Бюджетний процес в Російській Федерації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Поняття бюджетного устрою і процесу в Російській Федерації та його складові

1.1 Учасники бюджетного процесу

1.2 Законодавчі (представницькі) органи

1.3 Виконавчі органи державної влади

1.4 Центральний банк Російської Федерації

1.5 Органи державного, муніципального фінансового контролю

1.6 Головний розпорядник бюджетних засобів

1.7 Головний адміністратор доходів бюджету

1.8 Головний адміністратор джерел фінансування дефіциту бюджету

1.9 Одержувач бюджетних засобів

2. Основні етапи бюджетного процесу

2.1 Складання проектів бюджетів

2.2 Розгляд і твердження бюджетів

2.3 Виконання бюджетів

2.4 Складання, зовнішня перевірка, розгляд і твердження бюджетної звітності

2.5 Контроль за виконанням бюджетів

3. Бюджетний процес в Російській Федерації на сучасному етапі

Висновок

Список використаної літератури

бюджетний процес росія



Вступ

Економічна криза, яким характеризується сьогоднішній стан російської економіки, деформує систему податків, бюджетів. У зв'язку з реальною ситуацією, що склалася в економіці на сьогоднішній день, всі міркування і пропозиції з "формулою" бюджетного пристрою, оптимальної податкової системи та підвищення її стимулюючої ролі можливі лише при знанні в повному обсязі бюджетного процесу.

Ця роботі буде спрямована на висвітлення проблем бюджетного процесу в Росії на сучасному етапі та запропоновані підходи щодо вирішення таких проблем.

Безумовно, пропозиції будуть носити умоглядний характер, оскільки навіть знання бюджетного процесу не дає тієї повної картини, що впливає на сучасний стан.



1. Поняття бюджетного устрою і процесу в Російській Федерації та його складові

Бюджетний процес - регламентована законодавством Російської Федерації діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування й інших учасників бюджетного процесу по складанню й розгляду проектів бюджетів, твердженню й виконанню бюджетів, контролю за їхнім виконанням, здійсненню бюджетного обліку, складанню, зовнішній перевірці, розгляду й твердженню бюджетної звітності.

1.1 Учасники бюджетного процесу

Учасниками бюджетного процесу є:

- Президент Російської Федерації;

- вища посадова особа суб'єкта Російської Федерації, глава муніципального утворення;

- законодавчі (представницькі) органи державної влади й представницькі органи місцевого самоврядування (далі - законодавчі (представницькі) органи);

- виконавчі органи державної влади (виконавчо-розпорядницькі органи муніципальних утворень);

- Центральний банк Російської Федерації;

- органи державного (муніципального) фінансового контролю;

- органи керування державними позабюджетними фондами;

- головні розпорядники бюджетних засобів;

- головні адміністратори доходів бюджету;

- головні адміністратори джерел фінансування дефіциту бюджету;

- одержувачі бюджетних засобів.



1.2 Законодавчі (представницькі) органи

Законодавчі (представницькі) органи розглядають і затверджують відповідні бюджети й звіти про їхнє виконання, здійснюють наступний контроль за виконанням відповідних бюджетів, формують і визначають правовий статус органів, що здійснюють контроль за виконанням відповідних бюджетів, здійснюють інші повноваження відповідно до справжнього Кодексу й інших правових актів бюджетного законодавства Російської Федерації.

1.3 Виконавчі органи державної влади

Виконавчі органи державної влади (виконавчо-розпорядницькі органи муніципальних утворень) забезпечують складання проекту бюджету (проекту бюджету й середньострокового фінансового плану), вносять його з необхідними документами й матеріалами на твердження законодавчих (представницьких) органів, розробляють і затверджують методики розподілу й (або) порядки надання міжбюджетних трансфертів, забезпечують виконання бюджету й складання бюджетної звітності, представляють звіт про виконання бюджету на твердження законодавчих (представницьких) органів, забезпечують керування державним (муніципальним) боргом, здійснюють інші повноваження, певні справжнім Кодексом і (або) прийнятими відповідно до його нормативними правовими актами (муніципальними правовими актами), що регулюють бюджетні правовідносини.

