Аналіз фінансового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

К У Р С О В А Р О Б О Т А

Аналіз фінансового стану підприємства



Вступ

Аналіз фінансового стану підприємства - це важливий елемент фінансового управління, який потребує від фахівця високої якості знань та вміння розв'язувати практичні завдання.

Метою написання даної курсової роботи є:

- систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань з дисципліни «Фінансовий аналіз»;

- застосування на практиці теоретичних знань з фінансового аналізу для розв'язання практичних завдань;

- розвиток навичок аналізу цифрового матеріалу.

В процесі виконання курсової роботи необхідно:

- вивчити методичну та наукову літературу з теми роботи;

- логічно формулювати висновки щодо отриманих результатів, послідовно викладати матеріал;

- провести аналіз даних фінансової звітності підприємства, надати оцінку його фінансового стану;

- сформулювати пропозиції щодо покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи є підприємство, а предметом - його фінансова звітність. При написанні роботи були застосовані такі методи, як порівняння, використання абсолютних, відносних, середніх величин, групування інформації, горизонтально-вертикальний аналіз, CVP-аналіз.

Аналіз фінансового стану будь-якого підприємства є важливою потребою, оскільки жоден керівник не в змозі приймати управлінські рішення, спрямовані на збільшення прибутку, якщо не вирішено аналітичні задачі і не складено відповідний звіт про результати проведеного аналізу, які і є основою прийняття необхідних управлінських рішень.

Курсова робота складаються зі вступу, двох розділів, висновку і додатків.

1. Оцінка фінансового стану підприємства

1.1 Вертикальний та горизонтальний аналіз форми 1 “Баланс”

Горизонтальний аналіз балансу полягає в порівнянні кожної статті балансу з попереднім звітним періодом, розрахунку змін абсолютних і відносних величин, а також якісній характеристиці виявлених відхилень.

Вертикальний аналіз балансу передбачає розрахунок відносних показників. Його мета - розрахунок питомої частки окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка її змін. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом'якшують негативний вплив інфляційних процесів [8,с.121].

Дослідивши фінансову діяльність аналізує мого підприємства, хочу відмітити, що в поточному аналізованому періоді сума активів і пасивів зменшилась з 75078 грн. у попередньому періоді до 67348 грн. в аналізованому періоді. Дані зміни перш за все пов'язані з відповідними змінами у певних статтях балансу.

1.1 Горизонтальний аналіз балансу підприємства

Виходячи з отриманих даних горизонтального аналізу можна зробити наступні висновки:

1. Стаття активу «Основні засоби» зменшилась з 38000 до 35000, що в абсолютному значенні складає 3000 грн. або 8% у відносному.

Таблиця 1.

Горизонтальний аналіз балансу підприємства
АКТИВ	На початок звітного періоду (0)	На кінець звітного періоду (т)	Зміна
			в абсолютній величині	у відносній величині
І. Необоротні активи:
Основні засоби	38 000	35 000	-3 000	92
Усього за розділом І	38 000	35 000	-3 000	92
ІІ. Оборотні активи:
Виробничі запаси	10 000	7 000	-3 000	70
Готова продукція	17 078	18 348	1 270	107
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3 500	2 000	-1 500	57
Грошові кошти та їх еквіваленти	6 500	5 000	-1 500	77
Усього за розділом ІІ	37 078	32 348	-4 730	87
БАЛАНС	75 078	67 348

ПАСИВ	На початок звітного періоду (0)	На кінець звітного періоду (т)	Зміна
			в абсолютній величині	у відносній величині
І. Власний капітал:
Статутний капітал	36000	36000	0	100
Нерозподілений прибуток	19078	19348	270	101
Усього за розділом І	55078	55348	270	100
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	16000	7000	-9000	44
Усього за розділом ІІІ	16000	7000	-9000	44
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	1500	500	-1000	33
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2500	4500	2000	180
Усього за розділом ІV	4000	5000	1000	125
БАЛАНС	75078	67348

2. Стаття активу «Виробничі запаси» зменшилась з 10000 до 7000, тобто на 3000 або на 30%.

3. Стаття активу «Готова продукція» збільшилась з 17078 до 18348, що в абсолютному значені складає 1270 грн. або 7%.

4. Стаття активу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» зменшилась з 3500 до 2000, тобто на 1500 або на 43%.

5. Стаття активу «Грошові кошти та їх еквіваленти» зменшилась з 6500 до 5000, тобто на 1500, що складає 33%

6. Стаття пасиву «Статутний капітал» залишилась незмінною.

7. Стаття пасиву «Нерозподілений прибуток» збільшилась з 19078 до 19348 або на 1%.

8. Стаття пасиву «Довгострокові кредити банків» зменшилась з 16000 до 7000 або на 66%.

9. Стаття пасиву «Короткострокові кредити банків» зменшилась з 1500 до 500 або на 77%.

10. Стаття пасиву «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» збільшилась з 4000 до 5000 або на 25%.

Отже, після проведення горизонтального аналізу балансу підприємства можемо зробити наступні логічні висновки:

1. Аналізуючи актив балансу підприємства можна відмітити, що чіткої тенденції не спостерігається. Якщо порівняти статтю балансу «Основні засоби», то вона зменшилась,а це безумовно негативна тенденція, бо підприємство матиме на 8% менше основних засобів, якими може оперувати у процесі виробництва, проте дані статті «Виробничі запаси» зменшилась на 30%, що може свідчити про збільшення обсягів збуту. Дані статті «Готова продукція» збільшилась на 7% а це свідчить про збільшення обсягів збуту, а також отримання коштів від продажу. Проте стаття «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» зменшилась на 43%, що свідчить про повернення нашому підприємству коштів і це є добрим показником, бо ми оперуватимемо більшим запасом грошових активів. Стаття активу «Грошові кошти та їх еквіваленти» зменшилась на 33%, що свідчить про скорочення обсягів грошових активів і є негативним показником. Взагалі горизонтальний аналіз свідчать про неоднозначну тенденцію розвитку підприємства.

