Нормування власних оборотних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормування власних оборотних коштів

Методи визначення потреби в оборотних коштах

Визначення потреби в оборотних коштах є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:

* умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

* організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

* умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх місцезнаходження, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

У разі відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство отримуватиме прибуток з мінімальними витратами.

У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних коштів призводить до накопичування надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Значення нормування оборотних коштів полягає в такому:

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обгрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період -- рік (як правило), півріччя, квартал. Це досягається проведенням таких робіт:

1. Визначення норм запасів за статтями нормованих оборотних коштів. Норма оборотних коштів -- це відносний показник, який обчислюється у днях, відсотках чи гривнях. Норми у днях щодо виробничих запасів розраховуються за окремими видами матеріальних цінностей. У разі великої номенклатури таких цінностей розрахунок здійснюється в тій частині, яка становить (вартісно) не менше 70--80% загальних витрат за статтею в цілому.

2. Норма одноденного витрачання коштів визначається із кошторису витрат на виробництво. Одноденне витрачання на підприємствах несезонних галузей промисловості рекомендується розраховувати на підставі даних четвертого кварталу планового року, що, як правило, має найбільший обсяг виробництва. У сезонних галузях промисловості одноденне витрачання визначається на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва.

Визначаючи одноденні витрати для обчислення обсягів незавершеного виробництва, виходять із суми витрат на виробництво валової чи товарної продукції. Щодо готової продукції для розрахунку беруть її виробничу собівартість.

3. Визначення нормативу оборотних коштів за кожною статтею в грошовому вираженні проводиться множенням одноденних витрат у грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях.

4. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в оборотних коштах, на підприємстві проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями.

5. Кінцевий етап нормування -- визначення норм та нормативів за окремими статтями оборотних коштів для підрозділів підприємств, де використовуються матеріальні цінності та виготовляється продукція.

Найбільш трудомісткою і складною є розробка норм запасу. Норми запасу в днях застосовуються протягом кількох років, якщо суттєво не змінюються умови виробництва, постачання та збуту, розрахунків.

Підприємствам надано право самостійно розраховувати нормативи оборотних коштів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 19 квітня 1993 року №279 «Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття» Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів схвалено «Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей».

Метод прямого розрахунку потреби в оборотних коштах

Для всебічного й комплексного аналізу фінансово-економічного стану підприємств, упорядкування та оптимального використання виробничих запасів наказом Мінпромполітики України від 16.12.97 р. № 332 передбачене використання схвалених тим самим наказом Методичних матеріалів «Про порядок визначення нормативу власних обігових коштів» для підприємств, організацій, установ усіх форм власності.

На практиці використовується два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.

Метод прямого розрахунку передбачає розробку обгрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.

Цей метод дає змогу зробити розрахунки індивідуальних і сукупного нормативів. До індивідуальних належать нормативі оборотних коштів: у виробничих запасах (сировина, основні і до поміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети); у незавершеному виробництві і напівфабрикатах власного виробництва; у ви тратах майбутніх періодів; у готовій продукції.

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу мають сировина, матеріали й покупні напівфабрикати.

Норматив оборотних коштів щодо цих запасів рекомендується визначати за формулою:

де Н -- норматив оборотних коштів для сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів, тис. грн;

Ов -- одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів, тис. грн;

N -- норма оборотних коштів, днів.

Одноденне витрачання сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів визначається за кошторисом витрат на виробницт во IV кварталу планового року, без урахування поворотних від ходів діленням їх суми на 90.

Норма оборотних коштів (у днях) включає такі елементи: транспортний запас; підготовчий запас; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.

Транспортний запас визначається як різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником і обробки банками за місцем знаходження постачальника і споживача.

Якщо сировина й матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не утворюється.

Підготовчий запас -- це час для прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів, проведення аналізу.

Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), якщо вони не є складовою виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кожного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Поточний запас -- норма оборотних коштів у частині поточного запасу, що залежить від частоти та ритмічності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони надходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.

Інтервал поставок визначається на підставі договорів із постачальниками або з фактичних даних про надходження за попередній період. Поточний запас рекомендується брати в розмірі 50 % середнього інтервалу між поставками.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою запобігання наслідкам можливих перебоїв у постачанні: порушення умов постачання або затримки вантажу в дорозі; зміни постачальником строків відвантаження в межах, що допускаються особливими умовами постачання чи договором. Норма оборотних коштів на страховий запас установлюється, як правило, в межах 50 % поточного запасу.