Фінансові органи становлять проект відповідного бюджету (проект бюджету й середньострокового фінансового плану), представляють його з необхідними документами й матеріалами для внесення в законодавчий (представницький) орган, організують виконання бюджету, установлюють порядок складання бюджетної звітності, здійснюють інші бюджетні повноваження, установлені справжнім Кодексом і (або) прийнятими відповідно до його нормативними правовими актами (муніципальними правовими актами), що регулюють бюджетні правовідносини.

Фінансові органи або інші вповноважені органи щомісяця становлять і представляють звіт про касове виконання бюджету в порядку, установленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

Органи виконавчої влади (органи місцевої адміністрації), що є головними розпорядниками і (або) одержувачами бюджетних засобів, головними адміністраторами доходів бюджету, головними адміністраторами джерел фінансування дефіциту бюджету, здійснюють відповідні бюджетні повноваження, установлені справжнім Кодексом і прийнятими відповідно до його правовими актами.

1.4 Центральний банк Російської Федерації

Центральний банк Російської Федерації разом з Урядом Російської Федерації розробляє й подає на розгляд Державної Думи основні напрямки грошово-кредитної політики. Центральний банк Російської Федерації обслуговує рахунку бюджетів.

Центральний банк Російської Федерації здійснює функції генерального агента по державних цінних паперах Російської Федерації.

Кредитні організації можуть залучатися на підставі агентської угоди для здійснення операцій по наданню й поверненню бюджетних кредитів

Суб'єкти Російської Федерації, муніципальні утворення вправі відкривати рахунку в кредитних організаціях, що обслуговує розрахунки по угодах, чиненим з державними цінними паперами суб'єктів Російської Федерації й муніципальних цінних паперів, що здійснюють розрахунки (у випадку відсутності установ Центрального банку Російської Федерації на відповідній території або неможливості виконання ними цих функцій).



1.5 Органи державного, муніципального фінансового контролю

Органи державного, муніципального фінансового контролю, створені законодавчими (представницькими) органами, здійснюють контроль за виконанням відповідних бюджетів і готовлять висновки на річний звіт про виконання відповідних бюджетів, проводять експертизи проектів зазначених бюджетів, довгострокових цільових програм і правових актів бюджетного законодавства Російської Федерації

Органи державного, муніципального фінансового контролю, створені федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, місцевою адміністрацією, здійснюють попередній, поточний і наступний контроль за виконанням відповідних бюджетів бюджетної системи

Рахункова палата Російської Федерації, Федеральна служба фінансово-бюджетного нагляду вправі проводити перевірки бюджетів суб'єктів Російської Федерації й місцевих бюджетів - одержувачів міжбюджетних трансфертів з федерального бюджету.

Контрольний орган, створений законодавчим (представницьким) органом суб'єкта Російської Федерації, фінансовий орган суб'єкта Російської Федерації й (або) інший орган, уповноважений органом виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, вправі проводити перевірки місцевих бюджетів - одержувачів міжбюджетних трансфертів з бюджету суб'єкта Російської Федерації.

1.6 Головний розпорядник бюджетних засобів

Головний розпорядник бюджетних засобів має наступні бюджетні повноваження:

1) забезпечує результативність, адресність і цільовий характер використання бюджетних засобів відповідно до затвердженого йому бюджетними асигнуваннями й лімітами бюджетних зобов'язань;

2) формує перелік підвідомчих йому розпорядників і одержувачів бюджетних засобів;

3) веде реєстр видаткових зобов'язань, що підлягають виконанню в межах затверджених йому лімітів бюджетних зобов'язань і бюджетних асигнувань;

4) здійснює планування відповідних витрат бюджету, становить обґрунтування бюджетних асигнувань;