2. Аналізуючи пасив балансу підприємства можна відмітити, що також чіткої тенденції не спостерігається. Якщо порівняти статтю балансу статутний капітал, то вона залишилась незмінною. Стаття «Нерозподілений прибуток» збільшилась на 1% а це свідчить про нераціональну систему управління коштами, бо є можливість реінвестування у діяльність підприємства залишені гроші. Стаття пасиву «Довгострокові кредити банків» теж зменшилась на 66% а це свідчить про погашення суми оплати відсотків по кредитам, що є позитивною тенденцією, бо зменшився борг по оплаті кредиту банку. Стаття «Короткострокові кредити банків» теж зменшилась на 33%, що є теж позитивною тенденцією, бо розмір сплати за відстроченими кредитними зобов'язаннями скоротився, а залишені кошти можна направити на розвиток діяльності підприємства. Стаття пасиву «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» збільшилась на 25%, що є негативним показником, бо наші зобов'язання збільшились.

Вертикальний аналіз балансу підприємства наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Вертикальний аналіз балансу підприємства
АКТИВ	На початок звітного періоду (0)	% до загальної величини	На кінець звітного періоду (т)	% до загальної величини	Відхилення в питомій вазі
І. Необоротні активи:
Основні засоби	38 000	51	35 000	52	1
Усього за розділом І	38 000	51	35 000	52	1
ІІ. Оборотні активи:		0		0	0
Виробничі запаси	10 000	13	7 000	10	-3
Готова продукція	17 078	23	18 348	27	4
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	3 500	5	2 000	3	-2
Грошові кошти та їх еквіваленти	6 500	9	5 000	7	-1
Усього за розділом ІІ	37 078	49	32 348	48	-1
БАЛАНС	75 078		67 348
ПАСИВ	На початок звітного періоду (0)	% до загальної величини	На кінець звітного періоду (т)	% до загальної величини	Відхилення в питомій вазі
І. Власний капітал:
Статутний капітал	36000	48	36000	53	6
Нерозподілений прибуток	19078	25	19348	29	3
Усього за розділом І	55078	73	55348	82	9
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	16000	21	7000	10	-11
Усього за розділом ІІІ	16000	21	7000	10	-11
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	1500	2	500	1	-1
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	2500	3	4500	7	3
Усього за розділом ІV	4000	5	5000	7	2
БАЛАНС	75078		67348

Результати проведення вертикального аналізу:

АКТИВ

1. Основні засоби відхилення в питомій вазі - 1.

2. Виробничі запаси відхилення в питомій вазі - -3.

3. Готова продукція відхилення в питомій вазі - 4.

4. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відхилення в питомій вазі - -2.

5. Грошові кошти та їх еквіваленти відхилення в питомій візі - -1.

ПАСИВ

1. Статутний капітал відхилення в питомій вазі - 6.

2. Нерозподілений прибуток відхилення в питомій вазі - 3.

3. Довгострокові кредити банків відхилення в питомій вазі - -11.

4. Короткострокові кредити банків відхилення в питомій вазі - -1.

5. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги відхилення в питомій вазі -3.

Провів

1. Актив балансу. Найбільшу частку в структурі активу балансу підприємства складають основні засоби 51%, які збільшились на 1% на кінець звітного періоду, що може свідчити про розширення діяльності підприємства. Виробничі запаси складають 13% і зменшились на 3%, що може свідчити про збільшення обсягів збуту. Готова продукція складає 23% і її показник збільшився на 4%, що свідчить про зменшення продукції на складі. Стаття Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає лише 5% і її показник збільшився на 2% що свідчить про пагашення обсягів боргу. Стаття Грошові кошти та їх еквіваленти складає 9% і скоротилась на 1%, що свідчить про можливість залучення залишених коштів у розвиток виробництва на підприємстві.

2. Пасив балансу. Найбільшу частку в структурі пасиву складає статутний капітал 48% і його показник збільшився на 6%, що свідчить про розширення підприємства. Стаття нерозподілений прибуток складає 25 збільшилась на 3%, що свідчить про можливість реінвестування в діяльність підприємства. Стаття довгострокові кредити банків складає 21% скоротилась на 11%, що має позитивний характер, бо зменшився розмір ставки по кредитам банку. Стаття Короткострокові кредити банків складає 2% і зменшилась на 1%, що має позитивний характер, бо розмір зобов'язань підприємства спав. Стаття Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 3% і збільшився на 3%, що має негативний характер, бо зростають наші зобов'язання.

3. На підставі даних обох аналізів горизонтального і вертикального можна зробити висновок, що дане підприємство розвивається і зараз воно використовує всі свої фінансові активи для розширення виробництва.



1.2 Коефіцієнтний аналіз фінансового стану підприємства

Фінансовий аналіз по методу «DU PONT»

Досягнення фінансової мети підприємства відображає рентабельність власного капіталу, тобто норма прибутку на власний капітал.

Норма прибутку на власний капітал (НП_вк) визначається за формулою:

НП_вк=

де ЧП - чистий прибуток, тис. грн.;

ВК - власний капітал, тис. грн.

За формулою, наведеною вище, розрахуємо норму прибутку на власний капітал за попередній та звітний періоди відповідно:

= 4766/55078 = 0,086 = 0,09 грн/грн;

= 14583/55348 = 0,2643 = 0.26 грн/грн.

Розрахуємо зміну показника у абсолютному і відносному значеннях:

1) - = 26,3% - 8,6% = 17,7%;

2) І = = 0,26/0,09 = 2.89 = 289%

Рентабельність власного капіталу в абсолютному значенні у поточному періоді збільшилась на 17,7% (з 8,6% до 17,7%) за рахунок того, що чистий прибуток зменшився на 9817 грн. або на 35%, в той час як власний капітал залишився незмінним.

У відносному значенні показник рентабельності власного капіталу збільшився на 35%.

Визначимо систему показників дюпонівського розкладання:



= * * , де

- прибутковість продукції;

- оборотність активів;

- коефіцієнт заборгованості.

1. Розрахуємо показник рентабельності продукції за попередній та звітний періоди за формулою: шляхом ділення чистого прибутку(ЧП) на виручку (В):

Рентабельність власного капіталу також можемо розрахувати за наступною формулою:

,

де Р - рентабельність

ЧП - чистий прибуток

В - виручка.

= (4766/118548)* (118548/75078)* (75078/55078) = 0,04* 1,58 * 1,36 = 8,6;

= (14583/152245)* (152245/67348)* (67348/55348) = 0,09* 2,26* 1,21 = 24,6.

Р_п = Р_п1 - Р_п0 = 24,6-8,6=16

І_рп = Р_п1 / Р_п0 = 24,6/8,6 = 2,86.



