Управління фінансами підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра менеджменту

Контрольна робота

з дисципліни “Фінанси підприємства”

Варіант 7

Київ 2010

1. Фінансові аспекти формування та відтворення необоротних активів

Необоротні активи підприємства - це сукупність матеріально-фінансових ресурсів, що використовуються в його господарській діяльності у своїй натуральній формі тривалий час (більше року) і мають значну вартість окремого об'єкта, а також довгострокове відчуження майна в підприємницьку діяльність інших суб'єктів господарювання.

В складі необоротних активів відокремлюють:

нематеріальні активи

незавершене будівництво

основні засоби

довгострокові фінансові інвестиції

В оцінках балансової вартості активів можуть використовуватись:

- принцип історичної вартості - виходячи з фактично здійснених витрат на їх придбання чи створення;

- принцип справедливої вартості - виходячи з середньоринкових цін. Застосовується лише в окремих випадках (при отриманні активів на безоплатній основі, при оцінках не грошових активів як внеску до статутного капіталу, при операціях між пов'язаними особами, при бартерних операціях).

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою власного використання чи передання в оренду іншим особам, термін корисного використання яких більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він більше року).

На підприємстві ведеться пооб'єктний аналітичний облік основних засобів з групуванням наступним чином:

Таблиця

Основні засоби	Інші необоротні матеріальні активи
- Земельні ділянки - Капітальні витрати на поліпшення земель - Будинки, споруди, передавальні пристрої - Машини та обладнання - Транспортні засоби - Інструменти, прилади та інвентар - Інші основні засоби	- Бібліотечні фонди - Малоцінні необоротні матеріальні активи - Тимчасові (не титульні) споруди - Природні ресурси - Інвентарна тара - Предмети прокату - Інші необоротні матеріальні активи

Майно, що знаходиться у необоротних активах, може бути на підприємстві у формі: основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних вкладень (капітальних інвестицій), довгострокових фінансових інвестицій, довгострокових активів у розрахунках, відстрочених податкових активів, негативного гудвілу та інших необоротних матеріальних активів.

Характер і періодичність оновлення необоротних активів зв'язані з процесом руху їхньої вартості. Усупереч своїй назві необоротні активи підприємства здійснюють постійний кругообіг, хоча тривалість цього обороту в часі досить велика.

В процесі кругообігу необоротні активи проходять три основні стадії.

На першій стадії сформовані підприємством необоротні активи в процесі свого використання і зносу переносять частину своєї вартості на готову продукцію. Цей процес здійснюється протягом багатьох виробничо-комерційних циклів і продовжується до повного зносу окремих видів необоротних активів.

На другій стадії в процесі реалізації продукції знос необоротних активів накопичується на підприємстві у формі амортизаційних засобів (амортизаційного фонду).

На третій стадії амортизаційні засоби як частина власних фінансових ресурсів підприємства направляються на відновлення діючих або придбання нових видів необоротних активів.

Період часу, протягом якого відбувається повний цикл кругообігу вартості конкретних видів необоротних активів, характеризує термін їхньої служби.

Оновлення необоротних активів підприємства здійснюється на простій і розширеній основі, представляючи собою процес простого і розширеного їхнього відтворення.

Просте відтворення необоротних активів може здійснюватися в межах амортизаційного фонду в наступних формах:

а) поточного ремонту (він являє собою процес часткового відновлення основних засобів, тобто відшкодування їхнього зносу). Витрати на поточний ремонт фінансуються за рахунок витрат підприємства;

б) капітального ремонту (він являє собою процес значного відновлення основних засобів і часткової заміни їхніх окремих елементів). Витрати на капітальний ремонт фінансуються звичайно за рахунок частини накопичених амортизаційних відрахувань (у сучасних умовах витрати на капітальний ' ремонт дозволено відносити на витрати підприємства). На суму зробленого капітального ремонту зменшується знос основних засобів і тим самим збільшується їхня залишкова вартість;

в) придбання нових видів необоротних активів з метою заміни цілком зношених їхніх видів у межах сум накопиченої амортизації (для нематеріальних активів це основна форма простого їхнього відтворення).

