Размещено на http://www.allbest.ru/

1

• Визначення прибутковості векселів
• Зміст
• 1. Визначення прибутковості векселів
• 2. Аналіз фінансової стійкості підприємства
• 3. Аналіз капітальних інвестицій. Критерії оцінки інвестиційних проектів
• Використана література

1. Визначення прибутковості векселів

Визначення вартості дисконтного векселя.

Дисконтні векселі котируються на підставі ставки дисконту. Вона говорить про величину знижки, яку продавець надає с покупцю. Ставка дисконту вказується у відсотках до номіналу векселя як простий відсоток в розрахунку на рік. Ставку дисконту можна перерахувати за допомогою формули:вартість дисконтний вексель

де: D - дисконт векселя:

N - номінал векселя;

d ставка дисконту;

І число днів з моменту придбання векселя до його погашення.

В знаменнику зазначається 360 днів, оскільки розрахунки з векселем здійснюються на базі фінансового року, який становить 360 днів.

Визначення ціни векселя. Ціну векселя можна визначити, вирахувавши з номіналу величину знижки, а саме:

P=N-D

де: Р - ціна векселя.

Якщо відома ставка дисконту, то ціпа визначається за формулою

Приклад

Оцініть поточну вартість векселя номіналом 2500 гри. і строком погашення через 24 дні. якщо станка дисконту - 9 %

Якщо інвестор визначив для себе значення доходності, яку б він бажав забезпечити по векселю, то ціпу паперу можна розрахувати за формулою:

де: г - доходність, яку бажає забезпечити собі інвестор. (Якщо вкладник порівнює інвестиції У векселі) з іншими паперами, для яких фінансовий рік становить 365 днів, то у формулі доцільно в знаменнику ставити цифру 365).

Визначення суми нарахованих відсотків і вексельної суми за процентним векселем. За процентним векселем нараховуються відсотки за ставкою, яка зазначається у векселі. Суму нарахованих відсотків можна визначити за:

де: І - сума нарахованих відсотків;

N - номінал векселя;

С - відсоткова ставка, що нараховується за векселем;

U - кількість днів від початку нарахування відсотку до його погашення.

Приклад

Номінал векселя дорівнює 2300, за векселем нараховуються 20 % річних, початок нарахування відсотків до моменту пред'явлення векселя до погашення 25 днів. Визначити суму нарахованих відсотків.

Загальна сума, яку держатель процентного векселя отримає при його погашенні, дорівнює сумі нарахованих відсотків і номіналу. Її можна визначити за формулою:

де: S - сума відсотків і номіналу векселя.

Визначення ціни векселя. Ціна векселя визначається за формулою:

де: Р - ціна векселя;

і кількість днів від купівлі до погашення векселя;

г доходність, яку бажав би забезпечити собі інвестор.

Визначення суми нарахованих відсотків і суми погашення банківського сертифікату. При погашенні сертифікату інвестор одержить суму нарахованих відсотків, яка визначається за формулою:

де: N - номінал сертифікату;

І - сума нарахованих відсотків;

С- купонний процент;

t - строк, на який випущено сертифікат.

Приклад

Сертифікат номіналом 5700 гри. с купоном ЗО "о був випущений па 70 днів. Визначити суму нарахованих відсотків, які будуть сплачені:

При погашенні сертифікату інвестору також повернуть суму номіналу паперу. Загальну суму, яку одержить вкладник при погашенні сертифікату, можна визначити за формулою:

де: S сума відсотків і номіналу сертифікату.

При погашенні сертифікату із попереднього прикладу інвестор одержить суму, що дорівнює:

Визначення ціни сертифікату. Ціпа сертифікату визначається за формулою:

(4.76)

де: Р ціна сертифіката;

t - Кількість днів з моменту купівлі до погашення сертифікату;

r доходність, яку бажав би забезпечити собі інвестор.

Приклад

Сертифікат номіналом 5700 гри, і купоном 30 % був випущений на 70 днів. За якою ціною інвестору потрібно купити сертифікат на 55 днів до погашения, щоб забезпечити доходність 36 %?

2. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. До абсолютних показників фінансової стійкості відносяться такі групи показників:

А) які характеризують джерела формування запасів і затрат, що відображають різний ступінь охоплення різних видів джерел:

1. Наявність власних оборотних коштів (К_во). Він характеризує чистий оборотний капітал. Наявність власних оборотних коштів за формою балансу розраховується як різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, тобто від підсумку розділу II активу балансу (II р. АБ) треба відняти підсумок розділу IV пасиву балансу (IV р. ПБ).