5) становить, затверджує й веде бюджетний розпис, розподіляє бюджетні асигнування, ліміти бюджетних зобов'язань по підвідомчих розпорядниках і одержувачам бюджетних засобів і виконує відповідну частину бюджету;

6) вносить пропозиції по формуванню й зміні лімітів бюджетних зобов'язань;

7) вносить пропозиції по формуванню й зміні зведеного бюджетного розпису;

8) визначає порядок твердження бюджетних кошторисів підвідомчих бюджетних установ;

9) формує державні (муніципальні) завдання;

10) забезпечує контроль за дотриманням одержувачами субвенцій, міжбюджетних субсидій і інших субсидій, певних справжнім Кодексом, умов, установлених при їхньому наданні;

11) організує й здійснює відомчий фінансовий контроль у сфері своєї діяльності;

12) формує бюджетну звітність головного розпорядника бюджетних засобів;

13) здійснює інші бюджетні повноваження, установлені справжнім Кодексом і прийнятими відповідно до його нормативними правовими актами (муніципальними правовими актами), що регулюють бюджетні правовідносини.

Головний розпорядник засобів федерального бюджету, бюджету суб'єкта Російської Федерації, бюджету муніципального утворення виступає в суді відповідно від імені Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, муніципального утворення як представник відповідача по позовах до Російської Федерації, суб'єктові Російської Федерації, муніципальному утворенню:

1) про відшкодування шкоди, заподіяного фізичній особі або юридичній особі в результаті незаконних дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування або посадових осіб цих органів, по відомчій приналежності, у тому числі в результаті видання актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, не відповідному закону або іншому правовому акту;

2) пропонованим у порядку субсидіарної відповідальності по грошових зобов'язаннях підвідомчих бюджетних установ.

1.7 Головний адміністратор доходів бюджету

Головний адміністратор доходів бюджету має наступні бюджетні повноваження:

- формує перелік підвідомчих йому адміністраторів доходів бюджету;

- подає відомості, необхідні для складання середньострокового фінансового плану й (або) проекту бюджету;

- подає відомості для складання й ведення касового плану;

- формує й представляє бюджетну звітність головного адміністратора доходів бюджету;

- здійснює інші бюджетні повноваження, установлені справжнім Кодексом і прийнятими відповідно до його нормативними правовими актами (муніципальними правовими актами), що регулюють бюджетні правовідносини.

1.8 Головний адміністратор джерел фінансування дефіциту бюджету

Головний адміністратор джерел фінансування дефіциту бюджету має наступні бюджетні повноваження:

- формує переліки підвідомчих йому адміністраторів джерел фінансування дефіциту бюджету;

- здійснює планування (прогнозування) надходжень і виплат по джерелах фінансування дефіциту бюджету;

- забезпечує адресність і цільовий характер використання виділених у його розпорядження асигнувань, призначених для погашення джерел фінансування дефіциту бюджету;

- розподіляє бюджетні асигнування по підвідомчих адміністраторах джерел фінансування дефіциту бюджету й виконує відповідну частину бюджету;

- організує й здійснює відомчий фінансовий контроль у сфері своєї діяльності;

- формує бюджетну звітність головного адміністратора джерел фінансування дефіциту бюджету.

1.9 Одержувач бюджетних засобів

Одержувач бюджетних засобів має наступні бюджетні повноваження:

- становить і виконує бюджетний кошторис;

- приймає й (або) виконує в межах доведених лімітів бюджетних зобов'язань і (або) бюджетних асигнувань бюджетні зобов'язання;

- забезпечує результативність, цільовий характер використання передбачених йому бюджетних асигнувань;

- вносить відповідному головному розпорядникові бюджетних засобів пропозиції по зміні бюджетного розпису;

- веде бюджетний облік або передає на підставі угоди це повноваження іншому державному (муніципальному) установі (централізованої бухгалтерії);

- формує й представляє бюджетну звітність одержувача бюджетних засобів відповідному головному розпорядникові бюджетних засобів;

- виконує інші повноваження, установлені справжнім Кодексом і прийнятими відповідно до його нормативними правовими актами (муніципальними правовими актами), що регулюють бюджетні правовідносини.



