2. Визначення масштабів кризового стану підприємства.

3. Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства.

4. формування системи цілей виходу підприємства з кризового стану, адекватних його масштабам.

5. Вибір і використання діючих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства, що відповідають масштабам його кризового фінансового стану.

6. Вибір ефективних форм санації підприємства.

7. Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо висновку підприємства з фінансової кризи.

12. Система експрес-діагностики банкрутства

Діагностика банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

У залежності від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства підприємства підрозділяється на дві основні системи:

1) систему експрес-діагностики банкрутства;

2) систему фундаментальної діагностики банкрутства.

Експрес-діагностика банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку по стандартних алгоритмах аналізу.

Основною метою експрес-діагностики банкрутства є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка масштабів кризового його стану.

Експрес-діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах (мал. 10.1):

1. Визначення об'єктів спостереження „кризисного поля", що реалізує погрозу банкрутства підприємства. Досвід показує, що в сучасних економічних умовах практично всі аспекти фінансової діяльності підприємства можуть генерувати погрозу його банкрутства.

2. формування системи індикаторів оцінки погрози банкрутства підприємства.

3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами.

4. Попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства. Така оцінка проводиться на основі аналізу окремих сторін кризового розвитку підприємства за ряд попередніх етапів. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового фінансового стану підприємства три принципових характеристики:

* легка фінансова криза;

* глибока фінансова криза;

* фінансова катастрофа.

При необхідності кожна з цих характеристик може одержати більш заглиблену диференціацію.

Система експрес-діагностики банкрутства забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і дозволяє вжити оперативних заходів по їхній нейтралізації. Її попереджувальний ефект найбільше відчуємо на стадії легкої фінансової кризи підприємства. При інших масштабах кризового фінансового стану підприємства вона обов'язково повинна доповнюватися системою фундаментальної діагностики.

13. Система фундаментальної діагностики банкрутства

Фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу і прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є:

* поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих у процесі експрес-діагностики банкрутства;

* підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

* прогнозування розвитку окремих факторів, що генерують погрозу банкрутства підприємства, і їхніх негативних наслідків;

* оцінка і прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах:

1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства, факторний аналіз і прогнозування складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, намічуваних до дослідження, повинне бути приділена першорядна увага.

2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства.

Основу такого аналізу складає виявлення ступеня негативного впливу окремих факторів на різні аспекти фінансового розвитку підприємства. У процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи:

* повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів.

* кореляційний аналіз.

* СВОТ -- аналіз [SWOT-analysis]. Назва цього методу представляє абревіатуру початкових букв термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу: S-- Strength (сильні сторони підприємства); W-- Weakness (слабкі сторони підприємства); ПРО -- Opportunity (можливості розвитку підприємства); Т-- Treat (погрози розвиткові підприємства). Основним зміст СВОТ-анализа є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх (ендогенних) факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

* аналітична „модель Альтмана".

3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів.

4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.

14. Внутрішні механізми фінансової стабілізації

Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється по таких основних етапах:

1. Усунення неплатоспроможності.

2. Відновлення фінансової стійкості (фінансової рівноваги).

3. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

Кожному етапові фінансової стабілізації підприємства відповідають визначені її внутрішні механізми, що у практиці фінансового менеджменту прийнято підрозділяти на оперативний, тактичні і стратегічний.

Оперативний механізм фінансової стабілізації, заснований на принципі „відсічення зайвого", являє собою захисну реакцію підприємства на несприятливий фінансовий розвиток і позбавлений яких-небудь наступальних управлінських рішень.

Тактичний механізм фінансової стабілізації, використовуючи окремі захисні заходи, у переважному виді являє собою наступальну тактику, спрямовану на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підприємства.

Стратегічний механізм фінансової стабілізації являє собою винятково наступальну стратегію фінансового розвитку, що забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів, підлеглу цілям прискорення всього економічного росту підприємства.

Санація являє собою систему заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства, реалізованих за допомогою сторонніх юридичних або фізичних осіб і спрямованих на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

В умовах ринкової економіки санація підприємств має значний економічний потенціал, є важливим інструментом регулювання структурних змін і входить у систему найбільш діючих механізмів фінансової стабілізації підприємств.

Ініціюєма підприємством санація представляє складний і в багатьох відносинах хворобливий для нього процес, що вимагає ефективного фінансового управління на всіх стадіях його здійснення. Таке управління здійснюється на підприємстві по наступних основних етапах:

1. Визначення доцільності і можливості проведення санації.

2. Обґрунтування концепції санації.

