Аналіз обігових коштів на підприємстві для забезпечення їх ефективного функціонування

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених обігових коштів впливають на ефективність використання обігових коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел обігових коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов обіговими коштами. [30]

Отже, характер джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених обігових коштів впливають на ефективність використання обігових коштів і всього капіталу. Раціональне формування названих джерел обігових коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов обіговими коштами.

Правильне співвідношення між власними і позиковими джерелами утворення обігових коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства.

РОЗДІЛ 3. АНІЛІЗ СТАНУ ОБІГОВИХ КОШТІВ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВА ДП «МОДА ПРОДЖЕСТ»)

3.1 Характеристика ефективності використання обігових коштів на підприємстві ДП «Мода Проджест»

Ефективність використання обігових коштів на підприємстві має важливе значення оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємств. Ефективність використання обігових коштів неможна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників. Для характеристики ефективності використання обігових коштів на підприємстві було досліджено данні про працю ДП «Мода Проджест».

Щоб обчислити ефективність обігових коштів розраховуємо спочатку середню вартість обігових коштів.

Таблиця 3.1.

Вартість обігових коштів ДП «Мода Проджест» за 2009-2011 рр., тис. грн..

Періоди	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Січень	830	870	780
Лютий	860	650	810
Березень	780	720	820
Квітень	820	900	800
Травень	770	880	750
Червень	840	750	920
Липень	810	840	850
Серпень	750	840	830
Вересень	790	770	790
Жовтень	800	900	890
Листопад	780	850	920
Грудень	810	800	860
Сума оборотних коштів, розрахована за формулою середньої арифметичною (3.2)	808,5	811,5	836,2
Сума оборотних коштів, розрахована за формулою середньої хронологічною(3.3)	805,0	810	838

Для характеристики ефективності використання обігових коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

де О -- термін обертання оборотних коштів, днів;

С -- середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т -- тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р -- обсяг реалізованої продукції, грн.

Виходячи з формули середньої арифметичної (3.2) , можна розрахувати суму оборотних коштів за 2007 рік.

Середня сума оборотних коштів для 2007 року, за середньою хронологічною визначається за формулою (3.3):



де С₁, С₂,...С₁₂ -- сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С₁₃ -- сума оборотних коштів на початок наступного

За 2008 та 2009 роки робимо такі ж розрахунки, як і за попередній рік, результати наведені в таблиці 3.1.

Розрахунки вартості обігових коштів ДП «Мода Проджест» дають змогу стверджувати, що динаміка суми обігових коштів є позитивною за рахунок її зростання з року в рік.

Таблиця 3.2

Розрахунок обертання оборотних коштів ДП «Мода Проджест» за 2009-2011 рр., тис. грн..

	2009	2010	2011
Реалізація товарної продукції, тис. грн.
За планом	5580,0	6120,0	6235,0
Фактично	6120,0	6235,0	6523,0
Відхилення від плану (+,-)	+540	+115	+288
Середні залишки нормованих оборотних коштів Тис. грн.
За планом	785,0	785,0	785,0
Фактично	805,0	810	838
Відхилення від плану (+,-)	+20	+25	+53
Одноденний обсяг реалізації продукції, тис. грн.
За планом	15,5	17,0	18,0
Фактично	17,0	18,0	21,0
Відхилення від плану (+,-)	+1,5	+1	+3
Час обертання оборотних коштів, Дні
За планом	50,6	47,3	45,0
Фактично	47,3	45,2	42,0
Відхилення від плану (+,-)	-3,3	-2,1	-3

Дані таблиці 3.2. свідчать, що фактичний час обертання коштів за 2009 рік скоротився проти плану на 3,3 дня, за 2010 рік - скоротився на 2,1 дня , за 2011 рік - на 3 дні.

Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

У 2009 році за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн., у 2010 році - вивільнилося 37,8 тис. грн., а у 2011 році - 63 тис. грн.

Обчислимо ефективність використання оборотних коштів, що визначається за формулою (3.4):

де К₀ -- коефіцієнт обертання оборотних коштів. Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються. Зростання кількості оборотів за 2009-2011 рр. показано на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Збільшення кількості обороту за 2009-2011 рр.

Ці показники свідчать, що підприємство в цілому за три роки працювало позитивно, але за 2011 рік кількість оборотів знизилась порівняно з попередніми роками.

Щоб прослідкувати ефективність витрат розраховуємо коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою (3.5):

де К_з -- коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп. Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються, рисунок 3.2.

