Порядок розробки інвестиційного проекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порядок розробки інвестиційного проекту

1. Обсяги і структура іноземних інвестицій в національній економіці

В умовах структурної перебудови економіки України дуже гострою проблемою є потреба у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччині, Франції, Великобританії) каталізатором інвестиційної активності став саме іноземний капітал, який відіграв активну роль у розвитку та структурній перебудові економіки. Останніми роками ця тенденція особливо характерна для економіки нових індустріальних країн Південно-Східної Азії. Обсяг прямих інвестицій у ці відносно невеликі країни в кінці ХХ ст. перевищував 20 млрд. дол. США. В обсязі промислового виробництва Бразилії питома вага спільних та іноземних підприємств у машинобудуванні, металургії, хімії, нафтохімії більше 30%. Україні слід використати досвід цих країн (особливо індустріально розвинених країн Азії) для залучення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій з метою вирішення завдань структурної трансформації, розвитку імпортозамінюючих виробництв і послідовного нарощування експортного потенціалу.

Проведений аналіз соціально-економічних досягнень ряду зарубіжних країн дав змогу обгрунтувати переваги та недоліки залучення та функціонування іноземного капіталу.

За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України має перевищувати 40 млрд. дол. США, у тому числі для металургії - 7, машинобудування - 5,1, транспорту - 3,7, хімії та нафтохімії - 3,3 млрд. дол. США. На сьогодні інвестовано в 30 разів меншу суму. Україна має потенційні можливості для ефективного освоєння інвестицій на суму 2-2,5 млрд. дол. США. Така сума дасть можливість реконструювати пріоритетні галузі промисловості за 5 років. Але щорічні обсяги іноземних інвестицій У 3-7 разів менші. При цьому слід ураховувати, що залучення іноземних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками, за залучення 1 млн. дол. США необхідно сплачувати в середньому 30 тис. дол. США.

Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського Центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80%. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. За нашими розрахунками, у світовому потоці прямих інвестицій на вітчизняну економіку припадає близько 1%, або в середньому дещо більше 5 дол. США на душу населення.

Несприятливий інвестиційний клімат у 2000-2003 рр. зумовив зниження активності іноземних інвесторів. У 2001 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій становив 3,8% обсягу ВВП, у 2002 р. - 4, у 2003 р. - 2,3%. У 2005 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 2004 р. у 1,4 раза.

У 2005 р. пріоритетними для іноземних інвесторів були такі галузі: внутрішня торгівля - 22,4% загального обсягу інвестицій, харчова промисловість - 14,5, машинобудування та металообробка - 12,8, чорна та кольорова металургія - 5, зовнішня торгівля - 4,4, транспорт і зв'язок - 4,1, легка промисловість - 4, хімічна промисловість - 3,9, промисловість будівельних матеріалів і будівництво - 3,7%. Основною формою залучення інвестицій були внески у формі рухомого та нерухомого майна (60,5%), а також грошові внески (18,8%, з них у формі цінних паперів - 12,9%, купівлі акцій - 1,8%). Дуже невелику частку внесків (0,4%) було реалізовано у формі нематеріальних активів та реінвестування доходів, як-от придбання юридичних прав, ноу-хау. За структурою загальні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 2005 р. становили: з країн колишнього СРСР - 18%, з інших країн - 82%.

З огляду на економічну кризу вкрай незначні обсяги прямих інвестицій з галузей України в економіку інших країн. Так, станом на 01.01.05 вони дорівнювали 20,3 млн. дол. США, що становить 4,8% обсягу зарубіжних інвестицій в економіку України, а на 01.01.06 - 29,5 млн. дол. США, або відповідно 3,9%.

Крім того, залучаючи іноземний капітал, треба враховувати, що у світі змінились інвестиційні параметри. У 80-х роках ХХ ст. спостерігалася тенденція перевищення припливу капіталу з індустріально розвинених країн до країн, що розвиваються. У 90-х роках характерною виявилась зворотна тенденція, що зумовлена насамперед падінням рівня заощаджень юридичних і фізичних осіб у розвинених країнах. За цей період у США обсяг заощаджень зменшився майже втричі, у Великобританії - удвічі, у Німеччині - у 1,8 раза, в Японії - на 25%. Зниження частки заощаджень у валовому національному продукті розвинених країн призвело до негативного сальдо між обсягом заощаджень та інвестиціями, до падіння в цілому обсягу інвестицій порівняно зі світовим національним продуктом, до збільшення реальних процентних ставок банківського кредиту. Існує зв'язок між величиною заощаджень, кредитними процентними ставками й темпами соціально-економічного зростання країн, що розвиваються. Згідно з оцінками Світового банку, збільшення реальних процентних ставок на 1% уповільнює темпи соціально-економічного зростання країн, що розвиваються, на 0,2%.

