Державне казначейство України та Єдиний казначейський рахунок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне казначейство України та Єдиний казначейський рахунок

Зміст

4. Функції Державного казначейства України та їх нормативно-правове регламентування

32 Структура ЄКР та оптимальність організації його моделі на обласному рівні

60. Особливості формування даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій в органах ДКУ

Задача 4

Використана література

4. Функції Державного казначейства України та їх нормативно-правове регламентування

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 р. № 590.

Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи. Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу.

Суть діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обов'язкових платежів та проведення видатків державного бюджету через оплату рахунків суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпорядникам коштів.

Сутність казначейства як і будь якого іншого поняття чи категорії проявляється у виконуваних функціях, які характеризують прояв його суті в дії, а також завдання, права та обов'язки, пов'язані з його діяльністю.

Відповідно до Положення про Державне казначейство за від 31 липня 1995 р. №590 на Державне казначейство в Україні покладено виконання таких функцій:

здійснює касове виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування за доходами та видатками;

організовує управління наявними коштами державного бюджету, державних позабюджетних фондів і бюджетів самоврядування у межах видатків, визначених на відповідний період;

здійснює контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтверджуючих документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів;

проводить облік касового виконання та складання звітності про стан виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;

здійснює облік, обслуговування та погашення зовнішнього і внутрішнього боргів держави відповідно до чинного законодавства;

здійснює розмежування загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, проводить взаєморозрахунки між ними. Розмежування з бюджетами нижчого рівня здійснюються за умови укладання угод між органами Держказначейства та відповідними Радами;

відповідно до укладених угод відкриває та обслуговує рахунки розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства;

здійснює оплату рахунків за дорученням розпорядників бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів. При цьому Держказначейство не несе відповідальності за зобов'язаннями, прийнятими розпорядниками бюджетних коштів;

отримує звіти про виконання кошторисів доходів і видатків від розпорядників бюджетних коштів, здійснює звірку даних обліку органів Держказначейства з даними обліку розпорядників;

здійснює у безспірному порядку стягнення належних державному бюджетові коштів по взаєморозрахунках між бюджетами;

забезпечує роботу інформаційно-обчислювальної системи Держказначейства та її взаємодію з інформаційними системами Національного та комерційних банків України, міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади, установ та організацій;

управляє поточними залишками казначейських рахунків з метою отримання доходів та зарахування їх до загального та спеціального фондів державного бюджету;

розробляє та затверджує нормативно-правові акти та єдині правила організації роботи з питань казначейського виконання бюджетів усіх рівнів, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ, відкриття рахунків в органах Державного казначейства;

здійснює роботу щодо добору, розстановки кадрів, створення ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, забезпечує проведення єдиної державної політики з питань державної служби в органах Держказначейства;

організовує та здійснює внутрішньосистемний контроль і аудит;

здійснює інші функції, передбачені чинним законодавством України.

При цьому Державне казначейство має реалізувати принцип Єдиного казначейського рахунку державного бюджету у поєднанні з централізованою системою, яка дасть змогу

мати вичерпну інформацію про щоденний стан державних фінансів, забезпечить можливість маневрування фінансовими ресурсами держави. За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій акумуляції коштів Державного бюджету України, їх зберігання та перерахування за дорученням органів Державного казначейства, а також прийом, зберігання та видачу готівки. А за міністерствами та відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямами видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.

Як свідчить світовий досвід, такий розподіл функцій щодо касового виконання державного бюджету між фінансовою та банківською системами є найбільш ефективним, оскільки дає можливість зосередити всі важелі управління державним бюджетом у руках головного фінансового агента держави в особі Державного казначейства України.