Рис. 3.2. Коефіціент завантаження оборотних коштів ДП «Мода Проджест» за 2009-2011 рр.

Показник 2009 року свідчить про значне підвищення ефективності витрат, а ось у 2010 та 2011 роках підприємство теж підвищило ефективність витрат, але не суттєво.

Отже, щоб поліпшити використання оборотних коштів підприємства ДП «Мода Проджест» і підвищити ефективність виробництва можна запропонувати наступні дії:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежаних товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів -- це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.

Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

3.2 Розрахунок загальної потреби в обігових коштах

Потреба підприємства в обігових засобах залежить від ряду факторів:

· об'ємів виробництва та реалізації;

· виду бізнесу; - масштабу діяльності;

· тривалості виробничого циклу;

· структури капіталу підприємства;

· облікової політики підприємства та системи розрахунків;

· умов кредитування;

· рівня матеріально-технічного постачання;

· видів та структури сировини, яка використовується;

· темпів росту об'ємів виробництва та реалізації продукції і т.д.

Визначення потреби є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

У практиці використовуються три методи визначення потреби в обігових коштах: аналітичний, прямий і економічний.

Аналітичний метод нормування відображає практику організації виробництва, постачання та збуту продукції. Суть його в тому, що при аналізі ТМЦ коригуються їх фактичні запаси і виключаються непотрібні, надлишкові цінності.

Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції.

Економічний (коефіцієнтний) метод. В обчислений методом прямого розрахунку норматив на поточний рік вносять поправки на зміну об'ємів виробництва, яка планується і на прискорення оборотності коштів.

Основним методом розрахунку потреби в обігових коштах є метод прямого розрахунку по кожному елементу обігових коштів. Планування обігових коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.

Розрахунок виробляється на основі прогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановану оборотність поточних активів.

Управління оборотними коштами заключається в забезпеченні безперервності процесу виробництва і реалізації продукції з найменшим розміром оборотних коштів. Це означає, що оборотні кошти підприємств повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному але достатньому обсязі.

У сучасних умовах, коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення.

Процес розробки економічно обґрунтованих величин оборотних коштів, необхідних для організації нормальної роботи підприємства, називається нормуванням оборотних коштів. Таким чином, нормування оборотних коштів полягає у визначенні сум оборотних коштів, необхідних для утворення постійних мінімальних і в той же час достатніх запасів матеріальних цінностей, незнижуваних залишків незавершеного виробництва й інших оборотних коштів. Нормування оборотних коштів сприяє виявленню внутрішніх резервів, скороченню тривалості виробничого циклу, більш швидкої реалізації готової продукції.

Нормують оборотні кошти, що перебувають у виробничих запасах, незавершеному виробництві, залишках готової продукції на складах підприємства. Це нормовані оборотні кошти. Інші елементи оборотних коштів називаються ненормованими. У процесі нормування оборотних коштів визначають норму і норматив оборотних коштів.

Норми оборотних коштів характеризують мінімальні запаси товарно матеріальних цінностей на підприємстві розраховуються в днях запасу, нормах запасу деталей. Норматив оборотних коштів - добуток норми оборотних коштів на той показник, норма якого визначена. Норматив оборотних коштів установлює їхню мінімальну розрахункову суму, постійно необхідну підприємству для роботи. Фактичні запаси сировини, коштів і т.д. можуть бути вище або нижче нормативу або відповідати йому. Це один з найбільш мінливих показників поточної фінансової діяльності.

Незаповненої нормативу оборотних коштів може призвести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми через перебої у виробництві і реалізації продукції.

Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню.

Для приклада приведемо розрахунок потреби в оборотних коштах на 1 квартал 2010 року, необхідних підприємству ДП «Мода Проджест» для виробництва шкіряних виробів, таблиця 3.3.

Таблиця 3.3.

Розрахунок потреби в обігових коштах ДП «Мода Проджест»

Прогноз обсягу продажів на 1 квартал 2010року	2350 тис. грн.
Період обороту в попередньому кварталі	42 днів
Коефіцієнт оборотності	2,80 рази в квартал

Коефіцієнт оборотності вираховую по формулі (3.6):

Розрахункова величина необхідних оборотних коштів дорівнює

Планові дані	Липень	Серпень	Вересень	Разом за III квартал
Реалізація, шт.	178	184	172	534
Ціна, грн./ шт.	5000	5000	5000
Реалізація, тис. грн.	890	920	860	2670
Витрати, тис. грн..	630	650	620	1900
Рентабельність продажів, %	29	29,3	27,9	28,8

Таблиця 3.4

Облік оборотних коштів ДП «Мода Проджест» на 3 квартал 2009 року.

