Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності підприємства

З М І С Т

Вступ

1. Загальне ознайомлення із структурою управління та організацією економічної роботи ТД ТзОВ "Континіум-Галиччина"

2. Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів ТД ТзОВ "Континіум-Галиччина"

3. Фінансові результати та їх використання

4. Організація грошових розрахунків на підприємстві

5. Фінансове планування в ТД ТзОВ "Континіум-Галиччина"

6. Аналіз фінансового стану ТД ТзОВ "Континіум-Галиччина"

7. Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності підприємства

8. Характеристика виконуваних робіт під час практики

Висновки

Література

Додатки

ВСТУП

Сучасний спеціаліст у галузі фінансового менеджменту повинен володіти не тільки необхідною сумою теоретичних знань, але й вмінням застосовувати їх на практиці і кваліфіковано вирішувати практичні завдання. Зважаючи на актуальність даних проблеми, ще під час навчання, студенти проходять виробничу практику на підприємствах. Роль виробничої практики особливо зростає в теперішній час, коли питання економічного розвитку, раціонального використання природних, матеріальних, фінансових, трудових і територіальних ресурсів набувають першочергового значення в регіональній політиці.

Для забезпечення успішного функціонування підприємства у майбутньому потрібно не тільки вдосконалювати діяльність в середині підприємства, а і весь час намагатися випередити конкурентів, створювати вагомі переваги над ними, шукати шляхи найбільшого задоволення потреб споживачів.

Об'єктом виробничої практики є Торговий дім ТзОВ «Континуум-Галиччина».

Метою виробничої практики є:

аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів організації;

навчитися узагальнювати та аналізувати отриману інформацію;

проаналізувати фінансовий стан підприємства.

Метою практики є також розширення кругозору майбутнього спеціаліста, підвищення його професійної культури, культурного рівня, вивчення особливостей структурної організації підприємства в умовах господарської взаємодії і становлення ринкових відносин.

Згідно з метою і об'єктом дослідження було визначено такі завдання:

ознайомлення із структурою організації;

ознайомлення з первинною фінансовою, економічною, маркетинговою, менеджерською та іншою інформацією і методикою її опрацювання;

вміння робити фінансовий аналіз розвитку організації, складати довідки про різноманітні господарські та інші об'єкти;

закріпити вміння працювати на комп'ютері і в мережі INTERNET для отримання необхідної інформації.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація. На практиці також використовувалися методичні прийоми збору, обробки та аналізу інформації, узагальнення первинних матеріалів, співставлялися власні спостереження з матеріалами учбової і наукової літератури.

В процесі практики застосовувалися навики підготовки статистичних і текстових матеріалів, складалися доповіді, пояснювальні записки, характеристики об'єктів. Крім того використовувалися нові методи виробничої діяльності, методи дослідження і управління із застосуванням ЕОМ і сучасних технічних засобів.

Структура звіту. Звіт складається із вступу, восьми розділів, висновків, літератури та додатків.

1. Загальне ознайомлення із структурою управління та організацією економічної роботи ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина»

Торговий дім ТзОВ «Континіум-Галиччина» створене на базі злиття двох підприємств «Континіум» і «Галиччина». Історія організації бере свій початок з невеликого підприємства «Континіум», організованого ще у 1996 році, яке займалося підприємницькою діяльністю.

Подальші роки за рахунок власних капіталовкладень переоснащене підприємство розширило номенклатуру виробництва, освоїло нові ринки збуту. На сьогодні Торговий дім ТзОВ «Континіум-Галиччина» одне з найбільших підприємств у Західному регіоні. Воно займається виробництвом і збутом не тільки харчових продуктів, а також нафтопродукції.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях всім належним йому майном, на яке відповідно до чинного законодавства України може бути звернено стягнення.

Товариство не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає зобов'язаннями Товариства.

Товариство не несе відповідальності по зобов'язаннях акціонерів. Акціонер несе відповідальність по зобов'язаннях Товариства в межах загальної вартості належ йому акцій.

Товариство має самостійний баланс, поточні рахунки у банківських установах, круглу печатку із своїм найменуванням українською мовою, штампи, печатки, фінансові бланки зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак (знак обслуговування), які затверджуються Правлінням Товариства, а також інші реквізити. Товариство відкриває в установах банків рахунки в національній та іноземних валютах для розрахункових операцій за місцем свого знаходження, так і за місцем знаходження своїх філій та представництв. Товариство самостійно обирає банки для здійснення кредитно-розрахункових операцій.

Метою господарської діяльності Товариства є найбільш ефективне використання власного та іншого майна шляхом запровадження сучасних технологій, форм організації виробництва, залучення інвестицій (в тому числі іноземних) для насичення споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції та отримання прибутку для наступного його розподілу відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства.

Господарська діяльність Товариства реалізується шляхом здійснення фінансової, виробничої, торгівельної, орендної, лізингової, інвестиційної, маркетингової, постачальницької, будівельної, науково-дослідної діяльності, проектної, дилерської, експортно-імпортної, представницької, благодійницької, культурно-освітньої та іншої діяльності, що відповідає меті створення та подальшої діяльності Товариства.

Майно Товариства визначається як виробничі і невиробничі фонди, речі, сукупність речей, гроші, цінні папери, нерухомість, майнові права та інші цінності (включаючи матеріальні активи), які мають вартісне значення, виробляються Товариством або використовуються у діяльності Товариства, відображаються в балансі Товариства і належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Джерелами формування майна у процесі господарської діяльності Товариства є:

-- доходи, що отримані від господарської діяльності;

-- кредити (позики) банків та інших фінансових установ;

-- доходи, що отримані від розміщення чи реалізації цінних паперів;

-- надходження від діяльності залежних підприємств, заснованих Товариством;

-- безоплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних осіб та громадян;

-- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є власником:

-- майна, набутого у ході корпоратизації державного підприємства Луцький приладобудівний завод;

-- виробленої продукції; доходів, одержанню від реалізації продукції та від видів господарської діяльності;

-- доходів від цінних паперів, що обліковуються на його балансі;

-- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань національних та іноземних підприємств, організацій та громадян;

-- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством України.

