Формування власного капіталу акціонерних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота на тему:

«Формування власного капіталу акціонерних товариств»

План

Вступ

1. Економічно природа, класифікація та функції власного капіталу

1.1 Економічна сутність власного капіталу підприємств та його роль в фінансово-господарській діяльності

1.2 Характеристика форм власного капіталу підприємств

1.3 Функції власного капіталу

1.4 Порядок формувавння власного капіталу акціонерних товариств

1.5 Джерела формування власного капіталу підприємств

2. Аналіз власного капіталу на прикладі підприємства ВАТ «ІнГЗК»

3. Рекомендації, щодо покращення структури власного капіталу ВАТ «ІнГЗК»

Висновки

Література

Вступ

Національне господарство будь-якої країни формується в результаті економічного та соціального розвитку суспільства, поглиблення спеціалізації та кооперування праці, міжнародного співробітництва з іншими країнами. Економічна база для розвитку суспільства створюється у галузях сфери матеріального виробництва. Вони відрізняються одна від одної специфікою трудових процесів, особливостями засобів та предметів праці, економічним призначенням продукції. Первинною ланкою будь-якої галузі виробничої сфери є підприємство.

Так, в умовах формування та розвитку ринкових відносин основна увага господарської діяльності зміщується до первинної ланки економічної системи - підприємства.

Підприємство - це організаційно відокремлений господарський суб'єкт, що використовує матеріальні, трудові та інші ресурси для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, котрі користуються попитом.

Підприємство є основним структуроутворюючим елементом економіки.

Однак виживають лише ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно усвідомили вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, уміло здійснюють мотивацію висококваліфікованої творчої праці персоналу.

Велику роль в економічному розвитку сучасного підприємства відіграє формування власного капіталу підприємства та ефективне його використання.

Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності підприємств за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є фінансування за рахунок власного капіталу.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних аспектів формування власного капіталу акціонерних підприємств і розробка рекомендацій по вдосконаленню структури та ефективності використання власного капіталу підприємств.

Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:

- розглянути економічну суть власного капіталу, його класифікацію та функції;

- дослідження теоретичних основ формування власного капіталу підприємств;

- розглянути зарубіжний досвід щодо формування власного капіталу підприємств;

- формування висновків та пропозицій щодо підвищення ефективності формування і використання власного капіталу підприємств.

1. Економічно природа, класифікація та функції власного капіталу

1.1 Економічна сутність власного капіталу підприємств та його роль в фінансово-господарській діяльності

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Капітал - одна з фундаментальних економічних категорій, суть якої науковці вивчають упродовж століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis», що означає основний, головний.

Підприємство утворюється з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження і примноження свого капіталу.

Капітал будь-якого підприємства представлений двома складовими: власними та позиковими коштами. Власний капітал - важлива частина капіталу підприємства, яка перебуває у його власності.

Згідно П(С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С) БО 2 «Баланс», власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власний капітал формується за рахунок коштів власників (учасників) товариства і власних фінансових ресурсів самого підприємства і відображається у першому розділі пасиву балансу підприємства.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства. Власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежність від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників). Він є одним із найістотніших і найважливіших показників і виконує такі функції:

1) Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання;

2) Функція відповідальності ті гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні баласну. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність;

3) Захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства;

4) Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позиках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5) База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) у статутному (пайовому) капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

6) Функція управління та контролю. Згідно з законодавством власники підприємств можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом акціонерного товариства (АТ) чи товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакету його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечу паво на управління виробничими факторами та майном підприємства.

7) Рекламна функція. Солідний власний капітал підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.

Величина власного капіталу підприємства залежить від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів.

1.2 Характеристика форм власного капіталу підприємств

Власний капітал підприємства характеризується різноманіттям форм і систематизується по цілому ряду категорій.

Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

1) Вкладений капітал - це капітал, сформований за рахунок внесків власників підприємства;

2) Накопичений капітал - це капітал, сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація власного капіталу за джерелами формування є дуже важливою при визнанні його складових елементів. Капітал підприємства не може бути сформований іншими шляхами ніж вказані вище.

 Вкладений капітал включає такі елементи:

1) зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

2) додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- резервний капітал;

- інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів вкладеного капіталу є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства.

В системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності використовуються коригуючі показники:

- неоплачений капітал;

- вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу.

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал - юридично оформлена, офіційно об'явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства.

У тому числі виділяють:

- статутний капітал - характеризує первісну суму власного капіталу підприємства, інвестовану у формування його активів для початку здійснення господарської діяльності. Його розмір визначається установчими документами і статутом підприємства. Для підприємства окремих сфер діяльності й організаційно - правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний розмір статутного капіталу регулюється законодавством. Відповідно до діючого законодавства, внеском у статутний капітал товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі чи майнові права або інші права, що мають грошову оцінку;

- пайовий капітал - сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарської діяльності, а саме: суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір статутного капіталу різних видів товариств:

- для акціонерного товариства - сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства;

- для товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю - сума, еквівалентна 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства.

Додатково вкладений капітал - це сума внесків засновників понад зареєстровану частину. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

- емісійний дохід, який пов'язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість у акціонерних товариствах;

- інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства - це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

1) нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками;

2) резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства;

3) інший додатковий капітал - розкриває інформацію про вартість безкоштовно отриманих активів (вартість беоплатно отриманих активів (дарчий капітал), Законом України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір:

- резервного фонду - 25 відсотків від статутного фонду,

- щорічних відрахувань до резервного фонду - 5 відсотків від суми чистого прибутку.

Фактичний розмір резервного фонду та щорічних відрахувань до нього встановлюється в установчих документах, але він не може бути меншим за встановлений законом мінімум.

Якщо за даними річної фінансової звітності, яка подається на затвердження загальними зборами, власний капітал буде менше статутного капіталу товариства, до порядку денного річних загальних зборів повинно включатися питання про перетворення або ліквідацію товариства, зменшення статутного капіталу товариства, залучення додаткових коштів, санацію товариства, яка керується боржником, або вжиття інших заходів.

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі джерел коштів підприємств.

Як в індустріальних країнах, так і в Україні важко визначити оптимальну чи типову структуру власного капіталу. Проте, на відміну від індустріальних країн, в Україні оптимізація структури власного капіталу відбувається часто за рахунок його тіньової складової. Стихійний процес пошуку джерел фінансування підприємствами не завжди приводить до створення оптимальної структури капіталу і особливо - власного. Розміри складових частин власного капіталу підприємств України наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Розміри складових частин власного капіталу підприємств України у 2005-2008 роках

Капітал підприємств, млн. грн.	Роки діяльності
	2006	2007	2008
Статутний капітал	363778,8	384997,4	400664,3
Додатковий капітал	244049,1	248464,6	256146,6
Резервний капітал	26270,7	27193,1	28175,5
Разом	634098,6	660655,1	684986,4

З табл. 1.1 видно, що за 2005-2008 роки вартість власного капіталу підприємств України усіх видів діяльності зростала і на кінець 2008 року становила 684986,4 млн. грн.

1.3 Функції власного капіталу

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:

Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання.

Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.

Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.

Рекламна (репрезентативна) функція. Солідний статутний капітал (власний капітал) підприємства створює підґрунтя для довіри до нього не тільки з боку інвесторів, а й з боку постачальників факторів виробництва і споживачів готової продукції. Крім того, підприємству із солідним власним капіталом набагато легше залучити кваліфікований персонал.

Абсолютна та відносна величини власного капіталу підприємства залежать від фінансових можливостей підприємства та обраної ним політики щодо структури капіталу. Фінансування діяльності підприємства за рахунок власного капіталу є альтернативою до залучення позичкових коштів. Основні переваги і недоліки фінансування за рахунок власного капіталу пояснюються, виходячи з його функцій, цілей зменшення та збільшення.