Таблиця 3. Показники ефективності підприємства

Показник	0	t
прибутковість продукції	0,04	0,09
оборотність активів	1,58	2,26
коефіцієнт заборгованості	1,36	1,51
рентабельність ВК	8,6	24,6

За допомогою таблиці 4 будуємо діаграму індексів показників підприємства:

Таблиця 4. Індекси показників ефективності підприємства

Індекс	t
прибутковість продукції	2,25
оборотність активів	1,43
коефіцієнт заборгованості	1,1
Рентабельність ВК	2,86

2. Розрахуємо значення показника коефіцієнта оборотності (К_об) за попередній та за звітний періоди шляхом ділення виручки на активи (А):

К_об.=,

де А - активи підприємства, тис. грн.

К_{об 0} = = 98790/75078 = 1,58;

К_{об 1} = = 126871/67348 = 2,26;

К_об = К_{об 1} - К_{об 0} = 2,26-1,58=0,68;

І_Коб = К_{об 1} /К_{об 0} = 2,26/1,58= 1,43;

Збільшення коефіцієнту оборотності на 43%, свідчить про прискорення використання активів підприємства. Потрібно зазначити, що рентабельність продукції пов'язана з коефіцієнтом оборотності. З розрахунків видно, що рентабельність збільшилась і коефіцієнт оборотності теж збільшився. Це означає, що активи підприємства використовується ефективно.

3. Розрахуємо коефіцієнт заборгованості К_з за попередній та звітний періоди шляхом ділення активів на власний капітал (ВК):

К_з.=

К_з0 = = 75078/55078 = 1,36;

К_з1 = = 67348/44317 = 1,51;

К_з = К_з1 - К_з0 = 1,51-1,36 = 0,15;

І_кз = К_з1 / К_з0 = 1,51/1,36= 1,1.

Коефіцієнт заборгованості даного підприємства в межах норми. Отже, можна зробити висновок, що в структурі капіталу запозичені кошти не перевищують частку власних. Це говорить про те, що підприємство є стійким у фінансовому плані і незалежним від запозичених коштів, але у звітному періоді коефіцієнт заборгованості збільшився, що є негативною тенденцією. Таку тенденцію можна пояснити безпосереднім збільшенням суми кредиторської заборгованості підприємством. Так, кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги зросла на 1500 грн.

На збільшення показника «Рентабельність власного капіталу» (2,86<1) вплинуло збільшення показника «Прибутковість продукції» (2,25<1) і зменшення коефіцієнта заборгованості, не зважаючи на те, що показник «Обортність активів» >1, а саме 1,43.

Проаналізувавши вищевикладене можемо зробити наступний ВИСНОВОК:

На зміну рентабельності власного капіталу в поточному періоді вплинуло те, що:

ь прибутковість продукції у порівнянні з попереднім періодом збільшилась з 0,04 до 0,09, тобто на 5%;

ь оборотність активів зросла з 1,58 до 2,26, тобто на 70%;

ь коефіцієнт заборгованості зменшився з 1,36 до 1,21, тобто на 22% (див. рис 1.7.).

Отже, для того щоб зберігати рентабельність ВК потрібно підтримувати дану стратегію а також збільшувати прибутковість продукції, шляхом:

ѕ вдосконалення продукції;

ѕ розширення асортименту;

ѕ введення нових технологій;

ѕ розробки нової маркетингової стратегії.

Таблиця 5. Метод абсолютних різниць

Показник	0	t	Абсолютне відхилення
Рентабельність ВК	8,6	24,6	-16
Рентабельність продукції	0,04	0,09	-0,05
Оборотність активів	1,58	2,26	-0,68
Коефіцієнт заборгованості	1,36	1,21	0,15

Розглянемо вплив кожного чинника на зміну рентабельності власного капіталу:

1) Зміна показника «рентабельності продукції» вплинула на динаміку показника «рентабельності власного капіталу»:



*() * () = -0,05 * 1,58 * 1,36 = -0,107;

2) Зміна показника «оборотності активів» вплинула на динаміку показника «рентабельності власного капіталу»:

() ? * * () = 0,09 * (-0,68) * 1,36 = -0,832;

3) Зміна показника «коефіцієнта заборгованості» вплинула на динаміку показника «рентабельності власного капіталу»:

() ? * () ? * = 0,09 * 2,26 * 0,15 = 0,03.

Зробимо перевірку, шляхом визначення суми трьох змін, яка повинна дорівнювати абсолютному відхиленню рентабельності власного капіталу:

-0,107 - 0,832 +0,03 = 0,051;

0,91 ? 0,1.

Таблиця 6. Метод ланцюгових підстановок

Номер підстановки	Фактори	Добуток факторів	Величина впливу фактору
	Прибутковість продукції	Оборотність активів	Коефіцієнт заборгованості
1	0,04	1,58	1,36	0,0859	-
2	0,09	1,58	1,36	0,1933	0,1074
3	0,09	2,26	1,36	0,2766	0,0833
4	0,09	2,26	1,21	0,2461	-0,0305

Отже, проаналізувавши дані, отримані за двома вищенаведеними методами можемо зробити наступні висновки:

На підвищення рентабельності власного капіталу більше всього вплинуло збільшення значення показники прибутковості продукції у періоді t, через це збільшився ринок збуту, зменшились витрати і зменшилися загальні доходи. Щоб забезпечити стабільну діяльність даного підприємства необхідно збільшити доходи, шляхом збільшення нових покупців, розширення асортименту продукції, а також розширення ринку збуту. Витрати необхідно зменшити за рахунок більш ефективного управління і пліткої виробничої діяльності.

Коефіцієнт заборгованості знизився у період t, що позитивно вплинуло на рентабельність власного капіталу, через те, що коефіцієнт заборгованості залежить від суми активу та від власного капіталу, в моєму випадку до зменшення заборгованості призвело збільшення рентабельності продукції,хоча власний капітал залишився незмінним.

Через те,що оборотність активів зросла, рентабельність власного капіталу збільшилась на 35%.

Аналіз рентабельності продукції

Аналіз рентабельності продукції і витратоємності продукції

Рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат [4, с. 88].

Знайдемо показник рентабельності продукції у звітному та попередньому періодах за формулою:

=

(to)= = 0,1492;

(t1)= = 0,0626.

