Місцевий бюджет як елемент бюджетної системи України

Субвенції - цільова допомога, вид державного сприяння місцевим органам влади або окремим галузям господарства, яка надається для вирішення певних задач.

Субсидії - фінансова допомога, яка надається частіше всього за рахунок коштів державного бюджету місцевим органам влади, юридичним і фізичним особам, іншим державам. Розрізняють прямі і непрямі субсидії.

2.3 Видатки місцевих бюджетів

Важливу роль для становлення самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та склад цих видатків. У місцевих органів влади мають бути, що вже наголошувалося, визначені функції і завдання. У рамках цих функцій у сфері власних повноважень необхідною є свобода рішень місцевих органів влади в здійсненні видатків із місцевих бюджетів. Законодавство України з цих питань поки що недосконале й суперечливе, хоча і пройшло з 1990 року певну еволюцію.

Після проголошення незалежності України порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів майже не змінився. У Законі України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", прийнятому в 1992 р., більш чітко визначено порядок здійснення видатків із місцевих бюджетів на утримання органів управління. Органи місцевого самоврядування встановлюють розмір видатків на утримання створюваних ними органів управління замість попереднього порядку, згідно з яким місцеві ради встановлювали розмір видатків на утримання органів місцевого управління.

Більш деталізоване правове регулювання видатків місцевих бюджетів запроваджено лише в 1995 р. в Законі "Про бюджетну систему України". Згідно із ст. 18 цього Закону кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів витрачаються лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами. [ 2 ]

Уперше видатки всіх бюджетів поділено на поточні та на видатки розвитку.

Поточні видатки - це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку. В складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об'єктів з зазначенням всіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

У Законі вперше розподілено видатки між бюджетами різних рівнів бюджетної системи. Більш детально це зроблено щодо державного бюджету України, видатки місцевих бюджетів визначено лише фрагментарне. Бюджетним кодексом України визначені Види видатків на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів [ 2 ]:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

1) перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;

2) друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;

3) третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Статтею 20 Закону «Про бюджетну систему України» визначено склад видатків республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються видатки на:

- фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення і соціального захисту населення, що знаходяться у підпорядкуванні виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади функцій;

- утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної влади і самоврядування;

- фінансування підприємств і господарських організацій, що входять до складу місцевого господарства, природоохоронних заходів; інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди Уряду Автономної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування), районних Рад народних депутатів у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів. У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських бюджетах утворюється оборотна касова готівка. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження відповідного бюджету. Розмежування видів видатків між бюджетами, що входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя)Радами народних депутатів та районними і міськими (міст з районним поділом) Радами народних депутатів.

У Законі «Про бюджетну систему України» вперше запроваджено порядок пропорційного скорочення бюджетних видатків.

Статтею 31 встановлено: якщо при виконанні бюджету рівень його дефіциту перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доход них джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради за пропозиціями відповідно Кабінету Міністрів України, Уряду Кримської автономії та виконавчих органів місцевих рад приймають рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків. Пропорційне скорочення видатків здійснюється щомісячно до кінця бюджетного року за всіма статтями бюджету, крім захищених, перелік яких відповідно визначається радою.

Пропорційне скорочення видатків може бути запроваджено також тоді, коли внаслідок дефіциту бюджету місцевий орган влади неспроможний фінансувати передбачені бюджетом заходи.

Окремі зміни щодо здійснення видатків внесено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", прийнятим у травні 1997 року. Статтею 64 Закону встановлено, що видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їхній розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.

В обласних і районних бюджетах передбачено видатки, пов'язані зі здійсненням районними, обласними радами заходів із забезпечення спільних інтересів територіальних громад. Ці видатки визначаються відповідними обласними і районними бюджетами. Закон передбачив виділення у видатковій частині місцевих бюджетів окремо видатків поточного бюджету і видатків бюджету розвитку. Крім того, встановлено, що видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: на видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого самоврядування, і на видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Важливе значення для забезпечення самостійності місцевих бюджетів має порядок використання вільних бюджетних коштів і повноваження місцевих органів влади щодо його встановлення.

В обласних, міських (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди виконавчих органів обласних, міських, районних рад у розмірі до 1 відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження зазначених бюджетів.

Вільні бюджетні кошти утворюються в місцевих бюджетах на початку бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного року. Вони включають: вільний залишок коштів; суми, додатково одержані в процесі виконання бюджету; суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи економії видатків або з інших джерел.

Законом «Про бюджетну систему України» встановлено, що вільні бюджетні кошти не може бути вилучено органами державної виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Ці рішення затверджуються відповідними радами.

Вільні бюджетні кошти може бути використано на господарські заходи, на купівлю акцій або інших цінних паперів для надання відсоткових чи безвідсоткових бюджетних позичок, на інші заходи. Гарантії прав щодо самостійного використання вільних бюджетних коштів збережено і в Законі "Про місцеве самоврядування" від 1997 року.

