Провідне місце у складі фінансових ресурсів місцевого самоврядування посідають доходи місцевих бюджетів, абсолютні обсяги яких постійно зростають. Лише за період з 1998 р. до 2004 р. доходи місцевих бюджетів України збільшилися більше ніж у 2 рази з 19 216 млн. грн. до 39 604 млн. грн., у тому числі у 2004 р. податкові надходження становили 18 308 млн. грн., неподаткові - 2 191 млн. грн., доходи від операцій з капіталом - 1683 млн. грн., кошти цільових фондів - 603 млн. грн., офіційні трансферти - 16819 млн. грн.

Прийняття Бюджетного кодексу України і практичне втілення його положень сприяло зміцненню дохідної бази місцевих бюджетів, збільшенню частки власних доходів у її складі, запровадженню прозорих та об'єктивних процедур надання бюджетних трансфертів. Такі зміни загалом мали позитивний вплив на процес формування фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування й утвердження його фінансової незалежності.

Найбільше фіскальне значення для місцевих бюджетів мають загальнодержавні податки (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, єдиний податок з суб'єктів підприємницької діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності) та місцеві податки і збори.

Серед неподаткових надходжень виокремлюються адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, в тому числі плата за оренду цілісних майнових комплексів, державне мито, а також власні надходження до бюджетних установ.

У складі доходів від операцій з капіталом найвагомішими є надходження від продажу основного капіталу, землі й нематеріальних активів, що перебувають у комунальній власності. З початку процесу приватизації з 1992 р. до 2004 р. в Україні 66 424 об'єкти змінили комунальну форму власності на колективну і приватну, кошти від продажу цих об'єктів поповнили дохідну частину місцевих бюджетів. У 2004 р. доходи від приватизації комунального майна становили 1 683 млн. грн. - це 4,2 % сукупного доходу місцевих бюджетів України.

Цільові (позабюджетні й валютні) фонди місцевих рад так і не стали вагомим елементом фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, хоча їх створення було започатковано ще у 1990 р. разом із прийняттям Закону "Про бюджетну систему Української РСР". Річ у тім, що до доходів таких фондів належали незначні за обсягом і нестабільні доходи, які мали епізодичний характер.

Наприклад, до єдиного позабюджетного фонду згідно із зазначеним Законом надходили додаткові доходи і зекономлені кошти, одержані від здійснення місцевими радами заходів щодо розв'язання економічних і соціальних проблем; добровільні внески та пожертвування фізичних і юридичних осіб; доходи від місцевих позик і грошово-речових лотерей, аукціонів, прибутки від проведення суботників; штрафи, сплачені юридичними особами за одержання необґрунтованого прибутку в зв'язку із завищенням цін (тарифів) на продукцію, роботи, послуги; доходи від розпродажу майна ліквідованих підприємств комунальної форми власності; плата за реєстрацію кооперативів і малих підприємств; інші позабюджетні кошти.

Кошти цільових, позабюджетних і валютних фондів місцевих рад у перші роки їх створення перебували на спеціальних рахунках в установах банків і не включалися до відповідних місцевих бюджетів. Після прийняття Закону України "Про бюджетну систему України" (1995 р.) централізовані та децентралізовані фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами почали включатися до бюджетів за доходами й видатками.

У 1999 р. надходження коштів до місцевих позабюджетних фондів становили лише 42,2 млн. грн., або 0,2 % сукупних доходів місцевих бюджетів України. У 2004 р. їх абсолютна величина збільшилися до 603 млн. грн., проте частка в доходах місцевих бюджетів залишилася незначною - 1,5 %.

Згідно з чинним бюджетним законодавством органи державної влади, влади Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування, бюджетні установи не мають права створювати позабюджетні фонди. Отже, цільові фонди сьогодні не можна вважати самостійним і вагомим елементом фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.

Нині у складі місцевих бюджетів формуються фонди охорони навколишнього природного середовища; цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і місцевими органами виконавчої влади.