І_рп = Р_п1 / Р_п0 = 0,0626/0,1492 = 0,41.

Отже, показник рентабельності продукції у звітному періоді зменшився на 0,0866 або на 8,66% ці зміни обумовлені тим, що збільшились фінансові результати від операційної діяльності.

Розрахуємо величину витратоємності за звітній та попередній періоди:

,

де СБ - повна собівартість продукції,

В - виручка.

Розрахуємо показник витратоємності продукції у звітному і попередньому періодах.

(to)= = 0,8507;

(t1)= = 0, 9374;

;

Зробимо перевірку:

Р пр. (t) + ВЄ пр. (t) = 0,1492+0,8507 = 0,9999

Р пр. (0) + ВЄ пр. (0) = 0,0626 +0,9374= 1

Збільшення рівня витратоємності на 0,0867 впливає на зменшення рентабельності продукції і є негативною тенденцією. Оскільки значення індексу витратоємності 1,1 1 це свідчить про зниження рівня ефективності виробництва.

Якісний аналіз

Розрахуємо індекс витратоємності:

= = 0,91

Отже, можна зробити наступний логічний висновок: у звітному періоді зменшився показник витратоємності на 8,67% у порівнянні з попереднім періодом, що є позитивною рисою, бо це призведе до зменшення суми витрат на одиницю продукції. Цей наслідок безумовно пов'язаний із збільшенням рівня рентабельності продукції. Цю тенденцію можна зберегти, а також покращити шляхом:

1. Залучення більш дешевого матеріалу для виготовлення продукції.

2. Зменшити транспортні витрати, шляхом розташування у більш зручному місці.

3. Збільшити ефективність виробництва.

4. Переглянути розміри заробітної плати.

Факторний аналіз

При проведенні факторного аналізу обчислимо фактори І порядку, що впливають на динаміку витратоємності продукції у звітному періоді: собівартість та виручку.

Факторний аналіз допоможе розкрити вплив окремих факторів на зміну показника витратоємності продукції.

Зробимо аналіз компонентів індексу витратоємності,а саме індекс собівартості і індекс виручки:

ВЄ= Собівартість/Виручка

Тобто

І соб.(t) =107932/92601=1, 16

І вир.(t) =126871/98790=1, 28



Підприємство знаходиться у 3 зоні, яка свідчить про ефективне виробництво, де темпи росту витрат нищі за темпи росту продукції.

Зробимо детальний аналіз витрат підприємства і простежимо, якими витратами підприємство керує ефективно, а якими ні. Зробимо це розрахувавши наступні індекси:

= ;

= = 1,25;

= ;

= = 1,43;

= ;

= = 1,82;

= ;

= = 0,53;

= ;

= = 0,27.

І вит.мат.(t)=50000/40000=1,25

I вип.зар.пл.(t)=40000/28000=1,43

I соц.зах.(t)=10932/6000=1,82

I аморт.(t)=4000/7600=0.53

I ін..витр.(t)= 3000/11001=0,27



Отже, зробимо висновок: наше підприємство знаходиться у 3 зоні, що свідчить про ефективне виробництво, де темпи росту витрат ниші за темпи росту продукції. Однак, найменш ефективне досліджуване підприємство керує витратами на соціальні заходи, що складають 1,82 і які можна зменшити шляхом:

1. зменшення відрахувань до Фонду оплати праці,

2. утримання із заробітної плати до соціальних фондів, тобто на витрати в складі нарахованої заробітної плати.

Індекс витрат на оплату праці складає 1,43, що свідчить теж про неефективне керування витратами на оплату праці. Ці витрати можна зменшити шляхом:

1. зменшення фактичної кількості працівників на підприємстві.

2. скорочення розміру ставки заробітної плати.

3. провести оптимізацію структури персоналу.

Індекс матеріальних затрат складає 1,25, що є теж свідчить про неефективне оперування витратами на матеріали. Зазначені витрати можна скоротити шляхом:

1. використання більш дешевої сировини і матеріалів.

2. перейти на нові технології, які дозволять більш ефективним способом виготовляти продукцію.

3. обговорити умови доставки матеріалів чи змінити постачальника.

4. виготовляти більший обсяг продукції, щоб зменшити умовно - постійні витрати.

Індекс амортизації та інші витрати знаходяться у 3 чверті, що свідчить про ефективне їх використання.

Кількісний аналіз

Кількісний аналіз характеризує величину прибутку або втрат коштів внаслідок зміни рівня ефективності виробництва.

Отже, за рахунок зміни витратоємності продукції підприємство отримало 10999 грн. прибутку.

Розрахуємо індекс витратоємності за кожним показником:

E+(В-)= (ВЄ0-ВЄt) *Вt=(0,9374-0,8507)*126871=10999

()м = (- )*

МЄ (t)=50000/126871=0,4

МЄ (0)=40000/98790=0,4

()м = (- )*(0,4-0.39)*126871=1268,71

ЗЄ (t)=40000/126871=0,32

ЗЄ (0)=28000/98790=0,28

()з/п = (- )* = (0,28-0,32)*126871=-5074,84

СЗах. (t)=10932/126871=0,086

СЗах. (0)=6000/98790=0,0607

()всз = (- )*= (0,0607-0,086)*126871=-3209,84

Аморт. (t)=4000/126871=0,03

Аморт. (0)=7600/98790=0,07

()А = (- )*0,07-0,03)*126871=5074,84

Ін.витр. (t)=3000/126871=0,02

Ін.витр. (0)=11001/98790=0,11

()іов = (- )*=(0,11-0,02)*126871=11418,39

Отже, можна зробити такий висновок: із зміною витратоємності продукції підприємство отримало 10999 грн. За рахунок зміни витратоємності підприємство заробило 10999 грн, що відповідає позитивній зоні за кількісним аналізом і знаходиться в 3 зоні за факторним аналізом.

По окремим показникам витратоємності можна зробити такі висновки: за рахунок зміни витратоємності підприємство заробило 10999 грн. витрати на матеріали - відповідають 2 зоні (індекс 1,25) і підприємство заробило 12781,76, витрати на оплату праці - 2 зоні (індекс 1,43) і підприємство втратило 5074,84, витрати на соціальні заходи - 2 зона (індекс 1,82)і підприємство втратило 3209, витрати на амортизацію - знаходяться у 3 зоні (індекс 0,54) підприємство зекономило 5074,84 грн. Витратоємність «Інші операційні витрати» підприємство зекономило 11418,39 грн. - 3 зона (індекс 0,27).

