Аналіз фінансової стійкості підприємства ЗЕД

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Аналіз фінансової стійкості підприємства ЗЕД»

ВСТУП

Фінансовий аналіз використовується, як метод пізнання фінансового механізму підприємства, процесів формування і використання фінансових ресурсів для його оперативної та інвестиційної діяльності. Результатом являється оцінка фінансового благополуччя підприємства, стан його майна, активів та пасивів балансу, швидкість обороту всього капіталу та окремих його частин.

Основна ціль фінансового аналізу - одержання деяких плюсових параметрів, що дасть об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін у структурі активів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами. Цілі фінансового стану залежать також від цілей суб'єктів фінансового аналізу, тобто конкретних користувачів фінансової інформації.

Грамотно проведений аналіз дасть можливість виявити і усунути недоліки у фінансовій діяльності і знайти резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності; спрогнозувати фінансові результати, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових коштів.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що без визначення реальних показників фінансового стану підприємства неможливо зробити кваліфіковані судження і прийняти відповідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємства.

Основна мета даного курсового проекту - оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування підприємства. Основне завдання - навчитися ефективно управляти фінансовими ресурсами підприємства. В курсовім проекті проводиться фінансовий аналіз АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика» на основі даних балансу та фінансових результатів за 2 роки: 2007 та 2008.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА АТЗТ «ХАРКІВСЬКА БІСКВІТНА ФАБРИКА»

Акціонерне товариство закритого типу «Харківська бісквітна фабрика» розташовано за адресою м. Харків, вул. Лозівська, 8. Код за ЄДРПОУ 00377265.

Підприємство засноване в 1935 році. Очолює АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" відомий і досвідчений фахівець, лауреат багатьох нагород, заслужений працівник промисловості України, Алла Орестівна Коваленко.

Початком промислового виробництва кондитерських виробів в місті Харкові вважається 1896 рік, коли було засновано кондитерську фабрику Жоржа Бормана - видатного кондитера, який отримав звання "Постачальник Імператорського двору" та чимало міжнародних нагород. Пізніше, 1935 року, було створено ще одне велике кондитерське підприємство - "Харківську Бісквітну Фабрику". З 2001 року обидва підприємства почали випускати свою продукцію під спільною торговельною маркою - "Бісквіт-Шоколад", а в серпні 2004 року об'єдналися в однойменну корпорацію.

Корпорація "Бісквіт-Шоколад" об'єднує дві фабрики - АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика" та ЗАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка".

На цей час кількість працівників на підприємствах корпорації складає близько 3000 людей, кількість продукції, що виробляється, досягає 180 тон на день.

До асортименту борошняних кондитерських виробів, що виробляє корпорація, входять печиво (цукрове, здобне, затяжне, вівсяне), крекер, галети, вафлі, вафельні трубочки, бісквіти, рулети, торти вафельні та шоколадно-вафельні, пироги пісочні, вафельні сандвічі, батончики шоколадно-горіхові. Асортимент цукрової групи складається з карамелі, глазурованих та неглазурованих цукерок, шоколаду, тортів, зефіру, ірису, мармеладу.

Широкий асортимент, вигідні умови співпраці з оптовими покупцями дозволили розширити ринки збуту, і сьогодні кондитерські вироби харківських підприємств експортуються до Росії, Казахстану, Киргизстану, Грузії, Азербайджану, Молдови, Латвії, Литви, Естонії, Монголії, США, Канади, Ізраїлю, Німеччини. Частка експорту в реалізації продукції складає близько 30 відсотків.

Високі оцінки якості продукції корпорації "Бісквіт-Шоколад" були неодноразово засвічені на найпрестижніших міжнародних кондитерських виставках, таких як "ISM" (Кельн, Німеччина), "FMI" (Чикаго, США), "Seal" (Париж, Франція).

У 2009 році підприємства корпорації випустили 59,5 тис. тон кондитерських виробів, що на 4% більше, ніж у 2008 році. У грошовому вираженні обсяг виробництва зріс на 20% і склав 683,4 млн. грн. Обсяг реалізації в 2009 році склав 684,6 млн. грн. Експорт зріс на 2% і склав 19,2 тис. тон продукції. Компанія займає четверте місце в Україні за обсягами виробництва і реалізації продукції. Постачає кондитерські вироби більш, ніж у 20 країн світу, питома вага експорту за підсумками минулого року - близько 30%. Система менеджменту якості на підприємствах корпорації відповідає сучасному міжнародному стандарту ISO 9001-2008.

2. МЕТОДИКА ЕКСПРЕС-АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Експрес-аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від динаміки його активів і пасивів. Активи є динамічною величиною, що постійно змінюється в результаті діяльності підприємства. Це викликає необхідність змін власних і позикових коштів. Оцінка змін активів і пасивів підприємства (організації) виконується за допомогою вертикального і горизонтального аналізу.

У вертикальному аналізі визначається частка кожного елементу активу або пасиву в підсумку балансу на певний момент часу. Вертикальному аналізу піддається вихідна інформація з балансу, або агреговані дані по розділах. Цей аналіз оцінює структуру коштів підприємства, а також їхніх джерел у відсотках (відносних величинах).

Горизонтальний аналіз дозволяє визначити темпи зміни окремих показників з балансу. Ці зміни визначають в темпах росту.

Відображення результатів розрахунків експрес-аналізу активів і пасивів доцільно подавати у формі, відображеній в табл. 2.1 та 2.3 табл. а також в табл. 2.2 та 2.4 відповідно. Рекомендується подавати результати за кожен рік в окремій таблиці. Висновки робляться як по кожному року, так і за досліджуваний період взагалі.

Під час виконання вертикального аналізу пасиву балансу основну увагу треба звернути на зміни часток власного і короткострокового позикового капіталу підприємства. Зменшення частки власного капіталу підприємства свідчить про те, що підприємство зазнає непокритих збитків або відбувається зменшення статутного фонду. За часткою власний капітал повинний дорівнювати або бути більшим від позикового капіталу. Зменшення частки власних коштів на користь короткотермінових зобов'язань однозначно буде свідчити про збільшення фінансової залежності підприємства.

Вертикальний аналіз полягає у визначенні у відсотках структури досліджуваного об'єкта, наприклад структури активів, пасивів, прибутку від звичайної діяльності, операційних витрат тощо.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел, коли суми по окремих статтях або розділам беруться у відсотках до балансу. Можна виділити дві основні риси, що обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

* перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, що розрізняються по величині використовуваних ресурсів і інших об'ємних показників;

* відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показники фінансової звітності і тим самим утрудняти їхнє зіставлення в динаміку.

