Бюджетна система

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

Тема роботи

Бюджетна система

1. Теоретичні питання

1.1 Сутність бюджетної системи

Бюджет та бюджетна система загалом належать до тієї сфери життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. У бюджеті будь-якої країни знаходять відображення важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства, а також кожної людини зокрема.

Головним індикатором стану держави є бюджетна система країни. Від того наскільки правильно її побудовано залежить ефективне функціонування всієї національної економіки країни.

Бюджетна система - це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права [2].

Сутність сучасної моделі бюджетної системи полягає в тому, що вона формує простір для маніпулювання фінансовими потоками, внаслідок чого бюджетні ресурси часто використовують не за призначенням, неефективно, а на окремих щаблях бюджетної системи формуються дисбаланси. Інтегрованим показником проблем глибини дисбалансів сектору публічних фінансів є сукупний дефіцит, який за 2009 р. сягнув 12 % ВВП. У 2010-2011 рр. завдяки економічному зростанню уряду вдасться лише зупинити процес поглиблення дисбалансів. Одним з ризиків для стабільності сектору є те, що уряду поки що не вдається зупинити серйозну негативну тенденцію різкого випереджаючого зростання поточних видатків бюджету порівняно з доходами, яка спостерігається в Україні з 2007 р. [29, с. 32].

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджет це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права [2].

Бюджет за своїм змістом є складною категорією і в теорії державних фінансів розглядається у трьох аспектах: по-перше, як правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади розпоряджаються фондами грошових ресурсів; по-друге, як план видатків і доходів відповідного органу влади; по-третє, як економічна категорія, оскільки державний бюджет відображає грошові відносини з приводу утворення, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів.

Бюджет відображає масштаби діяльності держави й водночас обмежує її. Якщо, з одного боку, це кошти, які надходять у повне розпорядження держави і визначають її фінансовий потенціал, то з іншого, в цьому документі зосереджені грошові фонди суспільного користування, які перебувають не так у власності, як у розпорядженні органів державної влади [9, с. 43].

Бюджет - це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використовується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Головне призначення бюджету - регулювати розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за підрозділами виробництва, галузями економіки, адміністративно-територіальними утвореннями, верствами населення, ґрунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фінансової політики [10, с. 12-17].

У бюджеті переплітається великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади, і об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість. Кожна гривня бюджетних коштів має працювати на забезпечення, потребує сталого економічного зростання та добробуту населення. Відповідно, кожна гривня має бути під постійним контролем, що має забезпечувати цільове використання бюджетних коштів та належну їх віддачу.

Відомі вчені в галузі фінансів професори О.Д. Василик та В.М. Федосов зазначають: "Державний бюджет України - централізований фонд фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України" [11, с. 28]. "Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з ціноутворенням та використанням фонду грошових ресурсів держави" [9, с. 17].

Особливістю бюджету як фінансового плану є те, що він має силу закону. Законодавчий характер бюджету забезпечує належні умови для контролю за використання бюджетних коштів і посилення його впливу на ефективність суспільного виробництва. Користуючись бюджетом, держава забезпечує населенню матеріальний достаток, комфортне та безпечне існування.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб'єкти господарювання всіх форм власності та населення:

- держава має потребу у фінансових ресурсах для виконання своїх функцій;

- суб'єкти господарювання усіх форм власності та напрямів діяльності як постачають грошові ресурси державі, так і можуть отримувати їх від неї залежно від місця і ролі у системі економічних відносин;

- населення, яке може бути як платником податків, так і одержувачем грошових коштів (допомога дітям, матерям, інвалідам, пенсіонерам тощо) [33, с. 278].

Функціонування бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм - доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення, і які відбивають фінансову діяльність держави. Їхня структуризація може мати офіційний науковий характер.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим Конституцією України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом.

Під бюджетним устроєм розуміють організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між окремими ланками.

Положення стосовно бюджетної системи України, зазначені у новій редакції Бюджетного кодексу, по-перше, мають концептуальне і практичне значення для забезпечення ефективності бюджетного процесу та конкретизують його понятійний апарат (термінологію); по-друге, є відображенням конституційних норм, які містяться у Конституції України, що закріплюють основи державного устрою України та систему адміністративно-територіального устрою; по-третє, є підґрунтям для формування структурних складових бюджетної системи.

Вагоме значення у формуванні бюджетної системи, здатної вирішувати не лише тактичні, а й стратегічні питання розвитку суспільства, належить науково обґрунтованій системі принципів її формування. Дотримання певних принципів бюджетної системи країни пов'язано з практичною фазою повного управлінського (бюджетного) циклу, у межах якого досягаються окреслені цілі бюджетної політики та здійснюється регулюючий вплив на ключових суспільно необхідних напрямах розвитку.

