Розроблення стратегічної програми ПП "Агрохімпромцентр"

Вартість основних виробничих фондів і рівень амортизаційних відрахувань впливають на формування оподатковуваної бази по податках і з прибутку, і на майно. Одним з механізмів зниження податку з прибутку є прискорена амортизація. Однак практичне використання прискореної амортизації має свої складності.

Результатом проведених реформ стала інвестиційна криза, що виявляється в значному зниженні обсягів інвестицій і в зміні їхньої структури. Це призвело до зниження інвестиційної активності промисловості. Процес приватизації також серйозно впливає на рівень інвестиційної активності суб'єктів економіки, на структурно-інституціональні зміни в управлінні інвестиційною сферою.

Висновки до розділу 1

1. Інвестиції - це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах. Інвестиції є невід'ємною складовою частиною сучасної економіки.

2. Інвестиції -- це вкладення в активи підприємства з метою випуску нової продукції, підвищення її якості, збільшення кількості продажів і прибутку. Інвестиції підприємства забезпечують просте й розширене відтворення капіталу, створення нових робочих місць, приріст заробітної плати і купівельної спроможності населення, приплив податків у державний і місцевий бюджети.

3. Об'єктами інвестування можуть бути реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості та різноманітні фінансові інструменти. Фінансові інструменти як об'єкти інвестування -- це різні типи фінансових зобов'язань: депозитні вклади в банку; цінні папери (облігації, акції, опціони тощо).

4. Метод оцінки економічної ефективності інвестицій передбачає розрахунок показників чистої приведеної вартості (NPV), дисконтованого строку окупності (DPB), внутрішньої норми прибутку (IRR), індексу прибутковості (коефіцієнта рентабельності інвестицій) (РІ).

5. В методичних підходах при застосуванні статичних і динамічних показників слід віддавати перевагу коефіцієнту ефективності, який є більш інформативним, ніж строк окупності, оскільки дозволяє порівнювати його з рентабельністю виробничих фондів на власному підприємстві, на інших підприємствах, у цілому по галузі промисловості, з коефіцієнтами ефективності інших інвестиційних проектів, а також з граничним коефіцієнтом ефективності (після його встановлення), з процентними ставками тощо.

6. Ефективність інвестиційної політики оцінюється відповідно до того, наскільки вона відображає інтереси різних кіл суспільства і наскільки сприяє досягненню поставлених стратегічних цілей і рішенню конкретних задач.

7. Для підприємства має значення оцінка збуту продукції, яка користується довгостроковим попитом на ринку. Це вимагає серйозних маркетингових досліджень, проведення яких дозволяє підприємству укладати конкретні договори на постачання з указівкою термінів, обсягів і цін. При цьому необхідний детальний аналіз виробничого процесу по випуску такої продукції, що включає аналіз виробничої програми (який дає уявлення про розмір грошових ресурсів, що вимагаються), розрахунок її трудомісткості, розробку графіка потреби в ресурсах.

фінансовий менеджмент інвестиційний

2. Оцінка фінансово-економічної діяльності підприємства

2.1 Економіко-організаційна характеристика підприємства

Приватне підприємство “Агрохімцентр” засноване 15.03.1998 року, за рішенням засновника Помкова А.Г. розташована на території м. Суми в північно-східній частині міста. Юридична адреса м. Суми, Червона площа 13.

Підприємство створено для здійснення виробничої діяльності з метою отримання прибутку, найбільш ефективного використання майна, а також закупівлі та перепродажу зерна. Підприємство займається в основному вирощуванням зернових культур на орендованій ріллі.

В даній організації не існує спеціальної фінансової служби, що обумовлено розмірами підприємства. Його видом та масштабом діяльності.

На ринку дане підприємство є одним із багатьох виробників аналогічної продукції, а тому політика цін підприємства формується на основі ринкової кон'юнктури на ринку зерна.

З поданої схеми (Рис 1) видно, що провідну роль в діяльності підприємства відіграє бухгалтерська служба, саме вона здійснює фінансове забезпечення діяльності підприємства.

Рис 1 Склад спеціалістів що здійснюють забезпечення фінансової роботи на підприємстві

В цілому підприємство має лінійно функціональну організаційну структуру управління, що в цілому є оптимальним для підприємства такого розміру, із існуючою кількістю виробничих , обслуговуючих та допоміжних підрозділів. Така структура управління має значні переваги для підприємств такого розміру , оскільки дозволяє швидко приймати високо професіональні рішення, участь в розробці та впровадженні, яких приймають спеціалісти функціональних служб. Вся інформація надходить до диспетчерської служби, а документація до секретаря, після чого її отримує керівник відповідного рівня.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис 2. Організаційна структура господарства

Слід зазначити, що досліджуване підприємство має постійні і стабільні та довготривалі партнерські зв'язки і виробничими та постачальницькими та фінансово-кредитними установами м.Суми та пмт Краснопілля, а також із підприємствами м. Київа, що в умовах недостатнього фінансування дозволяє підприємству тимчасово залучати додаткові оборотні засоби у вигляді кредиторської заборгованості за товари та послуги.

Загальна площа орендованих земель підприємства складає 1618 гектарів, в т.ч. рілля 1375 га. На території підприємства знаходиться 3 виробничих підрозділів ( тракторна бригада, автопарк, цех переробки зерна ) та 2 невиробничих (склад, амін будівля).

Територія, на якій розташоване господарство відноситься до другої агро-кліматичної зони, яка характеризується помірно теплим, середньовологовим кліматом. Згідно багаторічних даних Сумської метеорологічної станції середньорічна температура району, дорівнює +9 С. Зима малосніжна, характеризується нестійкою погодою, наряду з низькими негативними температурами -18 -23 С, мають місце часті відлиги з температурою +4 С. Максимальна глибина промерзання ґрунтів на рівних ділянках досягає 125 см, мінімальна 40 см, середня 88 см. Середній бал родючості грунту становить 67.

В 2011 р. чисельність працюючих на підприємстві складала 16 чоловік.