Вертикальному аналізу можна піддавати або вихідну звітність, або модифіковану звітність (з укрупненою або трансформованою номенклатурою статей).

За допомогою вертикального аналізу порівнюють відносні показники за підприємствами, що істотно різняться за абсолютними показниками обсягів виробництва і залучених фінансових ресурсів. Вертикальний аналіз зменшує вплив на вартісні показники інфляційного фактора.

Горизонтальний аналіз має на меті дослідити зміни показників у часі з розрахунками абсолютних і відносних відхилень (темпів). Горизонтальний аналіз звітності полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Зокрема, якщо проводиться горизонтальний аналіз балансу, дані балансу на деяку дату (база відліку) беруться за 100%; далі будуються динамічні ряди статей і розділів балансу у відсотках до їх базисних значень. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників, але і прогнозувати їхнього значення. Цінність результатів горизонтального аналізу істотно знижується в умовах інфляції. Проте, ці дані з відомим ступенем умовності можна використовувати при міжгосподарських порівняннях.

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів. Обоє ці види аналізу особливо коштовні при міжгосподарських зіставленнях, оскільки дозволяють порівнювати звітність зовсім різних за родом діяльності й обсягам виробництва підприємств.

Таблиця 2.1 - Аналіз активу балансу за 2007 рік

Розділи балансу	Джерело інформації	Асолютні величини, тис. грн.	Питома вага,%	Зміни за період
		На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	В абсолютних величинах тис. грн.	У питомій вазі,%	У % до величини на початок періоду	У % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=3/4	10
1. Необоротні активи, А1	Р.080	121673,1	156704,3	45,028	50,509	35031,	5,481865	28,791	87,515
1.1. Нематеріальні активи	Р.010	211,5	195,7	0,0782	0,0630	-15,8	-0,01519	-7,4704	-0,0394
1.2. Основні засоби	Р.020+030+070	79820,4	102239,5	29,539	32,954	22419	3,415024	28,086	56,007
1.3.Довгострокові фінансові інвестиції	Р.040+045	31909,8	37897,1	11,808	12,215	5987,3	0,406244	18,763	14,957
1.4. Довгострокова дебіторська заборгованість	Р.050+060	9731,4	16372	3,6013	5,2771	6640,6	1,675787	68,238	16,589
2. Оборотні активи, А2	Р.260	146977,2	151849,2	54,392	48,944	4872	-5,44744	3,3148	12,171
2.1. Запаси	Р.100+…+140	66991,2	68962	24,791	22,228	1970,8	-2,5634	2,9418	4,9235
2.2. Чиста дебіторська заборгованість	Р.150+...+210	71796,1	80288,7	26,569	25,879	8492,6	-0,69071	11,828	21,216
2.3. Поточні фінансові інвестиції	Р.220	3660,9	0	0	0	-3660,9	0	0	-9,1457
2.4. Грошові кошти	Сума Р.230+250	4529	2598,5	1,6760	0,8375	-1930,5	-0,8385	-42,62	-4,8228
3. Витрати майбутніх періодів, А3	Р.270	1566	1691,2	0,5795	0,5451	125,2	-0,03441	7,9948	0,3127
Баланс, А1+А2+А3	Р.280	270216,3	310244,7	100	100	40028	0	14,813	100

Таблиця 2.2 - Аналіз пасиву балансу за 2007 рік

Розділи балансу	Джерело інформації	Асолютні величини, тис. грн.	Питома вага,%	Зміни за період
		На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	В абсолютних величинах тис. грн.	У питомій вазі,%	У % до величини на початок періоду	У % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9=3/4	10
1. Власний капітал, П1	Р.380	204816,7	239727,5	75,797	77,270	34910,8	1,4731	17,044	87,215
1.1. Статутний (пайовий)	Р.300+310+360+370	10627,4	10629,9	3,9329	3,4262	2,5	-0,5066	0,0235	0,0062
1.2. Додатковий капітал	Р.320+330	34080,5	49255,5	12,612	15,876	15175	3,2640	44,526	37,910
1.3. Резервний капітал	Р.340	2657,5	2657,5	0,9834	0,8565	0	-0,1268	0	0
1.4. Нерозподілений прибуток	Р.350	157451,3	177184,6	58,268	57,114	19733,3	-1,1573	12,532	49,298
2. Забеспечення майбутніх витрат і платежів, П2	Р. 430	492,3	779,5	0,1821	0,2512	287,2	0,0690	58,338	0,7174
3. Довгострокові зобов'язання, П3	Р. 480	3943,5	4302,6	1,4593	1,3868	359,1	-0,0725	9,1061	0,8971
4. Поточні зобов'язання, П4	Р. 620	60963,8	65435,1	22,561	21,091	4471,3	-1,4696	7,3343	11,170
4.1. Короткострокові кредити	Р. 500+510	21034,7	27902,4	7,7843	8,9936	6867,7	1,2092	32,649	17,157
4.2. Кредиторська зоборгованість	Сума Р. 520+…+610	39929,10	37532,70	14,776	12,097	-2396,4	-2,6789	-6,0016	-5,9867
5. Доходи майбутніх періодів, П5	Р.630	0	0	0	0	0	0	0	0
Баланс П1+П2+П3+П4+П5	Р.640	270216,3	310244,7	100	100	40028,4	0	14,813	100

Таблиця 2.3 - Аналіз активу балансу за 2008 рік

Розділи балансу	Джерело інформації	Асолютні величини, тис. грн.	Питома вага,%	Зміни за період
		На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	В абсолютних величинах тис. грн.	У питомій вазі, %	У % до величини на початок періоду	У % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7=4-3	8=6-5	9=3/4	10
1. Необоротні активи, А1	Р.080	156704	149967	50,509	42,698	-6737	-7,8108	-4,2991	-16,441
1.1. Нематеріальні активи	Р.010	196	430	0,0631	0,1224	234	0,0592	119,39	0,5710
1.2. Основні засоби	Р.020+030+070	102239	94809	32,954	26,994	-7430	-5,9600	-7,2672	-18,133
1.3.Довгострокові фінансові інвестиції	Р.040+045	37897	45610	12,215	12,986	7713	0,7709	20,352	18,823
1.4. Довгострокова дебіторська заборгованість	Р.050+060	16372	9118	5,2771	2,5960	-7254	-2,6810	-44,307	-17,703
2. Оборотні активи, А2	Р.260	151850	199945	48,945	56,928	48095	7,9835	31,672	117,37
2.1. Запаси	Р.100+…+140	68963	68920	22,228	19,623	-43	-2,6055	-0,0623	-0,1049
2.2. Чиста дебіторська заборгованість	Р.150+...+210	80288	126061	25,878	35,892	45773	10,013	57,011	111,7
2.3. Поточні фінансові інвестиції	Р.220	0	0	0	0	0	0	0	0
2.4. Грошові кошти	Сума Р.230+250	2599	4964	0,8377	1,4133	2365	0,5756	90,996	5,7718
3. Витрати майбутніх періодів, А3	Р.270	1691	1308	0,5450	0,3724	-383	-0,1726	-22,649	-0,9347
Баланс, А1+А2+А3	Р.280	310245	351220	100	100	40975	0	13,207	100

