Управління інвестиційним проектом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління інвестиційним проектом

Управління інвестиційним проектом

Управління проектом - це процес керівництва та координації людських, матеріальних та фінансових ресурсів протягом всього життєвого циклу проекту шляхом застосування сучасних методів та техніки управління для досягнення визначених у проекті результатів як за складом та обсягом робіт, так і вартістю, часом, якістю та задоволенню інтересів учасників проекту.

Управління проектом базується на системному підході. В системі управління проектом проектний аналіз являється його складовою частиною.

Процес управління проектом здійснюється від задумів розробки проекту і до його здійснення, тобто на протязі всього життєвого циклу проекту.

Управління проектом реалізується як комплекс постійно повторюваних дій:

* поділ усіх робіт на етапи за часом і обсягами;

* визначення обсягів необхідних ресурсів і їх джерел (способів забезпечення);

* призначення керуючих для кожного виокремленого етапу робіт;

* добір виконавців;

* розробка в часі й за об'єктами плану-графіка виконання та фінансування робіт за проектом;

* розробка узагальненого координаційного плану-графіка реалізації проекту;

* організація моніторингу робіт на кожному етапі та за проектом загалом;

* аналіз загального ходу реалізації проекту і коригування діючих планів;

* прийняття рішень (у разі потреби) щодо зміни плану реалізації проекту (аж до внесення змін у проект або прийняття рішення про вихід з проекту) загалом чи його складових;

* комплекс заходів зниження інвестиційного ризику.

Важливим завданням управління проектом є професійне опрацювання договорів з учасниками проекту з метою перерозподілу частини фінансової відповідальності інвестора між учасниками проекту. Це забезпечує жорстку узгодженість, а отже, високий рівень зацікавленості учасників проекту в результатах кожного етапу робіт, що полегшує координацію реалізації проекту.

Організаційна форма управління проектом може передбачати кілька типових схем взаємодії замовника (інвестора) і підрядних організацій, що беруть участь у реалізації проекту:

* передання всіх повноважень (і фінансового ризику) консалтинговій фірмі як головному менеджерові проекту;

* організація системи контрактних відносин між інвестором і підприємствами -- учасниками проекту в межах робіт, які кожне з них виконує за проектом (але координацію бере на себе одне з підприємств інвестора);

* поділ проекту на два етапи -- створення інвестиційного об'єкта "під ключ" (відповідальність несе згідно з контрактом спеціально найняте підприємство -- головний менеджер цього етапу) і експлуатація об'єкта (відповідальність несе сформована дирекція об'єкта як нового підприємства чи діюча дирекція підприємства, що є базовим для проекту).

У загальному вигляді процес управління проектом передбачає наявність таких типових процедур:

* планування -- розробка послідовності майбутніх дій з метою досягнення поставлених проміжних і кінцевих цілей;

* організація -- розподіл робіт, відповідальності та ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних, часу) для реалізації проекту;

* контроль -- порівняння планових параметрів робіт із фактичними і прийняття коригуючих рішень.

Ці функції здійснюються в циклічному взаємопов'язаному режимі. На основі результатів контролю через процес коригування окремих робіт або проекту загалом відбувається перехід до функції нового планування, організації виконання планів, контролю тощо.

Планування забезпечує інформаційну базу для управління проектом. Відповідно до сформованих планів реалізації проекту організовують і координують роботи з проекту, використовують ресурси, досягають проміжних цілей.

Організуюча функція управління проектом передбачає:

* розподіл ролей і відповідальності між менеджерами;

* формування інформаційних зв'язків між менеджерами (усіх ланок);

* формування й підтримку механізмів виконання прийнятих рішень;

* систему мотивацій для персоналу (усіх рівнів), який реалізує проект.

Побудова ефективної системи контролю передбачає наявність планів, системи звітності про їх виконання, системи аналізу виконання планів, технології реагування на процес реалізації проекту. Технологічно функція контролю -- це моніторинг стану проекту (збирання звітних даних), аналіз поточного стану проекту, формування коригуючих впливів на процес реалізації проекту.

Загальна організація управління проектом має переростати в якісну підготовку і реалізацію оперативного управління проектом.

Оперативне управління, тобто постійний безпосередній вплив на ресурси проекту, передбачає розробку й реалізацію:

* календарного, деталізованого за часом і етапами плану виконання робіт;

* бюджету капітальних витрат і надходження коштів;

* бюджету поточних грошових доходів і витрат.

Розроблюючи календарні плани, менеджери проекту керуються певними принципами і вимогами, що забезпечують ефективну роль календарних планів у щоденній організації робіт за проектом.

На етапі початку та побудови проекту секція стратегічне управління включає такі функції:

* аналіз зовнішнього оточення проекту;

* аналіз учасників;

* визначення мети та ієрархії цілей, обмежень та складності;

* аналіз беззбитковості проекту;

* вибір ефективності проекту;

* оцінка ризиків проекту;

* розгляд альтернативних варіантів проекту.

На етапі поточного управління та узгодження стратегічне управління включає наступні функції:

* складання специфікації продукції, необхідної для здійснення проекту;

* управління організаційною структурою;

* управління укладанням контрактів;

* управління організацією і проведенням ревізії.