Отже, видатки місцевих бюджетів відображають ті ж самі економічні відносини, що і видатки державного бюджету. Це ті економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні місцевих органів влади.

Нині вже очевидно, що існують певні протиріччя між процесами формування місцевих бюджетів і їх виконання. Вони полягають в тому, що чинна практика формування місцевих бюджетів зберегла в своїй основі попередні державні функції планового керівництва народним господарством, тоді як виконання місцевих бюджетів здійснюється в реальних умовах ринкової економіки перехідного періоду зі всіма притаманними їй негативними атрибутами (зростанням інфляції, підвищенням рівня безробіття, падінням життєвого рівня населення). В результаті на сьогоднішній день місцеві бюджети різних рівнів перетворені практично в умовні кошториси, в яких спостерігається постійне неспівпадання доходної та видаткової частин, що не сприяє покращенню економічної ситуації та реалізації соціальних програм при переході до ринку.

Для реального забезпечення принципів самостійності щодо складання і використання бюджетів усіх рівнів управління необхідно, щоб кожна ланка бюджетної системи мала чітку, визначену законом доходну базу, а взаємовідносини між державним і регіональним бюджетом будувались з урахуванням специфіки і перспектив соціально-економічного розвитку регіонів.

2.4 Характеристика обласного бюджету м. Харкова 2008 року

бюджет самоврядування кошти фінансовий

Відповідно до статті 77 Бюджетного кодексу України та статті 43 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні” Харківська обласна рада рішенням № 582-V від 15.01.2008 встановила загальний обсяг доходів обласного бюджету на 2008 рік у сумі 2695291,0 тис.грн. [ 13 ]

Обсяг доходів загального фонду бюджету було визначено у сумі 2486476,1 тис.грн., спеціального фонду бюджету - у сумі 208814,9 тис.грн., у тому числі бюджет розвитку - в сумі 42510,0 тис.грн.

Було затверджено загальний обсяг видатків обласного бюджету на 2008 рік у сумі 2695291,0 тис.грн., в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету - в сумі 2486476,1 тис.грн., та видатків спеціального фонду бюджету - в сумі 208814,9 тис.грн. за функціональною та відомчою структурою бюджету.

Розмір оборотної касової готівки обласного бюджету на 2008 рік встановлено у сумі 10000 тис.грн.

Затверджено обсяги міжбюджетних трансфертів на 2008 рік, а саме субвенцій районним, міським (міст обласного значення) бюджетам: 

- на надання пільг та субсидій населенню - у сумі 477331,2 тис.грн.;

- на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам - у сумі 632694,6 тис.грн.;

- на виплату державної соціальної допомоги на дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом „гроші ходять за дитиною” - у сумі 3934,4 тис.грн.;

- міському бюджету м. Харкова на будівництво та розвиток мережі метрополітену - у сумі 74600,0 тис.грн., та на придбання вагонів для комунального електротранспорту (тролейбусів і трамваїв) - у сумі 15000,0 тис.грн.; 

- районному бюджету Великобурлуцького району на утримання притулку для неповнолітніх - у сумі 502,1 тис.грн.; 

- міському бюджету м. Люботина на видатки, пов'язані з навчанням учнів Люботинської загальноосвітньої школи-інтернату І ступеня для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Харківської обласної ради у загальноосвітніх школах міської місцевості - у сумі 503,5 тис.грн. 

Розмір резервного фонду обласного бюджету на
2008 рік було визначено у сумі 3000,0 тис.грн.

Також було затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду обласного бюджету на 2008 рік за їх економічною структурою:

- оплата праці працівників бюджетних установ;

- нарахування на заробітну плату;

- придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів;

- забезпечення продуктами харчування;

- оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

- трансферти населенню;

- трансферти місцевим бюджетам.

Визначено захищеними видатки обласного бюджету на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІV рівнів акредитації на 2008 рік.

Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації надано дозвіл отримувати короткотермінові та середньострокові безвідсоткові позички в управлінні Державного казначейства у Харківській області на покриття тимчасових касових розривів та надати право підписання відповідних договорів його керівнику.

Головному фінансовому управлінню обласної державної адміністрації надано право здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів обласного бюджету, на умовах договорів, на депозитних рахунках в державних та комерційних банках для отримання додаткових доходів до обласного бюджету.

Головних розпорядників коштів обласного бюджету зобов'язано забезпечити у повному обсязі потребу в асигнуваннях на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків. Також розпорядникам коштів необхідно забезпечити укладання угод по кожному виду енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником обґрунтованих лімітів споживання з урахуванням зменшення обсягів споживання енергоносіїв щонайменш як на 10 відсотків.

Розпорядникам коштів обласного бюджету надано право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Державного казначейства України.