Таблиця 2.4 - Аналіз пасиву балансу за 2008 рік

Розділи балансу	Джерело інформації	Абсолютні величини, тис. грн.	Питома вага, %	Зміни за період
		На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду	В абсолютних величинах тис. грн.	У питомій вазі, %	У % до величини на початок періоду	У % до зміни підсумку балансу
1	2	3	4	5	6	7	8	9=3/4	10
1. Власний капітал, П1	Р.380	239729	274272	77,270	78,091	34543	0,820358	14,409	84,302
1.1. Статутний (пайовий)	Р.300+310+360+370	10630	10630	3,4263	3,0265	0	-0,39973	0	0
1.2. Додатковий капітал	Р.320+330	49256	49667	15,876	14,141	411	-1,73521	0,8344	1,0030
1.3. Резервний капітал	Р.340	2658	2658	0,8567	0,7567	0	-0,09995	0	0
1.4. Нерозподілений прибуток	Р.350	177185	211317	57,111	60,166	34132	3,055247	19,263	83,299
2. Забеспечення майбутніх витрат і платежів, П2	Р. 430	780	859	0,2514	0,2445	79	-0,00684	10,128	0,1928
3. Довгострокові зобов'язання, П3	Р. 480	4303	3154	1,3869	0,8980	-1149	-0,48896	-26,702	-2,8041
4. Поточні зобов'язання, П4	Р. 620	65433	72935	21,090	20,766	7502	-0,32456	11,465	18,308
4.1. Короткострокові кредити	Р. 500+510	27902	28780	8,9935	8,1942	878	-0,79924	3,1467	2,1427
4.2. Кредиторська зоборгованість	Сума Р. 520+…+610	37531	44155	12,097	12,571	6624	0,474679	17,649	16,165
5. Доходи майбутніх періодів, П5	Р.630	0	0	0	0	0	0	0	0
Баланс П1+П2+П3+П4+П5	Р.640	310245	351220	100	100	40975	0	13,207	100

Під час виконання вертикального аналізу активу балансу основну увагу треба звернути на зміни часток основних і оборотних активів підприємства. Зменшення частки основних активів підприємства свідчить про те, що підприємство намагається отримати позитивний фінансовий результат в короткостроковому періоду, оскільки прибуток формується саме за рахунок руху оборотних активів за етапами відтворювального циклу. Зменшення частки оборотних активів на користь основних однозначно буде свідчити про намагання підприємства забезпечити потенціал майбутнього прибутку, оскільки збільшення обсягу виробництва, а відповідно й прибутку, можливе лише за рахунок збільшення потужностей виробництва.

Порядок розрахунків для експрес-аналізу наведено в табл. 2.5

Таблиця 2.5 - Порядок розрахунків горизонтального та вертикального аналізу

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Елемент балансу	Формула для розрахунку показників	Величина береться з відповідного балансу	Величина береться з відповідного балансу	Визначається питома вага у відсотках по кожному елементу балансу	ст. 7 = ст. 4-ст. 3	ст. 8 = ст. 6-ст. 5	ст. 9 = ст.7/ ст.3	ст. 10 = ст. 7/підсумок балансу по 7 ст.

Примітка *. Визначається питома вага у відсотках по кожному елементу балансу.

Ст.. - стовпець

За результатами горизонтального аналізу пасиву слід звернути увагу на зміну величини кожного елементу балансу у відсотках на початок періоду (9 стовпчик). Також слід звернути увагу на динаміку результатів, відображених у 10-му стовпчику: вплив зміни кожного елементу балансу на динаміку підсумку балансу. За позитивних тенденцій розвитку підприємства загальна сума пасивів повинна збільшуватися за рахунок власного капіталу. Збільшення загальної суми за рахунок короткострокових заборгованостей свідчить про зростання фінансової залежності підприємства.

За результатами вертикального аналізу активу балансу видно, що у підприємства збільшується частка оборотних активів за рахунок основних, що свідчить про намагання підприємства отримати позитивний фінансовий результат в короткостроковому періоді, оскільки прибуток формується саме за рахунок руху оборотних активів за етапами відтворювального циклу. За результатами горизонтального аналізу пасиву можна зробити висновок, що загальна сума пасивів збільшується за рахунок власного капіталу.

Аналіз структури майна та джерел його фінансування

Ціллю цього виду аналізу є визначення джерел фінансування різних видів активів, тобто які види активів були придбані за рахунок яких пасивів.

Для цього всі активи та пасиви підприємства слід агрегувати так, як це наведено у табл. 2.6

Таблиця 2.6 - Аналіз структури майна та його джерел

Показники	Джерело інформації	2007	2008
	Форма 1	На початок періоду	На кінець періоду	На початок періоду	На кінець періоду
Основні кошти та інші необоротні активи	р. 080 + р. 270	123239,1	158395,5	158395	151275
Запаси й витрати	Сума р. 100ч140	66991,2	68962	68963	68920
Грошові кошти та інші оборотні активи	Сума р. 150ч250	79986	82887,2	82887	131025
Власні кошти	Р. 380+ Р. 430+ Р. 630	205309	240507	240509	275131
Довгострокові кредити й позикові кошти	Р. 480	3943,5	4302,6	4303	3154
Короткострокові кредити й позикові кошти	Р. 620	60963,8	65435,1	65433	72935

З наведеної табл. 2.6 видно, що підприємство залежить від короткострокових кредитів. Цей фактор негативно впливає, бо обсяг кредитів збільшується і тим самим спонукає підприємство на підвищення ціни готової продукції та виплату відсотків по кредитам. Також негативним є зменшення основних коштів. Також необхідно відмітити збільшення обсягу власних коштів.

3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

3.1 Аналіз абсолютних фінансових результатів

Аналіз фінансових результатів здійснюється з використанням як абсолютних, так і відносних показників.

До абсолютних показників відносять показники виручки (сукупна та чиста) і прибутку (валовий, фінансовий результат від операційної діяльності, до оподаткування, чистий).