Товариство, здійснюючи права власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать меті діяльності Товариства, зокрема з продажу, обміну, передачі в оренду чи заставу засобів виробництва та інших матеріальних цінностей, використання та відчуження, інший спосіб.

Органи управління та контролю Товариства:

1. Загальні збори акціонерів Товариства.

2. Наглядова (Спостережна) рада.

3. Правління Товариства.

4. Ревізор.

5. Корпоративний секретар.

Товариство самостійно визначає перспективу розвитку, планує та забезпечує діяльність, виходячи з необхідності забезпечення виробничого та соціального підвищення доходів.

Плани (виробничі програми) розробляються Правлінням спільно з (Спостережною) радою Товариства.

Товариство реалізує товари, послуги, маймо за цінами і тарифами, які встановлює самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, за державними (регульованими) цінами і тарифами.

Соціальні та трудові гарантії працівників Товариства визначаються законодавством України.

Локальними нормативними актами Товариство може встановлювати доплати відповідно до чинного законодавства, трудові та соціально-побутові пільги для своїх працівників.

Контроль за додержанням чинного трудового законодавства покладається на Голову Правління Товариства.

Нагляд та контроль за додержанням законодавством про працю, а також іншого законодавства, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

Фінансово-господарська діяльність Товариства здійснюється відповідно з цілями, які затверджуються Загальними зборами акціонерів Товариства.

Товариство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до чинного законодавства України та у межах предмету-діяльності Товариства.

Товариство має право здійснювати експорт та імпорт виробничо-технічної та будь-якої іншої продукції, матеріалів, сировини в порядку визначеному законодавством, направляти спеціалістів та приймати іноземних партнерів для обміну досвідом, укладання угод та надання послуг.

Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок Товариства і використовується ним самостійно на підставі рішення Голови Правління Товариства з дотриманням вимог законодавства України.

2. Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина»

управління фінансовий менеджер

Капітал товариства складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.

Резервний капітал, призначений для відшкодування можливих збитків товариства, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року.

Розвиток підприємства вимагає, перш за все, мобілізації і підвищення ефективності використання власного капіталу, оскільки це забезпечує зростання його фінансової стійкості і рівня платоспроможності. Тому першочергову увагу повинно бути надано оцінці вартості власного капіталу в розрізі окремих його елементів і в цілому.

Оцінка вартості власного капіталу має ряд особливостей, основними з яких є:

а) необхідність постійного корегування балансової суми власного капіталу в процесі здійснення оцінки;

б) оцінка вартості власного капіталу, що залучається, значною мірою носить умовний характер;

в) суми виплат власникам капіталу входять до складу оподатковуваного прибутку, що збільшує вартість власного капіталу порівняно з позиковим;

г) залучення власного капіталу пов'язане з більш високим рівнем ризику інвесторів, що збільшує його вартість на розмір премії за ризик;

д) залучення власного капіталу не пов'язане, як правило, з поворотним грошовим потоком по основній його сумі, що визначає вигідність використання цього джерела підприємством, незважаючи на більш високу його вартість;

Вартість нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду оцінюється з врахуванням певних прогнозних розрахунків. Оскільки нерозподілений прибуток є тією капіталізованою її частиною, яка буде використана в наступному періоді, то ціною сформованого нерозподіленого прибутку є заплановані на її суму виплати власникам, яким вона належить.

Процес управління вартістю нерозподіленого прибутку визначається перш за все сферою його використання - інвестиційною діяльністю. Тому цілі управління цією частиною капіталу підпорядковані цілям інвестиційної політики підприємства і відповідно норма інвестиційного прибутку (внутрішня ставка прибутковості) завжди повинна співвідноситись з рівнем вартості нерозподіленого прибутку.

Процес управління вартістю залучення власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризується високим рівнем складності і вимагає відповідно високої кваліфікації виконавців. Це управління здійснюється шляхом розробки і реалізації емісійної політики підприємства, а також його дивідендної політики (або політики розподілу прибутку).

Аналізуючи дані таблиці в додатку 1 можна зробити наступні аналітичні висновки. За аналізований період майно підприємства збільшилося у 2007 році на 63,4 тис. грн. порівняно з 2006 роком і становить 2970,2 тис. грн., у 2006 році - на 650,3 тис. грн. порівняно з 2005 роком і становить 3620,5 тис. грн. Така зміна зумовлена збільшенням оборотних активів у 2006 році на 167,7 тис. грн., у тому числі, запасів на 56,7 тис. грн., готової продукції на 212,2 тис. грн., інших оборотних активів на 8,5 тис. грн., товарів на 14,5 тис. грн., одночасно відбулось зменшення дебіторської заборгованості і грошових коштів відповідно на 93,1 тис. грн. і 11,8 тис. грн. У 2007 р. зростання майна підприємства на 650,3 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення:

необоротних активів на 2002,2 тис. грн.;

оборотних активів на 447,3 тис. грн., в тому числі:

виробничі запаси - на 146,2 тис. грн.;

дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги - на 337,6 тис. грн.;

грошові кошти - на 0,8 тис. грн;

інших оборотних активів на 11,5 тис. грн.

Загалом за період, що аналізується вартість оборотних активів постійно зростала (на 167,7 тис. грн. у 2006 р. і 447,3 тис. грн. у 2007 р.), що може свідчити про розширення операційної діяльності підприємства.

