оцінити інтенсивність їхньої роботи. Для цього визначається середня зайнятість дитячого місці протягом року (відношення кількості днів перебування дітей у закладі до кількості дитячих місць).

5. Аналіз діяльності масових бібліотек

установа лікарняний дошкільний освіта

Бібліотеки є найпоширенішими установами мережі закладів культури. Сутність їхньої діяльності -- надання населенню друкованих творів у тимчасове користування, задоволення певних духовних потреб суспільства.

Аналіз роботи бібліотечних закладів охоплює: характеристику стану мережі, повноту забезпечення населення друкованою продукцією, рівень обслуговування населення та читачів, повноту та якість виконання функцій з надання бібліотечних послуг.

Повнота задоволення потреб населення в послугах бібліотек залежить передусім від стану мережі. Вона характеризується потужністю, яка вимірюється середньоденною відвідуваністю читачів і профілем бібліотеки. За профілем розрізняють бібліотеки масові, що мають універсальні книжкові фонди, та спеціальні -- наукові, технічні, бібліотеки підприємств, установ. Ураховується і рівень забезпеченості населення книжковим фондом (кількість екземплярів друкованої продукції в розрахунку на 100 осіб дорослого населення).

У процесі аналізу стану мережі зважають також на рівень територіальної доступності бібліотек, який характеризується кількістю бібліотек на визначеній території, кількістю селищ й інших населених пунктів, які мають (або не мають) бібліотеки. Узагальнюючими показниками територіального розміщення бібліотечної мережі є її щільність -- кількість бібліотек на 10 000 осіб дорослого населення, та доступність -- чисельність дорослого населення в розрахунку на одну бібліотеку. Рівень цих показників та їх зміна порівняно з попередніми роками характеризують стан бібліотечної мережі в районі обслуговування та роль окремих бібліотечних закладів у виконанні покладених на них функцій.

Оскільки діяльність бібліотечного закладу спрямована на надання послуг населенню, яке відвідує бібліотеку з метою користування її бібліотечним фондом, основними показниками обсягу роботи закладу є чисельність читачів, кількість книговидач і відвідувань. У процесі аналізу встановлюється зміна цих показників порівняно з попереднім роком. Крім того, вивчаються склад читачів і склад книговидач за різними ознаками (читачів -- за віком, статтю, характером праці; книговидачі -- за тематикою книжкової продукції: політична, економічна, художня тощо).

Одним із завдань бібліотеки є популяризація книжкової продукції серед населення. Показниками рівня проведення цієї роботи є питома вага читачів у загальній чисельності населення району обслуговування та середня кількість книговидач у розрахунку на одного жителя району обслуговування за рік. До уваги беруться також рівень роботи бібліотеки з розвитку інтересу читачів до книги, активність читачів у використанні книжкового фонду бібліотеки та стабільність читацького активу, який характеризується показниками читаності та відвідуваності. Читаність -- це середня кількість книговидач на одного читача за рік. Показник читаності визначає, з одного боку, рівень обслуговування читачів бібліотекою, її можливості щодо задоволення духовних потреб населення, а з іншого -- рівень культури читачів, їх інтерес до книги. Рівень відвідуваності, що визначається як середня кількість відвідувань одного читача за рік, характеризує активність читачів.

Якість роботи бібліотеки побічно (непрямо) характеризується рівнем відсіву читачів, котрий вимірюється питомою вагою осіб, які не відвідували бібліотеку протягом року, у чисельності читачів на початок року. Подібну роль виконує і термін користування послугами бібліотеки окремими читачами. З цією метою читачів бібліотеки необхідно згрупувати за термінами користування бібліотекою протягом року.

Аналіз використання книжкових фондів за окремими категоріями бібліотек, відділами та розділами літератури, вивчення читацького попиту і розрахунок зростання мережі бібліотек дають можливість визначити додаткову потребу в придбанні видань для поповнення книжкових фондів.

Бібліографічний список

1. Бюджетний Кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50-51, ст.572) Документ 2456-17, чинний, поточна редакція - Редакція від 18.10.2012, підстава 5290-17

2. Наказ Міністерства Фінансів України 30.09.2011 N 1223 Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету Документ z1401-11, чинний, поточна редакція - Прийняття від 30.09.2011

3. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 12 (МСБО12) Податки на прибуток Документ 929_012, поточна редакція - редакція від 01.01.2012

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. N 1149Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів.

5. Про бюджетну класифікацію: Наказ Міністерства фінансів України - № 11 від 14.01.2011 р.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. N59 Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи Документ 59-2011-п, чинний, поточна редакція - Прийняття від 26.01.2011

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ Документ 845-2011-п, чинний, поточна редакція - Прийняття від 03.08.2011

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів Документ 1132-2010-п, чинний, поточна редакція - Прийняття від 15.12.2010

9. Указ Президента України Про Положення про Міністерство фінансів України Документ 446/2011, чинний, поточна редакція - Редакція від 30.12.2011, підстава 1183/2011

10. Бюджетний менеджмент: Підручник / В. Федосов, В. Опарін, Л.Сафонова та ін..; За аг. Ред.. проф. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2010. - 864с.

Размещено на Allbest.ru