Законами про місцеве самоврядування (1990-1997 рр.) передбачалося право випуску місцевих позик органами місцевого самоврядування. Порядок їх випуску, розміщення та обігу сьогодні регламентують Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" (1991 р.) і Положення про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик, затверджене Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 13 жовтня 1997 р.

Незважаючи на законодавче врегулювання діяльності місцевих рад щодо випуску місцевих позик, вони не набули значного поширення в Україні. Випуск місцевих позик має не систематичний, а епізодичний характер. Основними причинами такого становища є нестабільність умов господарювання, кризові явища в економіці, інфляція; нестабільність і суперечливість законодавчої бази; нерозвиненість вітчизняного фондового ринку, відсутність потрібної інфраструктури; допущені помилки і прорахунки у практиці випуску місцевих позик тощо.

Грошово-речові лотереї, випущені за рішеннями органів місцевого самоврядування, також не набули поширення в Україні. Поступово згортається діяльність, пов'язана з їх функціонуванням: якщо у 1997 р. надходження від грошово-речових лотерей, зараховані до місцевих бюджетів, становили 0,7 тис. грн., 1998 р. - 16,8 тис. грн., то у 2003 - 2004 pp. вони зменшилися відповідно до 237 грн. і 958 грн. Спричинило таку тенденцію прийняття Указу Президента України "Про деякі заходи щодо регулювання лотерейної діяльності" від 10 вересня 2002 p., відповідно до якого в країні запроваджено державну монополію на випуск та проведення лотерей і припинено практику проведення недержавних лотерей, у тому числі й органами місцевого самоврядування.

Ринок лотерей монополізовано у багатьох розвинутих країнах. Він функціонує максимально прозоро і з обмеженою кількістю операторів, що загалом забезпечує його повноцінне існування, сприяє зміцненню довіри населення до лотерейної діяльності, а, отже, - збільшенню доходів від проведення лотерей, які спрямовуються до центрального і місцевих бюджетів. В Україні до прийняття цього Указу лотерейна діяльність не була достатньо впорядкована, не здійснювався контроль державних адміністрацій за процесом реєстрації операторів ринку лотерей, їх діяльністю і прибутковістю. Власне, такий незадовільний стан і зумовив запровадження державної монополії у цій сфері.

Кошти підприємств комунальної власності у складі сукупних фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування також переважно не відіграють вагомої ролі. Нині питання комунальної, земельної власності в Україні остаточно не врегульовано, що зумовлює багато непорозумінь і конфліктів, не сприяє розвитку підприємств і установ, які працюють на території місцевих рад і входять до складу місцевого господарства.

Право комунальної власності територіальним громадам може надаватися на рухоме та нерухоме майно, землю, природні ресурси, об'єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні, поліклініки, дитячі дошкільні заклади), культурні, спортивні установи і споруди, побутові підприємства, житлово-комунальне господарство тощо. На початок 2005 р. із загальної кількості об'єктів комунальної та комунальної корпоративної власності в Україні - 77 208 дві третини становили заклади й установи у сфері управління, освіти та охорони здоров'я. Більшість об'єктів комунальної власності є неприбутковими підприємствами й утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Окрім передбачених законодавством податків та обов'язкових платежів, ніяких інших доходів вони, як правило, органам місцевого самоврядування не дають.

Серед позитивних тенденцій останніх років слід зазначити зростання обсягів благодійних, спонсорських внесків і пожертвувань, які надходять до бюджетів території місцевого самоврядування і, зокрема, установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Наприклад, у 2003 р. такі доходи становили 612 млн. грн., або 32 % власних надходжень бюджетних установ, в 2004 р. вони збільшилися до 789 млн. грн., а частка відповідно зросла до 34,4 %.

Нові завдання, які постають перед місцевим самоврядуванням на сучасному етапі формування незалежної Української держави, потребують суттєвого збільшення фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні місцевих рад та їх виконавчих структур. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання наукового обґрунтування величини фінансових ресурсів місцевого самоврядування, проведення ретельного аналізу стану наявних коштів, здійснення планування і прогнозування їх обсягів, залучення альтернативних джерел доходів.

