Размещено на http://www.allbest.ru/

• Суть бюджетного фінансування
• 1. Склад бюджетної системи і його характеристика

Бюджетний устрій - це склад бюджетної системи і принципи її побудови у відповідності з державним устроєм. Бюджетна система - це сукупність окремих видів бюджету, які взаємопов'язані між собою (рис.1).

Всі ланки бюджетної системи є самостійними, тобто бюджет вищих ланок не включають до свого складу бюджети нижчих ланок.

Всі ланки бюджетної системи взаємопов'язані між собою через систему зведених бюджетів.

Регіональні і місцеві бюджети поділяють на види:

І. Бюджети для виконання власних повноважень забезпечується власною доходною базою.

ІІ. Бюджети для виконання делегованих повноважень, забезпечених за рахунок відрахувань з інших бюджетів.

В залежності від спрямування видатків поточного і капітального значення бюджети діляться на 2 частини:

- поточний бюджет;

- бюджет розвитку - включає інноваційну, інвестиційну діяльність.

Рисунок 1. Бюджетна система України.

В основі побудови бюджетної системи лежать наступні принципи:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються , а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

2. Суть бюджетного фінансування і його види

Видатки Державного бюджету України -- це економічні стосунки, які виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використання за цільовим призначенням.

Значна кількість конкретних видів бюджетних видатків обумовлені цілим рядом факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних коштів, і т.д. Поєднання цих факторів породжує систему видатків Державного бюджету України. Однак, соціально-економічний розвиток України за останні роки кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-адміністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був сильно перевантажений видатками, які пов'язані з економічною функцією держави. Левова частина бюджетних коштів, приблизно 65--70 %. спрямовувалась в галузі матеріального виробництва. Соціальна функція бюджету, що має місце в розвинутих країнах, яка орієнтована безпосередньо на людину, не одержала необхідного фінансового забезпечення для своєї реалізації. З реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, по-перше, на посилення соціальної функції держави, по-друге, на зміну напрямку і змісту економічної функції.

У зв'язку з переходом економіки України на ринкові засади господарювання у бюджеті держави появились нові напрями спрямування коштів централізованого фонду, яких не було в умовах командно-адміністративної системи. Так, ряд видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах, знайшли також відображення нові напрями витрачання бюджетних коштів, а саме: соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність, національну оборону, обслуговування державного зовнішнього боргу, національну космічну програму та ін. [10 , c.37]

Видатки бюджету проявляються через конкретні види, які можуть характеризуватись з якісної та кількісної сторін. Якісна сторона видатків характеризує суспільне їх призначення, а кількісна -- загальний обсяг.

У зв'язку з важким економічним становищем, яке породжене кризовими явищами, фінансові можливості Української держави обмежені. Це не дає можливість привести потреби суспільства у відповідність з виділеними коштами. Видатки бюджету у повному і усесторонньому обсязі характеризуються за певними ознаками: яку вони відіграють роль і місце у процесах суспільного відтворення, яке їх соціальне призначення, галузевими і цільовими характеристиками.

Роль і місце видатків у процесах суспільного відтворення визначається найбільш узагальнюючим спрямуванням коштів. В цілому, видатки бюджету поділяються на дві частини: пов'язані з розвитком виробничої сфери і видатки, пов'язані з функціонуванням і розвитком невиробничої сфери. Обидва напрями мають важливе значена для суспільства і вони є об'єктивно необхідними.

Будучи організатором стосунків у виробничій сфері та значної частини виробничих засобів, держава зобов'язана вкладати кошти у структурну перебудову економіки, оскільки такі затрати досить швидко скуповуються, сприяють збільшенню валового внутрішнього продукту і національного доходу, що є матеріальною основою бюджету.

Одночасно, значну частину коштів держава повинна вкладати у розвиток соціально-культурної сфери, в управління та оборону, що є основною умовою її функціонування. Освіта, охорона здоров'я, культура, соціальний захист населення та соціальне забезпечення, управління, оборона є тими підвалинами, що забезпечують існування та розвиток держави.

У теорії і практиці фінансів існують кілька ознак класифікації витрат бюджету. Насамперед, витрати бюджету поділяються за їх впливом на процес розширеного відтворення. У цьому випадку виділяються поточні і капітальні бюджетні витрати.

Поточні витрати зв'язані з наданням бюджетних коштів юридичним особам на їх діяльність і покриття поточних потреб. Ці витрати включають витрати на державне споживання (утримання економічної і соціальної інфраструктури, державних галузей народного господарства, закупівлі товарів і послуг цивільного і військового характеру, поточні витрати державних установ), поточні субсидії органам нижчого підпорядкування влади, державним підприємствам, трансфертні платежі, виплату відсотків по державному боргу й інші витрати. Як правило, ці витрати в основному відповідають витратам, відбитим у звичайному бюджеті чи бюджеті поточних витрат і доходів.

Капітальні витрати являють собою грошові витрати, пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. Вони містять у собі капіталовкладення за рахунок бюджету в різні галузі народного господарства, інвестиційні субсидії і довгострокові бюджетні кредити державному і приватному підприємствам, місцевим органам влади. Дана група витрат відбивається в бюджеті капітальних витрат і доходів держави.

Згідно із ст. 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування. [11 , c.31]

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу). [13 , c.32]

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора - за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;

2) фінансування за типом боргового зобов'язання - за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Видатки Державного бюджету України -- це економічні стосунки, які виникають у зв'язку з розподілом централізованого фонду грошових коштів держави і його використання за цільовим призначенням.