На етапі кризи проекту стратегічному управлінню проектом властиві функції:

* зміну цілей;

* зміну вимог до проекту;

* управління змінами.

А на етапі завершення проекту:

* скорочення проекту;

* завершення справ по здійсненню проекту. Оперативне управління на різних етапах включає відповідні функції, в тому числі:

На етапі початку та побудови проекту:

* аналіз проекту по окремих аспектах;

* розробка проектної документації;

* розробка календарного плану робіт.

На етапі поточного управління та узгодження:

* планування виконання конкретних видів робіт на основі розробленого календарного плану робіт;

* організація контролю за виконання робіт.

На етапі кризи проекту:

* покращення проекту (нові цілі - нові результати);

* аналіз покращення проекту.

На етапі завершення проекту:

* оцінка стану проекту;

* розробка документації для завершення проекту; передача досвіду.

Інструментальне управління проектом включає функції:

На етапі початку та побудови проекту:

* організація проекту та визначення його команди, форм звітів, матеріального та нормативно-командного забезпечення;

* прогнозування продажу і розрахунок витрат проекту,

* пошук джерел фінансування.

На етапі поточного управління та узгодження:

* керівництво проектом;

* техніка спільної роботи;

* підвищення кваліфікації кадрів;

* запровадження певних культурних та етичних норм.

На етапі кризи проекту:

* підтримання консенсусу або усунення конфлікту;

* заміна або переміщення персоналу.

На етапі завершення проекту:

* управління переходом права власності;

* здійснення заходів щодо скорочення проекту;

* оцінка персоналу.

Ця модель демонструє зв'язок між проектним аналізом та управлінням проектом.

На основі цих вимог і здійснюється планування і контроль за виконанням робіт, управління конфліктами при реалізації проектів. Контроль в системі управління проектом спрямовується на: оцінку та регулювання коригуючих впливів, виконання робіт як по обсягу так і по якості робіт, контроль за витратами по здійсненню проекту на всіх етапах проектування.

Отже, управління проектом - це процес керівництва та координації ресурсів проекту протягом його життєвого циклу шляхом застосування сучасної технології прийняття рішень для досягнення встановлених цілей. Проектний аналіз є складовою частиною управління проектом.

Аналіз зовнішніх умов реалізації проекту

інвестиційний прибуток фінансовий управління

Основні зовнішні умови реалізації проекту визначають на основі прогнозування параметрів макроекономічного стану економіки на період реалізації проекту:

* очікуваний рівень фінансової стабільності;

* стан валютного ринку; достатність міжнародних резервів національного банку для підтримки стабільності національної валюти ринковими засобами;

* стан платіжного балансу країни;

* збалансованість державної бюджетної політики, стан і графік виплат за державними борговими зобов'язаннями;

* параметри монетарної політики; схеми здійснення грошової емісії і їх вплив на економіку;

* податкова система (рівні ставок оподаткування, прозорість бухгалтерського обліку, прогнозованість змін у системі оподаткування);

* стан банківської системи, її надійність і здатність до кредитування інвестиційних проектів;

* стан фінансового ринку й ціна кредитних ресурсів;

* середньоринкова прибутковість і ризикованість фінансових інструментів;

* загальна збалансованість пропорцій бюджетної системи, монетарної політики, платіжного балансу країни;

* наявність і темпи економічного розвитку у країні;

* темпи й рівень споживання; пропорції, що склалися між споживанням і нагромадженням, їх прогнозована динаміка;

* прогнози ділової активності на наступний період. Інвестиційний проект орієнтований на перспективу.

Для того щоб скласти реалістичний проект, потрібно спрогнозувати середовище, в якому розвиватиметься проект. Такий прогноз можна робити за наведеним переліком основних характеристик макроекономічного середовища проекту.

Кожний із зазначених аспектів зовнішніх умов може змінювати економічний розвиток у країні, впливати на проект і відповідно формувати його.

При розробці чи оцінюванні проекту важливо спрогнозувати фінансову стійкість економіки і її основні характеристики: зміну внутрішніх цін (рівень інфляції) і валютного курсу національної грошової одиниці (рівень девальвації).

Прогнозований економічний розвиток у країні на період реалізації проекту формує економічне тло, на якому реалізовуватиметься проект. Загальна для економіки тенденція розвитку дає потенційну впевненість у тому, що проект розвиватиметься за умов зростання попиту, в тому числі й на продукцію проекту. Окремі помилки проекту можуть бути із запасом компенсовані зростаючим рівнем попиту на його продукцію. Прогнозований загальноекономічний спад у країні підвищує загальноекономічний ризик проекту.

Завдяки збалансованій державній бюджетній і грошово-кредитній політиці для проекту буде створено сприятливе зовнішнє середовище.

До зовнішніх умов проекту належать також галузеві та регіональні сфери проекту, наявна інженерна, транспортна інфраструктура місця реалізації проекту, необхідні трудові та природні ресурси, екологічні умови тощо. Важливою є також наявність суміжних підприємств чи виробництв, що можуть бути використані у проекті як постачальники продукції чи послуг, споживачі, посередники, консультанти тощо.