Господарство має добре налагоджені господарські зв'язки із постачальниками матеріально-технічних засобів, що дозволяє мати певні переваги при отриманні більш якісних засобів виробництва та дозволяє підприємству здійснювати придбання матеріальних засобів із відстроченням розрахунку.

Для більш повного і точного визначення виробничого напрямку господарства розглянемо склад та структуру товарної продукції (таблиця 1).

Таблиця 1. Склад та структура товарної продукції

Назва галузі та видів продукції	2 009р.	2 010р.	2 011р.	В середньому за три роки
	тис.грн.	питома вага,%	тис.грн.	питома вага,%	тис.грн.	питома вага,%	тис.грн.	питома вага,%
Зернові і зернобобові в т.ч.	1903,8	94,6	1957,6	68,4	3235,6	91,4	2365,7	84,4
пшениця озима	879,0	43,7	1214,0	42,4	847,5	23,9	980,2	35,0
гречка	414,9	20,6	426,0	14,9	760,0	21,5	533,6	19,0
ячмінь	497,9	24,7	131,5	4,6	1391,6	39,3	673,7	24,0
соя	98,9	4,9	818,0	28,6	260,0	7,3	392,3	14,0
Разом по рослинництву	2002,7	99,5	2775,6	97,1	3495,6	98,8	2758,0	98,4
інша продукція	9,7	0,5	84,3	2,9	43,8	1,2	45,9	1,6
Всього по господарству	2012,4	100,0	2859,9	100,0	3539,4	100,0	2803,9	100,0

Аналізуючи данні поданої таблиці слід зазначити , що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції в середньому за 3 роки займає виробництво зернових культур - 84,4%.,. Найменша частка припадає на виробництво такої продукції, як соя. Виходячи з цього можна стверджувати, що господарство має спеціалізацію з добре розвиненим виробництвом продукції сої частка якої в середньому за три останні роки становить 14%. Враховуючи те, що питома вага основного виду продукції культур в загальній структурі виручки займає більше 80%, то можна констатувати, що господарство має поглиблений рівень спеціалізації.

Продукція промислових і переробних господарств в структурі виручки в цілому по підприємству складає 1,6%. Це свідчить про недостатній розвиток у господарстві переробних цехів, що є негативним явищем, оскільки підприємство має здавати продукцію за низькими цінами як сировину заготівельним організаціям, замість того, щоб самостійно її переробляти і реалізовувати, що було б значно вигідніше для нього.

Виручка від реалізації майже всіх видів продукції збільшилася за 2009-2011 роки на 1517 тис грн. Причинами цього стало збільшення закупівельних цін на продукцію при одночасному збільшенні їх обсягів. Це в основному відбулось в наслідок зростання виручка від реалізації зернових, але поряд з цим відбулось зменшення виробництва та відповідно і реалізації ярої та озимої пшениці. Причиною цього є більш сприятлива ринкова кон'юнктура, зростання попиту на ячмінь та сою, поглиблення спеціалізації, концентрація на виробництві основної продукції.

Таким чином, слід зазначити, що спеціалізація, яка фактично склалася в господарстві відповідає раціональній організації виробництва та природно-кліматичним умовам зони лісостепу, оскільки є сприятливі умови для виробництва.

Оскільки земля є основним засобом виробництва в сільському господарстві, то необхідно ознайомимося зі станом використання земельних ресурсів.

З даних таблиці 2 можна констатувати збільшення площі сільськогосподарських угідь в звітному році від базисного на 49 га. З аналізу структури земельного фонду можна зробити висновок, що він використовується інтенсивно, оскільки рілля в загальній площі сільськогосподарських угідь складає 86%, Така структура землекористування свідчить про те, що господарство має власну кормову базу у вигляді пасовищ але продукцію тваринництва не виробляє а отже частина земельних угідь використовується неефективно.

Таблиця 2. Склад та структура землекористування

Види угідь	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення (+,-) 2011р до 2009р.
	Площа, га	Питома вага,%	Площа, га	Питома вага,%	Площа, га	Питома вага,%	Площа, га	Питома вага,%
Загальна земельна площа	1569,0	100,00	1618,0	100,00	1618,0	100,00	49,00	103,12
Всього с.-г. угідь	1569,0	100,00	1618,0	100,00	1618,0	100,00	49,00	103,12
в т.ч. - рілля	1349,0	85,98	1375,0	84,98	1403,0	86,71	54,00	104,00
- пасовища	220,0	14,0	243,0	15,0	215,0	13,29	-5,00	97,73
Рівень разореності		85,98		84,98		86,71

Середній розмір паю 3,8 га, орендна плата складає 2% вартості оцінки паю. Середня вартість земельного паю складає 14800 грн. Отже оскільки площа пасовищ становить 215 га то господарство щороку несе не продуктивні витрати на оренду даної земельної площі.

Враховуючи те, що процес виробництва неможливий без використання основних засобів, з'ясуємо наскільки господарство забезпечене цими засобами (фондами) і як ефективно вони використовуються.

З даних поданої нижче таблиці можна констатувати, що показники фондозабезпеченості та фондоозброєності збільшилися на 32% та 16,1 % відповідно. Причиною цього стало збільшення вартості основних виробничих фондів та збільшення чисельності працівників на 2 особи.

Виробництво валової продукції на 1-го середньорічного працівника збільшилось на 40%. Причиною цього стало збільшення валової продукції у співставних цінах. Зростання продуктивності праці свідчить про те, що підприємство впроваджує нові технології та постійно покращується його технічний стан. Збільшення показника фондоозброєності таким чином вплинуло на збільшення рівня продуктивності праці, а отже ми робимо висновок що фонди підприємства використовуються ефективно і існує тенденція до підвищення цієї ефективності.

