Размещено на http://www.allbest.ru/

Бюджет як фінансовий план держави

1. Характеристика бюджету як фінансового плану держави

Бюджетний механізм -- явище об'єктивне, зумовлене наявністю бюджету в економічній системі держави, проте його функціонування значною мірою залежить від того, як владні структури в державі зуміють його використати для досягнення поставлених цілей, тобто для здійснення тієї фінансової політики, яку вони проводять.

Слід враховувати, що бюджетний механізм за ринкових умов потребує чіткої взаємодії всіх його складових. Серед них немає таких, якими можна було б знехтувати чи застосовувати без взаємозв'язку з іншими складовими. Водночас деякі складові нього механізму можна вважати вихідними. Це, зокрема, бюджетне планування й прогнозування. Саме за його допомогою залучаються інші структурні елементи бюджетного механізму.

У процесі бюджетного планування й прогнозування визначаються обсяги фінансових ресурсів, які створюватимуться в державі в цілому, обсяги ресурсів, що зосереджуватимуться й розподілятимуться через бюджетну систему й інші фінансові інститути, а також тих, що будуть у розпорядженні підприємницьких структур і населення. Проте для здійснення запланованих показників треба насамперед вдосконалювати методику й методологію бюджетного планування та прогнозування.

Бюджетне планування повинно базуватися на достовірній інформації, передусім на правильно визначених макроекономічних показниках, таких як обсяги валового внутрішнього продукту, фонду оплати праці, прибутку, амортизаційних відрахувань, загального обсягу фінансових ресурсів тощо. На сьогодні є підстави стверджувати, що методологія визначення зазначених показників не має достатнього наукового обґрунтування.

Водночас фактичного виконання прогнозних показників потребують наявні фінансові норми, стимули, санкції, що мають хороше юридичне й наукове підґрунтя. З огляду на це першочергове значення має науково обґрунтована система мобілізації коштів у розпорядження держави задля фінансового забезпечення її економічного й соціального розвитку та здійснення регулятивної функції. Причому регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки за наявних умов набуває особливої актуальності.

Задіяна в Україні система мобілізації доходів у розпорядження держави виявилася неадекватною щодо умов перехідної економіки, створила значні податкові навантаження на суб'єктів господарювання, призвела до невиправданого вилучення обігових коштів підприємств, виникнення додаткової потреби в кредитних ресурсах. Значні деформації та нестабільність виявлено в розмірах ставок оподаткування, у методології визначення бази та періодів оподаткування. Особливо негативно вплинули па результати господарської діяльності нарахування на фонд оплати праці. Надмірна кількість податкових пільг зумовила необґрунтований перерозподіл валового внутрішнього продукту, створила неоднакові економічні умови для господарювання. Усе це призвело до створення значного неофіційного сектору економіки, ухилень від оподаткування, затримки податкових надходжень.

На сьогодні очевидним є й те, що створення ефективної системи доходів -- справа дуже складна. Насамперед потрібна науково обґрунтована політика доходів держави, яка б враховувала сучасне економічне становище в Україні, ті функції, які покладені на неї Конституцією в галузі економічного й соціального житія. Без усебічно продуманої та концептуально вивіреної політики доходів держави важко здійснити податкову реформу. Тому основними принципами побудови системи доходів держави є:

-- мобілізація доходів до бюджетної системи завдяки впровадженню прямих податків, тобто податків, де об'єктом оподаткування є дохід фізичної особи, земля, майно й капітал;

-- використання непрямих податків лише у формі акцизів із метою обмеження споживання окремих нидів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші, захисту власного виробника;

-- застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку чи доходу;

-- ліквідація податкових пільг, які сприяють перерозподілу доходів, деформують вартісні показники в економіці й знижують конкурентоспроможність товаровиробників. Пільги можуть надаватися на певний строк і за умови використання коштів на визначені державою цілі;

-- надходження повинні бути з багатьох різних джерел -- чим різноманітніші джерела, тим менша ймовірність того, що бюджет постраждає від несподіваного зниження надходжень із погіршенням становища в економіці;

-- зростання видатків пропорційно зі зростанням доходів бюджету (це гарантуватиме збалансованість бюджету за будь-яких економічних умов у державі);

-- прогнозована й стійка система надходжень, що, в свою чергу, потребує застосування економічно вигідних автоматизованих систем збирання статистичної інформації, застосування обчислювальної техніки, сучасних комп'ютерних технологій, створення автоматизованих інформаційних баз і банків даних.

