Основні чинники кризового стану підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні чинники кризового стану підприємства

Фінансова криза -- це фаза розбалансованої діяльності підприємства, яка характеризується обмеженими можливостями впливу на його фінансові відносини. Проявом кризових явищ у фінансовій діяльності підприємств є суттєве погіршення структури капіталу, платоспроможності і ліквідності під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів.

Можливе настання банкрутства є такою стадією фінансової кризи, на якій підприємство вже нездатне здійснювати фінансове забезпечення своєї господарської діяльності. При цьому непрогнозований процес втрати потенціалу розвитку підприємства стає загрозою для його подальшого існування.

Основною метою антикризового фінансового управління є розробка і реалізація заходів, спрямованих на швидке відновлення платоспроможності та забезпечення достатнього рівня фінансової стійкості підприємства для виходу з кризового стану. Основними завданнями антикризової політики на мікрорівні є:

-- оперативне виявлення ознак кризового стану;

-- недопущення банкрутства підприємства;

-- локалізація кризових явищ;

-- фінансова стабілізація підприємства;

-- запобігання повторенню кризи.

Розробка конкретної політики антикризового управління базується на таких принципах, як:

-- необхідність запобіжного управління кризовими явищами у фінансовій діяльності підприємства шляхом ранньої їх діагностики та розробки системи превентивних заходів;

-- диференційований підхід до кризових явищ (факторів виникнення, виду кризи та стадії її розвитку) залежно від рівня небезпеки для фінансового розвитку підприємства;

-- своєчасне та адекватне реагування на окремі кризові явища у фінансовому розвитку підприємства;

першочергова реалізація внутрішніх можливостей фінансової стабілізації;

-- фінансова санація з метою уникнення банкрутства.

Відповідно до зазначених принципів обов'язковими етапами формування і реалізації політики антикризового фінансового управління є:

1) постійний моніторинг фінансового стану підприємства з метою своєчасного виявлення ознак кризових явищ;

2) ідентифікація основних факторів, що зумовили кризовий стан підприємства;

3) виявлення масштабів фінансової кризи;

4) формування мети антикризової політики;

5) вибір адекватних інструментів антикризового управління і розробка комплексу антикризових заходів;

6) контроль за своєчасністю та ефективністю впроваджених заходів;

7) внесення коректив у антикризову політику з урахуванням досягнутих результатів та зміни факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

З метою запобігання кризовим явищам рекомендується проводити поглиблений аналіз фінансового стану неплатоспроможних підприємств за допомогою системи фінансових коефіцієнтів платоспроможності, ліквідності та ділової активності.

Уникнути суб'єктивності при визначенні ознак кризового стану на підставі аналізу фінансових коефіцієнтів можна шляхом розробки чіткого алгоритму оцінювання задовільності структури балансу підприємства. Якщо структура балансу за результатами аналізу коефіцієнта поточної ліквідності (K1) і коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами (К2) визнана задовільною, додатково оцінюється стійкість фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнта втрати платоспроможності (#3)> який визначається за формулою



де К1ф -- фактичне значення (на кінець звітного періоду) коефіцієнта поточної ліквідності;

К1п -- значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок звітного періоду;

З -- нормативний строк втрати платоспроможності (3 місяці);

Т -- звітний період в місяцях.

Якщо ж за результатами аналізу структура балансу визнається незадовільною, додатково розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності (К4) на період найближчих 6 місяців за формулою

Крім системи фінансових коефіцієнтів для раннього запобігання кризових явищ у світовій практиці використовується спеціальні узагальнюючі (тестові) показники загрози банкрутства. Для визначення інтегрального показника імовірності банкрутства застосовується метод дискримінантного аналізу. Цей метод базується на емпіричному дослідженні фінансових показників значної кількості підприємств, певна кількість яких збанкрутіла, а решта -- успішно функціонує в умовах ринкового середовища. У зарубіжній практиці є багато методик визначення інтегрального Z-показника рівня загрози банкрутства.

Найбільш відомою з наведених моделей є п'ятифакторна модель Альтмана. Критеріальні значення оцінки імовірності банкрутства підприємства за цією моделлю перебувають в інтервалі від 1,8 до 3,0:

якщо z < 1,8 -- імовірність банкрутства дуже висока;

1,8 < z < 2,70 -- висока;

z > 3,00 -- дуже низька.

Разом із тим, потрібно враховувати, що модель Альтмана була розроблена у 1968 p., а після цього суттєво змінилися макро- та мікроекономічні умови функціонування підприємств. Крім того, модель не враховує галузеві особливості розвитку вітчизняних підприємств та характерні для них форми організації бізнесу. Уникнути цих недоліків можна, розробляючи власні моделі прогнозування банкрутства з урахуванням наших сучасних реалій.

Досить надійним методом інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємств у світовій практиці є визначення коефіцієнта фінансування важколіквідних активів.

Крім перелічених кількісних методів оцінювання загрози банкрутства в процесі аналізу можна використовувати і якісні критерії. До таких критеріїв відносять такі:

-- зміна керівництва та ключових працівників підприємства;

-- зміна господарських партнерів (відмова від подальшого співробітництва з партнерами);

-- затримка у виконанні поточних платежів;

-- зміни у складі засновників;

-- зміни організаційно-правової форми (з метою обмеження відповідальності);

-- фінансування капіталомістких проектів, що не пов'язані з основною діяльністю;

-- безконтрольне використання коштів тощо.

Важлива роль у діагностиці банкрутства відводиться службам фінансового контролінгу. Дійовим інструментом антикризового управління фінансами підприємств є особлива інформаційна система раннього запобігання та реагування (СРЗР), яка сигналізує про потенційні ризики у фінансово-господарській діяльності, що можуть призвести до фінансової кризи.

У процесі побудови такої системи визначаються об'єкти діагностики, виявляються індикатори кризових явищ та розраховуються їх цільові значення, достатні для забезпечення платоспроможності й фінансової стійкості.

А вже потім спеціальні аналітичні центри детально вивчають динаміку зміни фактичних результатів діяльності за допомогою прогнозування банкрутства, аналізу точки беззбитковості, бенч-маркетингу, SWOT-аналізу (аналізу сильних і слабких місць), опитування, факторного аналізу відхилень, вартісного аналізу, портфельного аналізу, АВС-аналізу, XYZ-аналізу та інших методів фінансового контролінгу. За результатами розрахунків робиться висновок про серйозність впливу тих чи інших відхилень від цільових показників на діяльність підприємства. Отримана інформація надходить до керівників різних рівнів для прийняття оперативних рішень.

Завдання 1

За даними фінансової звітності (табл. 1, 2) розрахувати фінансові коефіцієнти. Результати розрахунків занести в табл. 3. Порівняти їх з нормативними значеннями, наведеними в табл. 3. Проаналізувати фінансовий стан підприємства. Скласти аналітичну записку. Запропонувати заходи поліпшення фінансового стану підприємства.

Таблиця 1.

Вихідні дані (з балансу підприємства) (тис. грн.)

БАЛАНС Форма № 1 Актив	Код рядка	Варіант
		12
		На поч. звіт. року	На кін. звіт. року
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	12,0	13,0
первинна вартість	011	12,0	14,0
знос	012	-	1,0
незавершене будівництво	020	2999	3524
Основні засоби:
залишкова вартість	030	48634	53499
первинна вартість	031	79915	87219
знос	032	31281	33720
Довгострокові фінансові інвестиції:
Інші необоротні активи	070	542	7,0
Разом за розділом І	080	52187	57043
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	9089	9354
незавершене виробництво	120	521	1180
готова продукція	130	2849	3626
Товари	140	84	128
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
первинна вартість	161	1569	3163
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	108	176
з нарахованих доходів	190	181	1275
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	376	252
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	230	44	379
В іноземній валюті	240	205	662
Інші оборотні активи	250	755	-
Разом за розділом II	260	15781	20195
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	7,0
Баланс	280	67968	77245

Вихідні дані (з балансу підприємства) (тис. грн.)

Пасив	Код рядка	Варіант
		12
		На поч. звіт, року	На кін. звіт, року
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	630	630
Додатковий вкладений капітал	320	43092	45886
Резервний капітал	340	157	157
Разом за розділом І	380	43879	46673
II. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	357	357
Інші забезпечення	410	-	-
Цільове фінансування	420	19489	23126
Разом за розділом II	430	19846	23483
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470
Разом за розділом III	480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2664	5571
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	509	727
з позабюджетних платежів	560	139	162
зі страхування	570	186	123
з оплати праці	580	429	668
з учасниками	590	-	-
із внутрішніх розрахунків	600	-	-
Інші поточні зобов'язання	610	316	195
Разом за розділом IV	620	4243	7446
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	67968	77245

Таблиця 2.

Звіт про фінансові результати

ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття	Код рядка	Варіант
		12
		за звітний рік	за попередній рік
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	41926	34780
Податок на додану вартість	015	4218	3560
Акцизний збір	020	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	37708	31220
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	30599	25600
Валовий:
прибуток	050	7109	5620
збиток	055
Інші операційні доходи	060	465,0	200,0
Адміністративні витрати	070
Витрати на збут	080	157	130,0
Інші операційні витрати	090	997,0	586,0
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	6420	5104
збиток	105
Інші доходи	130	120,0	85,0
Фінансові витрати	140
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	6540	5189
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	1962	1557
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	4578	3632
збиток	195	-
Чистий:
прибуток	220	4578	3632
збиток	225
Амортизація	260	2440	1987

Таблиця 3.

Розрахунок фінансових показників (коефіцієнтів)

Фінансовий показник(коефіцієнт)	Формула розрахунку	Нормативне значення	Розрахункове значення
			На початок року	На кінець року	Відхиле-ння (+, -)
1	2	3	4	5	6
1. Коефіцієнт фінансової незалежності «автономії» (Кавт) 2. Коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.с) 3. Показник фінансового лівериджу (Фл) 4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами (Кзк) 5. Коефіцієнт Бівера 6. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності (Кл) 7. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л) 8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	Власний капітал Підсумок балансу Джерела власних коштів +Довгострокові зобов'язання Підсумок балансу Довгострокові зобов'язання Джерела власних коштів Джерела власних коштів -- Необоротні активи Сума оборотних активів Чистий прибуток + Амортизація Довгострокові та поточні зобов'язання Оборотні активи Поточні зобов'язання Оборотні активи -- запаси Поточні зобов'язання Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції Поточні зобов'язання	>0,5 0,85-0,90 <0,25 >0,1 >0,2 > 1 > 0,7-0,8 >0	43879 : 67968 = 0,65 (59879+ 0) : 67968= 0,88 0 : 43879=0 (59879-3342,6): 1254 =45,08 (4578+31,2) : (0+ 670,3) = 6,88 1254 : 670,3 = 1,87 (1254-56,7) : 670,3 = 1,8 (37,1 + 0) : 670,3 = 0,06	46673 : 77245 = 0,6 (65673+ 0): 77245=0,85 0 : 46673 = 0 (65673-3237,4): 1706,8=36,58 (3632+33,7) : (0+ 968,6) = 3,78 1706,8 : 968,6 = 1,76 (1706,8 - 44,2) : 968,6 = 1,7 (31,5 + 2,0) : 968,6 = 0,03	0,05 0,03 - 8,5 3,1 0,11 0,1 0,03

Розрахунок фінансових показників (коефіцієнтів)

1	2	3	4	5	6
9. Коефіцієнт оборотності активів (Ко.а) 10. Середня тривалість одного обороту акти- вів (Чо.а) 11. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) 12. Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) 13. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Ко.д) 14. Середній період погашення дебітор- ської заборгованості (Чо.д)	Чиста виручка від реалізації продукції Середня вартість активів Кількість календарних днів звітного періоду Коефіцієнт оборотності активів Собівартість реалізованої продукції Середня вартість запасів Кількість календарних днів звітного періоду Коефіцієнт оборотності запасів Чиста виручка від реалізації продукції Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги Кількість календарних днів звітного періоду Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Збільшення Зменшення Збільшення Зменшення Збільшення Зменшення	37708 : 22656 = 1,66 360 : 1,66 = 217 30599 : 56,7 = 539,7 360 : 539,7 = 0,67 37708 : 1569 = 24,03 360 : 24,03 =14,98	31220 : 25748 = 1,21 360 : 1,21 = 298 25600 : 44,2 = 579,2 360 : 579,2 = 0,62 31220 : 3163 = 9,87 360 : 9,87 = 36,47	0,45 -81 -39,5 0,05 14,16 -21,49

банкрутство антикризовий оборотний фінансовий

Розрахунок фінансових показників (коефіцієнтів)