Таблиця 3. Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2011р. у % до 2009р.
Фондозабезпеченість, тис.грн.	49,7	52,7	72,1	145,1
Фондоозброєність, тис.грн.	48,7	53,3	64,8	133,0
Фондовіддача, грн.	234,3	326,0	248,0	105,8
Продовження таблиці 3
Фондоємність, грн.	0,4	0,3	0,4	94,5
Вироблено валової продукції у співставних цінах на 1 середньооблікового працівника, грн.	114125,0	173875,0	160666,7	140,8

Показник фондовіддачі зріс на 6% за рахунок росту виробництва валової продукції, хоча і відбулось збільшення вартості основних фондів. Відповідно показник фондоємності збільшився за цих самих причин, що в свою чергу свідчить про високу ефективність використання основних фондів.

Таким чином, слід зазначити, що господарство є достатньо забезпечене основними фондами, які використовуються відносно ефективно. Це явище є позитивним.

Результат виробничої діяльності залежить від того наскільки ефективно підприємство використовує наявні трудові ресурси, проведемо їх оцінку.

Згідно даних таблиці 4 досліджуваний період середньооблікова чисельність працівників у 2011 році зменшилася порівняно з 2009 роком на 12% або на 2 чоловіка. Така зміна в більшій мірі відбулася за рахунок галузі рослинництва з причин концентрації зусиль на розвитку виробництва продукції даної галузі.

Кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік зменшилася на 9,1%.

Таблиця 4. Динаміка середньооблікової чисельності робітників та ефективність використання робочої сили

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. в % до 2009р.
1. Середньорічна чисельність працівників, всього, чол.	16	16	18	112,5
в т.ч в рослинництві	16	16	18	112,5
2. Відпрацьовано 1 робітником днів, в середньому по господарству	313	320	285	90,9
3. Коефіцієнт використання фонду робочого часу	1,14	1,16	1,04	90,9
4. Вироблено ВП на 1 середньорічного робітника, тис.грн.	114,1	173,9	160,7	140,8

Трудова участь працівників зменшилась в галузі рослинництва (у 2011 році порівняно з 2009 роком кількість відпрацьованих днів 1 робітником у галузі рослинництва зменшилась на 9,1% або на 32 днів). Але при цьому виробництво валової продукції на 1 працівника збільшилось. Таким чином, кількість робітників та кількість відпрацьованих днів збільшилися, а виробництво валової продукції збільшується також, при чому в значно більших темпах. Це позитивним явищем і свідчить про те, що підприємство ефективно використовує трудові ресурси.

Таким чином, ефективність використання робочої сили підвищилась в галузі рослинництва, про що свідчить підвищення продуктивності праці.

Проведемо оцінку результатів господарської діяльності на основі даних поданих в таблиці 5.Як свідчать данні поданої вище таблиці, виробництво валової продукції у співставних цінах на 100 га с.-г. угідь збільшилось на 53%, це сталося за рахунок збільшення валової продукції у співставних цінах при незначні +39 га зміні площі с.-г. угідь.Збільшення валової продукції на 1 середньорічного працівника на 40% відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції.

Таблиця 5. Динаміка основних економічних показників діяльності підприємства

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	Відношення 2011р. в %, до 2009р.
1. ВП в співставних цінах:
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	116,38	171,94	178,74	153,58
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	114,13	173,88	160,67	140,78
в) на 100 грн. осн-х вир.фондів, грн.	234,33	325,99	247,98	105,83
г) на 1 люд.-год прямих витрат праці, грн.	45,55	67,88	70,56	154,91
2. Товарна продукція:
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	153,91	212,11	262,06	170,27
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	150,93	214,49	235,57	156,08
3. Чистий прибуток(+), збиток (-):
а) на 100 га с.-г. угідь, тис.грн	59,82	35,95	87,64	146,52
б) на 1 середньооблікового р-ка, тис грн.	58,66	36,36	78,78	134,30
4. Рівень рентабельності (+),(-), %	63,57	31,56	43,00	67,64

Збільшення валової продукції у співставних цінах на 100 грн. основних виробничих фондів на 6% відбулося за рахунок збільшення вартості валової продукції, при одночасному збільшенні вартості основних виробничих фондів

Виробництво товарної продукції на 100 га с.-г. угідь збільшилося на 70,7%, причинами цього стали збільшення вартості товарної продукції при незначному зростанні площі с-г угідь.

Чистий прибуток на 100 га с.-г. угідь збільшився на 27,8 тис грн.

Рівень рентабельності зменшився за рахунок з збільшення собівартості в більших темпах ніж зростання виручки.

Таким чином, основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, що підприємство має високий рівень прибутковості, що відповідно позитивно повинно відобразитись на показниках фінансової стійкості підприємства.

2.2 Оцінка фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Отже, вкрай потрібно систематично, детально й у динаміці аналізувати фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Отже необхідно здійснити розрахунку комплексу основних оцінних показників, що з них залежно від конкретної мети аналізу можна вибрати відповідну кількість та види за такими ознаками: майновий стан підприємства, його прибутковість; ліквідність, платоспроможність та кредитоспроможність; фінансова стійкість та стабільність; рентабельність; ділова активність.

Отже в першу чергу для оцінки можливості надання кредитів необхідно розрахувати показники ліквідності, тобто можливості підприємства покрити зобов'язання різного строку погашення за рахунок активів, що по різному можуть перетворюватись у грошові засоби ( платіжні засоби). Тобто оцінимо здатність активів підприємства швидко перетворюватись на платіжні засоби. Розрахунок поданий у вигляді таблиці.

На основі даних таблиці 6 ми можемо сказати про те, що показники абсолютної ліквідності активів у порівнянні із початком досліджуваного періоду скоротились. Це є негативним явищем, але враховуючи те, що на початку періоду господарство тільки розпочинало свою діяльність то зрозуміло . що сума поточних зобов'язань була незначною 9100 грн і при цьому сума абсолютно ліквідних активів становила 53300 грн.