Розширене відтворення необоротних активів являє собою процес формування нових їхніх видів, здійснюваний не тільки за рахунок сум накопиченої амортизації, але і за рахунок інших фінансових джерел (прибутку, довгострокових позик і т.п.). Формування нових видів необоротних активів у процесі простого або розширеного їхнього відтворення зв'язано з інвестиційною діяльністю підприємства і являє собою особливу сферу фінансового менеджменту.

Результати оновлення необоротних активів підприємства виражаються рядом показників, до числа основних з яких відносяться:

а) коефіцієнт надходження необоротних активів. Він характеризує частку нових видів необоротних активів у загальному їхньому складі і розраховується за формулою:

КНна = НАп/НАк,

де КНна - коефіцієнт надходження необоротних активів;

НАп - вартість знов сформованих (намічуваних до формування) необоротних активів протягом визначеного (звітного або планового) періоду;

НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.

б) коефіцієнт вибуття необоротних активів. Він характеризує частку вибулих видів необоротних активів (у зв'язку з фізичним і моральним зносом, а також з інших причин) у загальному їхньому складі і визначається за формулою:

КВна = НАв/НАк,

де КВва - коефіцієнт вибуття необоротних активів;

НАв - вартість вибулих (намічуваних до вибуття) видів необоротних активів протягом розглянутого періоду;

НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.

в) коефіцієнт оновлення необоротних активів. Він характеризує приріст необоротних активів стосовно загальної їхньої суми і розраховується за формулою:

КВна = НАп - НАв/НАк,

де КВна - коефіцієнт відновлення необоротних активів;

НАп - вартість знов сформованих необоротних активів;

НАв - вартість вибулих необоротних активів;

НАк - загальна вартість усіх необоротних активів на кінець розглянутого періоду.

г) швидкість оновлення необоротних активів. Характеризує середній період часу повного відновлення усіх необоротних активів. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ШВна = 1/КВна,

де ШВна - швидкість оновлення необоротних активів, роках;

КВна - коефіцієнт відновлення необоротних активів протягом року.

Зазначені показники можуть бути використані в процесі управління оновленням як усіх необоротних активів підприємства, так і окремих їхніх видів (основних засобів, нематеріальних активів).

Основним показником, що характеризує ефективність використання необоротних активів, є їхня рентабельність (відношення суми прибутку до середньої вартості необоротних активів, у відсотках). Ефективність використана основних засобів крім показника рентабельності характеризується також показником фондовіддачі (відношення обсягу зробленої або реалізованої продукції до середньої вартості основні засобів).

Використовуючи в процесі управління ефективністю необоротних активів показники рентабельності і фондовіддачі, варто враховувати два важливих моменти, що забезпечують об'єктивність оцінки. Перший з них полягає в тому, що при оцінці завжди повинна використовуватися відновна вартість необоротних активів на момент проведення оцінки (у цьому випадку буде врахований фактор інфляції, що у прибутку й обсязі продукції відбивається автоматично). Другий з них полягає в тому, що при оцінці варто використовувати залишкову вартість необоротних активів, тому що в процесі зносу вони втрачають, як правило, частину своєї продуктивності.

Ріст ефективності використання необоротних активів дозволяє скоротити потребу в них, тому що між цими двома показниками існує зворотна залежність.

Отже, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання необоротних активів можна розглядати одночасно як заходи щодо зниження потреби в позиковому капіталі і підвищенню темпів економічного розвитку підприємства за рахунок більш раціонального використання власних фінансових ресурсів.

2. Оподаткування підприємств та основні види податків і зборів

Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях:

- фіскальна функція - полягає у мобілізації коштів у розпорядження держави для забезпечення виконання її функцій

- регулююча функція - полягає у здійсненні через податкову систему впливу на показники діяльності підприємства

Прямі та непрямі податки. В системі оподаткування розрізняють прямі та непрямі податки (збори). До прямих податків належать такі, що нараховуються пропорційно до отриманих доходів (прибутку) чи вартості майна. До непрямих податків належать такі, що тим чи іншим чином включаються в ціну продукції (ПДВ, мито, акцизний збір) - вони відраховуються при формуванні показників чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

Загальнодержавні і місцеві податки. Перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів визначається законодавчими актами України.