Оборонна концепція санації спрямована на скорочення обсягів операційної й інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збалансованість грошових потоків на більш низькому об'ємному їхньому рівні. Ця концепція припускає залучення зовнішньої фінансової допомоги для відповідної реструктуризації підприємства, у процесі якої воно рятується від ряду виробничих структурних підрозділів, незавершених реальних інвестицій і інших видів активів з метою фінансової стабілізації.
Наступальна концепція санації спрямована на диверсифікованість операційної й інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечує збільшення розміру чистого грошового потоку в майбутньому періоді за рахунок росту ефективності господарської діяльності. У цьому випадку зовнішня фінансова допомога й інші реорганізаційні заходи, здійснювані в процесі санації, використовуються з метою розширення асортименту конкурентноздатної продукції, виходу на інші регіональні ринки, швидкого завершення початих реальних інвестиційних проектів. Наступальна концепція санації не суперечить основним параметрам загальної стратегії економічного розвитку підприємства.

3. Визначення напрямку здійснення санації.

Санація підприємства, спрямована на рефінансування його боргу. Така санація здійснюється звичайно для допомоги підприємству в усуненні його неплатоспроможності, якщо його кризовий стан ідентифікований як тимчасове і не носить катастрофічного характеру. Це напрямок санації не змінює статусу юридичної особи сануємого підприємства.

Санація підприємства, спрямована на його реструктуризацію (реорганізацію). Така санація здійснюється при більш глибоких масштабах кризового фінансового стану підприємства і вимагає здійснення ряду реорганізаційних процедур, що забезпечують більш ефективні організаційні форми його господарської діяльності. Як правило, цей вид санації зв'язаний зі зміною статусу юридичної особи сануємого підприємства.

4. Вибір форми санації, форма санації безпосередньо характеризує той механізм, за допомогою якого досягаються її основні цілі.

5. Підбор санатора.

6. Підготовка бізнес-плану санації.

7. Розрахунок ефективності санації.

8. Твердження бізнес-плану санації.

9. Моніторинг реалізації заходів бізнес-плану санації.

Ціль санації вважається досягнутої, якщо удалося за рахунок Зовнішньої фінансової допомоги або реорганізаційних заходів нормалізувати господарську діяльність і уникнути оголошення підприємства-боржника банкрутом з наступною його ліквідацією.

15. Аналіз грошовий потоків на підприємстві

Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності підприємства який наведено в таблиці 15.1

Таблиця 15.1

Динаміка техніко-економічних показників

Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду підприємству виручка в 2007 р. порівняно з 2006 роком зросла на 1066,4 тис.грн, порівняно з 2005 роком на 1984,4 тис.грн. темпи росту у 2007 році порівняно з 2006 роком становила 121,5%, порівняно з 2005 роком - 122,8%, що характеризує задовільний стан кооперативу.

Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2005-2007 рр. у 2007 році ріст валового прибутку порівняно з 2006 роком становив 121,2%, порівняно з 2005 роком темп приросту становив 53,4%.

Зміну валового доходу зображено на рисунку 2.1.

Собівартість реалізованої продукції в 2006 році порівняно з 2005 р. знизилась на 149,0 тис.грн, а в 2007 році зросла порівняно з 2006 роком на 786,7 тис.грн.

Ріст собівартості продукції в 2007 році зв'язаний з подорожчанням пального та закупівельних матеріалів.

Валовий дохід у 2006 році зріс порівняно з 2005 роком на 1067,0 тис.грн, а в 2007 році порівняно з 2006 роком на 279,7 тис.грн. зменшення росту валового доходу у 2007 р. виходить із тих причин, що в 2007 році подорожчали матеріали, паливо та обладнання.

Рис 15.1 - Валовий дохід підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 15.2 - Динаміка отриманого доходу підприємства

Таблиця 15.2

Аналіз діяльності підприємства

Розраховуємо ланцюговий приріст звітний рік - попередній. Ланцюговий приріст в 2006 році основних засобів становить 7896 - 7236 =
-660 тис.грн. незавершене будівництво 893 - 239 = +654 тис.грн., виробничі запаси 892 - 821= +21, тварини на вирощування та відгодівлю 1997 - 2043 =
-153,3 готова продукція 671- 423 = +248 тис.грн, дебіторська заборгованість 181-188 = - 7, гроші в касі 51-157 = - 106 тис. грн., власний капітал - 11651-10890 = +761 тис.грн, поточні зобов'язання 1526-743 = +783 тис. грн.

Базовий ріст показників у 2007 році основних засобів становить 7045,7- 7896 = -850,3 тис.грн. незавершене будівництво 0 - 893 = - 893 тис.грн., виробничі запаси 966,3 - 892 = +74,3 тварини на вирощування та відгодівлю 2150,3 - 1997 = +153,3 готова продукція 709,6 - 671 = +38 тис.грн, дебіторська заборгованість 105,9 - 181 = - 75,1, гроші в касі 62,1- 51 = +11,1 тис. грн., власний капітал - 10621,7-11651 = -1029,3 тис.грн, поточні зобов'язання 1370,3-1526 = -155,7 тис. грн.

