Фінансово-експлуатаційні потреби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансово-експлуатаційні потреби



ПЛАН

1. Завдання комплексного оперативного управління поточними активами та поточними пасивами підприємства. Фінансово-експлуатаційні потреби

2. Задача

Література



1. Завдання комплексного оперативного управління поточними активами та поточними пасивами підприємства. Поточні фінансові потреби.

Комплексне оперативне управління оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями підприємства -- це методи раціонального управління поточними активами підприємства в поєднанні з управлінням поточними пасивами.

Завдання комплексного управління поточними активами і поточними пасивами наступні:

1) перетворення поточних фінансових потреб (ПФП) підприємства у від'ємну величину;

2) прискорення обіговості оборотних засобів підприємства;

3) вибір найбільш доцільного для підприємства типу політики комплексного оперативного управління поточними активами і поточними пасивами.

Поточні статті балансу (поточні активи, поточні зобов'язання) - це ті статті, які мають термін платежу не більше одного року. Поточні активи можуть бути перетворені в грошові засоби або повністю використані менш ніж за один рік; поточні зобов'язання повинні бути погашені менш ніж за один рік.

Чисті оборотні кошти або чистий робочий капітал -- це ті засоби, які фірма використовує для поточної операційної діяльності: придбання товарно-матеріальних запасів, покриття рахунків до оплати (дебіторської заборгованості) і т.д. Чисті оборотні кошти в необхідний момент повинні бути перетворені в грошові кошти, що означає управління потоками грошових коштів шляхом проведення певної політики відносно працюючого капіталу. Зокрема, ця політика відноситься до встановлення термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості. Зазвичай фірма прагне до того, щоб ці терміни співпадали (наприклад, 30 днів), тоді вона не витрачатиме працюючий капітал на фінансування різниці по заборгованості.

Робочий капітал-- це різниця між поточними активами і поточними пасивами (або ще чистий оборотний капітал, або власні оборотні засоби). Тобто це та величина оборотних активів підприємства, що формується за рахунок власних засобів і довгострокових позик.

Решта оборотних активів, якщо вони не покриті грошовими засобами, необхідно фінансувати в борг -- кредиторською заборгованістю. У випадку, коли не вистачає кредиторської заборгованості -- необхідно залучати короткостроковий кредит.

Таким чином, ми підходимо до з'ясування поняття поточних фінансових потреб підприємства (ПФП).

Поточні фінансові потреби-- це:

1) різниця між поточними активами (за мінусом грошових засобів) і кредиторською заборгованістю;

2) різниця між засобами, іммобілізованими в запасах сировини, готової продукції, а також в дебіторській заборгованості, і сумою кредиторської заборгованості;

3) непокрита ні власними засобами, ні довгостроковими кредитами, ні кредиторською заборгованістю частина чистих оборотних активів;

4) нестача власних оборотних засобів;

5) "дірка" в бюджеті підприємства;

6) потреба у короткостроковому кредиті підприємства.

ПФП = З + ДЗ-КЗ,

де: ПФП -- поточні фінансові потреби підприємства;

З -- загальний обсяг запасів підприємства (виробничі запаси, запаси готової продукції, запаси товарів на складі, незавершене виробництво);

ДЗ -- дебіторська заборгованість;

КЗ - кредиторська заборгованість.

Розгляд економічного змісту ПФП підводиться до розрахунку середньої тривалості обороту оборотних засобів, тобто часу, необхідного для перетворення засобів, вкладених в запаси і дебіторську заборгованість, в гроші на рахунку. фінансовий експлуатаційний оборотний витрата

ПФП (поточні фінансові потреби) розраховуються у вартісному вираженні, в процентах до обороту і в часі відносно обороту:

Наприклад, якщо результат складає 50 %, то це означає, що нестача оборотних засобів підприємства еквівалентна половині його річного обороту, і 180 днів у році підприємство працює винятково на те, щоб покрити свої поточні фінансові потреби.

Необхідно, щоб комерційний кредит постачальників (кредиторська заборгованість) перекривав клієнтську заборгованість (дебіторську заборгованість). Тоді у підприємства в кожний даний момент виявляється грошових засобів навіть більше, ніж необхідно для забезпечення безперервності виробництва (величина ПФП буде від'ємною).

ПФП -- величина, яка не однакова для різних галузей і навіть для підприємств однієї і тієї ж галузі.