До загальнодержавних відносять податки і збори, перелік і розмір яких встановлюється на законодавчому рівні. До їх числа належать: податок на додану вартість; податок на прибуток; податок з доходів фізичних осіб; акцизний збір; мито; податок з власників транспортних засобів; податок на нерухоме майно (на нерухомість); рентна плата за нафту та природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні; збори за спеціальне використання водних ресурсів, лісових ресурсів, платежі за користування надрами загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту; рентна плата за транзитне транспортування природного газу, нафти, аміаку; плата за придбання торгових патентів; збір за забруднення навколишнього природного середовища та інші.

Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:

- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

- обов'язковість;

- рівнозначність і пропорційність;

- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

- соціальна справедливість;

- стабільність;

- економічна обґрунтованість;

- рівномірність сплати;

- компетентність;

- єдиний підхід;

- доступність.

Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори включають:

- прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];

- непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акцизний збір, мито];

- збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори; гербовий збір);

- державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Місцеві податки і збори включають:

- два податки (комунальний податок і податок з реклами);

- різні збори (за право використання місцевої символіки; за пар-ковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що вирушає за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

Усі податки класифікуються по двом ознакам:

1. Залежно від порядку стягнення податки підрозділяються на:

1) прямі - податки, які стягуються безпосередньо із прибутку або майна платника податків ( податок на прибуток, на майно, держмито, прибутковий податок);

2)непрямі - податки, які включаються в ціну товару у вигляді певної надбавки; ці податки оплачують споживачі товарів, і вносяться в бюджет продавцями товарів, які виступають посередниками між державою й фактичними платниками податків.

Непрямі податки підрозділяються на:

а) податок на додану вартість - це універсальний непрямий податок, він установлюється у відсотках від вартості товару, оплачують усі споживачі продукції;

б) акцизи - це непрямий податок на окремі товари, установлюється рішенням уряду у вигляді надбавки до ціни товару. Акцизи діють у за Законом РСФСР від 6 грудня 1991 р. на цілий ряд товарів широкого вжитку: спирт етиловий, спиртовмісна й алкогольна продукція, вино, пиво, тютюнові вироби, нафта, бензин автомобільний, легкові автомобілі, а також окремі види мінеральної сировини.

в) фіскальна монополія (стягуються при державній монополії на проведення й реалізацію товару масового споживання - алкогольна, тютюнова продукція і т.д.). Сплачується при одержанні ліцензії, сертифіката на даний вид діяльності;

г) мито - податки, що стягуються державою із перевезених через границю товарів.

2. Залежно від рівня органів державного керування, що вирішують питання оподатковування, податки класифікуються на:

Федеральні податки встановлюються законодавчими актами України і стягуються на всій її території. Ставки федеральних податків установлюються Федеральними Зборами України при цьому ставки податків на окремі види природних ресурсі акцизів на окремі види мінеральної сировини й мит установлюються Урядом. Пільги по федеральних податках можуть установлюватися тільки федеральними законами про податки.

Місцевими податками й зборами, по визначенню Податкового кодексу, зізнаються податки й збори, установлювані відповідно до податкового законодавства, рішень представницьких органів суб'єктів і нормативними правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування й обов'язкові до сплати на всій території відповідних муніципальних утворів.

ПО СПОСОБУ СТЯГНЕННЯ

1) прямі - це податок, який сплачує одержувач доходу, прибутки, тобто джерело виплати й платник - одна особа;

2) непрямі - входять у ціну товару, перелічуються в бюджет платником, але належать товароспоживачу, який є джерелом виплати. (ПДВ, акцизи)

ПРЯМІ ПОДАТКИ ПІДРОЗДІЛЯЮТЬ

1) реальні - податки на майно (податок на майно, транспортний податок, земельний податок);

2) особисті - податки на дохід або прибуток платника ( податок на прибуток, НДФЛ).

ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ

1) натуральні - властиві для ранніх форм оподатковування;

2) грошові.

ЗАЛЕЖНО ВІД СУБ'ЄКТА ОБКЛАДАННЯ

1) податки з юридичних осіб;

2) податки з фізичних осіб;

3) змішані - які сплачують і юридичні й фізичні особи.

ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РІВНЯ

1) федеральні - діють без зміни на всій території;

2) регіональні - на території суб'єкта;

3) місцеві - на територіях районів, міст, селищ і т.д.

Регіональні й місцеві називають ще територіальними. По цих податках існують правові акти на федеральному рівні й на рівні суб'єкта. Суб'єкт миє змінювати елементи податку.

