Інвестиційна привабливість підприємства
Суть та інформаційне забезпечення оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Методи оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Вплив амортизаційних відрахувань на формування інвестиційної привабливості підприємства, ризик капіталовкладень.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.05.2012 |
| Размер файла | 37,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Темою моєї курсової роботи є оцінка інвестиційної привабливості підприємства. Метою написання даної роботи є висвітлення аспектів інвестиційної привабливості підприємства, методів її оцінки, інформаційного забезпечення, та факторів, що на неї впливають а також поглибити власні знання з цього питання. Актуальність даної теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку одним з найпоширеніших та найефективніших джерел розвитку та розширення підприємств є залучення інвестицій. Саме інвестиційні ресурси відіграють найбільшу роль у складі залучених ресурсів підприємства. Тому дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є створення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для рішення інвестора про вкладення коштів буде хороша інвестиційна привабливість цього підприємства, тому аналітичним працівникам просто необхідно вміти правильно та професійно оцінити інвестиційну привабливість підприємства та виправити знайдені помилки, що звичайно буде мати позитивний ефект при прийнятті рішення інвестором.
Дана робота складається з трьох розділів у яких відповідно висвітлено: теоретичні основи оцінки інвестиційної привабливості, практичний розрахунок інвестиційної привабливості на базі фінансової звітності, оцінка доцільності капіталовкладень та ризику їх здійснення а також заходи та методи, що можуть бути здійснені з метою покращення інвестиційної привабливості підприємства.
Підчас написання курсової роботи були використані підручики, навчальні посібники, методичні матеріали, журнали а також відповідна документація, що стосується даної теми.
1. Теоретичні основи оціни інвестиційної привабливості підприємства
1.1 Суть, необхідність та інформаційне забезпечення оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Оцінка інвестиційної привабливості - це процес в ході якого потенційний інвестор може прийняти остаточне рішення про доцільність вкладення коштів у дане підприємство, враховуючи надійність цього об'єкта інвестування та можливість отримання максимального прибутку. Загалом інвестиційна привабливість підприємства - це сукупність показників, що комплексно характеризують діяльність підприємства і показують доцільність вкладення в нього тимчасово вільних коштів.
Оцінка інвестиційної привабливості підприємства включає:
- загальну характеристику підприємства - характер технології, наявність сучасного обладнання, складського господарства, власного транспорту; географічне розміщення; наближеність до транспортних комунікацій;
- характеристика технічної бази підприємства - стан технології, вартість основних фондів, коефіцієнт морального та фізичного старіння основних фондів;
- номенклатура продукції, що випускається;
- виробнича потужність;
- місце підприємства в галузі, на ринку, рівень його монопольності;
- характер системи управління;
- статутний фонд, власники підприємства, ціна акцій;
- структура витрат на виробництво;
- обсяг прибутку напрями його використання;
- оцінка фінансового стану підприємства. [№4,ст. 146-148 ]
У світовій та вітчизняній практиці для визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується методика визначення стану підприємства за даними бухгалтерської фінансової звітності, яка включає в себе розрахунок групи показників, вибір яких залежить від цілей інвестора.
В Україні в основу методики визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується положення “Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємства, що підлягають приватизації”. Відповідно до цього положення оцінка підприємства включає як вертикальний так і горизонтальний аналіз.
Інформаційною базою для оцінювання інвестиційної привабливості підприємства є дані:
1) балансу;
2) звіту про фінансові результати;
3) звіту про рух грошових коштів;
4) звіту про власний капітал;
3) дані статистичної звітності та оперативні дані.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистич-ній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою. [№1,ст. 400-404]
Не зважаючи на те, що основна роль в оцінці інвестиційної привабливості належить показникам фінансової звітності важливими джерелами інформації є також такі первинні документи як: акт списання основних засобів (ОЗ-3), акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ОЗ-1), акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ-2), акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини (ОЗ-5), векселі, облігації, акції, виписки банку, ВКО, довідки бухгалтерії, акти приймання-передачі. Використовуються також регістри обліку, а саме: журнал №3, відомість 3.1, відомість 3.2, журнал №4, відомість 4.1, відомість 4.2, відомість 4.3. серед статистичної звітності важливим джерелом інформації при оцінці доцільності вкладень є: Ф. №2-кб «Звіт про будівництво будівель і споруд», ф. №2-інвестиції «Звіт про капітальні інвестиції», ф. №2-Б «Звіт про випуск, обіг та реалізацію цінних паперів», ф. №1- буд «Інформація про одержання дозволу на виконання будівельних робіт», ф. №10-ЗЕВ «Звіт підприємства про інвестиції в Україну», ф. №2-кб «Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей». Часто використовуються і інші джерела за допомогою яких можна отримати необхідну інформацію, сюди відносять проектно-кошторисну документацію, планові та звітні дані капітального будівництва, сітьові та календарні графіки виконання робіт об'єктами. [№2,ст. 95-97]
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємозв'язані, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та паси-ву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та па-сиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.
Вона повинна уможливлювати:
- оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку під-приємством;
- оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефе-ктивності їх використання;
- прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фі-нансів для здійснення інвестиційної політики.
Звіт про фінансові результати відображає ефективність (або неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про фінансові результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чистий прибуток чи збиток. [№6,ст. 170-173 ]
Отже, нині, як порівняти з формою звітності про фінансові результати, яка була чинною раніше, суттєво розширено структуру показників доходів і прибутків підприємства.
Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформа-цію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.
Неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для розв'язання поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових та управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими користувачам та прийнятними для них. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил. [№3,ст. 236-238 ]
Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положен-ні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі -- П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87. Це положення визначає:
- мету фінансових звітів;
- їх склад;
- звітний період;
- якісні характеристики та принципи, котрими належить керуватися під час складання фінансових звітів;
- вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.
П(С)БО 1 треба застосовувати за підготовки й надання фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (далі -- підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.
Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997р.) Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Фінансову звітність визначено П(С)БО 1 як бухгалтерську звітність, котра відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.
Метою такої звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень.
Для прийняття фінансово-економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1 до неї належать:
- баланс;
- звіт про фінансові результати;
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- примітки до звітів.
Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва компанії, звіт аудитора тощо), які включено до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю. [№1,ст. 404-408 ]
Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства.
Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, котрі об'єднуються у відповідні розділи.
Форми, перелік статей фінансових звітів та їхній зміст установлені П(С)БО 2--5. Але підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли:
- існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх еко-номічних вигод, пов'язаних із цією статтею;
- усі складові статті можуть бути достовірно оцінені.
Фінансова звітність повинна надати дохідливу, суттєву, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі його власного капіталу. [№5,ст. 355-356 ].
1.2 Методи оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Зовнішні суб'єкти (потенційні інвестори) при виборі об'єкту інвестицій покладаються на результати проведеного аналізу.
Для оцінки інвестиційної привабливості підприємства вивчають:
- структуру джерел формування капіталу;
- структуру капіталу;
- платоспроможність і фінансову стійкість;
- оборотність капіталу.
На підставі отриманих даних роблять висновки в наступних розрізах:
1) капітал підприємства сформований за рахунок власних чи залучених джерел: високий рівень фінансової незалежності свідчить про невисокий ризик для інвесторів;
2) значна питома вага матеріалів у структурі оборотних активів пояснюється високим рівнем матеріаломісткості продукції. Однак, висока питома вага грошових коштів і розрахунків може пояснюватися зростанням дебіторської або кредиторської заборгованості, що свідчить про проблему неплатежів. [№10,ст. 144-145]
При аналізі інвестиційної привабливості акціонерних товариств додатково розглядаються наступні показники:
- прибутковість загального капіталу (розраховується з використанням чистого прибутку);
- рівень дивідендів;
- курс акцій, тощо.
Даючи загальну оцінку інвестиційної привабливості підприємства, необхідно визначати показники за 3-5 років. При цьому не можна дати правильну оцінку вказаних показників тільки щодо одного конкретного підприємства окремо від зовнішнього середовища. Оцінка інвестиційної привабливості повинна базуватися на комплексному підході до суб'єкта господарювання як об'єкта дослідження у конкретній системі господарювання. У ході оцінки інвестиційної привабливості підприємства рекомендується вивчити можливості підприємства продовжувати свою діяльність у майбутньому (оцінка неплатоспроможності та ймовірності банкрутства).
Для прийняття остаточного рішення про доцільність реалізації інвестиційного проекту необхідно провести групування інвестицій залежно від їх мети та спрямованості й обумовленої цими відмінностями очікуваної норми прибутку на капітал. [№8,ст. 126-128 ]
Конкретне уявлення про практику складання класифікацій (групувань) інвестицій можна отримати з відповідної економічної літератури. На європейських і американських підприємствах інвестиції залежно від їх мети групуються наступним чином:
1) вимушені інвестиції, які включають інвестиційні проекти, що здійснюються для захисту навколишнього середовища, підвищення надійності обладнання і покращання техніки безпеки на виробництві;
2) збереження позицій на ринку - інвестиційні проекти, спрямовані на підтримання позицій на ринку, тобто на збереження створеної репутації і завоювання нових ринків (витрати на рекламу, підготовку кадрів, підвищення якості та надійності продукції);
3) відновлення основних виробничих засобів для раціоналізації виробництва - інвестицій, які повинні забезпечити безперервний процес виробництва, підвищення його технічного рівня, скорочення витрат на ремонт;
4) група інвестиційних проектів, спрямована на скорочення витрат, підвищення продуктивності праці, зростання рентабельності продукції;
5) збільшення доходів шляхом розширення випуску та збільшення виробничих потужностей;
6) ризиковані інвестиції - фінансові інвестиції у цінні папери, розробку принципово нової продукції. [№2,ст. 97-100 ]
У наш час у багатьох країнах світу широкого розповсюдження набули два основних способи узагальнюючої оцінки інвестиційних проектів, які не включають дисконтування та базуються на даних бухгалтерського обліку:
- спосіб, заснований на розрахунку строків окупності інвестицій;
- спосіб, заснований на визначенні норми прибутку на капітал.
Строк окупності інвестицій - період часу необхідний для повернення вкладених коштів. Іншими словами строк окупності -це період часу, за який доходи поривають витрати на реалізацію інвестиційних проектів. доходи покривають витрати на реалізацію інвестиційних проектів. Цей період порівнюється з тим часом, який керівництво підприємства вважає економічно виправданим.
Критерій доцільності реалізації інвестиційного проекту визначається тим, що тривалість строку окупності інвестиційного проекту виявляється меншим порівняно з економічно виправданим строком його окупності.
Строк окупності може бути визначений за формулою:
Т=К/(Рч +А)*Тев або Т=К/Дч *Тев (1.2.1)
К+ (Рі+ Аі), Т*Тев (1.2.2)
де Т - строк окупності інвестиційного проекту, роки; Рч -чисті надходження (чистий прибуток) у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, гри.; Аі - повна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту, включаючи затрати на науково-дослідницькі роботи, грн.; Рі - чисті надходження (чистий прибуток) в і-му році, грн.; Тев. - економічно виправданий строк окупності інвестицій, який визначається керівництвом підприємства, грн.; А - амортизаційні відрахування на повне відновлення у розрахунку на рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.; Аі - амортизаційні відрахування на повне відновлення в і-му році, грн.; ДЧ=РЧ+А - чистий дохід в перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів за весь строк окупності, грн.
Формула (1.2.1) використовується при рівномірному надходженні доходів протягом всього строку окупності інвестицій.
Формула (1.2.2) використовується, якщо доходи нерівномірно розподіляються за роками реалізації інвестиційного проекту протягом всього строку його окупності (Пч).
Чистий прибуток визначається за формулою:
Пч=П*(1-Н), (1.2.3)
де П - прибуток у перший рік реалізації інвестиційного проекту при рівномірному надходженні доходів, грн.; Н- норма податку на прибуток.
Розглянемо умовний приклад розрахунку строку окупності інвестицій як при рівномірному, так і нерівномірному надходженні грошових доходів за весь строк реалізації інвестиційного проекту. [№7,ст. 108-112 ]
При способі окупності не враховується фактор часу, тобто часовий аспект вартості грошей, при якому доходи та витрати, пов'язані з використанням інвестиційного проекту, порівнюються за допомогою дисконтування.
Головний недолік способу оцінки ефективності інвестиційних проектів, виходячи із строку їх окупності, полягає у суб'єктивності підходу керівників підприємств або інвесторів до визначення виправданого періоду окупності інвестиційного проекту.
Другий спосіб оціни інвестицій без дисконтування грошових потоків є спосіб з використанням розрахункової норми прибутку, відомий під назвою "прибуток на капітал". Суть цього способу полягає у визначенні відношення між доходом від реалізації інвестиційного проекту і вкладеним капіталом (інвестиціями на реалізацію проекту) або у визначенні проценту прибутку на капітал.
Як правило, розрахунок норми прибутку на капітал може проводитися двома способами. [№9,ст. 102-104 ]
При використанні першого способу під час розрахунку отримують на капітал виходять із загальної суми початково вкладеного капіталу, який складається з витрат на придбання і встановлення основних засобів і збільшення оборотного капіталу, необхідного для реалізації інвестицій.
При використанні другого способу визначається середній розмір вкладеного капіталу протягом всього терміну реалізації інвестиційного проекту. У цьому разі враховується скорочення капіталовкладень в основні засоби до їх залишкової вартості. Тому для розрахунку норми прибутку на ! капітал можна використовувати наступні формули:
Нпк=Д:Т*100 (1.2.4)
НП к=((Д:К)/(К + Кзаг):2)*100 (1.2.5)
де Нпк - норма прибутку на капітал, %; ?Д - сума річних доходів за весь термін використання інвестиційного проекту, грн.; Т - термін використання інвестиційного проекту, років; К - початкові вкладення на реалізацію інвестиційного проекту, грн.; Кзаг - залишкова вартість вкладень, грн. [№6,ст. 1173-175 ]
Основний недолік показника норми прибутку на капітал полягає у тому, що не враховується різна вартість грошей (прибутку) залежно від часу їх отримання. Середній прибуток обчислюється за весь період використання інвестиційного проекту. Однак, з урахуванням в економічній теорії оцінки інвестицій, одна грошова одиниця прибутку, отримана в третьому році, суттєво відрізняється за вартістю (з урахуванням дисконтування) від грошової одиниці прибутку, отриманої, наприклад, у сьомому році.
Інша проблема виникає, коли використовують другий спосіб розрахунку середньої норми прибутку на капітал. У цьому разі початкова сума інвестицій і їх кінцева вартість усереднюються. Значення середньої інвестиційної вартості буде змінюватися залежно від норми щорічної амортизації.
Поряд з цим норма прибутку на капітал також буде залежати від того, який показник доходу використовується для розрахунку норми прибутку на капітал. [№9,ст. 104-106]
Дисконтування - метод оцінки інвестиційних проектів шляхом вираження майбутніх грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, через їх вартість у поточний момент часу. На сьогодні найбільше розповсюдження у різних країнах світу отримали наступні способи оцінки ефективності інвестицій, засновані на дисконтуванні:
- спосіб чистої приведеної вартості;
- спосіб внутрішньої норми прибутку;
- спосіб індексу доходності.
Розглянемо зміст, послідовність розрахунку та сферу використання кожного з вказаних способів для оцінки ефективності інвестиційних проектів і прийняття управлінських рішень з їх реалізації.
Чиста приведена (дисконтована) вартість - різниця між приведеним (дисконтованим) грошовим доходом від інвестиційного проекту та інвестиційними витратами. Під грошовими доходами при цьому розуміють різницю між вартістю продукції за цінами реалізації і витратами на її виробництво. До витрат, як правило, не включаються витрати на амортизацію.
Грошові потоки - це рух засобів (доходів, витрат) за період реалізації інвестиційного проекту. [№4,ст.148-150 ]
Критерій прийняття управлінських рішень щодо доцільності реалізації та інвестиційного проекту однаковий для будь-яких видів інвестицій і підприємств: якщо чиста приведена вартість позитивна (більше нуля), інвестиційний проект слід прийняти. Позитивне значення приведеної чистої вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати і, як наслідок, забезпечує отримання додаткових можливостей для збільшення добробуту інвесторів.
Щоб використовувати спосіб чистої приведеної вартості, необхідно володіти інформацією: про витрати на реалізацію інвестиційного проекту, передбачувані суми можливих доходів, очікуваний економічно доцільний строк використання інвестиційного проекту, необхідну норму прибутку (дисконтної ставки), за якою розраховується чиста приведена вартість.
Однак використання способу чистої приведеної вартості для оцінки ефективності інвестиційних проектів припускає необхідність дисконтування грошових потоків, тобто вираження майбутніх грошових потоків через їх вартість у тому році, коли були здійснені інвестиційні витрати. Виконання цієї вимоги означає, що доходи, які підприємство отримало за всі роки використання обладнання, повинні бути приведені до першого року - часу, коли здійснені інвестиції. Даний розрахунок можна виконати шляхом множення річних доходів на коефіцієнт дисконтування і сумування отриманих результатів (див. формулу 1.2. 6):
Дзаг = Д1 КІ +Д2 К2 + ... + Дп Кп, (1.2.6)
Де Дзаг -- загальний дисконтований дохід за весь термін використання обладнання, грн. Д1, Дг,..., Дп - річні грошові доходи від використання обладнання і виручки від його продажу, грн.; Д,1 К2, Кп, - коефіцієнти дисконтування за роками використання обладнання. [№13,ст. 17-175 ]
Коефіцієнти дисконтування грошових доходів до періоду здійснення інвестиційних витрат (0 рік) можуть бути визначені за формулою (див. Формулу 1.2. 7):
КД =1/(1+Е) (1.2. 7)
де Е - ставка дисконтування (необхідна норма прибутку); n - рік отримання прибутку.