1.4 Порядок формувавння власного капіталу акціонерних товариств

Початкове формування власного капіталу акціонерного товариства починається з формування його статутного капіталу.

Статутний капітал акціонерного товариства складається із визначеного числа акцій, чисельність яких передбачена статутом. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства, як юридичної особи. Водночас, сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбанах ним акцій.

Закон України “Про господарські товариства” детально регламентує порядок створення статутного капіталу на стадії його заснування. При цьому до статутного капіталу включаються тільки номінальна вартість акцій, придбаних акціонерами і АТ несе відповідальність за зобов'язаннями их акціонерами і АТ несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонерні товариства формують свої статутні фонди за рахунок випуску і реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (відкриті акціонерні товвариства) або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права розповсюдження акцій через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (закриті акціонерні товариства).

Акції, що є складовою частиною статутного капіталу, оплачуються інвестором до моменту реєстрації акціонерного товариства відкритоно типу в розмірі не менше 30%, а закритого -50% від вартості акцій, на які акціонер підписався. Друга частина акцій повинна бути оплачена протягом першого року його діяльності.

Закон "Про господарські товариства" встановлює мінімальний розмір статутного капіталу, де вказано що він не може бути менше суми, еквівалентної на момент створення товариства, тобто 1250 мінімальних заробітних плат.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” визначає акцію як цінний папір без встановлення строку обігу, що засвідчує правову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред'явника, простими та привілейованими. Всі акціонерні товариства повинні випускати прості акції, яким надається право голосу. Можуть також випускати привілейовані акції. Сума простих акцій -- це залишковий капітал підприємства, тому що власникам привілейованих акцій надається першочергове право при сплаті дивідендів і розподілі активів у разі ліквідації товариства. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним тоариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Випуск акцій обов'язково повинен супроводжуватись його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Бланки акцій обліковуються на забалансовому рахунку "Бланки суворої звітності".

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

1.5 Джерела формування власного капіталу підприємств

Управління власним капіталом пов'язане не тільки з забезпеченням ефективного формування та використання вже накопиченої його частини, але і з формуванням власних фінансових ресурсів, що забезпечують майбутній розвиток підприємства.

Формування власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів. Джерела формування власного капіталу наведені в таблиці 2

Таблиця 2 - Джерела формування власного капіталу підприємства

№ з/п	Джерела	Склад джерел
1	Внутрішні джерела	1. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства. 2. Амортизаційні відрахування від основних засобів і нематеріальних активів. 3. Цільові надходження та інші внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів.
2	Зовнішні джерела	1. Кошти засновників, що вкладаються в статутний капітал (пайові внески учасників). 2. Кошти, що надходять за рахунок випуску (емісії) акцій. 3. Кошти державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротні основі. 4. Інші джерела формування власних фінансових ресурсів.

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно, і ріст ринкової вартості підприємства.

Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах із високою вартістю власних основних засобів і нематеріальних активів; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не грають помітної ролі у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить внескам засновників у статутний (пайовий) капітал, а також емісії та реалізації акцій в акціонерних товариствах.

Для окремих підприємств одним із зовнішніх джерел формування власного капіталу можуть бути кошти державного та місцевого бюджетів, що використовуються на безповоротні основі та інша безплатна фінансова допомога, яка надається, як правило, лише окремим державним підприємствам.

До числа інших зовнішніх джерел входять безплатно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, що включаються до складу його балансу.

При виборі схеми формування структури власного капіталу та вибору джерел його фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства.

Існує дві основні схеми:

- змішане фінансування, що передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях;

- повне самофінансування, що передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу:

- власний капітал є фінансовою основою підприємства;

- залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

- власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліками власного капіталу є:

- обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його життєвого циклу;

- висока вартість;

- неможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності підприємства над економічною рентабельністю.

Серед недоліків значне місце посідає висока вартість капіталу. Позичковий капітал оцінється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників як дивіденди.

2. Аналіз власного капіталу підприємства

Основним джерелом інформації для аналізу власного капіталу ВАТ «ІнГЗК» є форма № 4 бухгалтерської звітності «Звіт про власний капітал».

Протягом 2007 року власний капітал підприємства збільшився відносно 2006 року на 32,66 % за рахунок збільшення резервного капіталу та нерозподіленого прибутку (див. табл..3).

Таблиця 3

Аналіз динаміки власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” протягом 2005 - 2007 рр. (тис.грн..)

Власний капітал	2005	2006	Зміни	2007	Зміни
			Абс.	Відн.,%		Абс.	Відн.,%
Статутний капітал	362056	687906	325 850	-90	687906	-	-
Інший додатковий капітал	323458	319209	-4 249	1,31	314269	-4940	-1,55
Резервний капітал	48528	57907	9 379	-19,33	94094	36187	62,49
Нерозподілений прибуток	409237	590014	180 777	-44,17	1099309	509295	86,32
Усього	1143279	1655036	511 757	-44,76	2195578	540542	32,66

Аналіз даних табл..2.8 свідчить, що протягом 2007 року резервний капітал підприємства збільшився на 36187 тис.грн. або на 62,5 % відносно попереднього періоду. Нерозподілений прибуток збільшився протягом року на 509295 тис.грн. або на 86,32 % відносно 2006 року.

Власний капітал ВАТ «ІнГЗК» сформовано із наступних джерел: статутний капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (див. табл.4)

Таблиця 4

Аналіз структури власного капіталу ВАТ “ІнГЗК”, 2007 (тис.грн..)

	Статутний капітал	Інший дод. кап.	Резервний капітал	Нерозподілений прибуток	Разом
Залишок на початок року	687906	319207	58010	589988	1655111
Виправлення помилок		2	-103	26	-75
Переоцінка активів		-2603	0	2603	0
Чистий прибуток				723733	723733
Виплати власникам				-180854	-180854
Відрахування до резервного капіталу			36187	-36187
Безкоштовно отримані активи		-2337			-2337
Разом зміни в капіталі	0	-4940	36187	509295	540542
Залишок на кінець року	687906	314269	94094	1099309	2195578

Таким чином данні табл.2.9 свідчать про збільшення власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” протягом 2007 року на 540542 тис.грн.. або на 32,66 % відносно попереднього періоду. Це збільшення досягнуто за рахунок отриманого чистого прибутку за період. Аналіз таблиці показує збільшення всіх складових власного капіталу, а саме:

- Інший додатковий капітал - зменшився на 4940 тис.грн.;

- Резервний капітал - 36187 тис.грн. (за рахунок відрахувань до резервного фонду при розподілі чистого прибутку);

- Нерозподілений прибуток - 509295 тис.грн.. (за рахунок отриманого чистого прибутку).

Власний капітал ВАТ "ІнГЗК" станом на 31.12.2007 року сформований згідно з П(С)БО України та складається із:

- статутного капіталу;

- іншого додаткового капіталу;

- резервного капіталу;

- нерозподіленого прибутку

Станом на кінець 2007 року найбільша питома вага в структурі власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” належить нерозподіленому прибутку - 50,07 %, що більше його значення відносно попереднього періоду (див. табл. 5).

Таблиця 5

Структура власного капіталу ВАТ “ІнГЗК”, 2005 - 2007 рр.