ЗАЛЕЖНО ВІД ВИКОРИСТАННЯ ЯК МЕТОДУ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

1) закріплені податки - це ті, які закріплені як дохідне джерело за певним видом бюджету;

2) регулюючі податки - податки, які передаються з вищого бюджету в нижчестоящі.

ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИКОРИСТАННЯ

1) податки загального призначення (абстрактні);

2) цільові (спеціальні) - для фінансування конкретних заходів (ЕСН).

РЕГУЛЯРНІ ПОДАТКИ - це податки, які стягуються з певною періодичністю в плині всього часу володіння майна або заняття платником яким-небудь видом діяльності, тобто часу існування об'єкта обкладання.

РАЗОВІ ПОДАТКИ - сплата разових податків пов'язана з певними подіями (наприклад, податок на майно).

3. Завдання 1

необоротний актив податок прибутковість

1.Підприємство здійснює оцінку ефективності інвестицій (капіталовкладень) в основні засоби (реконструкція виробничого цеху), спираючись на методику оцінки чистої теперішньої вартості майбутніх грошових потоків.

В розрахунках податку на прибуток виходити із загальної ставки оподаткування прибутку (25%). В розрахунках теперішньої вартості: ставка дисконтування приймається на рівні 20% (0,2).

Ліквідаційна вартість об'єкта інвестування приймається з нульовим значенням.

Здійснити фінансові оцінки інвестиційного проекту з виконанням наступних розрахунків:

1. Визначити чистий прибуток підприємства за кожний рік розрахункового періоду

2. Визначити річний готівковий потік та дисконтований річний готівковий потік за кожний рік розрахункового періоду

3. Визначити показник чистої теперішньої вартості (NPV) інвестиційного проекту за розрахунковий період (t = 4 роки).

4. Індекс прибутковості.

5. Визначити терміни окупності початкових інвестицій.

Таблиця. Вихідні дані

ПОКАЗНИКИ, тис. грн.	РОКИ
	0	1	2	3	4
Капіталовкладення в основні засоби (придбання, монтаж)	9100	-	-	-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації	-	4200	5040	5880	6720
Витрати, усього	-	1960	2030	2100	2170
- в т.ч. амортизація	-	980	980	980	980
Ставка дисконтування, %	-	20	20	20	20
Обчислити:
Прибуток до оподаткування	-	2240	3010	3780	4550
Податок на прибуток	-	560	752,5	945	1137,5
Чистий прибуток	-	1680	2257,5	2835	3412,5
Річний готівковий потік (CF)	-9100	2660	3237,5	3815	4392,5
Кумулятивний річний готівковий потік	-9100	-6440	-3202,5	612,5	5005
Дисконтний множник 1/(1+R)t , R = 20%		0,694	0,579	0,482	0,833
Річний дисконтований готівковий потік	-9100	2216,7	2248,3	2207,8	2118,3
Чиста теперішня вартість проекту (NPV) - на кінець кожного року розрахункового періоду (без урахування кредиту)	-9100	-6883,3	-4635,1	-2427,3	-309,0
Індекс прибутковості (доходності) за розрахунковий період	0,97

Розв'язання

Кумулятивні готівкові потоки - визначаються для кожного року алгебраїчним підсумовуванням річних готівкових потоків послідовно, починаючи з 0-го до останнього Т-го року розрахункового періоду, тобто за формулою:

CFt = CFt-1 + CFt ,

CFt - кумулятивний готівковий потік на кінець року t.

Так, для наведеного прикладу: CF₁ = CF₀+ CF₁ = - 9100+ 1680= - 6440;

CF₂ = CF₁+ CF₂ = - 6440+ 3237,5 = -3202,5;

CF₃ = CF₂+ CF₃ = -3202,5+ 3815 =612,5;

CF₄ = CF₃+ CF₄ = 612,5+4392,5 =5005;

Чиста теперішня вартість (NPV - net present value) - являє собою значення кумулятивного (підсумованого за весь розрахунковий період) дисконтованого чистого готівкового потоку на останній рік розрахункового періоду.

У наведеному прикладі при R=20% NPV = -309 тис. грн.

Інвестиційний проект вважається неефективним оскільки показник NPV за обраний розрахунковий період має від'ємне значення. Це означає, що внутрішня ставка доходності даного проекту не перевищує за розміром обрану ставку дисконтування.