Аналіз інтенсивності використання активів підприємства

Ефективне використання фінансових ресурсів визначається їх оборотністю. Термін «оборотний капітал» застосовується щодо поточних активів підприємства.

Для аналізу ефективності використання оборотного капіталу на підприємстві вивчається взаємозв'язок між оборотним капіталом і обсягом продажу. Невеликий обсяг оборотного капіталу на підприємстві обмежує збут, а дуже великий свідчить про неефективне використання оборотних коштів [5, с. 135].

Знайдемо показник оборотності активів у звітному та попередньому періодах за формулою:

Отже,

I=1,69/1,46=1,16

Збільшення коефіцієнту оборотності на 0,23 та зменшення періоду обертання на є позитивним явищем для підприємства, адже це свідчить про те, що кожна 1 вкладених коштів приносить більше продукції, активи використовуються більш ефективно, а їх структура є раціональною. Зменшення періоду обертання оборотних коштів свідчить про прискорення швидкості обороту, що зменшує потребу в оборотних коштах та дозволяє вивільнити частину з них для невиробничих чи довгострокових потреб.

I=213/247=0,86

Розраховуємо коефіцієнт оборотності запасів:

*360 = 97 дней

Як бачимо, коефіцієнт оборотності запасів у звітному періоді зменшився, а період обертання запасів відповідно зріс на 25 днів. Така тенденція є негативною для підприємства, адже вона свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання.

Проаналізуємо політику товарного кредиту:

днів

днів

днів

I=6/13=0,46

Строк наданого товарного кредиту у звітному періоді зменшився на 7 днів, що є позитивною тенденцією, оскільки терміни погашення дебіторської заборгованості зменшились. Але враховуючи той факт, що зменшилась і сума наданого кредиту з 3500 грн. до 2000 грн., така динаміка є цілком логічною. Отже, можна сказати, що дебітори розраховуються з підприємством вчасно.

Проаналізуємо строк отримання товарного кредиту:

I=19/13=1,46

= 13 - 0 =13 дні.

Термін отриманого товарного кредиту збільшився на 6 днів. Таке зростання є позитивним для фірми, адже вона має більше часу для погашення кредиторської заборгованості, яка в звітному періоді збільшилась (з 2500грн. до 4500 грн.). Тобто строки розрахунку змінились пропорційно наданим кредитам.

Як бачимо, позитивний результат політики товарного кредиту свідчить про наявність у підприємства додаткових джерел фінансування. У попередньому періоді підприємство розраховувалось зі своїми кредиторами вчасно після отримання грошей від покупців за реалізовану продукцію. На кінець року цей показник збільшився на 13 дні, що є підтвердженням позитивного результату політики товарного кредиту.

Аналіз пасивів підприємства

Коефіцієнт заборгованості К_з характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх запозичень та відображає структуру джерел фінансування [6, с.112].

Розрахуємо коефіцієнт заборгованості за попередній та звітний періоди шляхом ділення активів на власний капітал:

К_з.0==75078/55078 = 1,36;

К_з.1==67348/55348= 1,22;

?=К_з.1-К_з.0=1,22- 1,36 = -0,14;

I=К_з.1/К_з.0=1,22/1,36= 0,89.

Коефіцієнт заборгованості даного підприємства в межах норми. Отже, можна зробити висновок, що в структурі капіталу запозичені кошти не перевищують частку власних. Це говорить про те, що підприємство є стійким у фінансовому плані і незалежним від запозичених коштів.

Проаналізуємо фінансову незалежність підприємства або автономії:

К_а0==55078/75078 = 0,73;

К_а1==55348/67348= 0,82;

?=К_а.1-К_а.0=0,82- 0,73 = 0,09;

I=К_а.1/К_а.0=0,82/0,73= 1,12.

Коефіцієнт автономії даного підприємства в межах норми і збільшується у звітному періоді. Це є позитивною тенденцією і говорить про те, що підприємство є стійким у фінансовому плані і незалежним від запозичених коштів.

Розрахуємо коефіцієнт фінансової залежності за попередній та звітний періоди:

К_ф.з.0==71078/75078 =0,95;

К_ф.з.1==62348/67348= 0,92;

?=К_а.1-К_а.0=0,92- 0,95 = -0,03;

I=К_а.1/К_а.0=0,92/0,95= 0,96.

Коефіцієнт фінансової залежності даного підприємства теж в межах норми. Отже, можна зробити висновок, що в структурі капіталу запозичені кошти не перевищують частку власних. Це говорить про те, що підприємство є стійким у фінансовому плані і незалежним від запозичених коштів, крім того цей показник зменшується, що є позитивною тенденцією, бо наша залежність зменшується.

Обчислимо ефект фінансового важелю EFL (Effect of Financial Laverage).

Цей коефіцієнт полягає в підвищенні прибутковості власного капіталу за рахунок залучення запозичених коштів з відсотковою ставкою нижчою, ніж дохідність усього вкладеного капіталу - позитивний ефект, в іншому випадку (відсоткова ставка вище прибутковості) спостерігається негативний ефект.

Знайдемо ефект фінансового важелю двома способами.

І Спосіб. EFL=НП_ВК- НП_ін.К.;

;

де НП_ін.к - норма прибутку на інвестований капітал,

ЧП - чистий прибуток,

ФВ - фінансові витрати,

ВК - власний капітал,

ДКР - сума довгострокового кредиту.

Для нашого підприємства отримаємо наступні значення показника за попередній та звітний періоди:

Прибутковість всіх вкладених засобів фірми зменшилась на 14%. Ставка залучених довгострокових кредитів складає 16%. Норма прибутку інвестиційного на кінець періоду була менше ставки залучених довгострокових кредитів. Це говорить про нераціональність інвестування, адже кожна вкладена гривня не приносила потрібних 16 коп. прибутку для покриття довгострокового кредиту.

Обчислимо ефект фінансового важелю EFL (Effect of Financial Laverage), який полягає в підвищенні прибутковості власного капіталу за рахунок залучення запозичених коштів з відсотковою ставкою нижчою, ніж дохідність усього вкладеного капіталу - позитивний ефект, в іншому випадку (відсоткова ставка вище прибутковості) спостерігається негативний ефект.