Відповідно до Конституції України, бюджетна система будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами та закріплює виключно законодавче і цільове регулювання будь-яких видатків держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; проголошує ідею збалансованості бюджету; закріпляє принцип звітності і прозорості (оприлюднення) звітів про доходи і видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Принцип визначається як основні, вихідні положення, установка для якої-небудь теорії, вчення, науки або керівне положення, основне правило діяльності. Отже, принципи бюджетної системи країни визначають вихідні положення її побудови та правила функціонування. Дотримання обґрунтованих принципів побудови бюджетної системи, виокремлених у статті 7 Бюджетного кодексу України, визначає ефективність її функціонування в країні.

Структура бюджетної системи країни визначається бюджетним устроєм, який ґрунтується на адміністративно-державному устрої. Що стосується бюджетного устрою, його більш доцільно розглядати як засади побудови бюджетної системи. Вони встановлюються з урахуванням адміністративного поділу і розмежування функцій між різними рівнями органів державної влади. Основною метою виділення принципів бюджетної системи України є побудова такої бюджетної системи, яка при найбільш оптимальному використанні фінансових ресурсів держави відображає державний (унітарний) устрій країни у поєднанні з самостійністю місцевих бюджетів, тобто принципи відображають вимоги, які висуваються до організації і устрою бюджетної системи.

Бюджетний кодекс України у редакції 2010 року закріплює 10 принципів, на яких ґрунтується бюджетна система країни (див. рисунок додатку А).

Головною ланкою бюджетної системи України є Державний бюджет, з якого фінансуються заходи загальнодержавного значення в галузі господарського, культурного будівництва, оборони держави, утримання органів державно ї влади і управління. Через Державний бюджет провадиться перерозподіл частини загальнодержавних доходів між Автономною Республікою Крим та областями, містами, районами, селищами та селами у вигляді субвенцій, субсидій та дотацій з метою економічного вирівнювання регіонів.

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних дохідних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України. При цьому, складаючи і виконуючи свої бюджети, відповідні органи влади й управління повинні враховувати загальнодержавні інтереси.

Державний бюджет є однією із головних ланок фінансової системи. З його допомогою уряд концентрує у своїх руках значну частину національного доходу, перерозподіленого фінансовими методами. У цій ланці зосереджуються найбільші прибутки і найбільш важливі в політичному й економічному відношенні витрати. Бюджет тісно пов'язаний з іншими ланками фінансової системи, виступає координуючим центром і надає їм необхідну допомогу у формі бюджетних дотацій, субсидій, гарантій, забезпечуючи більш-менш нормальне функціонування інших ланок фінансової системи.

1.2 Складові бюджетної системи України

Стаття 5 Бюджетного кодексу України визначає структуру бюджетної системи України. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах) [2].

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її структура і принципи визначаються Конституцією України та Бюджетним кодексом України. Бюджетна система заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупності бюджетів, які розробляються, затверджуються і виконують органи державної влади і місцевого самоврядування всіх рівнів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Складові частини бюджетної системи

Державний бюджет України, республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети утворюють бюджетну систему.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, або ще його називають консолідований бюджет, який використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічним і соціальним розвитком України (рис. 1.2). Бюджет Автономної Республіки Крим (АРК) об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування АРК. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Рис. 1.2. Зведений бюджет України

Зведений бюджет держави є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави і як такий включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя. Відповідно зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. бюджетна система державний борг

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Таким чином, бюджетна система України побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

2. Відповіді на питання

Чи вірно? Специфічними ознаками бюджету є всеохоплюючий характер та еквівалентність в межах законодавчого поля. (Поясніть)

Відповідь: так, вірно

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду [1].

Специфічними ознаками бюджетних відносин є їх перерозподільний, всеохоплюючий та законодавчо регламентований характер.

Перерозподільний характер полягає у перерозподілі через бюджет доходів юридичних і фізичних осіб. Такий перерозподіл, з одного боку, є необхідним, оскільки завжди є особи, які в певний час потребують певний обсяг фінансової допомоги і підтримки. Однак, з іншого боку , такий перерозподіл має бути досить обмеженим, щоб не підривати стимулів до продуктивності діяльності у тих суб'єктів, у кого вилучаються доходи, і не створювати утриманських тенденцій у тих, хто отримує асигнування, субсидії і дотації до бюджету. Бюджетний перерозподіл здійснюється між галузями економіки і соціальної сфери, між окремими регіонами та між соціальними верствами населення. При цьому саме бюджет завдяки розгалуженій бюджетній системі, що охоплює усі регіональні формування та населені пункти, є основним інструментом перерозподілу і реалізації на цій основі економічної, фінансової та соціальної політики.

Всеохоплюючий характер бюджетних відносин виявляється у тому, що вони охоплюють абсолютно всіх - кожного громадянина, кожне підприємство, кожну державну структуру. При цьому, як правило, бюджетні відносини мають двосторонній характер - платежі до бюджету та асигнування з нього. Оскільки на цій основі здійснюється перерозподіл доходів, то взаємовідносини з бюджетом є ключовими інструментами фінансового регулювання діяльності суспільства у цілому і кожної юридичної та фізичної особи зокрема. Саме тому процеси складання, розгляду і затвердження та виконання бюджету перебувають у центрі уваги громадськості та політичних партій.

Оскільки бюджетні відносини мають перерозподільний і всеохоплюючий характер і відображаються на формуванні доходів юридичних і фізичних осіб держави, вони регламентуються у законодавчій формі. Регламентування здійснюється на трьох рівнях:

- по-перше, відповідними законами про побудову бюджету і бюджетної системи, в яких визначається склад доходів і видатків бюджету, склад бюджетної системи і принципи її побудови, розмежування доходів та видатків між бюджетами, загальні засади бюджетного процесу, тобто порядку складання і виконання бюджету;

- по-друге, законами, що регламентують формування доходів і фінансування видатків (податкове законодавство, законодавство про окремі напрями діяльності держави, наприклад про освіту, і засади їх бюджетного фінансування);

- по-третє, на основі прийняття щорічних законів (чи відповідних рішень місцевої влади) про бюджет на поточний рік, в якому затверджується обсяг доходів і видатків бюджету поточного року, джерела їх формування і напрями фінансування, стан бюджету.

Яка гранична величина основної суми державного боргу?

А. 50 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту.

В. 60 % фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту.

С. 60 % фактичного річного обсягу зведеного бюджету.

Відповідь: правильна відповідь В

Згідно ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [1].

Згідно ст. 18 Бюджетного кодексу України граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України. У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов'язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність із положеннями цього Кодексу [1].

Що заборонено Бюджетним кодексом?

A. Фінансування бюджетних установ з різних бюджетів.

B. Фінансування видатків, не віднесених до місцевих бюджетів.

C. Фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів

Відповідь: правильна відповідь В і С

Згідно п.2 ст. 84 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату [1].

Фактичний дохід дорівнює 4000 г.о., гранична схильність до споживання дорівнює 0,8. Рівноважний дохід 4200. Як повинна змінитися величина податків, щоб економіка досягла рівноважного стану

Рішення

Фактичний дохід дорівнює У = 4000 гр. од.

Гранична схильність до споживання МРС = 0,8.

Рівноважний дохід У* = 4200 гр. од.

Щоб економіка досягла рівноважного стану, податки повинні зменшиться на 50 гр.од.

Чи вірно, що створення бюджету розвитку відносять до способів зниження видатків?

Відповідь

Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні і капітальні.

Поточні бюджетні видатки пов'язані із наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури (оплата праці державних службовців, закупівля предметів і матеріалів, необхідних для поточних господарських цілей, оплата транспортних і комунальних послуг та ін.); трансферти населенню (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати); поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади; виплату процентів за державним боргом та ін. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

Капітальні видатки пов'язані із інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об'єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переоснащення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

Щоб обґрунтувати нашу відповідь коротко проаналізуємо виконання державного бюджету за видатками.

Виконання державного бюджету за видатками у 2010 році здійснювалося відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" [3], на основі принципів програмно-цільового методу та було спрямовано на реалізацію місії бюджету та досягнення встановлених цілей. З метою досягнення системи цінностей, що була покладена в основу бюджету 2010 року, під час виконання бюджету за видатками було посилено соціальний захист громадян через підвищення соціальних стандартів, які профінансовані у повному обсязі, забезпечено підтримку стійкого економічного зростання шляхом збільшення капітальних видатків та реалізації інфраструктурних проектів.

В таблиці додатку А нами наведені дані про динаміку показників видатків бюджету України за останні чотири роки, яку побудовано на основі звітності міністерства Фінансів України. Як видно з представлених даних, видатки бюджету України у 2010 році зросли порівняно з 2009 роком на 10%. Протягом року вони мали низхідну динаміку, що сприяло зменшенню інфляційного тиску з боку попиту. Пріоритетним напрямом бюджетної політики залишались поточні видатки. Порівняно з попереднім роком їх частка у загальній структурі видатків зросла на 7 процентного пункту і становила 96%.

Серед поточних видатків у першу чергу фінансувалися захищені статті бюджету. Найбільше зросли видатки з обслуговування державного боргу (в 2,3 рази) внаслідок збільшення платежів із обслуговування внутрішнього державного боргу (в 5,3 рази). Їх частка у загальній структурі видатків становила 3,2 порівняно з 1,4% у попередньому році.

На основі наведених даних таблиці додатку А для наочності нами побудовано діаграму представлену на рис.2.1.

Протягом 2010 року капітальні видатки зростали і на кінець року досягли 15434,6 млн. грн., що на 4997,7 млн. грн., або на 47,9% більше ніж у 2009 році. Як видно з представленої діаграми (рис. додатку Б) порівняно з 2007 роком вони зменшились і у 2010 році їх питома вага складала 6% порівняно з 15% у 2007 році.

Рис. 2.1. Динаміка показників видатків Державного бюджету України за період 2007-2010 рр.

Аналіз видаткової частини бюджету України, проведений нами за останні чотири роки довів, що питому вагу у структурі видатків займають поточні видатки, пріоритетним напрямом в яких є оплата праці працівників бюджетних установ і поточні трансферти населенню. За обсягом витрат суттєвими є капітальні видатки, але за останні роки ці видатки було значно зменшено - майже на 40%.

Таким чином, якщо в бюджеті поточні видатки не підлягають скороченню, то щоб зменшити видатки - зменшують в першу чергу капітальні видатки, тобто бюджет розвитку, але, на нашу думку, це не є правильним.

Список використаних джерел

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=2456-17

2. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=1&nreg=2755-17

3. Про Державний бюджет України на 2010 рік: Закон України вiд 27.04.2010 № 2154-VI // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua

4. Василик, О. Д. Бюджетна система України: підруч. [Текст] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 544 с.

5. Величко В. О. Бюджетна політика та особливості її формування в умовах нестабільності соціально-економічного розвитку / В. О. Величко // Економічний вісник Донбасу. - 2010. - № 1 (19). - С. 83-87.

6. Демків О.І. Напрями поглиблення бюджетної реформи в Україні / О.І. Демків // Фінанси України. - 2009. - № 3. - С. 46-55.

7. Карлін, М. І. Бюджетна система України: навчальний посібник [Текст] / М. І. Карлін. - К.: Знання, 2008. - 428 с.

8. Карлін, М. І. Державні фінанси України: навчальний посібник [Текст] / М. І. Карлін. - К.: Знання, 2008. - 348 с.

9. Кушинова, Н. Г. Стратегічні напрями розвитку бюджетної системи України [Текст] / Н. Г. Кушинова, Т. О. Гринь // Сталий розвиток економіки : Всеукр. наук.виробн. журнал. - 2010. - № 1. - С. 160-163.

10. Лагутін В. Д. Бюджетна та монетарна політика: координація в трансформаційній економіці : [монографія] / В. Д. Лагутін. - К. : Київ. нац. торг.екон. унт, 2007. - 248 с.

11. Науково-практичний коментар до Бюджетного кодексу України / кол. авторів [заг. редакція, передмова Ф. О. Ярошенка]. - К. : Зовнішня торгівля; УДУФМТ, 2010. - 592 с.

12. Основні показники формування та виконання Державного бюджету України / Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?&cat_id= 77643&stind=31

13. Офіційний сайт Мінфіну України - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

14. Пасічник, Ю. В. Бюджетна система: навчальний посібник [Текст] / Ю. В. Пасічник. - 2-ге вид., перероб. та доп.. - К.: Знання, 2008. - 670 с.

15. Романенко, О. Р. Фінанси: підручник [Текст] / О. Р. Романенко; Мін-во освіти і науки України. - 4-е вид. . - К.: ЦУЛ, 2009. - 312 с.

16. Фещенко, Л. В. Бюджетна система України: навч. посібник [Текст] -К.: Кондор, 2008. - 440 с.

17. Харченко, В. А. Бюджет и его влияние на реализацию программы социально-экономического развития региона / В. А. Харченко // Економіка. Фінанси. Право. - 2008. - №2. - С. 9-13.

Додаток А

Динаміка показників видатків бюджету України*

* відповідно до даних Міністерства фінансів України: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?&cat_id=77643&stind=31

Додаток Б

Структура видатків бюджету України за 2007-2010 рр.

Размещено на Allbest.ru