Таблиця 2.6

	На початок року	На кінець року
Сума власного оборотного капіталу Загальна сума власного капіталу (Іп.) Коефіцієнт маневрування власного капіталу	6114 240891 0,02	10228 241881 0,04

На аналізуючому підприємстві по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02 % (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства.

Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанні власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування. Вона встановлюється порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.

Таблиця 2.7

	На початок року	На кінець року
Сума власного оборотного капіталу Сума матеріальних оборотних фондів Процент забезпеченості	6114 15575 39	10228 21176 48

Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР) ;

нормальна стійкість (якщо запаси і затрати (З) дорівнюють сумі власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КР);

нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);

кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкруцтва), при якому:

З>ВК+КР+Д

;

Проаналізувавши фінансовий стан на ВАТ “Нафтохімік прикарпаття” ми бачимо, що підприємство знаходилося у 2004 році в кризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 2004 рік

15575 > 6114+0,39*15575+(182+160) => 15575 > 12530,25;

за 2005 рік:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці , судам банку, постачальникам, бюджету і т.п.

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

обгрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

У звітному році відбувається незначне покращення фінансової стійкості, що видно з наступних розрахунків:

21176 > 10228+0,48*21176+182+323 => 21176 > 208997,48

,

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкий (передкризовий) фінансовий стан. При цьому фінансова нестійкість рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:

виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймають участь в формуванні запасів - ця умова виконується, так як ІІа>ІІІп.

Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу - умова виконується.

Оскільки наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості підприємства, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

2.3 Оцінка ліквідності та прибутку

Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу.

На першій стадії підприємство закуповує необхідні йому основні фонди, виробничі запаси, на другій - засоби в формі запасів поступають в виробництво, а частина використовується на оплату праці працівникам, виплату податків, платежів по соціальному страхуванню і інші витрати. На третій стадії готова продукція реалізовується і на рахунок підприємства поступають грошові кошти. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції отримає і реалізує підприємство при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху коштів на будь-якій стадії веде до сповільнення оборотності капіталу, потребує додаткових вкладень коштів і може визвати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Таким чином, ефективність використання капіталу характеризується його віддачею (рентабельністю) як відношення суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт його оборотності (відношення виручки від реалізації продукції, робіт і послуг до середньорічної вартості капіталу).

Взаємозв'язок між показниками віддачі капіталу і його оборотністю виражається наступним чином:

Іншими словами, прибутковість інвестованого капіталу рівна добутку рентабельності продажу і коефіцієнта оборотності капіталу.

Розрахунок впливу факторів на зміни рівня рентабельності капіталу можна провести методом абсолютних різниць (табл. 13).

Таблиця 2.8

Показники ефективності використання капіталу

Показники	Попередній рік	Звітний рік
Прибуток підприємства, тис.грн.	4313	2252
Виручка від реалізації продукції, тис.грн.	17805	20712
Середня сума капіталу, тис.грн.	254287	256752
Рентабельність капіталу, %	1,7	0,87
Рентабельність продаж, %	24,2	10,87
Коефіцієнт оборотності капіталу	0,07	0,08
Зміни рентабельності за рахунок: Рентабельності продажі; Коефіцієнта оборотності.	(10,87-24,2)*0,07= -0,9 (0,08-0,07)*10,87=+0,1 Всього -0,8

За допомогою методу абсолютних різниць ми визначили вплив факторів на рентабельність капіталу. Віддача капіталу за звітний рік зменшилась на 0,8, це зменшення відбулося за рахунок зменшення показника рентабельності продажі (0,9). Також спостерігається незначне прискорення оборотності на 0,1.

Швидкість оборотності капіталу характеризується наступними показниками:

Коефіцієнтом оборотності (Коб):

(розрахунок в табл. №13)

Тривалість одного обороту (Тоб):

, чи

де Д - кількість календарних днів в періоді, що аналізується (360).

Отже для 2004/2005 року тривалість одного оберту дорівнює:

; .

Таким чином в порівнянні з минулим роком оборотність капіталу прискорилась на 678,8дні (5141,4-4462,6).

В процесі аналізу необхідно вивчити оборотність капіталу не тільки в цілому, але і по стадіям кругообороту. Це дозволить прослідкувати, на яких стадіях відбулося прискорення чи сповільнення оборотності капіталу.

Таблиця 2.9

Аналіз тривалості обороту капіталу.

Вид коштів	Середні залишки, тис.грн.	Сума виручки, тис.грн.	Тривалість обороту, дні
	Мин. рік	Звіт. Рік	Мин. рік	Звітн. рік	Мин. рік	Звіт. рік	зміни
Загальна сума капіталу В тому числі: Основного Оборотного В тому числі: Грошова готівка Дебітори Запаси	254287 234880 19407 17 3815 15575	256752 231653 25099 57 3866 21176	17805 17805 17805 17805 17805 17805	20712 20712 20712 20712 20712 20712	5141,4 4749 392,4 0,34 77,1 314,9	4462,6 4026,4 436,3 0,99 67,2 368	-678,8 -722,6 +43,9 +0,65 -9,9 +53,1

За даними цієї таблиці видно, що тривалість обороту зменшилась в основному за рахунок основного капіталу - 722,6 днів (зменшення основного капіталу і збільшення виручки від реалізації).

Тривалість обороту капіталу багато в чому залежить від органічної будови капіталу (відношення основного і оборотного капіталу). Чим вища доля основного капіталу в загальній його сумі, тим помаліше він обертається, і навпаки, при збільшенні питомої ваги оборотних активів прискорюється загальна оборотність капіталу. Залежність загальної тривалості обороту капіталу можна виразити наступним чином:

Т_ОБ=Т_ОБ.К : ПВ_ОБ,К

Де Т_ОБ - середня тривалість обороту загальної суми капіталу; Т_ОБ.К - тривалість обороту оборотного капіталу; ПВ_ОБ.К - питома вага оборотного капіталу в загальній сумі.

Для розрахунку впливу факторів використовуємо спосіб ланцюгової підстановки:

Т_{ОБ 0}=Т_{ОБ.К 0} : ПВ_{ОБ,К 0}=392,4 : 7,63 = 51дн.

Т_ОБ=Т_{ОБ.К 0} : ПВ_{ОБ,К 1}=392,4 : 9,77 = 40 дн.

Т_{ОБ 1}=Т_{ОБ.К 1} : ПВ_{ОБ,К 1}=436,3 : 9,77 = 44 дн.

З цих даних видно, що загальна оборотність капіталу прискорилась на 7 днів (51-44), в тому числі за рахунок збільшення долі оборотного капіталу на 9 днів (40-51). В зв'язку з сповільненням оборотності поточних активів загальна оборотність капіталу сповільнилась на 4 дня (44-40).

Економічний ефект в результаті прискорення оборотності виражається в відносному звільненні засобів з обороту, а також в збільшенні суми прибутку.

Сума вивільнених засобів з обороту в зв'язку з прискоренням (-Е) чи додатково залучених коштів в оборот (+Е) при сповільненні оборотності визначається множенням одноденного обороту по реалізації на зміни тривалості обороту:

в нашому прикладі в зв'язку з прискоренням оборотності капіталу на 7 днів відносно вивільнено з обороту 402,7 тис.грн.

Оскільки суму прибутку можна представити у вигляді наступних факторів

збільшення суми прибутку за рахунок зміни коефіцієнта оборотності капіталу можна розрахувати множенням приросту коефіцієнта оборотності на фактичний коефіцієнт рентабельності продажу і на фактичну середньорічну суму капіталу:

В нашому прикладі прискорення оборотності капіталу в звітному році забезпечило приріст прибутку на суму 279,1 тис.грн.

2.4 Аналіз фінансових коефіцієнтів та платоспроможності

Одним з показників, характеризуючи ФСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання. Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу. Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім в грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.

Таблиця 2.10

Згрупування поточних затрат по степені ліквідності.

Поточні активи	На початок року	На кінець року
Грошові кошти Короткострокові фінансові вкладення	17 --	57 --
Всього по І-й групі	17	57
Готова продукція Товари відвантажені Дебіторська заборгованість Інші оборотні активи	7764 3104 558 153	13111 1624 2180 62
Всього по ІІ-й групі	11579	16977
Виробничі запаси Незавершене виробництво Витрати майбутніх періодів	4617 3189 5	5795 2260 10
Всього по групі ІІІ	7811	8065
Всього поточних активів	19407	25099

На три групи розбиваються і платіжні зобов'язання підприємства: 1. Заборгованість строки оплати якої вже наступили; 2. Заборгованість, яку можна погасити найближчим часом; 3. Довгострокова заборгованість. Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний. Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. Якщо підприємство в поточний момент може на 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізуючому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001(17:13293), а на кінець року 0,003 (57:14871). Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовільняє переважно межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати: 2004рік 2005рік (17+11579) : 13293 (57+16977) : 14871 0,87 1,14. Загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми поточних активів до загальної суми короткострокових зобов'язань. Задовольняє переважно коефіцієнт 2-2,5. В нашому випадку на початок року коефіцієнт становив: 19407: 13293 = 1,46 на кінець року: 25099 : 14871 = 1,68.

Таблиця 2.11

Показники ліквідності підприємства.

Показник ліквідності	На початок року	На кінець року
Абсолютний	0,001	0,003
Проміжний	0,87	1,14
Загальний	1,46	1,68

Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2-0,25. Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально-технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно з попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111-7764=5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб'єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів, і дебіторської заборгованості (2180-558= 1622).

Для більш повної і об'єктивної оцінки ліквідності можна використати наступну факторну модель:

, де Х₁ -

показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку; Х₂ - показний, який свідчить про можливість підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності.

За допомогою методу ланцюгової підстановки розрахуємо вплив кожного фактора на ліквідність підприємства:

ан

алізуючи вплив кожного показника можна сказати, що за звітний рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1грн прибутку, що є позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника , який свідчить про спроможність підприємство погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки то можна спостерігати на деяке збільшення показника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося в основному за рахунок збільшення поточних активів.

Підприємство можна визнати частково платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.

Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування - відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових доходів

К_{самофінансування попередній рік}=(4313+2877):(4313+2877+103+13293)=0,35

К_{самофінансування звітний рік}=(2252+3598):(2252+3598+14871)=0,28

З розрахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік зменшився на 0,07 (0,35-0,28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на 2061тис.грн(4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сума короткострокових зобов'язань 1578 тис.грн. (13293-14871).

Платоспроможність підприємства тісно пов'язане з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно його повернути.

При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової коньюктури, стійкість фінансового стану.

Висновки

Проаналізувавши баланс можна зробити деякі висновки по діяльності підприємства. У звітному році порівняно з попереднім різко зменшився об'єм виробництва продукції (на 67%), що свідчить про погіршення використання основних фондів. Мало того, при значному знищенні виробництва, готової продукції на складах її суттєво збільшилось на 5358тис.грн., або на 41%, що говорить про неспроможність підприємства реалізувати свою продукцію, в основному за рахунок високої її собівартості. Все це вплинуло на зменшення балансового прибутку підприємства майже вдвічі (на 2061тис.грн. або 52%), що є негативним для підприємства так як свідчать про відсутність джерела поповнення власних засобів.

Позитивним моментом діяльності підприємства є зростання його стійкості, тобто підвищення проценту забезпеченості -забезпеченість матеріальних оборотних засобів власними джерелами фінансування на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився. Ще одним позитивним моментом є те, що в звітному році підприємство перейшло з кризового фінансового стану в нестійке фінансове становище.

Проаналізувавши ефективність використання капіталу, ми бачимо, що оборотність капіталу в деякій мірі зросла на 0,01, що спричинило зменшення тривалості обороту на 678,8 днів. Внаслідок прискорення оборотності капіталу підприємство забезпечило приріст прибутку у звітному році на 279,1 тис.грн.

Зниження коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу. В цілому за звітний рік темп росту зменшився на 0,0001.

Проаналізувавши загальний стан підприємства можна зробити пропозиції по покращенню фінансового стану підприємства:

Перш за все підприємство повинно реалізувати всю продукцію, що застоюється на складах. Реалізацією і просуванням продукції на ринок на підприємстві займається відділ маркетингу. Саме цей відділ повинен забезпечити просування товару не тільки на вітчизняний ринок а і за кордон. Введення сучасної моделі відділу маркетингу забезпечує зв'язок цього відділу з всіма іншими відділами підприємства, що забезпечує їх ефективну роботу.

Знищення собівартості продукції - дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання як матеріальних так і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних затрат в собівартості продукції, адже зниження собівартості продукції прямо пропорційно впливає на збільшення прибутку підприємства.

Збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

Виробництво і розробка нових видів продукції, яка зацікавить споживачів, а також отримання ліцензій на виробництво “ходових” товарів, що дозволить стабілізувати і покращити фінансовий стан підприємства.

Використана література

1. Абрамова Г.П. Маркетинг: вопросы и ответы.- М.: Агропромиздат, 19998г. - 159 с.

2. Азаренко Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - К., 2004

3. Антоньев Т.К. Основні напрямки державної фінансової підтримки АПК // Фінанси України,- 1999,-№6,-с.3-7.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2001

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 288с.

6. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?. - М.: Финансы и Статистика, 1994.

7. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства// Економіка, фінанси, право.- 2000.- №2.- С.21.

8. Василик О.Д. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави//Фінанси України,- 1996. - №1. - с.23-31.

9. Гладій М.В., Іванух Р.А. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки// Фінанси України,-2003,-№4, -с.3-14.

10. Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: “Збруч”, 1999. - 312с.

11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - Навч. посіб..- 3тє вид., перероб. і доп.К: ”Знання-Прес”, 2002.- 190 с.

12. Ковалев В. В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика,1996.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432с.

14. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.

15. Крейнина М. Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. - М.: АОДИС, МВЦентр, 1994.

16. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М. .: ИКЦ «Дис», 1997- 224с..

17. Лайко П.А. Концептуальні положення державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства// Економіка АПК,-1999,-№1,-с.122-124.

18. Марич П.М. Фінансово-розрахункові відносини в нових господарських формуваннях. - Львів, 1996

19. Маркетинг і стратегія конкуренції: Навч. посібник / І.В. Совельєв, В.П. Дяченко, В.Є. Куриляк. - К.: НИКВО, - 1999 - 72 с.

20. Мітюков Г.О. Удосконалення фінансування агропромислового виробництва// Економіка АПК, - 2002, - №2,- с.37-40.

21. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві// Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с.155.

22. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М. : Финансы и статистика, 1996.

23. Н.В. Коловкіна. Стимулювання збуту: теорія, практика і перспективи // Маркетинг в Україні №2, 2003 р.

24. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник. - Львів: "Магнолія Плюс", 2004. - с. 367

25. Основи економічної теорії/За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.-К.:Вища школа - Знання, 1997.- 743 с.

26. Плохотнюк Т., Кичко І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація// Економіка, фінанси, право, - 1999,- №8,- с.16-18.

27. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства //Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с.148.

28. Справочник финансиста предприятия. - М. : ИНФРА-М, 1996.

29. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

30. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

31. Управленческое консультирование в 2-х т. Т.2 : пер. с англ. - М.: СП Интерэксперт, 1992.

32. Хеддевик К. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. - М. : Финансы и статистика, 1996.

33. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента. - Пер. с англ. - М. : Дело, 1993.

34. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М. : Финансы и статистика, 1994.

35. Финансовый менеджмент; теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С,- М.: Перспектива, 1996.

36. Фінанси підприємств /навчальний посібник: курс лекцій/ За ред.. д.е.н. проф.. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. 2002

37. Фінанси підприємств/ під ред.. Поддєрьогіна А.М. - К.: КНЕУ, 2000

38. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакукленко, А.П. Куліш - К.: КНЕУ, 2003

39. Шеремет А,Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996г.-176с.

40. Шило А.П. Управління оборотним капіталом підприємств//Фінанси підприємств.- 2001.- №4.-с.56.

41. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. -М, :Филинъ,1996.

Размещено на Allbest.ru