Показники для дослідження та їх розрахунки наведемо у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 - Аналіз фінансових результатів

Показники	Джерело інформації	2007	2008
	Ф №2	(тис. грн.)	(тис. грн.)
1. Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	р. 010	580672,1	670177
2. Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) без ПДВ і акцизів (чиста виручка) (Дох)	р. 035	483493,1	577769
3. Валовий прибуток	р. 050	77316,5	100102
4. Фінансовий результат від операційної діяльності (ФРОД)	р. 100	30835	49711
5. Прибуток до оподаткування (БП)	р. 170	32946,3	47003
6. Чистий прибуток (ЧП)	р. 220	24100,7	37771

Як свідчить аналіз абсолютних показників фінансових результатів підприємства, найбільший інтерес викликають тенденції зміни чистої виручки і чистого прибутку. Ці показники визначають, відповідно, суму грошових коштів, отриману від основної діяльності підприємства, та суму, що залишилася на підприємстві після здійснення податкових платежів та зборів. У результаті аналізу можна зробити висновки, що після сплати усіх податкових платежів та зборів чистий прибуток складає приблизно 50% чистої виручки.

З табл. 3.1 ми використали данні, які наведені на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 - Співвідношення прибутку та виручки від реалізації

У нашому випадку темпи зростання прибутку перевищують темпи зростання виручки від продажу, але не на багато (див. рис. 3.1). Така тенденція може мати місце внаслідок зростання віддачі від впровадження нових технологій або використання більш дешевих сировини, матеріалів, енергії, що дозволяє зменшити собівартість.

3.2 Аналіз відносних фінансових результатів

Для виконання розрахунків показників рентабельності, ліквідності, структури капіталу поєднаємо дані з балансу (на початок і на кінець року) з даними Форми 2 (за один рік). Для цього з Форми 1 “Баланс” використаємо середньорічні дані. Їх обчислимо як середнє арифметичне даних з балансу, взятих за початок та кінець року. Порядок розрахунку показників наведемо у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Таблиця вихідних даних для виконання розрахунків

Умовні позначки	Назва показника	Величина	Величина
		2007	2008
Пбсер	Середня вартість активів	290230,5	330732,5
П1сер+ +П2сер+П5 сер	Середня вартість власного капіталу	222908	257820
П3 сер	Середня вартість довгострокового кредиту	4123,05	3728,5
П4 сер	Розрахунки та інші короткострокові пасиви	63199,45	69184
А1 сер	Середня вартість основних коштів і інших необоротних активів	139188,7	153335,5
А2сер+А3 сер	Середня вартість оборотних активів	151041,8	177397
Зап сер	Середня величина виробничих запасів	57012,75	58473
ГК сер	Середня величина грошових коштів і дебіторської заборгованості	79606,15	106956
ДЗсер	Середня величина дебіторської заборгованості	76042,4	103174,5
ГПсер	Середні запаси готової продукції	10544,05	10216,5
КрЗсер	Середня величина кредиторської заборгованості	38730,90	40843
Анл сер.	Найбільш ліквідні активи	5394,2	3781,5

Рентабельність (R) - це здатність отримувати прибуток від будь-яких видів діяльності або від активів підприємства. Вона має такий вигляд:

(1)

Для розрахунку показників рентабельності у числівнику формули використовується фінансовий результат (прибуток або збиток), отриманий від основної виробничої (операційної) діяльності. Цей прибуток відрізняється від прибутку до оподаткування тим, що не містить у собі результатів, отриманих від фінансових (спекулятивних) угод, прибутку від реалізації майна.

Виділяють сім основних показників рентабельності:

Коефіцієнт рентабельності продажу показує здатність підприємства одержувати прибуток від продажу товарів і послуг і визначає, скільки прибутку або збитку припадає на одиницю реалізованої продукції. Збільшення рентабельності продажу свідчить про зростання попиту на продукцію, а її зменшення - про зниження попиту.

Коефіцієнт рентабельності всього капіталу показує ефективність використання всього майна підприємства і визначає, скільки прибутку або збитку припадає на одиницю коштів, вкладених у майно підприємства. Для поглибленого аналізу необхідно зміну даного коефіцієнта порівняти зі зміною коефіцієнта рентабельності продажу. Одночасне збільшення обох коефіцієнтів свідчить про зростання попиту, а зменшення - про зниження попиту на продукцію підприємства. Якщо коефіцієнт рентабельності продажу знижується, а коефіцієнт рентабельності всього капіталу зростає, то це свідчить про перенанакопичення активів. Як правило, таке підприємство має в структурі велику питому вагу основних фондів, які дають невисоку віддачу в поточному періоді. Якщо коефіцієнт рентабельності продажу зростає, а коефіцієнт рентабельності всього капіталу знижується, то це може свідчити про скорочення активів.

Коефіцієнт рентабельності необоротних активів відображає ефективність використання переважно основних засобів підприємства. Підвищення даного коефіцієнта може свідчити про інтенсивний шлях розвитку підприємства, наприклад, про підвищення віддачі від кожної одиниці устаткування. Динаміка до зменшення коефіцієнта свідчить про:

екстенсивний шлях розвитку підприємства, наприклад, збільшення кількості устаткування;

зменшення віддачі від одиниці устаткування (падіння виробництва) при зменшенні прибутку.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу відображає ефективність вкладення власного капіталу у різні види активів. Чим більше значення цього коефіцієнту, тим більше оборотних активів (тих, що швидко дають результат) придбано за рахунок власних коштів. Зростання цього коефіцієнта для акціонерних товариств може вплинути на підвищення вартості акцій підприємства на вторинному фондовому ринку.

Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу відображає ефективність використання оборотного капіталу. Збільшення цього коефіцієнта може свідчити про зниження невиробничих витрат (браку) в готовій продукції, більший обсяг виробництва готової продукції з одиниці сировини, матеріалів, енергії.

Коефіцієнт чистої рентабельності власних коштів. Для розрахунку цього показника використовується чистий прибуток, отриманий від виробничої, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства. Він вказує на узагальнений результат ефективної діяльності підприємства у трьох сферах: виробничій, фінансовій й інвестиційній. Як правило, абсолютне значення даного коефіцієнта нижче, ніж рентабельність власного капіталу.

Коефіцієнт чистої рентабельності акціонерного капіталу вказує, на який максимальний розмір дивідендів можуть розраховувати акціонери у відсотках від статутного фонду. За величиною цього коефіцієнта можна робити висновки про потенційний рівень фінансової довіри до підприємства.