Обчислю рентабельність цього підприємства на основі даних наведених у таблиці 3.4 за формулою (3.9):

де К_е -- коефіцієнт ефективності обігових коштів, коп.;

П -- прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р -- рентабельність обігових коштів, %.

Якщо К_е є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. обігових коштів, то Р -- відносний показник, що визначає ступінь використання обігових коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються обігові кошти.

Рентабельність обігових коштів на 3 квартал 2009 року показано на рисунку 3.3.



Рис. 3.3. Рентабельність обігових коштів на 3 квартал 2009 р.

Середній рівень рентабельності за 3 квартал 2009 року складає 28.8% .

ДП «Мода Проджест» повністю себе забезпечує оборотними коштами не користуючись залученими коштами.

Отже, при такому рівні рентабельності має сенс розширювати виробництво, вкладаючи кошти в новітні технології, та інше.

Вивільнення обігових коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

· виробництво продукції відбувається при менших витратах обігових коштів;

· вивільняються матеріальні ресурси;

· прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;

· поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути вдало використані (прибутково вкладені).

3.3 Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів

Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути:

· впровадження економічно обґрунтованих норм запасу;

· наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

· широке використання прямих тривалих зв'язків;

· розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням;

· комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва :

· прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

· розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

· удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

· удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

· збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

· наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

· удосконалювання системи розрахунків;

· збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

· ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства.

На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані (повністю або частково) можливості поліпшення використання матеріальних ресурсів. У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з тої самої кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрат і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу, система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

ВИСНОВКИ

Досліджуване підприємство ДП «Мода Проджест» повністю себе забезпечує обіговими коштами не користуючись залученими коштами.

При такому рівні рентабельності має сенс розширювати виробництво, вкладаючи кошти в новітні технології.

Вивільнення обігових коштів дає цілий ряд позитивних ефектів:

· виробництво продукції відбувається при менших витратах обігових коштів;

· вивільняються матеріальні ресурси;

· прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку;

Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).

1. Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу.

2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю.

3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці.

4. Основна риса сучасного ринкового періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу.

Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів. Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів.

У ході роботи були виконані такі завдання:

· розкрито поняття обігових коштах підприємства;

· висвітлили основні положення нормування обігових коштів підприємства ;

· дослідили проблеми ефективності використання обігових коштів підприємства та шляхів їх покращення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Маргасова В. Ефективне формування та використання оборотних коштів // Сіверянський літопис. - 2007. - №1(31).

2. Економіка підприємств: Посібник/За ред. П.С. Харіва. - Тернопіль: Економічна думка, 2005.

3. Ковалев В.В. Фінансовий аналіз: управління капіталом, вибір інвестицій, аналіз звітності. - М.: Фінанси і статистика, 2006.

4. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. пос. - К.: Атіка, 2007.

5. Севастьянов Р.В. Особливості нормування оборотних коштів в умовах нестабільності // Держава та регіони. Серія „Економіка та підприємництво”. - Запоріжжя: ЗІДМУ, 2005. - № 2.

6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2006.

7. Лаврененко В.В., Тоцький В.І. Організаційний розвиток підприємства: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2004.

8. Фінанси підприємств - Aзаренкова Г.М. 2007.

9. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000.

10. Внутрішній економічний механізм підприємства: Навч. посіб. / За ред. М. Г. Грещака. - К.: КНЕУ, 2009.

11. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит. Навчальний посібник. / М.М. Александрова, С.О. Маслова. - 2-е вид., перероб., допов. - Київ: ЦУЛ, 2002.

12. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - Фінанси України, № 11, 2003.

13. Клименко С.М., Дуброва О.С. Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005.

14. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001.

15. Г.О .Партин,А.Г.Загородній Фінанси підприємств 2003

16. Бандурка О.М, Коробов М.Я, Орлов П.І, Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств:Підручник-К:Либідь, 1998.

17. Стасюк Г.А. Фінанси підприємств:Навчальний посібник.-Херсон Олді-плюс. 2004.

18. Фінанси підприємств: Підручник / А.М. Поддєрьогін., ф59 М.Д. Білик, Л.Д. Буряк, та ін.. Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін 6-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2006.

19. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник - К:Центр учбової літератури. 2011.

20. Онисько С.М., Марич П. М.Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - 2-ге видання, виправлене і доповнене. - Львів: «Магнолія Плюс», 2006.

21. Опарін В.М. Фінансова система України (теоретико- методологічні аспекти). - К.: КНЕУ, 2005.

22. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг. ред. А.А. Мазаракі. - К., 2000.

23. Шило В.П., Верхоглядова Н.І., Ільїна С.Б. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навч. посібник. -- К.: Кондор, 2005.

24. Василенко Л.I., Масленникова Т.О. Державні цільові фонди: Навч. посіб. - К.: КНТЕУ, 2002.

25. Васюренко О.В., Азаренкова Г.М. Фінансове управління потребує точного визначення окремих понять // Фінанси України. - К., 2003.

26. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі. - К.: Знання, 1998.

27. Зятковський І.В.Фінанси підприємств: Навч. посібник. -- 2 ге вид., перероб. та доп. -- К.: Кондор - 2003.

28. 14.Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. - К.: "ВИК"; "Глобус", 1993.

29. Фінанси підприємств: Навч. посібник / За ред. Г.К. Кірейцева. -- К.: ЦУЛ, 2002.

30. Кравченко В. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. - К.: Знання, 1999.

Додаток А

Таблиця №1

Аналіз структури необоротних активів ДП «Мода Проджест», тис.грн.

Показники	Абсолютні величини	Питома вага (%) у загальній величині поза обігових активів	Зміна
	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року	В абсолютних величинах	У питомій вазі
Нематеріальні активи	-	-	-	-	-	-
Незавершене виробництво	1526	1529	33,8	34,6	+3	+3,1
Основні засоби	2990	2889	66,2	65,4	-101	-103,1
Довготермінові фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-

Додаток Б

Таблиця № 1

Аналіз структури оборотних активів ДП «Мода Проджест»

Показники	Абсолютні величини	Питома вага (%) у загальній величині оборотних активів	Зміни
	На початок року	На кінець року	На початок року	На початок року	В абсолютних величинах	В питомій вазі
Запаси	1349	2330	44,6	55,8	+981	+85,7
Векселі одержані	-	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1671	1483	55,3	35,5	-188	-16,4
Дебіторська заборгованість за розрахунками	-	-	-	-	-	-
Інша поточна заборгованість	8	45	0,25	1,1	+37	+3,2
Поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти	-	2	-	0,05	+2	+0,2
Інші оборотні активи	-	313	-	7,5	+313	+27,3
Разом оборотних активів	3028	4173	100,0	100,0	1145	100,0

Додаток В

Таблиця №1

Оборотно сальдова відомість по рахунку №203 «Паливо»

Місяць 2011 р.	З кредиту Рахунка 372	З кредиту Рахунка 631	Всього по дебету	Обороти по кредиту	Сальдо
	По журналу ордеру №	По журналу ордеру №			По дебету	По кредиту
Січень		2013.75	2013.75	2013.75	0.00
Лютий		1930.00	1930.00	1930.00	0.00
Березень		2902.08	2902.08	2902.08	0.00
Квітень		3061.96	3061.96	3061.96	0.00
Травень		2249.82	2249.82	2249.82	0.00
Червень		2616.25	2616.25	2616.25	0.00
Липень		3033.33	3033.33	3033.33	0.00
Серпень	99.98	2668.75	2768.73	2768.73	0.00
Вересень		3180.00	3180.00	3180.00	0.00
Жовтень		2362.50	2362.50	2362.50	0.00
Листопад		1837.50	1837.50	1837.50	0.00
Грудень		1750.00	1750.00	1750.00	0.00

Додаток Г

Таблиця №1

Оборотно сальдова відомість по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

Місяць 2011 р.	З кредиту Рахунка 311	З кредиту Рахунка 311_1	З кредиту Рахунка 372	Всього по дебету	Обороти по кредиту	Сальдо
	По журналу ордеру №	По журналу ордеру №	По журналу ордеру №			По дебету	По кредиту
Січень		8256		8256	8259,20		17664,65
Лютий		6001,89		6001,89	19705,19		31367,95
Березень	2522,93	27832,83		27832,83	22575,50		23587,69
Квітень		12806,56		12806,56	17323,89		28105,02
Травень		28648,43		28648,43	18476,19		17932,78
Червень		19298,82		19298,82	23796,15		22430,11
Липень		25494,73		25494,73	23913,52		20848,90
Серпень		17111,91	134,00	17111,91	17553,57		21156,56
Вересень		11566,85		11566,85	10374,13		19963,84
Жовтень		18305,72		18305,72	15755,72		17413,84
Листопад		610,00		610,00	18257,90		35061,74
Грудень		17771,20		17771,20	8013,95		25304,49

Размещено на Allbest.ru