Пасив	2005	2006	2007
Власний капітал	56,56%	74,81%	72,11%
Забезпечення наступних витрат і платежів	0,56%	0,60%	0,77%
Довгострокові зобов'язання	2,69%	0,45%	0,00%
Поточні зобов'язання, у т,ч,	36,68%	21,18%	25,12%
- короткострокові кредити банків	2,15%	2,54%	0,00%
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	3,25%	0,00%	0,00%
- векселі видані	1,20%	1,14%	0,03%
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	21,44%	11,25%	16,72%
- поточні зобов'язання за розрахунками та інші	8,65%	6,25%	8,37%
Доходи майбутніх періодів	3,51%	2,95%	2,00%
Баланс	100,00%	100,00%	100,00%

Через збільшення частки нерозподіленого прибутку протягом 2007 року спостерігається зменшення питомої ваги статутного капіталу в структурі власного капіталу підприємства на 10 відсоткових пункти, станом на кінець року його частка складає 31,33 % власного капіталу підприємства.

Частка резервного капталу у структурі власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” - найменша. Так протягом 2007 року цей показник дорівнював значенню 4,29%, що на 0,8 пунктів більше значення показника у 2006 році. Так як у порівнянні із змінами інших статей власного капталу протягом 2007 року, розмір резервного капіталу збільшився найменше, тому і частка його участі у власному капіталі також майже не змінилася.

Статутний капітал станом на 31.12.2007р. відображений в балансі в сумі 687906,0 тис. грн., що відповідає розміру затвердженому Статутом.

Статутний фонд (капітал) поділяється на 2751625600 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 гривень кожна.

Інший додатковий капітал складається із індексації основних фондів, дооцінки активів та остаточної вартості зарахованих на баланс неприватизованих основних засобів житлового фонду, цивільної оборони.

Кількість засновників - акціонерів (юридичних осіб) станом на кінець 2007 року складало 5 (див. табл. 6)

Таблиця 6

Інформація про засновників та/або учасників ВАТ "ІнГЗК" та кількість і вартість акцій (розміру часток, паїв) станом на кінець 2007 року.

Найменування юридичної особи засновника та/або учасника	Місцезнаходження	Відсоток акцій (часток, паїв), які належать засновнику та/або учаснику (від загальної кількості)
1	2	3
ТОВ "Смарт-груп"	Дніпропетровська д/н 49000 м. Дніпропетровськ вул. Горького, 17	17.3018863
ТОВ "Евертон"	Дніпропетровська д/н 50062 м. Кривий Ріг вул. Революційна, 17	0.0009451
ТОВ "Фінком Трейдінг"	Дніпропетровська д/н 50002 м. Кривий Ріг вул. Кобилянського, 219	0.0000039
ТОВ "Фінтехнології ПВіФ "інвестпроект"	Дніпропетровська д/н 50002 м. Кривий Ріг вул. Кобилянського, 219	0.001127
Метінвест Б.В./ Metіnvest B.V.	Нідерланди д/н 2514 2514ВР м. Гаага, Роттердам вул. Нієуве Уіелег, 15	82.4620264

Відповідно частка акцій, що належить юридичним особам від їх загальної кількості складає 99,766 %. Останні акції (0,234 %) знаходиться у власності фізичних осіб в тому числі посадових осіб підприємства (див. табл.7) власний капітал акціонерний товариство

Таблиця 7

Інформація про володіння посадовими особами ВАТ "ІнГЗК" акціями підприємства станом на кінець 2007 року.

Посада	Дата внесення до реєстру	Кількість акцій (штук)	Від загальної кількості акцій (у відсотках)
Генеральний директор	26.04.2006	519651	0.0188852364
Заступник Голови Наглядової ради	26.04.2006	701014	0.0254763584
Голова Наглядової ради	26.04.2006	1000	0.0000363422
Член Наглядової ради	26.04.2006	501000	0.0182074189
Заступник Голови Наглядової ради	26.04.2006	428000	0.0155544417
Член Наглядової ради	26.04.2006	1000	0.0000363422
Голова Ревізійної комісії	26.04.2006	2	0.0000000727
		2151667	0.0781962125

Найбільшим акціонером ВАТ “ІнГЗК” станом на кінець 2007 року, у власності якого знаходиться 82,46 % акцій виступає Метінвест Б.В./ Metіnvest B.V. (див. рис. 1).