Порядок розрахунку і характеристика показників фінансових результатів наведені в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 - Аналіз показників рентабельності

Показник	Умовні позначення	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік
1. Коефіцієнт рентабельності продажу	ФРОД / Чиста виручка	0,063775471	0,086039576
2. Коефіцієнт рентабельності всього капіталу підприємства	ФРОД / ПБсер	0,106243141	0,150305761
3. Коефіцієнт рентабельності необоротних активів	ФРОД / А1сер	0,221533788	0,324197593
4. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	ФРОД / (П1сер++П2сер+ П5сер)	0,138330612	0,192812815
5. Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу	ФРОД / (А2сер+ +А3сер)	0,204148785	0,280224581
6. Коефіцієнт чистої рентабельності власних коштів	ЧП / (П1сер+ +П2сер+П5сер)	0,108119493	0,146501435
7. Коефіцієнт чистої рентабельності акціонерного капіталу	ЧП/ (Статутний фонд сер)	2,267255572	3,553245532

Із наведеної таблиці видно, що всі коефіцієнти позитивні, та мають тенденцію росту. Це означає, що підприємство працює стабільно. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу зростає, що свідчить про підвищення вартості акцій на вторинному ринку. Зростання коефіцієнтів рентабельності продажу та рентабельності всього капіталу підприємства показує збільшення попиту на продукцію підприємства.

4. ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

4.1 Аналіз оборотності капіталу

Оборотність капіталу - це його здатність повертатися в процесі кругообігу в грошову форму. При цьому існує об'єктивна закономірність: оборотний капітал (кошти, вкладені в матеріальні запаси, незавершене виробництво, дебіторську заборгованість) має коротший термін обігу в порівнянні з необоротним капіталом (кошти, вкладені в основні засоби та нематеріальні активи).

Основним джерелом отримання коштів для будь-якого підприємства є виручка від реалізації. Чим швидше (частіше) підприємство отримує суму виручки від реалізації, тим менше грошових коштів залучається до кругообігу.

Для оцінки оборотності використовують два показника: коефіцієнт оборотності та період обороту капіталу.

Коефіцієнт оборотності - показує, яке число повних оборотів здійснює за розглянутий період окремий елемент капіталу або весь капітал. Загальна формула для розрахунку має такий вигляд:

(2.2)

де Х сер - середньорічна вартість елемента капіталу або всього капіталу.

Період обороту - визначає кількість днів, за які весь капітал чи окремий його елемент перетвориться в грошову форму.

(2.3)

У деяких випадках, в залежності від методу нарахування витрат на підприємстві можливий розрахунок оборотності не через виручку, отриману від реалізації, а через собівартість виробленої продукції. Такий метод доцільно використовувати:

у випадку, коли підприємство для списання витрат використовує метод FIFO (за ціною першої партії придбання);

при розрахунку оборотності елементів капіталу, відображених у пасиві балансу (оборотність кредиторської заборгованості, період погашення банківського кредиту, оборотність власних коштів).

(2.4)

, (2.5)

Показники оборотності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство взаємодіє з зовнішнім середовищем (споживачами чи постачальниками продукції), тому їх ще називають показниками ділової активності. Показники оборотності дозволяють виявити резерви для підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок скорочення термінів обігу окремих елементів капіталу.

Результати розрахунку системи показників оборотності (коефіцієнтів оборотності та періодів обороту) зведемо до табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Показники оборотності оборотних засобів

Найменування коефіцієнта	Джерело інформації	Величина за 2007 рік	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік	Величина за 2008 рік
		(раз)	(дні)	(раз)	(дні)
1	2	3	4	5	6
1.Коефіцієнт загальної оборотності капіталу	Ф2 р.035 /Ф1 ПБсер.	1,67	219,1	1,75	208,94
2. Коефіцієнт оборотності основних засобів	Ф2 р.035 /Ф1 А1сер.	3,47	105,08	3,77	96,87
3.Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	Ф2 р.035 /Ф1 А2 сер.	3,24	112,8	3,29	111,12
4.Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Ф2 р.035 /Ф1 сума (р. 100 ч 140)сер.	7,11	51,32	8,38	43,55
5.Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Ф2 р.035 /Ф1 (П1+П2)сер.	2,17	168,28	2,24	162,88
6.Коефіцієнт оборотності готової продукції	Ф2 р.035 / ГПсер.	45,86	7,96	56,55	6,45
7.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Ф2 р.035 / Ф1 ДЗ сер.	6,36	57,41	5,59	65,18
8.Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Ф2 р.035 / Ф1 КЗ сер.	12,48	29,24	14,15	25,8

Коефіцієнт загальної оборотності капіталу - кількість оборотів, які здійснюються капіталом підприємства за рік. Зростання даного показника свідчить про прискорення кругообігу коштів підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів оборотного капіталу підприємства за рік. Зростання цього коефіцієнту може характеризувати здатність підприємства до вчасного виконання своїх зобов'язань (погашати заборгованість).

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів відображає кількість оборотів усіх запасів підприємства. Зниження свідчить:

про збільшення виробничих запасів;

про зниження попиту на готову продукцію (для цього необхідно порівняти його динаміку з динамікою показника рентабельності продажу).

Чим вище значення даного показника, тим менше коштів залучено до найменш ліквідної частини оборотних активів і тим більше міцним є фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт оборотності готової продукції вказує на швидкість реалізації готової продукції підприємства. Чим вищий даний показник, тим більший попит на продукцію, чим нижчий, тим більше продукції залежується на складі.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (товарний кредит). Підвищення даного показника свідчить про збільшення товарного кредиту, який надає підприємство, зниження - про зменшення можливості щодо надання товарного кредиту.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Підвищення коефіцієнта означає зменшення фактичного обсягу заборгованості, зниження - зростання закупівель у кредит.

Коефіцієнт оборотності основних засобів характеризує ефективність використання основних фондів, визначає, який обсяг товару (готової продукції) припадає на одиницю основних фондів.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу. Підвищення коефіцієнта може означати збільшення обсягу продажу, а зниження - незалучення частини власних коштів.

Зробивши розрахунки показників у таблиці 4.1 можна зробити висновки про низький рівень платежів підприємству, воно спроможне вчасно погашати свою кредиторську заборгованість, тому що період оборотності дебіторської заборгованості більше за період оборотності кредиторської заборгованості. Також треба зазначити, що період оборотності власного капіталу більший за період оборотності основного капіталу. Це свідчить про те, що підприємство, в основному, використовує власні кошти для фінансування основних засобів. Коефіцієнт оборотності готової продукції збільшується, о означає, що продукція не залежується на складі.

Оскільки основним "носієм" прибутку підприємства є оборотний капітал, у курсовій роботі більш докладно необхідно дослідити періоди обороту кожного його окремого елементу. Методика такого розрахунку наведена в табл. 4.2. За результатами розрахунків, наведених в табл.4.2, побудуємо рис. 4.1, який більш детально покаже які з них є найбільш критичними, тобто мають найбільший термін обороту.

