Размещено на http://www.allbest.ru/

1

• Додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів
• Зміст

Додаткові пайові внески на формування фінансових ресурсів, їх роль у забезпеченні фінансової стабільності

Шляхи збільшення величини і частки власних коштів в обороті та підвищення ефективності їх використання в споживчих товариствах

Завдання 1

Завдання 2

Використана література

Власні фінансові ресурси розглядаються як джерело поповнення власного капіталу і становлять внутрішні або залучені джерела коштів, які безстроково інвестуються в подальший розвиток підприємства.

Залежно від місця формування виділяють 2 групи власних фінансових ресурсів: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні власні фінансові ресурси - це внутрішні джерела коштів, які утворюються в процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства і після покриття всіх необхідних витрат, оплати податкових та інших обов'язкових платежів, поточного споживання" та витрачання грошових коштів, залишаються у власності (розпорядженні) підприємства та інвестуються в його подальший розвиток - зростання основного та власного обігового капіталу.

Внутрішні власні фінансові ресурси можуть формуватися за рахунок кількох джерел," перелік яких наведено на рис. 1.

Рис. 1. Джерела формування внутрішніх власних фінансових ресурсів

В бухгалтерському обліку підприємства процес формування та використання внутрішніх власних фінансових ресурсів знаходить відображення в обігу коштів фондів спеціального призначення. Джерела поповнення та напрямки використання коштів фондів спеціального призначення відображені на рис. 2

Рис. 2

Використання власних фінансових ресурсів може передбачати:

1. Їх споживання, в процесі якого, підприємство вилучає фінансові ресурси з обігу, в результаті проведення заохочення колективу, сплати дивідендів власникам, відшкодування поточних витрат (які відповідно діючого законодавства не включаються до складу валових витрат підприємства), фінансування підготовки кадрів, здійснення спонсорської допомоги, фінансування діяльності структур управління тощо.

Споживання власних фінансових ресурсів обумовлює зменшення - розміру залишків коштів фондів спеціального призначення відповідно - власного капіталу та валюти балансу.

2. Реінвестування в подальший розвиток підприємства. У цьому разі власні фінансові ресурси в грошовій формі витрачаються на придбання основних фондів підприємства, фінансове та інноваційне інвестування, поповнення власних обігових коштів для формування необхідних товарних запасів, проведення авансових витрат, фінансування інших виробничих потреб підприємства. Процес реінвестування не зменшує обсягів власних фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні підприємства, а лише змінює їх матеріально-речову форму. В обліку підприємства це відображається зміною залишків спецфондів на окремих рахунках без зміни їх загального обсягу.

Зовнішні власні фінансові ресурси являють собою джерела поповнення власного капіталу, які формуються за межами підприємства за рахунок залучення до діяльності підприємства на безстроковий період власних фінансових ресурсів інших суб'єктів господарювання або заощаджень фізичних осіб.

Основною формою залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів є отримання додаткових внесків в поповнення статутного фонду, в акціонерних товариствах - проведення додаткової емісії акцій підприємства. Використання цього джерела залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів в обліку підприємства відображається збільшенням сальдо на рахунку 85 "Статутний фонд підприємства".

Збільшення статутного фонду передбачає зміну відносин власності, набуття права власності на підприємство новими інвесторами. Відповідно до чинного законодавства отримання зовнішніх власних фінансових ресурсів потребує внесення змін та доповнень до Статуту та Установчого договору підприємства, збільшення обсягів статутного фонду підприємства. Засновники та нові співвласники підприємства отримують однакові права та обов'язки відносно певного підприємства.

Іншими формами залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів є отримання:

- безповоротної фінансової допомоги;

- спонсорських та благодійних внесків;

- цінних подарунків тощо.

Крім власних фінансових ресурсів торговельне підприємство має можливість на безоплатній основі протягом певного періоду використовувати для свого розвитку кошти, що прирівнюються до власних - стійкі пасиви.

Під стійкими пасивами розуміють постійну заборгованість підприємства "перед робітниками, бюджетом та позабюджетними фондами, що обумовлена періодичністю виконання цих зобов'язань та постійним утворенням коштів для їх покриття. В якості стійких пасивів може розглядатися лише нормальний поточний обсяг заборгованості, в межах, що не перевищують встановлені терміни проведення розрахунків.

Формування цього джерела коштів підприємства пов'язане з тим, що в складі одноденної торговельної виручки передбачається певна частка на проведення розрахунків з робітниками, бюджетом та позабюджетними фондами. Але оскільки ці розрахунки проводяться періодично (в означені терміни) грошові кошти не витрачаються, а нагромаджуються підприємством. До встановленого терміну розрахунків сформований обсяг "стійких пасивів поряд з іншими джерелами капіталу знаходиться в обігу підприємства.

При рівномірному процесі формування обсяг використання цього джерела капіталу дорівнює 50% від максимального обсягу нагромадження стійких пасивів, що відповідає обсягу зобов'язань, які виконуються одноразово.