Необхідно також запровадити чітке розмежування податків, що зараховуються до державного й місцевих бюджетів, розширити права органів місцевого самоврядування у сфері оподаткування.

Організаційна основа податкової системи будь-якої держави, тобто правильне обчислення податків, своєчасна їх сплата, неможливість ухилення від оподаткування забезпечуються добре продуманою системою обліку та звітності суб'єктів господарювання.

Важливого значення при функціонуванні бюджетного механізму набуває система фінансових норм і нормативів. її розроблення й використання пов'язані з низкою організаційних і методологічних труднощів, пов'язаних насамперед із тим, що фінансові норми є синтетичним показником, а значить, на їхню абсолютну величину впливає безліч факторі», які треба врахувати. Необхідно також відпрацювати методи коригування норм залежно від зміни факторів у кожному певному періоді часу.

Важливою складовою бюджетного механізму є також стимули, спрямовані на забезпечення своєчасного й повного надходження коштів до бюджету, найекономнішого і найефективнішого їх використання, що припускає застосування як матеріального заохочення, так і економічних санкцій. Система стимулювання у складі нині діючого бюджетного механізму включає здебільшого різні санкції за неповне й несвоєчасне надходження коштів до бюджету, неекономне й неефективне використання бюджетних асигнувань. Найбільший перелік фінансових стимулів зосереджено в системі взаємовідносин бюджету з господарськими структурами й населенням. Причому платежі до бюджету й система бюджетного фінансування лише тоді можуть перетворитися в економічні стимули, якщо методи мобілізації, напрямки й порядок використання бюджетних коштів будуть пов'язані з інтересами суб'єктів господарювання.

Доходи бюджету -- це ще не стимули, незважаючи на те, що їх формування зачіпає матеріальні інтереси всіх, хто вносить відповідні платежі. Саме по собі вилучення коштів у платника не може заохотити його до кращих результатів діяльності. Скоріше навпаки, ці платежі не зацікавлюють платника в одержанні високих прибутків. Проте завдяки вдосконаленню порядку стягнення платежів можна зацікавити того, хто сплачує, в кращих результатах своєї діяльності.

На відміну від бюджетних доході», що не завжди можуть бути економічними стимулами, витрати бюджету потенційно завжди мають таку властивість. Все залежить від того, наскільки повно вдасться реалізувати цей потенціал у конкретних формах бюджетного фінансування.

2. Характеристика галузевої структури видатки бюджету України на економічну діяльність

Згідно з бюджетною класифікацією витрати на розвиток економіки включають такі групи витрат:

1) промисловість та енергетика;

2) будівництво;

3) сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство;

4) транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика;

5) інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю.

Форми фінансової підтримки галузей економіки та окремих підприємницьких структур постійно розвиваються. Так, фінансова підтримка державних та інших підприємств, у майні яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, під бізнес-плани й проекти санації цих підприємств.

Порядок надання підтримки визначається Кабінетом Міністрів і Національним банком, які затверджують Положення про надання підтримки з бюджету. У ньому визначається порядок підготовки, розгляду і затвердження проектів використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, бізнес-планів і проектів санації цих підприємств, відповідальність сторін за недодержання умов надання фінансової підтримки та вичерпний перелік випадків, коли така підтримка надається па безповоротній основі.

Джерелами фінансової підтримки можуть бути кредити Національного банку й кредитні ресурси, самостійно залучені комерційними банками.

Кредитування підприємств і організацій здійснюється через уповноважені комерційні банки, перелік яких визначає Кабінет Міністрів за погодженням із Національним банком.

Надання підтримки не поширюється на підприємства, яким згідно з планом економічного й соціального розвитку і Державним бюджетом України на відповідний рік передбачено асигнування на фінансування капітальних вкладень, заходів, пов'язаних із конверсією, тощо.

Фінансова підтримка підприємств з бюджету надасться відповідно до рішень Кабінету Міністрів України на поворотній або безповоротній основі з метою запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану підприємств, забезпечення їхньої ефективної господарської діяльності й підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг).

Фінансова підтримка за строками її надання може мати коротко- і довгостроковий характер.

Короткострокову фінансову підтримку надають підприємству протягом одного року і з урахуванням можливостей її ефективного використання розподіляють на визначені розрахунками частини. Для цього складають план-графік надання коштів.