Аналіз динаміки пасиву балансу свідчить (додаток 2), що його основну частину складають позикові кошти, що є негативним явищем оскільки підприємство залежить від зовнішніх джерел фінансування і має низьку фінансову стійкість.

У 2006 р. зростання джерел майна відбулось за рахунок збільшення власного капіталу на 278,7 тис. грн. та поточних зобов'язань за розрахунками на 58,0 тис. грн. Натомість зменшились поточні зобов'язання на 295,3 тис. грн. за рахунок зниження короткострокових кредитів на 154,3 тис. грн., кредиторської заборгованості за товари, роботи , послуги на 85,5 тис. грн. та інших поточних зобов'язань на 33,5 тис. грн.

Зростання пасиву балансу у 2007 р. на 713,7 тис. грн. стало можливим за рахунок збільшення поточних зобов'язань на 797,4 тис. грн. (короткострокові позики зросли на 655,2 тис. грн., векселі видані - на 225,3 тис. грн.).

Позитивним є залучення довгострокових позик, якщо вони будуть використовуватись в обороті підприємства.

Отже, аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок про успішну діяльність підприємства - ріст виробництва та прибутку.

3. Фінансові результати та їх використання

Оскільки фінансові результати діяльності підприємства знаходять відображення у відповідній системі показників, значна їх кількість створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює вибір кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану підприємства.

Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних і надзвичайних доходів і витрат).

У процесі аналітичного дослідження необхідно оцінити виконання плану по прибутках, який у ринкових умовах має не директивний, а прогнозний характер на найближчу перспективу. Такий план враховує реальні можливості підприємства отримувати прибутки, а отже, є інструментом перспективного аналізу. Контроль за виконанням плану необхідно здійснювати до та у ході здійснення операцій. Це вимагає налагодженої системи прогнозування обсягів реалізації, витрат тощо. У разі відсутності плану для оцінки рівня показників фінансових результатів діяльності заповнюється аналітична таблиця 3.1, у якій використовуються дані фінансової звітності (зокрема ф. № 2 "Звіт про фінансові результати") господарюючого суб'єкта.

Таблиця 3.1. Аналіз рівня показників фінансових результатів діяльності, тис. грн.

Показник	2005 рік	2006 рік	Відхилення
			+/-	%
Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	270,0	360,0	+ 90,0	+ 33,33
Податок на додану вартість	45,0	60,0	+ 15,0	+ 33,33
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	225.0	300.0	+ 75,0	+ 33.33
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	163,0	220,0	+ 57,0	+ 34,97
Валовий прибуток (збиток)	62,0	80,0	+ 18,0	+ 29,03
Інші операційні доходи	7,0	4,6	-2,4	- 34,29
Адміністративні витрати	2,7	3,1	+ 0,4	+ 14,81
Витрати на збут	1,8	1,9	+ 0,1	+ 5,56
Інші операційні витрати	4,9	4,7	-0,2	-4,08
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	59,6	74,9	+ 15,3	+ 25,67
Дохід від участі в капіталі	3,1	2,2	-0,9	- 29,03
Інші фінансові доходи	0,5	7,0	+ 6,5	у 13 разів
Інші доходи	2,0	1,2	+ 0,8	+ 40,00
Фінансові витрати	4,9	3,0	-1.9	- 38,78
Витрати від участі в капіталі	1,2	1,7	+ 0,5	-41,67
Інші витрати	7,8	4.9	-2,9	-37,18
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	51,3	75,7	+ 24,4	+ 47,56
Чистий прибуток (збиток)	35,9	53,2	+ 17,3	+ 48,12

Аналіз даних таблиці свідчить, що сума фінансових результатів за всіма видами діяльності у 2006 році збільшилася.

Проте слід відмітити й наступні негативні зміни: чистий дохід збільшився на 33,33 % при зростанні валового прибутку на 29,03 %, тобто темп приросту витрат на виробництво реалізованої продукції є більшим за темп приросту доходу підприємства (крім того в звітному періоді порівняно з минулим відбулося зменшення інших операційних доходів (на 34,29 %), збільшення адміністративних витрат і витрат на збут (14,81 і 5,56 %). У складі фінансових результатів від інших видів діяльності також відбулися як позитивні, так негативні зміни (збільшення інших фінансових доходів, інших доходів, зменшення фінансових й інших витрат, зменшення доходу від участі в капіталі тощо).

Чистий прибуток зростає швидше, ніж валовий прибуток і прибуток від звичайної діяльності (48,12; 29,03; 47,56 %). Це свідчить про використання підприємством механізму пільгового оподаткування.

Динаміку окремих показників фінансових результатів можна проаналізувати за допомогою аналітичної таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Аналіз динаміки валового прибутку

Період, квартали	Показники, грн.	Абсолютний приріст, грн.	Темп зростання, %	Темп приросту, %
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
І	5620,0	-	-	-	-
II	7800,0	2180,0	2180,0	138,8	138,8	38,8	38,8
III	8000,0	2380,0	200,0	142,3	102,6	42,3	2,6
ІV	7650,0	2030,0	- 350,0	136,1	95,6	36,1	-4,4

За даними таблиці можна зробити висновок, що на підприємстві протягом року відбувалося стабільне зростання суми валового прибутку порівняно з базисним рівнем. Найбільший базисний темп зростання склав 142,3 % у III кварталі, ланцюговий - 138,8% у II кварталі. Незначне зменшення валового прибутку спостерігається у IV кварталі (на - 4,4 %) при досить високому базисному темпі приросту (36,1 %). У цілому результати дослідження можуть свідчити про сезонність виробництва підприємства.

Після оцінки динаміки фінансових результатів необхідно провести аналіз їх структури. Але перед цим доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати. Аналіз структури доходів і витрат і їх динаміки свідчать про доцільність здійснених витрат у порівнянні з отриманими доходами. Поряд з витратами аналізується також структура вирахувань з доходу (непрямі податки, знижки тощо). Для оцінки структури доходів, витрат (вирахувань) і фінансових результатів також використовуються дані Звіту про фінансові результати і складаються наступні аналітичні таблиці (3.3 і 3.4).

Таблиця 3.3. Аналіз структури доходів підприємства

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
	сума, грн.	питома вага, %	сума, грн.	питома вага, %	+/-	%	пунктів структури
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	12800,0	55,44	14000,0	52,36,	1200,0	9,38	-3,08
Інші операційні доходи	200,0	0,87	-	-	-200,0	-	-0,87
Дохід від участі в капіталі	1300,0	5,63	4200,0	15,71	2900,0	у 2,2 рази	+ 10,08
Інші фінансові доходи	7200,0	31,18	6800,0	25,43	-400,0	-5,56	-5,75
Інші доходи	820,0	3,55	340,0	1,26	-480,0	-58,54	-2,29
Надзвичайні доходи	770,0	3,33	1400,0	5,24	630,0	81,82|	+ 1,91
Разом	23090,0	100,0	26740,0	100,0	3650,0	15,81

Аналіз даних про доходи підприємства у 2006 році свідчить про їх позитивну динаміку порівняно з попереднім роком. Відбулися значні структурні зрушення, зокрема на 10,08 пункта збільшилася питома вага доходів від участі в капіталі, на 5,75 пункти зменшилися інші фінансові доходи, на 3,08 пункти - чистий дохід від реалізації продукції. Разом з цим найбільшу питому вагу в структурі доходів займає чистий дохід від реалізації продукції (55,44 і 52,36%). У цілому така ситуація може бути зумовлена інвестиційною спрямованістю діяльності підприємства.

Таблиця 3.4. Аналіз структури витрат і вирахувань підприємства

Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
	сума, грн.	питома вага, %	сума, грн.	питома вага, %	+/-	%	пунктів структури
1	2	3	4	5	6	7	8
Податок на додану вартість	1500,0	6,82	1800,0	7.56	300,0	20,00	+ 0,74
Акцизний збір	620,0	2.82	630,0	2,65	10,0	1,61	-0,17
Інші вирахування з доходу	50,0	0,23	170,0	0,71	120,0	у 2.4 рази	+ 0,48
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг	7200,0	32,74	8700,0	36,56	1500,0	20,83	+ 3,82
Адміністративні витрати	1800,0	8,20	1800,0	7,56	-	-	-0,64
1	2	3	4	5	6	7	8
Витрати на збут	920,0	4,18	1000,0	4,20	80,0	8,70	0,02
Інші операційні витрати	700,0	3,18	800,0	3,36	100,0	14,29	0,18
Фінансові витрати	2400,0	10,91	1200,0	5,04	-1200,0	-50,0	-5,87
Втрати від участі в капіталі	600,0	2,73	880,0	3,70	280,0	46,67	+ 0,97
Інші витрати	500,0	2,27	520,0	2,19	20,0	4,00	-0,08
Податок на прибуток	5700,0	25,92	6100,0	25,63	400,0	7,02	-0,29
Надзвичайні витрати	-	-	200,0	0,84	200,0	-	+ 0,84
Разом	21990.С	100,0	23800,0	100,0	1810,0	8,23	-

За даними таблиці на підприємстві відбулося зростання витрат і вирахувань на 1810 грн. (або 8,23%). Зокрема, така зміна зумовлена зростанням ПДВ (на 20%), собівартістю реалізованої продукції (на 20,83%), втрат від участі в капіталі (на 46,67%). На 50% зменшилися фінансові витрати. Відповідно, такі зміни вплинули на загальну структуру витрат: на 3,82 пункти зросла собівартість реалізації, на 5,87 пункти зменшилися фінансові витрати. Найбільшу питому вагу серед витрат займає собівартість реалізації (32,74 і 36,56%).

Зростання частки собівартості реалізованої продукції свідчить про збільшення обсягу реалізації, адже одночасно змінилася питома вага вирахувань з доходу від реалізації податку на прибуток.

Аналіз структури фінансових результатів звітного періоду та оцінка структурних зрушень проводиться за допомогою наступної аналітичної таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Аналіз структури фінансових результатів

№ п/п	Показники	2005 рік	2006 рік	Відхилення
		сума, тис, грн.	питома вага, %	сума, тис, грн.	питома вага, %	+/-	%	пунктів структури
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Прибуток від звичайної діяльності, у т. ч.:	29,2	93,29	31,4	97,21	2,2	7,53	3,92
1.1	Прибуток від операційної діяльності, у т.ч.:	17,8	56,87	19,3	59,75	1,5	8,43	2,88
	валовий
	прибуток	16,5	52,72	18,3	56,66	1,8	10,91	3,91
1.2	Прибуток від фінансової діяльності	4,2	13,42	3,7	11,45	-0,5	-11,9	-1,97
1.3	Прибуток від інвестиційної діяльності	1,2	23,00	8,4	26,01	1,2	16,67	3,01
2	Прибуток від надзвичайної діяльності	2,1	6,71	0,9	2,79	-1,2	-57,14	-3,92
3	Загальний прибуток	31,3	100,00	32,3	100,00	1,0	3,95	-

За даними таблиці найбільшу питому вагу як в 2005 році, так і в 2006 році займає валовий прибуток (52,72 % і 56,66 %). Відповідно, частка цього виду прибутку в звітному періоді збільшилася на 3,94 пункти.

Разом з тим у 2006 році зменшилася як сума (на 0,5 тис. грн. або 11,9 %), так і частка (на 1,97 пунктів) прибутку від фінансової діяльності.

