Размещено на http://www.allbest.ru/

• Оцінка ліквідності підприємства по балансу
• Оцінка ліквідності підприємства по балансу

Ліквідність підприємства -- це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення його зобов'язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплати дивідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгострокові зв'язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Як практичний приклад спробуємо, використовуючи основні показники табл. 1, оцінити ліквідність певного умовного підприємства (табл. 1).

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни.

Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим за норму (0,2--0,35).

Нормативний коефіцієнт покриття, розрахований за даними підприємства, діяльність якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок збільшення дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної потреби.

ліквідність платоспроможність фінансова стійкість

Таблиця 1 - Оцінка динаміки основних показників ліквідності

№ п/п	Показники	На початок поточного року	На кінець поточного року	Відхилення
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,08	0,16	+0,08
2	Проміжний коефіцієнт покриття	0,61	1,38	+0,77
3	Загальний коефіцієнт покриття 3.1. Фактичний	1,2	2,5	+1,3
	3.2. Нормативний	1,61	2,13	+0,52
4	Коефіцієнт поточної ліквідності	2,8	3,0	+0,2
5	Коефіцієнт критичної оцінки	1,5	1,2	-0,3
6	Період інкасації дебіторської заборгованості (днів)	65	59	-6
7	Обертання матеріальних запасів (днів)	4,0	3,4	-0,6
8	Тривалість кредиторської заборгованості (днів)	62	58	-4
9	Співвідношення довгострокових зобов'язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування підприємства (коефіцієнт довгострокових зобов'язань)	0,035	0,8	+0,45
10	Коефіцієнт поточної заборгованості	0,45	0,52	+0,07
11	Співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості кредиторам	0,13	0,17	+0,04
12	Співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов'язань перед кредиторами	0,25	0,23	-0,02
13	Обертання постійних активів	3,0	3,1	+0,1
14	Обертання всіх активів	1,11	1,18	+0,07

Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано у табл. 2.

Таблиця 2 - Розрахунок нормативного коефіцієнта покриття, тис. грн.

№ п/п	Показники	Значення показників	Відхилення
		на початок поточного року	на кінець поточного року
1	Матеріальні запаси в межах необхідної потреби	314,2	443,2	+129,0
2	Безнадійна (довгострокова) дебіторська заборгованість	33,5	42,7	+9,2
3	Короткострокова кредиторска заборгованість	570,0	430,0	-140,0
4	Нормативний коефіцієнт покриття	1,61	2,13	+0,52

Таким чином, при зростанні за рік суми матеріальних запасів у межах необхідної потреби, безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2 тис. грн. та при зниженні короткострокової кредиторської заборгованості на 140 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52 пункта. Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта, тобто більше ніж удвічі.

Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого періоду був нижчим за нормативний на 0,41 відсоткового пункта. За період, що аналізується, він значно зріс і став вищим за нормативний коефіцієнт покриття на 0,37 відсоткового пункта, що слід оцінити позитивно.

Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс на 0,77 відсоткового пункта і перевищив мінімально допустиме значення (0,7--0,8). Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до 3,0 і за обидва роки перевищив максимально допустиме нормативне значення (2).

Як негативну можна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської заборгованості, що є досить тривалим (65 днів). Слід відзначити як позитивний фактор те, що за рік сталося певне (хоч і незначне) зменшення його тривалості.

Показник обертання матеріальних запасів за аналізований період також знизився на 0,6 дня, що слід оцінити позитивно.

Проте в нашого підприємства співвідношення довгострокових зобов'язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування нижче за середньогалузеве (1,0). До того ж це співвідношення є порівняно високим і має тенденцію до збільшення (на 0,45 відсоткового пункта).

Коефіцієнт поточної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити позитивно.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості збільшився, що сприятиме підвищенню ліквідності підприємства.

Такого самого висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов'язань перед кредиторами.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й повністю виконати свої платіжні зобов'язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період.

Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'язаннями з використанням платіжного календаря.

Розглянемо платоспроможність підприємства, користуючись даними табл. 3.

Із даних табл. 3 можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень показника співвідношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу та тенденція до його дальшого зниження.

Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за рік, що аналізується, зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно: підприємство має досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й довгострокові потреби.