Зобов'язання, взяті розпорядниками коштів обласного бюджету без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Будь-які видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками коштів обласного бюджету у разі, коли відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Було встановлено, що керівники бюджетних установ повинні утримувати чисельність працівників та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах, одержувачі бюджетних коштів - в межах планів використання бюджетних коштів та фактично одержаних обсягів валових доходів.

Підприємства спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, або у статутних фондах яких є частка спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та їх об'єднання повинні сплачувати до загального фонду обласного бюджету частину прибутку (доходу) відповідно до порядків і нормативів, які встановлені рішенням Харківської обласної ради від 03 квітня 2007 року № 200-V „Про затвердження порядку і нормативу відрахування до загального фонду обласного бюджету частини прибутку господарських організацій, що знаходяться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, або у статутних фондах яких є частка спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області”.

Частина чистого прибутку (доходу) повинна сплачуватися до обласного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2008 році.

Підприємства спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області або у статутних фондах яких є частка спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та їх об'єднання повинні подавати розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, до органів Державної податкової служби у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток.

Було встановлено, що кошти додаткової дотації з Державного бюджету України на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та капітальні видатки по галузях соціально-культурної сфери будуть розподілені після затвердження всіх місцевих бюджетів області та проведення експертизи по забезпеченню виконання вимог статті 47 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” з урахуванням уточнення показників Державного бюджету.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” кошти цільових субвенцій з Державного бюджету України повинні розподілятися між бюджетами районів і міст обласного значення після затвердження Кабінетом Міністрів України відповідних порядків надання та використання субвенцій, а також їх розподілу за об'єктами.

2.5 Підсумки виконання Харківського міського бюджету за 9 місяців 2008 року

За 9 місяців 2008 року доходи зведеного бюджету м. Харкова перевищили 2млрд.грн. и становили 2176,6млн.грн., з яких в загальний фонд надійшло 1393,1млн.грн., в спеціальний - 292,5млн.грн., отримано трансфертів з Державного и обласного бюджетів - 491,0млн.грн. [ 17]

Планові показники, затверджені міською та районними радами на січень-вересень 2008 року, виконані в цілому на 109,6%, по загальному фонду - на 111,7%, по спеціальному - на 126,4%, по трансфертах - на 96,8%. В порівнянні з відповідним періодом 2007 року фінансові ресурси міста збільшилися на 512,6млн.грн. (в 1,3 рази), у тому числі доходи загального фонду - на 382,2млн.грн. (в 1,4 рази), спеціального фонду - на 132,5млн.грн. (в 1,8 рази). Об'єм трансфертів з Державного та обласного бюджетів зменшився на 2,1млн.грн. (на 0,4%).У відповідності з Бюджетним кодексом України основним прибутковим джерелом є податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого в структурі доходів загального фонду складає 69,1%. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року його об'єми зросли в 1,4 рази (з 705,4млн.грн. до 962,8млн.грн.). Одночасно збільшилися надходження і за іншими найвагомішими джерелами формування загального фонду бюджету, зокрема, в 1,4 рази - по сплаті за землю (з 136,2млн.грн. до 188,6млн.грн.), в 2,2 рази - по сплаті за орендоване комунальне майно (з 19,3млн.грн. до 41,8млн.грн.), в 1,5 рази - за місцевими податками і зборами (з 29,4млн.грн. до 44,8млн.грн.), в 1,1 рази - платні за торговий патент на окремі види підприємницької діяльності (з 27,8млн.грн. до 31,8млн.грн.) і по єдиному податку для суб'єктів малого підприємництва (з 66,8млн.грн. до 76,3млн.грн.). Збільшення доходів спеціального фонду в 1,8 рази (292,6млн.грн. проти 160,0млн.грн. за аналогічний період 2007 року) забезпечено зростанням надходжень від продажу землі (116,4млн.грн. проти 51,1млн.грн.), від приватизації міського комунального майна (72,5млн.грн. проти 7,9млн.грн.), від податку з власників транспортних засобів (24,8млн.грн. проти 21,5млн.грн.), власних надходжень бюджетних установ (61,4млн.грн. проти 45,5млн.грн.). До цільового фонду міської ради надійшло 16,4млн.грн. Об'єм трансфертів з Державного і обласного бюджетів в порівнянні з відповідним показником 2007 року зменшився з 493,1млн.грн. до 491,0млн.грн. Слід відзначити, що за минулий період зросли в 1,1 рази субвенції соціального характеру (с 342,3млн.грн. до 375,0млн.грн.), субвенції на будівництво метрополітену (с 44,1млн.грн. до 49,6млн.грн.) і на заходи щодо енергозбереження (с 5,1млн.грн. до 5,5млн.грн.). При цьому, в повному об'ємі надійшли до бюджету міста субвенції на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам дитинства і дітям-інвалідам - 204,7млн.грн., субвенції на виплати, визначені Законом України "Про реструктуризацію заборгованості по виплатах, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним і іншим категоріям працівників учбових закладів" (7,0млн.грн.), на забезпечення централізованих заходів щодо лікування цукрового і нецукрового діабету (6,0млн.грн.), на будівництво і придбання житла військовослужбовцям (3,6млн.грн.), на будівництво метрополітену (49,6млн.грн.). В той же час, з Державного бюджету не надійшли заплановані субвенції на здійснення заходів щодо передачі в комунальну власність міста житлового фонду та об'єктів соціально-культурної сфери Міністерства оборони - 1,7млн.грн., на придбання санаторно-курортних путівок особам пільгового контингенту - 1,8млн.грн., на придбання вагонів для міського електротранспорту - 4,6млн.грн. і на будівництво метрополітену в частині спеціального фонду - 10,0млн.грн.