Якість прибутку є комплексним поняттям. Метою її оцінки є прогнозування можливості суб'єкта господарювання отримувати прибуток, зберігати та нарощувати темпи його зростання.

Для оцінки якості прибутку використовуються результати аналізу його динаміки та структури. Якщо протягом тривалого часу спостерігаються стабільні темпи зростання, а в складі прибутку переважна його частина належить результату основної діяльності, то якість прибутку є досить високою.

4. Організація грошових розрахунків на підприємстві

Основною метою аналізу руху грошових коштів є виявлення рівня достатності формування грошових потоків за видами діяльності, їх ефективності, а також збалансованості позитивного та негативного грошових потоків за обсягом і в часі.

Рух грошових коштів підприємств дає змогу своєчасно здійснювати комерційні операції, накопичувати власний капітал суб'єкта підприємницької діяльності. Ефективна діяльність підприємств залежить від багатьох чинників, проте одним із найважливіших є безперервність операційного циклу підприємства.

Важлива складова операційного циклу підприємстві - це фінансовий цикл, який розпочинається з моменту отримання коштів за реалізовані то-вари і триває до моменту їх витрачання на придбання нових товарів або на оплату робіт, послуг, виплату заробітної плати тощо. Внаслідок порушення розрахункової дисципліни на підприємствах споживчої кооперації утворилися значні суми дебіторської та кредиторської заборгованості, які негативно впливають на функціонування господарського механізму.

Зменшення тривалості фінансового циклу, затримка в одержані коштів за реалізовані товари може призвести до зменшення ліквідності підприємства, а в разі значних затримок - навіть до його банкрутства. Тому господарська діяльність підприємства неможлива без застосування контролю, тобто без систематичного спостереження та перевірки фактів господарського життя.

Основна мета аналізу грошових потоків:

* виявити рівень достатності коштів, необхідних для нормального функціонування підприємства;

* визначити ефективність та інтенсивність їхнього використання в процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

* вивчити фактори і спрогнозувати збалансованість та синхронізацію припливу і відпливу коштів за обсягом і часом для забезпечення поточної і перспективної платоспроможності підприємства.

Відсутність грошових коштів на рахунку підприємства свідчить про послаблення фінансової стійкості підприємства оскільки є доказом значного дефіциту грошових коштів і може призвести до банкрутства підприємства. Як правило, подібна ситуація викликана значною (як за обсягом, так і за часом існування) негативною різницею чистого грошового потоку, коли обсяг надходження коштів дорівнює або менше обсягу повернених позикових коштів. У цьому випадку нові суми позикового капіталу не повністю використовуються для розвитку підприємства, а плата за них знижує ефективність його діяльності.

Розбалансування структури грошового потоку також свідчить про погіршення фінансової стійкості підприємства. Зростання негативного потоку від операційної діяльності протягом тривалого періоду, як правило, призводить до різкого погіршення платоспроможності підприємства, навіть якщо грошові потоки від інвестиційної та/або фінансової діяльності є позитивними.

Джерелами складання звіту руху грошових потоків підприємства є форми річної звітності: баланс (ф.1), звіт про фінансові результати підприємства та їх використаних (ф.2). Метою складання такої звітності є забезпечення партнерів по господарських зв'язках, акціонерів, інвесторів, інших зацікавлених осіб необхідною інформацією. Одержання такої інформації дає можливість зробити оцінку короткострокової і довгострокової платоспроможності підприємства, його можливості виплачувати дивіденди, покривати позики, визначати потребу в додаткових коштах. Реальною є також можливість виявлення причин відмінностей в показнику прибутку, а також чинників збільшення або зменшення грошових коштів.

У звіті про рух грошових потоків необхідно чітко провести класифікацію грошових коштів та їх еквівалентів. Виходячи зі світової практики, такий звіт повинен містити розділи операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Зокрема, розділ операційної діяльності має відображати величину грошових коштів, які сформували прибуток підприємства від продажу товарів, надання послуг, надходження грошей у вигляді відсотків по наданих кредитах, інвестиціях у цінні папери, виплати грошових коштів як оплату постачальникам, по заробітній платі, податках, процентах за користування кредитами, комунальними послугами.

Аналіз руху грошових потоків може проводитися як внутрішній, так і зовнішній. Дані для аналізу грошових надходжень і їх використання в звітному періоді беруться за квартал, півріччя, рік. Якщо є абсолютний приріст надходження всіх грошових коштів, то це свідчить про підвищення ділової активності підприємства, зростання обсягу реалізації продукції, інших надходжень Рівень темпу приросту грошових коштів за ряд років дає можливість зробити висновок про стабільність розвитку. Якщо в результаті проведеного аналізу маємо абсолютний приріст залишку грошових коштів і стабільні або зростаючі темпи його росту в динаміці - це означає, що на підприємстві зростають власні кошти для фінансування поточної діяльності, розширюються можливості вкладення вільних грошових коштів у вільні сфери діяльності. Така інформація є найбільш привабливою для інвесторів.

Проаналізуємо рух та структуру грошових коштів за прямим методом.