2. Основні етапи бюджетного процесу

Основними етапами бюджетного процесу є:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд і твердження бюджетів;

3) виконання бюджетів;

4) складання, зовнішня перевірка, розгляд і твердження бюджетної звітності;

5) контроль за виконанням бюджетів.

2.1 Складання проектів бюджетів

Проект федерального бюджету й проекти бюджетів державних позабюджетних фондів Російської Федерації складаються й затверджуються строком на три роки - черговий фінансовий рік і плановий період.

Проект бюджету суб'єкта Російської Федерації й проекти територіальних державних позабюджетних фондів (проекти місцевих бюджетів) складаються й затверджуються строком на один рік (на черговий фінансовий рік) або строком на три роки (черговий фінансовий рік і плановий період) відповідно до закону суб'єкта Російської Федерації про бюджет.

Бюджетне послання Президента Російської Федерації направляється Федеральним Зборам Російської Федерації не пізніше березня року, що передує черговому фінансовому року. У Бюджетному посланні Президента Російської Федерації визначається бюджетна політика Російської Федерації на черговий фінансовий рік і плановий період.

Складання проектів бюджетів - виняткова прерогатива Уряду Російської Федерації, вищих виконавчих органів державної влади суб'єктів Російської Федерації й місцевих адміністрацій муніципальних утворень.

Безпосереднє складання проектів бюджетів здійснюють Міністерство фінансів Російської Федерації, фінансові органи суб'єктів Російської Федерації й муніципальних утворень.

Складання проекту бюджету ґрунтується на:

- бюджетному посланні Президента Російської Федерації;

- прогнозі соціально-економічного розвитку відповідної території;

- основних напрямках бюджетної й податкової політики.

2.2 Розгляд і твердження бюджетів

У законі (рішенні) про бюджет повинні втримуватися основні характеристики бюджету, до яких ставляться загальний обсяг доходів бюджету, загальний обсяг витрат, дефіцит (профіцит) бюджету.

Уряд Російської Федерації, вищі виконавчі органи державної влади суб'єктів Російської Федерації, місцеві адміністрації муніципальних утворень вносять на розгляд законодавчого (представницького) органа відповідно проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період і проекти федеральних законів про бюджети державних позабюджетних фондів Російської Федерації на черговий фінансовий рік і плановий період у строки, установлені справжнім Кодексом, проект закону суб'єкта Російської Федерації про бюджет суб'єкта Російської Федерації на черговий фінансовий рік (черговий фінансовий рік і плановий період) і проект закону суб'єкта Російської Федерації про бюджет територіального державного позабюджетного фонду в строки, установлені законом суб'єкта Російської Федерації, але не пізніше 15 жовтня поточного року, проект рішення про місцевий бюджет у строки, установлені муніципальним правовим актом представницького органа муніципального утворення, але не пізніше 15 листопада поточного року.

Уряд Російської Федерації вносить на розгляд і твердження в Державну Думу проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період не пізніше 26 серпня поточного року.

Державна Дума розглядає проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період у трьох читаннях.

Державна Дума розглядає проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період у першому читанні протягом 30 днів від дня його внесення в Державну Думу Урядом Російської Федерації.

При твердженні в першому читанні основних характеристик федерального бюджету Державна Дума не має права збільшувати доходи й дефіцит федерального бюджету, якщо на ці зміни відсутнє позитивний висновок Уряду Російської Федерації.

Державна Дума розглядає проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період у другому читанні протягом 35 днів від дня його прийняття в першому читанні.

Протягом 10 днів Комітет з бюджету готовить зведені таблиці виправлень по розділах, підрозділах, цільових статтях, видам витрат класифікації витрат федерального бюджету, розглянутим у другому читанні, і направляє зазначені таблиці у відповідні профільні комітети й в Уряд Російської Федерації.