Таблиця 6. Баланс ліквідності

	Платіжний надлишок (+) або нестача (-)	У % до величини групи пасиву
Актив	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	Пасив	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	на початок звітного періоду (2 - 5)	на кінець звітного періоду (3 - 6)	на початок звітного періоду (7:5)*100	на кінець звітного періоду (8:6)*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
A1	870,90	2385,80	П1	105,30	50,00	+765,60	+2335,8	+727,07	+4671,6
A2	551,90	277,70	П2	-450,4	7,20	+1002,3	+270,50	-222,54	+3756,9
A3	1347,6	2185,5	П3	599,4	0,00	+748,2	+2185,5	+124,82	*
A4	984,30	1557,8	П4	3041,0	6349,6	-2056,7	-4791,8	-67,63	-75,47
Баланс	3754,7	6406,8	Баланс	3754,7	6406,8	*	*	*	*

Щодо швидкої ліквідності , то вона також скоротилась із аналогічних причин і становить 7,16 , що є досить позитивним явищем обумовленим зростанням масштабів діяльності підприємства

Коефіцієнт поточної ліквідності збільшився на 2,98 і становить 11,38. що свідчить про те що сума поточних активів в 11,4 рази перевищує суму поточних зобов'язань підприємства. Причиною зростання даного коефіцієнта є зростання вартості оборотних активів до 53440 тис грн.. при тому , що сума поточних зобов'язань скоротилась до 3816 тис грн. Зростання коефіцієнта покриття свідчить про те що загальна сума активів підприємства перевищує суму поточних зобов'язань в 14 раз, що свідчить про значну платоспроможність даного підприємства і його інвестиційну привабливість в тому числі і з точки зору короткострокового банківського кредитування.

Таблиця 7. Порівняльний аналітичний баланс

Актив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	в абсолютних величинах (3 - 2)	у питомій вазі (5 - 4)	у % на початок періоду (6:2)*100	у % до зміни підсумку балансу (6:6б)*100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
I.Необоротні активи	984,30	1557,80	26,22	24,31	+573,50	-1,91	+58,26	+21,62
II.Оборотні активи	2769,10	4846,30	73,75	75,64	+2077,20	+1,89	+75,01	+78,32
у тому числі - запаси	1341,10	2179,70	35,72	34,02	+838,60	-1,70	+62,53	+31,62
- дебіторська заборгованісь за розрахунками та інша	26,20	52,80	0,70	0,82	+26,60	+0,12	+101,53	+1,00
- грошові кошти та їх еквіваленти	870,90	2385,80	23,19	37,24	+1514,90	+14,05	+173,95	+57,12
- інше	5,20	3,10	0,14	0,05	-2,10	-0,09	-40,38	-0,08
III.Витрати майбутніх періодів	1,30	2,70	0,03	0,04	+1,40	+0,01	+107,69	+0,05
Баланс	3754,70	6406,80	100,00	100,00	+2652,10	0,00	+70,63	+100,00
Пасив	Абсолютні величини	Питома вага, %	Зміни
	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	на початок 2009 р	на кінець 2011 р	в абсолютних величинах (3 - 2)	у питомій вазі (5 - 4)	у % на початок періоду (6:2)*100	у % до зміни підсумку балансу (6:6б)*100
I.Власний капітал	3041,00	6349,60	80,99	99,11	+3308,60	+18,12	+108,80	+124,75
II.Забезпечення наступних витрат і платежів	459,40	0,00	12,24	0,00	-459,40	-12,24	-100,00	-17,32
III.Довгострокові зобов'язання	140,00	0,00	3,73	0,00	-140,00	-3,73	-100,00	-5,28
IV.Поточні зобов'язання	114,30	57,20	3,04	0,89	-57,10	-2,15	-49,96	-2,15
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	105,30	50,00	2,80	0,78	-55,30	-2,02	-52,52	-2,09
- поточні зобов'язання за розрахунками та інші	9,00	7,20	0,24	0,11	-1,80	-0,13	-20,00	-0,07
V.Доходи майбутніх періодів	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	*	0,00
Баланс	3754,70	6406,80	100,00	100,00	+2652,10	0,00	+70,63	+100,00

Залишок суми власного оборотного капіталу в розмірі 49624 тис грн. свідчить про значні фінансові можливості даного підприємства та його незначну залежність від зовнішніх джерел фінансування.

Зростання показників маневреності свідчить про можливість підприємства швидко здійснювати розрахунки для здійснення господарських операцій, і свідчить про надійність підприємства при погашення навіть незначної кредиторської заборгованості.

Зростання співвідношення між оборотними та основними засобами, свідчить про деяку переорієнтацію господарської діяльності підприємства не тільки на виробництво продукції, й на здійснення торгово-посередницьких та фінансових операцій.

Отже за останній період відбулись позитивні зміни оскільки загальна валюта балансу збільшилась на 16099 грн. слід зазначити, що сума активів 1 групи перевищує П1 на 8332 грн. Група активів 2 більша за П2 на 15176 грн., при цьому за останній період відбулось зростання суми активів першої та другої групи, що в свою чергу свідчить про зростання ліквідності цих активів, а також вказує на те, що активи підприємства утворені в основному за рахунок власного капіталу 33844 грн. та довгострокових зобов'язань 30704 грн.

Згідно даних вищенаведеної таблиці оборотність дебіторської заборгованості зросла і становила 8,88 , за цієї умови період погашення дебіторської заборгованості в середньому складав 41,1 дня. У той же час оборотність кредиторської заборгованості становить 39,55 , що забезпечує період погашення цієї заборгованості на рівні 9,23 днів. Перевищення оборотності кредиторської заборгованості над дебіторською пов'язано із значно меншою сумою цієї заборгованості у порівнянні із сумою дебіторської заборгованості 3816 тис грн. проти 15138 тис грн.



Таблиця 8. Показники ділової активності підприємства

№ n/n	Назва показника	На кінець 2008	На кінець 2011	відхілення 2011від 2008 р
1	2	4	5	6
1	Оборотність дебіторської заборгованості	0,00	8,88	8,88
2	Оборотність кредиторської заборгованості	0,00	39,55	39,55
3	Середній період погашення дебіторської заборгованості	*	41,09	41,09
4	Середній період погашення кредиторської заборгованості	*	9,23	9,23
5	Оборотність активів	0,00	0,91	0,91
6	Оборотність постійних активів	0,00	3,26	3,26
7	Оборотність чистих активів	0,00	0,97	0,97
8	Оборотність товарно - матеріальних запасів (I)	0,00	2,14	2,14
9	Оборотність товарно - матеріальних запасів (II)	0,02	0,00	-0,02
10	Оборотність товарно - матеріальних запасів (III)	0,12	0,00	-0,12
11	Середній період обороту товарно - матеріальних запасів	174	*	-174
12	Тривалість фінансового циклу	174	31,86	-142,14
13	Оборотність готової продукції	0,00	3,78	3,78
14	Оборотність власного капіталу	0,00	8,88	8,88

Показник оборотності активів на рівні 0,91 є достатньо високим показником, що свідчить про високу ділову активність підприємства , а також вказує на високу фондовіддачу. Оборотність чистих активів на рівні 0,97 свідчить на високу оборотність власного капіталу і дані показники значно перевищують середні показники підприємств аналогічної галузі (0,3-0,4).

Оборотність товаро - матеріальних запасів на рівні 2,14 свідчить про те, що в господарстві за рік відбувається більше ніж 2 виробничі цикли, що безумовно є досить позитивним для аграрних підприємств і це можна пояснити тим , що дане підприємство здійснює не тільки суто виробничу діяльність у сфері сільського господарства.

Тривалість фінансового циклу зменшилась на 142 дні , або більше ніж в 5 раз. Також відбулось зростання оборотності готової продукції до 3,78 та оборотності власного капіталу. Всі ці процеси свідчать про високу ділову активність підприємства при одночасному її зростанню, що в першу чергу пов'язано із зростанням обсягів виробництва та реалізації продукції.

Проведемо розрахунок показників фінансової стійкості підприємства, при цьому розрахунок ми подамо у вигляді таблиці 9.

Дані нищенаведеної таблиці свідчать про те, що заборгованість підприємства збільшилась, про що свідчить зростання коефіцієнта на 0,46, це в свою чергу спричинило скорочення коефіцієнта автономії на 0,4. Коефіцієнт фінансової стабільності дещо знизився , хоча його значення фактично є оптимальним і він становить 0,98. співвідношення між власним капіталом та довгостроковими зобов'язаннями дещо зменшилось і даний коефіцієнт становить 0,91. фінансова залежність підприємства збільшилась більше ніж в 2 рази про, що свідчить коефіцієнт фінансової залежності. Також відбулось зростання сум довгострокових зобов'язань підприємства, що і спричинило зростання коефіцієнту довгострокового залучення позикових коштів.

Таблиця 9. Показники фінансової стійкості підприємства

№ n/n	Назва показника	На початок 2009р	На кінець 2009 р	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхілення 2011 від 2009 р
						На початок періоду	На кінець періоду
1	Коефіцієнт заборгованості	0,04	0,10	0,55	0,50	0,51	0,40
2	Коефіцієнт фінансової стабільності	25,05	9,41	0,83	0,98	-24,22	-8,43
3	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	0,96	0,90	0,45	0,50	-0,51	-0,40
4	Коефіцієнт залежності підприємства від довгострокових зобов'язань	0,00	0,02	1,00	0,91	1,00	0,89
5	Відношення заборгованості до капіталізації	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
6	Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів	0,04	0,11	1,20	1,02	1,16	0,91
7	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,96	0,90	0,45	0,50	-0,51	-0,40
8	Коефіцієнт фінансової залежності	1,04	1,11	2,20	2,02	1,16	0,91
9	Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
10	Коефіцієнт маневреності власних коштів	0,30	0,52	0,59	0,77	0,29	0,25
11	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	0,00	0,02	0,50	0,48	0,50	0,46
12	Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,00	0,17	0,83	0,89	0,83	0,72

Слід зазначити , що в структурі зобов'язань підприємства домінують саме довгострокові зобов'язання , частка яких складає 89 %.

Отже слід зазначити що фінансова стійкість підприємства дещо зменшилась , хоча фактично підприємство є фінансово стійким, про що свідчить показник співвідношення власних та позикових коштів, який дорівнює 1,02.

2.3 Оцінка ефективності фінансового менеджменту на підприємстві

Ефективність фінансового управління можна оцінити показниками формування та використання фінансових результатів діяльності досліджуваного підприємства, зокрема прибутку.

Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів і встановлення податкових зобов'язань підприємств згідно з цією датою може призводити до використання оборотних коштів підприємств на сплату податків, погіршання їхнього фінансового стану.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг реалізації продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються умовно-постійні витрати (за зміни обсягу виробництва продукції); витрати на зберігання продукції, інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).

Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створюється можливість збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні окремих виробів. Цьому сприяє брак належної конкуренції, монопольне становище деяких підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.

Отже, можна зробити висновок, що можливості підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвими.

Аналізуючи діяльність підприємства за досліджуваний період (таблиця 10), слід відмітити, що в цілому рентабельність виробництва основної продукції збільшилась у порівнянні із базовим періодом на 45,73 % і становить 36,79%. В той же час рентабельність продажу також зросла на 34,37 % і складає 24,06 %. Отже рентабельність основного виду діяльності є достатньо високою у порівнянні із аналогічними показниками діяльності сільськогосподарських підприємств області (15-20%).