Таблиця 4.1. Аналіз руху грошових коштів прямим способом

Показники	2006 рік	Питома вага, %	2007 рік	Питома вага, %	Відхилення
					+/-.	%	Пунктів структури
Залишок грошових коштів на початок року	4,0	X	41,0	X	37,0	X	X
Надходження грошових коштів, у т.ч.:	652,0	100,00	709,0	100,00	+53,0	+8,13	X
- від покупців і замовників продукції (товарів, робіт, послуг)	603,0	92,48	624,0	88,01	+21,0	+3,48	-4,47
- по векселях	31,0	4,76	26,0	3,67	-5,0	-16,13	-1,09
- кредити та позики отримані	-		12,0	1,70	+12,0	_	+1,70
- дивіденди, відсотки отримані	1,0	0,15	4,0	0,56	+3,0	У 3 рази	0,41
- від покупців за реалізовані необоротні активи	17,0	2,61	43,0	6,06	+26,0	у 1,5 рази	3,45
Витрачено грошових коштів, у т.ч.:	615,0	100,0	576,0	100,00	-39,0	-6,34	X-
- оплата придбаних товарів (робіт, послуг)	304,0	49,43	280,0	48,61	-24,0	-7,89	-0,82
- оплата придбаних необоротних активів	64,0	10,41	12,0	2,08	-52,0	-81,25	-8,33
- виплати працівникам підприємства	200,0	32,52	224,0	38,89	+24,0	+12,00	+6,37
- аванси, видані постачальникам	12,0	1,95	-	-	-12,0	-	-1,95
- перерахування до бюджету податку на прибуток	15,0	2,44	27,0	4,69	+12,0	+80,00	+2,25
- фінансові інвестиції	-	-	7,0	1,22	+7,0	-	+1,22
- сплачені дивіденди, відсотки	20,0	3,25	14,0	2,43	-6,0	30,00	-0,82
- сплачені позики	-	-	12,0	2,08	+ 12,0	-	2,08
Чистий потік грошових коштів	37,0	X	133,0	X	96,0	У 2,6 рази	X
Залишок грошових коштів на кінець року	41,0	X	174,0	X	133,0	У 3,2 рази	X

За даними таблиці можна зробити висновок, що у 2007-му році порівняно з 2006 відбулося значне зростання надходження грошових коштів (на 53 тис. грн. або 8,13 %). Це зумовлено зростанням надходжень від покупців і замовників продукції (на 21 тис. грн. або 3,48.%), отриманням кредитів (на 12 тис. грн.), надходженнями від покупців за реалізовані необоротні активи (на 26 тис. грн. або 152,9 %). Одночасно відбулося зменшення витрачання грошових коштів (на 39 тис. грн. або 6,34 %) через зростання придбання у кредит товарів і необоротних активів (відповідно на 24 тис. грн. або 7,89 % і 52 тис. грн. або 81,25 %), зменшення сплати дивідендів, відсотків (на 6 тис. грн. або 30 %). Слід відмітити значне підвищення виплат працівникам (на 24 тис. грн. або 12 %). Отже, такі зміни викликали збільшення залишку грошових коштів на кінець періоду на 133 тис. грн., тобто у 2,6 рази. Не можна однозначно відповісти, чи є така тенденція позитивною: значний залишок грошових коштів свідчить про неефективність управління фінансовими ресурсами при наявності кредиторської заборгованості. Зокрема, це підтверджують зміни у структурі витрачання грошових коштів: зменшилась частка оплати придбаних товарів і необоротних активів (на 0,82 і 8,33 пунктів структури). Зростання на 6,37 пунктів виплат працівникам може бути зумовлено зростанням їх матеріального заохочення. По структурі надходжень слід відмітити зменшення частки надходжень від покупців продукції (4,47 пункти) і по вексельних зобов'язаннях (1,09 пункта), що свідчить про скорочення фінансових ресурсів у складі дебіторської заборгованості. Також постає питання доцільності отримання позик і кредитів з огляду на такий значний залишок грошових коштів на кінець 2007 року.

5. Фінансове планування в ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина»

Фінансове планування на підприємстві являє собою складний процес і включає шість етапів.

На першому етапі аналізують фінансові показники діяльності підприємства за попередній період. Використовують дані фінансової документації: бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів. Основна увага приділяється таким показникам, як обсяг реалізації, витрати, прибуток. Проведений аналіз дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити проблеми, що стоять перед ним.

На другому етапі проводять розробку фінансової стратегії та фінансової політики за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, складають основні прогнозні документи, які стосуються перспективних фінансових планів.

На третьому етапі уточнюють і конкретизують основні показники прогнозних фінансових документів за допомогою складання поточних фінансових планів.

Четвертий етап передбачає ув'язування показників фінансових планів з виробничими, комерційними, інвестиційними та іншими планами і програмами, що розробляються підприємством.

На п'ятому етапі здійснюють оперативне фінансове планування, яке визначає розробку поточної виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства і впливає на кінцеві фінансові результати його діяльності у цілому.

Процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. Цей шостий етап полягає у визначенні фактичних кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства, порівнянні їх із запланованими показниками, виявленні причин відхилень від планових показників, у розробці заходів щодо усунення негативних явищ.

На підприємстві фінансове планування проводиться за трьома основними напрямами: перспективне фінансове планування; поточне фінансове планування; оперативне фінансове планування.

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції й темпи розширеного відтворення, воно є головною формою реалізації цілей підприємства.

Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності.

Основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, що являє собою втілення стратегії підприємства на ринку. Прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на тривалу перспективу.

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства ґрунтується на розробленій фінансовій стратегії та фінансовій політиці за окремими аспектами фінансової діяльності. Цей вид фінансового планування характеризується розробкою конкретних видів фінансових планів. Вони дають можливість підприємству визначити на поточний період всі джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру його доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, а також визначити структуру активів і капіталу фірми на кінець планованого періоду.

За результатами поточного фінансового планування розробляються три основні документи:

- план руху грошових коштів;

- план звіту про фінансові результати;

- план бухгалтерського балансу.

Головною метою розробки цих документів є оцінка фінансового плану підприємства на кінець планованого періоду. Згідно із законодавчими вимогами до звітності за її періодизацією складають поточний фінансовий план на рік з розбивкою по кварталах. Дані, включені у поточні фінансові плани, характеризують такі параметри:

- фінансову стратегію підприємства;

- результати фінансового аналізу за попередній період;

- систему розроблених на підприємстві норм і нормативів витрат окремих видів ресурсів;

- чинну систему оподаткування;

- середні ставки кредитного та депозитного процентів на фінансовому ринку тощо.