Довгострокову фінансову підтримку надають протягом 2--5 років окремим підприємствам, які забезпечують ефективне функціонування економіки.

Фінансова підтримка на безповоротній основі надасться:

-- якщо збитки, завдані підприємству стихійним лихом, перевищують суми відшкодувань, передбачених чинним законодавством про обов'язкове страхування;

-- для відшкодування збитків конкретним підприємствам у випадках, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, за яких не забезпечується із відшкодування витрат на виробництво товарів (робіт, послуг), що може призвести до їхнього банкрутства;

-- для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов'язана з надзвичайними суспільними інтересами.

У всіх інших випадках фінансова підтримка надається лише на поворотній основі.

Органи, уповноважені управляти державним майном, на основі даних, одержаних у результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємств, який здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення санації державних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, визначають підприємства, які потребують фінансової підтримки. Основні критерії відбору підприємств для надання фінансової підтримки такі:

-- потенційна прибутковість;

-- достатня підготовленість управлінського персоналу;

-- наявність ринків збуту на продукцію підприємства в Україні та за її межами;

-- конкурентоспроможність продукції;

-- фінансовий стан підприємства на момент розгляду та в перспективі;

-- відповідність продукції, що випускається підприємством, державним пріоритетам.

Підприємства, які погребують фінансової підтримки для запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану, складають проекти використання коштів у вигляді проекту санації та бізнес-плану. В інших випадках проекти використання коштів складають у вигляді бізнес-плану.

Органи, уповноважені управляти державним майном:

-- розглядають і затверджують проекти використання коштів, несуть повну відповідальність за правильність поданих підприємствами розрахункових обсягів фінансової підтримки та її цільове використання;

-- подають зазначені проекти, погоджені з Міністерством економіки, на розгляд Міжвідомчої комісії з питань санації державних підприємств разом із проектами відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

Міжвідомча комісія з питань санації державних підприємств розглядає підготовлені матеріали і з урахуванням можливостей Державного бюджету України приймає рішення про подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо надання фінансової підтримки та її обсягів.

Фінансову підтримку у вигляді бюджетної позики надає Міністерство фінансів на договірній основі.

Умовами договору мають передбачатися зобов'язання сторін стосовно обсягів, строків надання позики, її цільового використання, заходи щодо забезпечення її своєчасного повернення, відповідальність сторін за порушення умов договору, а також розміри і порядок сплати процентів за використання бюджетних позик.

Застосовуються такі форми надання фінансової підтримки галузей економіки і підприємств:

-- надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету;

-- списання і реструктуризація податкової заборгованості;

-- звільнення від податків галузей економіки або окремих підприємств, використання спеціальних режимів оподаткування.

Особливе значення має надання пільг за окремими видами податків, зборів, обов'язкових платежів.

За своєю економічною суттю такі пільги -- це система внутрішнього перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами оподаткування. З економічної точки зору падання пільг є формою державного регулювання економічного і соціального розвитку. Пільги щодо оподаткування -- явище об'єктивне, зумовлене самим ходом економічного розвитку. Суть питання в тому, що держава відповідно до чинного законодавства повинна забезпечувати регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки.

В економічному житті держави нерідко трапляються випадки, коли для підтримки окремих виробництв доцільніше знизити розмір сплачуваних податків, ніж покривати збитки і здійснювати виплати із бюджету на соціальні цілі.

Аналіз податкових пільг дає підставу зробити висновки і внести деякі пропозиції.

На сьогодні надмірне надання пільг, а також відстрочок, розстрочок, податкових кредитів тощо не сприяє досягненню фінансової стабілізації в державі, рівномірному розподілу податкового навантаження на платників податків, призводить до необґрунтованого перерозподілу фінансових ресурсів між окремими суб'єктами господарської діяльності.

Аналіз даних про тенденцію пільгового оподаткування за 1997--2002 роки свідчить, що сума наданих пільг щорічно зростає. Зокрема у 2002 році таких пільг надано у 1,4 разу більше, ніж у 1999 році та у 3,9 разу більше, ніж у 1997 році.

Основним недоліком чинної практики надання пільг є відсутність експертних оцінок про масштаби перерозподілу фінансових ресурсів, а також про економічні й соціальні наслідки цього перерозподілу.

