Сутність грошей як капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ

ГВУЗ «НАЦИОНАЛЬНЫЙ ГОРНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ»

РЕФЕРАТ

На тему

«Сутність грошей як капіталу»

гроші капітал вартість

Гроші - це форма прояву суспільних відносин. Суспільне призначення грошей полягає в тому, що вони є простим засобом обігу (гроші як гроші) та носієм самозростаючої вартості (гроші як капітал).

Природа грошей як загального еквівалента визначається передусім їх походженням. За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші -- це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом і абсолютно ліквідним активом.

Грошам на відміну від інших товарів властива абсолютна ліквідність. Абсолютна ліквідність - здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Застосування грошей для обслуговування процесів нагромадження вартості та її продуктивного використання (інвестування) істотно змінило їх суспільне призначення. З простого засобу обігу, що обслуговував обмін товарів, вони перетворилися на носія самозростаючої вартості, тобто на форму капіталу. Забезпечення самозростання вартості стало пріоритетною метою руху грошей у процесі відтворення, яка суттєво впливає на інтереси економічних суб'єктів, на їх взаємовідносини. У теорії грошей чи не найскладнішою є проблема їх вартості.

Споживча вартість полягає в тому, що гроші відіграють роль загального еквівалента. Вартість визначається витратами праці на їх виробництво.

З появою грошей усі товари прирівнюються до грошей і часто самі створюють ціну. Ціна товару - це спосіб відображення в грошах вартості товару, а ціною тієї чи іншої грошової одиниці є її валютний курс.

Купівельна спроможність грошей - кількість товарів та послуг, які можна отримати за одну грошову одиницю. Нині грошима називають усе, що є носієм купівельної спроможності і приймається як плата за товари й послуги. Саме тому до грошей у широкому розумінні відносять банкноти, монети, банківські активи, боргові зобов'язання.

Для цього вони повинні мати такі властивості (рис. 1.9):

- стабільність - здатність якомога триваліше зберігати однакову купівельну силу (де немає стабільності, там гроші витрачаються, щоб не знецінитись, або ж відкладаються з надією, що вони зростуть у своїй вартості);

- портативність - здатність легко переміщуватися, бути невеликими, щоб люди могли їх носити і використовувати в потрібних розрахунках;

- зносостійкість - гроші мають виготовлятися з міцного матеріалу (наприклад, купюри гривні витримують понад 400 згинань і надійно гарантують тривалість перебування у каналах обігу);

- однорідність - гроші одного й того номіналу незалежно від форми повинні мати однакову вартість;

- подільність - здатність ділитися на частини і мати кратні номінали;

- пізнаваність - гроші мають бути легко пізнаваними за характерними ознаками і важкими для фальшування

Гроші є товаром не лише за походженням, а й по своїй суті, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Так, золото, ставши носієм грошової суті, набуло подвійного існування -- як звичайний товар і як гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній, так і в міновій вартості. Поряд з конкретною споживною вартістю як здатністю задовольняти певні потреби людини золото набуло загальної споживної вартості -- здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну.

Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла суперечність -- якщо воно застосовується у першій своїй властивості, то не може використовуватись у другій, і навпаки. У міру розвитку товарного виробництва неухильно загострюється ця суперечність: щоб задовольнити дедалі зростаючі потреби обігу в золоті-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втрачається особливе значення специфічних властивостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.

Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалізації грошей, поступового переходу загальної споживної вартості від товару-золота до простого його знаку. Миттєвий характер функціонування грошей як засобу обігу відкрив шлях для заміщення грошей-золота грошима-знаками.

Гроші в процесі обігу набувають особливої вартості, яка може існувати відокремлено і паралельно з внутрішньою вартістю того матеріалу, з якого вони виготовлені. Гроші стають абсолютним уособленням мінової вартості, що має вирішальне значення в метаморфозі Товар--Гроші. Можливість формування такої вартості грошей створила основу для відокремлення явища грошей від конкретного товарного носія, для виникнення грошей, не пов'язаних з будь-якою натурально-речовою формою, наприклад депозитні гроші, електронні гроші.

Як самостійна форма мінової вартості гроші принципово відрізняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись на відповідні блага. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого суб'єкта, незалежно від його конкретних поточних потреб.

Таким чином, суть грошей можна розглядати через наступні їх особливості як специфічного товару (рис.1.2.1):

Рис.1.2.1. Особливості грошей як специфічного товару

1. В грошах розв”язана суперечність між споживною та міновою вартістю. Гроші - це самостійна мінова вартість. Гроші обмінюються на будь-який інший товар. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тому гроші - абстрактна цінність, бажана для будь-якого суб”єкта.

2. Гроші виступають безпосереднім втіленням абстрактної суспільної праці, праці взагалі. Вони стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

3. Гроші не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано -- через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.

Суть грошей змінювалась протягом їх існування. Гроші, що застосовуються для обслуговування процесів нагромадження вартості та інвестування перетворюються в носія самозростаючої вартості, тобто у одну їз форм капіталу. Забезпечення самозростання вартості стало пріоритетною ціллю руху грошей у процесі відтворення, яка істотно впливає на інтереси економічних суб'єктів, на їх взаємовідносини. При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалізувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестають використовуватися як гроші.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночасно є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.

Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кругообороту капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей є одночасно частиною його оборотного капіталу і масою ліквідності, що забезпечує його поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його оборотний капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.

На макроекономічному рівні наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіталу. Зростання цієї суми призводить лише до поліпшення ліквідності економіки, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується.

Література

Гальчинський А. С. Теорія грошей. -- К.: Основи, 1996.

Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. -- К.: КНЕУ,2001.-602с.

Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.

Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.

Синбченко М. І. Кон'юнктурна теорія грошей. М. І. Туган -- Барановського.// Фінанси України. -- 2000.- №9.

Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

Жан -- Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.

Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.

Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. -- К.: Основи, 1996. -- Розд. 1.

Деньги / Сост. А. А. Чухно. -- К., 1997.

ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. -- К.: Лібра,

1998.--Розд. 2.

Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. -- М.: Банки и биржи.

Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. -- Минск: Меркаванне,1994.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. -- М.: Прогресе, 1978.

Косолапов А. Г. Грошово-кредитна політика -- гарант стабілізації економіки України // Фінанси України. -- 1997. -- № 7.

1. Размещено на www.allbest.ru