В окремих випадках, пов'язаних із підвищеним ризиком несвоєчасного надходження матеріалів, норму оборотних коштів у частині страхового запасу окремих видів матеріалів можна збільшити на понад 50 % норми оборотних коштів на поточний запас.

На підставі норм оборотних коштів, обчислених за названими вище складовими елементами, визначається норматив для окремих видів, груп і в цілому щодо сировини, основних матеріалів і покупних напівфабрикатів.

До виробничих запасів входять також допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини й малоцінні швидкозношувані предмети, які беруть участь у створенні нової вартості і теж потребують визначення оптимальної потреби в них.

Норматив оборотних коштів для допоміжних матеріалів розраховується множенням норми на величину одноденного їх витрачання за кошторисом витрат на виробництво. Норми за видами і групами допоміжних матеріалів розраховуються в такому самому порядку, як і для основних матеріалів.

Норматив оборотних коштів на паливо встановлюється для всіх видів палива (крім газу), що використовується як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Величина нормативу оборотних коштів на цю статтю визначається за методом, аналогічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на основні матеріали.

Розраховуючи одноденне витрачання за статтею «Паливо», із кошторису витрат на виробництво необхідно виключити вартість газового палива і додати витрати палива в непромислових господарствах, якщо ці витрати не були враховані в кошторисі витрат на основне виробництво.

Норматив оборотних коштів для тари визначається множенням норми, вираженої в гривнях (на 1000 грн товарної продукції), на обсяг товарної продукції в оптових цінах підприємства в плановому році.

Норматив на запасні частини для ремонтів машин, устаткування і транспортних засобів визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.

Норма оборотних коштів визначається в гривнях на 1000 грн вартості устаткування і транспортних засобів.

Норматив оборотних коштів на запасні частини в плановому році визначається множенням середньорічної вартості виробничого, силового обладнання і транспортних засобів, передбачених планом, на норму оборотних коштів на запасні частини.

Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметів залежить від складу цієї статті: малоцінний і швидкозношуваний господарський інвентар; спеціальний одяг і спеціальне взуття; спеціальний інструмент і спеціальні пристосування; змінне обладнання; виробнича тара. Малоцінні та швидкозношувані предмети служать, як правило, менше одного року.

Потреба в оборотних коштах розраховується для створення запасів на складі та в експлуатації. У зв'язку з тим, що вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які перебувають в експлуатації, відображається в обліку за мінусом зносу, то, визначаючи норматив, беруть у рахунок 50 % їхньої повної вартості. Решта вартості списується на собівартість продукції під час передавання зі складу в експлуатацію. Для визначення нормативу оборотних коштів на складі малоцінні та швидкозношувані предмети враховуються за їхньою повною вартістю.

Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається за формулою:

де Ов -- одноденні витрати за планом IV кварталу, тис. грн;

Д -- тривалість виробничого циклу, днів;

К -- коефіцієнт зростання витрат.

Незавершене виробництво -- один з найважливіших напрямків авансування оборотних коштів. Його питома вага в промисловості перевищує 20 % загальної суми оборотних коштів. Незавершеним виробництвом уважають виготовлення продукції на всіх стадіях виробничого процесу з моменту першої операції і до здавання готової продукції на склад. Його обсяг залежить від типу виробництва тривалості виробничого циклу, розподілу витрат протягом виробничого циклу (обсяг незавершеного виробництва зростає якщо більше витрат здійснюється на початку виробничого циклу).

Норма оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається множенням тривалості виробничого циклу на коефіцієнт зростання витрат.

Одноденні витрати обчислюються діленням витрат на випуск продукції (за виробничою собівартістю) у IV кварталі планового року на 90.

Тривалість виробничого циклу визначається на основі даних технологічних карт та інших планових нормативів виробництва. Вона складається із часу, витраченого на обробку деталей (технологічний запас), транспортування деталей від одного робочого місця до іншого і передання готової продукції на склад (транспортний запас), перебування виробів між окремими операціями (оборотний запас), а також зі страхового запасу оброблених деталей. Якщо кількість виробів у незавершеному виробництві велика, а тривалість виробничого циклу в днях для різних виробів суттєво різниться, слід об'єднати продукцію в групи, а потім за ними визначити середньозважений показник. Його величину розраховують для окремих видів або груп виробів на підставі відповідної частини їхньої виробничої собівартості за планом у загальному обсязі продукції.