Таблиця 10. Показники рентабельності підприємства

№ n/n	Назва показника	На початок 2009 р	На кінець 2010 р	На початок 2011	На кінець 2011	відхилення 2011 від 2009 р
						На початок періоду	На кінець періоду
1	Рентабельність продажу, %	-10,31	*	28,53	24,06	38,84
2	Рентабельність виробництва (основної діяльності), %	-8,94	-137,1	53,10	36,79	65,04	173,84
3	Рентабельність сумарного капіталу, %	x	-0,81	x	24,23		25,04
4	Рентабельність чистих активів, %	x	-0,88	x	26,04		26,92
5	Рентабельність оборотного капіталу, %	x	-1,47	x	26,28		27,75
6	Рентабельність власного капіталу, %	x	-0,90	x	*		0,89
7	Показник зміни валових продаж, %	x	-100,0	x	464,39		564,39
8	Показник валового доходу, %	-12,80	*	38,55	30,08	51,35	30,08
9	Показник чистого прибутку, %	-25,99	*	16,10	26,76	41,09	26,76

Щодо рентабельності сумарного капіталу то даний показник також збільшився на 25,04%, як і показники рентабельності власного та оборотного капіталу, які за останній період зросли на 26,9 та 27,75 % відповідно.

Позитивна динаміка також спостерігається у зміні валового продажу , який за останній період збільшився на 464 %.

Показник валового доходу дещо зменшився за останній рік, але у порівнянні із базовим періодом спостерігається позитивна зміна. Також аналогічна тенденція росту спостерігається із показником чистого прибутку.

Отже на основі даних розрахунків ми може зробити висновок, що дане підприємство є високорентабельним ( понад 26%), активи підприємства є високоліквідними основну їх частку складають активи 1 та 2 групи, підприємство є платоспроможним оскільки сума власного капіталу перевищує суму його зобов'язань, при цьому найбільшу частку зобов'язань складають довгострокові. Підприємство працює ритмічно про що свідчать показники ділової активності, при цьому із кожним роком активність підприємства збільшується.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства - споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах нагромаджуються тимчасово вільні кошти.



Таблиця 11. Динаміка показників фінансової незалежності

Показник	Сума тис. грн..
	На 1.01.10р	На 1.01.12р	Відхилення 2012р від 2010 р +, -
Питома вага власного капіталу в загальній валюті балансу ( коефіцієнт фінансової автономності підприємства),%	96,1	49,5	-45,6
Питома вага позикового капіталу ( коефіцієнт фінансової залежності)	3,9	50,5	46,6
У тому числі:
довгострокового	0	44,9	0
короткострокового	3,6	5,6	-2,3
Коефіцієнт фінансового ризику	0,26	0,224	0,036

Чим вище рівень першого показника і нижче другого і третього, тим стійкіше має фінансове положення підприємства. В таблиці видно що частка власного капіталу тенденцію до зниження. За звітний період вона зменшилася на 45,6%, оскільки темпи приросту власного капіталу менші за темпи приросту позикового капіталу. Для банків і інших інвесторів більш надійна ситуація, якщо частка власного капіталу у клієнта більш висока. Це виключає фінансовий ризик. Підприємство ж, як правило, зацікавлені в залучення позикових засобів. Одержавши позикові кошти під менший відсоток, ніж економічна рентабельність підприємства, можна розширити виробництво, підвищити прибутковість власного капіталу. В різних галузях склалися свого роду нормативів співвідношення позикових і власних засобів. В галузях, де низький коефіцієнт оборотності капіталу, плече фінансового важеля не повинне перевищувати 0,5. В інших галузях, де оборотність капіталу висока, коефіцієнт може бути вище 1.

Залучення позикових засобів в обороті підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що засоби не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнуть прострочена кредиторська заборгованість, що зрештою приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового положення.

Отже, розумні розміри залучення позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні- погіршити його. Тому нам у процесі аналізу необхідно вивчити склад, давність появи кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причини утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства по оплаті праці, бюджету, позабюджетним фундаціям, встановити суму санкцій, що виплатили, за прострочення платежів.

Проведемо розрахунки показників оцінки кредиторської заборгованості (таблиця 12):

Таблиця 12. Показники оцінки кредиторської заборгованості

Показники	Методика розрахунку	На 1.01.09р.	На 1.01.12р.	Відхилення
1.Середня величина Кт заборгованості тис.грн.	ф1 р530	0	3816	3816
2. Сума обороту тис.грн.		4591,3	6753,65
3.К-т оборотності Кт заборгованості	п.2 : п.1	------	17,7	17,7
4.Термін погашення Кт заборгованості	360 : п.3	-----	20,3	20,3
5.Питома вага Кт заборгованості у виручці від реалізації	Ф1 р530*100 Ф2 р035	0	5,6	5,6
6.Темпи зміни Кт заборгованості		0	+3816	+3816
Дебіторська заборгованість		23,1	1641,3
7.Припадає Дт заборгованості на 1 грн. Кт заборгованості		----	4,3	4,3

За досліджуваний період зважаючи на те що величина кредиторської заборгованості збільшилась на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості збільшився в наслідок чого термін погашення кредиторської заборгованості зменшився і складає 20,3 днів. Одночасно в наслідок зростання виручки від реалізації продукції на 62945 тис грн. відбулось зменшення частки кредиторської заборгованості у виручці від реалізації продукції. При цьому співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості збільшилось до 4,3.

Отже регулярна оцінка кредиторської заборгованості дає змогу аналізувати заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління.

На п'ятому етапі кредитного процесу банк на основі кредитного договору здійснює процедуру надання позики. Конкретний спосіб надання позики, а також вид позичкового рахунку визначається особливостями цієї кредитної операції.

Шостою стадією кредитного процесу є систематичний моніторинг стану кредитного процесу, що поєднується з постійним аналізом якості кредитного портфеля банку посідає одне з центральних місць у системі фінансового менеджменту.

Сьомий етап кредитування включає повернення позичальником суми боргу з відсотками та завершення кредитної операції. Конкретний спосіб погашення обумовлюється в тексті кредитного договору. Порядок погашення позички визначається кредитним договором. Погашення може здійснюватись одноразово (передбачає повернення позики в повній сумі в обумовлений кредитним договором строк) чи в розстрочку (передбачає періодичну сплату платежів відповідно до надходження коштів від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг та інших доходів). Банк має право змінювати черговість сплати боргу за позичкою та відсотках на підставі обґрунтованого клопотання позичальника, враховуючи фінансові можливості установи банку.

