Техніко-економічне обґрунтування проекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту

План

1. Порядок та особливості декомпозиції функцій та завдань управління інвестиційною діяльністю

2. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту

3. Задача

Використана література

інвестиційний проект управління

1. Порядок та особливості декомпозиції функцій та завдань управління інвестиційною діяльністю

Управління інвестиційною діяльністю - це система принципів та методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних із здійсненням різних аспектів інвестиційної діяльності. Управління інвестиційною діяльністю тісно пов'язане з іншими фундаментальними системами управління підприємства. Наприклад, з фінансовим менеджментом через формування інвестиційних ресурсів; з виробничим менеджментом цей зв'язок опосередковується через спільне управління формуванням основних та оборотних коштів; з менеджментом персоналу через здійснення інтелектуальних інвестицій в робітників підприємства.

Основною метою управління інвестиційною діяльністю є забезпечення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії суб'єктів підприємницької діяльності на усіх етапах розвитку.

Ефективне управління інвестиційною діяльністю має здійснюватися на основі таких принципів, як:

* Взаємозв'язок із загальною системою управління на підприємстві загалом та з окремими функціональними системами управління зокрема.

* Спрямованість дій інвестиційного менеджменту на досягнення конкретних цілей інвестування.

* Визначення напрямів інвестиційного менеджменту залежно від об'єктів інвестування.

* Єдність інвестиційної стратегії та інвестиційного менеджменту на підприємстві.

* Єдність інвестиційних цілей, результатів інвестиційної діяльності та засобів їх досягнення.

* Комплектність інвестиційного менеджменту, що передбачає планування, аналіз, регулювання та контроль за інвестиційною діяльністю.

* Розробка методів та засобів інвестиційного менеджменту з урахуванням підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку та мінімізації інвестиційних ризиків.

У процесі реалізації основної мети та з урахуванням основних принципів інвестиційний менеджмент має вирішувати такі основні завдання:

- Забезпечити високий темп економічного розвитку суб'єктів підприємництва шляхом здійснення ефективної інвестиційної діяльності, розширення її обсягів, а також шляхом галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності

- Максимізувати прибутки від інвестиційної діяльності, бо прибуток є не тільки результатом інвестиційної, а й усієї господарської діяльності підприємства. Тому, за наявності альтернативних напрямів інвестування, потрібно обирати такий об'єкт, який забезпечить найбільшу суму чистого прибутку в розрахунку на вкладений капітал.

- Мінімізувати інвестиційні ризики, бо за несприятливих умов вони можуть призвести до втрати не тільки прибутків, а й частини інвестиційного капіталу.

- Забезпечити фінансову стабільність і платоспроможність суб'єктів підприємництва у процесі реалізації інвестиційних програм. Оскільки інвестиційна діяльність пов'язана з вкладанням значних фінансових ресурсів, зазвичай на тривалий період, то це може призвести до зниження платоспроможності інвестора, несвоєчасної сплати поточних рахунків і платіжних зобов'язань перед контрагентами, державним бюджетом тощо.

- Визначити можливі варіанти прискорення реалізації інвестиційних програм. Останні необхідно реалізувати якнайшвидше, оскільки це сприятиме прискоренню економічного розвитку підприємств (організацій), швидкому формуванню грошових потоків у вигляді прибутку від інвестицій та амортизаційних відрахувань, скороченню темпів використання кредитних ресурсів, зменшенню інвестиційних ризиків, пов'язаних із несприятливими змінами кон'юнктури інвестиційного клімату.

Усі розглянуті завдання тісно взаємопов'язані між собою та визначають такі основні функції управління інвестиційною діяльністю:

* дослідження поточного стану інвестиційного ринку та прогнозування зміни його кон'юнктури;

* розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підприємства;

* пошук та оцінювання найефективніших об'єктів інвестування;

* розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів суб'єкта інвестиційної діяльності залежно від об'єкта інвестування;

* формування та оцінювання інвестиційного портфеля за критеріями дохідності, ризику та ліквідності;

* управління реалізацією окремих програм та проектів;

* пошук найефективніших заходів мінімізації інвестиційних ризиків;

* здійснення ефективного контролю за реалізацією інвестиційної діяльності.

На етапі початку та побудови проекту секція стратегічне управління включає такі функції:

* аналіз зовнішнього оточення проекту;

* аналіз учасників;

* визначення мети та ієрархії цілей, обмежень та складності;

* аналіз беззбитковості проекту;

* вибір ефективності проекту;

* оцінка ризиків проекту;

* розгляд альтернативних варіантів проекту.

На етапі поточного управління та узгодження стратегічне управління включає наступні функції:

* складання специфікації продукції, необхідної для здійснення проекту;

* управління організаційною структурою;

* управління укладанням контрактів;

* управління організацією і проведенням ревізії.

На етапі кризи проекту стратегічному управлінню проектом властиві функції:

* зміну цілей;

* зміну вимог до проекту;

* управління змінами.

А на етапі завершення проекту:

* скорочення проекту;

* завершення справ по здійсненню проекту.

Оперативне управління на різних етапах включає відповідні функції, в тому числі:

На етапі початку та побудови проекту:

* аналіз проекту по окремих аспектах;

* розробка проектної документації;

* розробка календарного плану робіт.

На етапі поточного управління та узгодження:

* планування виконання конкретних видів робіт на основі розробленого календарного плану робіт;

* організація контролю за виконання робіт.

На етапі кризи проекту:

* покращення проекту (нові цілі - нові результати);

* аналіз покращення проекту.

На етапі завершення проекту:

* оцінка стану проекту;

* розробка документації для завершення проекту; передача досвіду.

Інструментальне управління проектом включає функції:

На етапі початку та побудови проекту:

* організація проекту та визначення його команди, форм звітів, матеріального та нормативно-командного забезпечення;

* прогнозування продажу і розрахунок витрат проекту,

* пошук джерел фінансування.

На етапі поточного управління та узгодження:

* керівництво проектом;

* техніка спільної роботи;

* підвищення кваліфікації кадрів;

* запровадження певних культурних та етичних норм.

На етапі кризи проекту:

* підтримання консенсусу або усунення конфлікту;

* заміна або переміщення персоналу.

На етапі завершення проекту:

* управління переходом права власності;

* здійснення заходів щодо скорочення проекту;

* оцінка персоналу.

Ця модель демонструє зв'язок між проектним аналізом та управлінням проектом.

На основі цих вимог і здійснюється планування і контроль за виконанням робіт, управління конфліктами при реалізації проектів. Контроль в системі управління проектом спрямовується на: оцінку та регулювання коригуючих впливів, виконання робіт як по обсягу так і по якості робіт, контроль за витратами по здійсненню проекту на всіх етапах проектування.

Політика управління фінансовими інвестиціями містить аналіз фінансових ринків, визначення обсягів фінансових інвестицій у поточному періоді, вибір об'єктів інвестування (фінансових інструментів), оцінку інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, формування портфеля фінансових інвестицій та забезпечення його ефективного управління.

2. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проекту

Розробка ТЕО проекту починається з того, що формулюється кінцева мета проекту та виявляються можливі шляхи досягнення цієї мети, тобто розглядається багатоваріантність напрямів розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування, виробничої потужності, місця розташування, фінансування, строків виконання проекту і т. ін. У випадку, коли за попередніми розрахунками усі витрати за проектом значно перевищують надходження, тобто проект є збитковим, його відхиляють і до нього більше не повертаються.

У випадку, коли попередня оцінка ефективності проекту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або, можливо, буде прибутковим, можна переходити до другого етапу розробки ТЕО.

Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, деталізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкретних розрахунках та цифрах. Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі використовується при переговорах з інвестором. В цьому документі мають бути відображені такі аспекти інвестиційного проекту: загальна інформація про інвестиційний проект; оцінка маркетингових факторів; визначення виробничої програми; вибір технології, виробництва та технологічного устаткування; вибір місця розташування виробництва; забезпеченість ресурсами; екологічна оцінка проекту; вибір проектувальників, підрядників та постачальників обладнання, сировини, покупців продукції тощо; інституціональні аспекти проекту; фінансова та економічна оцінка проекту; аналіз чутливості; оцінка ризиків проекту.

Попередній Інформаційний Меморандум є тим основним первісним документом, що дає потенційному інвестору або кредитору необхідну інформацію про інвестиційний проект, тобто дозволяє прийняти рішення про можливу участь у проекті.

При здійсненні інвестиційних проектів суттєве значення має час вкладання коштів і час, коли настане віддача від цих коштів, тому однакові доходи та витрати, які мають місце в різні періоди часу, не можуть вважатися рівними.

Наприклад, в 1-ий рік вкладаємо суму К1, якщо до кінця року не настане віддача від цих коштів, то це означає, що ми не тільки витратили ці кошти, але й ще не одержали відсотки Е від них, якби вони були покладені у банк, тобто витрати складають K1 + EK1 = К1(1+Е). Якщо до кінця 2-го року не настане віддача від K1 то витрати складуть: К1(1+Е)+ ЕК1(1+Е) = К1(1+Е)2 і т. далі.

На кінець будівництва Т витрати складуть К1(1+Е)Т.

Процес приведення доходів і витрат різних років до одного й того ж терміну зветься дисконтуванням.

Якщо приводити до року, який передує року початку здійснення проекту, тобто до t=0, то

Показники, які використовуються в техніко-економічних розрахунках

Економічний ефект визначається як різниця між результатами Р та витратами В: Е = Р - В [грн.] або [грн./рік]

Економічна ефективність -- відношення результатів до витрат:

Результат - кількість виробленої продукції, або виконаних робіт чи послуг у вартісному вимірі, або прибуток, який вимірюється як дохід мінус витрати: Пр=Д-В

Витрати -- це всі види витрат, включаючи як капіталовкладення (інвестиції) так і річні експлуатаційні витрати.

Термін окупності -- період, за який інвестиції окупаються за рахунок збільшення прибутку, або економії річних експлуатаційних витрат.

Коефіцієнт ефективності -- відношення приросту прибутку до капіталовкладень, які викликали цей приріст.

В цілому по країні коефіцієнт ефективності -- це відношення приросту внутрішнього валового продукту до сумарних капіталовкладень:

Необхідна умова: Е>Ен, тобто коефіцієнт ефективності повинен перевищувати встановлену норму ефективності.

Якщо Ен не може бути задано однозначно, то його треба варіювати та робити розрахунки з декількома значеннями цієї величини, або застосовувати внутрішню форму рентабельності.

Приведені (або зведені) витрати: З = В + ЕнК min

Оскільки економічний ефект Е = Р - В max, то якщо в порівнюваних варіантах результати (Р) однакові, максимальний ефект має місце при мінімальних витратах.

3. Задача

Компанія виплачує дивіденди за рік 3 грн. на акцію. Норма поточної дохідності акцій даного типу - 13% .

Визначити поточну ринкову ціну акцій.

Відомо, ринкова вартість (ціна) акцій визначається за формулою:

Р = Д / r,

де r - норма поточної дохідності, Д - дивіденти.

Отже, Р = 3/ 0,13 = 23,08 грн.

Використана література

1. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

2. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К: Лібра, 2002. - 472 с.

3. Правик Ю.М. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 431 с.

4. Титаренко Н.О., Підручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 160с.

5. Цигилик І.І., Кропельницька СО., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 160 с

6. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - 3-тє вид., допов. - К.: МАУП, 2006. - 312 с.

7. Щукін Б. М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.

1. Размещено на www.allbest.ru