Державна Дума розглядає в третім читанні проект федерального закону про федеральний бюджет на черговий фінансовий рік і плановий період протягом 15 днів від дня прийняття зазначеного законопроекту в другому читанні.



2.3 Виконання бюджетів

Виконання федерального бюджету й бюджетів державних позабюджетних фондів Російської Федерації, бюджету суб'єкта Російської Федерації й бюджету територіального державного позабюджетного фонду, місцевого бюджету забезпечується відповідно Урядом Російської Федерації, вищим виконавчим органом державної влади суб'єкта Російської Федерації, місцевою адміністрацією муніципального утворення.

Виконання бюджетів по доходах передбачає:

- зарахування на єдиний рахунок бюджету доходів від розподілу податків, зборів і інших надходжень у бюджетну систему Російської Федерації, що розподіляються по нормативах, що діє в поточному фінансовому році, установленим справжнім Кодексом, законом (рішенням) про бюджет і іншими законами суб'єктів Російської Федерації й муніципальних правових актів, прийнятими відповідно до положень справжнього Кодексу, з рахунків органів Федерального казначейства й інших надходжень у бюджет;

- повернення зайво сплачених або зайво стягнених сум, а також сум відсотків за несвоєчасне здійснення такого повернення й відсотків, нарахованих на зайво стягнені суми;

- залік зайво сплачених або зайво стягнених сум відповідно до законодавства Російської Федерації про податки й збори;

- уточнення адміністратором доходів бюджету платежів у бюджети бюджетної системи Російської Федерації;

- перерахування Федеральним казначейством засобів, необхідних для здійснення повернення (заліку) зайво сплачених або зайво стягнених сум податків, зборів і інших платежів, а також сум відсотків за несвоєчасне здійснення такого повернення й відсотків, нарахованих на зайво стягнені суми, з єдиних рахунків відповідних бюджетів на відповідні рахунки Федерального казначейства, призначені для обліку надходжень і їхнього розподілу між бюджетами бюджетної системи Російської Федерації, у порядку, установленому Міністерством фінансів Російської Федерації.

Виконання бюджету по витратах передбачає:

- прийняття бюджетних зобов'язань;

- підтвердження грошових зобов'язань;

- санкціонування оплати грошових зобов'язань;

- підтвердження виконання грошових зобов'язань.

2.4 Складання, зовнішня перевірка, розгляд і твердження бюджетної звітності

Бюджетний облік являє собою впорядковану систему збору, реєстрації й узагальнення інформації в грошовому вираженні про стан фінансових і не фінансових активів і зобов'язань Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації й муніципальних утворень, а також про операції, що змінюють зазначені активи й зобов'язання.

Бюджетна звітність включає:

1) звіт про виконання бюджету;

2) баланс виконання бюджету;

3) звіт про фінансові результати діяльності;

4) звіт про рух грошових коштів;

5) пояснювальну записку.

Звіт про виконання бюджету містить дані про виконання бюджету по доходах, витратам і джерелам фінансування дефіциту бюджету відповідно до бюджетної класифікації Російської Федерації.

Баланс виконання бюджету містить дані про не фінансові й фінансові активи, зобов'язання Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації й муніципальних утворень на перший і останній день звітного періоду по рахунках плану рахунків бюджетного обліку.

Звіт про фінансові результати діяльності містить дані про фінансовий результат діяльності у звітному періоді й складається по кодах класифікації операцій сектора державного керування.

Звіт про рух грошових коштів відбиває операції по рахунках бюджетів по кодах класифікації операцій сектора державного керування.

Пояснювальна записка містить аналіз виконання бюджету й бюджетної звітності, а також відомості про виконання державного (муніципального) завдання й (або) інших результатах використання бюджетних асигнувань головними розпорядниками (одержувачами) бюджетних засобів у звітному фінансовому році.