Для виконання своїх функцій Державне казначейство має право:

бути учасником системи електронних платежів Національного банку України;

відкривати, використовувати та закривати в установах банків кореспондентські рахунки в національній та іноземній валютах;

отримувати безоплатно від Національного та комерційних банків інформацію про наявність та рух коштів за поточними, депозитними, бюджетними та іншими рахунками розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів інформацію про статистичні дані щодо виконання державного бюджету та бюджетів самоврядування;

вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та банків дотримання встановленого порядку виконання бюджетів;

призупиняти або обмежувати за рішенням Голови Держ-казначейства та його заступників, а також керівників територіальних органів Держказначейства здійснення операцій за рахунками розпорядників бюджетних коштів у разі порушення ними встановленого порядку використання бюджетних коштів, а також неподання кошторисів та звітності про їх надходження та використання;

вживати заходи щодо усунення виявлених порушень при проведенні розрахунків (взаєморозрахунків) за доходами та видатками державного бюджету та бюджетів самоврядування за повідомленням контролюючих та правоохоронних органів, а також вимагати усунення виявлених порушень від усіх учасників зазначених розрахунків;

укладати з установами, організаціями та підприємствами усіх форм власності угоди, що забезпечують виконання функцій, покладених на Держказначейство;

відмовляти розпорядникам бюджетних коштів у відкритті рахунків без укладання відповідної угоди;

видавати разом з Національним банком України, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні нормативні акти;

має інші права, передбачені чинним законодавством України.

Свою роботу Державне казначейство організовує відповідно до Положення "Про Державне казначейство України", затверджене постановою Кабінету Міністрів від 31 липня 1995 р. №590 (див. додаток 1). Розмежування повноважень між регіональними органами в частині фінансування видатків здійснюється за ознаками значення того чи іншого об'єкта фінансування і місця його розташування.

32. Структура ЄКР та оптимальність організації його моделі на обласному рівні

Державне казначейство України здійснює платежі за видатками державного бюджету через систему своїх органів шляхом безготівкового перерахування коштів. З цією метою у в органах Державного казначейства відкрито бюджетний рахунок, який називається "Єдиний казначейський рахунок".

Єдиний казначейський рахунок - це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, що відкриті в органах казначейства за відповідними балансовими рахунками, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі державного та місцевих бюджетів та надходження з інших джерел, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів. Він має об'єднати систему рахунків, що діятимуть в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства провадять операції за доходами і видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до затверджуваного щороку Закону України "Про Державний бюджет України".

Після прийняття рішення про місцевий бюджет розпорядникам коштів забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів АР Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.

Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу виконання місцевих бюджетів здійснюється фінансовими органами виконавчих органів місцевого самоврядування (в областях і районах - фінансовими органами держадміністрацій), на які покладено загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету та координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів згідно з пунктом 2 цієї статті в Україні впроваджується казначейська система обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства.

Донедавна місцевим бюджетам були притаманні хронічне перефінансування одних статей видатків та недофінансування інших, постійне накопичення кредиторської заборгованості, значні зловживання при проведенні фінансових операцій з коштами бюджетів та їх нецільове використання. Власне проблема тимчасової нестачі грошових коштів, що постає нині перед місцевими бюджетами, та покладення на казначейські органи функції покриття касових розривів у процесі управління грошовими потоками місцевих бюджетів стала ключовою при прийнятті рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування. При цьому такі операції мають здійснюватися шляхом використання тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства замість залучення кредитів на ринку позикових капіталів.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до рішень рад згідно з розписами відповідних місцевих бюджетів.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами казначейства в межах функцій, визначених статтею 48 Бюджетного кодексу, а саме:

обслуговують місцеві бюджети за доходами та видатками, кошториси розпорядників та плани використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;

установлюють механізм відкриття та відкривають аналітичні рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) у розрізі видів платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів усіх рівнів;

здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених Бюджетним кодексом України та рішеннями рад про бюджет;

здійснюють розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів, у розмірах визначених законодавством та розподілені кошти перераховують за належністю;

готують платіжні документи і проводять повернення надміру та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів виконавчої влади, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень. Висновки щодо повернення надмірно та/або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів подаються органами стягнення на виконання до відповідних органів Державного казначейства. Органи казначейства протягом 5 робочих днів виконують отримані висновки. При умові надходження до органів Державного казначейства рішень органів судової влади про повернення коштів, ці рішення виконуються органами Держказначейства відповідно до вимог нормативно-правових актів, а копії цих рішень передаються до органів стягнення з метою інформування цих органів;

здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами та перераховують їх до відповідних бюджетів. Органи Державного казначейства України несуть відповідальність за повноту і своєчасність проведення розрахунків за міжбюджетними трансфертами бюджетів;

щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки із здійснення видатків для кожного місцевого бюджету;

здійснюють операції по зарахуванню та перерахуванню коштів на аналітичні рахунки, відкриті в органах Держказначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів на підставі перевірених підтверджуючих документів, зареєстрованих зобов'язань, платіжних доручень та відповідно до планових показників, передбачених відповідними місцевими бюджетами і кошторисами розпорядників або планами використання бюджетних коштів одержувачів;

ведуть бухгалтерський облік операцій, що виникають у процесі виконання місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників коштів та планів використання бюджетних коштів одержувачів коштів місцевих бюджетів;

здійснюють попередній фінансовий контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

складають звітність про виконання місцевих бюджетів.

У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів беруть участь й інші органи виконавчої влади, функції яких розподіляються наступним чином:

Фінансові органи:

здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

беруть участь у складанні відповідних місцевих бюджетів;

затверджують розписи доходів загального та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів та забезпечують протягом бюджетного періоду відповідність розписів встановленим бюджетним призначенням;

повідомляють органи Державного казначейства про внесення змін у розпис доходів загального та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів;

здійснюють прогнозування та аналіз доходів місцевих бюджетів;

щоденно аналізують, згідно інформацій органів Державного казначейства, надходження податкових та інших обов'язкових платежів до місцевих бюджетів у розрізі кодів класифікації доходів бюджету;

готують інформації про виконання місцевих бюджетів органам виконавчої влади;

аналізують звітність про виконання місцевих бюджетів та готують пропозиції за наслідками аналізу;

проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів з відповідними органами Державного казначейства та Державної податкової служби.

Органи Державної податкової служби:

здійснюють облік податкових та інших обов'язкових платежів в розрізі видів надходжень та платників податків;

проводять звірку надходжень до місцевих бюджетів з відповідними органами Державного казначейства та фінансовими органами;

складають списки платників податків та подають їх органам Державного казначейства та фінансовим органам;

повідомляють платників податків про реквізити відкритих в органах Державного казначейства аналітичних рахунків для зарахування доходів до місцевих бюджетів;

складають звіти за формою 1-П та інші звіти, встановлені чинними нормативними документами, надають їх органам Державного казначейства та вищестоящим органам Державної податкової служби.

Контрольно-ревізійні органи:

здійснюють послідуючий контроль за використанням бюджетних коштів;

проводять тематичні перевірки та ревізії виконання місцевих бюджетів області.

Органи місцевого самоврядування:

складають, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;

вносять і затверджують зміни до відповідних бюджетів;

встановлюють перелік місцевих податків та зборів, які сплачуються до відповідних місцевих бюджетів;

отримують у відділеннях Державного казначейства виписки з рахунків по обліку надходжень до місцевих бюджетів, на підставі яких здійснюють облік доходів.

Районні та обласна ради затверджують районні та обласний бюджети і контролюють їх виконання.

Районні та обласна державні адміністрації складають та виконують районні та обласний бюджети.

Платники податків сплачують платежі до місцевих бюджетів через установи банків, у яких вони обслуговуються.

Банківські установи, в яких обслуговуються платники податків перераховують грошові кошти через систему електронних платежів Національного банку України на аналітичні рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства в розрізі місцевих бюджетів та кодів бюджетної класифікації доходів.

Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів має стати важливим кроком у напрямку:

створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбюджетних відносин;

формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях виконання бюджету;

посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та попередження нецільового використання коштів на стадії прийняття зобов'язань та здійсненні платежу;

запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим казначейська система виконання місцевих бюджетів не позбавляє місцеві органи влади прав, гарантованих їм Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а створює належні умови для ефективного виконання покладених на них повноважень. Це відбувається завдяки посиленню контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів, отриманню від органів Держказначейства повної та оперативної інформації про фінансові операції з коштами місцевого бюджету і поліпшення управління бюджетними зобов'язаннями. При цьому органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення у процесі виконання місцевого бюджету, а органи казначейства мають повноваження щодо забезпечення та контролю за реалізацією цих рішень з боку розпорядників бюджетних коштів місцевого бюджету.

Створення системи "єдиного казначейства" ставить місцеві органи влади в рівні умови, оскільки перерахування міжбюджетних трансфертів здійснюється органами Держказначейства відповідно до встановлених нормативів щоденних перерахувань від обсягу надходжень доходів державного бюджету на регіональні рахунки казначейства.

Казначейське виконання місцевих бюджетів значно посилює контроль за використанням бюджетними організаціями бюджетних коштів, передбачених на їхнє утримання і проведення заходів. Адже воно забезпечує щоденний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів, дотриманням штатної, фінансової і касової дисципліни, відповідність наданих до оплати документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо) вимогам чинного законодавства.

60. Особливості формування даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій в органах ДКУ

Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, із обов'язковим зазначенням їх статусу (розпорядник або одержувач), з урахуванням необхідності забезпечення своєчасного її подання до відповідного органу Державного казначейства України.

Юридична особа, що включається до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

Установа (організація, підприємство) не може бути включена одночасно до мережі головного розпорядника та розпорядника нижчого рівня за одним кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Одержувачі коштів включаються у мережу відповідного розпорядника.

Юридичні особи, які відповідно до укладених договорів виконали для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надали послуги, поставили товари), не включаються до мережі відповідного розпорядника, а оплата виконаних робіт (наданих послуг тощо) здійснюється на підставі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, актів виконаних робіт, звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, листів-погоджень у випадках, передбачених законодавством, накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків до них, рахунків-фактур, трудових угод, заявок на перерахування коштів на карткові рахунки тощо шляхом перерахування належних коштів (відшкодування витрат за фактично здійснені роботи, надані послуги) на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банку.

Підрозділи розпорядників бюджетних коштів, які не є юридичними особами, в тому числі розташовані на різних адміністративних територіях, не включаються до мережі відповідного розпорядника.

Бюджетна установа (організація) не може бути одночасно головним розпорядником та/або розпорядником бюджетних коштів різних бюджетів.

Головний розпорядник бюджетних коштів не може бути включений до мережі іншого головного розпорядника в якості розпорядника коштів нижчого рівня.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одночасно до мережі декількох головних розпорядників бюджетних коштів.

Інформація щодо мережі розпорядника подається до відповідного органу Державного казначейства за формою, наведеною у додатку 9 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджено наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 №205 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.11.2002 за №259/7580.

У графі „Рівень розпорядника коштів (РРК)" вказується рівень підпорядкованості юридичної особи, що включена у мережу розпорядника, що позначається таким чином через присвоєння відповідного коду: головному розпоряднику - 1;

розпорядникам коштів нижчого рівня, що мають мережу - 2; бюджетним установам, що не мають мережі - 3; одержувачам бюджетних коштів - 9.

У графі „Код розпорядника коштів" вказується код, присвоєний розпоряднику (одержувачу) у Єдиному реєстрі розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, який формується Державним казначейством України. Порядок створення Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів визначається Державним казначейством України.

До мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів включаються установи (організації, підприємства), внесені до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів. Установи (організації, підприємства), не внесені до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, не можуть бути включені у мережу розпорядника коштів місцевих бюджетів.

Головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня подають на паперових і електронних носіях до органу Державного казначейства України за місцезнаходженням дані щодо мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів, погоджені з відповідним фінансовим органом, за формою, наведеною у Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року.

У разі необхідності розпорядниками бюджетних коштів можуть вноситися зміни до мережі, що виникають внаслідок включення до мережі нової установи, вилучення установи з мережі, при уточненні або зміні реквізитів (назви чи місця обслуговування) тощо.