1	2	3	4	5	6
15. Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр) 16. Рівень рентабельності продажу (реалізації) (Рр) 17. Рівень рентабельності активів (Ра) 18. Рівень рентабельності власного капіталу (Рк) 19. Рівень рентабельності продукції (Рп)	Кількість календарних днів звітного періоду х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги Чиста виручка від реалізації продукції Чистий прибуток Чиста виручка від реалізації продукції Чистий прибуток Середня вартість активів Чистий прибуток Середня вартість власного капіталу Прибуток від операційної діяльності Собівартість реалізованої продукції	Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника) Збільшення Збільшення Збільшення Збільшення	360 х 2664 : 37708 = 25,43 4578 : 37708 = 0,12 4578 : 22656 = 0,2 4578 : 981,6 = 4,66 6420 : 30599 = 0,21	360 х 5571 : 31220 = 64,24 3632 : 31220 = 0,12 3632 : 25748 = 0,14 3632 : 993,9 = 3,65 5104 : 25660 = 0,2	-38,81 - 0,06 1,01 0,01

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Задовільний фінансовий стан - це стійка ліквідність, платоспроможність та фінансова стійкість підприємства, його забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання ресурсів підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується неефективним розміщенням ресурсів та неефективним використанням їх, незадовільною платоспроможністю підприємства, наявністю простроченої заборгованості перед бюджетом, з заробітної плати, недостатньою фінансовою стійкістю у зв'язку з несприятливими тенденціями розвитку виробництва та збуту продукції підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі:

* перша - оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;

* друга - підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;

* третя - порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

За допомогою чітко організованого аналізу можна вчасно відстежити погіршення фінансового стану підприємства, коли поряд із показниками стабільності фінансового стану з'являються показники, що характеризують негативні тенденції у виробничій та господарській діяльності, які можуть призвести до банкрутства. Тому одним з основних завдань аналізу фінансового стану є оцінка прибутковості підприємства у співвідношенні з ризиком акціонерів, які вкладають у нього гроші.

При аналізі фінансового стану використовують такі його види:

1) аналіз горизонтальних процентних змін, який характеризує зміни окремих статей фінансової звітності за кілька періодів (років, кварталів, місяців);

2) аналіз вертикальних процентних змін характеризує співвідношення статей фінансової звітності стосовно вибраної однієї статті (обсяг продажів, валюта балансу);

3) порівняльний аналіз - співвідношення окремих показників підприємства і показників інших аналогічних підприємств або середньогалузевих показників;

4) аналіз коефіцієнтів грунтується на розрахунку окремих співвідношень показників і його використовують для дослідження взаємозв'язку між компонентами фінансової звітності.

Платоспроможність підприємства є ознакою фінансової стійкості, суттю якого є забезпеченість обігових активів довготерміновими джерелами формування. Більша чи менша поточна платоспроможність (або неплатоспроможність) зумовлена більшим чи меншим рівнем забезпеченості (або незабезпеченості) обігових активів довготерміновими джерелами.

Для оцінювання платоспроможності підприємства використовують три відносних показники, що відрізняються набором ліквідних активів, які розглядають як покриття поточних пасивів.

Негайну платоспроможність підприємства характеризує; коефіцієнт абсолютної ліквідності, що показує, яку частину поточної заборгованості може покрити організація за рахунок наявних грошових коштів. Поточні зобов'язання складаються з короткотермінових кредитів банків, кредиторської заборгованості, інших поточних зобов'язань.

Платоспроможність підприємства з урахуванням майбутніх надходжень від дебіторів характеризує коефіцієнт (поточної) ліквідності. Він показує, яку частину поточної заборгованості підприємства може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості.

Достатнє обмеження означає, що грошові кошти і майбутні надходження від поточної діяльності мають відшкодувати поточні борги. Для підвищення рівня поточної ліквідності необхідно сприяти зростанню забезпеченості запасів власними обіговими засобами, для чого потрібно збільшити власні обігові кошти й обґрунтовано знизити рівень запасів.

Миттєвий коефіцієнт ліквідності або коефіцієнт критичної оцінки визначають вирахуванням значення товарно-матеріальних запасів від величини оборотного капіталу (поточних активів) і діленням одержаного результату на суму короткотермінових зобов'язань:

Товарно-матеріальні запаси - це найменш ліквідні поточні активи, оскільки дуже часто їх узагалі неможливо продати. Підприємство хотіло б виконати свої поточні зобов'язання, не покладаючись на продаж запасів. Саме тому їх віднімають від поточних активів при обчисленні миттєвого коефіцієнта.

Для підвищення рівня коефіцієнта покриття необхідно поповнювати реальний власний капітал підприємства й обґрунтовано стримувати зростання поза обігових активів і дебіторської заборгованості. На відміну від коефіцієнтів абсолютної ліквідності та поточної ліквідності, що показують негайну і поточну платоспроможність, коефіцієнт покриття відображає прогноз платоспроможності на доволі віддалену перспективу.

Різні показники ліквідності не тільки дають різнобічну характеристику платоспроможності підприємства при різному рівні обліку ліквідності активів, а й відповідають інтересам різних зовнішніх показників аналітичної інформації. Так, для постачальників товарів (робіт, послуг) найцікавішим є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал). Банк, що кредитує дане підприємство, більше уваги приділяє коефіцієнтові уточненої ліквідності (Кл). Потенційні і дійсні акціонери підприємства більшою мірою оцінюють його платоспроможність за коефіцієнтом покриття (Кп).

Загальну платоспроможність підприємства визначають, як здатність покрити всі зобов'язання підприємства (короткотермінові і довгострокові) всіма її активами.

Як коефіцієнт платоспроможності, за допомогою якого здійснюють прогноз, використовують коефіцієнт покриття, нормативне значення якого беруть на рівні 2. За період відновлення платоспроможності беруть 6 місяців, за період її втрати - 3 місяці.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності, що має значення більше за 1, свідчить про наявність тенденції відновлення платоспроможності підприємства протягом 6 місяців. Значення коефіцієнта менше за 1 показує відсутність такої тенденції у звітному періоді.

Прогноз зміни платоспроможності підприємства можна складати за допомогою коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності, а також на основі значень коефіцієнтів абсолютної ліквідності, уточненої (поточної) ліквідності, загальної платоспроможності та їх нормативних значень. При цьому можливі варіації тривалості періоду відновлення (втрати) платоспроможності залежно від мети аналізу.

Середній період покриття дебіторської заборгованості використовують для визначення середнього періоду часу, протягом якого підприємство повинно чекати отримання готівки після укладення угоди. Цей період має назву: середній період стягнення боргів.

Таким чином, з викладеного можна зробити висновок, що здійснюючи оцінку фінансового стану будь-якого підприємства, потрібно проаналізувати відносні показники, що дають змогу зосередити увагу на "точка" успіху чи невдачі в діяльності конкретного підприємства, але не завжди зроблені на цій підставі висновки щодо боротьби з конкурентами є беззаперечними. Перед тим як зробити висновки щодо стану речей на підставі обчислених коефіцієнтів, доцільно ретельно проаналізувати як верхню частину показника (чисельник), так і нижню (знаменник).

Розглядаючи показники, узагальнені в табл.1,2,3, можна відзначити, що загальна вартість майна підприємства збільшилась за звітний період на 10770 тис.грн або на 36,9%. Приріст вартості майна здійснювався нерівномірно. Якщо необоротні активи в оцінці по залишковій вартості зросли на 40,3 %, то оборотні активи - на 31,8 %. Слід зазначити, що за період, який аналізується, збільшилась питома вага майна необоротних активів.

Коефіцієнти ліквідності за звітний період дещо підвищилися в порівнянні з попереднім періодом. Коефіцієнт маневреності власних коштів і коефіцієнт незалежності також підвищилися. Лише коефіцієнт фінансової стійкості за звітний період впав на 0,01 пункт, в порівнянні з попереднім періодом.

З розрахунків видно, що оборотний капітал на підприємстві використовується ефективно.

Завдання 2

1. Розрахувати середню фактичну наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1. Визначити необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (табл. 4).

Таблиця 4.

Варіант	Показник
	Планова чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) тис. грн.	Коефіцієнт прискорення оборотності обігових коштів < 1 (коефіцієнт уповільнення > 1)
3	44000	0,97

Політика формування власних оборотних коштів являє собою частину загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні його виробничо-комерційної діяльності.

Джерела формування власного капіталу в процесі управління поділяються на внутрішні та зовнішні. До складу внутрішніх джерел включають: нерозподілений прибуток; кошти, приєднувані до власного капіталу в результаті переоцінки (дооцінки) основних фондів; інші внутрішні джерела.

Амортизаційні відрахування також є внутрішнім джерелом формування власних грошових ресурсів. Однак величину власного капіталу вони не збільшують, а тільки служать способом його реінвестування.