Наступний показник -- відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до постійних витрат -- у періоді, що аналізується, є нижчим за три попередні показники. Це свідчить про те, що підприємство має можливість здійснювати постійні витрати.

Індикатором платоспроможності підприємства є відношення суми надходжень коштів і постійних витрат. У підприємства цей показник становить 4,8 за минулий рік і 5,2 за поточний рік, тобто він збільшився на 0,4 відсоткового пункта. Це свідчить про те, що стан платоспроможності підприємства відносно нормальний. Однак цей показник майже не збільшився. Доцільно оцінювати його в динаміці за триваліший період.

Показник відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості в підприємства зріс на 0,4 відсоткового пункта за рік.

Таблиця 3 - Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці)

№ п/п	Показник	Минулий рік	Поточний рік	Відхилення (+ , -)
1	Відношення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу	0,12	0,08	- 0,04
2	Відношення надходжень коштів до довгострокової заборгованості	12,1	14,8	+2,7
3	Відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до постійних витрат	4,8	5,2	+ 0,4
4	Відношення суми надходжень коштів та постійних витрат до постійних витрат	10,7	10,9	+0,2
5	Відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості	25,8	26,2	+0,4
6	Відношення чистого прибутку до всієї суми активів	0,6	0,8	+0,2
7	Коефіцієнт зміни ліквідаційної вартості підприємства за період, що аналізується (у ліквідаційну вартість включено готівку, швидколіквідні цінні папери, товарно-матеріальні запаси, рахунки дебіторів, 70% від загальної суми витрат майбутніх періодів і 50% від вартості інших активів за винятком поточної та довгострокової заборгованості)		0,82

Це свідчить про те, що вся довгострокова заборгованість підприємства може бути оплаченою за рахунок його активів. Відтак захищеність одержаних підприємством кредитів можна визнати достатньою.

Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його прибутковості.

При проведенні аналізу балансу підприємства, насамперед здійснюють класифікацію активів підприємства за їх ліквідністю та пасивів за терміновістю оплати (див. табл. 4).

Таблиця 4 - Класифікація активів та пасивів підприємства

Групи активів	Умовне позначення	Характеристика	Група пасивів	Умовне позначення	Характеристика
Високоліквідні	А1	Грошові кошти	Найбільш термінові	П1	Кредиторська заборгованість
Швидко-ліквідні	А2	Дебіторська заборгованість	Короткострокові	П2	Короткострокові кредити та позикові кошти
Повільноліквідні	А3	Матеріальні цінності	Довгострокові	П3	Довгострокові кредити та позикові кошти
Важко-ліквідні	А4	Основні засоби	Постійні	П4	Джерела власних коштів

Баланс підприємства вважають абсолютно ліквідним, якщо:

А1 > П1, А2 > П2, А3 > П3, А4 < П4

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності за формулою:

(А1 х ВА1 + А2 х ВА2 + А3 х ВА3) / (П1 х ВП1 + П2 х ВП2 + П3 х ВП3),

де ВА та ВП - питома вага відповідних груп активів та пасивів в їх загальному підсумку.

Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов'язань з врахуванням їх ліквідності. Цей показник дає змогу порівнювати баланси підприємств за різні періоди, баланси різних підприємств та визначати найбільш ліквідні баланси.

При оцінці ліквідності розраховують три основні коефіцієнти:

- коефіцієнт покриття;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Ці показники розраховуються на підставі даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства.

Поточні активи - це активи, які постійно обертаються в процесі господарської діяльності підприємства. До них належать:

оборотні активи. Їх облік відповідно до Інструкції № 291 ведеться на рахунках 2 класу “Запаси” і класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”. У балансі вони відображаються в розділі ІІ Активу, рядках 100-260;

витрати майбутніх періодів. Незважаючи на те, що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком можливо, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Відповідно до Інструкції № 291 витрати майбутніх періодів обліковуються на рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 “Баланс” відображаються в розділі ІІІ активу балансу, рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання та ін.

Отже, у рядку 270 балансу у складі витрат майбутніх періодів обліковуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і в більш пізній час.

Доречно нагадати, що статті балансу, які включають активи або зобов'язання, що підлягають використанню як протягом періоду, меншого 12 місяців з дати балансу, так і в більш тривалий період часу, повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, що перевищує 12 місяців з дати балансу.

