Моніторинг державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моніторинг державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення

Підготувала

студентка 5 мСРПЗ групи

Марченко Марина

пенсійний забезпечення ризик державний

Світові тенденції розвитку теорії та практики державного управління свідчать про зміни демократичних засад врядування, підвищення якості надання управлінських послуг, забезпечення рівних можливостей громадянам щодо їх соціального захисту. Пенсійні реформи у більшості країн світу передбачають саме активізацію участі держави у соціальному захисті та підвищення індивідуальної відповідальності за майбутнє.

Україна не залишилась осторонь світових тенденцій, доказом чого є поетапна пенсійна реформа, спрямована на залучення додаткових джерел фінансування пенсій, запровадження системи трирівневого пенсійного забезпечення та впровадження накопичувальних принципів, втілення яких дозволить спрямувати залучені кошти на певні інвестиційні програми.

Запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні виявило низку проблем (недовіра населення до недержавних пенсійних фондів, низький рівень інформованості громадян щодо переваг пенсійної реформи, брак фінансових інструментів, нерозвинутість фінансового ринку країни, та ін.), вирішити які не можливо без консолідованої участі органів державної влади та суб'єктів накопичувальної пенсійної системи.

До того ж зазначені проблеми з часом тільки загострюються внаслідок посилення політичної нестабільності та фінансово-економічної кризи.

Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення мають убезпечити пенсійні активи від знецінення та нецільового використання, покращити соціальний захист населення на основі прогресу в соціально-економічній сфері. На даний час у науковій літературі осмислюються механізми державного управління та досліджується ефективність реформування пенсійних систем у накопичувальні фонди.

Але поза увагою дослідників залишаються важливі питання державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення, а саме: методи оцінки інформаційної складової державного впливу, визначення показників розвитку системи, удосконалення механізмів захисту пенсійних активів в умовах фінансових криз. Недостатня увага також приділяється теоретичним засадам діяльності органів державного нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення, питанням координації дій його суб'єктів.

Таким чином, на даному етапі важливими завданнями є:

- з'ясування теоретичних засад, принципів функціонування, тенденцій розвитку систем пенсійного забезпечення;

- визначення чинників впливу на процес реформування пенсійних систем у світі і в Україні;

- узагальнення форм та методів державного захисту пенсійних активів від ризиків, що притаманні накопичувальним пенсійним системам;

- дослідження інституціонального забезпечення державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні;

- уточнення соціального та інвестиційного аспектів діяльності суб'єктів національної системи недержавного пенсійного забезпечення;

- теоретичного обґрунтування напрямків удосконалення організаційно-економічного, інвестиційного та інформаційного механізмів державного регулювання розвитку пенсійної системи України;

- розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діючих механізмів державного регулювання розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення.

Недержавні пенсійні фонди є інкорпорованими структурами, які створені не з метою одержання прибутку (їхніми засновниками).

Засновниками НПФ повинні бути юридичні особи, за винятком професійних фондів. Професійні пенсійні фонди можуть засновувати об'єднання фізичних осіб (наприклад, професійні спілки). Засновники фондів мають складати проект статуту фонду, отримати ліцензію та призначити раду фонду, яка відповідає за відбір і укладення договору з адміністратором фонду, компанією, яка управляє активами, та зберігачем, а також за прийняття інвестиційної декларації НПФ.

Нагляд за добровільними пенсійними схемами досить розпорошений. Ліцензії НПФ та їхнім адміністраторам надає Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), яка здійснює також нагляд за їхньою діяльністю. Функції видання ліцензій і нагляду за компаніями з управління активами покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФРУ). Видання ліцензій і нагляд за зберігачами фондів здійснює Національний банк України (НБУ) та ДКЦПФРУ в межах відповідних повноважень. Функції видання ліцензій і нагляду за пенсійним забезпеченням (пенсійними контрактами та пенсійними схемами) виконує лише Держфінпослуг.