Термін окупності інвестицій (РВР - payback period) - цей показник характеризує кількість років, за яку чиста теперішня вартість проекту приймає нульове значення.

При його визначенні можна скористатись формулою:

РВР = t` + NPV`/ CF``

t` - порядковий номер року з останнім від`ємним значенням NPV

NPV` - останнє від`ємне значення NPV

CF`` - готівковий потік в наступному за t` році.

Оскільки чиста теперішня вартість має від'ємне значення, то можна зробити висновок, що за чотири роки початкові інвестиції не окупились.

Індекс прибутковості (РІ - profitability index) визначається за формулою:

РІ = 1 + (NPV / Іnv₀)

Іnv₀ - початкові інвестиції

РІ=1+(-309/9100)=0,97

4. Завдання 2

1.Розрахувати показники, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, зокрема:

1. Чистий дохід (виручка) від реалізації

2. Валовий прибуток

3. Прибуток від операційної діяльності

4. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

5. Прибуток від звичайної діяльності

6. Чистий прибуток

Дати економічне пояснення розрахованим показникам, охарактеризувати напрями використання прибутку.

Таблиця 2. Вихідні дані

Показники, млн. грн.	Номер варіанту
Виручка від реалізації	56,0
В т.ч. - Акцизний збір	2,6
- ПДВ	Розрахувати, виходячи з ставки оподаткування 20%
Собівартість продукції	19,7
Адміністративні витрати	6,9
Витрати на збут	3,6
Інші операційні доходи	1,9
Інші операційні витрати	1,2
Доходи від участі в капіталі	0,7
Інші фінансові доходи	0,8
Інші фінансові витрати	0,2
Втрати від участі в капіталі	0,5
Інші доходи	0,3
Інші витрати	0,5
Податок на прибуток від звичайної діяльності	Розрахувати, виходячи з ставки оподаткування 25%

Розв'язання:

1. Визначимо чистий дохід (ЧД)

ЧД = ВР - ПДВ - АЗ - Інші вирахування з доходу,

де ВР - виручка (дохід) від реалізації ;

АЗ - акцизний збір ;

ПДВ - податок на додану вартість .

ПДВ= 56 / 6 = 9,33 млн. грн.

ЧД = ВР - ПДВ - АЗ=56,0-11,2- 2,6=42,2 млн. грн.

ВП = ЧД - С рп,

де С рп - собівартість реалізованої продукції.

ВП=42,2-19,7=22,5 млн. грн.

2. Визначимо прибуток від операційної діяльності( П од)

П од = ВП + Д од - АВ - В зб - В од,

де Д од - доход від іншої операційної діяльності ;

АВ - адміністративні витрати;

В зб - витрати на збут;

В од - витрати від іншої операційної діяльності.

П од = 22,5 + 1,9 - 6,9 - 3,6 - 1,2 = 12,7 млн. грн.

3. Визначимо прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (П_зд )

П_зд = П од + Д ук + Д фо + Д ід - В ук - В фо - В ід,

де Д ук, В ук - відповідно доходи та витрати участі в капіталі;

Д фо, В фо - доходи та витрати від інших фінансових операцій;

Д ід, В ід - доходи та витрати від іншої діяльності.

П_зд = 12,7 + 0,7 + 0,8+ 0,3- 0,2- 0,5 - 0,5 = 13,3 млн. грн.

4. Визначимо чистий прибуток підприємства

ЧП = П_зд - П приб,

де П приб - податок на прибуток П приб = 13,3 *0,25 = 3,32 млн. грн.

ЧП =13,3 - 3,32 = 9,98 млн. грн.

5. Завдання 3

Розрахувати показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, зокрема:

1. Коефіцієнт загальної ліквідності

2. Коефіцієнт термінової ліквідності

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

4. Коефіцієнт автономії

5. Коефіцієнт загальної заборгованості

6. Коефіцієнт оборотності сукупних активів

7. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (оборотних активів)

8. Рентабельність підприємства

9. Рентабельність продукції (рентабельність обороту)

10. Чистий оборотний капітал підприємства

11. Коефiцiєнт довгостроковостi в структурi заборгованостi

12. Коефiцiєнт забезпечення власними коштами основного капіталу (або коефiцiєнт покриття основних засобів 1-го ступеню)

13. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами

Дати економічне пояснення розрахованим показникам, охарактеризувати основні напрями аналізу фінансового стану.