KBO=ІІp.AБ-IVp. ПБ

2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (К_шш). Отримується шляхом додавання до власних оборотних коштів величини довгострокових пасивів (III розділ пасиву балансу).

Квдп, = К_во + ІІІ р.ПБ

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат (К_вдп). Розраховується додаванням до власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат суми короткострокових кредитів і позикових коштів (за виключенням позик, не погашених у термін);

К_заг = к_вдп + К _кпк,

де К_кпк -- короткострокові кредити і позикові кошти (за виключенням позик, не погашених у термін);

Б) показники забезпеченості запасів і затрат джерелами їх формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (ДК_во):

?К_во=К_во-33

де 33 -- запаси і затрати (сума рядків 100- 140 розділу II активу балансу).

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і затрат (?К_влп):

?К_вдп = К_лдп - 33

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (?К_иг):

?к = к_заг - зз

Для нормальної життєдіяльності підприємство повинно обов'язково мати власні оборотні кошти. При цьому, відповідно до забезпеченості запасів згаданими вище варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість -- для забезпечення запасів і затрат достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства гарантована

33 < К

2. Нормальна стійкість - для забезпечення запасів і затрат, крім власних обігових коштів, залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність підприємства гарантована:

33<Кво+Кдп.

Де, К_дп -- довгострокові кредити та позики.

3. Нестійкий фінансовий стан - для забезпечення запасів і затрат, крім власних обігових коштів і довгострокових кредитів та позик, залучаються короткострокові кредити і позики; платоспроможність підприємства порушена, але її можна відновити:

Сума інвестицій -- це вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень. Ці витрати мають довгостроковий характер. За період функціонування проекту (життєвий цикл проекту) капітал, вкладений у такі активи, повертається інвесторові у вигляді амортизаційних відрахувань як частина грошового потоку, а капітал, вкладений в оборотні активи, по закінченні життєвого циклу проекту має залишатися у інвестора у незмінному вигляді і розмірі. Сума інвестицій у фінансові активи являє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

При визначенні суми початкових витрат на інвестиції треба враховувати (у бік зменшення) ліквідаційну вартість основних засобів, якщо капітальний проект пов'язаний з впровадженням нових об'єктів замість застарілих. У разі реалізації основних засобів, що замінюються, сума початкових витрат на проект зменшується на продажну вартість об'єкта.

Правильне визначення обсягу початкових витрат на проект (суми інвестицій) - це запорука якості розрахунків окупності інвестицій, бо вони і є об'єктом оцінки окупності.

3. Аналіз капітальних інвестицій. Критерії оцінки інвестиційних проектів

Грошовий потік - дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток і амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації продукції. Крім того, якщо у завершальний період життєвого циклу проекту у підприємства-інвестора залишається майно у вигляді недоамортизованої вартості основних засобів і нематеріальних активів та у вигляді вкладення капіталу в оборотні активи, вони враховуються як грошовий потік за останній період.

Чиста теперішня вартість проекту (NPV - Netto Present Value) - це різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної для інвестора ставки дохідності, і сумою інвестиції. Вона визначається за формулою:

NPV=PV-CI,

де PV -- дисконтований грошовий потік від функціонування проекту;

СІ -- поточна сума інвестицій.

Оскільки чиста теперішня вартість є результатом порівняння вкладеного капіталу з доходом дисконтованим, тобто таким, який враховує сподівання інвестора щодо його прибутковості у конкретних умовах формування її норми, критерієм доцільності інвестування у той чи інший проект є дотримання умови NPV70. Тобто, проект можна вважати прийнятним, якщо загальна величина накопиченого грошового потоку за період його здійснення досягає (або перевершує) суму початкової інвестиції. З двох альтернативних проектів кращий той, у якого величина NPV6uibiua.

Термін окупності інвестицій -- час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Його можуть визначати без урахування необхідності грошових потоків у часі або з урахуванням такої необхідності.

Аналіз доцільності інвестицій не можна обмежувати визначенням терміну окупності проекту, бо це не дає відповіді на важливе запитання, як загальна дохідність проекту за весь час експлуатації, включаючи і період після визначеного терміну окупності. Бо очевидно, що проекти можуть приносити доходи і після закінчення цього терміну, а інші завершують свій життєвий цикл протягом цього терміну.

