Размещено на http://www.allbest.ru/

• Виторг, чистий дохід і прибуток торгівельних підприємств
• Галузеві особливості складу і структури оборотних засобів організації і підприємств споживчої кооперації

Склад майна торговельного підприємства має певні особливості, що обумовлюються специфікою його функцій. Ці особливості полягають в наступному.

1. У складі майна торговельного підприємства переважають обігові активи. Це обумовлено тим, що торговельне підприємство, виконуючи посередницькі операції, об'єктом своєї праці має товар, який закуповується у постачальника, транспортується до місця реалізації, зберігається та готується до продажу, реалізується споживачеві. Необхідність виконання: цих операцій для безперервної реалізації товарів споживачу відповідного асортименту та якості обумовлює особливості операційного циклу торговельного підприємства та обслуговування його обіговими активами.

2. У складі обігових; активів торговельного підприємства переважне місце займають матеріальні обігові активи, які представлені товарними запасами, запасами інших товарно-матеріальних цінностей, що використовуються; як предмет праці; витратами обігу на залишок нереалізованих товарів; витратами майбутніх періодів.

Обсяг формування товарних запасів характеризує, вартість товарів, що придбані торговельним підприємством для подальшої реалізації. Формування товарних запасів на певну дату забезпечує необхідні обсяги реалізації товарів (товарообороту) на майбутній період, оскільки в складі торговельної виручки вартість проданих товарів становить 60-80% (залежно від розміру торговельної надбавки, що встановлюється підприємством). Оскільки в процесі формування товарних запасів частина обігових активів тимчасово відволікається з обігу та приймає матеріальну форму одним з найважливіших завдань є оптимізація розміру запасів, їх асортиментної структури (відповідно до структури попиту), джерел та умов фінансування.

Обсяг формування інших товарно-матеріальних цінностей у складі матеріальних-обігових активів займає незначне місце, в зв'язку з тим, що предмети праці в торгівлі мають незначну вартість придбання.

Витрати обігу, що відносяться на залишок нереалізованих товарів, відображаються в торгівлі по статті балансу "незавершене виробництво", їх розмір визначається розрахунково як добуток вартості нереалізованих товарів на середній рівень (відсоток) транспортних витрат, витрат на зберігання, підробку, підсортировку та передпродажну підготовку товарів, та відсотків за кредит.

Середній рівень означених видів витрат визначається так:

де Возтп - витрати обігу на залишок товарів на початок періоду;

ВО - витрати обігу відповідних груп за звітний період;

PT - обсяг товарів реалізованих за звітний період за цінами закупівлі;

Зтк - залишок товарів на кінець звітного періоду за цінами закупівлі.

Таким чином, обсяг активів торговельного підприємства у формі витрат обігу на залишок товарів характеризує обсяг вартості, що додана торговельним підприємством при створенні товарних запасів, але не має джерела покриття здійснених витрат, у зв'язку з тим, що реалізація товарів не відбулася. Збільшення обсягу та питомої ваги витрат обігу на залишок товарів свідчить про погіршення стану платоспроможності підприємства, оскільки збільшується обсяг авансованих витрат та імобілізації активів з господарського обігу.

3. Особливості складу грошових коштів підприємства, пов'язані зі статтею активів "каса".

На відміну від промислового підприємства у торговельному підприємстві готівкові кошти обслуговують не тільки господарські потреби (в межах передбачених законодавством), але й призначені для. проведення безперебійних розрахунків з покупцями в- процесі здійснення роздрібної торгівлі. Потреба в коштах на ці цілі залежить від кількості вузлів розрахунків за товари та одноденного товарообороту підприємства.

4. Особливості складу дебіторської заборгованості торговельного підприємства, що пов'язані з природою її виникнення.

Дебіторська заборгованість постачальників (по отриманим авансам) виникає, насамперед в зв'язку з здійсненням операцій, що проводять в процесі формування товарного забезпечення товарообороту підприємства на умовах авансової оплати. Обсяг її формування залежить від кон'юнктури ринку товарних ресурсів та ступеня довіри до торговельного підприємства з боку його постачальників.

В складі іншої дебіторської заборгованості переважне місце займає заборгованість бюджету (в зв'язку з сезонною діяльністю певної частини торговельних підприємств та значним коливанням фінансових результатів їх діяльності протягом року) та заборгованість підзвітних осіб підприємства (в зв'язку з отриманням готівкових коштів для проведення операцій з прийому склотари, закупівлі сільгосппродуктів тощо).

5. Обсяг позаобігових активів торговельного підприємства в загальному складі майна займає значно меншу частку порівняно з обіговими активами і представлений переважно основними засобами. Це пов'язано з тим, що основні фонди торговельного підприємства призначені для створення умов для обслуговування покупців та для зберігання товарів. Основні фонди, що використовуються в процесі діяльності торговельного підприємства, не завжди є його власністю і, відповідно не знаходять відображення в його балансі.

Виторг, чистий дохід і прибуток торгівельних підприємств і організацій споживчої кооперації і їх взаємозвязок

Залежно від характеру отримання доходів розрізняють доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і майна підприємства та доходи від використання майна (капіталу) підприємства, від надання майна в оренду, використання тимчасово вільних фінансових ресурсів, цінних паперів підприємства.

Розмір реалізаційних доходів безпосередньо залежить від обсягів діяльності підприємства у звітному періоді та її ефективності.

Розмір доходів від використання майна (капіталу) підприємства залежить від його наявності та можливості використання поза виробничим процесом підприємства (з об'єктивних причин чи прийнятих рішень стосовно переливу капіталу в інші підприємства та сфери економіки).

Залежно від повноти та місця відображення доходів розрізняють:

- «бухгалтерські» доходи, які відображуються на рахунку реалізації готової продукції (товарів, матеріальних коштовностей, виконаних робіт та наданих послуг) і які використовуються для визначення фінансових результатів діяльності;

- "приховані" доходи, не відображені на рахунку реалізації. До них належать:

- цільові кошти, отримані від підприємств-покупців (замовників) для власних потреб підприємства: для поповнення фонду ризику, резервного фонду, фонду споживання;

- цільові кошти у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів і таке інше;

- доходи, отримані від товарообмінних операцій, які визначаються розрахунково, виходячи з різниці в ціні на товарно-матеріальні цінності, які обмінюються;

- фактично отримані доходи в зв'язку з реалізацією товарів (продукції) за цінами, нижчими за ціни закупки (собівартості). їх розмір розраховується, виходячи з цін реалізації аналогічної продукції у відповідний період та інше.

З метою об'єктивного оподаткування законодавчо визначено перелік "прихованих" доходів підприємств, які підлягають ..виявленню і включенню до складу «бухгалтерських» доходів.

Не являються доходами підприємства внески, паї, інші цільові фінансові кошти, які надходять за рахунок чистого прибутку юридичних осіб, які об'єднуються з підприємством на договірній основі для фінансування капітальних вкладень, спрямованих на збільшення обсягів виробництва, здійснення спільних програм і завдань.

З метою оподаткування прибутку підприємства згідно з Законом України "Про податок на прибуток" в складі сукупного валового доходу платника податку виділяють наступні групи доходів:

1. Доходи від реалізації товарів (робіт, послуг).

2. Доходи від операцій з цінними паперами, валютними коштовностями та борговими зобов'язаннями.

3. Доходи від операцій з основними фондами, нематеріальними активами та капітальний доход, що пов'язаний з видобутком корисних копалин.

4. Доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги та безоплатно наданих товарів.

5. Доходи від врегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості.

6. Доходивід здійснення операцій лізингу (оренди).

7. Доходи у вигляді пасивного прибутку, одержані за межами митної території України (з урахуванням сплаченого податку).

8. Інші види доходів,.що входять до складу об'єкта оподаткування.

Найбільшу питому вагу в доходах торговельного підприємства-займають доходи від основної діяльності - торговельної. Ці доходидля торговельного підприємства отримали назву валового доходу.

У зв'язку з тим, що в торгівлі нова споживча вартість не створюється, доход від реалізації товарів являє собою плату за надання торговельно-посередницької послуги (доведення товарів до споживачів та їх реалізація), яка становить частину виручки торговельного підприємства.

Необхідність отримання доходів від торговельної діяльності підприємства обумовлена потребою відшкодування витрат на ведення діяльності і отримання певної суми прибутку, яка забезпечує досягнення стратегічної мети підприємства.

Основними джерелами доходів від продажу товарів є:

- торговельна надбавка до ціни придбання товарів;

- торговельна знижка з продажної ціни товару.