Внутрішня норма прибутку є тією розрахунковою ставкою відсотку (дисконтування), при якій сума дисконтованих доходів за весь період використання інвестиційного проекту дорівнює сумі початкових витрат (інвестицій). Інакше можна сказати, що внутрішня норма прибутку - це процентна ставка (ставка дисконтування), за якої чиста приведена вартість дорівнює нулю.
Для розрахунку внутрішньої норми прибутку можна використовувати наступне рівняння(див. формулу 1.2. 8):
К/(1+Евн) = Д/(1+ Евн) , (1.2.8)
де К - початкові витрати, грн.; Т - останній рік використання інвестиційного проекту; Д - дохід, грн.; Евн - внутрішня норма прибутку; n- рік інвестування.
Ліва частина рівняння є дисконтованою вартістю початкових витрат, починаючи з року інвестування і закінчуючи останнім роком реалізація інвестиційного проекту. Аналогічно цьому права частина рівняння є вартістю доходів за той же період.
Ставка проценту, при які й обидві частини рівняння є рівними, називається внутрішньою нормою прибутку. Цю норму можна трактувати також,як і максимальну ставку відсотку, під яку підприємство може взяти кредит для фінансування інвестиційного проекту за допомогою позикового капіталу. При цьому грошовий дохід використовується протягом певного періоду для погашення суми кредиту та відсотків по ньому.
Рентабельність (індекс доходності) відношення наведених грошових доходів до інвестиційних витрат. Можливе й інше визначення: рентабельність (індекс доходності) - відношення приведених грошових доходів до приведених на початок реалізації інвестиційного проекту інвестиційних витрат. Останнє визначення може застосовуватися до ситуацій, коли вкладення у інвестиційний проект здійснюються протягом декількох років. [№9,ст. 104-106]
Для розрахунку індексу доходності використовується та ж інформація про дисконтовані грошові потоки, що й при визначенні чистої приведеної вартості.
Загальна формула для розрахунку рентабельності інвестицій (Р) наступна (див. формулу 1.2. 9):
Рі = Драг / Ві або Рі = Драг / ВК (1.2.9)
де, Дзаг - загальна сума дисконтованого доходу за весь строк реалізації інвестиційного проекту, грн.; Ві - початкові витрати (інвестиційні витрати) на реалізацію інвестиційного проекту ; ВК - наведені капіталізовані витрати до початку реалізації проекту, якщо інвестиції здійснюються протягом декількох років. Якщо індекс доходності більше одиниці, то проект приймається. При індексі доходності менше одиниці проект відхиляється. [№4,ст. 150-152 ]
1.3 Вплив амортизаційних відрахувань на формування інвестиційної привабливості підприємства
Амортизація - важлива категорія у макроекономіці, економіці виробництва, фінансовому обліку, аудиті тощо. Крім того, це поняття застосовується інвестиційному менеджменті, зокрема у фінансовому, коли йдеться про управління капітальними (реальними) інвестиціями.
3 інвестиційної точки зору амортизація -- це відшкодування (повернення) коштів, інвестованих у придбання (створення) основних фондів і нематеріальних активів за допомогою поступового перенесення їхньої вартості на собівар-тість продукції (послуг), що виробляється у межах інвестиційного проекту. Збільшення собівартості продукції (послуг) за рахунок налічення амортизації означає зменшення прибутку, що підлягає оподаткуванню. Отже, зменшу-ється грошові відпливи інвестиційного проекту й відповідно зростає його операційний грошовий потік (на суму амортизації).
Амортизація не є гарантованим джерелом чистих повернень від реалізації проекту. Це пояснюється тим, що амортизація (як і інші фінансові складові проекту) є об'єктом (носієм) ризиків, тобто піддається впливу факторів (джерел) ризику. Беручи це до уваги, треба розрізняти такі показники амортизації:
1)Планова величина амортизації (Апл), яка розраховується за допомогою застосування норм амортизації до балансової вартості відповідних основних фондів і нематеріальних активів.
2)Фактична величина амортизації (Аф), що визначається отриманим рів-нем доходів проекту. Цей показник можна розділити на два інших:
- фактична величина амортизації, отримана у вигляді коштів (наприклад, на розрахунковому рахунку підприємства) за відвантажену й оплачену продукцію (послуги);
- фактична величина амортизації, що нарахована, але не отримана на певний момент у зв'язку із простроченням оплати за відвантажену продукцію .(надані послуги). [№9,ст. 106-107 ]
Залежність між показниками проявляється у такий спосіб:
Апл * Аф
Така залежність умовна -- вона може мати місце лише в без ризиковому оточенні інвес-тиційного проекту. Питання впливу ризиків на фактичну величину амортизації розглядається нижче. Це означає, що фактична величина може набувати значень у вказаному ще діапазоні залежно від розміру отриманих доходів.
ОДф * О Вф + Апл,
де ОДф-- фактична величина операційного доходу проекту за період;
ОВф-- фактична величина операційних витрат проекту за період (без урахування амортизаційних відрахувань).
Якщо ОДф < О Вф + Апл, то виникнуть збитки на суму ОДф - (ОВф + Апл). Загалом фактична величина амортизації (отриманої у коштах та /чи нарахованої, але не оплаченої) визначатиметься за формулою (див. формулу 1.3.1):
ОДф * ОВф + Апл, Аф = Апл;
ОВф < ОДф< ОВф + Апл , Аф = ОДф - ОВф (1.3.2):
ОДф * ОВф, Аф = 0.
Тут слід зазначити, що наведене стосується лише окремо взятих податкової періодів. Відповідно до українського законодавства (а саме Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/9743 з усіма змінами й доповненнями, далі -- Закон «Про оподаткування прибутку підприємств»), якщо виникатимуть збитки, то на їх суму може зменшуватись оподатковуваний прибуток наступних податкових періодів. Ця правова норма означає, що у разі збитковості функціонування підприємства (наприклад, у перші періоди експлуатаційної фази певних проектів, які реалізує підприємство) і, отже, неотримання чи недоотримання планових сум амортизації вони можуть бути одержані у наступних періодах за наявності операційних доходів відповідних розмірів. Оскільки більша частина інвестиційних проектів стикається з такою проблемою, це важливо брати до уваги у процес їхнього фінансового планування й оцінки. Крім того, треба враховувати, що підприємства переважно реалізують не один проект, тому доходи від одних проектів можуть перекривати збитки від інших.
Залежність сум фактично отриманої амортизації від розміру операційних входів свідчить про різний рівень ризику отримання двох основних складо-вих фінансового ефекту проекту: амортизації і чистого прибутку. [№14,ст. 28-32 ]
Ймовірність отримання амортизації (як частини фінансового ефекту проекту) значно вища від імовірності отримання чистого прибутку, що підтверджує важливість амортизації як джерела відшкодування інвестиційних витрат проекту та необхідність розробки методики аналізу впливу амортизації на формування інвестиційної привабливості проектів. З іншо-го боку, треба зауважити, що амортизація позначається на інвестиційній при-вабливості проекту не лише за допомогою власне операційного грошового Потоку, а й за допомогою впливу факторів ризику.
Вплив амортизації на формування інвестиційної привабливості можна оцінити за формулою ІР, де ІР -- показник оцінки інвестиційної привабливості проекту; Еdг -- ;приведена величина фінансового ефекту від здійснення інвестиційного проекту з урахуванням впливу ризиків; Кdг -- середня приведена величина капіталу, що бере участь у реалізації проекту (з урахуванням впливу ризиків); Еіt - базова величина і-тої складової фінансового ефекту інвестиційного проекту за t-тий період оцінки; n -- кількість складових фінансового ефекту проекту К jt -- середня базова величина і-тої складової капіталу інвестиційного проекту за t-тий період оцінки; m -- кількість складових капіталу проекту; dt - ставка приведення за t-тий період оцінки; Т -- горизонт оцінки проекту (кількість періодів оцінки); rie -- номінальний ризик відхилення (зміни),базової величини і-тої складової фінансового ефекту проекту за t-тий період оцінки; sitі-- ступінь контролю над ризиком відхилення (зміни) базової величини і-тої складової фінансового ефекту проекту за t -тий період оцінки; rjk -- номінальний ризик відхилення (зміни) базової величини і-тої складової капіталу проекту за t -тий період оцінки; site -- ступінь контролю над ризиком відхилення (зміни) базової величини і-тої складової капіталу. Суть методу оцінки інвестиційної привабливості проектів полягає у врахуванні впливу ризиків та можливості ліквідації проекту на базові (прогнозні) величини його показників. Це означає, що, встановивши прог-нозні величини показників проекту, необхідно врахувати вплив імовірних ризикових подій і процесів, які можуть виникнути в оточенні проекту за умов невизначеності. Формула (1.3.3) є спрощеним варіантом моделі оцінки. [№12,ст. 231-233 ]
У цій формулі приймається, що ставка приведення змінюється за періодами оцінки проекту. У тому числі тих, що можуть викликати необхідність ліквідації інвестиційного проекту. Іншим підходом до врахування невизначеності є визначення імовірнісного розподілу значень кожної змінної (неподільного показника) проекту. Тобто замість визначення базової величини показника та можливих відхилень від неї визначається низка значень цього показника з відповідними ймовірностями. Інвестиційної привабливості проектів, яка будується на основі структури ризиків проектів.
Фінансовий ефект складається із таких складових: чистий (операційний позаопераційний) прибуток, амортизація основних фондів і нематеріальних активів, чиста ліквідаційна вартість основних фондів і нематеріальних активів. Для оцінки впливу амортизації на інвестиційну привабливість проектів необхідно виділити новий показник -- базову величину амортизації. Ця вели-і розраховується на основі базових значень (величин) показників проекту, газова величина амортизації може бути меншою від планової величини, якщо різниця між базовими значеннями операційного доходу та операційних витрат менша за планову величину амортизації. Фактична ж величина може бути як більшою, так і меншою від базової (і планової) величини.
Амортизаційні відрахування особливо важливі на початку експлуатації проекту, коли він може бути збитковим або низькорентабельним, підтримуючи таким чином платоспроможність проекту і знижуючи рівень його інтеграль-ного ризику. Додатковим аргументом на користь цього є те, що при оцінці ін-вестиційної привабливості (так само, як і при фінансовій оцінці за динамічними методами: чистий дисконтований дохід, внутрішня норма доходу тощо) проекту застосовують метод приведення (дисконтування), що враховує вплив часу для і-тої складової капіталу проекту за t-тий період оцінки. [№14,ст. 32 - 34]
Інтегральний ризик амортизації полягає у можливості відхилення фактичної величини амортизації від її базової величини. Для того, щоб визначити фактори й механізми впливу ризиків на фактичну величину амортизації, необхідно скористатися структурою інтегрального ризику амортизації.
У процесі структурування й аналізу ризику амортизації необхідно врахо-вувати такі моменти:
1) поділ амортизації на амортизацію основних фондів та амортизацію нематеріальних активів;
2) поділ основних фондів на три групи (відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»);
3) можливість амортизації кожного із видів нематеріальних активів протягом терміну, який самостійно встановлює власник, виходячи зі строку корисного використання нематеріальних активів; .
4)балансова вартість основних фондів і нематеріальних активів є об'єктом впливу факторів двох груп:
- інвестиційної фази, тобто факторів, які впливають на розмір відповідних інвестиційних витрат, що формують первісну вартість основних фондів і нематеріальних активів;
- операційної фази, тобто факторів, які безпосередньо впливають на балансову вартість: інфляція, курси валют, настання стихійних лих, виробничих аварій, пожеж; проведення поліпшення основних фондів і нематеріальних активів (ремонт, модернізація і т. ін.) тощо;
- можливість індексації балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів (якщо річний темп інфляції перевищує 10 %.).
Якщо інтегральний ризик амортизації повністю структуру вати, буде отримано складну структуру, яка значною мірою копіюватиме решту структури інтегрального ризику проекту, а саме такі її гілки (див. рис. 3): ризик відхилен-ня від базової величини інвестиційних витрат (на створення /придбання/ основних фондів і нематеріальних активів); ризик відхилення від базової величини (балансової) вартості основних фондів і нематеріальних активів протягом експлуатаційної фази; ризик відхилення від базової величини операційних доходів; ризик відхилення від базової величини операційних витрат. [№10,ст.145-147]
Сюди не входить структура ризику зміни планової величини амортизації, оскільки вона визначається відповідно до базових значень змінних проекту, які охоплюються гілками структури інтегрального ризику проекту.
Ризик амортизації має чи не найскладнішу структуру, оскільки амортизація не є безпосереднім носієм ризиків, інтегруючи інші об'єкти ризиків, а саме балансову вартість основних фондів і нематеріальних, активів, норми і механізми амортизації, операційні доходи і витрати (тобто об'єкти групових ризиків найвищого порядку щодо ризику амортизації як інтегрального). Іншими словами, це означає, що оточення інвестиційного проекту не містить факторів ризику, котрі безпосередньо, впливають на амортизацію, -- їхня дія відбувається через інші об'єкти ризиків проекту. Тому це ускладнює завдання аналізу ризику амортизації основних фондів і нематеріальних активів проекту. Звідси випливає також те, що контроль над ризиком амортизації (вжиття заходів щодо, мінімізації /максимізації/ негативного /позитивного/ впливу на об'єкт ризику) може здійснюватися лише опосередковано -- через контроль над іншими ризиками, які складають ризик амортизації. [№11,ст. 81-83 ]
Сучасна амортизаційна політика в Україні негативно впливає на привабливість інвестиційних проектів. Чинна нормативно-правова база значною мірою ліквідовує позитивну роль амортизації щодо ефективності здійснення підприємницьких задумів. Найсуттєвіші недоліки сучасної амортизаційної політики полягають у тому, що:
- нарахування амортизації основних фондів здійснюється на їх залишкову вартість, що суттєво збільшує термін повної амортизації;
- застосування знижувального коефіцієнта до норм амортизації збільшує базу оподаткування, що фактично, прирівнюєтеся до підвищення ставки податку на прибуток;
- індексація вартості основних фондів нематеріальних активів провадиться лише тоді, коли річний темп інфляції перевищує 10%, і то тільки на величину цього перевищення. Крім того, за фактичний індекс інфляції приймається індекс споживчих цін, тоді як фактичний індекс оптових цін значно вищий і ближчий до реального відображення цінової ситуації;
- мали місце неодноразові спроби уряду запровадити вилучення до бюджету частини амортизації, нарахованої підприємствами1;
- податковий і бухгалтерський облік амортизації основних фондів і нематеріальних активів різні. Запровадження нових національних стандартів бух-галтерського обліку лише поглиблює цю різницю, що потребує якнайшвидшої її ліквідації у новому податковому законодавстві. [№14,ст. 32 - 35].
2. Аналіз інвестиційної привабливості підприємства
2.1 Аналіз інвестиційної привабливості підприємства за даними фінансової звітності
Для того, щоб оцінити інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності необхідно розрахувати показники оцінки майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності.
Оцінка майнового стану підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”. Для цього розраховуємо такі показники:
- коефіцієнт зносу основних засобів на початок та на кінець звітного періоду, що розраховується за формулою: зношення/вартість ОЗ за балансом, показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. Вико-ристовується в аналізі для характеристики стану основних засо-бів.
Кзнп = 1658,8:3666,2 = 0,45 Кзнк = 1772,9:3696,1 =0,48
Для даного показника характерною повинна бути тенденція до зменшення, але зараз ми можемо спостерігати його збільшення, що негативно характеризує амортизаційну політику підприємства.
Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку части-ну наявних на кінець звітного періоду основних засобів станов-лять нові основні засоби (вартість ОЗ, що надійшли за період/ вартість ОЗ на кінець періоду), коефіцієнт оновлення основних фондів у даному випадку дорівнює нулю, оскільки за звітний рік не надійшло жодних нових основних фондів.
Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин (вартість ОЗ, які вибули за цей період/ вартість ОЗ на початок періоду). Коефіцієнт вибуття також дорівнює нулю, бо жоден об'єкт основних фондів не вибув з виробництва за звітний рік.
Оцінка ліквідності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”. На даному етапі потрібно розрахувати такі показники як:
Коефіцієнт покриття.що розрахується а формулою:
kп = ПА/ПЗ
характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов'язань. Для нормального функці-онування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його -- позитивна тенденція. Орієнтовне значення показ-ника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від що-денної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.
Кпп=1159,0/6338,6=0,18 Кпк= 7703/6142,5=0,13
Коефіцієнт швидкої ліквідності, аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину -- вироб-ничі запаси).
Kшл = (ГК+ДЗ)/ПЗ
де Kшл - коефіцієнт швидкої ліквідності, ГК - сума грошових коштів, ДЗ - сума дебіторської заборгованості, ПЗ - сума поточних зобов'язань.
Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробни-чих запасів, можуть бути суттєво меншими за витрати на їх придбан-ня. За ринкової економіки типовою є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40 % і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника -- 1. Однак ця оцінка також досить умовна.
Кшлп=(1159,0-153,8-0-5509)/633806=0,07
Кшлк=(770,3-15,38-348,1)/6142,5=0,04
Значення цього показника в нормі повинно коливатися між 0,6 та0,8.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності).
kал = ГК/ ПЗ
Він є найжорсткішим критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань можна за необхідності пога-сити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника -- 0,2.