Як бачимо із аналізу річної звітності підприємства: основні засоби зменшились порівняно з 2006 роком на 850 тис.грн, а з 2005 роком на 190,3 тис. грн.. збільшилась сума на вирощування та відгодівлю тварин в 2007 році порівняно із 2006 роком на 153,3 тис. грн., а порівняно з 2005 роком на 107,3 тис. грн.. зменшилась дебіторська заборгованість в 2007 році порівняно із 2006 роком на 75,1 тис.грн порівняно із 2005 роком на 82,1 тис. грн. зменшився власний капітал в 2007 році порівняно з 2006 - 155,7 грн, а порівняно з 2005 роком на 268,5 тис. грн., за рахунок зменшення резервного капіталу.

Висновки

Дохід (виручка) від реалізації продукції визначається з урахуванням фінансових результатів як операційної, так і іншої його діяльності.

Протягом аналізованого періоду виручка зростає від 4030 тис.грн у 2005 році до 6014,4 тис.грн у 2007 році, тобто за 2 роки виручка зросла на 1984,4 грн. або на 21,55 %

Також валовий дохід протягом аналізованого періоду зростає, але одночасно і зростає собівартість виготовленої продукції.

Протягом аналізованого періоду прибуток від звичайної діяльності у 2005 році був 253 тис.грн., а в 2007 - 1198 тис. грн.

Абсолютний темп росту доходу (виручки) в 2007 році порівняно з 2005 роком становив 1984,40 тис.грн, відносний 121,5%.

Зросли грошові потоки в 2007 році порівняно з 2006 р на 1069,5 тис.грн. а в порівнянні з 2005 роком на 2073,6 тис.грн.

У сучасних умовах підприємство буде стійким тільки при дотриманні принципів зрівноваженого розвитку, тобто збалансованості економічних інтересів та екологічних потреб суспільства, а тому неможливо оцінити Економічну стійкість без урахування екологічного аспекту. Екологічна стійкість визначається рівнем охорони навколишнього природного середовища. На економічну стійкість можуть негативно вплинути такі складові екологічної стійкості, як наявність загрози здоров'ю його працівників, рівень екологічних штрафів і платежів, зниження конкурентоспроможності продукції. Досягнення економічної стійкості повинно стати загально корпоративною метою, яка вимагає значних зусиль, але дає можливість досягти значних результатів у всіх сферах діяльності.

Використана література

1. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2001

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 288с.

3. Василик О.Д. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави//Фінанси України,- 1996. - №1. - с.23-31.

4. Гладій М.В., Іванух Р.А. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки// Фінанси України,-2005,-№4, -с.3-14.

5. Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: “Збруч”, 1999. - 312с.

6. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - Навч. посіб..- 3тє вид., перероб. і доп.К: ”Знання-Прес”, 2004.- 190 с.

7. Лайко П.А. Концептуальні положення державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства// Економіка АПК,-1999,-№1,-с.122-124.

8. Мітюков Г.О. Удосконалення фінансування агропромислового виробництва// Економіка АПК, - 2004, - №2,- с.37-40.

9. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві// Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с.155.

10. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М. : Финансы и статистика, 1996.

11. Н.В. Коловкіна. Стимулювання збуту: теорія, практика і перспективи // Маркетинг в Україні №2, 2005 р.

12. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник. - Львів: "Магнолія Плюс", 2006. - с. 367

13. Основи економічної теорії/За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.-К.:Вища школа - Знання, 1997.- 743 с.

14. Плохотнюк Т., Кичко І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація// Економіка, фінанси, право, - 1999,- №8,- с.16-18.

15. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства //Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с.148.

16. Справочник финансиста предприятия. - М. : ИНФРА-М, 1996.

17. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

18. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

19. Управленческое консультирование в 2-х т. Т.2 : пер. с англ. - М.: СП Интерэксперт, 1992.

20. Хеддевик К. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. - М. : Финансы и статистика, 1996.

21. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента. - Пер. с англ. - М. : Дело, 1993.

22. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М. : Финансы и статистика, 1994.

23. Финансовый менеджмент; теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С,- М.: Перспектива, 1996.

24. Фінанси підприємств /навчальний посібник: курс лекцій/ За ред.. д.е.н. проф.. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. 2004

25. Фінанси підприємств/ під ред.. Поддєрьогіна А.М. - К.: КНЕУ, 2000

26. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакукленко, А.П. Куліш - К.: КНЕУ, 2005

27. Шеремет А,Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996г.-176с.

Размещено на Allbest.ru