Таблиця 4.2 - Період обороту оборотних коштів в днях обороту

Назва показника	Умовна позначка	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік
1	2	3	4
1 Період обороту всіх оборотних коштів	365ґ(А2сер.+А3сер)/ Дох.	114,03	112,07
2. Період обороту запасів	365 ґ(р.100)сер./ Дох	43,04	36,94
3. Період обороту незавершеного виробництва	365 ґ (р. 120)сер. / Дох	0,05	0,03
4. Період обороту витрат майбутніх періодів	365 ґ (р. 270)сер. / Дох	1,23	0,95
5. Період обороту товарів	365 ґ (р. 140)сер. / Дох	0,27	0,13
6. Період обороту дебіторської заборгованості	365ґДз сер. / Дох	57,41	65,18
7. Період обороту грошових коштів	365 ґ (сума р. 230ч240)сер. / Дох	2,5	2,36
8. Період обороту інших оборотних коштів	365 ґ (р. 260)сер. / Дох	112,8	111,12
9. Період обороту тварин на відгодівлі	365 ґ (р. 110)сер. / Дох	0	0
10. Період обороту готової продукції	365 ґ (р. 130)сер / Дох	7,96	6,45
11. Період обороту короткострокових фінансових вкладень	365 ґ (р. 220)сер. / Дох	1,38	0

З приведеної таблиці видно, що підприємство у 2007 році має певні фінансові вкладення, але вони відсутні у 2008 році. Період обороту готової продукції зменшився, а період обороту дебіторської заборгованості збільшився.

Рисунок 4.1 - Складові періоду обороту оборотного капіталу

З приведених розрахунків видно, що у підприємства зменшився період обороту оборотних коштів та готової продукції у 2008 році порівняно з 2007 р. та збільшився період обороту запасів.

4.2 Ліквідність балансу

Ліквідність підприємства - це здатність господарського суб'єкта погашати свою заборгованість. Ліквідність активів - здатність активів швидко перетворюватися на гроші. З огляду на це, здійснюють аналіз ліквідності балансу й аналіз коефіцієнтів і показників ліквідності (чистий оборотний капітал, поточні фінансові потреби).

Ліквідність балансу вказує на можливість своєчасної виплати короткострокових і довгострокових зобов'язань за рахунок реалізації частини активів підприємства. Ліквідність балансу виражається у ступені покриття зобов'язань підприємства його активами, термін погашення яких у грошовому еквіваленті є приблизно однаковим.

Технічна сторона аналізу ліквідності балансу полягає у співставленні агрегованих статей по активу з відповідними зобов'язаннями по пасиву. При цьому активи групуються за ступенем їх ліквідності и розташовуються в порядку її зменшення, а зобов'язання - за термінами їх погашення і розташовуються в порядку збільшення термінів до сплати. У табл. 2.12 наведені типи балансу. Представимо розрахунки ліквідності балансу у табл. 2.13 та зробимо висновки.

Таблиця 4.3 - Типи ліквідності балансу

Абсолютно ліквідний баланс	Ліквідний баланс	Неліквідний баланс	Абсолютно неліквідний	Відносно неліквідний баланс
Анл ? Пнт	Анл ? Пнт	Анл ? Пнт	Анл < Пнт	Анл < Пнт
Ашр ? Пкз	Ашр> Пкз	Ашр < Пкз	Ашр < Пкз	Ашр > Пкз
Апр ? Пдз	Апр < Пдз	Апр < Пдз	Апр >< Пдз	Апр > Пдз
Авр < Пп	Авр < Пп	Авр >< Пп	Авр >< Пп	Авр < Пп

Таблиця 4.4 - Аналіз ліквідності балансу

Складові активу і їх умовні позначки	Джерело інформації	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік	Складові пасиву і їх умовні позначки	Джерело інформації	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Найбільш ліквідні активи (Анл)	Сума р. (220ч250) сер.	5394,2	3781,5	1. Найбільш термінові зобов'язання (Пнт)	Сума р. (520ч610) сер.	38730,90	40843
2. Активи, які швидко реалізуються (Ашр)	Сума р. (150ч210) сер.	76471,65	103174,5	2. Короткострокові пасиви (Пкз)	р. (500+510) сер.	24468,55	28341
3. Активи, які повільно реалізуються (Апр)	Сума р. (100ч140) сер.	67976,6	68941,5	3. Довгострокові пасиви (Пдз)	р. 480 сер.	4123,05	3728,5
4. Активи, які важко реалізуються (Авр)	р. (080+270) сер.	140817,3	154835	4. Постійні пасиви (Пп)	р. (380+ +430+630) сер.	222908	257820

Проаналізувавши данні табл. 4.3 та табл. 4.4 видно, що тип ліквідності балансу - відносно неліквідний баланс. Це означає, що підприємство знаходиться у дуже не гарному стані. Але є можливість виходу з цього стану, на більш приємний та перспективний.

Коефіцієнти і показники ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства сплатити за своїми короткостроковими зобов'язаннями протягом звітного періоду.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину заборгованості підприємство може погасити за рахунок наявних коштів. Нормоване значення коефіцієнта повинне бути >25%. Тобто за рахунок наявних грошових коштів організація повинна погасити хоча б 25% заборгованості.

Коефіцієнт фінансової ліквідності відображає платіжні можливості підприємства за умови своєчасних платежів з боку дебіторів. Таким чином, дебіторська заборгованість підприємства разом з наявними в його розпорядженні грошовими коштами повинна дорівнювати кредиторській заборгованості. У цьому випадку підприємство може сплатити за зобов'язаннями у досить короткий термін.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт платоспроможності; коефіцієнт ліквідності оборотного капіталу) вказує на платіжні можливості підприємства за умови не лише своєчасних розрахунків і сприятливої реалізації готової продукції, але і продажу в разі потреби частини матеріалізованих оборотних коштів (запасів товарно-матеріальних цінностей, готової продукції). Оптимальним вважається таке співвідношення, коли весь оборотний капітал підприємства удвічі перевищує обсяг короткострокової заборгованості.

Чистий оборотний капітал (власні оборотні кошти) - величина оборотних коштів підприємства, які воно може направити на виробничі потреби без загрози невиконання фінансових зобов'язань. Чистий оборотний капітал необхідний підприємству для підтримки нормального виробничого циклу, оскільки перевищення величини оборотних коштів над кредиторською заборгованістю означає, що підприємство може не тільки вчасно погасити свою кредиторську заборгованість, але і має власні кошти та довгострокові пасиви для фінансування частини оборотних активів, перш за все запасів.