Коефіцієнт зростання витрат характеризує рівень готовності виробів у незавершеному виробництві, тобто відношення витрат у незавершеному виробництві до всієї собівартості готової продукції. Послідовність і темпи зростання витрат у різних виробництвах різні. Вони залежать від особливостей продукції, що виробляється, технології та організації виробництва. Що більше витрат припадає на перші дні циклу, то вищим є коефіцієнт зростання витрат І більшим -- норматив оборотних коштів.

Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від розподілу витрат протягом виробничого циклу. За рівномірного розподілу витрат коефіцієнт зростання витрат (К) визначається з формули:

де А -- витрати, які здійснюються одноразово на початку виробничого циклу;

Б -- наступні витрати, які включаються в собівартість продукції.

До одноразових витрат належать витрати сировини, матеріалів, які надходять до виробництва із самого початку виробничого циклу.

До наступних витрат відносять усі інші витрати -- на заробітну плату, амортизаційні відрахування, електроенергію тощо.

Витрати майбутніх періодів включають здійснені в даному плановому періоді такі виробничі витрати, що їх буде віднесено на собівартість продукції, котра випускатиметься в наступні періоди. До них належать витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв і нових видів продукції, якщо вони не фінансуються із фонду розвитку виробництва, або витрати, пов'язані з проведенням гірничих розробок, гірничо-підготовчих, розкривних та інших робіт.

Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів визначається за формулою:

де Н -- норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів;

Co -- сума коштів, які вкладено в ці витрати на початок запланованого періоду (за відрахуванням отриманих банківських кредитів);

Вп -- витрати, що проводяться в плановому році і передбачені відповідними кошторисами;

Вв -- витрати, які включаються в собівартість продукції запланованого року та передбачені кошторисом виробництва.

Норматив оборотних коштів для готової продукції (Н) визначається за формулою:

де Овп -- одноденний випуск продукції в IV кварталі планового року за виробничою собівартістю, грн;

Nrn -- норма запасу оборотних коштів для готової продукції, днів.

До готової продукції належать вироби, завершені виробництвом, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або прийняті замовником відповідно до затвердженого порядку приймання продукції.

Норма запасу оборотних коштів для готової продукції обчислюється в днях і включає час на комплектування виробів для поставки, упаковку продукції, на оформлення і здачу платіжних документів у банк.

У разі великої номенклатури продукції, що випускається, норма оборотних коштів для готової продукції на складі може бути визначена як середньозважена для груп продукції, які включають не менше 70--80 % запланованого випуску готової продукції. Розрахована за цими даними середня норма оборотних коштів поширюється на всю готову продукцію на складі.

Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом

Визначення потреби в оборотних коштах прямим методом передбачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних коштів. Вони здійснюються на тривалий період і не передбачають раптових змін асортименту продукції, технології виробництва, умов постачання та збуту. Через це обчислений методом прямого розрахунку норматив потребує щорічного коригування з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обороту оборотних коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку.

Особливість визначення потреби в оборотних коштах економічним методом полягає в тім, що норматив на поточний рік ділять на дві частини. До першої частини відносять нормативи оборотних коштів за статтями, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво та готова продукція (виробничий норматив). До другої частини включають ті статті нормованих оборотних коштів, розмір яких прямо не'залежить від зміни витрат на виробництво: запасні частини для ремонтів устаткування, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів (невиробничий норматив).

Для визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік виробничий норматив збільшується відповідно до темпів зростання виробничої програми в плановому періоді.

Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми.

На відміну від методу прямого розрахунку, який є досить трудомістким, економічний метод не потребує виконання складних розрахунків.

Метод прямого розрахунку застосовується на нових підприємствах, а також тоді, коли необхідно проаналізувати стан оборотних коштів для виявлення або непотрібних, надлишкових, неліквідних виробничих запасів, або резервів скорочення тривалості виробничого циклу, або причин накопичення готової продукції на складах. Економічний метод розрахунку нормативу оборотних коштів застосовується на діючих підприємствах. Економічний метод доцільно також використовувати на рівні галузевих міністерств, відомств, виробничих об'єднань у процесі перспективного планування чи прогнозування.

Задача 1

Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) становить - 560,0 тис. грн. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) - 380,0 тис. грн. Торговельна знижка оптовій базі - 30,0 тис. грн. Акцизний збір - 45,0 тис. грн. Адміністративні витрати - 25,0 тис. грн. Інші операційні доходи - 35,0 тис. грн. Витрати на збут - 15,0 тис. грн. Інші операційні витрати - 22,0 тис. грн.

Розрахувати чистий доход, валовий прибуток, фінансовий результат від операційної діяльності, рентабельність продажів.

