Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України

Шлях, пройдений законодавцями США та Європи, свідчить, що ні спеціальний, ні адаптаційний підходи не стикаються з принциповими складностями в розвитку.

Висновки, до яких дійшли регулятори обох ринків, вказують на те, що доцільним є встановлення тільки найзагальніших правових меж, які дозволять розвиватися новітнім платіжним технологіям і, водночас, запровадять моніторинг за цим процесом. Системи розрахунків, які включають останні досягнення науково-технічного прогресу, стають дедалі складнішими, відтак деталізовані правила та інструкції виявляються обтяжливими і неефективними, якщо не сказати контрпродуктивними. Якщо ми прагнемо сприяти розвитку фінансових інновацій, які приносять вигоду і підприємцям, і користувачам, не слід встановлювати правила, які їх гальмують.

Основним принципом регуляторного підходу до питань, пов'язаних з електронними грошима, має стати поєднання законодавчого регулювання із саморегулюванням, що здійснюється представниками приватного капіталу, які вкладають кошти у забезпечення функціонування систем електронних грошей.

Важливим аспектом є узгодженість національного та міжнародного законодавства. У сфері платіжних систем і розрахунків питання стандартизації є вкрай важливими не тільки в технічний сфері, але й у галузі методології та регулювання. Серйозні відмінності у підходах до регулювання роблять привабливим використання електронних грошей у кримінальних цілях: шахрайські операції, відмивання грошей, уникнення сплати податків. Сучасний рівень розвитку технологічних і фінансових інновацій дозволяє емітентам і провайдерам електронних грошей досить легко переходити з однієї юрисдикції в іншу. У цих умовах регуляторамрізних країн важливо знайти компроміс шляхом узгодження та спільних дій у сфері створення подібних правил регулювання електронних грошей.

В Україні найближчою перспективою у сфері регулювання питань, пов'язаних з електронними грошима, вбачається впровадження загальних підходів Директиви 2000/46/ЕС.

Окремим питанням, яке потребує законодавчого вирішення, є використання електронних грошей для розрахунків з нерезидентами України та здійснення транскордонних переказів. Як би у майбутньому не розвивався український сегмент інтернет-ринку, він не зменшить привабливості та переваг всесвітнього інтернет-ринку. Українці, як і мешканці інших країн, купують і купуватимуть за допомогою Інтернету товари та послуги, які пропонуються особами іншої держави, користуються і користуватимуться об'єктами прав інтелектуальної власності іноземців. Разом з цим, українські суб'єкти господарювання, які пропонують свої товари або послуги в Інтернеті, є доступними для нерезидентам України -- користувачів Інтернету. Найбільш перспективним платіжним засобом, який використовується при таких операціях, є електронні гроші на програмній основі, середовищем обігу яких є мережа Інтернет.

Необхідно, щоб норми валютного законодавства України враховували інтереси користувачів систем електронних грошей, торговців, які приймають їх як засіб платежу за товари або послуги, та держави в цілому.

Разом з цим, для запобігання кримінальному використанню електронних грошей, номінованих у іноземній валюті, при розрахунках або транскордонних переказах, необхідна ефективна правоохоронна діяльність держав у рамках їхніх суверенних юрисдикцій на базі єдиних принципів регулювання, імплементованих в національні законодавства з метою дотримання норм відповідних міжнародних відносин.

Висновки

З усього викладеного вище можна зробити певні висновки практичного значення:

1. При розбудові системи електронних грошей у країні не варто ставити завдання повної заміни готівкових грошей електронними -- ні на сьогодення, ні на віддалену перспективу;

2. При форсованому розвитку ЕГ, особливо при відчутному їх виході у позабанківський обіг, не можна допустити, щоб емісія таких грошей вийшла з-під контролю центрального банку; вона повинна бути "вмонтована" в існуючу грошову систему і чинний механізм грошово-кредитного регулювання;

3. При формуванні систем електронних платежів як інституційної бази використання ЕГ, включаючи й інтернет-системи, однаково важливими є всі три їх складові: економічна, правова та організаційно-технологічна. Проте у теорії та практиці зауважуємо явне перебільшення технічних та технологічних аспектів проблеми ЕГ, тоді як економічні та правові її чинники недооцінюються. Це може спричинити негативні пертурбації у монетарній сфері, призвести до послаблення національних грошових систем, загальмувати розвиток електронних грошей. Щоб уникнути цих недоліків та усунути перешкоди на шляху майбутнього розвитку ЕГ. необхідно інтенсифікувати дослідницьку діяльність у цьому напрямі, вдосконалити економічну та правову складові цієї проблеми.

Список використаної літератури

1 Горшков Е.Л., Котина О.В. Обзор сложившейся практики регулирования электронных денег // http://bankir.ru/analytics/it/3/41121.

2 Гроші та кредит: Підручник / Кол авторів під ред. М.Савлука. -К. КНЕУ, 2002. - 544 с.

3 Махаєва О.О. Електронні гроші -стан європейського ринку та його регулювання // Вісник НБУ. - 2006. - №9. - С. 5-11.

4 Махаєва О.О. Ринок електронних грошей в Сполучених Штатах Америки та його регулювання у порівнянні з підходом, прийнятим в Європейському Союзі // Вісник НБУ. - 2007.-№ 1. - С. 15-18.

5 Міщенко В., Махаєва О. Електронні гроші: поняття, стан українського ринку та перспективи розвитку // банківська справа. - 2007. - №3. - С. 3-19.

6 Овсеенко С. Электронные деньги: перспективы использования // Банковский вестник. - 2005. - Июль. - С. 35-39.

7 Платонов Е.Ж., Кузнецов В.А. Современная интерпретация понятия "электронные деньги": модель денежных обязательств // Деньги и кредит. -2001. -№9. - С. 14-18.

8 Рогач I.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А.Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

9 Юров А.В. Наличные деньги в эпоху развития электронных технологий // Деньги и кредит. - 2001. -№ 10. - С.16-19.

Размещено на Allbest.ru