Рис. 1.1. Особи, що володіють акціями ВАТ “ІнГЗК”, кінець 2007 р.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” за період 2005 - 2007 рр. можна зробити висновок, що підприємство прагне відмовитися від зовнішніх джерел фінансування та розраховувати на власні кошти, перш за все на суму нерозподіленого прибутку. Дане прагнення можна пояснити відношенням ВАТ “ІнГЗК” з 2008 року до складу гірничорудного дивізіону ТОВ Метінвест - Холдинг, що передбачає відповідні відносини між учасниками холдингу відносно фінансування їх діяльності. Підприємство має позитивні тенденції щодо подальшого розвитку, що підтверджується результатами структурного та динамічного аналізів власного капіталу підприємства та результатами проведеного коефіцієнтного аналізу власного капіталу за 2005 - 2007 роки.

3. Рекомендації, щодо покращення структури власного капіталу ВАТ «ІнГЗК»

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня діяльності є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у своїх працях. Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стабільності підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті вважається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок строкових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат залучення коштів.

В результаті аналізу власного капіталу підприємства виявлено, що протягом 2007 року підприємство погасило всі свої кредити і станом на кінець періоду кредитними коштами не користується, що свідчить про недосить ефективне використання коштів, тому для ВАТ «ІнГЗК» розроблена модель оптимізації структури капіталу підприємства.

Метою управління структурою капіталу ВАТ «ІнГЗК» є зменшення витрат по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити вкладникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових активів.

Рівень ефективності господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК» визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби в придбанні необхідних активів і оптимізація його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Враховуючи результати проведених теоретичних та аналітичних досліджень на ВАТ «ІнГЗК» пропонується впровадити наступні заходи по удосконаленню структури капіталу підприємства:

- Врахувати перспективи розвитку господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК». Процес формування структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і в найближчій перспективі. Забезпечення цієї перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов'язаних з формуванням.

- Забезпечити відповідність позичкового капіталу, який залучається, обсягу активів, які формуються на підприємстві, тобто оборотних і необоротних активів. Загальна потреба в капіталі підприємства ґрунтується на його потребі в оборотних та в необоротних активах.

- Забезпечити оптимальність структури капіталу з позицій ефективного функціонування. Умови досягнення високих кінцевих результатів діяльності ВАТ «ІнГЗК» значною мірою залежать від структури капіталу з позиції його належності. Структура капіталу являє собою співвідношення власних і позичкових фінансових коштів, які підприємство використовує в процесі своєї господарської діяльності.

Структура капіталу ВАТ «ІнГЗК» визначає багато аспектів не тільки фінансової, а і операційної та інвестиційної його діяльності, впливає на і результати цієї діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто на рівень економічної і фінансової рентабельності підприємства), визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності (тобто рівень основних фінансових ризиків), а також формує співвідношення ступеню прибутковості і ризиків у процесі розвитку підприємства.

Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має вищий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (що зростають у міру збільшення питомої ваги позикових засобів в загальній сумі використовуваного капіталу), але у ВАТ «ІнГЗК» такої загрози не може бути, тому що частка позикових коштів у 2007 році зменшилась і складає 22,25 %.

- Забезпечити мінімізацію витрат з формування капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється в процесі управління вартістю капіталу і структурою капіталу.

- Забезпечити високоефективне використання капіталу в процесі його господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК». Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятого для підприємства рівня фінансового ризику.

Серед механізмів управління формуванням капіталу ВАТ «ІнГЗК» найбільш складними є питання мінімізації вартості капіталу і оптимізації його структури, тому потрібно ретельно розглядати ці питання.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу - збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

Підприємство повинно відслідковувати середньозважену вартість капіталу (середньозважена вартість капіталу визначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіталу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над середньозваженою вартістю капіталу.

З урахуванням визначених заходів удосконалення формування капіталу ВАТ «ІнГЗК» пропонується розробити модель оптимізації структури капіталу. Оптимальною структурою капіталу вважається така структура, яка забезпечує чи найкращий прибуток на вкладений капітал чи рентабельність інвестицій.