У 2005 р. в Україні зареєстровано 2828 іноземних інвестицій на суму 1068,7 млн. дол. США, а в 2006 р. - 3042 інвестиції на суму 744 млн. дол. США. За даними Комісії ООН з транснаціональних корпорацій, найбільша частка прямих інвестицій у сфері послуг припадає на фінансову діяльність, страхування та торгівлю.

Україна може вийти з кризового стану насамперед за рахунок власних сил і коштів. Проте інтенсивний перехід до конкурентоспроможної моделі національної економіки спричинює потребу співробітництва зі світовою системою господарювання, в якій іноземні інвестиції є важливим економічним важелем.

Тому створення відкритої, орієнтованої на експорт моделі економіки значною мірою залежить від рівня активності іноземних інвесторів на території України, інтенсивності міжнародного руху капіталів та поділу праці. Згідно з розрахунками вітчизняних економістів, орієнтація тільки на внутрішні резерви може призвести до того, що період відродження української економіки триватиме 20 і навіть більше років. Потреба у кредитних ресурсах тільки для підтримки дотованих галузей більш ніж утричі перевищує наші кредитні можливості.

Розраховуючи на фінансову допомогу збоку, слід всебічно проаналізувати ситуацію, що склалася на світовому фінансово-кредитному ринку. Обговорення цієї проблеми на міжнародній конференції, проведеній Міжнародним банком реконструкції та розвитку, показало, що вільні кредитні ресурси на світовому ринку капіталів практично відсутні. За даними японських експертів, усі кредитні ресурси з урахуванням коштів міжнародних економічних організацій оцінюються на суму приблизно 140 млрд. дол. США. Водночас світова потреба в них (включаючи розвинені західні країни) становить близько 270 млрд. дол. США, у тому числі потреба розвинених країн Заходу - 190 млрд. дол. США, країн, що розвиваються, - 60 млрд. дол. США.

2. Порядок розробки інвестиційного проекту

Інвестиційний проект є первинною організаційною ланкою інвестиційної діяльності. Розробка та реалізація інвестиційного проекту (насамперед, виробничого спрямування) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. Розглянемо технологію розробки проекту як документованого плану дій інвестора, що містить максимально повний опис і обгрунтування запланованого використання коштів з метою їх нарощування. Послідовність розробки проекту показано на рис. 1.

Проект як план інвестування відіграє важливу роль на етапі прийняття рішення про початок його реалізації. Рівень конкретності та розробки проекту залежить від бажання і можливостей інвестора, особливостей сфери інвестування та прийнятих у країні обмежень.

3. Задача

іноземний інвестиція акція економіка

Останній раз компанія виплатила на кожну акцію дивіденди в сумі 2 грн. Очікуваний темп росту дивідендів - 5%, норма поточної дохідності - 13%.

Визначити поточну ринкову вартість акцій.

Відомо, ринкова вартість (ціна) акцій з постійним приростом дивідентів визначається за формулою:

Ц = Д* (1 + t) / (r - t),

де r - норма поточної дохідності, t - темп росту дивідентів, Д - дивіденти.

Отже, Ц = 2* (1 + 0,05) / (0,13 - 0,05) = 2,1 / 0,08 = 26,25 грн.

Література

1. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472 с.

2. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К: Лібра, 2002. - 472 с.

3. Правик Ю.М. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 431 с.

4. Титаренко Н.О., Підручник А.М. Теорії інвестицій: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 160 с.

5. Цигилик І.І., Кропельницька СО., Білий М.М., Мозіль О.І. Аналіз і розробка інвестиційних проектів: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 160 с

6. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - 3-тє вид., допов. - К.: МАУП, 2006. - 312 с.

7. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru