Размещено на http://www.allbest.ru/

• Акції та дивіденди
• Теперішня вартість постійної ренти постнумерандо

Визначення кількісної оцінки зміни вартості грошей у часі є основою більшості фінансових розрахунків та математико-статистичних моделей, які використовуються у фінансовому менеджменті.

Приймаючи управлінські рішення, фінансовий менеджер повинен брати до уваги особливості впливу зміни вартості грошей на фінансові процеси та адекватно враховувати величину такого впливу. Відповідно, оцінка вартості грошей у часі використовується при управлінні сукупністю фінансових процесів, які виникають у період функціонування суб'єкта господарювання. До таких, зокрема, відносять: управління інвестиціями, грошовими розрахунками, дебіторською та кредиторською заборгованістю, ціновою політикою підприємства та ін. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Отже, гроші набувають такої об'єктивно існуючої характеристики, як часова вартість, яка була невідомою широкому загалу людей в умовах адміністративної системи управління економікою.

Зміну вартості грошей у часі можна пояснити так. Грошова одиниця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Проте наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.

Зміну вартості грошей зумовлює сукупність чинників, які визначають рівень їх корисності для власника у конкретний момент часу. При цьому необхідно зазначити, що переважна більшість чинників сприяє саме зниженню корисності грошей, що, у свою чергу, зменшує їх поточну вартість.

Основними причинами зміни вартості грошей є:

інфляційні (або дефляційні) процеси в економіці (ризик зміни купівельної спроможності грошей);

комерційна надійність (ненадійність) бізнес-партнерів (наявність ризику невиконання зобов'язань);

віддання підприємцями переваги наявним грошам.

Отже:

Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра.

Гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик, схильність до ліквідності.

Відповідно, часова вартість грошей як результат впливу визначених вище чинників може розглядатися з позицій:

теперішньої вартості майбутніх грошових потоків;

майбутньої вартості грошей, які є у розпорядженні на поточний момент часу.

Для того щоб отримати у тимчасове користування певну величину грошових коштів, позичальник має компенсувати власнику грошових коштів (кредитору) його відмову від поточного їх споживання. Разом із втратою можливості користуватися певною сумою грошей сьогодні капіталовкладень постає перед проблемою невизначеності вартості цієї суми грошей у момент їх повернення позичальником, - майбутньої вартості грошей. Кількісним вираженням рівня невизначеності інвестора щодо майбутньої вартості його грошей вважається ризик. Відповідно, процент, який сплачує позичальник за використання грошових коштів, компенсує інвестору відстрочене споживання, а також його сукупний ризик, тобто процент компенсує капіталодавцеві неможливість задоволення своїх потреб у поточний момент.

Залежно від порядку застосування процента щодо грошових потоків, які виникають у результаті фінансових взаємовідносин між позичальником та капіталодавцем, можливе використання:

простого процента (об'єктом нарахування є виключно абсолютна величина боргу);

складного (нарощеного) процента (об'єктом нарахування виступає абсолютна величина боргу, збільшена на суму нарахованих у попередні періоди процентів).

Процес, за якого гроші рухаються від поточного часу до майбутнього (за заданої початкової суми та ставки процента), є накопиченням (компаундуванням); процес, за якого гроші рухаються від майбутнього часу до теперішнього (за заданої майбутньої суми та ставки дисконту) є дисконтуванням.

Отже, компаундування - це визначення майбутньої вартості грошей, дисконтування - визначення поточної (теперішньої) вартості грошей.

Зв'язок між вартістю грошей у теперішній і майбутній час можна зобразити схематично:

Рис. 1. Структурно-логічна схема зв'язку між вартістю грошей у теперішній і майбутній час

Методичний інструментарій оцінки вартості грошей за простими процентами. Для розрахунку суми простого процента в процесі прирощення вартості використовується формула:

I = PV . n . i, (1)

де: I - сума процента за обумовлений період часу;

PV - початкова сума грошових коштів (теперішня вартість);

n - кількість інтервалів, за якими здійснюється розрахунок відсоткових платежів, у загальному обумовленому періоді;

і - відсоткова ставка, виражена десятковим дробом.