Недоліком чинної практики надання пільг є і те, що більшість пільг надається у формі повного і безстрокового звільнення від оподаткування, що зменшує стимулювальну функцію пільг.

З метою упорядкування надання пільг за окремими видами платежів насамперед необхідно ліквідувати пільги, які не мають належного економічного обґрунтування, особливо за прямими податками і передовсім за податком на прибуток, податком на землю і прибутковим податком із громадян.

Надання пільг за податками має проходити жорстку експертизу незалежних експертів і тільки після їхніх висновків рішення про надання пільг має виноситися на розгляд Верховної Ради. Окремі найвагоміші пільги можуть надаватися на основі референдуму.

Доцільно здійснювати надання пільг лише у формі податкових знижок із чинних ставок оподаткування. Більшість пільг повинна мати обмеження в часі.

Видатки на розвиток промисловості та енергетики включають такі групи видатків:

1. Видатки на паливно-енергетичний комплекс:

-- видатки, пов'язані з реструктуризацією вугільної промисловості;

-- утримання державної воєнізованої гірничорятувальної служби;

-- державна підтримка вугледобувних підприємств;

-- організація і регулювання діяльності в галузі виробництва ядерною палива;

-- заходи, пов'язані із виведенням з експлуатації ЧАЕС;

-- заходи щодо охорони об'єктів атомної енергетики.

2. Видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів:

-- видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції;

-- кошти на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу;

-- видатки спеціального призначення Держкомпромполітики України.

3. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази:

-- геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств;

-- роботи щодо вивчення газоносності, розроблення методів дегазації вугільних пластів, розв'язання проблем пошуку, використання метану.

4. Видатки на інші галузі промисловості:

-- консервація потужностей з виробництва важкої води та інших спеціальних об'єктів;

-- видатки на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди.

Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств, що визначено Програмою реформування й фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1999 року №1921. У державному бюджеті на 2003 рік па цю мету передбачено спрямувати 42 відсотки коштів від обсягу видатків на розвиток промисловості та енергетики.

Державна підтримка розвитку агропромислового комплексу України здійснюється за такими напрямами:

-- невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання й господарську діяльність суб'єктів підприємництва, крім випадків, передбачених законами;

-- стимулювання розвитку приватного підприємництва;

-- забезпечення суб'єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці;

-- державної підтримки наукових досліджень щодо створення та впровадження нових екологічно чистих ресурсозбережних технологій вирощування, поглибленої переробки сільськогосподарської сировини та виготовлення з неї конкурентоспроможної вітчизняної продукції;

-- проведення закупок сільськогосподарської продукції до державних резервів;

-- підтримки сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на гарантування продовольчої безпеки держави;

-- формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства як галузі із сезонним характером виробництва, уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку;

-- дотування виробництва продукції тваринництва, рибальства та льону;

-- сприяння розширенню вітчизняної сировинної бази для виробництва тютюнових виробів, а саме введенням обов'язкового використання вирощеної і ферментованої в Україні тютюнової сировини у вітчизняних сигаретах неліцензованих марок, захищених знаком для товарів України;

-- поєднання обов'язкового і добровільного страхування;

-- створення умов для забезпечення кредитами сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонності виробництва;

-- сприяння розвитку мережі дорадчих сільськогосподарських служб і системи моніторингу аграрного ринку.

На період до 1 січня 2005 року сільськогосподарські підприємства сплачуватимуть фіксований сільськогосподарський податок відповідно до Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок".

До і січня 2005 року податок на додану вартість при реалізації сільськогосподарської продукції залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств і використовується для поповнення основних та обігових коштів.

До 1 січня 2005 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовуватиметься виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам м'ясо в живій вазі та молоко.

Звільняються від сплати ввізного мита, оподаткування податком на додану вартість комплектуючі вироби й запасні частини до сільськогосподарської техніки.

Не застосовується стягнення мита та інших податків при ввезенні на митну територію України комплектуючих виробів і запасних частин до сільськогосподарської техніки, засобів захисту рослин і тварин, які не виробляються в Україні, а також при сезонному ввезенні (з 1 лютого по І жовтня) дизельного палива.

На період до 1 січня 2005 року не вноситимуться зміни в законодавство, що можуть спричинити збільшення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників.

При впровадженні результатів наукових досліджень звільняється від оподаткування фінансування наукових розробок для сільськогосподарського товаровиробника.