До складу зовнішніх джерел коштів включають: мобілізацію додаткового пайового капіталу; залучення додаткового акціонерного капіталу; безоплатну фінансову допомогу від юридичних осіб і держави; конверсію позикових коштів у власні; кошти цільового фінансування, що надійшли на інвестиційні цілі; інші зовнішні джерела.

Стан оборотних коштів підприємства характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між підсумком розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та підсумком розділу І активу балансу «Необоротні активи» (рядок 080) (ф. № 1). Отже, із суми розділу І пасиву балансу «Власний капітал» (рядок 380) та суми рядка 430 «Забезпечення наступних витрат і платежів» вираховується сума показників розділу І активу «Необоротні активи» (рядок 080).

Недосконалість поданої інформації в балансі, де розміщені оборотні активи, найбільше виявляється при визначенні власних оборотних коштів, де надзвичайно важливо визначати їх правильно, оскільки наявність власного оборотного капіталу свідчить про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширити подальшу діяльність.

Для визначення власних оборотних коштів нині немає єдиного алгоритму навіть на рівні державних органів -- Аудиторської палати України, Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України та Державної податкової адміністрації України.

Найчастіше власні оборотні кошти (ВОК) розраховують як різницю між оборотними активами та поточними зобов'язаннями (за рядками балансу 260 і 620)

ВОК = Рядок 260 - Рядок 620.

За цим алгоритмом розрахунку власних оборотних коштів наявність розділу III активу Балансу, де містяться і оборотні активи, не враховується.

За Методичними рекомендаціями щодо аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій, затвердженими Державною податковою адміністрацією України від 16.06.2000 р. власні оборотні активи розраховують як різницю між власним капіталом і необоротними активами, проте з останніх вираховують довгострокову дебіторську заборгованість

ВОК = (Рядок 380 - [Рядок 080 - Рядок 050).

Визначення власних оборотних коштів за двома методичними підходами мають правову основу.

Неврегульованість розміщення оборотних активів і джерел їх формування обумовили пропозиції з удосконалення алгоритму розрахунку власних оборотних коштів щодо повноти їх урахування. Можна виділити такі методичні підходи:

1) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270) - (Рядок 620 + Рядок 630).

За цим методичним підходом запропоновано до оборотних активів додати ті оборотні активи, які знайшли відображення в розділі III активу балансу, і від цієї суми відняти дані розділу IV пасиву та поточні зобов'язання, які відображено в розділі V пасиву:

2) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270) - (Рядок 620 + Рядок 630).

За другим розрахунком власних оборотних коштів передбачено враховувати всі витрати та доходи майбутніх періодів. Якщо підприємство має на балансі довгострокові кредити, то їх також ураховують, оскільки вони призначені для капітальних інвестицій.

3) ВОК = (Рядок 260 + Рядок 270) - (Рядок 480 + Рядок 620 + + Рядок 630].

4) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 - Рядок 080,

5) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 630 - Рядок 080.

За цим методом пропонують прирівняти до власних пасивів забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів і від цієї суми відняти необоротні активи.

6) ВОК = Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 480 - Рядок 080.

І, нарешті, шостий методичний підхід полягає в тому, що за цим алгоритмом до суми розділів І і II пропонують додати довгострокові зобов'язання, а потім від цієї суми відняти необоротні активи.

Усі наведені методики при їх застосуванні дають різні результати щодо наявності власних оборотних коштів підприємства (табл. 5).

Таблиця 5.

РОЗМІР ВЛАСНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА

№ п/п	Формула розрахунку	Власні оборотні кошти, тис. грн
		на початок періоду	на кінець періоду
1	Рядок 260 - Рядок 620	11538	12749
2	(Рядок 260 + Рядок 270) - (Рядок 620 + Рядок 630)	11538	12756
3	(Рядок 260 + Рядок 270) - (Рядок 480 + Рядок 620 + Рядок 630)	11538	12756
4	Рядок 380 - (Рядок 080 - Рядок 050)	-8308	-10370
5	Рядок 380 + Рядок 430 - Рядок 080	11538	13113
6	Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 630 - Рядок 080	11538	13113
7	Рядок 380 + Рядок 430 + Рядок 480 - Рядок 080	11538	13113

На основі вихідних даних балансу проведемо аналіз та зробимо висновки. Як свідчать дані, розрахунки власних оборотних коштів за різними методичними підходами викривляють їх величину.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу встановити нестачу або надлишок власних оборотних коштів.

Нестача власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх, що може бути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання (наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами нестачі (браку) власних оборотних коштів можуть бути:

* незадовільна робота маркетингової служби;

* недоотримання передбаченого прибутку;

* невисока відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання;

* несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів;

* наявність необгрунтованої дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

* значне зростання цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів над їх нормативами, необхідними для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах.

До причин появи надлишку власних оборотних коштів можна віднести:

* перевищення фактично отриманого прибутку над передбаченим планом;

* несплату в повному обсязі платежів до бюджету та державних цільових фондів;

* безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій;

* неповного використання прибутку на інші цілі, передбачені фінансовим планом, тощо.

У сучасних умовах господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над необхідною -- явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів з нормативною, можна судити про абсолютну зміну їх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, відносять коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в). Цей показник визначають як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку в майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції іа інших чинників ця частка може бути різною. Однак бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, в разі потреби, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовують різні показники, найважливішим з яких є швидкість обороту, яку обчислюють у днях. Вона характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять усі стадії кругообороту на підприємстві

2. Визначити, чи потрібне підприємству додаткове зовнішнє джерело фінансування у плановому році при збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції або вистачить власного чистого прибутку для поповнення активів. Прийняти для розрахунку, що у прямій залежності від змін обсягів виробництва та реалізації продукції перебуває 80 % активів та 60 % пасивів підприємства, а рівень рентабельності продажу (відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації) планується такий, як у звітному році.

Необхідне фінансування

за рахунок = ,

зовнішніх джерел

де А -- активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки; В, Впл -- чиста виручка року відповідно до звітного та планового; В -- запланована зміна чистої виручки у плановому році; В = Впл - В; П -- пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки; Рр -- рівень рентабельності продажу (реалізації).

В = 37708; Впл = 31220; А = 7422,4; П = 5566,2; Рр. = 0,12

НФзд =-1277,1+957,7-3746,4=

= -4065,8

Отриманий результат від'ємний, отже, це свідчить про потребу в короткотерміновому кредиті.

Завдання 3

Скласти прогнозний баланс підприємства на кінець планового року.

Таблиця 6.

Актив	Значення на початок планового року	Значення на кінець планового року	Пасив	Значення на початок планового року	Значе-ння на кінець планового року
1. Необоротні активи разом 2. Оборотні активи разом	57049 20196	65207 23084	1. Власний капітал та забезпечення наступних витрат і платежів 2. Довгострокові зобов'язання 3. Поточні зобов'язання	69799 0 7446	85248 0 3043
Баланс	77245	88291	Баланс	77245	88291

Відомо, що чиста виручка від реалізації продукції на початок планового року становила 37708 тис. грн., а планова чиста виручка від реалізації продукції становить 44000 тис. грн., тобто приріст виручки буде:

44000-37708 = 6292 тис. грн. або (100 - 37708*100/44000) = 14,3%.

Отже, активи також збільшаться на 14,3%. Тобто необоротні активи разом складуть: 57049+14,3% = 65207 тис. грн.; оборотні активи разом - 20196 +14,3% = 23084 тис. грн.

Рівень рентабельності власного капіталу = рівень рентабельності продажу+коефіцієнт оборотності активів = 3% +1,21 = 1,25

Тоді власний капітал та забезпечення наступних витрат і платежів складуть: 69799*1,25 = 85248 тис. грн.

Список використаної літератури

1. Бандурко О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я. Фінансова діяльність підприємства. -- К.: Либідь, 1998. -- 310 с.

2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. -- К.: Молодь, 1997. -- 1000 с.

3. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006, -- 520 с.

4. Подольська В. О., Тарасюк І. Ю. Фінансовий аналіз: Навчальний комплекс. -- Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. -- 279 с.

5. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г. Г. Кірейцева. -- К: ЦУЛ, 2002. -- 496 с.

6. Финансовый менеджмент / Под ред. Н. Ф. Самсонова. - М.: Финансы; ЮНИТИ, 1999.

7. Фінансовий менеджмент / За ред. А. М. Поддерьогіна, Л. Д. Буряк, Н. Ю. Калач та ін. - К.: КНЕУ, 2001.

Размещено на Allbest.ru