Значна кількість конкретних видів бюджетних видатків обумовлені цілим рядом факторів: природою і функціями держави, рівнем соціально-економічного розвитку країни, адміністративно-територіальним устроєм держави, формами надання бюджетних коштів, і т.д. Поєднання цих факторів породжує систему видатків Державного бюджету України. Однак, соціально-економічний розвиток України за останні роки кардинально змінив як систему, так і структуру та класифікацію видатків. Командно-адміністративні методи господарювання засвідчили, що бюджет був сильно перевантажений видатками, які пов'язані з економічною функцією держави. Левова частина бюджетних коштів, приблизно 65-70 %. спрямовувалась в галузі матеріального виробництва. Соціальна функція бюджету, що має місце в розвинутих країнах, яка орієнтована безпосередньо на людину, не одержала необхідного фінансового забезпечення для своєї реалізації. З реформою системи господарювання в Україні акценти в розподілі бюджетних коштів повинні зміститись, по-перше, на посилення соціальної функції держави, по-друге, на зміну напрямку і змісту економічної функції.

У зв'язку з переходом економіки України на ринкові засади господарювання у бюджеті держави появились нові напрями спрямування коштів централізованого фонду, яких не було в умовах командно-адміністративної системи. Так, ряд видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах, знайшли також відображення нові напрями витрачання бюджетних коштів, а саме: соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність, національну оборону, обслуговування державного зовнішнього боргу, національну космічну програму та ін. [10 , c.37]

Видатки бюджету проявляються через конкретні види, які можуть характеризуватись з якісної та кількісної сторін. Якісна сторона видатків характеризує суспільне їх призначення, а кількісна -- загальний обсяг.

У зв'язку з важким економічним становищем, яке породжене кризовими явищами, фінансові можливості Української держави обмежені. Це не дає можливість привести потреби суспільства у відповідність з виділеними коштами. Видатки бюджету у повному і усесторонньому обсязі характеризуються за певними ознаками: яку вони відіграють роль і місце у процесах суспільного відтворення, яке їх соціальне призначення, галузевими і цільовими характеристиками.

Роль і місце видатків у процесах суспільного відтворення визначається найбільш узагальнюючим спрямуванням коштів. В цілому, видатки бюджету поділяються на дві частини: пов'язані з розвитком виробничої сфери і видатки, пов'язані з функціонуванням і розвитком невиробничої сфери. Обидва напрями мають важливе значена для суспільства і вони є об'єктивно необхідними.

Будучи організатором стосунків у виробничій сфері та значної частини виробничих засобів, держава зобов'язана вкладати кошти у структурну перебудову економіки, оскільки такі затрати досить швидко скуповуються, сприяють збільшенню валового внутрішнього продукту і національного доходу, що є матеріальною основою бюджету.

Одночасно, значну частину коштів держава повинна вкладати у розвиток соціально-культурної сфери, в управління та оборону, що є основною умовою її функціонування. Освіта, охорона здоров'я, культура, соціальний захист населення та соціальне забезпечення, управління, оборона є тими підвалинами, що забезпечують існування та розвиток держави.

У теорії і практиці фінансів існують кілька ознак класифікації витрат бюджету. Насамперед, витрати бюджету поділяються за їх впливом на процес розширеного відтворення. У цьому випадку виділяються поточні і капітальні бюджетні витрати.

Поточні витрати зв'язані з наданням бюджетних коштів юридичним особам на їх діяльність і покриття поточних потреб. Ці витрати включають витрати на державне споживання (утримання економічної і соціальної інфраструктури, державних галузей народного господарства, закупівлі товарів і послуг цивільного і військового характеру, поточні витрати державних установ), поточні субсидії органам нижчого підпорядкування влади, державним підприємствам, трансфертні платежі, виплату відсотків по державному боргу й інші витрати. Як правило, ці витрати в основному відповідають витратам, відбитим у звичайному бюджеті чи бюджеті поточних витрат і доходів.

Капітальні витрати являють собою грошові витрати, пов'язані з вкладенням в основний капітал і приріст запасів. Вони містять у собі капіталовкладення за рахунок бюджету в різні галузі народного господарства, інвестиційні субсидії і довгострокові бюджетні кредити державному і приватному підприємствам, місцевим органам влади. Дана група витрат відбивається в бюджеті капітальних витрат і доходів держави.

Згідно із ст. 10 Бюджетного кодексу України видатки бюджету класифікуються за:

1) функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);

2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків);

4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування. [11 , c.31]

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу). [13 , c.32]

Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками:

1) фінансування за типом кредитора - за категоріями кредиторів або власників боргових зобов'язань;

2) фінансування за типом боргового зобов'язання - за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту.

Тести

бюджет видаток регіональний фінансування

Бюджетні права - це сукупність економічних норм, які визначають бюджетний устрій

а. так б) ні

2. Проект зведеного і державного бюджету готовить

а) Верховна Рада

б) міністерство фінансів

в) Державне казначейство

3. Бюджети всіх рівнів складаються і виконуються в відповідності з бюджетною резолюцією

Так ні

4. Бюджетну систему України складають

а) Державний бюджет

б) фінанси підприємств

в) місцеві бюджети

г) страхові компанії

Використана література

1. Бюджетний кодекс України від 20.12.2005, ВВР, 2006

2. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О., Державні фінанси. Навчальний посібник. Київ. Атака. 2002р.

3. Батура О.В., Огданський К.М.. Державне казначейство України: місце і роль у виконанні бюжету// Фінанси України. - 2003р.

4. Бюджетний процес і між бюджетні відносини на рівні місцевих бюджетів. Навчальний посібник. Київ. Міленіум. 2003.

5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України. Підручник. Київ.2002р.

6. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Навчальний посібник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2006.

Размещено на Allbest.ru