Для підприємств, що здійснюють поставки матеріально-технічних ресурсів і надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності, та для сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють реалізацію власної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

До інших видатків бюджету, пов'язаних з економічною діяльністю, належить насамперед фінансування проектів багатоцільового розвитку. Для забезпечення космічної діяльності в державі Національному космічному агентству України передбачається фінансування Загальнодержавної космічної програми. На цю мету в державному бюджеті на 2003 рік виділено 130,7 мли. грн. З огляду на Послання Президента України до Верховної Ради України "Стратегія економічної та соціальної політики на 2000--2004 роки" та Закон України "Про державну підтримку космічної діяльності" обсяги фінансування програми планується насамперед спрямувати на виконання 24 міждержавних і міжурядових угод згідно із вимогами міжнародного законодавства, а також за головними напрямами Загальнодержавної (національної) космічної програми: виконання пускових проектів "Січ-ЇМ" та "Мікросупутник", модернізацію ракет-носіїв "Циклон". Крім того, НКАУ продовжуватиме наземне відпрацювання експериментів у межах програми досліджень для Міжнародної космічної програми та модернізацію наземної інфраструктури для виконання робіт у цілях безпеки та оборони.

Метою діяльності Національного центру управління та випробовувань космічних заходів Національного космічного агентства України є виконання Загальнодержавної (національної) космічної програми в інтересах забезпечення національної безпеки та обороноздатності, економіки, виконання цільових і міжнародних програм. Діяльність центру включає управління польотами національних космічних апаратів, прийом, збір, опрацювання та передачу інформації з космічних засобів і систем різноманітного призначення, контроль за технічними засобами космічного простору тощо. Видатки на утримання Національного центру управління та випробовувань державним бюджетом на 2003 рік визначені в сумі 32,5 млн. гри.

Для виконання центрами стандартизації, метрології та сертифікації робіт щодо державного нагляду за додержанням вимог стандартів, норм і правил за засобами вимірювання передбачено спрямувати в 2003 році 2 мли. гри.; на фінансування

робіт щодо створення Державної служби єдиного часу та еталонних частот для забезпечення України високоточною частотно-часовою інформацією в єдиних одиницях і шкалах та для придбання нормативної інформації для Національного фонду стандартів із мстою вдосконалення інформаційного забезпечення державних органів, підприємств, установ, організацій, громадських організацій і громадян -- 800 тис. грн.

Із метою проведення єдиної державної політики у сфері енергозбереження Держкоменергозбереження провадиться робота щодо доопрацювання чинної правової та нормативної бази у сфері енергозбереження. Це стосується насамперед визначення джерел фінансування енергозбережних заходів, маючи на увазі вимоги Комплексної державної програми енергозбереження щодо спрямування на ці заходи близько 97 відсотків позабюджетних коштів і лише 3 відсотка за рахунок бюджетних коштів. Виходячи з цього, у видатках державного бюджету на 2003 рік на фінансування міжгалузевих енергозбережних заходів передбачено 704 тис. грн.

Головними завданнями обласних, міських та інших гідрометеорологічних центрів є проведення метеорологічних, гідрологічних, геліогеофізичних, аерологічних спостережень, фонових радіаційних і базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, прогнозування погоди, гідрологічного режиму водних об'єктів, небезпечних і стихійних гідрометеорологічних явищ, врожайності сільськогосподарських культур, забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, Збройних сил України та населення інформацією загального користування про фактичні та очікувані зміни гідрометеорологічних умов і стану навколишнього природного середовища, попередженнями про небезпечні та стихійні явища. У 2003 році в державному бюджеті передбачається виділити на це 31,6 млн. грн.

бюджет держава фінансовий податковий

Використана література

1. Юрій С І. та ін. Бюджетна система: Навч. посіб. - К.: Таксон, 2002.

2. Опарін В.М. та ін. Бюджетна система: Навч.-метод. посіб. -К.: КНЕУ, 2002.

3. Булгакова С.О. та ін. Бюджетна система України: Навч. посіб. - К.: КГІТЕУ, 2003.

4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України: Навч. посіб. - К.: НІОС, 2000.

5. Булгакова С.О. та ін. Бюджетна система України: Опорний конспект лекцій. - К.: КНТЕУ, 2003.

6. Редіна НІ та ін. Бюджетна система: Навч. модуль. -Донецьк, 2003.

Размещено на Allbest.ru