EFL₀= НП_ВК0- НП_ін.К.0= 1,79 - 0, 23 = 1,56;

EFL₁= НП_ВК1- НП_ін.К.1= 2,29 - 0,09 = 2,2;

?= EFL₁- EFL₀=2,2 - 1,56 = 0,64.

ІІ Спосіб.

EFL = Диференціал EFL*Плече EFL

Диф. EFL = НПік -% ПК

Диф. EFL₀ = НПік₀ -% ПК = 0,23 - 0,16 = 0,07;

Диф. EFL₁ = Нпік₁ -% ПК = 0,09 - 0,16 = -0,07;

Диф.EFL =Диф. EFL₁ - Диф.EFL₀ = 0,14.

Плече=

;

;

0,11.

Прибутковість всіх вкладених коштів фірми перевищує ставку залучення кредиту лише в попередньому періоді. Проте в звітному періоді цей показник має негативну тенденцію до зростання.

Ефект фінансового важеля є зміною прибутковості власного капіталу порівняно з прибутковістю всього вкладеного капіталу за рахунок отримання кредитів. Необхідною умовою для позитивного ефекту є перевищення прибутковості всіх вкладених засобів над кредитною ставкою. Чим більший ефект фінансового важеля, тим більша є можливість росту норми прибутку на власний капітал. Єдиною небезпекою є високий ризик, пов'язаний з неможливістю сплати коштів за кредит у разі, якщо ситуація на підприємстві змінюється [8, с.202-205].

Розрахуємо значення показника DFL (Degree of Financial Laverage) за попередній та звітний періоди:

DFL=

де - прибуток від операційної діяльності

- прибуток від звичайної діяльності.

DFL₁=

DFL₂=

0,87.

DFL₀, DFL₁ 1,1.

Ступінь фінансового важеля як на початок періоду, так і на кінець - не перевищує нормативне значення даного показника 1,1, що свідчить про те, що підприємство вважається консервативним, з не ризикованою стратегією, щодо залучення кредитних ресурсів. Проте зменшення ступеню на 12% говорить про прагнення фірми знизити ризик залучення кредитних ресурсів у звітному періоді.

Аналіз платоспроможності підприємства

Платоспроможність - наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що вимагає негайного погашення [7, с.283].

ВОБК=

55078+16000-38000=33078

55348+7000-35000=27348

I=27348/33078=0,83

Показник власного оборотного капіталу знаходиться в межах норми і є більшим від 0. Проте спостерігається його тенденція до спадання, що є негативним явищем, адже обсяги виробництва, навпаки, ростуть. Така динаміка свідчить про зменшення частини оборотних активів, сформованих за рахунок власного капіталу.

Розрахуємо коефіцієнт маневреності:

,

де ВОБК - власний оборотний капітал,

ВК - власний капітал

I=0,44/0,47=0,94

Коефіцієнт маневреності свідчить про те, яка частина власного капіталу знаходиться в оборотних коштах підприємства. Коефіцієнт має наближатися до максимуму. Для даного підприємства коефіцієнт маневреності в звітному періоді має тенденцію до спадання, а це свідчить про зменшення гнучкості підприємства у використанні власних коштів. Адже цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку - капіталізовано.

Розрахуємо коефіцієнт покриття () основних засобів (необоротних активів):

КПОЗ=

I=0,56/0,53=1,06

Коефіцієнт покриття показує, яка частка власного капіталу використана на придбання активів, що важко реалізуються. В даному випадку коефіцієнт збільшився на 6%, що є негативною тенденцією. Таким чином, підприємство спрямовує більшу частину власного капіталу в необоротні активи, що робить його менш стійким і здатним розрахуватися по своїх зобов'язаннях. Підприємство має менше можливості на формування оборотних коштів за рахунок власного капіталу.

Визначимо рівень забезпеченості матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування. До матеріальних оборотних засобів відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво, товари і готову продукцію:

Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для виконання всіх необхідних платежів у міру настання їх строку [12, с. 144]

Коефіцієнти ліквідності оцінюють 3 рівня платоспроможності підприємства:

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства. Він виявляє, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань і розраховується за формулою:

,

де КПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності,

ОА - оборотні активи,

ПЗ - поточні зобов'язання.

I=6,5/9,3=0,7

На початок періоду цей коефіцієнт був більше норми, а на кінець періоду знизився, але все одно залишився вище норми (більше 2), що свідчить про нераціональну структуру балансу або завищену оцінку активів.

При визначенні коефіцієнту швидкої ліквідності враховуються не всі поточні активи: з розрахунку виключається найменш ліквідна частина активів - виробничі запаси. Коефіцієнт визначається наступним чином:

,

де ОА - оборотні активи,

ПЗ - поточні зобов'язання.

I=1,4/2,5=0,56

Цей коефіцієнт показує - яку частину поточних зобов'язань можна покрити найближчим часом при повному погашенні дебіторської заборгованості, тобто, у нашому випадку коефіцієнт зпав на кінець звітного періоду, що свідчить про те, що підприємство має низьку платоспроможність і після погашення всіх дебіторських заборгованостей в нього не залишаться вільних коштів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути за необхідності погашена негайно. Розраховується наступним чином:

,

де ОА - оборотні активи,

ДЗ - дебіторська заборгованість.

І=1/1,63=0,61

На початок звітного періоду даний коефіцієнт був вище норми (0,2< КА_бЛ<0,25) - на підприємстві занадто багато коштів направлялось у виробництво, а на кінець періоду цей показник став трохи меншим, але все одно більше норми. Це свідчить, що підприємство може швидко розрахуватися з поточними зобов'язаннями і це є позитивною тенденцією.



2. Аналіз рівня фінансової безпеки підприємства

2.1CVP-аналіз. Визначення запасу безпеки

Класична точка беззбитковості

Для визначення запасу фінансової безпеки підприємства необхідно розрахувати точку беззбитковості (ТБ) - тобто виручку від реалізації, при якій фінансовий результат буде рівний нулю.

Знайдемо точку беззбитковості за такою формулою:

ТБ=

Для цього знайдемо показники змінних та постійних витрат, а також значення відносного маржинального доходу:

ПВ(t)=4000+3000+28000+7652=42652 грн.

ПВ(0)=7600+11001+19600+4200=42401 грн.