Видаткова частина бюджету міста Харкова за 9 місяців 2008 року виконана в сумі 1977,6млн.грн. або на 94,9% до уточненого плану звітного періоду, у тому числі витрати за рахунок коштів загального фонду склали 1775,7млн.грн. (98,0% до плану), за рахунок засобів спеціальної фонду - 201,9млн.грн. (74,7%). Окрім цього, проведено погашення муніципальної позики, отриманої до міського бюджету м. Харкова в 2005 році у розмірі 100млн.грн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року об'єм витрат збільшився в цілому на 467,9млн.грн. або в 1,3 рази, з них витрати загального фонду - на 458,7млн.грн. (в 1,3 рази), спеціального - на 9,2млн.грн. (на 4,8%). У структурі видаткової частини бюджету міста 65,4% або 1293,8млн.грн. відноситься на фінансування галузей соціально-культурної сфери. Проти аналогічного показника 2007 року об'єм вказаних витрат зріс в 1,3 рази, у тому числі витрати на утримання установ освіти і охорони здоров'я збільшилися в 1,4 рази (склали 467,6млн.грн. и 392,2млн.грн., відповідно), на культуру і мистецтво, а також на фізкультуру і спорт - в 1,5 рази (49,0млн.грн. та 22,7млн.грн., відповідно), на соціальний захист і соціальне забезпечення з урахуванням трансфертів з Державного бюджету - в 1,1 рази (362,4млн.грн., з яких за рахунок субвенцій, отриманих з Держбюджету, - 332,4млн.грн.). В ході виконання бюджету першочергова увага надавалася захищеним статтям, зокрема, за минулий період на заробітну платню працівників бюджетних установ з нарахуваннями із загального фонду витрачено 750,4млн.грн., що в 1,4 рази більше, ніж за 9 місяців минулого року, на придбання продуктів харчування - 27,1млн.грн. (в 1,4 рази більше), на придбання медикаментів - 24,4млн.грн. (в 1,3 рази), на оплату комунальних послуг і енергоносіїв - 100,3млн.грн. (в 1,1 рази). Збільшення витрат на вказану мету пов'язано із зростанням мінімальної заробітної плати, підвищенням рівня оплати праці працівників бюджетних установ і тарифів на енергоносії. Слід зазначити, що протягом всього звітного періоду заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетних установ, що фінансуються з бюджету м. Харкова, була відсутня. Разом з фінансуванням соціально-культурної сфери, значна частина бюджетних ресурсів витрачалася на утримання і розвиток житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, будівництво і реконструкцію міських об'єктів. Зокрема, за рахунок загального і спеціального фондів бюджету м. Харкова на житлово-комунальне господарство витрачено 270,9млн.грн. або в 1,6 рази більше, ніж за аналогічний період 2007 року. При цьому, в 1,8 рази збільшилися витрати на утримання, капітальний ремонт і будівництво житлового фонду (з 46,9млн.грн. до 83,6млн.грн.), в 2 рази - на утримання, ремонт і реконструкцію доріг (з 57,0млн.грн. до 115,8млн.грн.), в 1,3 рази - на утримання і ремонт мереж зовнішнього освітлення (з 12,8млн.грн. до 16,8млн.грн.), в 1,4 рази - на утримання і ремонт об'єктів озеленення (з 7,7млн.грн. до 10,4млн.грн.). На підтримку і розвиток пасажирського транспорту спрямовано 155,8млн.грн. або в 1,2 рази більше, ніж за 9 місяців 2007 року. При цьому, фінансова допомога ХКП "Горэлектротранс", надана за рахунок засобів міського бюджету в сумі 65,0млн.грн., зросла в 2,1 рази, на придбання трамваїв і тролейбусів спрямовано 10,1млн.грн. В той же час, витрати за рахунок субвенції з Держбюджету на компенсаційні виплати метрополітену, міськелектротранспорту і автотранспорту за пільговий проїзд окремих категорій громадян зменшилися в порівнянні з аналогічним періодом минулого року з 28,5млн.грн. до 25,5млн.грн. (в 1,1 рази). За рахунок коштів бюджету розвитку проведено витрат в сумі 108,6млн.грн. або в 1,1 рази більше, ніж за 9 місяців 2007 року., з них, на будівництво метрополітену спрямовано 43,6млн.грн., на реконструкцію вулиць міста - 18,7млн.грн., на будівництво і реконструкцію водопровідних, теплових і каналізаційних мереж, мереж зовнішнього освітлення, газопровідних та інших інженерних мереж - 12,4млн.грн., на реконструкцію трамвайних колій та переїздів - 6,9млн.грн., на реконструкцію будівлі для міської клінічної лікарні № 30 по проспекту Московському, 195 - 5,8млн.грн., на придбання санітарних автомобілів для КП "Автобаза швидкої медичної допомоги м. Харкова" на умовах лізингу - 4,2млн.грн., на заходи щодо облаштування кладовищ і поліпшення санітарного стану міста - 3,5млн.грн., на проектні роботи майбутніх літ - 2,1млн.грн.