Одним з елементів процесу управління коштами місцевого самоврядування є планування, тобто складання фінансових планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. На жаль, сьогодні на рівні областей, районів, населених пунктів переважно не складаються баланси фінансових ресурсів і витрат через відсутність потрібного методичного забезпечення, наявність певних труднощів у зборі статистичної інформації, відсутність зацікавленості працівників органів місцевого самоврядування у проведенні такої складної і трудомісткої роботи. Водночас в економічній літературі як практики, так і науковці неодноразово наголошують на питаннях найшвидшого запровадження складання таких фінансових планів як необхідної умови раціонального й ефективного господарювання, а, отже - забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів, найбільш повного задоволення потреб населення з метою підвищення його життєвого рівня.

Виконання державного бюджету за доходами млн. грн.

У порівнянні з січнем-вереснем минулого року, доходна частина державного бюджету збільшилась на 17 млрд. 214,1 млн. грн. або на 23 відс., у тому числі доходи загального фонду - на 8 млрд. 826,8 млн. грн. або 14,6 відс., спеціального фонду - на 8 млрд. 387,3 млн. грн. або 58,3 відсотка. Зростання доходної частини державного бюджету, за оцінкою Рахункової палати, значною мірою, досягнуто за рахунок посилення фіскального навантаження на окремих платників податків та інших адміністративних факторів, що сприяло номінальному збільшенню доходів на суму понад 12 млрд. гривень.

У поточному році продовжено минулорічну практику щодо збільшення розмірів ставок рентних платежів. Так, відповідно до норм закону про державний бюджет на 2005 рік, у січні-липні минулого року ставка рентної плати за нафту складала 300 грн. за тонну видобутої нафти, а, починаючи з 1 серпня, її розмір підвищено до 550 гривень. Розмір рентної плати за тонну видобутого газового конденсату з 31 березня 2005 року підвищено з 104,04 до 300 грн., а, починаючи з 1 серпня, її розмір встановлено в сумі 550 грн. за тонну газового конденсату, видобутого з покладів, що залягають на глибині до 5 тис. м, та 250 грн. за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5 тис. метрів.

Згідно з нормами статті 3 закону про державний бюджет на 2006 рік ставки рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, диференційовано. Зокрема, ставку рентної плати за тонну нафти, видобутої з покладів, більша частина яких залягає на глибині до 4 тис. м збільшено до 876,17 грн., покладів глибиною від 4 до 5 тис. м встановлено в розмірі 550 грн., понад 5 тис. м - 325 гривень. Розміри ставки рентної плати за газовий конденсат, видобутий з покладів, що залягають на глибині до 5 тис. м, збільшено до 876,17 грн., понад 5 тис. м - до 325 гривень. Як наслідок, порівняно з січнем - вереснем 2005 року, за рахунок підвищення ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобуваються в Україні, надходження до державного бюджету зросли на суму понад 1,2 млрд. гривень.

Крім того, за експертною оцінкою Рахункової палати, внаслідок скасування деяких податкових преференцій доходна частина державного бюджету поточного року, порівняно з січнем-вереснем минулого року, номінально зросла на суму понад 400 млн. гривень. Зокрема, в січні-березні 2005 року діяли пільги з оподаткування, що надавалися суб'єктам господарювання спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, а також за галузевою ознакою, які скасовані, починаючи з 31.03.2005, відповідно до Закону України від 25.03.2005 № 2505-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України".

Запровадження ставки податку на додану вартість у розмірі 20 відс. на операції з ввезення на митну територію України природного газу, а також удосконалення справляння митних платежів сприяло збільшенню надходжень державного бюджету, орієнтовно, на суму понад 3 млрд. гривень.

Надходження плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій у січні - вересні поточного року, порівняно з відповідним періодом минулого року, зросли у 7,6 рази або на 260,2 млн. гривень. Цьому сприяло значне (в середньому, у 3,5 рази) підвищення розмірів такої плати у сфері стільникового радіозв'язку у діапазоні радіочастот 300-470 МГц згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 200.