Висновки до розділу 2

Відповідно до проведеного аналізу можна зробити висновок, що досліджуване господарство знаходиться у приятливих ринкових умовах для ведення діяльності.

З аналізу потенціалу можна зробити висновок, що він використовується інтенсивно, є можливості введення нових супутніх послуг, а також в повній мірі використовувати персонал підприємства.

Підприємство не достатньо забезпечене основними фондами, але використовуються вони інтенсивно, що в свою чергу є явищем позитивним.

Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства доводять, що підприємство має порівняно високий рівень рентабельності.

Ефективність виробництва знаходиться на високому рівні. Таким чином, на підприємстві застосовуються ефективні технології виробництва.

Можемо стверджувати що інтенсифікація виробництва забезпечить зниження трудомісткості при збільшенні продуктивності праці та зниженні енергомісткості наданих послуг.

В умовах досліджуваного підприємства подальше вдосконалення фінансової роботи і поглиблення на цій основі контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів відбуваються на базі впровадження електронно-обчислювальної техніки, моделювання фінансових процесів і створення автоматизованих систем управління (АСУ) фінансами. АСУ фінансами створює умови для різкого скорочення обсягу технічної роботи, підвищення оперативності, точності та якості управлінських рішень із фінансових питань.

3. Шляхи підвищення ефективності фінансового менеджменту на підприємстві

3.1 Структурно-функціональна модель процесу організації фінансової діяльності підприємства

Дослідження проблем інвестування завжди перебувало в центрі економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиції зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому.

В умовах ринкової економіки ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їхнього розвитку та підвищення конкурентоспроможності в значною мірою визначається рівнем їхньої інвестиційної активності і діапазоном інвестиційної діяльності. Коло питань, розв'язуваних цим видом функціонального управління підприємством досить великий, так як інвестиційні рішення нерозривно пов'язані з усіма іншими видами діяльності підприємства та усіма стадіями його життєвого циклу, формують його перспективну організаційну структуру та інвестиційну культуру.

Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі [26]:

• інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об'єднаннями та товариствами, організаціями, іншими юридичними особами;

• державного інвестування;

• іноземного інвестування;

• спільного інвестування коштів і цінностей громадянами та юридичними особами України та іноземних держав.

Приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в поточному періоді.

Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є прибуток, що отримується від них. Ці два процеси - вкладення капіталу та отримання прибутку - можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При послідовному протіканні цих процесів прибуток виходить відразу ж після завершення інвестицій у повному обсязі. При паралельному їх протіканні отримання прибутку можливе ще до повного завершення процесу (після першого його етапу). При інтервальному протіканні цих процесів між періодом завершення інвестицій та отримання прибутку проходить певний час, тривалість якого залежить від особливостей конкретного інвестиційного проекту.

Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, в якому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Завдання ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, пов'язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків та ін .

В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Однак існує чинник фактору ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати. Так, у момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, базується на використанні різних формалізованних і неформалізованних методів та критеріїв. Ступінь їх сполучення визначається різними обставинами, в тому числі й тим із них, наскільки менеджер знайомий з наявним апаратом, застосовним у тому чи іншому конкретному випадку. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованних методів, за допомогою яких розрахунки можуть служити основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для всіх випадків життя, не існує. Тим не менше, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Позитивними характеристиками структурно-функціональної моделі є можливість заочно ілюструвати порядок дій при формуванні інвестиційної діяльності та оцінки якості формування та реалізації інвестиційної діяльності.

Структурно-функціональна модель організації інвестиційної діяльності передбачає використання CASE-засобу в програмному продукті BPwin за стандартом IDEF0, який передбачає опис етапів модельованого процесу.

Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм організації у вигляді діаграми, наглядно представити послідовність дій формування основних напрямів інвестиційної діяльності. Реалізація цього стандарту здійснюється у такий спосіб.

І етап - побудова основного блоку організації. Його суть полягає у складанні контекстної діаграми моделі.

Контекстну діаграму «Організувати інвестиційну діяльність підприємства» подано на рис. 3.1.

На контекстній діаграмі по центру знаходиться блок головної задачі, який відображає сутність моделі, мету її побудування та передбачає сукупність запитань, на які має відповідати модель. З усіх боків до головного блоку надходять інтерфейсні дуги, які визначають:

· вхідну інформацію, необхідну для здійснення організації інвестиційної діяльності;

· назву модельованого процесу;

· ініціатора - особу, під управлінням якої проводиться робота по організації інвестиційної діяльності - фінансовий аналітик та механізм, із застосуванням якого реалізується модельований процес (автоматизоване робоче місце);

· вихідний документ, тобто результат, який необхідно отримати (в нашому випадку - це інвестиційний проект, в який підприємство може вкласти грошові кошти).

Рис. 3.1 Контекстна діаграма моделі у стандарті IDEF0

На другому етапі моделювання відбувається декомпозиція контекстної діаграми (блок А0 на рис. 3.1), результатом чого є діаграма, що відбиває структуру, тобто сукупність етапів процесу, який відображено контекстною діаграмою. Для модельованого процесу таку діаграму подано на рис. 3.2.

Як видно з рис. 3.2, процес формування основних напрямків стратегії організації інвестиційної діяльності, передбачає три послідовних етапи (тобто таких, що мають пріоритет у послідовності їх виконання, виконуються один за одним) - аналіз діяльності підприємства (блок А1 на рис. 3.2), виявлення актуального об'єкту інвестування (блок А2 на рис. 3.2) та безпосередньо вібір інвестиційного проекту (блок А3 на рис. 3.2).

Результати попереднього етапу є вхідними даними для наступного (блок А1 та блок А2 на рис. 3.2). Що стосується функціонального блоку А2, то в ньому вихід («Актуальний об'єкт інвестування») є управляючою дією для функціонального блоку А3 («Вибрати інвестиційний прект»).