Таким чином, ми бачимо, що доходи зведеного бюджету м. Харкова за 9 місяців 2008 року перевищили 2 млрд. грн. Планові показники, затверджені міською та районними радами були виконані в цілому на 109,6 %. У порівнянні з відповідним періодом 2007 р. фінансові ресурси міста збільшилися у 1,3 рази. Зросли об'єми податкових надходжень у 1,4 рази. Одночасно збільшилися надходження і за іншими найвагомішими джерелами формування загального фонду бюджету. Слід відзначити, що за минулий період зросли в 1,1 рази субвенції соціального характеру, субвенції на будівництво метрополітену. При цьому, в повному об'ємі надійшли до бюджету міста субвенції на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам дитинства і дітям-інвалідам, на забезпечення централізованих заходів щодо лікування цукрового і нецукрового діабету, на будівництво і придбання житла військовослужбовцям.

Видаткова частина бюджету м. Харкова виконана на 94,9 %. У порівняння з аналогічним періодом минулого року об'єм витрат збільшився в цілому у 1,3 рази. Збільшився об'єм витрат на утримання установ освіти, охорони здоров'я, на культуру і мистецтво, фізкультуру і спорт, соціальний захист населення.

Слід зазначити, що протягом всього звітного періоду заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетних установ, що фінансуються з бюджету м. Харкова, була відсутня. Разом з фінансуванням соціально-культурної сфери, значна частина бюджетних ресурсів витрачалася на утримання і розвиток житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, будівництво і реконструкцію міських об'єктів.

3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ І ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

3.1 Концепція реформування місцевих бюджетів

Кабінетом міністрів України Розпорядженням № 308-р від 23.05.2007 було схвалено концепцію реформування місцевих бюджетів. [19] Ця Концепція спрямована на проведення у період до 2011 року реформи у сфері місцевих бюджетів відповідно до стратегічного завдання регіональної політики - створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів, забезпечення їх сталого розвитку, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення.

Концепцію розроблено на основі та на виконання Конституції і законів України, а також з урахуванням положень, передбачених прогнозом показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки, виходячи з принципів Європейської хартії місцевого самоврядування. Метою реформування місцевих бюджетів є зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, посилення впливу системи формування місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток та поліпшення добробуту громадян України.

Реформування місцевих бюджетів, зокрема зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування і розмежування видаткових повноважень органів місцевого самоврядування, повинне відбуватися поетапно з урахуванням суспільно-політичних та економічних умов із збереженням збалансованості бюджетної системи в цілому і у взаємозв'язку з проведенням реформ в галузях бюджетної сфери та інших сферах діяльності.

Місцеві бюджети є вагомою складовою бюджетної системи країни, тому зміна умов їх формування і виконання може суттєво позначитися на збалансованості бюджетної системи, фінансовій безпеці країни в цілому.

Одним із шляхів реформування місцевих бюджетів є вдосконалення бюджетного законодавства до проведення територіальної та адміністративної реформ. Тому необхідною умовою для реалізації Концепції є незмінність законодавства.

Необхідність проведення реформи у сфері місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин обумовлена такими проблемами:

- широкий перелік задекларованих державою соціальних зобов'язань;

- нерівномірність темпів соціально-економічного розвитку регіонів;

- недостатній обсяг дохідної частини місцевих бюджетів;

- високий рівень дотаційності місцевих бюджетів.

Крім того, виникає потреба в удосконаленні системи прогнозування доходів та видатків місцевих бюджетів на наступний бюджетний період і розробленні прогнозу середньострокових показників місцевих бюджетів.

Концепція передбачає перетворення місцевих бюджетів у ефективний інструмент соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць шляхом виконання таких основних завдань:

- зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування;

- підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами;

- удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин;

- запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

- посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів;

- підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотримання бюджетного законодавства;

- забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів.

Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування передбачає:

- посилення заінтересованості органів місцевого самоврядування у підвищенні рівня власних доходів шляхом стимулювання збільшення обсягів виробництва, валової доданої вартості, обсягу інвестицій та рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку;

- щорічне збільшення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на декілька відсоткових пунктів;

- підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи, зокрема системи місцевих податків і зборів та механізму здійснення зарахування податку з доходів фізичних осіб;

- оптимальний розподіл податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним та місцевими бюджетами, передача окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частина податку на прибуток, збір за спеціальне водокористування, плата за видачу ліцензій та інших);

- перерозподіл доходів між місцевими бюджетами та перегляд складу доходів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю тощо).

Для підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів, децентралізації управління бюджетними коштами необхідно:

- чітко розмежувати на законодавчому рівні видатки на виконання делегованих державою і власних повноважень органів місцевого самоврядування;

- конкретизувати видаткові повноваження місцевих бюджетів у галузях бюджетної сфери (окремі видатки на забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров'я, культури і мистецтва, соціального захисту та здійснення заходів у відповідних сферах);

- перерозподілити видатки між державним та місцевими бюджетами;

- переглянути склад видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

- завершити формування бази Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, для отримання детальної інформації про таких осіб (у тому числі членів їх сімей, що мають право на пільги), перелік пільг, якими вони користуються чи мають на них право, та розмір пільг.

Удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин здійснюватиметься шляхом:

- удосконалення методики обчислення видатків місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, у результаті перегляду існуючих і введення нових коригуючих коефіцієнтів з метою врахування особливостей адміністративно-територіальних одиниць та методики обчислення обсягів субвенцій соціального характеру з державного бюджету місцевим бюджетам;

- передбачення у державному бюджеті коштів для місцевих бюджетів на зменшення диференціації у забезпеченні місцевих бюджетів коштами для виконання делегованих повноважень;

- запровадження нового механізму формування місцевих бюджетів шляхом передачі на договірних засадах повноважень відповідних рад щодо складання та виконання бюджетів територіальних громад сіл, селищ і міст районного значення, в яких питома вага дотації вирівнювання на плановий бюджетний період становить понад 70 відсотків обсягу загального фонду відповідного бюджету, відповідній райдержадміністрації (міському виконавчому комітету);

- посилення стимулювання органів місцевого самоврядування до нарощування дохідної бази, для чого необхідно:

здійснити обчислення додаткового фінансового ресурсу, який залишається у розпорядженні місцевих бюджетів, з урахуванням стану виконання прогнозного обсягу доходів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, за три останніх звітних періоди;

передбачити у державному бюджеті кошти для розподілу між місцевими бюджетами, які отримують дотацію вирівнювання та щороку нарощують свою дохідну базу;

спрямувати частину коштів від збільшення надходжень до державного бюджету на соціально-економічний розвиток регіонів, що забезпечили таке збільшення.

Для запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу необхідно:

- конкретизувати цілі, завдання, види планування, перелік показників;

- визначити порядок взаємодії всіх учасників процесу середньострокового бюджетного планування;

- забезпечити врахування показників, передбачених програмами соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу, під час середньострокового планування;

- урегулювати процедуру врахування показників розвитку місцевих бюджетів на середньострокову перспективу під час підготовки проекту Державного бюджету України на відповідний рік, проведення моніторингу їх виконання з подальшим коригуванням зазначених показників;

- розробити теоретико-методологічних засади програмно-цільового методу планування видатків місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

- провести експеримент із запровадження елементів програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів в окремих регіонах;

- розробити програмну класифікації видатків і кредитування місцевих бюджетів;

- скласти типовий перелік бюджетних програм та показників їх виконання органами місцевого самоврядування у частині делегованих повноважень;

- удосконалити процедуру казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів передбачає:

- удосконалення порядку та умов надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів і визначення єдиного підходу до розподілу фінансового ресурсу держави з цією метою, системи моніторингу та аналізу використання таких субвенцій;

- надання субвенцій для реалізації інвестиційних проектів на засадах конкурентності та фінансової участі місцевих бюджетів у їх реалізації з урахуванням таких критеріїв:

- економічна ефективність досягнення цілей проекту із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для його реалізації;

- спрямованість субвенцій на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності;

- рівень забезпечення адміністративно-територіальної одиниці об'єктами соціально-культурної сфери;

- забезпечення інвестиційних програм, строк виконання яких перевищує бюджетний період, необхідними коштами з державного та місцевих бюджетів для завершення їх виконання;

- програмний підхід до здійснення видатків для реалізації інвестиційних проектів згідно із затвердженими програмами соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- оптимізацію переліку субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів, забезпечення їх спрямування на фінансування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіонів;

- сприяння утворенню фондів регіонального розвитку з метою надання фінансової допомоги для розвитку соціальної та інженерної інфраструктури регіонів, джерелом формування яких може бути частина коштів від сплати податку на прибуток підприємств, яка зараховується за місцем провадження виробничої діяльності і місцезнаходженням філій та інших відокремлених підрозділів. Основні засади утворення та функціонування таких фондів визначаються Бюджетним кодексом України;

- удосконалення процедури здійснення запозичень до місцевих бюджетів з метою забезпечення ефективності механізму фінансування органами місцевого самоврядування пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку.

Підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів та посилення контролю і відповідальності за дотриманням бюджетного законодавства здійснюються шляхом:

- надання органам місцевого самоврядування методичної та консультативної допомоги з питань реформування місцевих бюджетів;

- удосконалення процедури фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до повноважень, визначених законодавством, забезпеченням економного та ефективного управління бюджетними коштами відповідно до встановлених напрямів їх використання;

- удосконалення порядку фінансової та адміністративної відповідальності за порушення органами місцевого самоврядування вимог бюджетного законодавства;

- запровадження механізму моніторингу та оцінки ефективності здійснення органами місцевого самоврядування їх повноважень, підвищення відповідальності за здійснення таких повноважень;

- розроблення системи моніторингу результатів роботи органів місцевого самоврядування в умовах реформування місцевих бюджетів;

- запровадження системи щорічної рейтингової оцінки результатів роботи органів місцевого самоврядування з управління бюджетними коштами;

- удосконалення процедури здійснення внутрішнього фінансового контролю в бюджетних установах;

- активізація роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на підвищення ефективності використання бюджетних коштів (оптимізація мережі бюджетних установ, застосування дієвих методів економії бюджетних коштів тощо).

Забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів передбачає:

- надання прозорої інформації про порядок складання бюджетів усіх рівнів, фінансовий стан органів місцевого самоврядування, підготовленої на основі єдиної методики збору, обробки та надання інформації;

- визначення порядку збору та узагальнення інформації, яка характеризує стан і якість управління коштами місцевих бюджетів;

- удосконалення інформаційно-статистичної бази соціально-економічних показників розвитку регіонів;

- запровадження публічного обговорення щорічних звітів про виконання місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування;

- запровадження міжнародних стандартів фінансової і статистичної звітності для проведення незалежної фінансової експертизи та зовнішнього аудиту на місцевому рівні.

Реформування місцевих бюджетів здійснюватиметься двома етапами:

На першому етапі (2007-2008 роки) передбачається забезпечити:

- уточнення положень Бюджетного кодексу України в частині переліку доходів, видатків місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин;

- удосконалення Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами;

- розроблення методики визначення стандартів надання основних соціальних послуг населенню та їх вартості;

- розроблення теоретико-методологічних засад програмно-цільового методу планування видатків місцевих бюджетів і запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

- вдосконалення нормативно-правового регулювання правовідносин, пов'язаних із здійсненням запозичень до місцевих бюджетів;

- розроблення методики визначення депресивних територій та програм подолання депресивності;

- надання методичної та консультативної допомоги органам місцевого самоврядування з метою підвищення ефективності і якості управління коштами місцевих бюджетів та проведення реформи місцевих бюджетів.

На другому етапі (2009-2011 роки) передбачається подальше удосконалення бюджетного та податкового законодавства з метою зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування у середньостроковій перспективі, що забезпечить цілісність, послідовність і стабільність державної фінансової політики у сфері місцевих фінансів, а саме:

- підвищення ефективності управління коштами місцевих бюджетів шляхом запровадження нормативів фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які ґрунтуються на соціальних стандартах;

- запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів;

- сприяння створенню фондів регіонального розвитку;

- подальше посилення інвестиційної складової місцевих бюджетів.

3.2 Нове фінансування місцевих бюджетів

Наступного року місцеві бюджети додатково отримають понад 43 млрд. гривень. Таку заяву зробила Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко на нараді щодо формування міжбюджетних відносин на 2009 рік, яка відбулася в Кабінеті Міністрів з представниками місцевої влади. Слід зазначити, що така «революційна» цифра сформувалася в ході не однієї зустрічі. Нинішня завершальна. Як відомо, 15 вересня проект держбюджету-2009 має бути у Верховній Раді. А от про те, що міста, райони, області відчують докорінно іншу фінансову політику, урядовці говорили ще в ході прискореного формування бюджету-2008. Тож принципово нове фінансування місцевих бюджетів ґрунтуватиметься на двох документах: [18]

1.Зміни до Бюджетного кодексу.

Вони передбачають таку істотну для місцевих бюджетів позицію, як повна і безпосередня передача певних доходів, які нині перераховуються в держбюджет, на місця. Зокрема, це плата за ліцензії та сертифікати, державну реєстрацію, збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення, частина податку на прибуток. Також прогнозується збільшення доходів на виконання власних повноважень. Такі нововведення разом із запровадженням податку на нерухомість додадуть до місцевої казни 7,8 млрд. грн.