Якщо припустити, що інвестиції (СІ) будуть генерувати протягом (і) років річні доходи в розмірі Р_р Р₂,..., Р₍, загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) та чистий приведений ефект (NPV) відовідно будуть розраховуватись за формулами:

Більш детально, з урахуванням діючого в Україні порядку оподаткування прибутку і нарахування амортизації основних засобів, формулу 9.3 можна представити у вигляді:

де NPV --чиста теперішня вартість проекту; Р_р Р₂,..., Р_t -- виручка (валовий дохід) від реалізації проекту за відповідні роки у цінах базового року;

де j -- прогнозний рівень інфляції.

Індекс рентабельності інвестицій (коефіцієнт прибутковості проекту) визначає величину вартості доходів у розрахунку на кожну грошову одиницю чистих інвестицій, що дає змогу робити вибір між альтернативними інвестиційними проектами.

Якщо IP > 1, проект слід прийняти до реалізації; якщо IP < 1, проект не приймається.

Термін окупності проекту визначає кількість років, за які загальний приведений прибуток дорівнюватиме обсягу інвестицій. Термін окупності повинен бути меншим від загального терміну життя проекту. Алгоритм розрахунку строку окупності залежить від рівномірності розподілення прогнозних доходів від інвестицій.

Якщо дохід по роках розподілений рівномірно, то строк окупності розраховується діленням одноразових витрат на величину річного доходу. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим відрахуванням числа років, протягом яких інвестиції будуть погашені.

Внутрішня норма рентабельності інвестицій (R)-- це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю, тобто:

Внутрішня норма рентабельності є межею, нижче якої проект має негативну загальну прибутковість. Розраховане для проекту значення R має порівнюватися з її нормативним рівнем для проектів такого типу. Значення R розраховується методом добору та перевірки послідовних значень г з використанням комп'ютерних програм або графічно методом побудови функції.

У процесі складання інвестиційного бізнес-плану важливо правильно й дохідливо викласти його мету, суть інвестиційного проекту і форми його реалізації, а також кінцеві результати від здійснення інвестицій. Цей розділ бізнес-плану, який можна назвати "Характеристика об'єкта інвестування", складається, як правило, після визначення всіх інших напрямів діяльності. Він є узагальнюючою частиною документа, де у стислій формі викладаються всі основні ідеї майбутнього проекту. До основних вимог, яких слід дотримуватися у процесі підготовки цього розділу, належать лаконічність, інформативність, переконливість і простота викладу. Інвестор на основі цього розділу може зробити висновок, чи відповідає проект його інвестиційній стратегії та наявним ресурсам, чи влаштовує він інвестора щодо строків реалізації, строків і повноти повернення капіталу.

Насамперед необхідно викласти мету складання бізнес-плану: з метою пошуку партнера для здійснення спільної діяльності, з проханням надання кредиту на умовах повернення, повного або часткового фінансування на засадах неповернення, подання заявки на приватизацію чи викуп державного майна тощо.

Далі потрібно розкрити суть проекту, тобто загальну концепцію бізнесу, його репутацію в минулому та напрями розвитку на майбутнє, а також охарактеризувати продукцію, зазначити основні ринки збуту, розмір доходів і витрат, прибуток, рентабельність, ступінь ризику, які змогли б переконати інвестора в тому, що цей бізнес вигідний і перспективний.

У цьому ж розділі слід стисло описати ступінь підготовленості проекту та форми його здійснення (нове будівництво, реконструкція, розширення, переоснащення діючого підприємства, ступінь підготовленості проектної документації, висновки експертів про надійність об'єкта інвестування).

Необхідно також викласти основні потреби в інвестиційних ресурсах і терміни їх освоєння, загальну вартість інвестиційного проекту, а також визначити можливу частку зовнішнього інвестора й період здійснення інвестицій, намітити терміни введення об'єкта в експлуатацію, визначити строки окупності й повернення капіталу інвестору. При цьому слід пам'ятати, що для інвестора інтерес становлять насамперед кінцеві фінансові результати, такі як сума грошового потоку, валовий і чистий прибутки.

Використана література

1. «Економічна стратегія фірми», -- Під редакцією Градова А., Сант-Петербург, 1995р.

2. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М. .: ИКЦ «Дис», 1997- 224с..

3. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства.- М., - 1996.

4. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

5. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

6. Финансовый менеджмент; теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С,- М.: Перспектива, 1996.

7. Шеремет А,Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996г.-176с.

8. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. -М, :Филинъ,1996.

9. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства// Економіка, фінанси, право.- 2000.- №2.- С.21.

10. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві// Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с.155.

11. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства//Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с.148.

12. Шило А.П. Управління оборотним капіталом підприємств//Фінанси підприємств.- 2001.- №4.-с.56.

Размещено на Allbest.ru