Оперативне планування доповнює поточне і використовується з метою контролю за надходженням поточної виручки на розрахунковий рахунок і витрачанням наявних фінансових ресурсів. На підприємстві фінансове планування заходів має здійснюватися за рахунок зароблених ним коштів, а це вимагає ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів. Для здійснення оперативного планування фінансової діяльності розробляються комплекси короткострокових планових завдань щодо фінансового забезпечення основних напрямів господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування включає складання та використання платіжного календаря, касового плану і розрахунку потреби у короткостроковому кредиті.

Під час складання платіжного календаря треба слідкувати за ходом виробництва й реалізації, станом запасів, дебіторської заборгованості з метою запобігання невиконанню фінансового плану. У платіжному календарі має бути збалансовано надходження і витрачання коштів. Правильно складений платіжний календар дозволяє виявити фінансові помилки і, таким чином, уникнути фінансових труднощів. Ознакою погіршення фінансового стану підприємства служить перевищення планованих витрат над очікуваними надходженнями, що означає недостатність власних можливостей для покриття. Разом з платіжним календарем необхідно складати податковий календар, у якому вказувати, коли і які податки відповідно до законодавства має платити підприємство, що дозволяє уникнути прострочень і санкцій. Для деталізації картини можна розробляти платіжні календарі за окремими видами руху коштів.

6. Аналіз фінансового стану ТД ТзОВ «Континіум-Галиччинна»

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства. Брак або неправильне формування і використання актів може виявитись головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості постачальників за одержані сировину й матеріали, неповного та неритмічного забезпечення підприємницької діяльності необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед власниками, державою та найманими працівниками. Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Задовільний фінансовий стан - це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Показники фінансового стану підприємства наведені в додатку 2.

Аналіз фінансових показників показав, що:

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Бачимо, що значення коефіцієнта є нижчим за нормативне значення і складає 0,32 у 2005 р., 0,4 у 2006 р., 0,3 у 2007. Така ситуація є негативною адже підприємство залежить від зовнішніх кредиторів.

Доповненням до попереднього коефіцієнта є коефіцієнт концентрації залученого капіталу, який характеризує частку кредиторів підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Значення показника більше від максимально допустимого рівня і складає 0,67, 0,56, 0,68 відповідно у 2005 р., 2006 р. 2007 р.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує залежність підприємства від залученого капіталу і є відношенням розміру власного та залученого капіталу. Оскільки співвідношення на користь залученого капіталу, то можна стверджувати про фінансову не стабільність підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, яка частка власного капіталу може бути використана в якості оборотних засобів. має місце низький рівень маневреності власного капіталу: -1,3 у 2005 р., -0,6 у 2006 р., -0,96 у 2007 р., хоча у 2006 р. він дещо зріс. Значення цього показника свідчить про недостатність власного капіталу і залежність від кредиторів.

Коефіцієнт мобільності активів показує скільки обігових коштів припадає на одиницю не обігових засобів, тобто визначає потенційну можливість перетворення активів у ліквідні кошти. При рекомендованому рівні даного показника 0,5 фактичні значення коливаються в межах 0,34-0,60. Отже у підприємства є резерви для поповнення оборотного капіталу за рахунок необоротного.

Загальний коефіцієнт ліквідності дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Значення показника знаходиться значно нижче нормативного значення: 0,4 у 2005 р., 0,59 у 2006 р. та 2007 р. Зростання цього показника у 2005 та 2006 р.р. пов'язане зі зростанням дебіторської заборгованості. Таке значення коефіцієнта означає, що в підприємства недостатньо коштів для погашення зобов'язань.

Значення коефіцієнта термінової ліквідності було нижчим від нормативного (0,20, 0,20, 0,28). Тобто існує загроза непогашення короткострокової заборгованості навіть, якщо для її погашення взяти дебіторську заборгованість та інші активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна погасити негайно. Значення коефіцієнта постійно значно нижче від нормативу (0,01, 0,007, 0,005). Бачимо, що підприємство ризикує виявитись неплатоспроможним в найближчій перспективі, однак це ще не дає підстави говорити про неможливість погасити негайно свої борги, бо малоймовірно, що усі кредитори одночасно пред'являють свої боргові вимоги.

Коефіцієнти оборотності визначають кількість оборотів певної суми засобів підприємства у господарському обігу. Нормативне значення даних показників коливається в залежності від галузі промисловості, характеру виробничо-господарської діяльності тощо, тому вважається, що бажано досягати максимально можливого розміру даного показника. Коефіцієнт оборотності активів коливається на протязі періоду: 10,5, 13,87 та 9,26. Зниження у 2006 р. відбулось через зростання оборотних активів, зокрема дебіторської заборгованості і означає зниження ефективності використання коштів. Така ж ситуація склалась з коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості (17,63, 38,27, 17,04). Коефіцієнт оборотності запасів знижувався на протязі всього періоду і становив 24,58 у 2005 р., 20,90 у 2006 р., 17,92 у 2007 р.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами показує можливість підприємства проводити незалежну фінансову політику. Значення показників нижчі від норми.

Значення коефіцієнта ділової активності становить 2,21 у 2005 р., 3,50 у 2006 р., 2,87 у 2007 р., що є значно нижчим за норму. Це свідчить про низьку ділову активність підприємства, хоча у 2006 р. він зріс за рахунок зростання чистого доходу.

Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:

* перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;

* друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;

* третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

7. Внутрішній контроль фінансово-господарської діяльності підприємства

Перевірки результатів фінансово-господарської діяльності підприємства проводяться ревізійною комісією не рідше одного разу на рік. Позапланові перевірки провадяться за рішенням спостережної ради.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам членів підприємства та спостережній раді.