З огляду на обсяг ринку та очікуване поліпшення фінансового добробуту в довгостроковій перспективі передбачалося, що добровільні пенсійні схеми розвиватимуться в Україні швидкими темпами. Фактично діяльність НПФ в Україні розпочалася у 2005 р. з певною затримкою у часі після ухвалення Закону “Про недержавне пенсійне забезпечення” у 2003 р. Додатковий час був потрібний для прийняття необхідних підзаконних актів. Наприкінці 2005 р. загальна вартість активів, які перебували в управлінні, становила 46,2 млн грн, а кумулятивний показник зростання загальної вартості таких активів для періоду між груднем 2005 р. і вереснем 2007 р. дорівнював 370 %. Ця цифра свідчить про наявність великого потенціалу зростання. Низка інших показників вказує на високий потенціал ринку. На додаток до 51 діючого НПФ в Україні є 31 ліцензований фонд з укладеними договорами на адміністрування фондів, управління активами та зберігання фондів. Ці НПФ вже готові розпочати роботу. До того ж є ще 13 зареєстрованих НПФ, які ще не уклали договорів. Крім того, до шести власників ліцензії на адміністрування фондів і 22 власників ліцензій на адміністрування фондів та управління активами є два додаткові адміністратори з ліцензією на адміністрування та два додаткові власники ліцензій на адміністрування та управління активами, які уклали договори з фондами. Є також один власник однієї ліцензії та чотири власники двох ліцензій, які ще не уклали контрактів з фондами.

Такий динамічний вихід на ринок з невеликими обсягами є ознакою очікуваного значного зростання. До того ж існує явна тенденція започаткування діяльності НПФ із символічними сумами сплачених внесків, що свідчить про те, що інвестори у цій сфері діяльності вважають високоймовірним швидкий розвиток вказаного ринку (і /або пов'язаних з ним ринків, таких, як ринок для пенсійних фондів другого рівня) у майбутньому (нині обговорюється питання впровадження другого рівня пенсійної системи у 2009-2010 рр.). Ймовірно, окремі надавачі послуг наразі формують основи для своєї стратегічної присутності на ринку приватного пенсійного забезпечення, очікуючи на започаткування другого етапу пенсійної реформи. На підставі цього можна зробити висновок: є чимало структур, зацікавлених такою діяльністю, які займають місця на ринку послуг недержавного пенсійного забезпечення, передбачаючи його подальший розвиток. Вони, вочевидь, застосовують низькі премії за ризик у коефіцієнтах дисконтування, які використовуються для обчислення чистої дисконтованої вартості своїх інвестицій в адміністрування фондів і управління активами. Наявні дані свідчать про те, що добровільна пенсійна система ще перебуває на ранньому етапі виходу на ринок. Зазвичай після етапу виходу на фінансові ринки відбувається консолідація. Тому дуже важливо здійснювати регулювання ринком у такий спосіб, щоб пом'якшити ризики, пов'язані з цим процесом, і зберегти довіру населення до добровільної пенсійної системи упродовж всього етапу її зростання і консолідації.

Нинішня система недержавного пенсійного забезпечення обтяжена ризиками, які у разі, якщо ними не управляти на цьому етапі, можуть перешкодити виконанню основоположної ролі добровільної пенсійної системи, а саме: формуванню забезпечених і добре капіталізованих довічних заощаджень як бази для отримання доходів після виходу на пенсію. Позитивним є той факт, що чималий досвід, пов'язаний з функціонуванням нинішньої системи, накопичено до акумулювання істотніших активів у НПФ. Це створює “вікно можливостей” - достатньо великий часовий інтервал тривалістю близько одного року, яким можна скористатися для швидкого покращання існуючої системи. Підвищення прозорості, надійності та ефективності системи можна досягти завдяки вдосконаленню підзаконних актів та поліпшенню технічних і /або операційних процедур (зокрема, процедур, застосовуваних зберігачами фондів для перевірок оцінки вартості активів НПФ, та правил і процедур регулювання діяльності), тому необхідною є активна позиція регуляторів. Крім того, дуже важливим для досягнення зазначеної мети буде структурований професійний діалог і оперативна праця спільних груп, які складатимуться з регуляторів і представників галузі недержавного пенсійного забезпечення.

Размещено на Allbest.ru