За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торговельного підприємства. їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки залежить:

- з одного боку, від співвідношення між попитом та пропозицією на торговельні послуги, ступеня конкуренції на товарному ринку (регіональному), якості послуг, що надаються, і рівня цін закупівлі та продажу товарів;

- з іншого боку, від витратомісткості реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.

Місце торговельної надбавки (знижки) в структурі роздрібної ціни товарів зображено на рис. 1.

Різниця між ціною продажу та купівлі товарів на різних стадіях реалізації товару являє собою доход торговельного підприємства з одиниці реалізованого товару. Валовий доход торговельного підприємства формується як різниця між виручкою від реалізації товарів та сумою оплати постачальникам закуплених товарів.

Рис. 1. Структура роздрібної ціни товару

У громадському харчуванні валовий доход утворюється за рахунок торговельної надбавки (знижки), а також від .націнки громадського харчування. Націнки громадського харчування призначені на покриття витрат, які пов'язані з виробництвом продукції громадського харчування і організацією її споживання. Рівень націнок диференціюється:

- за націночними категоріями, які відповідають класу обслуговування (люкс, вища, перша, друга, третя категорії);

- за продукцією (стравами, сировиною) - на делікатесні товари, порціонні страви, спиртні напої тощо.

В оптовій торгівлі валовий доход утворюється також у вигляді різниці між ціною придбання та продажу товарів. Його розмір залежить від розміру надбавки, яка диференціюється за формами оптового товарообороту, виходячи з їх витратомісткості.

Оскільки розмір торговельних - надбавок справляє суттєвий вплив на роздрібні ціни реалізації товарів, одним з інструментів державного регулювання споживчого ринку; може бути державне регулювання їх рівня.

Необхідність у введенні державного регулювання (як інструмент стримування зростання загального рівня цін) обумовлюється вимогою підтримання необхідних макроекономічних пропорцій (між споживанням та накопиченням, нормою прибутку в сфері виробництва та обігу абощо).

Державне регулювання може носити всеохоплюючий характер (тобто розповсюджуватися на всі товарні групи) або вводитися локально (на найбільш соціально значущі групи товарів).

Завдання

Розрахувати планову потребу в оборотних коштах для роздрібного торговельного підприємства на II квартал методом коефіцієнтів на основі таких даних: (в тис. грн.)

Вказати:

1) як розрахувати середні запаси планових оборотних засобів;

2) які фактори впливають на коефіцієнт завантаження товарообороту;

3) якими нормативними документами керуються підприємства споживчої кооперації при розрахунку нормативу оборотних коштів методом коефіцієнтів.

Норматив оборотних коштів визначаємо методом коефіцієнтів

В = (Впоч + Вкін ) / 2 = (980 + 1010 ) / 2 = 995 тис.грн

Коефіцієнтний метод базується на уточненні фактичних обсягів нормованих оборотних коштів на величину коефіцієнта одноденного планового.

2200 тис грн. / 90 = 24,4 тис.днів

Планова потреба і оборотних коштах 24,4 * 90 * 0,90 = 1976,4 тис.грн

На коефіцієнт завантаження т.о впливає динаміка товарообороту.

Використана література

дохід прибуток оборотний кошти

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. Чумаченка М.Г. - К.: КНЕУ, 2001р.

2. Зелль А. Бизнес-план: Инвестиции и финансирование, планирование и оценка поэктов/ Пер. С нем. А.В. Игнатов, Е.Н. Станиславчик.- М.:Ось-98, 2001.- 283с.

3. Основы економической теории: Учебное пособие/ Под ред. Мочерного С.В. -К.: Знание, 2000. -264с.

4. Фінансове право: Хрестоматія: Посібник.- К.:Вілбор, 1998р.- 640с.

5. Фінансовий менеджмент/ Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 1998г.

6. Финансовый менеджмент: Учебник/ Под ред. Н.Ф.Самсонова.- М.: Финансы, 1999г.

7. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. Поддерьогіна. - К.: КНЕУ, 2000р.

8. Экономика: Учебник/ Под ред. Булатова А.С. -М.: Юрист, 2001. -250с.

9. Алексеенко М. Структура капіталу акціонерного банку// Фінанси України.- 2001р.- №4.

Размещено на Allbest.ru