Поточні фінансові потреби показують, який обсяг коштів додатково необхідно залучити в формі короткострокового кредиту для фінансування оборотного капіталу підприємства. Чим більше значення поточних фінансових потреб, тим більше коштів необхідно додатково залучати підприємству. Від'ємні значення поточних фінансових потреб також небажані для підприємства. Вони свідчать про надлишок незадіяних у виробництві оборотних коштів підприємства, в результаті чого знижується його рентабельність. Для досягнення максимального ефекту підприємство повинне прагнути до зведення поточних фінансових потреб до обсягу чистого оборотного капіталу. Розрахунок показників наведемо у табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Коефіцієнти та показники ліквідності

Назва показника	Джерело інформації	Нормативне значення	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік
1	2	3	4	5
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Анл сер. /П4 сер.	> 0,25	0,085352	0,054658592
2. Коефіцієнт термінової ліквідності	(Анл+ДЗ) сер. / П4 сер.	> 1	1,288565	1,545964385
3. Коефіцієнт загальної ліквідності	А2 сер. /П4 сер.	> 2	2,3641535	2,542459239
4. Власні оборотні кошти	А2 сер. - П4 сер.	> 0	45495,45	106713,5
5. Поточні фінансові потреби	А2 сер. - П4 сер. - Анл сер.	< 0	40101,25	102932

З приведених даних видно, що у підприємства не відповідають нормативним значенням коефіцієнт абсолютної ліквідності та показник поточних фінансових потреб. Це означає, що підприємство за рахунок власних грошових коштів може погасити лише 8,5% заборгованості у 2007 році та 5,5% - у 2008 році. Чим більше значення поточних фінансових потреб, тим більше коштів необхідно додатково залучати підприємству. Від'ємні значення поточних фінансових потреб також небажані для підприємства. Вони свідчать про надлишок незадіяних у виробництві оборотних коштів підприємства, в результаті чого знижується його рентабельність. Для досягнення максимального ефекту підприємство повинне прагнути до зведення поточних фінансових потреб до обсягу чистого оборотного капіталу.

4.3 Аналіз структури капіталу

Показники структури капіталу характеризують співвідношення власних і позикових засобів на підприємстві. Тобто фактично вони показують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, які мають вкладення в компанію. Тому дані коефіцієнти називають ще коефіцієнтами платоспроможності підприємства. До них належать коефіцієнти автономії, фінансової залежності та забезпеченості власними джерелами. Детальний розрахунок наведемо у табл. 4.6.

Таблиця 4.6 - Коефіцієнти структури капіталу, тис. грн.

Назва показника	Джерело інформації	Нормативне значення	Величина за 2007 рік	Величина за 2008 рік
1. Коефіцієнт автономії	(П1сер. +П2сер.) / ПБ сер	0,5	0,768037818	0,779542379
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	П4сер. / (П1сер.+П2сер.)	1	0,283522574	0,268342254
3. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами	(П1сер.+П2сер.+П3сер. - А1 сер)/Зап сер	1	1,540749218	1,850649017

Коефіцієнт автономії показує, яку частину коштів підприємства складають власні кошти. Оптимальним вважається випадок, коли власні кошти складають >50% підсумку балансу. Підвищення даного коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових ускладнень у майбутньому, підвищення гарантій погашення підприємством своїх зобов'язань.

Коефіцієнт фінансової залежності (співвідношення позикових і власних коштів) характеризує залежність компанії від зовнішніх позик. В оптимальному варіанті власні кошти повинні цілком покривати короткострокову фінансову заборгованість підприємства. Чим вищий даний коефіцієнт, тим більше позик у підприємства, тим вищий ступінь ризику, що може призвести до банкрутства. Високий рівень коефіцієнта фінансової залежності означає також потенційну можливість виникнення дефіциту коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами дозволяє визначити частку власних коштів, які направило підприємство на придбання оборотних активів. Якщо даний коефіцієнт більший від 1, то має місце надлишок власних коштів на підприємстві і їх можна направити на придбання оборотних активів, якщо даний коефіцієнт менший від 1, то власних коштів не вистачає навіть для придбання основних засобів та нематеріальних активів.

З наведеної табл. 4.6 видно, що у підприємства досить оптимальні показники. Власні кошти складають більше 50% балансу, що свідчить про незалежність підприємства. Згідно показника забезпеченості власними джерелами, то у підприємства є надлишок власних коштів, та їх можна направити на придбання оборотних активів.

5. РОЗРАХУНОК ЗА ДАНИМИ БАЛАНСУ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ПВДПРИЄМСТВА

5.1 Аналіз фінансової стійкості

Методика заснована на визначенні надлишку чи нестачі коштів для формування запасів і витрат. Фактично, це дозволяє визначати можливість забезпечення підприємства для початку наступного виробничого циклу.

Аналіз фінансової стійкості розраховується за станом на початок або кінець року. Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості:

абсолютна стійкість підприємства характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у підприємства залишаються кошти для закупівлі необхідних ресурсів і початку наступного виробничого циклу.

нормальна стійкість гарантує платоспроможність підприємства. Нормальна стійкість характеризує можливість своєчасно розрахуватися із кредиторами. Однак такому підприємству може не вистачити коштів для придбання всіх необхідних ресурсів для продовження виробництва. Такі підприємства змушені залучати кредити (товарні або банківські) для закупівлі сировини. Чим меншу фінансову стійкість має підприємство, тим довша тривалість його фінансового циклу.

нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. У такому випадку для відновлення фінансової рівноваги підприємство повинне поповнити кошти за рахунок додаткового залучення власних коштів або збільшення власних оборотних коштів. У зв'язку з цим виділяють два типи фінансової нестійкості:

нормальна фінансова нестійкість. Для підприємства з нормальною фінансовою нестійкістю характерна тенденція до зниження всіх показників діяльності підприємства. Для виходу з такого становища слід здійснювати додаткову емісію або залучати зовнішні інвестиції.

б) ненормальна фінансова нестійкість характерна для підприємств, які не можуть знайти свою ринкову нішу. У них спостерігається неузгоджена динаміка показників: частина показників має позитивну динаміку, а частина - негативну.

Можливими варіантами виходу з такої ситуації є:

диверсифікація виробництва (перепрофілювання);

скорочення непрофільних чи збиткових підрозділів;

виробництво продукції, на яку є достатній попит на ринку;

активна рекламна діяльність;

додаткове вивчення цільових споживачів.

Як правило, розв'язання проблем для таких підприємств зосереджено перш за все не у фінансовій, а у маркетинговій сфері діяльності. Кризовий фінансовий стан. Підприємство знаходиться на межі банкрутства. Для таких підприємств характерна майже повна відсутність прибутку протягом тривалого періоду часу. Як правило, такі підприємства мають низьку ліквідність. Фінансовий цикл на таких підприємствах може мати від'ємне значення, тобто термін повернення кредиторської заборгованості більший від операційного циклу виробництва. Таке підприємство залучає нові кредити, не повертаючи попередні. Додаткове вкладення коштів у такі підприємства дає невисоку віддачу. До таких підприємств слід застосовувати процедуру банкрутства. Детальні розрахунки у табл. 5.1.