Головні розпорядники бюджетних засобів, головні адміністратори доходів бюджету, головні адміністратори джерел фінансування дефіциту бюджету (далі - головні адміністратори бюджетних засобів) становлять зведену бюджетну звітність на підставі представленої їм бюджетної звітності підвідомчими одержувачами (розпорядниками) бюджетних засобів, адміністраторами доходів бюджету, адміністраторами джерел фінансування дефіциту бюджету.

Бюджетна звітність Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень складається відповідно Федеральним казначейством, фінансовими органами суб'єктів Російської Федерації, фінансовими органами муніципальних утворень на підставі зведеної бюджетної звітності відповідних головних адміністраторів бюджетних засобів.

Річний звіт про виконання бюджету до його розгляду в законодавчому (представницькому) органі підлягає зовнішній перевірці, що включає зовнішню перевірку бюджетної звітності головних адміністраторів бюджетних засобів і підготовку висновку на річний звіт про виконання бюджету. Зовнішня перевірка річного звіту про виконання федерального бюджету здійснюється Рахунковою палатою Російської Федерації

За результатами розгляду річного звіту про виконання бюджету законодавчий (представницький) орган приймає рішення про твердження або відхилення закону (рішення) про виконання бюджету.

2.5 Контроль за виконанням бюджетів

Законодавчі (представницькі) органи здійснюють наступні форми фінансового контролю:

- попередній контроль - у ході обговорення й твердження проектів законів (рішень) про бюджет і інших проектів законів (рішень) по бюджетно-фінансових питаннях;

- поточний контроль - у ході розгляду окремих питань виконання бюджетів на засіданнях комітетів, комісій, робочих груп законодавчих (представницьких) органів у ході парламентських слухань і у зв'язку з депутатськими запитами;

- наступний контроль - у ході розгляду й твердження звітів про виконання бюджетів.

Контроль законодавчих (представницьких) органів передбачає право відповідних законодавчих (представницьких) органів на:

- одержання від органів виконавчої влади, місцевих адміністрацій муніципальних утворень необхідних супровідних матеріалів при твердженні бюджету;

- одержання від фінансових органів оперативної інформації про виконання відповідних бюджетів;

- затвердження (скасування) звіту про виконання відповідного бюджету;

- створення власних контрольних органів (Рахункова палата Російської Федерації, контрольні палати, інші органи законодавчих (представницьких) органів);

- винесення оцінки діяльності органів, що виконують бюджети.

3. Бюджетний процес в Російській Федерації на сучасному етапі

Невід'ємною частиною бюджетного процесу в Російській Федерації є бюджетне регулювання, яке полягає в тому, що з доходів вищестоящих бюджетів передаються бюджетам нижчестоящим грошові кошти з метою збалансування доходів і витрат бюджетів кожного рівня.

Також слід зазначити, що бюджетно-фінансова політика Росії включає податкову політику. Вона погоджується з бюджетно-фінансової податковою політикою республік, національно-державних і адміністративно-територіальних утворень, а також з грошово-кредитної, цінової та валютної політикою Російської Федерації.

Починаючи з 1990 року стан федерального бюджету початок критично погіршуватися. Дефіцит російського федерального бюджету і зараз має постійну тенденцію до зростання (з 4% від ВНП в 1990 році він збільшився до 12 -14% у наступні годи). Незбалансованість державних витрат і доходів пов'язана, в основному, зі зниженням обсягів виробництва (наприклад, тільки в першому кварталі 1993 року порівняно з тим же період 1992 р. творів національний дохід скоротився на 19%) і його ефективності, збільшенням витрат на соціальні програми і з розширенням різних соціальних пільг, а також з недосконалістю податкової системи, що дозволяє платникам податків вишукувати лазівки для ухилення від сплати податків.

При порівнянні характеру проведеної в останні роки бюджетної та грошово-кредитної політики в трьох групах країн: розвинених, що розвиваються, країнах з перехідною економікою, а також у Росії (таблиця 1) неважко побачити, що значення бюджетного дефіциту, темпів приросту грошової маси та інфляції в Росії були істотно вищі, ніж у будь-який інший групі країн. Таким чином, найважливішою особливістю російської економічної політики 2002-2006 років була її надмірна м'якість, навіть порівняно з середніми показниками групи країн з перехідною економікою.

Мабуть, не дивно і те, що в країнах, які проводили більш обмежувальну політику темпи приросту ВВП виявляються, як правило, вище, а в країнах, що дотримуються експансіоністської політики - нижче. При значному бюджетному дефіциті, високих темпах приросту грошової маси та інфляції темпи приросту ВВП стають негативними. Тому, якщо спробувати сформулювати закономірність, що зв'язує характер проведеної економічної політики з темпами економічного зростання, то вона, скоріше, буде мати наступний вигляд: проведення більш жорсткої бюджетної і грошово-кредитної політики, як правило, сприяє підвищенню темпів економічного зростання, у той час як здійснення більш м'якої бюджетної та грошово-кредитної політики веде до їх зниження.

Таблиця 11 Показники жорсткості (м'якості) бюджетної та грошової політики в 2002 - 2006 роках.

Показники	Країни, що розвиваються	Розвинені країни	Країни з перехідною економікою	Росія
	2002-2006 рр.. *	2006р.	2002-2006 рр.. *	2006р.	2002-2006 рр.. *	2006р.	2002-2006 рр.. *	2006р.
Дефіцит бюджету у% до ВВП	- 2,5	- 2,1	- 2,9	- 3,0	- 7,0	- 2,9	- 12,0	- 13,1
Темпи приросту	47,6	17,9	3,5	4,4	193,7	28,2	283,7	53,6
Випередження темпів приросту реального ВВП,%	41,4	11,6	1,6	2,4	197,8	23,9	292,9	59,6
Темпи інфляції,%	31,7	12,6	2,4	2,3	223,4	14,9	685,3	31,6
Довідкове: темпи приросту реального ВВП,%	6,2	6,3	1,9	2,0	- 4,1	4,3	- 9,2	- 6,0

* В середньому за період

Джерело: розрахунки МЕА за даними МВФ, Держкомстату РФ і ЦБР На сьогоднішній день федеральний бюджет РФ опинився в критичному стані, насамперед з виконання його дохідної частини. Обсяг податкових надходжень до листопада 2006 року склав 57,7% бюджетних проектіровок2. Закон Російської Федерації "Про федеральний бюджет на 2007 рік" складений з розрахунку на наступні макроекономічні параметри: обсяг ВВП передбачається бути в сумі 2727,0 трлн. руб. (Зростання ВВП на рівні 101% його величини в 2006 році), при цьому очікується рекордно низька за останні роки інфляція - 0,8% в місяць і зростання валютного курсу рубля на рівні 4 - 5%, що в реальному вираженні має скласти 5560 руб . за долар США в середньому за рік.

Інакше кажучи, Уряд знову орієнтується на оптимістичний прогноз розвитку економіки країни в 2007 році. Певною мірою він відповідає деяким тенденціям останніх місяців 2006 року. Зокрема, це стосується скорочення темпів інфляції, яке у травні минулого року склало 1,6%, в липні - 0,7%. Фактична темп інфляції в липні дорівнює 1,2% 2. Крім того, спостерігається певна стабілізація обмінного курсу рубля. Однак необхідно мати на увазі, що ці процеси протікають на тлі скорочення обсягів валового внутрішнього продукту і промислового виробництва, уповільнення швидкості обігу грошей, погіршення фінансового стану підприємств. Не знизилися також процентні ставки до рівня, що забезпечує доступність кредитів для інвестування реального сектора як необхідної умови для виходу з депресії і початку пожвавлення економіки.

В результаті за перше півріччя минулого року обсяг ВВП зменшився (у порівнянних цінах) в порівнянні з відповідним періодом 2005 року на 5% (у той час як прогнозом намічався його зростання), а обсяг промислового виробництва на 4% 3. При цьому в травні - червні 2006 року статистика зафіксувала зростання темпів промислового спаду по відношенню до попереднього року.

Сучасна ситуація в сфері державних фінансів сьогодні в Україні характеризується насамперед тенденціями наростання бюджетної кризи. Основні передумови бюджетної кризи в Росії були закладені у вихідній моделі економічних реформ ще в 1991 році і поступово все чіткіше проявлялися через бюджетну систему у міру наростання загальної економічної кризи.

Зниження щомісячних темпів інфляції на тлі скорочення обсягів ВВП і промислового виробництва, погіршення фінансового стану підприємств тільки погіршило ситуацію, оскільки структура податкової системи Росії, де основну роль грає ПДВ, орієнтована в основному на поповнення бюджету за рахунок інфляційних доходів. Саме з цього бюджетний криза не збігся за часом з початком кризи неплатежів, а проявився лише в умовах скорочення темпів зростання інфляції. Крім того, оподатковуваний база скоротилася не тільки за рахунок різкого стиснення маси прибутку, але і за рахунок зменшення інфляційного зростання цін.

Критичний стан дохідної бази бюджету погіршилося й тим, що структура витрат, зафіксована в Законі про бюджет на 2006 рік, була різко перекошена в першому півріччі, оскільки в результаті низки рішень Уряду в період передвиборної компанії, що носять явно політичний і кон'юнктурний характер, була порушена збалансованість економічної політики.

Таким чином, одним з найбільш істотних недоліків сучасної бюджетної політики в Росії є неопрацьованість принципів фінансової стратегії, що дозволяють логічно обґрунтувати компроміс економічних інтересів держави, населення та підприємців.



Висновок

Підводячи підсумок сказаному, можна впевнено зробити висновок про кризу бюджетної політики, що проводиться в Росії на рівні як федеральної влади, так і суб'єктів Федерації. Причому основною проблемою російської бюджетної політики є дефіцит державного бюджету.

Основні проблеми такі:

починаючи з 1990 року стан федерального бюджету початок критично погіршуватися, дефіцит російського федерального бюджету до цих пір має постійну тенденцію до зростання;

економічна криза, яким характеризується сьогоднішній стан російської економіки, деформує систему податків, а значить і систему бюджетів, тому сьогоднішні тенденції в сфері державних фінансів характеризуються наростанням бюджетної кризи;

незбалансованість державних доходів і витрат пов'язана, в основному, зі зниженням обсягів виробництва та його ефективності, збільшенням витрат на соціальні програми і з розширенням різних соціальних пільг, а також з недосконалістю податкової системи, що дозволяє платникам податків вишукувати лазівки для ухилення від сплати податків.

Таким чином, одним з найбільш істотних недоліків сучасної бюджетної політики і, як наслідок, бюджетного дефіциту в Російській Федерації є неопрацьованість принципів фінансової стратегії, що дозволяють логічно обгрунтувати компроміс економічних інтересів держави, підприємців і населення.



Література

1. Бюджетний кодекс Російської Федерації (від 01.01.2008)

2. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Економікс: Принципи, проблеми і політика. У 2 т.: Пер. з англ. 11-го изд. Т. I. - М.: Республіка, 1992.399 с.:

3.Большаков С. Фінансова політика в умовах кризи / / Фінанси. - 2003.

4. Ілларіонов А. Теорія "грошового дефіциту" як відображення платіжного кризиса в російській економіці / / Питання економіки. 2006.

5. Подпорін І. Про проект федерального бюджету на 2007 рік / / Економіст. - 2007.

6. Подпорін І. Сучасні проблеми бюджетного регулювання / / Економіст. - 2006.

7. Росія і зарубіжні країни: порівняння за основними показниками / / Питання економіки. 2006.

Размещено на Allbest.ru