Статтею 10 закону про державний бюджет на 2006 рік встановлено, що у 2006 році до нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, застосовується коефіцієнт 1,94, завдяки чому до державного бюджету у звітному періоді надійшло зазначеного платежу на 150,3 млн. грн. більше, ніж у січні-вересні 2005 року.

За рахунок заходів у частині завершення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян, передбачених статтею 36 закону про державний бюджет на 2006 рік, у доходах спеціального фонду державного бюджету враховано погашення податкової заборгованості минулих років житлово-комунальних підприємств та підприємств паливно-енергетичного комплексу з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та рентної плати за транзитне транспортування природного газу, що, у порівнянні з січнем - вереснем минулого року, дозволило номінально збільшити доходи державного бюджету на 1 млрд. 879,3 млн. гривень.

Крім того, обсяг надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів на 1 жовтня поточного року досяг 10 млрд. 66,5 млн. грн., що у 2,1 рази або на 5 млрд. 311,4 млн. грн. більше, ніж станом на 1 жовтня 2005 року.

За рахунок зростання імпорту, а також інших чинників, доходи державного бюджету у звітному періоді, порівняно з січнем-вереснем минулого року, за оцінкою Рахункової палати, зросли на суму понад 7 млрд. гривень.

Зокрема, зростання товарного імпорту на 22,2 відс. забезпечило приріст обсягів митних платежів у звітному періоді на суму 4,4 млрд. грн., у тому числі податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів - понад 3,6 млрд. гривень.

Збільшення надходжень податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за рахунок номінального зростання валової доданої вартості, порівняно з аналогічним періодом минулого року, становило понад 2,5 млрд. гривень.

Зростання обсягів виробництва лікеро-горілчаної продукції сприяло збільшенню надходжень акцизного збору з вироблених в Україні товарів на суму понад 380 млн. гривень.

За рахунок збільшення обсягів видобутку нафти на 7,9 відс. надходження рентної плати, у порівнянні з січнем-вереснем 2005 року, зросли на суму понад 60 млн. гривень.

За окремими платежами до загального фонду державного бюджету у січні-вересні поточного року не надійшло 5 млрд. 32,8 млн. грн., які компенсовані за рахунок надпланових надходжень за іншими джерелами. Враховуючи, що значна частина доходів (29,7 відс. річної суми) запланована на четвертий квартал, очікуване недонадходження деяких платежів у жовтні-грудні поточного року створює ризики в частині виконання доходної частини державного бюджету, в цілому, за рік.

За дев'ять місяців поточного року загальний фонд державного бюджету недоотримав майже 3,2 млрд. грн. доходів, надходження яких контролюються Державною податковою адміністрацією відповідно до статті 84 закону про державний бюджет на 2006 рік.

Враховуючи динаміку надходжень податку на прибуток підприємств у поточному та попередніх роках, за експертною оцінкою Рахункової палати, очікувані надходження цього податку, в цілому за 2006 рік, орієнтовно складуть 24,3 млрд. грн., що на 1,7 млрд. грн. менше, ніж затверджено у додатку № 1 до закону про державний бюджет (26 млрд. гривень).

Зокрема, не надійшло запланованих на звітний період 2 млрд. 62,4 млн. грн. податку на прибуток підприємств. Впродовж січня-вересня поточного року помісячний план надходжень податку на прибуток підприємств до загального фонду державного бюджету виконано лише у червні та вересні (діаграма 3). Як наслідок, за результатами звітного періоду надходження цього податку становили 15 млрд. 87 млн. грн. або 88 відс. планового та лише 59,6 відс. річного обсягу (у аналогічному періоді минулого року - відповідно, 118,2 відс. та 81,8 відсотка). Водночас станом на 01.10.2006 сума переплати податку на прибуток підприємств до державного бюджету склала 3 млрд. 290,6 млн. гривень.

2. Доповнити речення