У проектній документації прогноз зовнішніх умов може не виокремлюватись у спеціальний розділ. Проте окремі його частини враховують при обґрунтуванні якісних і кількісних параметрів проекту, а також при виборі методів розрахунку ефективності й обґрунтування проекту.

Прогноз зовнішніх умов проекту охоплює такі аспекти:

* оцінку рівня ризику і врахування його у критерії прибутковості проекту;

* урахування можливих змін цін при формуванні грошових потоків за проектом;

* вибір відповідної норми приведення грошових потоків за проектом;

* вибір кількісного рівня критеріїв для оцінки прибутковості проекту;

* урахування рівня ціни за використання позиченого капіталу інвестора;

* альтернативні варіанти використання капіталу.

Можна вважати, що в цих аспектах проект безпосередньо стикається із зовнішнім середовищем і має бути узгоджений з ним щодо параметрів. Це один із стратегічно важливих інституціональних параметрів проекту.

Задача 1

Виберіть менш ризикований проект, якщо проведені розрахунки дали три вірогідних варіанти сумарного приведеного прибутку за проектами.

Варіант розрахунку	Прогноз прибутку за проектом, тис. грн.
	Проект А	Проект Б
1	180	80
2	150	60
3	160	49

Менш ризикованим проектом буде проект А, оскільки зміна прогнозу прибутку за проектом за трьома варіантами є незначна. Якщо порівнювати 1 і 2 варіанти, то прогноз прибутку за 2 варіантом впав на 30 тис. грн. Якщо порівнювати 2 і 3 варіанти, то прогноз прибутку за 3 варіантом підвисився на 10 тис. грн.

Щодо проекту Б, то прогноз прибутку з кожним варіантом падає. Отже, цей проект є ризиковим.

Задача 2

Визначте внутрішню норму прибутковості проекту і порівняйте з очікуваною інвестором дохідністю інвестицій на рівні 40 %. Зробіть висновок щодо доцільності реалізації проекту.

Рік реалізації проекту	Обсяг інвестицій, тис. грн.	Поточні доходи від проекту, тис. грн.	Поточні витрати проекту (витрати на виробництво) тис. грн.
1	250	200	150
2	-	300	200
3	-	350	200

Відомо, що внутрішня норма дохідності проекту визначається за формулою:

Спочатку визначимо значення NPV та NPV за допомогою таких розрахунків

Рік	Потік	1/(1+0,3)	NPV	1/(1+0,4)	NPV
0	-250	1	-250	1	-250
1	200-150	0,77	38,5	0,71	35,5
2	300-200	0,59	59,0	0,51	51,0
3	350-200	0,46	69,0	0,36	54,0
			-83,5		-109,5

Тепер визначимо IRR

IRR = 30 - 83,5: ((-83,5)-(-109,5) х (40-30)= 30 - 0,320 = 29,68%

Отже, 29,68 - це верхня межа процентної ставки, за якої фірма може окупити вкладені кошти у проект

Задача 3

Визначте сумарний приведений прибуток за проектом за ставки дисконтування - 20 %, якщо проект розраховано на три роки і прогноз прибутку відповідно рокам становить: 80 тис. грн, 95 тис. грн, 100 тис. грн.

Проект забезпечить приведений дохід:

За 1-ий рік = 66,67 тис. грн

За 2-ий рік = 65,97 тис. грн

За 3-ий рік = 57,87 тис. грн

Тоді сумарний приведений прибуток за проектом буде:

66,67 + 65,97 + 57,87 = 190,51 тис. грн.

Задача 4

Виберіть кращий проект за показником чистої приведеної вартості.

Рік реалізації проекту	Обсяг інвестицій, тис. грн.	Доходи,тис. грн.	Поточні витрати на виробництво, тис. грн.
Проект А
1	160	270	210
2	-	280	220
3	20	290	220
4	-	300	225
Проект Б
1	360	750	600
2	-	750	590
3	-	760	590

Спочатку розрахуємо NPV для проекту А:

NPV = (-180) + = (-180) + 59,17 + 43,37 + 46,05 + 42,85 = 11,44 тис. грн.

Тепер визначимо NPV для проекту Б:

NPV = (-360) + = (-360) + 130,43 + 121,0 + 118,84 = 10,27 тис. грн

Отже, проект А є більш прибутковим.

Література

1. Грачева М. В. Анализ проектных рисков: Учеб. пособие для вузов. - М.: ЗАО "Финстатинформ", 1999.

2. Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. -144с.

3. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. -- К: Лібра, 2002. - 472 с.

4. Титаренко Н.О., Підручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 160с.

5. Цигилик І.І., Кропельницька СО., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 160 с

6. Федоренко В. Г., ГойкоА. Ф. Інвестознавство: Підручник І За наук, ред. В. Г. Федоренка. -- К.: МАУП, 2000.

7. Щукін Б. М. Інвестиційна діяльність: Метод, посіб. -- К.: МАУП, 1998.

8. Щукін Б. М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. -- К.: МАУП, 2002. -- 128 с: іл. -- Бібліогр.: с 125.

Размещено на Allbest.ru