Чистий дохід = 560,0 - 30, 0 - 45,0 - (380 х 20%) = 409,0 тис. грн.

Валовий прибуток = 409,0 - 380,0 тис. грн. = 29,0 тис. грн.

Фінансовий результат від операційної діяльності = 29,0 - 25,0 - 15,0 + 35,0 - 22,0 = 2,0 тис. грн.

Рентабельність продажів = х 100 = 0, 83 %

Задача 2

За нижче наведеними даними обчисліть амортизацію металообробного верстата з програмним управлінням:

1. Вартість об'єкта амортизації на початок року - 30,0 тис. грн.

2. Термін корисного використання об'єкта амортизації -- 4 роки.

3. Сума коштів, яку очікує отримати підприємство від продажу об'єкта амортизації після закінчення корисного терміну його експлуатації, - 2,0 тис. грн.

Норма амортизації (метод прямолінійного списання) -- 25,0 % (100:4).

Розрахунок амортизації, тис. грн:

1-й рік - 30,0 х (25,0 x2) = 15,0;

2-й рік - 15,0х (25,0х 2) = 7,5;

3-й рік -7,5 х (25,0x2)= 3,75;

4-й рік - 3,75х (25,0х2) = 1,88(суму амортизації останнього року розраховують у такий спосіб, щоб залишкова вартість об'єкта у 4-му році його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість -- 3,75).

Всього амортизації, нарахованої методом прискореного зменшення залишкової вартості, - 30,0 тис. грн (15,0 + 37,7 + 3,75 + 3,75).

Первісна вартість об'єкта амортизації, зменшена на суму очікуваної ліквідаційної вартості, -- 28,0 тис. грн (30 -- 2).

Сума чисел - 10 (1 + 2 + 3 + 4).

Норми амортизації: 1-й рік - 4/10; 2-й - 3/10; 3-й- 2/10; 4-й-1/10.

Амортизаційні відрахування, грн:

1-й рік експлуатації -- 28000 х (4:10) = 11200;

2-й - 28000 х (3:10) = 8400;

3-й - 28000 х (2:10) = 5600;

4-й - 28000 х (1:10) = 2800;

Всього амортизацій, нарахованої комулятивним методом, -- 28,0 тис. грн.

Задача 3

Визначити операційний прибуток підприємства за наступними даними:

Витрати підприємства у звітному періоді, тис. грн:

- виробнича собівартість товарної продукції -- 6800,0,

- адміністративні витрати - 540,0,

- витрати на збут - 400.

Чистий дохід підприємства, отриманий у звітному періоді, - 9714,0

тис. грн.

Зниження виробничої собівартості товарної продукції за планом -1,0%.

Планове зниження адміністративних витрат - 0,5 %.

Витрати підприємства у розрахунку на 1 грн товарної продукції у

звітному періоді, коп.:

- прямі витрати - 70,0 (6800:9714),

- адміністративні витрати - 5,5 (540,0: 9714),

- витрати на збут - 4,1 (400,0: 9714).

Виробнича собівартість товарної продукції з урахуванням її зниження у звітному періоді - 69,3 коп. (70-(70х 1,0%)).

Сума адміністративних витрат у розрахунку на 1 грн товарної продукції з урахуванням їх зниження у звітному періоді - 5,45 коп. (5,5 -(5,5* 1,0%)).

8. Ріст обсягу продажу продукції у плановому періоді - 10,0 %ё.

9. Чистий дохід підприємства, отриманий у плановому періоді, - 10685,4тис. грн (9714,0 х 110 : 100).

Операційний прибуток підприємства у плановому періоді - 2259,0 тис. грн (10685,4 - (10685,4 х 69,3 : 100) + (10685,4 х 5,45:100)+ (10685,4x4,1:100)) =(10685,4 -(7404,98+ 583,35 + 438,10)).

Задача 4

нормування оборотний кошти

Розрахувати валовий прибуток, рентабельність за наступними даними:

Чистий дохід -- 510,0 тис. грн (35 + 500 - 25).

Виробнича собівартість реалізованої продукції, тис. грн. - 328,3; нерозподілені постійні витрати - 5,6; наднормативні виробничі витрати - 6,2;

Обсяг грошових надходжень - 230 тис. грн.

Всього витрат - 340,1 (328,3 + 5,6 + 6,2).

Валовий прибуток -- 169,9 тис. грн (510,0-- 340,1).

Рентабельність - 169,9 : 230 х 100 = 74%

1. Размещено на www.allbest.ru