Калп=7,1/6142,5=0,00011 Калк=7,8/6338,4=0,001
Чистий оборотний капітал
Чокп= (1159-6338,6)= - 5179,6 Чокк=(770,3-6142,5)= - 5372,4
Значення даного показника повинно перевищувати 0 та мати тенденцію до збільшення.
Оцінка платоспроможності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”. Для того, щоб оцінити платоспроможність підприємства розраховуємо такі показники:
- коефіцієнт автономії
Кап= -34855,2/6881,7=-5,1 Как= -29030,9/6399,6=-4,5
Нормативне значення цього показника встановлено на рівні 0,5.
- коефіцієнт фінансування
Кфп=(35398,3+6338,6)/(-3455,2)=0,1
Кфк=(29288,0+6142,5)/(-29030,9)=0,2
Нормативне значення цього показника встановлено менше 0.
Розрахунок показників ділової активності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”.
Щоб оцінити ділову активність підприємства необхідно визначити такі показники:
- коефіцієнт оборотності активів
Коап=215,3/6881,7+6399,6/2=3199,8
Коак=193,5/6399,6+6399,6/2=3199,83
У нормі для даного показника повинна зберігатися тенденція до збільшення.
- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості
Кобкп=215,3:3234,15=0,0067
Кобкрп=193,5:32343,15=0,00598
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
Кобдп=215,3:444,8=0,48
Кобдк=193,5:444,8=0,44
- термін погашення кредиторської заборгованості
Тпкрп=365:0,0067=54477,6
Тпкрк=365:0,00598=61036,8
- термін погашення заборгованості дебіторської заборгованості
Тпдн=365:0,48=760,4
Тпдк=365:0,44=829,5
- коефіцієнт оборотності основних фондів
Кобофп=215,3:1849,88=0,11
Кобофк=193,5:1849,88=0,105
- коефіцієнт оборотності оборотного капіталу
Кобобп=215,:31943,05=0,0067
Кобобк=193,5:31943,05=0,0061
Розрахунок показників рентабельності підприємства ВАТ “Надвірнянський Лісокомбінат”.
Для того, що оцінити рентабельність підприємства потрібно розрахувати такі показники:
- коефіцієнт рентабельності активів
Крап= 198,8: 6640,7=0,029 або 2,9%
Крак=220,4:6640,7=0,033 або 3,3 %
При аналізі даного показника ми бачимо негативну тенденцію до збільшення збитку.
- коефіцієнт рентабельності власного капіталу
Крвкп=198,8:(-31943,05)=-0,0062 або 0,62%
Крвкк=220,4:(-31943,05)=-0,0069 або 0,69%
Знову ж спостерігається негативна тенденція до збільшення збитків та формування від'ємного значення вищенаведеного показника.
- коефіцієнт рентабельності діяльності
Крдп=198,6:215,3=0,92 або 92%
Крдк= 220,4:193,5=1,14 або 114%
- коефіцієнт рентабельності продукції
Крпп=(198,8+86,2-50,8)/(208,6+170,1)=0,62 або 62 %
Крпк=(220,4+224,1-47,2)/(153,2+245,7)=0,99 або 99%
На прикладі цього показника ми знову бачимо збільшення збитку.
Отже, проаналізувавши інвестиційну привабливість підприємства за даними фінансової звітності можна зробити висновок, дане підприємство не є привабливим для потенційних інвесторів, оскільки майже всі розраховані показники відхиляються від нормативного значення у негативно контексті.
2.2 Оцінка ризику капіталовкладень
інвестиційна привабливість підприємство
Ризик капіталовкладень можна оцінити за допомогою статистичного, комбінованого, експертного методу та методу, що ґрунтується на дисконтуванні грошових потоків. Для розрахунків ми скористаємося для розрахунків
Статистичний метод вимірювання ризику полягає у вивченні ста-тистики втрат, що були на тому чи іншому підприємстві: встановлюють імовірність одержання економічної віддачі й визначають середній розмір цієї віддачі, після чого складають прогноз. Основними інструментами статистичного методу є варіація і дисперсія.
Варіація -- це зміна (коливання) величини ознаки (наприклад, зміна економічної рентабельності при переході від одного випадку, варіанта до іншого або за роками).
Варіацію можливих наслідків інвестиційних рішень можна здійснити за допомогою двох величин: економічної віддачі та ймовірності одержан-ня віддачі на рівні і-гo періоду в майбутньому періоді. Нульова ймовір-ність означає неможливість одержання віддачі, одинична -- обов'язкове одержання віддачі. Сума ймовірностей усіх можливих варіантів одержан-ня віддачі дорівнює одиниці.
Як приклад розглянемо підприємство ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”, що працює у галузі виробництва деревообробної сировини. На підпри-ємстві вважають, що результати минулих років є представницькими і ба-жають оцінити власне інвестиційне рішення на наступний рік.
Визначимо середню віддачу за цей період:
r=(1+0.8+0.9+1+1.1+1.1+1.2+0.9+0.9+1.1):10=1
З наведених даних бачимо, що віддача 0,8 % була тільки один раз за 10 років, тобто ймовірність цього випадку дорівнює 0,1; віддача 0,9 % зу-стрічається тричі, тобто ймовірність дорівнює 0,3; віддача 1 % -- два рази, тобто ймовірність дорівнює 0,2; віддача 1,1 % -- тричі, ймовірність дорівнює 0,3. Середню віддачу за десять років можна розрахувати також іншим способом:
r=0.8*0.1+0.9*0.3+1*0.2+1.1*0.3+1.2*0.1=1%
У загальному вигляді рівняння для визначення віддачі має такий вигляд, де г, -- фактичне значення показника віддачі; Р. -- імовірність одержан-ня віддачі г. у майбутньому.
Варіація вимірюється дисперсією (Д) -- швидкістю коливання значень можливих варіантів навколо середнього значення.
Дисперсія -- це ступінь розкиду (розсіювання), де Р -- середнє значення показника віддачі.
Якщо з дисперсії добути квадратний корінь, то одержимо так зване стандартне відхилення. Що вище його значення, то ризикованішими є розглянуте рішення та вся діяльність підприємства. Такі розрахунки можна зробити для кожного рівня віддачі виходячи з уже відомих даних економічної рентабельності.
Найнижчою (12 %) віддача була в 1997 р. Оскільки така віддача спос-терігалася тільки раз за 10 років, то ймовірність цього випадку дорівнює 0,1. Ураховуючи, що середня віддача за 10 років дорівнює 1 %, відхи-лення віддачі за 1997 р. від середнього значення становить 0,2 %. Загалом за 10 років дисперсія дорівнює 0,014, а стандартне відхилення -- 0,26 %. Це високий ступінь відхилення. Отже, наступного року не можна спрогнозувати чи стан підприємства буде стабільним.
Варто враховувати, що статистичний метод потребує великої кількості вихідних даних, які не завжди має фінансовий менеджер.
За відсутності інформації прийнятним є експертний метод.
Експертний метод вимірювання підприємницького ризику грун-тується на узагальненні думок досвідчених підприємців або фахівців. При цьому експерти мають доповнювати власні оцінки даними про ймо-вірність виникнення різних розмірів втрат.
Можливе також комбінування статистичного й експертного методів, тобто можна використовувати комбінований метод оцінювання ризику. Одним із способів зменшення ризику підприємницької діяльності є ди-версифікація виробництва й інвестицій. Але при цьому потрібно вибра-ти таку комбінацію видів діяльності, яка зменшила б ризик фінансового банкрутства підприємства. Наприклад, на підприємстві залізобетонних виробів, що спеціалізується на виробництві залізобетонних панелей для житлового будівництва, потенційно можна організувати виробництво сталевих конструкцій та дерев'яних виробів, тобто диверсифікувати його.
Доходи підприємства залежать від поведінки покупця на ринку, тому треба проаналізувати попит на таку продукцію. З метою зниження ризи-ку при формуванні портфеля інвестицій переважно вибирають виробниц-тво такої продукції (послуг), коли в разі збільшення попиту на один вид продукції попит на інший падає. Диверсифікація, як правило, зменшує сукупну рентабельність на підприємстві, але при цьому знижує ризик різкого зменшення прибутку.
Найважливішим завданням підприємства є оцінювання ефективності запланованих капіталовкладень. У світовій практиці для її визначення найчастіше застосовують такі методи розрахунку: часу окупності; чис-тої поточної вартості; середнього прибутку; внутрішньої норми рен-табельності; індексу рентабельності.
2.3 Розрахунок показників доцільності капіталовкладень
Підприємство ВАТ «Надвірнянський Лісокомбінат» розглядає доцільність придбання нової технологічної лінії. Вартість лінії складає 20000000 UAH. Термін експлуатації - 4 роки. Знос на обладнання нараховується за методом прямолінійної амортизації - 20% річних. Ліквідаційна вартість обладнання буде достатня для покриття видатків, пов'язаних з демонтажем лінії.
Виручка від реалізації прогнозується по роках в таких обсягах (тис. гривень): 7800, 8200, 9200, 9000. Поточні видатки оцінюються таким чином: 340 тис. гривен в перший рік експлуатації лінії з поступовим щорічним зростанням їх на 5%. Податок на прибуток складає 30%.
Подобные документы
Суть, необхідність, інформаційне забезпечення оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Фінансова звітність. Формування та аналіз привабливості підприємства відповідно до напрямів. Забезпечення зіставності та інформативності фінансових показників.
отчет по практике [41,2 K], добавлен 17.02.2014Інвестиційна привабливість як чинник підвищення конкурентоспроможності територій. Аналіз інвестиційної привабливості галузі сільського виробництва. Економічна оцінка можливих джерел фінансування інвестиційного проекту. Розрахунок чистого грошового потоку.
отчет по практике [320,9 K], добавлен 12.11.2014Аналіз інвестиційної привабливості підприємства. Мета, завдання та оцінка зовнішніх, внутрішніх факторів на проект. Обгрунтування напряму інвестування та визначеності його ефективності. Шляхи вдосконалення та аналіз інвестиційної діяльності в Україні.
курсовая работа [99,6 K], добавлен 12.12.2010Поняття інвестиційної і емісійної діяльності підприємства. Визначення вартості цінних паперів. Оцінка ризику при їх купівлі. Порядок придбання цінних паперів на українському фондовому ринку. Оцінка інвестиційної привабливості акцій на біржі ПФТС.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 27.01.2011Формування інвестиційних ресурсів підприємства. Принципи побудови та критерії оцінки податкової системи. Проблеми і перспективи реформування системи оподаткування інвестиційної діяльності. Підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємства.
курсовая работа [397,8 K], добавлен 25.05.2014Теоретичні аспекти формування інвестиційної та фінансової стратегії діяльності підприємства. Формування і оцінка інвестиційного портфеля компанії, планування ресурсів та витрат, поняття та порядок складання проектного бюджету, шляхи його оптимізації.
дипломная работа [998,9 K], добавлен 02.02.2012Показники оцінки фінансового стану підприємства. Стан майнового положення. Оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз інвестиційної привабливості.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 28.03.2016Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.
курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013Аналіз інвестиційної привабливості та кредитоспроможності підприємств. Показники ліквідності, платоспроможності, прибутковості, самофінансування, рентабельності та оборотності. Аналіз підвищення прибутковості підприємства на прикладі АТ "Козова-цукор".
курсовая работа [110,1 K], добавлен 23.02.2011Поняття інвестиційної привабливості ринку, його основні складові та економічна сутність інвестицій. Характеристики показників та аналіз привабливості ринку вкладів. Класифікаційні критерії комерційної нерухомості та ефективність діяльності вкладників.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 07.09.2010
