Фінансове планування на підприємстві

У сьомому розділі фінансового плану "Розрахунок податку на додану вартість" відображаються суми податкового зобов'язання з ПДВ, операцій, з яких стягується ПДВ, отриманих пільг, податкового кредиту і чиста сума податкового зобов'язання на поточний період.

Річний фінансовий план складається з поквартальним розбиттям за його показниками. В основу складання фінансового плану покладено балансовий метод, тобто узгодження витрат з джерелами їх фінансування.

Дані для складання фінансового плану беруться з відповідних таблиць (розрахунків), що входять у фінансове планування: розрахунок прибутку підприємства; розрахунок нормативів власних оборотнихактивів і джерел їх покриття; розрахунок амортизаційних відрахувань; розрахунок капітальних вкладень (інвестицій) і джерел їх фінансування; розрахунок залучення кредитів банку; розрахунок сум податків і платежів, що сплачуються до бюджету і централізованих фондів тощо[26 с.166-169].

Складений фінансовий план підприємства з пояснювальною запискою, яка має містити обґрунтований зміст окремих його показників, а також аналіз господарсько-фінансової діяльності підприємства за попередній звітний рік, подається його керівником до вищого органу, уповноваженого керувати відповідним державним майном, до 1 травня року, що передує планованому, для його розгляду і затвердження. Вищий орган не пізніше як до 1 липня має розглянути і затвердити поданий фінансовий план. Затверджений фінансовий план є основою для організації фінансової роботи і контролю за надходженням прибутку, фінансових ресурсів і цільовим їх використанням.

3. Шляхи удосконалення фінансового планування на підприємстві

Перехід нашої країни до ринкової економіки є оздоровлення фінансового стану більшості підприємств багато в чому залежить від рівня й постановки фінансового планування, що визначає рух фінансових ресурсів та їх відповідність матеріальним ресурсам, забезпечує реальне використання економічних важелів, органічне поєднання товарно-грошових відносин і механізму менеджменту економікою підприємства.

Система галузевого планування втратила своє значення і повністю зруйнована, на більшості підприємств не приділяється необхідної уваги фінансовому плануванню через нестабільність фінансової системи, взаємні неплатежі, значний податковий тягар тощо. Разом із тим відмова від фінансового планування рівнозначна відмові від розробки засобів фінансового забезпечення розвитку підприємства.

На даний час на підприємствах малого і середнього бізнесу фінансові плани, як і планування взагалі не складаються. Підприємці вважають що це є зайве, але в умовах перехідного періоду, для виходу з кризи складання планів є не тільки раціональним але і необхідним для нормального функціонування господарюючого суб'єкта[17 с.158].

Фактори, які обмежують використання фінансового планування на підприємствах:

1. високий ступінь невизначеності на українському ринку, пов'язаний із глобальними змінами в усіх сферах суспільного життя (їх непередбачуваність ускладнює планування);

2. незначна частка підприємств, які мають фінансові можливості для здійснення серйозних фінансових розробок;

3. відсутність ефективної нормативно-правової бази вітчизняного бізнесу.

На жаль, неможливість застосування фінансового планування на підприємствах зумовлюється не лише перерахованими вище факторами, а й звичайним небажанням керівників цих підприємств вдаватися до його методів та прийомів. Відмовляючись від застосування фінансового планування, керівники підприємств таким чином відмовляються й від ефективнішого розв'язання таких завдань, які є основними на підприємстві, а саме:

- забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ступеня раціонального його використання;

- виявлення внутрігосподарських резервів збільшення прибутку за рахунок економного використання грошових засобів;

- встановлення раціональних фінансових відносин із бюджетом, банками та контрагентами;

- виконання інтересів акціонерів та інших інвесторів;

- контроль за фінансовим станом, платоспроможністю та кредитоспроможністю підприємства.

Досвід багатьох розвинутих компаній промислових країн показує, що за сучасного ринку, з його жорсткою конкуренцією, планування фінансово-господарської діяльності є найважливішою умовою їх виживання, економічного зростання та процвітання. Саме воно дає змогу оптимально пов'язати наявні можливості підприємства щодо випуску продукції з попитом і пропозицією, що склалися на ринку.

Як виявляється на практиці, підприємства, на яких застосовуються методи фінансового планування, мають змогу ефективніше організувати свою виробничо-господарську та економічну діяльність, адже фінансове планування це реальна економія грошей і часу[18 с.48-49].

Отже, шляхами вдосконалення фінансового планування на ТОВ «Устя» має стати:

- використання при фінансовому плануванні достатньої інформаційної бази, яка б відповідала вимогам менеджера як за кількістю так і за якістю. Слід використовувати такі джерела інформації як постанови директивних органів із питань розвитку галузі; державні закони; вихідні дані, які розраховуються відповідними службами підприємства при розробці проекту плану (прибуток, економічні нормативи); результати попередньої роботи зі споживачами із встановлення довгострокових господарських зв'язків та укладення договорів поставок та надання послуг; інформація про використання трудових та матеріально-технічних ресурсів (із досвіду закордонних компаній); матеріали аналізу виробничо-фінансової діяльності з метою виявлення внутрішніх резервів виробництва та збільшення прибутку підприємства;

- наукова обґрунтованість фінансового планування.

- самостійність підприємств у фінансовому плануванні, яка дасть змогу при розробці фінансового плану гнучко реагувати на зміни зовнішніх та внутрішніх умов виробництва та збуту.

- політика цін;

- витрати на планування повинні раціонально співвідноситися з отриманими результатами;

- розроблена система планів повинна допускати можливість коригування при зміні зовнішніх умов стану підприємства.

Планування повинно охоплювати всі галузі діяльності підприємства, а також всі етапи, дії та операції як господарських процесів, так і процесів управління. Якщо при плануванні щось випаде з сфери уваги менеджера, то неминуче виникнення у цій ланці неузгодженості, і як наслідок цього зривів або порушення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Висновок

У процесі написання курсової роботи з предмету Фінанси підприємства мною була обрана тема роботи : «Фінансове планування на підприємстві» на прикладі ТОВ «Устя» Бершадського району Вінницької області.

Господарство має вигідне економіко-географічне положення, розташоване на півночі області поблизу річки Дохна, на території селаУстя, де є автомобільне та залізничне сполучення, на відстані 2 км.

Територія ТОВ “Устя” знаходиться у західній частині південно-західного степу України в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів.

Таким чином фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді.

За допомогою планування здійснюється економічна політика держави, зорганізується та регулюється виробництво, розподіл та обмін матеріальних благ, створюються передумови, що б кожен товаровиробник раціонально використовував власні можливості завдяки ринковим відносинам.

Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробництва на підприємстві. Показники усіх планових фінансових документів тісно корелюються з планами з обсягу виробництва, асортименту товарів, собівартості продукції. Основне призначення фінансового планування в створенні необхідних умов для успішного виконання цих планів. В основу фінансового планування покладено стратегічні і виробничі плани. Стратегічний передбачає формування цілей і задач. А виробничий план складається на підставі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково - дослідної та інвестиційної політики.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції.

Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства з умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Фінансове планування передбачає багато методів, найчастіше з яких використовується балансовий метод. Серед методів також відомі: нормативний, розрахунково - аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко - математичне моделювання. При плануванні необхідно, вибирати найбільш вигідні варіанти капіталовкладень, враховувати собівартість тощо.

Для вдосконалення системи планування пропонується розробляти стратегічні програми. Вони є більш гнучкими і більш адаптованими до зовнішнього середовища організації, що на сьогоднішній час дуже важливо в умовах жорсткої конкуренції, тому що стратегічні програми розглядають пріоритети розподілу ресурсів, містять прогнози відносно зовнішніх факторів, можливі відхилення та внесення коректив фінансового прогнозу, встановлюють стандарти для оцінки результатів та забезпечують виконання стратегічних цілей.

планування фінансовий оперативний

Список використаних літературних джерел

1. Бандурка О.М., Коробов., Орлов П.І. Фінансова діяльність підприємства.: Підручник для студентів.ВЗО.фін.спец. - К: Либідь,1998. - с. 250 - 257;

2. Забагни Н.В. и др.. Предпринимательский менеджмент. - М.: Прио - 2004 с.14-24;

3. Бородін Е.И., Поликова Ю.С. Финансы предприятий: Учеб.пособ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,2005 с.117-121;

4. Волкова И.О., Скляренко В.К. Экономика фирмы: учеб. Пособие. - М. : ИНФРА - М. 2000 с.245 - 246;

5. Гандзюк М.П. Основи охорони праці. К.: Каравела, 2005. - 408 с.

6. Герасимчук В.Г. Розвиток підприємства: діагностика, стратегія, ефективність. - К.: Вища школа, 2007 с.24-30.

7. Господарський кодекс України. X.: ТОВ „Одісей", 2009. - 248 с.

8. Економіка підприємства: Підручник / за ред. С.Ф. Покропивного, 2-ге вид., перероблене і доповнене. -- К.: КНЕУ, 2000. с.487-489;

9. Закон України „Про власність" від 7 лютого 1991 р., № 697-ХП

10. Закон України „Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., Ш576-ХП

11. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование й хозяйственная политика. - М.: Прогресе. 2007.

12. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посібник. -Львів: Кінапрі ЛТД, 2007 с.152-154.

13. Кірейцев Г.Г. Фінанси підприємств. - К.ЦУЛ,2002г. - с 206 - 230;

14. Ковалев В.В. Финансы предприятий. - М. Финансы и статистика 1997г. - с. 354 - 359;

15. Кодекс законів про працю. X.: ТОВ "Одісей", 2009.

16. Куденко Н.В. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. - Львів: Центр Європи, 2005.

17. Лихота У.П.Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;

18. Лобанова Е. Стратегическое планирование й прогнозирование на предприятии // Рос. зконом. - 2007. -с.158.

19. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент. - К.ТОВ „УВПК; . - 2004 С.48-49.

20. Науменко В.І., Панас юк В.Л. Впровадження методів прогнозування, планування в умовах ринкової економіки. - К.,2005 с.245.

21. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ТОВ „УВПК „Екс об", 2007.

22. Орлов О.О., Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. К.: «Скарби», 2002. -- 336с.;

23. Планування діяльності підприємства: Навч.--метод. посіб. для самост. вивч. дисц./ М.А. Бєлов, Н.М. Євдокимова, В.Є.Москалюк та ін., за заг. ред. В.Є. Москалюка. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 252с.;

24. Поддерьогін А.М. Фінанси підприємств. - К.: КНЕУ,1999. - с. 288 - 302;

25. Слав`юк Р.А. Фінанси підприємств.:Навчальний посібник. - К. ЦУЛ,2002 -с. 322 - 336 ;

26. Швайка Л.А., Планування діяльності підприємства: Навч. посіб. -- Львів: «Магнолія плюс», 2004. -- 268с.;

27. Шеремет А.Д. Фінанси підприємств. - М.: ИНФРА, 1998г. - с.166 - 169;

Размещено на Allbest.ru