Таблиця 3. Вихідні дані

Показники, млн. грн.	Номер варіанту
Підсумок балансу	18,5
Необоротні активи	14,9
Основні засоби	13,7
Оборотні активи	2,9
Запаси	0,9
Дебітори	1,4
Грошові кошти та їх еквіваленти	0,2
Власний капітал	11,9
Довгострокові зобов'язання	3,1
Поточні зобов'язання	3,0
Чиста виручка від реалізації	7,2
Прибуток до оподаткування	2,6

Розв'язання :

1) Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Даний коефіцієнт показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

К заг лікв= 2,9 / 3,0 = 1,0 млн. грн.

Норматив даного показника становить 1-2

Розрахований показник в межах нормативного.

2) Коефіцієнт термінової ліквідності визначається відношенням ліквідних активів підприємства до його поточних зобов'язань.

До ліквідних активів підприємства відносяться гроші та їх еквіваленти та дебіторська заборгованість

К тер лікв= 0,2 + 1,4 / 3,0 = 0,5 млн. грн.

Даний показник дорівнює нормативному.

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням високоліквідних активів підприємства до його поточних зобов'язань. До ліквідних активів підприємства відносяться гроші та їх еквіваленти.

К аб лікв = 0,2 / 3,0 = 0,1 млн. грн.

Норматив 0,1-0,2.Даний показник в межах норми.

4) Коефіцієнт автономії визначається відношенням власного капіталу до всіх активів. Визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів.

Кавт = 11,9 / 18,5 = 0,6 млн. грн.

Отже частка коштів власників у загальній сумі майна підприємства становить 60%.

5) Коефiцiєнт загальної заборгованості (коефiцiєнт фінансової залежності вiд кредиторів) визначається за спiввiдношенням позикового капіталу (різниці між підсумком балансу і власним капіталом) до всіх активів:

Кзаг заб = 18,5 - 11,9 / 18,5 = 0,3 млн. грн.

6) Коефіцієнт оборотності сукупних активів визначається як співвідношення чистої виручки від реалізації до підсумку активів балансу:

Коб сук акт = 7,2 / 18,5 = 0,4 млн. грн.

7) Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (оборотних активів) визначається як співвідношення чистої виручки від реалізації до всіх оборотних активів балансу.

Коб об акт = 7,2 / 2,9 = 2,5 млн. грн.

8) Рентабельність підприємства визначається як співвідношення прибутку до підсумку активів балансу.

Кр п = 2,6 /18,5 = 0,14 млн. грн.

9) Рентабельність продукції (рентабельність обороту) визначається як співвідношення прибутку до доходу від реалізації продукції.

Рп = 2,6 / 7,2 = 0,4 млн. грн.

10) Чистий оборотний капітал підприємства визначається як різниця між оборотними активами і поточною заборгованістю підприємства (відображає частку активів, які фінансуються з власного капіталу та довгострокових зобов'язань).

Ч об кап = 2,9 - 3,0 = - 0,1 млн. грн.

11) Коефiцiєнт довгостроковостi в структурi заборгованостi визначається як співвідношення довгострокових зобов`язань до загальної заборгованості

Кд = 3,1 / 7,2 = 0,4 млн. грн.

12) Коефiцiєнт забезпечення власними коштами основного капiталу (або коефiцiєнт покpиття основних засобів 1-го ступеню) визначається як співвідношення власного капіталу до вартості основних засобів в активах балансу.

Кз вл к = 11,9 / 13,7 = 0,9 млн. грн.

Покриття вважається не задовiльним, так як значення цього коефiцiєнту не дорівнює одиниці.

13 ) Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами визначається як співвідношення різниці між власним капіталом і необоротними активами до балансової вартості оборотних активів.

Кз вл к = (11,9 - 14,9 ) / 2,9 = - 1,03 млн. грн.

Список використаної літератури

1. Бандурка О.М., Король М.Я., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства. - К.: Либідь, 1998.

2. Закон України “Про оподаткування прибутку ”

3. Закон України “Про податок на додану вартість ”

4. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. Фінанси підприємств. - К.: 2000.

5. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001.

6. Фінанси підприємств. Підручник / Керівник авт. кол. і наук.ред. проф. А.М. Поддєрьогін - К.: КНЕУ.

Размещено на Allbest.ru