На вимогу ревізійної комісії їй надаються будь-які матеріали, бухгалтерські та інші документи, а також пояснення посадових осіб підприємства. Ревізійна комісія вправі за погодженням із спостережною радою залучати на договірних засадах до проведення перевірок зовнішніх експертів з числа осіб, які не перебувають у трудових відносинах із підприємством.

Ревізійна комісія складає висновок за річними звітами про результати діяльності підприємства.

Внутрішній контроль є важливим чинником забезпечення стабільності, передбаченого рівня розвитку економічного суб'єкта, уникнення криз. Важливими елементами контролювання є спостереження за станом суб'єктів економіки, цілеспрямований збір та аналіз інформації про них з метою прийняття оптимальних рішень.

Фінансовий контроль постає як система спостережень, перевірок, досліджень ефективності функціонування та розвитку фінансових ресурсів. Він зорієнтований на фінансову сферу підприємства.

Виробничий контроль полягає в порівнянні показників виробничого планування із фактичними даними, а також в аналізуванні відхилень. Основними критеріями при цьому є строки надання транспортних послуг, ефективність використання виробничих потужностей, аналіз витрат виробництва. За періодичністю виробничий контроль буває регулярним та разовим, зосередженим на внутрішніх і зовнішніх операціях підприємств.

Контроль маркетинговий -- це комплекс дій та заходів, пов'язаних із перевіркою рівня реалізації маркетингової концепції підприємства. Основними критеріями при цьому є ефективність рекламної кампанії, рівень конкурентоспроможності продукції, якість обслуговування споживачів, рівень витрат.

Попередній контроль здійснюють на вході в систему організації на основі встановлених правил, процедур, норм поведінки тощо. Цей вид контролю використовують щодо людських (трудових), матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних та інших ресурсів.

Поточний контроль реалізується в процесі виробничо-господарської діяльності. Його характеризують такі особливості:

-- управлінська необхідність;

-- наявність мети, спрямованість на конкретні робочі місця;

-- використання зовнішніх ресурсів для внутрішнього споживання організації;

-- націленість на всі види діяльності організації.

Завершальний контроль здійснюють на виході із системи організації. Він необхідний для виявлення рівня досягнутих результатів в організації, забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці, преміюванні тощо).

Не менш важливим при цьому є ефективне функціонування інформаційно-управлінської системи контролю -- формалізованої системи підготовки інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Вона повинна містити інформацію про попередній, сучасний та майбутній стани підконтрольних процесів чи об'єктів, її функціонування має ґрунтуватися на використанні сучасної комп'ютерної техніки, технологій.

Застосування системи контролю виробничих процесів забезпечує надійний контроль за дотриманням технологічної дисципліни на робочих місцях; перевірку правильності оформлення документів і передачу продукції на склад або замовнику; контроль комплектності та якості пакування виробів, які відвантажують замовнику; перевірку стану засобів контролю, вимірювальної техніки; виявлення, аналіз та облік браку; вивчення рекламацій.

8. Характеристика виконуваних робіт під час практики

Під час проходження виробничої практики я виконувала обов'язки економіста на підприємстві. Тривалість праці не перевищувала 5 годин і відповідала профілю навчання. Крім того я виконувала індивідуальні завдання, поставлені керівником підприємства, набувала умінь та навичок самостійного розв'язання конкретних виробничих та організаційних завдань.

Під час практики я виконувала такі завдання:

обробляла статистичні показники і дані, літературні та інформаційні джерела;

складала доповіді, пояснювальні записки;

складала та оформлювала графіки, діаграми, картографічні моделі на ЕОМ; складала рекламні проспекти;

робила аналіз проведених інвестицій у 2007 році.

В процесі проходження виробничої практики я відвідувала заняття, які проводилися з метою підвищення кваліфікації. Заняття проводитись у вигляді курсів підвищення кваліфікації і сприяли поглибленню знань.

ВИСНОВКИ

Проходження виробничої практики в ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина», а також аналіз низки літературних джерел дають підстави для таких висновків:

1. Зважаючи на раціональне вирішення актуальних проблеми, які існують в економіці, ще під час навчання, студенти проходять виробничу практику на підприємствах. Роль виробничої практики особливо зростає в теперішній час, коли питання економічного розвитку, раціонального використання природних, матеріальних, трудових, фінансових і територіальних ресурсів набувають першочергового значення.

2. Метою практики є розширення кругозору майбутнього спеціаліста, підвищення його професійної культури, культурного рівня, вивчення особливостей структурної організації ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина» в умовах господарської взаємодії і становлення ринкових відносин.

3. Під час проходження практики в ТД ТзОВ «Континіум-Галиччина» я проаналізувала діяльність підприємства і вивчила його фінансовий стан.

4. Важливим показником фінансового стану підприємства є наявність власних обігових коштів.

Розраховуючи його, слід мати на увазі, що частина основних засобів та капітальних вкладень, відображених у розділі І активу балансу, може бути відтворена за рахунок довгострокових та середньострокових кредитів та інших довгострокових позичених коштів.

Тому при розрахунку власних обігових коштів до підсумку розділу І пасиву балансу додають довгострокові та середньострокові кредити і довгострокові позичені кошти, а з одержаної суми віднімають підсумок розділу І активу балансу.

5. Фінансова стабільність підприємства характеризується такими коефіцієнтами: власності, позичених коштів, співвідношення позичених та власних коштів, мобільності власних коштів, співвідношення необігових та власних коштів, співвідношення необігових і власних коштів та довгострокових фінансових вкладень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство «Дело и Сервис». - 2001. - 280 с.