Майбутня вартість (FV) вкладених сьогодні грошей з урахуванням нарахованої суми процента визначається за формулою:

FV = PV + I = PV . (1 + n . i). (2)

Множник (1 + n . i) називають множником, або коефіцієнтом, нарощення суми простих процентів.

(1 + n . i) завжди > 1.

Методичний інструментарій оцінки вартості грошей за складними процентами. Для розрахунку майбутньої суми вкладу (вартості грошей) у процесі його прирощення за складними процентами використовується формула:

FV = PV . (1 + i)n, (3)

де: FV - майбутня вартість вкладу (грошових коштів) при його нарощенні за складними процентами;

PV - початкова сума вкладу (грошових коштів);

i - процентна ставка, виражена десятковим дробом;

n - кількість інтервалів, за якими здійснюється кожний процентний платіж, в загальному обумовленому періоді.

Відповідно, сума процента I в цьому випадку визначається за формулою:

I = FV - PV. (4)

Складний процент може нараховуватися кілька разів у межах одного року. Відповідно, чим частіше нараховуються проценти, тим більшою є сума накопичення. У разі нарахування процентів, здійснюваному частіше, ніж один раз на рік, необхідно відкоригувати процентну ставку та кількість періодів нарахування процентів. Коригування здійснюється за такими формулами:

Отже, якщо m - кількість разів нарахування складного процента протягом року, тоді майбутня вартість FV депозиту PV за ставки процента i після n років становить:

i

FV = PV (1 + ---)n.m, (7)

m

Проблема ”гроші-час” не нова, на сьогодні розроблено зручні моделі та алгоритми, які дають змогу орієнтуватися в справжній вартості майбутніх дивідендів з позицій поточного періоду.

Різноманітність завдань щодо визначення зміни вартості грошей у часі можна звести у такі групи:

I. Компаундування - визначення майбутньої вартості грошей (FV, future value - майбутня вартість, англ.):

1.1. Просте компаундування.

1.2. Компаундування ануїтетів, або ренти:

1.2.1. Компаундування звичайної (відстроченої) ренти (ануїтетів).

1.2.2. Компаундування авансової ренти (ануїтетів).

II. Дисконтування - визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (FV, future value - теперішня вартість, англ.):

2.1. Просте дисконтування.

2.2. Дисконтування ануїтетів, або ренти:

2.2.1. Дисконтування звичайної (відстроченої) ренти (ануїтетів).

2.2.2. Дисконтування авансової ренти (ануїтетів).

Алгоритм вирішення вищезазначених типів завдань визначений за допомогою рівнянь, які розв'язуються способами:

арифметичним?

табличним?

із застосування фінансового калькулятора?

Із застосуванням числа ”72”, якщо необхідно подвоїти капітал.

Слід чітко розуміти взаємозв'язаність процесів дисконтування та компаундування. Дисконтування спрямоване на отримання адекватної величини вартості майбутніх грошових потоків, зіставної з фінансовими показниками для проведення аналізу у поточному періоді. Компаундування (нарощення) передбачає отримання адекватної величини вартості наявних грошових ресурсів, зіставної з фінансовими показниками для проведення фінансового планування операцій (діяльності) наступних періодів.

Акції, дивіденди. Види акцій та розрахунок вартості акцій

Основний розподіл акцій відбувається за двома основними параметрами:

- за способом розрахунку та виплати дивідендів;

- за способом переходу прав власності (акціонера).

За способом розрахунку й виплати дивідендів акції бувають прості й привілейовані. Розмір, порядок нарахування й терміни виплати дивідендів по простих акціях визначається загальними зборами акціонерів наприкінці кожного року. Сума дивідендів доводяться на одній акції визначається розміром прибутку, що акціонери вирішили пустити на виплату дивідендів. Орієнтовно їхній розмір можна розрахувати, якщо розділити розмір чистого прибутку отриманої акціонерним товариством, на кількість акцій, що перебувають в обігу.

Дивіденди можуть і не виплачуватися, якщо акціонерне товариство не має прибутку за підсумками року або загальними зборами акціонерів ухвалене рішення не виплачувати дивіденди й т.д. Привілейовані акції припускають обов'язкову виплату дивідендів у розмірі встановленому в момент емісії таких акцій (як правило, це певний відсоток річних від номінальної вартості акції або фіксована сума). Власник таких акцій отримує свій прибуток незалежно від підсумків роботи акціонерного товариства (для цих цілей формується резервний фонд). Однак власник таких акцій втрачає права на управління акціонерним товариством, тобто його акції не беруть участь у голосуванні на зборах.

За способом переходу прав власності акції бувають іменними та на пред'явника. Іменна акція переходить до нового власника тільки на умовах повного індосаменту. Інакше кажучи, що б стати повноправним акціонером після покупки такої акції необхідно внести зміни до реєстру акціонерів, шляхом спеціального запису. Акції на подавця переходять до нового власники за фактом їхньої передачі, і не вимагають додаткової перереєстрації. В Україні більше 90% акцій що обертаються як на біржових, так і на позабіржових ринках - це прості іменні акції. Які акції варто купувати, а які немає? Як говорять досвідчені працівники фондового ринку - немає поганих або гарних акцій, все питання тільки в часі їхньої покупки або продажу. Залежно від стратегії інвестування можна виділити дві групи акцій:

- спекулятивні акції;

- акції, розраховані на довгострокове інвестування.

Спекулятивні акції - це високоліквідні акції найбільш відомих підприємств, які обов'язково котируються на організованому ринку (це так називані "блакитні фішки" - термін, що прийшов з американської практики: назва відповідає кольорам найдорожчої фішки в картковій грі в покер). Володіють невеликим спредом (різниця в ціні продажу та ціні покупки), а так само невисокій волатильності (величиною зміни - розмахом- ринкової ціни за певний період часу). Звичайно акціонерні компанії, що потрапили в цю інвестиційну категорію, виплачують дивіденди своїм акціонерам протягом тривалого часу як у гарні, так й у несприятливі для компанії роки.

Акції, розраховані на довгострокові інвестиції - не завжди мають котирування на організованому ринку, як правило, це акції перспективних в інвестиційному плані підприємств, що не мають високих фінансових показників у сьогоденні. Покупці спекулятивних акцій розраховують на швидкий доход у вигляді різниці цін при росту (падінні) курсу акцій. Це інвестиції на короткий термін, з більшою кількістю трансакцій (покупкою-продажем), постійним відстеженням курсу й щодо невисоким ступенем ризику. При вдалій кон'юнктурі ринку можуть приносити високі доходи. Покупець інвестиційних акцій, навпроти розраховують у першу чергу на ріст капіталізованої вартості, і перш ніж зробити покупку ретельно аналізує фінансово-економічні показники підприємства, перспективи розвитку даної галузі, економічну ситуацію в країні, і у світі в цілому. Це інвестиції на досить тривалий період часу - рік і більше. Саме такі акції, при ретельному аналізі й сприятливому збігу обставин можуть дати їхнім власникам дуже високі прибутки.

Однак і ризик вкладень у такі акції дуже високий. Як правило, ліквідність таких акцій дуже низька - і якщо розрахунки не виправдалися, інвестор зазнає більших збитків, оскільки шанси продати такі акції навіть за мінімальною ціною будуть дорівнюють нулю. В Україні у вільному продажі знаходяться в основному простій іменній акції, у Росії - так само продаються й привілейовані акції - наприклад привілейовані акції РАО ЄЕС.

Вартість акцій Ще з курсу політекономії відомо, що вартість акції, а точніше її ринкова ціна, визначається ринком, тобто співвідношенням попиту та пропозиції. Однак фондовий ринок, на відміну від товарного ринку, в основному спекулятивний й існуючий попит і пропозицію не завжди відображає реальне положення справ на підприємстві. Великі гравці можуть протягом певного періоду часу "рухати" ціни нагору або вниз у відповідності зі своїми цілями.

Тому при аналізі існуючих цін треба звертати увагу на наступні показники:

- капіталізована вартість акції - визначає сумарну ринкову вартість акцій підприємства при поточній (курсовий) ціні. Даний показник публікується на сайті біржі після кожних торгів. Можна й самостійно розрахувати даний показник, помноживши поточну ціну акцій на їхню кількість в обігу. Кількість акцій можна знайти на сайті емітента; По капіталізованій вартості акції можна судити про ринкову вартість підприємства в цілому. Для аналізу - даний показник потрібно зрівняти за різні періоди, а так само з показниками аналогічних емітентів. Якщо показник зменшується, то це є ознакою недостатньої інвестиційної привабливості даних акцій у цей момент часу, погіршення прогнозів його економічного розвитку. Прискорений ріст розміру капіталізації, навпроти, свідчить про сприятливі прогнози очікування учасників ринку, про зацікавленість в акціях даного емітента.

- чистий прибуток на одну акцію - це чистий прибуток розраховуючи на одну просту акцію в обігу, що залишається в розпорядженні підприємства після відрахування податків і представляє максимальну суму, що може бути виплачена у вигляді дивидендів на одній просту акції за звітний рік. Розраховується розподілом величини чистого прибутку на кількість акцій в обігу. Згідно українського законодавства, розмір прибутку на одну акцію повинен регулярно публікуватися емітентами у своїх фінансових звітах. Зростання прибутку на одну акцію забезпечує інвесторам ріст прибутку й капіталу, заради чого й купуються акції.

- коефіцієнт ціна-прибуток (Р/Е) - показує зв'язок між ринковою (курсовою) ціною акції та величиною чистого прибутку підприємства, що припадає на одну акцію. Розраховується діленням ринкової (курсової) ціни акції на річний прибуток підприємства на одну акцію. У тих випадках, коли Р/Е конкретної акції нижче середньої величини, то говорять, що акції недооцінені, коли вище - то говорять, що акції переоцінені ринком. Однак і те й інше - лише очікування ринку. Підвищення Р/Е свідчить про підвищення попиту на дані акції на ринку, зниження Р/Е - про зниження попиту.

У кожному разі, якщо Ви вирішили купити акції і стати інвестором, проконсультуєтеся з фахівцями. Хоча ще жоден інвестор не став мільйонером, дотримуючись тільки рекомендацій фінансових менеджерів.

Вартість є однією з найбільш важливих характеристик акцій. Оскільки акція являє собою грошовий документ, вона повинна мати вартість, визначену в грошових одиницях. Акції можуть мати номінальну, емісійну, ринкову та балансову вартості.

Номінальна вартість акції являє собою вартість, яку номінально має один пай статутного фонду акціонерного товариства. Для даного типу господарських товариств характерним є те, що статутний фонд акціонерного товариства поділяється на певну кількість рівних між собою паїв. Коли створюється акціонерне товариство, воно визначає свій статутний фонд, а також кількість паїв, на які цей фонд поділяється. Для того щоб виразити якимось чином вартість однієї долі, їй надається номінальна вартість. Тобто вартість, яка не залежить від будь - яких факторів впливу, окрім вибору емітента.

Номінальна вартість однієї акції визначається за формулою:

НВА=СФ/ЗКА

Де НВА - номінальна вартість однієї акції

СФ - розмір статутного фонду

ЗКА - загальна кількість акцій, що випускаються.

Під емісійною вартістю акцій розуміють ціну, за якою акції продаються покупцям при випуску, тобто вперше. Акціонерне товариство може здійснювати продаж своїх акцій безпосередньо покупцям або за допомогою посередників. У першому випадку товариство самостійно визначає, за якою ціною його акції будуть пропонуватися покупцям; в останньому - питання емісійної вартості має погоджуватися з посередниками.

Інколи емісійна вартість співпадає за розмірами з номінальною вартістю акцій. Такі випадки, як правило, мають місце тоді, коли акціонерне товариство випускає свої акції самостійно, без допомоги посередників. Оплата ж посередницьких послуг, якщо вони використовуються акціонерним товариством, здійснюється за рахунок різниці між емісійною та номінальною вартостями акцій.

Під ринковою вартістю розуміють ціну, яка складається при обігу акцій на ринку. Ринкова вартість не є фіксованою за розміром, навпаки вона повинна бути мінливою, оскільки зміни в ринковій вартості акцій являють собою одну із причин, за яких виникає рух акцій від одних інвесторів до інших.

Якщо ринкова вартість акцій є більшою ніж номінальна, то це означає, що інвестори погоджуються сплатити більше грошей за акції певного товариства, оскільки вони вважають становище товариства солідним, а товариство - здатним сплачувати дивіденди.

Якщо ринкова вартість акцій є меншою, ніж номінальна, то це означає, що інвестори не “цінують” високо справи та результати діяльності акціонерного товариства; у них немає впевненості в тому, що товариство зможе працювати прибутково, а значить - і сплачувати дивіденди.

Балансова вартість акцій являє собою вартість, яка розраховується за балансовими документами емітента. Умовно її визначають як вартість одного паю майна емітента, який припадає на одну акцію, якби емітент підлягав ліквідації у дану мить. Тобто в розрахунок приймається балансова вартість майна та коштів емітента, включаючи нерозподілені прибутки минулих років.

Акція є неподільною. У разі коли одна і та ж акція належить кільком особам, усі вони визначаються одним власником акції і можуть здійснювати свої права через одного з них, або через спільного представника.

Акції оплачуються у національній чи іноземній валюті, або шляхом передачі майна (у випадках передбачених статутом товариства). Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акції виражається в національній валюті. Стаття 26 Закону "Про цінні папери і фондову біржу" визначає наступне. Діяльністю по випуску та обігу цінних паперів визнається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана акціонерними товариствами, а також банками, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності (надалі торговці цінними паперами). Вони вправі здійснювати такі види діяльності по обігу цінних паперів:

Комісійну діяльність по цінних паперах - купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Комерційна діяльність - купівля - продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок.

Стаття 29 цього ж Закону визначає, що при прийнятті доручення на купівлю або продаж цінних паперів торговець цінними паперами зобов'язаний надавати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів. Він також зобов'язаний подавати фондовій біржі інформацію про всі укладені ним угоди з цінними паперами в строки і порядку, визначені правилами біржі. Особливості ведення бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами визначає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством фінансів України та Національним банком України. Оподаткування доходів по цінних паперах здійснюється згідно з законодавством України.

Одним з важливих інструментів паперів, які обертаються на ринку, є акція. Акція - це цінний папір, який засвідчує про внесення його володарем деякої суми грошей у капітал акціонерного товариства. Будь-яка акція має номінальну вартість, яка вказана на ній, та ринкову вартість (або курс), за яким вона продається і покупається. Ринкова вартість акції визначається великою кількістю факторів, поміж яких найбільше значення мають такі:

* співвідношення між попитом та пропозицією на них на ринку;

* річний прибуток (дивіденд) по акції;

* норма позичкового проценту.

Ринкова вартість акції розраховується за формулою:

На відміну від акцій, облігації є тільки свідоцтво про надання їх володарем деякої суми в розпорядження емітента у формі займу. Прибуток по облігаціям виступає у формі проценту і виплачується до сплати дивідендів по акціям. З настання строку погашення облігації емітент повертає її володарю номінальну вартість цього паперу.

Також як і акції, облігації номінальну та ринкову вартість. Курс облігації визначається тими ж факторами, що й курс акцій, однак, на нього впливають також номінальна вартість та строк погашення облігації.

Використана література

акція дивіденд гроші вартість

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”/ Відомості Верховної ради України №38 1991р.

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”/ Відомості Верховної Ради України ;51 1996р.

Василик О.Д. Державні фінанси України. Навчальний посібники - К.: Вища школа, 1997.

Василик О.Д., С.А. Буковинський, К.В. Павлюк. Баланс фінансових ресурсів та витрат держави./ Фінанси України 1996 №1 с.23-31.

Діденко С.І. Фінанси України. Навчальний посібник. - К.: Либідь, 1996р.

Думинко А. Розвиток ринку муніципальних цінних паперів./ Економічна Україна 1997. №7.с.28-29.

Матринюк М.В. Формування ресурсів комерційними банками України./ Фінанси України 1996 №2.

Мозговий О.М. Фондовий ринок України./ Фінанси України 1996 №6 с.51-57.

Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: суть, склад, структура./ Фінанси України 1996 №2 с.16-24.

Сало І.В. Фінанси України в умовах перехідної економіки./ Фінанси України 1996 №1 с.32 -37.

Кузнєцова Н.С., Козарук У.Р. Ринок цінних паперів в Україні - К.: Юрінком Інтер, 1998 - 528с.

Лішиков В.М. Методологічні принципи аналізу суті ринку в цілому та України зокрема./ Фінанси України 1998. №3.

Бурмака М.О. Регулювання фондового ринку України./ Фінанси України 1998 №11 с.78.

Размещено на Allbest.ru