ЗВ(t)=50000+12000+3280=65280 грн.

ЗВ(0)=40000+8400+1800=50200 грн.

Показник ВМД знайдемо за наступною формулою:

ВМД=

ВМД(t)==0,49

ВМД(0)==0,49

ТБ за класичною формулою буде дорівнювати:

ТБ(t)==87045 грн.

ТБ(0)==86533 грн.

Збільшення значення точки беззбитковості на 512 грн. є негативною тенденцією, бо для того, щоб підприємство повністю покривало свої витрати, тобто виходило в нуль, йому необхідно більше випускати продукції чи зменшувати витрати на її виготовлення, а для того, щоб отримувати прибутки підприємство повинно провести реструктуризацію своїх фінансових активів, а також більше їх використовувати і вкладати у виробництво.

Для даного значення точки беззбитковості необхідно розрахувати величину запасу фінансової безпеки (ЗБ).

ЗФБ = В - ТБ;

ЗФБ₀ = 98790 - 86533 = 12252;

ЗФБ₁ = 126871 - 87045 =39826;

Д = ЗФБ₁ - ЗФБ₀ = 39826-12257= 27569

Запас фінансової безпеки в звітному періоді збільшився на 27569 грн. і склав 39826 грн.

Мінімальна точка беззбитковості

,

де А - амортизація.

=

==78882 грн;

==71022 грн;

=78882-71022=7860 грн;



В аналізованому періоді показник мінімальної точки беззбитковості збільшився, що є негативною тенденцією, бо зростає рівень виручки за яким будуть покриватись всі витрати, крім амортизації. В базовому періоді цей показник вже становить 78882 грн., в той час як в попередньому 71022 грн.

Знайдемо показник за формулою:

Для даного значення точки беззбитковості необхідно розрахувати величину запасу фінансової безпеки (ЗБ) - абсолютну та відносну.

ЗФБ = В - ТБ;

ЗФБ₀ = 98790 - 71022 = 27768;

ЗФБ₁ = 126871 - 78882 =47989;

Д = ЗФБ₁ - ЗФБ₀ = 27768= 20221;

Запас фінансової безпеки в звітному періоді збільшився на 20221 грн. і склав 47989 грн.

Фінансова точка беззбитковості

Але спочатку знайдемо показник НП за формулою:

НП=ВК*% за депозитом:

НП(t)=55348*14%/100%=7749 грн.

НП(0)=55078*14%/100%=7711 грн.

В базовому періоді підприємство було досить далеко від забезпечення отримання прибутку на заданому рівні нормативної прибутковості в розмірі 14%, бо в звітному періоді рівень точки беззбитковості зростає, що є негативною тенденцією, бо зростає рівень виручки за яким будуть покриватись всі витрати.

Для того, щоб вирішити ці проблеми підприємство повинно:

· Оптимізувати структуру витрат на виготовлення продукції, бо в аналізованому періоді зростають, як умовно-постійні так і змінні витрати.

· Оптимізувати систему збуту, щоб скоротити транспортні витрати.

· Більш ефективно використовувати фінансові активи у сфері виробництва.

ЗФБ = В - ТБ;

ЗФБ₀ = 98790 - 102859 = -4069;

ЗФБ₁ = 126871 - 102269 =24602;

Д = ЗФБ₁ - ЗФБ₀ = 24602-(-4069)= 28671;

Запас фінансової безпеки в звітному періоді збільшився на 28671 грн. і склав 24602 грн.

Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування

Прибуток нормативний з урахуванням оподаткування:

Розраховуємо показник точки беззбитковості з урахуванням оподаткування:

,

де ПН з у. о. - прибуток нормативний з урахуванням оподаткування

ТБ_{фін.з.у.о} = 107584-106969=615 грн.;

Фінансова точка беззбитковості з урахуванням оподаткування збільшилась на 615 грн. і склала 107584 грн.

ЗФБ_{фін.з.у.о.} = В - ТБ;

ЗФБ фін.з.о._.0 = 98790 - 106969 =-8179;

ЗФБ _{фін. з.о. 1} = 126871 - 107584= 19287;

Д = ЗФБ_{фін.з.у.о..1} - ЗФБ_{фін.з.у.о..0} = 19287-(-8179)= 27466;

Запас фінансової безпеки в звітному періоді збільшився на 27466 грн. і склав 19287 грн.



2.2 Розрахунок ступеня операційного важеля

Ступінь операційного важеля - OLR (Оperation leverage ratio) використовується для прогнозування зміни прибутку в залежності від зміни виручки.

,

де МД - маржинальний дохід;

- прибуток від операційної діяльності

Д = OLR₀ - OLR₁ = 7,09-2,25= 4,84;

Значення OLR зменшилось на 315% у звітному періоді порівняно з попереднім. Тобто ступінь чутливості прибутку до зміни виручки спадає. В звітному періоді при зміні виручки прибуток змінився в меншому ступені, ніж в попередньому періоді.

Оскільки ступінь операційного важеля за обидва періоди більше 2, то підприємство використовує ефект операційного важеля в значній мірі, бізнес - стратегія підприємства є ризикованою. Обрана політика підприємства поснюється переважанням власних коштів над позиковими у структурі капіталу, а це значить, що підприємство може забезпечити повне покриття кредитів у разі форс-мажорних обставин. Тому обрана поміркована стратегія є доцільною для фінансового стану підприємства в звітному періоді. Величина OLR має високе значення, тобто підприємство має великий ризик, але і більшу винагороду у випадку отримання прибутку.



Висновки

За результатами проведеного фінансового аналізу даних фінансової звітності підприємства, надано детальну оцінку його фінансового стану. В роботі проаналізовані основні результати господарської діяльності підприємства, а також висунуто пропозиції щодо покращення фінансового стану.

Проаналізувавши підприємство за даними фінансової звітності, можна віднести його до другого класу, оскільки у підприємства є ознаки фінансової напруженості, але є і потенційні можливості щодо їх подолання.

Отже, після проведення горизонтально-вертикального аналізу балансу підприємства можемо стверджувати, що у звітному періоді вартість майна підприємства зменшилась на 12%. В структурі активу необоротні засоби переважають над оборотними, що свідчить про їх немобільність.

Власний капітал за звітний період збільшився на 270 грн за рахунок зростання нерозподіленого прибутку підприємства. Тобто підприємство в своїй діяльності використовує продуману фінансову стратегію виробництва. Негативним моментом в діяльності підприємства є значне зростання кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 2000 грн., оскільки є ризик не повернути кошти.

Результат дюпонівського розкладання свідчить,що показник рентабельності продукції у звітному періоді зменшився на 0,0866 або на 8,66% ці зміни обумовлені тим, що збільшились фінансові результати від оперативної діяльності, а збільшення коефіцієнту оборотності на 43%, свідчить про прискорення використання активів підприємства. Потрібно зазначити, що рентабельність продукції зменшилась, а разом з тим зростає рівень витратоємності на 0,0867 і є негативною тенденцією. Оскільки значення індексу витратоємності 1,1 1 це свідчить про зниження рівня ефективності виробництва.

Коефіцієнт заборгованості даного підприємства в межах норми. Отже, в структурі капіталу запозичені кошти не перевищують частку власних. Це говорить про те, що підприємство є стійким у фінансовому плані і незалежним від запозичених коштів, але у звітному періоді коефіцієнт заборгованості збільшився, що є негативною тенденцією. Таку тенденцію можна пояснити безпосереднім збільшенням суми кредиторської заборгованості підприємством. Так, кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги зросла на 1500 грн.

Показник власного оборотного капіталу знаходиться в межах норми і є більшим від 0. Проте спостерігається його тенденція до спадання, що є негативним явищем, адже обсяги виробництва, навпаки, ростуть. Така динаміка свідчить про зменшення частини оборотних активів, сформованих за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт поточної ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства. Він виявляє, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Він також показує, яку частину поточних зобов'язань можна покрити найближчим часом при повному погашенні дебіторської заборгованості, тобто, у нашому випадку коефіцієнт зпав на кінець звітного періоду, що свідчить про те, що підприємство має низьку платоспроможність і після погашення всіх дебіторських заборгованостей в нього майже не залишаться вільних коштів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути за необхідності погашена негайно. На початок звітного періоду даний коефіцієнт був вище норми (0,2< КА_бЛ<0,25), а на кінець періоду цей показник став трохи меншим, але все одно більше норми. Це свідчить, що підприємство може швидко розрахуватися з поточними зобов'язаннями і це є позитивною тенденцією.

Коефіцієнт покриття показує, яка частка власного капіталу використана на придбання активів, що важко реалізуються. В даному випадку коефіцієнт збільшився на 6%, що є негативною тенденцією. Таким чином, підприємство спрямовує більшу частину власного капіталу в необоротні активи, що робить його менш стійким і здатним розрахуватися по своїх зобов'язаннях. Підприємство має менше можливості на формування оборотних коштів за рахунок власного капіталу.

Позитивний результат політики товарного кредиту свідчить про наявність у підприємства додаткових джерел фінансування. У попередньому періоді підприємство розраховувалось зі своїми кредиторами вчасно після отримання грошей від покупців за реалізовану продукцію. На кінець року цей показник збільшився на 13 дні, що є підтвердженням позитивного результату політики товарного кредиту. Строк наданого товарного кредиту у звітному періоді зменшився на 7 днів, що є позитивною тенденцією, оскільки терміни погашення дебіторської заборгованості зменшились. Але враховуючи той факт, що зменшилась і сума наданого кредиту з 3500 грн. до 2000 грн., така динаміка є цілком логічною. Отже, можна сказати, що дебітори розраховуються з підприємством вчасно. Термін отриманого товарного кредиту збільшився на 6 днів. Таке зростання є позитивним для фірми, адже вона має більше часу для погашення кредиторської заборгованості, яка в звітному періоді збільшилась (з 2500грн. до 4500грн.). Тобто строки розрахунку змінились пропорційно наданим кредитам.

Величина виручки від реалізації перевищує величину класичної точки беззбитковості. Тобто підприємство отримує прибуток від діяльності. Величина запасу фінансової безпеки має тенденцію до зростання, що пов'язано зі збільшенням величини виручки підприємства. Проте збільшення значення точки беззбитковості на 512 грн. є негативною тенденцією, бо для того, щоб підприємство повністю покривало свої витрати, тобто виходило в нуль, йому необхідно більше випускати продукції чи зменшувати витрати на її виготовлення, а для того, щоб отримувати прибутки підприємство повинно провести реструктуризацію своїх фінансових активів, а також більше їх використовувати і вкладати у виробництво.

Ступінь фінансового важеля як на початок періоду, так і на кінець - не перевищує нормативне значення даного показника 1,1, що свідчить про те, що підприємство вважається консервативним, з не ризикованою стратегією, щодо залучення кредитних ресурсів. Проте зменшення ступеню на 12% говорить про прагнення фірми знизити ризик залучення кредитних ресурсів у звітному періоді.

Значення OLR зменшилось на 315% у звітному періоді порівняно з попереднім. Тобто ступінь чутливості прибутку до зміни виручки спадає. В звітному періоді при зміні виручки прибуток змінився в меншому ступені, ніж в попередньому періоді.

Оскільки ступінь операційного важеля за обидва періоди більше 2, то підприємство використовує ефект операційного важеля в значній мірі, стратегія підприємства є ризикованою. Обрана політика підприємства пояснюється переважанням власних коштів над позиковими у структурі капіталу, а це значить, що підприємство може забезпечити повне покриття кредитів у разі форс-мажорних обставин. Тому обрана поміркована стратегія є доцільною для фінансового стану підприємства в звітному періоді. Величина OLR має високе значення, тобто підприємство має великий ризик, але і більшу винагороду у випадку отримання прибутку.

В подальшому підприємству необхідно збільшувати обсяги реалізації необоротних активів (необхідно збільшувати обсяги продажу основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових необоротних активів) та збільшувати грошові потоки від операційної діяльності.



Список використаних літературних джерел

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом МФУ від 31.03.99 р. №87.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом МФУ від 31.03.99 р. №87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджений наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87

4. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М.А. Болюх, В.З.Бурчевський, М.І. Горбатюк; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001. - 540с.

5. Єлєйко Я.І., Кандиба О.М., Лапішко М.Л., Смовженко Т.С. Основи фінансового аналізу - Львів, 2000. - 141 с.

6. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.: іл.

7. Коробов М. Я. Фінансово економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. / М. Я. Коробов - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. - 294 с

8. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 278 с.: іл.