Визначення наявності і ефективності використання оборотних засобів

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Найчастіше в практиці застосовуються такі показники:

Ш коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кз.к) (коефіцієнт автономії Ка);

Ш коефіцієнт покриття (Кп);

Ш коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс.л).

Перший показник (Кз.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів -- виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошей, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів (підсумок II і III розділів активу балансу).

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПБО 2) «Баланс» цей показник (Кз.к) визначається як відношення різниці між обсягами власних та прирівняних до них коштів (підсумок розділу І пасиву балансу) і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів (підсумок розділу І активу балансу) до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних засобів -- виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій та інших оборотних активів (підсумок розділу II активу балансу, рядок 260).

Отже, фінансове стійким є такий суб'єкт господарювання, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не допускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості, своєчасно розраховується за своїми зобов'язаннями. Основою фінансової стійкості є виважена, раціональна організація й ефективне використання оборотних коштів. Але це не означає, що підприємство має вкладати оборотний капітал лише у високоліквідні активи з метою зниження ймовірного ризику та отримання найвищого прибутку. Головною метою діяльності підприємства є створення конкурентоспроможної продукції з високими споживчими якостями.

Більш ефективне використання оборотних фондів передбачає перш за все вирішення конкретних завдань по економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії. Прийнято розрізняти джерела і шляхи економії матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого може бути досягнута економія ресурсів, а шляхи економії -- яким чином, за допомогою яких заходів можна заощаджувати ті чи інші види матеріальних ресурсів. Зі всієї сукупності можливих заходів щодо економії матеріальних ресурсів слід виокремлювати виробничо-технічні та організаційно-економічні. Найбільші за величиною резерви підвищення рівня ефективного використання найважливіших видів матеріальних ресурсів пов'язані з комплексною переробкою сировини та широким застосуванням так званих вторинних ресурсів. Прискорення оборотності оборотних коштів має велике значення, тому що в цей час із запасів підприємств вивільняються величезні суми коштів, які можна додатково направляти на фінансове розширення виробництва. Основними шляхами прискорення обігу є : - скорочення запасів на підприємстві, ліквідація зайвих виробничих запасів; - скорочення тривалості виробничого процесу; - зниження норм витрачання сировини та матеріалів і палива на одиницю виробленої продукції; - рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; - формування запасів необхідних цінностей у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; - недопущення придбання непотрібних і реалізації надлишкових матеріалів; - прискорення відвантаження та реалізації готової продукції, прискорення документообігу; - зменшення залишків готової продукції на складі; - удосконалення системи розрахунків між підприємствами. Прискорення оборотності оборотних активів на стадії виробництва досягається в основному за рахунок скорочення виробничого циклу. У сфері обертання прискорити обіг оборотних коштів можливо шляхом прискорення реалізації продукції, розрахунків за реалізовану продукцію та надані послуги, недопущення створення дебіторської заборгованості та ін. Ефективне використання оборотних коштів є одним із першочергових завдань підприємства в сучасних умовах і забезпечується це прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Чим менше тривалість обороту оборотних чи засобів більше число чинених ними кругообігів при тім же обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно оборотних коштів і чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються[26c.460].

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їхнього використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів.

Абсолютне - відбиває пряме застосування потреби в оборотних коштах.

Відносне вивільнення відбиває як зміна величини оборотних коштів, так і зміна обсягу реалізованої продукції, щоб його визначити, потрібно обчислити потреба в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік.

Різниця дає торбу вивільнення засобів. Ефективне використання оборотних коштів грає велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, у підвищенні рівня рентабельності виробництва. Відсутність на підприємстві необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни приводить до виникнення взаємних неплатежів. Взаємна заборгованість підприємств - характерна риса економіки перехідного періоду.

Значна частина підприємств не зуміли швидко адаптуватися до ринкових відносин, що формуються, нераціонально використовує наявні оборотні кошти, не створює фінансові резерви. Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами[27c.298]:

На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обґрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і інших до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом.

На стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях , асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами[30c.19].

Висновок

Темою курсової роботи я обрала саме «Визначення наявності та ефективності використання оборотних засобів» тому, що на мою думку при вивченні курсу фінансів підприємства це питання є одним із ключових. Дослідження проблем, котрі виникають при поглибленні визначенні потреби в оборотних засобах я спробувала провести та проаналізувати у даній курсовій роботі.

Об'єктом дослідження виступає Товариство обмеженої відповідальності «Устя» Бершадського району Вінницької області.

В підприємстві є всі необхідні умови для ведення сільськогосподарського виробництва. Підприємство знаходиться на території Лісостепу, тому ця зона є зоною нестійкого зволоження. Гумусний шар ґрунту сягає 80 см, ґрунти господарства - опідзолені чорноземи, але без достатнього зволоження одержати запланований урожай неможливо.

В господарстві є також чорноземи реградовані, які складають близько 80 % ріллі. В ТОВ «Устя» оцінка землі в середньому по всіх категоріях землі складає в розмірі 79 балів.

Оптимальне розміщення оборотних активів дає можливість вивільнити значну суму коштів і спрямувати їх у виробництво. Для визначення оптимальних запасів оборотних активів треба розрахувати середню норму запасу в днях, а потім і сукупного нормативу (загальної потреби в оборотних коштах). Підприємство здійснює нормування оборотних коштів за загальноприйнятою методикою відповідно до “Типового положення визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей”, щ розроблене згідно Постанову Кабіне6ту Міністрів України та НБУ “Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття.

Вартість виробничих запасів у 2007 році складала 458 тис.грн, а у 2009 році на 1325 тис.грн більше, тобто 1783 тис.грн.

Поточні біологічні активи підприємства коштували у 2007 році 992тис.грн, а вже у 2009 році 1882 тис.грн, що на 890 тис.грн більше.

Незавершене виробництво зменшило свою вартість на 70 тис.грн, у 2007 році цей показник становив 1763 тис.грн, а у 2009 лише 1693 тис.грн.

Вартість готової продукції у 2007 році оцінили у 752 тис.грн, за 2 роки вона збільшилася на 732 тис.грн, та у 2009 році склала 1484 тис.грн.

Також варто зазначити,що дебіторська заборгованість за борги із бюджетом у 2007 році складала 485 тис.грн, а вже у 2009 році всього 1 тис.грн.

Загалом же вартість оборотних фондів у 2007 році становила 4885 тис.грн, у 2008 році 6203 тис.грн, а вже у 2009 році 7136 тис.грн, їх вартість за ці роки виросла на 2251 тис.грн. Це свідчить про те, що підприємство збільшувало обсяги свого виробництва та запаси оборотних коштів.

Середній залишок оборотних коштів у 2007 році складав 610,63 тис.грн. а у 2009 році на 281,37 тис.грн більше - 892 тис.грн.

Аналізуючи подані дані визначаємо, що оборотність оборотних коштів у днях у 2007 році становила 31,47, а вже у 2009 році 44,45 днів. Це свідчить проте, що період обертання коштів збільшився.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у 2007 році становив 11,4 , у 2008 році 11,23, а у 2009 році 8,10, відбулося зменшення даного показника на 3,34. Даний показник показує нам, на 1 грн. оборотних коштів припадає 11,444, 11,23 та 8,10 грн. виручки від реалізації відповідно.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті показує нам ефективність використання оборотних коштів. Так у 2007 році цей показник становив 8,74 коп.,у 2008 році 8,91 коп., а у 2009 році 12,35 коп. Відхилення у розмірі 3,61 коп., показує нам те, що у 2009 році оборотні кошти використовувались менш ефективніше.

Таким чином можна сказати, що організація оборотних коштів на підприємствах є важливою ланкою їх фінансової діяльності. Ефективна та раціональна система організації оборотних коштів дає змогу сформувати оптимальну структуру джерел фінансування оборотних коштів, визначення науково обґрунтованої їх потреби та використання.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і залучених коштів. В той же час залучення банківських та інших кредитів буде ефективним лише, тоді коли їх вартість не перевищує фінансові можливості підприємств, а їх цільове призначення буде мати позитивний результат (збільшену віддачу).

Тому задля запобігання цих негативних моментів в діяльності підприємств розроблені науково обґрунтовані показники оптимізації та контролю організації оборотних коштів. Для оборотних виробничих фондів такими показниками є всілякі норми та нормативи, що допомагають визначити оптимальне значення тих чи інших запасів (матеріалів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та готової продукції). Показники наявності та структури оборотних коштів у той самий час дають змогу визначити загальну суму оборотних коштів, фактичне значення власних оборотних коштів в їх загальній сумі, наявність браку чи надлишку та інше. Показники ефективності використання оборотних коштів дають змогу провести порівняльний аналіз фактичних та запланованих значень показників, звідки і робиться висновок щодо ефективності їх використання протягом року та дотримання планових завдань.