Про зміні мережі установ головні розпорядники коштів та розпорядники коштів нижчого рівня повідомляють відповідні органи Державного казначейства

України за місцем обслуговування. Реєстр змін до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів з їх обґрунтуванням, погоджений відповідним фінансовим органом, подається на паперових та електронних носіях за формою, наведеною у Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Органи Державного казначейства здійснюють перевірку відповідності поданої мережі розпорядника бюджетних коштів із положеннями Методичних рекомендацій та інших законодавчих і нормативно-правових актів. У разі недотримання розпорядником бюджетних коштів установлених вимог при складанні мережі та внесенні змін до неї, документ повертається органом Державного казначейства розпоряднику бюджетних коштів на доопрацювання із відповідною позначкою.

Відповідальність за достовірність даних, наведених у мережі, несуть розпорядники бюджетних коштів. Органи Державного казначейства є користувачами мережі розпорядників бюджетних коштів.

державне казначейство єдиний казначейський рахунок

Задача 4

Складіть відомість № 2М розподілу фіксованого сільськогосподарського податку за 25.09.2002 р., якщо на рахунок ВДК у Полонському районі надійшли від сільськогосподарських товаровиробників кошти, а саме:

ФГ „Козак” 1158,30

СФГ „Тетяна” 947,88

ФГ „Колійчука” 1539,40

СФГ „ Лапківці” 546,80

СФГ „Світлана”2371,70

ФГ „Іванківці”1151,48

Загальна сума надходження сільськогосподарського податку з початку року становить 55947,36 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.98 № 320-ХІУ органи Державного казначейства розподіляють суми фіксованого податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 30 відсотків, на обов'язкове державне пенсійне страхування - 68 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки.

Таблиця. Відомість розподілу коштів, тимчасово віднесених на доходи бюджету

Код бюджетної класифікації	Надходження	%	Відрахування
	За місяць	З початку року		За місяць	З початку року
16040100	7715,56	55947,38
Місцевий бюджет			30,0	2314,67	16784,21
Пенсійний фонд			68,0	5246,58	38044,2
Фонд соцстрахування			2,0	154,31	1118,9

Використана література

Булгакова С.О., Базанова Н.В., Єрмошенко Л.В та ін. Казначейська система виконання бюджету: Підручник.-К.:КДТЕУ,2000.- 250 с.

Бюджетний Кодекс України. Затв. ВРУ 21.06.2001р. № 2542-III.// Офіційний вісник України.-К., 2001.- № 29.

Виконання місцевих бюджетів на основі положень Бюджетного кодексу України. Навчальний посібник/ С.І. Мельник, С.Б. Ільїних, І.Ф. Щербина, Н.І. Сушко, А.Н. Анісімова, З.М. Луценко, Дж. Хансен, Дж. Гес., У. Тріск, В.М. Терес, С. Лідс, О.І. Лісніченко - К.:Міленіум, 2002. - 280с.

Жибер Т.В. Державне казначейство України: становлення, проблеми, перспективи// Фінанси України.-2001.- №1.- С.40-46.

Порядок виконання державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи, затверджений Наказом Державного казначейства України від 10 серпня 2001 року N140, зі змінами та доповненнями// Казна, 200. - №10. - С. 7-16.

Тітова Т. Історичні аспекти виникнення та розвитку Державного казначейства//Економіка. Фінанси. Право.- 2001.-№ 2.- С.18-22.

Ткаченко І.Т. Звітність бюджетних організацій: Навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 2000. - 216с.

Токар Д. Нам потрібна надійна законодавча база та належне технічне забезпечення // Казна. - 2002. - №9. - С.4-5.

Форкун І.В., Шацька В.М., Фролова Н.Л. Основи казначейської справи: Навчальний посібник. - Хмельницький: ТУП, 2003. - 335с.

Ховард К. и др. Экономическая теория: Учебник для вузов.-М.:Банки и биржи, ЮНИТИ,1997.-278 с.

Чечуліна О. Держказначейство здолало вже найскладніший етап свого розвитку // Казна. - 2002. - №5. - С.3-5.

Размещено на Allbest.ru