Водночас частину місцевих видатків держава зобов'язується перекласти на свої плечі. Передусім ідеться про повне утримання позашкільних закладів, дитячих садків. На поліпшення їхньої матеріальної бази уряд прогнозує витратити 1,5 млрд. грн. Не будуть обійдені увагою центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, професійної реабілітації інвалідів тощо.

Передається з держбюджету на місцевий рівень виплата щомісячної грошової допомоги на харчування чорнобильцям, утримання професійно-технічної освіти, адже тільки на місцях раціонально можна вирішити, які саме професії тут потрібні, як такі заклади фінансувати.

2.Децентралізація видатків.

Як зазначила Юлія Тимошенко центральні органи виконавчої влади забагато рішень утримують у своїх руках. Тому необхідно передати в розпорядження місцевим бюджетам значні суми.

Скажімо, щоб вони мали змогу самостійно опікуватися питаннями охорони здоров'я -- купувати лікарські засоби, сприяти розвитку донорства, допомагати хворим на цукровий діабет тощо.

Вочевидь, місцева влада краще знає, що треба і в якій послідовності реформувати комунальне господарство, в тому числі в сільській місцевості, ліквідувати наслідки підтоплення та вирішувати інші питання, які стосуються добробуту жителів. Завдяки такій децентралізації місцеві бюджети в 2009 році зможуть додатково отримати 3 млрд. 226 млн. грн.

Не менш важлива частина фінансів, яка передаватиметься в розпорядження місцевим органам з центрального бюджету, це субвенції та дотації на соціально-економічний розвиток територій. Як правило, щороку місцеві керівники нарікали, що вони надходили із значним запізненням і розписувалися не на ті витрати, які потребували населені пункти.

Віднині 5 млрд. 455 млн. матимуть у своєму розпорядженні місцеві бюджети, а розписані вони будуть пропорційно кількості жителів, що проживають на тій чи тій території. Передбачається, що ці гроші працюватимуть на створення рекреаційних зон, заповідників, йтимуть на придбання шкільних автобусів, карет швидкої допомоги, комп'ютеризацію шкіл, модернізацію ФАПів та амбулаторій, придбання електротранспорту, розвиток метрополітенів тощо.

Також значно будуть збільшені видатки на підготовку до Євро-2012, а розпоряджатимуться ними на місцевому рівні приймаючі міста. Урядовим документом закріплено й позицію про те, що збір за забруднення довкілля залишається там, де існує така загроза. Те саме стосується транспортного збору. Загалом цільова сума становитиме 4 млрд. 198 млн.

Врахували урядовці і проблеми малих міст, які до останнього фінансувалися за залишковим принципом. Щоправда, цього року на видатки розвитку для них заплановано один млрд.. грн.. спеціальних субвенцій. На наступний рік закладено таку ж суму.

В цілому влада в країні дуже централізована. І децентралізувати її тільки фінансовими потоками не вдасться. Потрібно невідкладно проводити зміни до Конституції, які дадуть змогу місцевій владі мати свої виконавчі структури

Уряду і владі на місцях треба скоординувати зусилля для перегляду законів, які регулюють роботу місцевих органів влади в бік посилення місцевого самоврядування. Такі комплексні заходи дадуть змогу уникнути політичних протистоянь.

ВИСНОВКИ

Таким чином, ми бачимо, що ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.

Аналогічне становище складається у межах регіону, коли органи самоврядування акумулюють виробничі й економічні можливості низки підприємств для розв'язання загальнорегіональних проблем, виступаючи при цьому не лише як адміністративні органи, а й як економічний партнер. Проте чітко не визначена компетенція кожного адміністративно-територіального утворення не забезпечує реального самоврядування на всіх рівнях ієрархічної системи управління господарством держави.

Основою економічної самостійності регіону є його власність. Власність, не закріплена юридично, не забезпечує регіонам економічної основи. Питання про право на власність, краще розуміння якого сприятиме ефективності державних економічних реформ, сьогодні інтенсивно обговорюється у зв'язку із проблемою розмежування компетенцій держави й органів самоврядування в економічній та господарській діяльності. Ключ до розумного розв'язання цієї проблеми лежить у визнанні того факту, що власність -- це перелік прав:

право на прибуток від засобів виробництва, право на їх використання, право на продаж власності, право на передачу її у спадок тощо.

В умовах самоврядування особливе місце серед найрізноманітніших форм власності посідає територіальна власність. Її об'єктом є земля, природні ресурси, підприємства матеріального виробництва, заклади соціальної сфери (народної освіти, охорони здоров'я, торгівлі, громадського харчування, культури тощо), розташовані на відповідній території і закріплені Законами України "Про власність" та "Про місцеве самоврядування".