Практично-аналітична робота фінансового аналізу конкретного підприємства в другому розділі курсової роботи дала змогу практично використати данні показники та визначити характер організації оборотних коштів на підприємстві, що аналізується.

Теоретичний та практичний аналіз проблеми організації оборотних коштів на підприємстві дав змогу визначити головні шляхи підвищення її ефективності.

Список використаних літературних джерел

1. Борисова В.А. Методологічні основи аналізу фінансового стану підприємств агропромислового виробництва//Фінанси України.-2006.- №10.- С.63-68.

2. Бухгалтерський облік в промисловості" Під. ред. проф., Новиченко П.П., М, 1998., 388с.

3. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2004. -880 с.

4. В.В. Ковалев, О.Н. Волкова. Анализ хозяйственной деятельности предприятия:Учебник. - М.: Проспект, 2004. - 424 с.

5. В.В.Сопко. Методика аналіза баланса предприятия.-К:МП»Лоран», 2004. - 24 с.

6. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. Вид. 2-ге, виправл. і доп. -Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -504 с.

7.  Гайдуцький П.І. Аграрна реформа: міфи й істина // Урядовий кур'єр. - № 172. - 16 вересня 2003 р. - С. 7-8.

8. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - № 1992. - № 6. - Ст. 56.

9. Гришова І.М. Оборотні засоби молокопереробних підприємств / За ред. академіка УААН М.Я. Дем'яненка. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - 188 с.

10. Гудзь О.Є. Діагностика забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами / Гудзь О.Є. // Вісник Харківського нац.. тех. ун-тусіль-го господарства :2007 Вип. 55 ст. 261-267.

11. Дем'яненко I.В. Фінансова стійкість підприємств та її бюджетно-податкове регулювання // Фінанси України. - 2001. - №5. - С.127-129.

12. Добров В.Н., Кришенінников В.И., "Фінансування і кредитування ", М, 2000., 520с.

13. Економіка і бізнес / Під ред. В.В. Кашаєва. - М.: МГТУ ім. Баумана, 2000.,380с.

14. Економіка підприємства. Підручник для вузів. Під ред. У.Я. Горфінкеля. М.: Банки і біржі, ЮНІТІ, 2007,367 с.

15. Економіка: Підручник /Під ред. А.С. Булатова. - М.: БЕК, 1998.,412с.

16. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. - 3-тє вид., випр. та доп. - К: Знання, 2000.- 587 с.

17. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). -1999. -№40. - ст.365.

18. Иванов В.М. Финансовыйрынок: Конспект лекций. - К.: МАУП, 1999. - 112с.

19. Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2000. - 207с.

20. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник.- К.: Знання-Прес, 2002. - 190 с.

21. Лопатніков Л.І. Популярний економіко-математичний словник, М, 1997., 837с.

22. Основні положення по складу витрат, включених в собівартість продукції (робіт, послуг) на підприємствах" (Економіка та життя, 1999, № 227, с.15)

23. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів. ЛБІ НБУ, 2000. - 485с.

24. Теорияэкономическогоанализа: Учебник - М.: Финансы и статистика, 1999 - 416с.

25. Финансы. Уч. пособие / Подред проф. А.М. Ковалевой. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 384 с. Бернстайн Л. Анализ финансовой отчетности / Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 624 с.

26. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. Кол. І наук. Ред. Проф.. А.М. Поддєрьогін 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с.

27. Фінансово-інвестиційний аналіз // Навч. Посібник. Під ред. Я. Комаринський. - К.: 1996 - 298с

28. Фішер С., Дорибуш Р., Економіка:-М.: «Справа», 2006., 864с.

29. Экономикапредприятия: Учебник для вузов// Л.Я. Аврашков. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 742с.

30. Януль І.Є. Формування оборотних засобів та кредитні відносини КСП з банком: Автореф. дис. ... канд. екон. наук. - К.: ІАЕ УААН, 1994. - 19 с.

Додаток А

Склад і розміщення оборотних коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток Б

Класифікація оборотних коштів щодо ступеня ліквідності та ризику вкладень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru