Фінансова звітність органів місцевого самоврядування
Сільські ради як група представницьких органів місцевого самоврядування. Юридичні аспекти діяльності сільських виконавчих комітетів, їх організаційна структура і персонал. Капітал, виробничі фонди і збут продукції. Баланс, витрати і фінансові звіти.
Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.10.2012 |
Размер файла | 73,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
24
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Фінансова звітність органів місцевого самоврядування
Зміст
місцеве самоврядування фінансовий баланс
Вступ
Тема1. Загальна характеристика підприємства
Тема2. Юридичні аспекти діяльності підприємства
Тема3. Організаційна структура і персонал підприємства
Тема4. Мотивація і оплата праці
Тема5. Капітал і виробничі фонди
Тема6. Виробництво і збут продукції
Тема7. Витрати і ціноутворення
Тема8. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
Висновок
Література
Вступ
Устянська сільська рада - орган місцевого самоврядування у Борщівському районі Тернопільської області, з центром у селі Устя.
Сільська рада є виборним органом, що складається з депутатів, обраних безпосередньо територіальною громадою. Вона акумулює інтереси територіальних громад і володіє правом представляти їх. Також має виняткове право приймати рішення від імені територіальної громади.
Повноваження місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.
Устянська сільська рада із своїми працівниками заключили колективний договір, який є і надалі залишається основним документом локальної дії в установах.
Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства (ст. 10-20 Гл Кзпп України, ЗУ «Про колективні договори і угоди» та ін.) та узятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих власників та уповноважених ними органів.
Мета дослідження: полягає у вивченні фінансової діяльності Устянської сільської ради.
Завдання дослідження:
- дослідити необхідність і завдання фінансового планування;
- проаналізувати систему фінансових планів;
- розглянути фінансове планування сільської ради.
Обєктом дослідження даної роботи виступають баланс, фінансова звітність і орган місцевого самоврядування.
Предметом дослідження є звіт про результати фінансової діяльності, про рух грошових коштів та рух необоротних активів.
При написанні роботи використовувалися наступні методи дослідження, а саме: аналіз і узагальнення дій органу місцевого самоврядування.
При написанні роботи використовувались дослідження таких авторів як Василюк О.Д., Опарін В.М, Мозковий О.М, Савлук М.І. та ін.
Тема 1. Загальна характеристика підприємства
Сільські, селищні ради - це найчисельніша група представницьких органів місцевого самоврядування.
Устянська сільська рада - орган місцевого самоврядування у Борщівському районі Тернопільської області, з центром у селі Устя.
Сільська рада є виборним органом, що складається з депутатів, обраних безпосередньо територіальною громадою. Вона акумулює інтереси територіальних громад і володіє правом представляти їх. Також має виняткове право приймати рішення від імені територіальної громади.
Місцеве самоврядування як засада конституційного ладу виступає одним із найважливіших принципів організації і функціонування влади в суспільстві та державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується : "Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по можливості, у конституції країни".
Вперше в Україні принцип визнання місцевого самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана Пилипа Орлика 1710 року, а пізніше - в Конституції УНР 1918 року, положення яких так і не були реалізовані. За радянських часів заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської держави.
Конституція України 1996 року, у повній відповідності до вимог Європейської Хартії(поряд з такими фундаментальними принципами як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування. Визнання місцевого самоврядування однією із засад контитуційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування у вирішенні всіх питань місцевого значення.
Повноваження місцевого самоврядування - це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування. У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ст.. 143 Якої передбачає, що територіальні громади села:
1. безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності;
2. затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання;
3. затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;
4. встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону, забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів;
5. утворюють реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю, а також вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Переважна більшість повноважень місцевого самоврядування здійснюється через представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. Саме ефективність діяльності органів місцевого самоврядування має суттєвий і оперативний вплив на суспільні відносини, насамперед на зростання добробуту населення, яке проживає на відповідній території, а це, власне, і є головною метою діяльності органів місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування за своєю природою виступає як специфічна форма реалізації публічної влади, відмінної, як від державної влади, так і від обєднань громадян, воно втілює місцеві інтереси територіальних громад, є формою залучення громадян України до участі в управлінні своїми справами. Головним завданням та метою місцевого самоврядування є задоволення місцевих потреб і вирішення конкретних проблем, що виникають на певній території, власними силами.
Починаючи з останнього десятиліття ХХ ст. функції та повноваження місцевого самоврядування у більшості розвинутих країн світу( Велика Британія, Німеччина, Франція та ін.) суттєво переглядаються і сьогодні зачіпають майже усі сфери життєдіяльності територіальних громад. До найважливіших з них належать:
· формування та виконання місцевого бюджету, поточне та стратегічне планування функціонування і розвитку територіальної громади ( муніципалітету);
· організація роботи та розвиток комунального господарства;
· забезпечення якісного функціонування інфраструктури(дороги, транспорт тощо), громадського порядку, відповідного екологічного та санітарного стану територій;
· вирішення соціальних питань( житло, освіта, культура);
· надання якісних управлінських послуг.
Сучасна демократична держава має не тільки визнавати можливість існування у ній місцевого самоврядування , а й усіляко підтримувати його та сприяти подальшому розвитку оскільки без нього сьогодні неможливо уявити громадянське суспільство взагалі.
На Тернопільщині створено обласну асоціацію органів місцевого самоврядування «Ради Тернопільщини», як члена Всеукраїнської асоціації місцевих та регіональних влад. Асоціація діє на основі Конституції України, Закону України « Про асоціації органів місцевого самоврядування», чинних законодавчих і нормативно-правових актів статуту. Утворення асоціації ініційовано згідно з рішенням Тернопільської обласної ради від 17 червня 2010 року № 615 « Про ініціювання створення Тернопільської обласної асоціації органів місцевого самоврядування « Ради Тернопільщини» та вступ Тернопільської обласної ради до цієї асоціації.
Основною метою діяльності асоціації є забезпечення більш ефективного здійснення своїх повноважень, узгодження дій органів місцевого самоврядування щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сіл, селищ, міст Тернопільської області, сприяння місцевому та регіональному розвитку. Сільський голова Устянської сільської ради Стрижибовт Ярослав Іванович також є членом асоціації « Ради Тернопільщини». Основними завданнями асоціації є координація органів місцевого самоврядування Тернопільської області щодо більш ефективного здійснення своїх повноважень, обмін досвідом та рекомендаціями між місцевим радами Тернопільщини щодо захисту прав та інтересів територіальних громад, сіл щодо забезпечення їх сталого розвитку.
Устянська сільська рада знаходиться на вулиці Центральна 1 в селі Устя Борівського району Тернопільської області. До неї входять села: Устя і Михалків. Площа якого становить 3902 кілометрів квадратних, населення на території Устянської сільської ради становить 1346 людей.
З бюджету сільської ради фінансується чотири установи :
· апарат управління;
· прогулянкова група;
· будинок культури села Устя;
· клуб села Михалків.
Фінансування установ проводилось згідно кошторисних призначень, зарплату виплачувалось вчасно, штрафних санкцій не накладалось.
Самостійна робота
Загальна і виробнича структура підприємства ( перелік і короткий аналіз підрозділів служб, виробничої і загальної структури підприємства).
Сільські ради складаються з депутатів, які обираються населенням відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Загальний склад ради визначається радою відповідно закону про вибори. Строк повноважень рад чотири роки. Сільська рада проводить свою роботу сесійно.(Додоаток А.) Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесію відкриває і веде сільський голова або секретар ради. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Протоколи сесії сільської ради, прийняті нею рішення підписуються головою сільської ради або секретарем сільської ради.Сільський голова обирається населенням прямим виборчим правом шляхом таємного голосування. Секретар сільської ради обирається з числа її депутатів на строк повноваження ради. Секретар сільської ради скликає сесії ради, веде засідання ради, організовує підготовку сесії ради, забезпечує зберігання офіційних документів пов'язаних з місцевим самоврядуванням, вирішує за дорученням сільського голови інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органами. Виконавчим органом сільської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради розглядає:
1. проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;
2. координує діяльність відділів, управлінь, що належать до комунальної власності відповідальної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;
3. має право змінювати , або скасовувати акти в підпорядкованих йому відділів управлінь інших виконавчих органів влади.
Основною формою роботи виконавчого комітету сільської ради є його засідання. Засідання скликається не рідше одного разу на місяць і є правомочним, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.
Постійні комісії ради є органами ради, що обирається з числа її депутатів, для вивчення попереднього розгляду і підготовки питанья, які належать до її віддання, здійснення контролю за виконання рішень ради, її виконавчого комітету. Є тимчасові контрольні комісії ради, які є органами ради і обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.
Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосували не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.
Організація роботи комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, підприємствами, а також громадянами, організовує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. Висновки і рекомендації постійної і тимчасової комісій приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, або секретарем комісії. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Тема 2. Юридичні аспекти діяльності підприємства
У відповідності зі статтею 37 Закону «Про нотаріат» ( 3425- 12) у населених пунктах, де немає державних нотаріусів, посадові особи сільських виконавчих комітетів(секретар) вчиняють такі нотаріальні дії:
1. вживають заходів до охорони спадкового майна;
2. накладають та знімають заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки іншого нерухомого майна;
3. посвідчують заповіти;
4. посвідчують довіреність;
5. засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
6. засвідчують справжність підпису на документах.
Посадові особи виконавчих комітетів, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані додержувати таємниці цих дій. Довідки про чинені нотаріальні дії та документи видаються тільки громадянам та юридичним особам, за довіреністю яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про вчинені нотаріальні дії та документи видаються у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що знаходяться у їх проваджені.
Довідки про заповіти, його зміст видаються особам, а також спадкоємцям за заповітом тільки після смерті заповідача при поданні свідоцтва про його смерть.
На письмову вимогу державної податкової інспекції видаються довідки, документи і копії з них, необхідні для визначення правильності стягнення державного мита та цілей оподаткування.
Посадові особи виконавчих комітетів зобов'язані сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки.
Нотаріальні дії вчиняються в приміщені виконавчого комітету сільської ради. У зв'язку з хворобою нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням виконавчого комітету, то в посвідчу вальному написі на документі і в реєстри нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії( на дому, лікарня, організація).Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі всіх необхідних документів.
При вчинені нотаріальних дій посадові особи встановлюють особу громадянина за паспортом і за свідоцтвом про народження неповнолітніх, які не досягли шістнадцяти років.
Відповідно до чинного законодавства обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають такі угоди:
1. заповіти (ст. 541 Цивільного кодексу( 1540- 06) ;
2. довіреність на укладання угод, що потребує нотаріальної форми, а також на вчинення дій що до юридичних осіб;
3. довіреності, що видаються в порядку передовірення ( ст. 68 Цивільного кодексу (1540-06)
Заповіти і довіреності , що посвідчуються в нотаріальному порядку, подаються посадові особі виконавчого комітету не менш, ніж у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті Ради народних депутатів.
Термін “колективні договори” вперше був застосований подружжям Беатрисою та Сіднеєм Уебб в 1981 р. в їх науковій праці “Кооперативний рух у Великобританії”.
Колективні договори не становлять єдиного метода встановлення умов праці чи врегулювання трудових відносин. Навіть там, де колективно-договірний метод має переважне застосування, існують й інші методи: індивідуальні переговори між трудящими і підприємцями, нормативне регулювання з боку держави або якоюсь третьою стороною, встановлення розміру заробітної плати та умов праці в односторонньому порядку підприємцем тощо.
На сучасному етапі розвитку трудове законодавство багатьох країн допускає боротьбу трудящих та їх страйки з метою поліпшення умов праці саме в ході колективних переговорів і укладення колективних договорів. Потенційно можлива або реально здійснювана боротьба трудящих і профспілок становить характерну рису сучасних колективних договорів.
Відповідно колективний договір можна визначити як конкретний результат боротьби трудящих та їх профспілок з підприємцями, який фокусується залежно від співвідношення сил при колективних переговорах у вигляді загальних положень про умови праці та соціальні права.
Необхідними умовами укладення колективного договору мають бути:
вільні, без державного втручання, колективні переговори незалежних від монополій представників трудящих, тобто можливість застосувати колективно-договірну боротьбу аж до страйків;
вільне, без державного регулювання, закріплення в колективній угоді умов праці і соціальних прав, що досягнуті внаслідок співвідношення сил, які склалися між трудящими і підприємцями.
Основною метою колективного договору є поліпшення умов праці, розширення соціальних прав трудящих та їх профспілок. Ведучи боротьбу за досягнення основної мети, трудящі і профспілки застосовують як наступальну, так і оборонну тактику. Наступальна тактика проявляється в тому, що вони виступають ініціаторами укладення нових і переукладення старих колективних договорів. До цього їх примушують погіршення умов праці і життя, безробіття, посилення експлуатації, постійна інфляція і зростання вартості “споживчого кошика”.
Таким чином, колективні договори сприяють підвищенню життєвого рівня трудящих мас. Але в оцінці колективних договорів необхідний різносторонній підхід. Слід акцентувати увагу на їх реальному значенні, оскільки вони виступають не тільки як засіб соціально-економічної боротьби, а й обмежуючи її або навіть підкоряють інтересам підприємців.
В принципі підприємці завжди проти колективних договорів. Тільки під тиском трудящих та їх профспілок вони змушені їх укладати, намагаючись при цьому пристосувати їх до своїх інтересів.
В усіх випадках при проведенні колективних переговорів важливе значення має страйк або можливість його проведення. Для трудящих та їх представницьких організацій завжди повинна існувати можливість страйку, бо саме під його загрозою можна добитися від підприємців певних поступок. При відсутності такої можливості трудящі стають беззахисними перед підприємцями.
Колективний договір є і надалі залишається основним документом локальної дії на підприємствах. Укладення колективного договору значною мірою сприяє регулюванню виробничих і трудових відносин, підвищенню ефективності виробництва та зміцненню дисципліни, поліпшенню умов та охорони праці, посиленню соціального захисту трудящих та їх сімей, пом`якшує соціально-економічну напругу в умовах переходу до ринку.
Колективні угоди укладаються з тим, щоб допомогти трудовим колективам визначитись при укладенні колективних договорів. Відповідно колективний договір є результатом процесу прийняття рішень між власником або уповноваженим ним органом і представницьким органом трудового колективу. З урахуванням надбання колективних угод колективним договором встановлюється сукупність правил, що визначають умови праці, досягнуті на переговорах між сторонами.
Самостійна робота
Колективний договір: права і обов'язки трудового колективу.
Колективний договір - угода, яка укладається між власником або уповноваженим ним органом ( особою ) і одним або кількома профспілками чи іншими уповноваженим на представництво трудовим колективом, органами, а у разі відсутності таких органів - представники трудящих, обраними та уповноваженими трудовим колективом.
Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства ( ст. 10-20 Гл Кзпп України, ЗУ « Про колективні договори і угоди « та ін. ) та узятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих власників та уповноважених ними органів. Колективний договір укладається на підприємствах в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, а також у структурних підрозділах підприємства, установи, організації в межах компетенції цих підрозділів.
Зміст колективного договору визначають сторони. У ньому передбачаються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:
· зміни в організації виробництва і праці;
· забезпечення продуктивної зайнятості;
· нормування оплати праці;
· встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (премій, доплат, надбавок та інші );
· встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
· участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства, установи, організації (якщо це передбачено статутом );
· встановлення режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
· забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
· гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.
Колективний договір набирає чинності від дня підписання його сторонами або від дня, зазначеного в ньому, і діє до часу укладання нового або перегляду чинного, якщо інше не передбачено договором.
Колективний договір поширюється на всіх працівників незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і обов'язковий як для власника, так і для працівників. Контроль за виконанням колективного договору здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали. Щорічно в строки, передбачені колективним договором, сторони, що його підписали, звітують про його виконання.
Тема 3. Організаційна структура і персонал підприємства
Функції органів місцевого самоврядування має децентралізований характер, відбувається перенесення частини державної виконавчої влади на рівень територіальної громади. Відповідно до різних сфер необхідно розрізняти наступні об'єктні функції органів самоврядування:
· політичні;
· економічні;
· соціальні;
· культурні;
· екологічні.
Технологічно функції поділяються на :
· бюджетно-фінансові;
· матеріально-технічні;
· інформаційні;
· планування та програмування розвитку відповідних територій;
· нормотворчі;
· функції соціального контролю.
Зазначені функції є загальними для всіх сфер місцевого життя та спрямовані на вирішення питань місцевого значення. Відповідно, вирішення питань місцевого значення та в інтересах місцевого населення визначаються такі основні функції місцевого самоврядування:
· забезпечення участі населення у вирішені питань місцевого значення;
· управління комунальною власністю, фінансовими засобами місцевого самоврядування;
· забезпечення комплексного розвитку території;
· забезпечення потреб населення в соціально-культурних, комунально-побутових та інших життєво необхідних послугах;
· охорона громадського порядку;
· захист інтересів і прав місцевого самоврядування гарантованих Конституцією України.
Посадові особи Устянської сільської ради:
· сільський голова ( освіта середня спеціальна );
· секретар ( освіта середня спеціальна);
· головний бухгалтер (вища освіта );
· землевпорядник (освіта середня спеціальна);
· техпрацівник ( середня );
· вихователь прогулянкової групи ( освіта середня );
· директор Будинку культури села Устя ( середня спеціальна );
· художній керівник ( вища освіта );
· зав клуб села Михалків ( середня спеціальна ).
Режим роботи Устянської сільської ради :
- початок роботи : 9.00 - 13.00;
обідня перерва: 13.00 - 14.00;
продовження робочого дня : 14.00 - 17.00
вихідні дні : субота - неділя.
Обовязки спеціалістів сільської ради :
Сільський голова :
1. забезпечує здійснення у межах, наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та Законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади ;
2. організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
3. підписує рішення ради та її виконавчого комітету ;
4. вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури секретаря ради;
5. вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради;
6. вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради;
7. здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
8. скликає сесії ради;
9. забезпечує підготовку на розгляд ради проектів місцевого бюджету та звітів про його виконання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про її виконання;
10. призначає і звільняє з посад керівників відділів, що належать до комунальної власності громади;
11. скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
12. веде особистий прийом громадян.
Секретар сільської ради:
1. скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;
2. веде засідання ради та підписує її рішення;
3. організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;
4. забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення;
5. сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;
6. забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади;
7. вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.
Секретар сільської ради відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, зберігання документів, журналів і книг. Він здійснює всю роботу по діловодству.
Головний бухгалтер забезпечує повноваження ради у галузі бюджету, фінансів, забезпечення дотримання та виконання органом місцевого самоврядування Бюджетного Кодексу та інших законодавчих актів, розпоряджень, прийнятих вище стоячими органами: веде контроль за своєчасним повним поступленням доходів, а також правильним витрачанням коштів; проводить перевірку документів правильність їх оформлення , законність їх операцій.
Спеціаліст землевпорядник забезпечує виконання наступних повноважень ради:
1. бере участь у встановленні та погодженні меж земельних ділянок в натурі при оформленні документів, що посвідчують право власності або користування ними;
2. реалізує на території селищної ради державну політику у використанні та охороні земель;
3. приймає участь у підготовці матеріалів для оформлення договорів оренди;
4. бере участь в розгляді земельних спорів та вносить пропозиції раді щодо встановлення та порядку виконання;
5. за дорученням селищного голови розглядає звернення юридичних осіб із земельних питань і готує проекти згідно з вимогами Законів України.
Техпрацівник прибирає приміщення сільської ради, а також виконує різні доручення голови сільської ради.
Вихователь прогулянкової групи веде підготовку до вступу дітей до першого класу.
Директор будинку культури використовує свою владу і вплив на благо суспільства, відповідально ставиться до покладених на нього обов'язків зі створення соціокультурного середовища.
Художній керівник віддає свій час, сили, енергію задля поліпшення життя людей і розвитку територіальної громади.
Зав клуб забезпечує підвищення рівня культури населення.
Штатний розпис - це документ, який визначає, які посади будуть займати майбутні працівники, яка кількість працівників необхідна, і яким буде розмір зарплати цих працівників.
Штатний розпис містить у собі перелік посад відповідно до структурного підрозділу підпорядкованості і підпорядкованості працівників усередині структурних підрозділів. У штатному розписі встановлюється порядок і розмір оплати праці працівників. Штатний розпис затверджується на початку діяльності підприємства його керівником і діє протягом усього періоду діяльності підприємства. Затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання спеціального наказу.
Зміни до штатного розпису (які також оформлюються наказом, підписаним керівником) вносяться у випадку введення нових штатних одиниць, змін розміру оплати праці або істотних умов праці (систем і розмірів оплати праці, розрядів і найменувань посад і т. д.). Кількість і періодичність змін штатного розпису протягом року не обмежується. Але щомісяця змінювати та затверджувати штатний розпис недоцільно, тому при його складанні на початку року бажано враховувати перспективи розвитку підприємства.
Відповідно до посад, затверджених у штатному розписі підприємства, складаються накази про прийняття працівників на роботу, а також записи в трудових книжках працівників. Також слід зазначити, що питання, пов'язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Держкомстату від 28.09.2005№286, «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», дія якого поширюється на всі юридичні особи, їхні філії, представництва й інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, що використовують найману працю. Розглянемо, як оформляється штатний розпис у Додатках Б;В;Г.
Самостійна робота
Вивчення правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства та посадової інструкції бухгалтера підприємства.
І. Загальні положення:
1.Головний бухгалтер належить до категорії керівників.
2.Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з неї здійснюється сільським головою з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.
3.Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо сільському голові.
4.Головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії сільської ради.
II. Завдання та обов'язки
Головний бухгалтер:
2.1.Визначає, формулює, здійснює і координує організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності сільської ради.
2.2.Здійснює контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
2.3.Забезпечує раціональну організацію обліку і звітності в сільський раді та бюджетних установ на основі централізації та автоматизації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку і контролю, розроблення і здійснення заходів, які направлені на додержання фінансової дисципліни і зміцнення господарського розрахунку.
2.4.Складає баланс сільської ради (основні засоби та інші поза оборотні активи, запаси і затрати, грошові кошти, розрахунки та інші активи, джерела власних та прирівняних до них коштів, довгострокові пасиви, розрахунки та інші короткострокові пасиви).
2.5.Організує та контролює складання розрахунків щодо використання бюджетних коштів, своєчасність і правильність складання звітності.
2.6.Здійснює контроль за додержанням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачанням фонду оплати праці, встановленням посадових окладів, за проведенням інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків,перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності, документальних ревізій у підрозділах підприємства.
2.7.Організує складання щомісячного бухгалтерського обліку, квартальних та річних бухгалтерських звітів.
2.8.Контролює правильність відображення в інвентаризаційній відомості інвентаризаційних різниць (нестачі, надлишки), втрати та псування цінностей з обчисленням розміру збитків.
2.9.Регулює розходження фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку, що були виявлені під час інвентаризації.
2.10 Бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, усунення непродуктивних витрат.
2.11.Вживає заходів щодо запобігання нестач, незаконного витрачання коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства.
2.12.Бере участь в оформленні матеріалів з нестач, крадіжок та псування цінностей, контролює подання в необхідних випадках матеріалів у слідчі і судові органи.
2.13.Веде роботу, яка направлена на забезпечення суворого додержання штатної, фінансової і касової, дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, додержання законності списання з бухгалтерських балансів дебіторської заборгованості, нестач та інших втрат.
2.14.Стежить за зберіганням бухгалтерських документів, оформленням і здаванням їх за встановленим порядком до архіву.
2.15.Бере участь у роботі з удосконалення і розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку, в розробленні раціональної планової та облікової документації, в організації впровадження засобів автоматизації обліково-обчислювальних робіт.
2.16.Надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу.
2.17.Повідомляє сільському голові про всі виявлені недоліки в роботі бухгалтерії сільської ради, структурних підрозділів з обов'язковим поясненням причин їх виникнення, а також з пропозиціями щодо їх усунення.
2.18. Керує працівниками бухгалтерії сільської ради.
2.19.Встановлює службові обов'язки для підпорядкованих йому працівників та вживає заходів для забезпечення їх виконання.
2.20.Проводить інструктаж матеріально-відповідальних осіб з питань обліку та зберігання цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні.
2.21.Забезпечує на основі даних первинних документів і бухгалтерських записів своєчасне складання бухгалтерської та податкової звітності, подання її за встановленим порядком відповідним органам:
- складання річного бюджету загального та спеціального фондів по доходах та
видатках, кошторисів, розрахунків до кошторисів, дефектних актів, кошторисів на проведення поточних ремонтів, оформлення додатків, необхідних для проведення змін в бюджеті в процесі його виконання;
- складання річних розписів асигнувань загального та спеціально фонду місцевого бюджету;
- щомісячний розпис асигнувань загального фонду бюджету;
- річний розпис витрат спеціального фонду з розподілом за видами надходжень;
- складання лімітних довідок про бюджетні асигнування;
2.22.Веде бухгалтерській облік:
- облік основних засобів по рахунках :101,102,103,104,105,106,108,109;
- облік необоротних активів по рахунках 111,112,113,114,115,116,117,118,119;
- облік матеріалів та продуктів харчування по рахунках 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239;
- облік грошових коштів на всіх рахунках в установах банку рахунок 320, 321, 323, 327;
- облік розрахунків з покупцями та замовниками 361, 362, 363, 364;
- облік фондів та визначення результатів виконання кошторисів установи за поточний рік по рахунках 401, 411, 431, 432;
2.23. Веде облік зобов'язань:
- короткострокові позички;
- розрахунки за виконані роботи;
- розрахунки з податкових платежів;
- розрахунки зі страхування;
- розрахунки з оплати праці;
- розрахунки з іншими операціями і кредиторами;
- внутрішні розрахунки;
- облік доходів бюджетних установ загального та спеціального фондів за рахунками 711,712,713,714;
- облік витрат бюджетних установ по рахунках 802,811;
- облік розрахунків із замовниками, постачальниками та підрядниками по рахунках:364,675;
- ведення книги аналітичного обліку асигнувань в розрізі установ та кодів економічної класифікації видатків;
- ведення головної книги;
- аналітичний облік рахунків по заробітній платі;
- аналітичний облік розподілу бюджетних коштів в розрізі КФК та КЕКВ;
- ведення оборотного балансу в розрізі КФК та КЕКВ;
- складання штатних розписів та тарифікаційних відомостей;
- облік прибуткових та видаткових касових ордерів;
- облік документів суворої звітності;
2.24. Веде меморіальні ордера:
- №1 накопичувальна відомість за касовими операціями - рахунок 301;
- № 2 накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в розрізі КФК: 010116, 060702, 070101, 080300, 0806000, 110201, 110204, 090412, 250203, 250404;
- №3 накопичувальна відомість руху грошових коштів по спеціальному фонду в розрізі КФК 070101,080300,110204,2400900,1707030,10116;
- № 4 накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;
- № 5 зведена розрахункових відомостей із заробітної плати;
- № 6 накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;
- № 8 накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами;
- № 9 накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів;
- № 10 накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів;
- № 11 зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування;
- № 13 накопичувальна відомість витрачання матеріалів;
- № 16 накопичувальна відомість позабалансового обліку;
- складання інвентаризаційних відомостей;
2.25.Складає і подає звіти:
- баланс ф .1;
- звіт про виконання загального фонду ф.2д;
- звіт про використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами ф.4-1 д;
- звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ ф. 4-2д;
- звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду ф. 4-3д;
- звіт про результати фінансової діяльності ф.9;
- складання пояснювальної записки до звіту;
- звіт про доходи загального фонду;
- звіт про оподаткування неприбуткових підприємств;
- порядок надання і зміст тендерної документації;
- підготовка проектів договорів на закупівлі товарів, надання послуг і виконання робіт;
- ведення кореспонденції з вищестоящими органами;
- здійснює інші доручення сільського голови з питань фінансів та бюджету.
3. Права
Головний бухгалтер має право:
3.1.Діяти від імені бухгалтерії сільської ради, представляти інтереси сільської ради у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами підприємства та іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань.
2. Вносити на розгляд сільської ради пропозиції щодо покращення його діяльності.
3. Вимагати та отримувати від структурних підрозділів підприємства необхідну інформацію.
4. Вносити на розгляд сільського голови:
4.1. Подання про призначення, переведення та звільнення з займаних посад працівників бухгалтерії.
4.2. Пропозиції:
-- про заохочення працівників, що відзначилися;
-- про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності порушників виробничої та трудової дисципліни.
5. Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також з іншими організаціями з питань, які належать до компетенції бухгалтерії та не вимагають рішення сільського голови.
6. Вимагати від сільського голови (інших керівників) сприяння у виконанні головним бухгалтером обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.
4. Відповідальність
Головний бухгалтер несе відповідальність:
1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, -- в межах, визначених діючим законодавством України про працю.
За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
За завдання матеріальної шкоди -- в межах, визначених діючим цивільним законодавством та законодавством про працю України.
V. Головний бухгалтер повинен знати:
Закони, постанови, укази, розпорядження, рішення, нормативно-правові акти органів державної влади і місцевого самоврядування та керівні матеріали фінансових, контрольних ревізійних та податкових органів з організації бухгалтерського обліку і складання звітності, а також інші документи, які регулюють господарсько-фінансову діяльність сільської ради і перспективи його розвитку.
Організацію управління бухгалтерським обліком і звітністю.
3. Основи технології виробництва продукції; положення та інструкції з організації бухгалтерського обліку, правила його ведення.
Порядок оформлення операцій і організацію документообігу за розділами обліку.
Форми і порядок фінансових розрахунків.
Методи аналізу господарсько-фінансової діяльності в сільській раді, виявлення внутрішньогосподарських резервів.
Порядок приймання, оприбуткування, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.
Правила розрахунків з дебіторами і кредиторами.
Порядок списання з бухгалтерських балансів недостач, дебіторської заборгованості та інших втрат.
10. Правила проведення інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків.
Порядок і терміни складання бухгалтерських балансів і звітності.
Правила проведення перевірок і документальних ревізій; організацію господарського розрахунку.
13. Засоби обчислювальної техніки і можливості їх використання для автоматизації обліково-обчислювальних робіт і аналізу господарської діяльності.
14. Передовий вітчизняний і світовий досвід удосконалення господарсько-фінансової діяльності сільської ради.
Економіку, організацію праці і управління.
Податкову справу, основи цивільного права.
Трудове, фінансове і господарське законодавство.
Правила та норми охорони праці та протипожежного захисту.
Основи комп'ютерної грамотності та відповідне програмне забезпечення.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Тема 4. Мотивація і оплата праці
Тарифна сітка - це сукупність кваліфікованих тарифних розрядів та відповідних їм тарифним коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконування робіт та кваліфікації працівників. Є елементом тарифної сітки, шкалою, що визначає співвідношення розмірів тарифних ставок залежно від кваліфікації (розряду) і складності виконуваних робіт. Тарифна сітка повинна охоплювати працівників усіх професій і посад, що працюють на підприємстві: вид некваліфікованих (1 тарифний розряд) до керівників (найвищий тарифний розряд). Кількість розрядів залежить від специфіки діяльності підприємства, професійного складу працівників і їх кваліфікованості. Підприємство самостійно розробляє тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів по оплаті праці лише для установ і організацій бюджетної сфери.
Тарифна сітка встановлює:
1. співвідношення рівня заробітної платні між робочими різної кваліфікації;
2. різницю між тарифними коефіцієнтами;
3. залежність тарифів від рівня заробітної платні.
Затрати на оплату праці - витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати.
Заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, витрати на оплату праці складаються з :
· основної заробітної плати;
· фонду додаткової заробітної плати;
· інших заохочувальних та комерційних виплат.
Самостійна робота
Вивчити, проаналізувати та показати у вигляді діаграми (схеми) динаміку зростання продуктивності праці та середньорічної заробітної плати за декілька років.
Середньорічна зарплата працівників Устянської сільської ради за 2008 рік становить фонд оплати 82.1тис. грн. на чотири штатних одиниці, а однієї особи становить 20.52 тис. грн. за рік. Фонд оплати за 2009 рік 95.9 тис. грн. на чотири штатних одиниці, а однієї особи становить 23.97тис. грн. за рік. Фонд оплати за 2010 рік 107.8тис. грн. на чотири штатних одиниці, а однієї особи 26.95 тис. грн. Зарплата працівників зростає з кожним роком.
Тема 5. Капітал і виробничі фонди
Капітал - це цінність, благо, що приносить його власнику дохід в продовж тривалого часу. Поділяють на основний, і оборотний по наступним ознакам:
1) термін використання;
2) чи зберігають свою матеріальну форму за один виробничий цикл;
3) характер перенесення вартості фондів на собівартість продукції.
Основний капітал включає основні засоби, а також незавершені довгострокові інвестиції, нематеріальні активи і нові довгострокові фінансові інвестиції (вкладення).
Основні засоби, орендовані з правом подальшого викупу або в кінці оренди за умовами договору, які переходять у власність орендаря, враховуються так само, як власні основні засоби.
До складу капіталу також включаються витрати на незавершені капітальні вкладення в основні засоби і на придбання устаткування. Ця частина витрат на придбання і будівництво основних засобів, яка ще не перетворилася на основні засоби, не може брати участь в процесі господарської діяльності, а тому не повинна піддаватися амортизації. У основний капітал ці витрати включаються з тієї причини, що вони вже вилучені з оборотного капіталу.
Виробничі фонди -сукупність засобів і предметів праці, необхідних для ведення виробництва, виражена у грошовій формі.
Виробничі фонди поділяють на фонди сфер матеріального і не матеріального виробництва (сфера послуг), сфер виробництва та обігу, на основні і оборотні фонди тощо.
Поділ на основні і оборотні фонди здійснюється залежно від перенесення засобами праці своєї вартості на створений продукт. Одні і ті самі засоби праці беруть участь у процесі виробництва тривалий час (наприклад, верстат, машина можуть використовуватися не менше 10 років, будівлі, споруди - кілька десятків років), тому вони переносять свою вартість на новостворений продукт не доразу, а деякі (наприклад ГСМ, сорт, бумага) переносять свою вартість на новостворений продукт одразу, за один цикл виробництва.
Основні виробничі фонди - частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, але переносить свою вартість на новостворений продукт частинами в міру їх зношування, тобто - це капітал, вкладений в сукупність матеріально-речовинних цінностей, що відносяться до засобів праці. Основні засоби і довгострокові інвестиції в основні засоби роблять багатоплановий і різносторонній вплив на фінансовий стан і результати діяльності фірми.
За наказом міністерства фінансів України від 18.11.2005. Основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує, щоб використовувати як засоби праці чи при поставці товару, надання послуг, надання в оренду чи виконувати адміністративні і соціально культурні функції, очікуваний строк використання яких більше ніж один рік, тобто основні виробничі фонди - це будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини та устаткування, транспортні засоби тощо.
Оборотний виробничий капітал (оборотні фонди) - це частина капіталу фірми (підприємства), яка повністю бере участь у процесі виробництва, витрачається за один виробничий цикл; вартість її при цьому повністю переноситься на новостворений продукт і після реалізації продукції повертається до підприємства у грошовий формі. За матеріально-речовинною ознакою до складу оборотного капіталу включаються: предмети праці (сировина, матеріали, паливо і т. д.), готова продукція на складах, товари для перепродажу, грошові кошти і кошти в розрахунках. Характерною особливістю оборотних коштів є швидкість їх обороту. Функціональна роль оборотних коштів в процесі виробництва в корені відрізняється від основного капіталу. Оборотні кошти забезпечують безперервність процесу виробництва, тобто оборотні виробничі фонди це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці елементи якої споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають свою форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції або послуг, термін використання яких не перевищує один рік.
Фонди обігу - це сукупність всіх засобів, які обслуговують сферу обігу. Вони включають: готову продукцію на складах підприємства, товари відвантажені, грошові кошти у касі, банку, на рахунках, а також ресурси, які необхідні для реалізації готової продукції, її зберігання, доведення до якості, яка відповідає вимогам споживачів, інші ресурси, які використовуються для обслуговування постачання і продажу готової продукції.
Оборотні фонди і фонди обігу, виражені у грошах, - це оборотні засоби. За джерелами формувань їх розрізняють таким чином:
- власні виробничі засоби;
- позикові (залучені) оборотні засоби.
Основні фонди й оборотні засоби утворюють статутний фонд підприємства, рух якого знаходить відображення у самостійному балансі.
Амортизація - це планомірний процес перенесення вартості засобів праці по міру їх зносу на вироблюваний з їх допомогою продукт. Амортизація є грошовим виразом фізичного і морального зносу основних засобів. Сума нарахованої за час функціонування основних засобів амортизації повинна бути рівна їх первинній (відновної) вартості.
Амортизаційні відрахування по основних фондах нараховуються з першого числа місяця, наступного за місяцем постановки їх на облік. Нарахування амортизації проводиться до повного погашення їх вартості або їх списання у зв'язку з припиненням права власності або виходу їх з ладу.
Важливе значення при розрахунку амортизаційних відрахувань має термін використання. Це період часу, в перебігу якого використання основних фондів має приносити дохід і служити засобом досягнення мети підприємства. Для окремих груп основних фондів термін використання визначається виходячи з об'єму продукції або іншого натурального показника об'єму робіт, очікуваного до отримання в результаті їх використання. Термін використання основних фондів розраховується підприємством у момент ухвалення їх на облік.
Напрям амортизації на розширене відтворення основних фондів обумовлено специфікою її нарахування і витрачання: нараховується вона протягом всього нормативного терміну служби основних фондів, а необхідність в її витрачанні наступає лише після фактичного їх вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних фондів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного виробництва. Крім того, використанню амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, в результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, в дію вводяться більш досконалі і продуктивніші машини і устаткування.
Амортизаційні відрахування проводяться підприємствами щомісячно по нормах балансової вартості основних фондів або інвентарних об'єктах. Протягом року щомісячну суму амортизації визначають так: до нарахованої за попередній місяць суми додають амортизаційні відрахування по об'єктах, що поступили, і віднімають суму амортизації по колишніх об'єктах в попередньому місяці. Одночасно величина проведених минулого місяця амортизаційних відрахувань коректується у зв'язку із закінченням цього місяця термінів служби повністю амортизованих основних засобів. Нарахування амортизації припиняється в період реконструкції або технічного переозброєння основних засобів з їх повною зупинкою. На цей час продовжується нормативний термін їх служби. Амортизаційні відрахування також не проводяться у разі переказу основних коштів на консервацію.
Подобные документы
Місцеві бюджети як основа фінансової системи держави. Специфіка міжнародних стандартів організації фінансової незалежності місцевого самоврядування. Аналіз бюджетного регулювання ізмаїльського місцевого бюджету за 2004-2005 рр., шляхи його реформування.
дипломная работа [399,2 K], добавлен 15.11.2010Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної і соціальної інфраструктури. Бюджети – визначальна ланка фінансових ресурсів місцевого самоврядування: регіональні цільові фонди, фінанси ЖКГ; управління і контроль, зарубіжний досвід.
курс лекций [454,0 K], добавлен 21.11.2010Обмеженість фінансових ресурсів як одна з ключових проблем сучасного розвитку національної економіки. Економічний зміст бюджету. Структура місцевих бюджетів України. Структура доходів та видатків місцевих бюджетів. Фінансова база місцевого самоврядування.
реферат [606,3 K], добавлен 25.04.2010Складання і виконання бюджету. Доходи та видатки місцевих бюджетів. Аналіз виконання бюджету Сокальському району. Стан видатків на соціальний захист населення. Фінансування органів місцевого самоврядування. Вдосконалення надходжень до місцевого бюджету.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 31.12.2013Нормативно-правове регулювання, фіскальні аспекти та шляхи вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів в Україні. Вплив місцевого самоврядування на систему фінансів європейських країн. Описання діяльності органів Державної податкової служби.
курсовая работа [374,3 K], добавлен 22.02.2012Суть, склад і роль фінансів. Місцеві бюджети як фінансова основа органів місцевого самоврядування, джерела формування їх доходів за рахунок податків і зборів в умовах незалежності України. Фінанси підприємств, установ, організацій комунальної власності.
курсовая работа [114,1 K], добавлен 20.05.2011Система місцевих фінансів в Україні та їх функції у соціально-економічному розвитку держави. Якісні та кількісні показники фінансової автономії місцевої влади. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад.
курсовая работа [132,9 K], добавлен 04.08.2016Фінанси підприємств місцевого і комунального господарства. Управління місцевими фінансами. Місцеві бюджети, структура і склад. Принципи бюджетного устрою в Україні. Права та обов’язки місцевих органів самоврядування щодо формування місцевих бюджетів.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 06.05.2012Пенсійний фонд України: призначення й напрями використання. Фонд соціального страхування. Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 24.02.2011Сутність, функції та роль місцевих фінансів, зміст як системи економічних відносин. Склад і динаміка видатків та пріоритети у витрачанні коштів місцевих бюджетів. Сучасна практика створення цільових фондів органів місцевого самоврядування в Україні.
реферат [25,9 K], добавлен 17.03.2009