Згідно з П(С)БО 2 поточні зобов'язання - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі IV пасиву балансу. Відповідно до Інструкції № 291 ці зобов'язання обліковуються на рахунках класу 6 “Поточні зобов'язання”.

До поточних зобов'язань також слід віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати балансу. Ця стаття балансу аналогічно статті “Витрати майбутніх періодів” повинна бути розкрита у примітках до фінансової звітності.

Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення № 323.

Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 23:

значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1;

при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Звертаємо увагу на те, що в цих методиках при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

У Положенні № 323 як орієнтовне значення, наведене теоретичне коефіцієнта покриття, яке повинне бути не менше 2,0-2,5. Розрахуємо коефіцієнт покриття, використовуючи дані таблиць 10.13 і 10.14.

1) Визначимо коефіцієнт покриття:

3700,0 : 1900,0 = 1,95 (або 1,95 : 1).

Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,95 грн. поточних активів.

2) Визначимо, на скільки підприємство може зменшити вартість поточних активів (3700,0 грн.) при їх продажу з тим, щоб отриманої суми було достатньо для погашення поточних зобов'язань (1900,0 грн.). Для цього:

- розрахуємо питому вагу заборгованості:

1900,0 : 3700,0 х 100 = 51 %.

- від загальної суми існуючих коштів (3700,0 грн.), прийнятих за 100 %, віднімемо питому вагу заборгованості: 100 % - 51 % = 49 %.

Отже, при ліквідації поточних активів їх вартість буде зменшена на 49 %, що не перешкодить підприємству повернути борги кредиторам. Зазначимо, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт “лакмусового папірця”). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Коефіцієнт швидкої ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) - Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу).

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

Використовуючи дані табл. 10.13 і табл. 10.14, розрахуємо цей коефіцієнт.

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (3700,0 - 1600,0) : 1900,0 = 1,34.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов'язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630 ф. 1)

В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, яке повинне бути не меншим 0,2-0,25.

Використовуючи дані таблиць 10.13 і 10.14, розрахуємо цей коефіцієнт.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = 800,0 : 1900,0 = 0,42.

Для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточним активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має в своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу для визначення чистого робочого капіталу на підставі даних балансу:

Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів (ряд. 270)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630)]

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств.

Оцінка балансу підприємства

Суми, наведені в балансі за статтями (на початок року і на кінець звітного періоду), використовуються для відкриття рахунків на наступний звітний період і для введення в нього поточного рахунку.

Оцінка балансу дає уявлення про реальне майнове і фінансове становище підприємства та ефективність використання власного й залученого капіталу, відіграє велику роль у процесі управління й керівництва підприємством.

У діяльності правоохоронних органів показники балансу використовуються для виявлення різних порушень фінансової (витрачання коштів не за цільовим призначенням) та розрахункової дисциплін; встановлення фінансових наслідків порушень і зловживань, що мали місце. Показники балансу можуть мати вагу доказів у справах слідства та судочинства.

Отже, діяльність підприємств, організацій та установ складається з низки господарських циклів, під якими розуміють рух активів у різних формах. Своєю чергою, кожний цикл складається з багатьох господарських операцій -- індивідуальних моментів руху активів.

Кожна така господарська операція з активами впливає на їхню величину й форму, склад і розміщення, а також видозмінює їхнє джерело надходження (власний чи залучений капітал) і цільове призначення. Оскільки баланс відображає стан активів, власного капіталу та зобов'язань, то кожна операція впливає і на баланс, змінюючи ту чи іншу його статтю. Відтак у процесі господарської діяльності відбувається постійна й безперервна зміна статей, що призводить до змін підсумків груп і розділів як активу, так і пасиву балансу.

Розрізняють чотири види змін балансу у зв'язку з господарськими операціями: активні, пасивні, активно-пасивні в бік збільшення й активно-пасивні в бік зменшення.

Активні зміни призводять до збільшення суми за однією статтею активу балансу і до зменшення -- за іншою. При цьому пасив і загальний підсумок балансу не змінюються. Цей вид змін балансу може бути зображено формулою:

А + С - С = П, де

А -- актив балансу, П -- пасив балансу, С -- сума змін за статтями балансу.

Пасивні зміни зумовлюють збільшення суми за однією статтею пасиву балансу і відповідно зменшення за іншою; актив і загальний підсумок балансу не змінюються. Цим змінам відповідає формула: А = П + С - С.

Активно-пасивні зміни балансу в бік збільшення передбачають одночасне збільшення суми за однією статтею та відповідно за статтею пасиву і, як наслідок цього, -- зростання загального підсумку балансу. Формула цих змін має такий вигляд: А + СП + С.

Активно-пасивні зміни в бік зменшення тягнуть за собою зменшення суми за статтею активу і таке саме зменшення суми за статтею пасиву, що призводить до зменшення загального підсумку балансу. Цей вид змін може бути зображено формулою: А - С = П - С.

Відображати рух і зміни активів у балансі технічно неможливо. Для цього використовують спеціальні рахунки.

Задача 11

Проаналізувати структуру та розміщення активів підприємства на підставі таких даних, тис.у.о

Активив	На початок року	На кінець року	Відхилення
	Тис.у.о	%	тис.у.о	%	тис.у.о	%
Нематеріальні активи	171	0,5	162	0,5	-9	-
Основні засоби	29629	85,0	29680	84,9	+51	-0,1
Оборотні засоби	5040	14,4	5120	14,6	+8	+0,1
Всього	34840	100	34962	100	+122	-

Нематеріальні активи на кінець року зменшилися на 9 тис.у.о, що дає можливість вважати, що підприємство скоротило внески в інтелектуальну власність, або підприємство списало з балансу внаслідок продажу.

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що доля основних засобів від загальної кількості активів на початок року була 85,0% і майже не змінилася на кінець року. Поліпшенням структури основних засобів можна шляхом їх оновлення, модернізацією та ліквідацією зайвих або малоефективних об'єктів основних засобів.

Оборотні кошти в загальній сумі активів на початок року становив 14,4 % а на кінець року 14,6%, що в сумі становить 8.тис.у.о.

Визначаємо коефіцієнт основних засобів необоротних активів від загальної суми активів

На початок року (29629 + 171 )/ 348 40 = 0,85

На кінець року (29680+162) / 34962 = 0,85

Нормативне значення К більше 0,5

Задача 10

Визначити коефіцієнти автономії та фінансової стійкості підприємства на початок і кінець року на підставі таких даних

Показник	На початок року	На кінець року
Власні кошти підприємства	34480	34620
Загальна сума джерел	24840	24962
Позикові кошти	10	5
Кредиторська заборгованість	350	337

Коефіцієнт автономії характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і відображає частку власних джерел фінансування в загальній кількості джерел його коштів і обчислюється за формулою

Кавт = ВК/П = Власний капітал / Вартість майна п-ва

Кват на початок року = 34480 / 34840 = 0,99

На кінець року Кавт = 34620 / 34962 = 0,99

Нормативне значення показника 0,5 і більше.

Коефіцієнт співвідношення власних та залучених джерел коштів, якщо власні кошти перевищують залучені то це свідчить про фінансову стійкість

На початку року 34480 / 360 = 978

На кінець року 34620 / 342 = 101,2

Висновки

Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко перетворити активи на гроші. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості.

Ліквідність підприємства в короткостроковому періоді визначається його можливостями покрити свої короткострокові зобов'язання. Під короткостроковим періодом умовно розуміють строк до одного року, хоча іноді він також ототожнюється з операційним циклом.

Існує декілька ступенів ліквідності. Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство не може скористатися вигідними комерційними можливостями, що виникають. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна нестача ліквідності свідчить про те, що підприємство не може оплатити свої поточні борги та зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень та активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату вкладень капіталу. У випадку, коли власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення.

Для кредиторів недостатня ліквідність боржника може свідчити про затримку у сплаті процентів та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на відносини з покупцями (клієнтами) та постачальниками товарів та послуг. Такі зміни можуть призвести до неспроможності підприємства виконати умови контрактів та призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

Ось чому ліквідності надається таке важливе значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання по мірі того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів. Це відсуває всі інші показники діяльності підприємства на другий план.

Размещено на Allbest.ru