Шляхи збільшення величини і частки власних коштів в обороті та підвищення ефективності їх використання в споживчих товариствах

фінансовий ресурс пайовий внесок кошти

Склад кожної групи джерел коштів відображено на рис. 3.

Рис. 3. Склад джерел фінансових коштів торговельного підприємства

Внутрішні та зовнішні джерела фінансових коштів різняться не лише місцем отримання капіталу (в рамках підприємства або поза ними). Від'ємності між групами джерел мають більш вагоме значення для нормального функціонування підприємства. Порівняльна характеристика особливостей кожної групи джерел капіталу наведена в табл. 1.

Внутрішні та зовнішні джерела фінансових коштів (капіталу) відображаються в пасиві балансу підприємства. За розміром свого формування чи залучення, вони мають відповідати наявному майну підприємства, вартість якого відображена в активі балансу. Тобто на будь-яку дату виконується наступна рівність:

В процесі формування капіталу підприємства необхідно забезпечити не тільки потрібний обсяг капіталу, а й сформувати необхідну структуру капіталу (співвідношення між окремими групами джерел його формування).

Таблиця 1. Співставна характеристика внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування майна підприємства

Головним критерієм оптимізації структури капіталу є максимізація прибутку, який залишається в розпорядженні власників підприємства після розрахунку з усіма кредиторами, при умові реалізації інших економічних інтересів власників (ризикованість діяльності, темпи зростання обсягів діяльності, збереження контролю тощо.)

Зміни в структурі капіталу слід вважати позитивними при виконанні наступного співвідношення:

ДВ_ПК<ДЧП,

де ДВ_ПК - приріст витрат, пов'язаних з обслуговуванням позикового капіталу;

ДЧП - приріст чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.

В процесі формування структури капіталу необхідно також враховувати склад майна, необхідне підприємству, співвідношення між основними та обіговими активами. Оптимальне співвідношення між структурою активів та пасивів підприємства, яке називають "золотим правилом фінансування", демонструє рис. 4.

Рис. 4. Вимога до структури капіталу за джерелами формування

Власний капітал підприємства має по своєму обсягу перевищувати потребу у формуванні постійних активів. Це створює умови для формування власного обігового капіталу та є запорукою стабільного розвитку підприємства, його фінансового забезпечення, зниження ризикованості діяльності.

Необхідний розмір формування власного капіталу (Вк_Н(ІОбх) має відповідати наступній вимозі:

ВК_необх=ПА_нео6х+ВОбА_нео6х,

де ПА_необх - потреба у формуванні постійних активів;

ВОбА_необх - необхідний розмір формування обігових активів за рахунок власних фінансових ресурсів.

Завдання 1

Визначити величину оподаткованого прибутку і суму податку, що підлягає оплаті до бюджеті споживчим товариством за звітний період на основі таких даних

Назвати:

1) об'єкт оподаткування

2) нормативні документи, якими необхідно користуватися при розрахунку суми податку на прибуток

3) ставки і строки податку на прибуток

Податок на додану вартість

6173,0 * 20 / 100= 1234,6 тис. грн.

Валові витрати

6173,0 * 56,0 / 100 = 3456,9 тис. грн.

Прибуток 6173,0 - 1234,6 - 3456,9 = 1495,7 тис. грн.

Завдання 2

Визначити суму і рівень валового і операційного прибутку будівельно-монтажного управління за рік на основі таких даних:(в тис, грн.)

Валовий прибуток обчислюємо як різниця між чистим доходом підприємства та собівартості

12640,0 - 5990,0 = 6650,0 тис. грн.

Рівень валового прибутку

6650,0 / 12640,0 * 100 = 52,6%

Операційний прибуток являє собою різницю між валовим прибутком та постійними витратами

6650,0 +226,0 - 315,0 - 143,0 - 83 = 6335,0

Рівень операційного прибутку

6335,0 / 12640,0 * 100 = 50,1%

Використана література

2. Зелль А. Бизнес-план: Инвестиции и финансирование, планирование и оценка проектов/ Пер. С нем. А.В. Игнатов, Е.Н. Станиславчик.- М.:Ось-98, 2001.- 283с.

3. Основы экономической теории: Учебное пособие/ Под ред. Мочерного С.В. -К.: Знание, 2000. -264с.

4. Фінансове право: Хрестоматія: Посібник. - К.:Вілбор, 1998р.- 640с.

5. Фінансовий менеджмент/ Під ред. Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 1998г.

6. Финансовый менеджмент: Учебник/ Под ред. Н.Ф.Самсонова.- М.: Финансы, 1999г.

7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддерьогіна. - К.: КНЕУ, 2000р.

8. Экономика: Учебник/ Под ред. Булатова А.С. -М.: Юрист, 2001. -250с.

9. Алексеенко М. Структура капіталу акціонерного банку// Фінанси України. - 2001р.- №4.

Размещено на Allbest.ru