Рис. 3.2 Діаграма декомпозиції контекстної діаграми (стандарт IDEF0)

Такий взаємозв'язок між зазначеним етапами відображає логіку дії фінансового аналітика, який при аналізі поточного стану, використовуючи дані фінансової звітності (вхід блоку А1), має, з одного боку, керуватися, а з іншого - обмежуватися методикою розрахунку (інтерфейсні дуги, які входять у верхню сторону функціонального блоку). У даному випадку «обмеження» полягає у тому, що модель повинна мати таке структурування, щоб довести до аналітика фінансового відділу коло питань, які він має вирішувати та на що орієнтуватися при виконанні своїх функціональних обов'язків. Зауважимо, що для всіх етапів таким керуючим обмеженням є методичні розрахунки, що визначає послідовність проведення розрахункових операцій, та розпорядження керівництва.

Також слід зазначити, що у якості механізму (інтерфейсні дуги, які входять у нижню сторону функціонального блоку) виконання всіх етапів моделі, окрім фінансового аналітика, відображено й автоматизоване робоче місце, оскільки його використання не тільки сприяє зменшенню помилок, викликаних людським чинником, а й прискорює розрахункові процедури.

Подальше побудування моделі передбачає декомпозицію етапу «Виявити актуальний об'єкт інвестування» - блок А2 на рис. 3.2. Діаграму декомпозиції цього блоку подано на рис. 3.3.

Рис. 3.3 Діаграма декомпозиції етапу «Виявити актуальний об'єкт інвестування» (стандарт IDEF0)

Як видно з рис. 3.3, структурна побудова цієї діаграми передбачає виконання послідовності таких процесів:

- виявлення фінансових ресурсів, що маються для інвестування - блок А21;

- оцінка актуальності можливих обєктів - блок А23;

- вибір потенційного обєкту інвестування- блок А24;

Далі побудування моделі передбачає декомпозицію етапу «Вибрати інвестиційний проект» - блок А3 на рис. 3.2. Діаграму декомпозиції цього блоку подано на рис. 3.4.

Рис. 3.4 Діаграма декомпозиції етапу «Вибрати інвестиційний проект» (стандарт IDEF0)

Рис. 3.4 показує, що структурна побудова цієї діаграми передбачає виконання послідовності таких процесів:

- визначення строку окупності інвестицій- блок 31;

- розрахунок коефіцієнту ефективності інвестицій - блок А32;

- визначення чистої поточної вартості - блок А34;

- аналіз параметрів інвестиційного проекту - блок А36.

Застосування CASE-засобу моделювання бізнес процесів підприємницької одиниці дозволив представити у стандарті IDEF0 процес формування основних напрямків організації інвестиційної діяльності підприємства як єдиної системи, та при її подальшій декомпозиції наявно відобразити сценарій діяльності фінансового аналітика при виконанні своїх обов'язків щодо модельованої предметної області.

3.2 Сутність та доцільність реалізації інвестиційного проекту

Відомо, що фінансовий стан підприємства, а отже і ефективність фінансового менеджменту напряму залежить від ефективності виробництва основних видів продукції які визначають спеціалізацію підприємства.

В розділі 2 ми визначили, що основним видом продукції підприємства є зернові. Зокрема в останні роки основу даного виробництва складає ячмінь, обсяги виробництва якого суттєво збільшились.

Відповідно зросла залежність фінансових результатів діяльності підприємства від, результатів виробництва та реалізації саме цієї продукції.

Ми пропонуємо проект поглиблення спеціалізації даного підприємства на основі інтенсифікованої технології вирожування ячміня, який потребує загальних інвестицій в обсязі 3200 тис грн., на закупівлю відповідної техніки, та забезпечення технологічного переоснащення виробництва. Розглянемо доцільність проекту, котрий відповідно до умови припускає збільшення інвестицій в основні фонди на 10 %, але при цьому зниження змінних витрат на 15 %.

Таблиця 13. Розрахунок строку окупності базового проекту

Роки	Чистий прибуток, . грн	Кумулятивний чистий прибуток, т грн
1	550900	550900
2	582400	1133300
3	631933,75	1765233,75
4	631933,75	2397167,5
5	651278,6875	3048446,188
6	667721,8844	3716168,072

Таблиця 14. Розрахунок строку окупності альтернативного проекту

Роки	Чистий прибуток, тис.грн	Кумулятивний чистий прибуток, тис.грн
1	1906870	1906870
2	1941520	3848390

Таблиця 15. Розрахунок NPV проекту при k = 30% для базового проекту

Рік	Дисконтний множник	Надходження коштів	Справжня вартість CFt	Відтік коштів	Дисконтований відтік коштів
0	1			-3000000	-3000000
1	0,769230769	850900	654538,4615
2	0,591715976	837400	495502,9586
3	0,455166136	825925	375933,0906
4	0,350127797	816171,25	285764,2414
5	0,269329074	807880,5625	217585,7241
6	0,207176211	2400833,478	497395,5833
Усього	6539110,291	2526720,06	-3000000	-3000000

Таблиця 16. Розрахунок NPV проекту при k = 30% для альтернативного проекту

Рік	Дисконтний множник	Надходження коштів, грн	Справжня вартість CFt	Відтік коштів	Дисконтований відтік коштів
0	1			-3200000	-3200000
1	0,77	2236870,00	1720669,23
2	0,59	2222020,00	1314804,73
3	0,46	2209397,50	1005642,92
4	0,35	2198668,38	769814,91
5	0,27	2189548,62	589709,10
6	0,21	3781796,83	783498,34
Усього	14838301,32	6184139,24	-3200000	-3200000

Таким чином, при k = 30%

NPVбаз = 2526720,06 - 3000000 = -473279,94

NPVальт. = 6184139,24 - 3200000 = 2984139,24

Негативне значення NPVбаз говорить про те, що пропонований проект не прийнятний при подібній вартості капіталу, тому що з урахуванням приведення результатів діяльності до справжньої вартості ми виявляємося в збитку. NPVальт. має дуже високе значення це говорить у першу чергу про дуже сильну чутливість даного показника до зміни величини змінних витрат.