Таблиця 5.1 - Показники для оцінки фінансової стійкості

Показник	Умовні позначки	Джерело інформації або формула для розрахунку	На початок 1-ого періоду	Кінець 1-ого періоду	На початок 2-ого періоду	Кінець 2-ого періоду
1	2	3	4	5	6	7
1.Наявність власних оборотних коштів	Ес	Ес =П1+П2-А1	83635,9	83802,7	83805	125164
а)Джерела власних коштів	П1+П2	Підсумок 1 і 2 розділу пасиву балансу	205309	240507	240509	275131
б)Основні кошти і вкладення	А1	Підсумок 1 розділу активу балансу	121673,1	156704,3	156704	149967
2. Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат	Ет	Ет =(П1+П2+П3)-А1	91030,6	88105,3	88108	128318
а)Довгострокові кредити і позикові кошти	П3	Підсумок 3 розділу пасиву балансу	3943,5	4302,6	4303	3154
3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат	Ео	Ео=(П1+П2+Кк)-А1	104670,6	111705,1	111707	153944
а)короткострокові кредити	Кк	Р. 500 пасиву балансу	21034,7	27902,4	27902	28780
4. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів	ДЕс	ДЕс =Ес-Зап	16644,7	14840,7	14842	56244
а)Запаси і витрати	Зап	Сума р.100+..+140	66991,2	68962	68963	68920
5. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат	ДЕт	ДЕт =Ет-Зап	24039,4	19143,3	19145	59398
6. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат	ДЕо	ДЕо=Ео-Зап	37679,4	42743,1	42744	85024
7. Кредити банків під товарно-матеріальні цінності з урахуванням кредитів під відвантажені товари і частини кредиторської заборгованості, зарахованої банком при кредитуванні	Скк	Р. 440+500+510	21034,7	27902,4	27902	28780
8.Джерела, що послабляють фінансову напруженість	Нф	Нф=Вс+Пс+Зб	-7682,5	-11416,6	-11417	-49609
а) Тимчасово вільні власні кошти (фонди економічного стимулювання, фінансові резерви)	Вс	Р. 340+430	3149,8	3437	3438	3517
б) залучені кошти (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською)	Пс	(Сума р.520+..+610)-(Сума р.150+..+210 )Ф№1	-31867	-42756	-42757	-81906
в)кредити банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові кошти	Зб	р. 500	21034,7	27902,4	27902	28780
9.Виробничі запаси	ПЗ	р.100активу балансу	54933,8	59091,7	59092	57854
10.Незавершене виробництво	НЗП	р.120активу балансу	72,6	48,6	49	44
11.Витрати майбутніх періодів	Р	р.270активу балансу	1566	1691,2	1691	1308
12.Готова продукція	ГП	р.130активу балансу	11424,9	9663,2	9663	10770
13.Частина короткострокових кредитів і позикових коштів, що беруть участь у формуванні запасів і витрат	Чк	Чк=Кк-ДЕо	-16644,7	-14840,7	-14842	-56244

Для узагальнення показників приведених у табл. 2.16 зведемо їх до табл. 5.2.

Таблиця 5.2 - Визначення типу фінансової стійкості

Тип фінансової стійкості	Критерій оцінки	Позначення	На початок 1-ого періоду	Кінець 1-ого періоду	На початок 2-ого періоду	Кінець 2-ого періоду
1	2	3	4	5	6	7
1.Абсолютна стійкість	Зап<Ес+Скк	Зап	66991,2	68962	68963	68920
		Ес+Скк	104670,6	111705,1	111707	153944
2.Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність	Зап=Ес+Скк	Зап	66991,2	68962	68963	68920
		Ес+Скк	104670,6	111705,1	111707	153944
3.Нестійкий фінансовий стан, викликаний порушенням платоспроможності, за якого залишається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення власних коштів	Зап=Ес+Скк+Нф	Зап	66991,2	68962	68963	68920
		Ес+Скк+Нф	96988,1	100288,5	100290	104335
а)нормальна фінансова нестійкість	ПЗ+ГП>=Чк;	Чк	-16644,7	-14840,7	-14842	-56244
		ПЗ+ГП	66358,7	68754,9	68755	68624
	НЗП+Р<=Ет	Ет	91030,6	88105,3	88108	128318
		НЗП+Р	1638,6	1739,8	1740	1352
б)ненормальна фінансова нестійкість	ПЗ+ГП<Чк;	Чк	-16644,7	-14840,7	-14842	-56244
		ПЗ+ГП	66358,7	68754,9	68755	68624
	НЗП+Р>Ет	Ет	91030,6	88105,3	88108	128318
		НЗП+Р	1638,6	1739,8	1740	1352
4.Кризовий фінансовий стан, за якого підприємство знаходиться на межі банкрутства	Зап>Ес+Скк+Нф	Зап	66991,2	68962	68963	68920
		Ес+Скк+Нф	96988,1	100288,5	100290	104335

Висновком з табл. 5.2 є наступне: тип фінансової стійкості - абсолютна фінансова стійкість. Абсолютна стійкість підприємства характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у підприємства залишаються кошти для закупівлі необхідних ресурсів і початку наступного виробничого циклу.

5.2 Розрахунок результатів господарської діяльності

Показник "Результат господарської діяльності" говорить про ліквідність підприємства після фінансування всіх витрат, пов'язаних з його розвитком. Позитивне значення даного показника передбачає подальшу реалізацію масштабних інвестиційних проектів, протягом яких відбудеться стрибок постійних витрат, який значною мірою може бути компенсований позитивним значенням РГД.

Показник "Результат фінансової діяльності" відображає фінансову політику підприємства, перш за все рівень залучення позикових коштів. При збільшенні використання позикових коштів РФД зростає і стає позитивним. У міру зростання витрат, пов'язаних з оплатою позикових коштів, РФД починає знижуватися.

Показник "Результат фінансово-господарської діяльності" демонструє величину і динаміку грошових засобів підприємства після здійснення всього комплексу інвестиційно-виробничої і фінансової діяльності фірми. Позитивна величина результату фінансово-господарської діяльності показує, що в діяльності фірми має місце перевищення доходів фірми над її витратами, причому це характерно не тільки на сьогоднішній день, але і на майбутній короткостроковий період. Негативно значення показника свідчить про зворотнє.