На величину ПФП впливають:

- тривалість збутового і експлуатаційного циклів (адже чим скоріше сировина перетвориться в готову продукцію, а готова продукція -- в гроші, тим менша іммобілізація грошових засобів у запасах сировини і готової продукції);

- темпи росту виробництва, адже поточні фінансові потреби випливають безпосередньо із величини обороту, і величина їх змінюється пропорційно динаміці обороту, більший обсяг випуску вимагає і більших засобів на сировину, матеріали, енергоносії. Крім того, в умовах інфляції підприємства створюють більші запаси сировини і матеріалів, щоб не переплачувати після стрибка цін;

- сезонність виробництва і реалізації продукції, а також система постачання. Неспівпадання строків надходжень і платежів може довести підприємство до відсутності засобів для здійснення розрахунків з метою виконання своїх зобов'язань, тобто технічної неплатоспроможності;

- стан кон'юнктури при високо конкурентному ринку є найнебезпечнішим фактором. Щоб випередити конкурентів, необхідно підтримувати запаси готової продукції на розумному рівні. Загальновідомо, що нарощування обороту призводить, зазвичай, до збільшення дебіторської заборгованості підприємства або конкуренція змушує продавця залучати покупців все більш вигідними умовами комерційного кредиту;

- величина і норма доданої вартості, адже чим менша норма доданої вартості, тим в більшій мірі комерційний кредит постачальників здатний компенсувати клієнтську заборгованість (дебіторську заборгованість). При високій нормі доданої вартості і невеликому рівні залежності підприємства від закупівлі сировини, фірмі доводиться просити своїх постачальників про більш тривалі відстрочки платежів, тобто більші ПФП. У таких підприємств ПФП ростуть швидше, ніж виручка від реалізації. Хоча штучно не доцільно знижувати норму доданої вартості, адже це може зменшити рівень рентабельності.

Задача

Приватна фірма вирішила займатися пошиттям верхнього одягу (куртки). Протягом року витрати фірми складуть: обладнання - 20000 грн.; норма амортизації - 22%; оренда приміщення - 5000 грн.; управлінські витрати - 7000 грн.; заробітна плата на 1 шт. при роботі в 1-шу зміну -18 грн.; 2-гу зміну - 21 грн.; З зміну - 27 грн.; вартість матеріалів на 1 одиницю продукції - 30 грн. Випуск продукції при однозмінному режимі-1200 шт., 2-х змінному - 2500 шт., 3-х змінному - 3500 шт.

Розрахувати:

а) сукупні постійні, змінні і валові витрати при кожному обсязі виробництва;

б) середні валові і граничні витрати.

Розрахуємо спочатку постійні затрати фірми, до яких включають амортизацію, оренду та управлінські затрати:

20000*22% + 5000 + 7000 = 16400 грн.

Тепер обчислимо змінні затрати, до яких включають заробітну плату:

- при однозмінному режимі:

1200*18 = 21600 грн.;

- при двозмінному режимі:

2500*27 = 67500 грн.;

- при трьохзмінному режимі:

3500*30 = 105000 грн.

Розрахунок сукупних постійних затрат при кожному обсязі виробництва оформимо в таблиці 1.

Таблиця 1

Обсяг виробництва, шт.	Сукупні постійні затрати, грн.	Постійні затрати на одиницю продукції, грн./шт.
1200	16400	16400/1200=13,67
2500	16400	16400/2500 = 6,56
3500	16400	16400/3500 = 4,69

Розрахунок сукупних змінних затрат при кожному обсязі виробництва оформимо в таблиці 2.

Таблиця 2

Обсяг виробництва, шт.	Змінні затрати на одиницю продукції, грн./шт.	Сукупні змінні затрати, грн.
1200	18	1200*18 = 21600
2500	27	2500*27 = 67500
3500	30	3500*30 = 105000

Розрахунок середніх валових і граничних затрат при кожному обсязі виробництва оформимо в таблиці 3.

Таблиця 3

Обсяг виробництва, шт.	Валові затрати, грн.	Затрати на одиницю продукції
		Середні затрати	Граничні затрати
1200	16400+21600=38000	38000/1200=31,67
2500	16400+67500=83900	83900/2500=33,56	83900-38000=45900
3500	16400+105000=121400	121400/3500=34,69	121400-83900=37500



ЛІТЕРАТУРА

1. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. Пер. з англ. -- К.: Молодь, 1997. -- 1000 с.

2. Герасимчук З.В., Вахович І.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Луцьк: Надстир'я, 2004. - 520с.

3. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 520 с.

4. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. -К: ЦУЛ, 2002. - 496 с.

5. Фінансовий менеджмент/ За ред. А.М. Поддерьогіна, Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та ін. - К.: КНЕУ, 2001.

Размещено на Allbest.ru