Оптимізація капіталу - це вибір співвідношення часток власного капіталу і залученого капіталу, які будуть забезпечувати максимальний прибуток або максимальну ефективність. При оптимізації інвестиційного капіталу можливі наступні випадки:

інвестиційний проект або підприємство має постійну норму прибутку, тобто ефективність вкладених коштів не залежить від обсягу вкладень;

інвестиційний проект або підприємство має змінну норму прибутку, тобто при зміні обсягів суми вкладень змінюється процент прибутку, тобто виділяють засоби оптимізації зі змінною і постійною нормою прибутку.

Висновки

Власний капітал підприємства -- це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Основою управління власним капіталом підприємства є управління формуванням його власних фінансових ресурсів. З метою забезпечення ефективності управління даним процесом на підприємстві розробляється спеціальна фінансова політика. Політика формування власних фінансових ресурсів є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в забезпеченні необхідного рівня самофінансування його виробничого розвитку.

Важливим чинником, який впливає на величину власного капіталу підприємства, є обсяг чистого прибутку (збитку) та порядок його використання (чи покриття) у звітному періоді. Базова інформація щодо цього міститься у звіті про фінансові результати та в рішенні зборів власників підприємства щодо порядку використання прибутку.

Протягом 2007 року власний капітал ВАТ “ІнГЗК” збільшився на 540542 тис.грн.. або на 32,66% відносно попереднього періоду. Це збільшення досягнуто за рахунок отриманого чистого прибутку за період.

Станом на кінець 2007 року найбільша питома вага в структурі власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” належить нерозподіленому прибутку - 50,07%.

За результатами проведеного аналізу власного капіталу ВАТ “ІнГЗК” за період 2005 - 2007 рр. можна зробити висновок, що підприємство прагне відмовитися від зовнішніх джерел фінансування та розраховувати на власні кошти, перш за все на суму нерозподіленого прибутку. Дане прагнення можна пояснити відношенням ВАТ “ІнГЗК” з 2008 року до складу гірничорудного дивізіону ТОВ Метінвест - Холдинг, що передбачає відповідні відносини між учасниками холдингу відносно фінансування їх діяльності. Підприємство має позитивні тенденції щодо подальшого розвитку.

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня діяльності є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством. Серед механізмів управління формуванням капіталу ВАТ «ІнГЗК» найбільш складними є питання мінімізації вартості капіталу і оптимізації його структури, тому потрібно ретельно розглядати ці питання.

Список використаної літератури

1. Конституція України прийнята п'ятою сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С. 141.

2. Про внесення змін до Конституції України: Закон від 8 грудня 2004 р. №2222-IV // Глос України. - 2004. - 8 грудня №233.

3. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 р. №436-ІV - «Одіссей» Харків. - 2003. - 248 с.

4. Про акціонерні товариства: Закон від 20.12.2001 р. №2061-ІІІ // Відомості Верховної ради України. - 2001. №51 - 53. - С. 1042-1060.

5. Про господарські товариства: Закон від 20.12.2000 р. - №2908-ІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №15. - С. 208 - 300.

6. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова від 25.05.98 р. №740 // ОВУ. - 2000. - №21.

7. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. - М., 2003.

8. Иванов А.К. Акционерное общество: упрапвление капиталом и дивидендная политика. - М.: Инфра-М, 2007.

9. Крутик А.Б., Хайкин М.М. Основы финансовой деятельности предприятия. - СПб., 2004.

10. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємства. - К.: КНЕУ, 2005. - С. 232.

11. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання. - К.: КНЕУ, 2006. С. 293 - 323.

12. Фінанси підприємств: Підручник. - 5-те вид. доп. і перероб. / за ред. проф. А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2006.

13. Фінансовий аналіз: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / О.В. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. - К. КНЕУ, 2008. - С. 168 - 187

Размещено на Allbest.ru