Податок на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Уманський державний аграрний університет

Кафедра фінансів

Курсова робота з фінансів підприємства

“Податок на додану вартість”

Мельник Ірина Сергіївна

м. Умань-2009



Зміст

Вступ

1. Проблеми непрямого оподаткування підприємств

2. Коротка фінансово - економічна характеристика об'єкта дослідження

3. Організація справляння ПДВ

3.1 Формування доданої вартості підприємств

3.2 Порядок утримання і сплати ПДВ

3.3 Звітність по ПДВ

3.4 Контроль за справлянням ПДВ

4. Шляхи удосконалення справляння ПДВ

Висновки і пропозиції

Список літератури



Вступ

Одним із завдань ринкової економіки України є створення податкової системи, яка б належним чином регулювала економічні процеси в державі На жаль останнім десятиріччям в Україні спостерігається тенденція змін в системі оподаткування, не завжди економічно - обґрунтованих, без відповідного прогнозування їхнього впливу на макро- і мікропоказники, не завжди вони відбувалися в комплексі з іншими фінансовими нововведеннями. Найбільше суперечностей у цьому процесі виникає з приводу запровадження та функціонування ПДВ. Тому сьогодні на етапі кардинальних перетворень податкової системи України (ПСУ), Податкового Кодексу України, важливо проаналізувати становлення і розвиток ПДВ в державі. Жоден з податків, що стягуються в країні не викликає стільки дискусій, як ПДВ. Пристрасті навколо нього вирують вже не один рік: з одного боку не раз порушено питання про необхідність його скасування і запровадження податку з реалізації чи збережено у складі ПСУ. Однак, крапку в цих дискусіях ще не поставлено внаслідок відсутності обґрунтованих відповідей на такі запитання:

Чому стягнення цього податку , теоретично найдосконалішої форми акцизів, породило стільки проблем в Україні;

Чи можна було уникнути цих проблем;

У чому його природа: в природі податку чи в особливостях застосування на Україні?

Чи сприятиме реформа вирішенню проблем?

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно - грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки - це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування державних витрат. Обов'язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Саме податково-бюджетна і кредитно-грошова політика є ефективними методами державного регулювання ринкової економіки, що застосовуються в більшості західних країн протягом багатьох десятиріч. Згідно теми курсової роботи розглянемо сферу непрямих податків. Існують такі непрямі податки і збори: акцизний збір і податок на додану вартість Основним податком, який покликаний забезпечувати більшу частину бюджетних надходжень є податок на додану вартість. Однак, на сьогодні податки сплачує лише половина української економіки. Причин можна знайти безліч: починаючи з неефективної роботи величезної армії контролюючих органів і закінчуючи недосконалою законодавчою базою.

Чи справді все так погано в нашій державі?

Ми намагатимемось з'ясувати це питання в даній курсовій роботі на прикладі ПДВ.



1. Проблеми непрямого оподаткування підприємств

Однією з ключових проблем оподаткування сільськогосподарських товаровиробників з часу розбудови податкової системи незалежної України поряд з оптимізацією податкового навантаження є спрощення податкових відносин.

Система оподаткування підприємств галузі з часу розбудови податкової системи незалежної України була особливою сферою взаємовідносин з державою , яка слабо корелювала із народногосподарською системою оподаткування. В галузі постійно функціонують особливі податкові механізми, а з 1999 року - спеціальні режими непрямого оподаткування, які слід розглядати у якості непрямого бюджетного фінансування розвитку сільськогосподарського виробництва. Проблеми функціонування ПДВ постійно знаходяться під пильною увагою науковців та практиків. Проте, не всі питання є вирішеними, зокрема виникає проблема вирішення подальших перспектив застосування спеціальних режимів адміністрування, що діють в галузі вже тривалий проміжок часу і їх вирішення відкладається на невідомий проміжок часу.[30]

ПДВ був запроваджений в Україні в 1992 році, і разом з акцизним збором замінив податок з обороту і податок з продажів. Розроблення напрямків удосконалення ПДВ, як складової системи оподаткування, є важливим науково - практичним завданням та однією із фінансових проблем, яка потребує розв'язання. Повнота і своєчасність відшкодування податку на додану вартість є важливим не лише для відновлення обігових коштів підприємств, а й піднесення міжнародного авторитету. Недоліком ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та на регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення, а також відволікання обігових коштів підприємств. Об'єктом оподаткування ПДВ є додана вартість. Основна ставка по ПДВ становить 20%. Крім того існує нульова ставка по ПДВ. Нульова ставка передбачає відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту. Введення нульової ставки передбачає створення пільгових умов для деяких видів товарів. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:

1)продажу товарів, робіт, послуг, що були експортовані платником податку за межі митної території України;

2)продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах);

3)продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва іншим платникам податку, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу, підприємствами, що засновані Українським товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, та інших.

До об'єктів оподаткування ПДВ відносять операції платників з: 1)продажу товарів, робіт, послуг на митній території України; 2)ввезення товарів на митну територію України та отримання робіт або послуг, що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України; 3)вивезення товарів за межі митної території України та надання послуг, виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.

Не є об'єктом оподаткування операції з: 1)випуску, розміщення та продажу за кошти певних видів цінних паперів, обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарної, реєстраторської та клірингової діяльності з цінних паперів; 2)надання послуг із страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування; 3)обігу валютних цінностей тощо; 4)надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення грошових коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства тощо; 5)виплати заробітної плати, інші грошові виплати, виплати дивідендів; 6)передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права; 7)передачі майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплати орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди; 8)оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та дослідницько-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок Державного бюджету України, та інші.

База оподаткування - оборот у вартісному виразі, до якого застосовується ставка для визначення суми ПДВ. Всі інші непрямі податки являються базою оподаткування ПДВ. При нарахуванні і сплаті ПДВ виникають певні проблеми.

Борис Карпінський, економіст, зазначив,що законодавча база ПДВ потребує докорінних змін у частині відшкодування. ЇЇ застосування у теперішній час призводить до створення підприємств, метою діяльності яких є виключно отримання бюджетних коштів у значних розмірах при одночасній мінімізації нарахування і сплати податків. Такі підприємства здійснюють переважно фінансово - господарську діяльність лише за видами, які дозволяють нульову ставку ПДВ та визначити від'ємне значення податку, що призводить до отримання коштів з бюджету. Потрібно підкреслити, що Закон України не спрацював у тому напрямі, який був закладений у ньому щодо скорочення бартерних операцій між платниками ПДВ. За нормами чинного законодавства виникає ситуація, коли податкові зобов'язання з'являються відразу у обох платників податку і це проблема, оскільки за фактом ці обсяги бартерних операцій не зменшуються, а збільшуються. Тому на сьогодні підготовлено зміни до закону щодо обмежень бартерних операцій. Отже, постає питання про щодо вдосконалення механізму справляння ПДВ, підвищення його прозорості прискорення погашення заборгованості зі сплати цього податку і запобігання її виникнення в подальшому.

Якщо податкові надходження від ПДВ і податку на прибуток підприємств замінити єдиним податком з обсягу реалізації, то ставка не повинна перевищувати 6% від ціни виробника. Дослідження альтернативних видів податків на споживання, зокрема податку на реалізацію та податку на кредитну вимогу, свідчать, що кожен з цих податків не є ефективною заміною ПДВ. Це пов'язано як із складністю і великими затратами на їх адміністрування , так із накопиченням податків у ціні , внаслідок стягнення податку на раніше сплачений податок, що призводить до кумулятивного зростання цін. Отже, одним із пріоритетних напрямів подальшого реформування оподаткування є не заміна ПДВ, а вдосконалення механізму його стягнення.

Коріння частини проблем функціонування ПДВ криється в особливостях об'єкта оподаткування, найуживаніших принципах утримання податку та методах обчислення податкових зобов'язань. Зокрема, наслідком застосування найпоширенішого - кредитного - методу обчислення зобов'язань з ПДВ є існування часового лагу між сплатою податку в ціні придбаних матеріальних ресурсів і відшкодуванням цієї суми після реалізації виробленої підприємством продукції завдяки перерахуванню до бюджету різниці між отриманим і сплаченим податком. Величина цього лагу залежить від тривалості виробничого циклу і в деяких галузях може бути досить значною. Це не спричиняє особливих незручностей, якщо підприємства мають вільний доступ до недорогих кредитних ресурсів і можуть своєчасно поповнювати обігові кошти. Якщо ж такий доступ є обмеженим, а ресурси дорогими, то виникає їх гостра нестача. На величину лагу впливає також швидкість реалізації виробленої продукції. В умовах недостатнього сукупного попиту, низької якості та конкурентоспроможності багатьох видів продукції, що ускладнюють її реалізацію, ця вада ПДВ набуває особливої ваги і породжує значні труднощі у його застосуванні.

Кредитний метод за певних умов спричиняє виникнення кумулятивного ефекту, відсутність якого вважається основною перевагою ПДВ над податком з реалізації. Умовою його виникнення є звільнення від сплати податку економічного суб'єкта, що перебуває у будь-якій точці ланцюжка «виробництво - кінцеве споживання», крім кінцевого пункту - роздрібної торгівлі. Внаслідок такого звільнення підприємство втрачає право на податковий кредит. ПДВ, сплачений ним у ціні придбаної продукції, відноситься на витрати виробництва і підвищує її ціну. Через те, що таке підприємство не утримує ПДВ із своїх продажів підприємству-покупцю, останнє також не має права на податковий кредит і перекладає всю суму податку на споживача. Таким чином, звільнення від ПДВ, перериваючи ланцюжок податкових кредитів, не тільки дозволяє оподаткувати на пізнішій стадії додану вартість звільненого від податку економічного суб'єкта, а й призводить до того, що вартість, додана іншими економічними суб'єктами на більш ранній стадії, оподатковується на пізнішій стадії, внаслідок чого й виникає кумулятивний ефект.

Це означає, що в системі ПДВ, обтяженій численними звільненнями, кредитний метод обчислення зобов'язань з податку породжує ряд проблем. За цих умов, як вважають деякі вчені перевагу може бути надано прямому методу віднімання як такому, що не спричиняє кумулятивного ефекту.

Деякі фахівці, обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру ставки, пропонують встановити диференційні ставки ПДВ. Такі пропозиції містились, зокрема, у проекті Податкового кодексу України, розробниками якого були О.Сергієнко і Ю.Кармазін. У статті 168 проекту зазначеного кодексу міститься 4 ставки :

5%- для продуктів харчування без будь-якої переробки, що належать до товарів першої необхідності, дитячий одяг і взуття;

10% - для продуктів харчування, що пройшли переробку;

15% - для всіх інших продуктів, які реалізуються на території України;

0%- для товарів, що експортуються.

Спеціальний режим оподаткування, встановлений статтею 81 Закону України «Про ПДВ із змінами та доповненнями», передбачає оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції сільськогосподарським підприємством за ставкою податку 12%. Ставка податку, зазначена в цьому пункті, нараховується на базі оподаткування, визначеної згідно із статтею 4 Закону України «Про ПДВ».

Андрій Никоненко, юрист аграрного маркетингу в Україні, вважає, що можливість встановлення вже заявленого в пресі 12% ПДВ існує, але в цьому питанні є важливим не тільки розмір ставки ПДВ, а і його порядок сплати. Нагадаємо,що ще в 2004 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств» були внесені зміни до закону про ПДВ, яким встановилась ставка ПДВ для сільськогосподарської продукції в розмірі 9%. І найголовніше у цьому законі те, що нарахований ПДВ, як і раніше, не повинен сплачуватись до бюджету. На 2005 і 2006 роки дія закону була призупинена, ПДВ нараховувався за ставкою 20% і залишався в розпорядженні товаровиробника. Також треба звернути увагу на порядок використання спеціального режиму з ПДВ, який пропонується встановити в тому ж законі про державний бюджет. Пропонується, що «податковий орган зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству в реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковані операції з товарами(послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції(супутніх послуг ) на суму, що перевищує 25% загальної суми всіх оподаткованих операцій за такий самий період. Якщо протягом періоду з останніх 12-ти календарних місяців сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами(послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) на суму, що перевищує 25% загальної суми оподатковуваних операцій, здійснених за останні 12 календарних місяців, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування».

Одним із варіантів розв'язання проблеми ефективності функціонування ПДВ є ідея запровадження в Україні спеціальних рахунків, на яких би обліковувались лише кошти ПДВ. На думку прихильників спеціальних ПДВ- рахунків, її запровадження може комплексно розв'язати проблемні питання в адмініструванні цього податку та унеможливити заниження податкових зобов'язань платників податку незаконними способами, що дасть змогу збільшити надходження до бюджету та створити умови для скорочення термінів відшкодування ПДВ. З іншого боку ПДВ- рахунки можуть стати причиною зниження ліквідності підприємств, призвести до зростання цін та деяких інших негативних наслідків єдиною країною, яка застосовує спеціальні рахунки, є Болгарія.

На мою думку, найбільшою проблемою зі сплати ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників є завелика ставка. Залишаючись одним із головних елементів податкової системи ПДВ втрачає з часом свою фіскальну роль і фактично використовується як інструмент регулювання виконання бюджету : збільшуючи чи зменшуючи обсяги відшкодування ПДВ, держава в такий спосіб регулює відшкодування його дохідної частини.

Я згідна з міркуваннями Бориса Карпінського, і теж вважаю, що законодавча база ПДВ потребує докорінних змін. Сфера оподаткування сільськогосподарських товаровиробників в останні роки перетворилася в поле політичних ігор, де рішення приймаються більше на основі політичних домовленостей, ніж економічних розрахунків. Це, зокрема , підтверджується щорічним продовженням дії спеціальних режимів оподаткування на наступний рік в останній момент. Такі рішення постійно тримають в напрузі різних виробників та інвесторів. Це режим акумуляції, механізм виплати дотації, та застосування нульової ставки. Дані режими мають, як свої переваги, так і недоліки. Наприклад, застосування нульової ставки є доцільним при здійсненні операції з продажу молока і м'яса живою вагою. Воно є вигідним лише для переробних підприємств, тоді як для виробників, і, особливо, споживачів вона не має практично ніякого значення.

Отже, на даному етапі розвитку важливо, насамперед, проаналізувати попередні помилки застосування податку на додану вартість, а ще врахувати інтереси сучасних сільськогосподарських товаровиробників та економічну ситуацію, яка склалася. Також доцільно використати досвід зарубіжних країн щодо сплати цього податку.

Потрібні політична воля найвищого керівництва держави та рішучі заходи, щоб покласти край аферам щодо відшкодування ПДВ, які підривають ефективність усієї податкової системи. Україна, впровадивши ПДВ зробила непоганий старт, але це тільки початок удосконалення справи адміністрування податків.



2. Коротка фінансово-економічна характеристика ПСП «Перемога»

ПСП «Перемога» є приватним сільськогосподарським підприємством (свідоцтво про реєстрацію № 588136 видане 25 березня 2004 р. Районною державною адміністрацією Гайворонського району Кіровоградської області)

Керівник підприємства - Пойда В.С.

Заступник - Кондратюк Ю.І.

Основнi виробничi напрямки господарювання: вирошування зернових та зернобобових.

Підприємство обслуговує «Ощадний Банк України» в м. Гайворон, Кіровоградської області

Станом на 1 січня 2009 р. статутний капітал ПСП «Перемога» склав

778 тис. грн.

Доход за 2008 р. склав 1955 тис. грн.

Балансова вартість наявних основних фондів - 1667 тис. грн..

Дебіторська заборгованість - 142 тис. грн.

Загалом на даний момент підприємство знаходиться у не стабільному фінансовому становищі.

Станом на 1 січня на підприємстві працює 14 чол. ( Таб.2.1)

ПСП «Перемога» сплачує всі необхідні податки, одним з яких є податок на додану вартість. Це підтверджується довідками які надсилаються підприємству з різних установ.

ПСП «Перемога» має лише одного партнера. Це ТОВ «Інтер-промсервіс». Дане товариство розташоване в м. Гайворон Кіровоградської обл.. Займається закупівлею та подальшим продажем сільськогосподарської продукції. Досліджуване підприємство має обмежені ринки збуту. Перший, як зазначалось вище, ТОВ «Інтер-промсервіс», а другий - збут продукції населенню.

Юридична адреса підприємства: 26321, Україна, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Соломія, вул. Чапаєва,1.

Таблиця 2.1

Склад працюючих ПСП «Перемога»

	2006	2007	2008
Зайнятість	Кількість осіб	Кількість осіб	Кількість осіб
в рослинництві	7	7	7
в тваринництві	2	2	2
бухгалтера	3	3	3
зас. директора	1	1	1
директор	1	1	1
всього	14	14	14

Таблиця 2.2

Основні економічні показники ПСП «Перемога»

Показник	2006 рік	2007 рік
1.Валова продукція, тис.грн.	1143	492	332
в т.ч. рослинництва	592	417	325
тваринництва	215	18	4
2. Товарна продукція, тис.гррн.	918	451	291
3. Загальна земельна площа, га
в т.ч. с.-г. угіддя, га	459,33	466,47	465,5
із них рілля, га	408,28	415,42	354,2
4. Середньорічна чисельність працівників по господарству, чол.	23	10	9
в т.ч. рослинництва	15	8	7
тваринництва	8	2	2
5. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	508	480,5	486
в т.ч. виробничих фондів с.-г. призначення, тис.грн.	406	407	401
6. Середньорічна вартість оборотних коштів, тис.грн.	724,5	696,5	919
7. Поголів'я тварин, гол.	Х	Х	Х
ВРХ	44	8	-
в т.ч. корови	50	2	-
свині	37	51	82

За даними таб. 2.2 можна зробити висновок, що ПСП „Перемога” є підприємством, що спеціалізується на вирощуванні зернових та зернобобових культур, отже, більшу частину валової продукції становить продукція рослинництва. Валова продукція ПСП „Перемога” у 2006-2008 роках становила 1143, 492 та 332 тис. грн. відповідно. Так як товарна продукція становить 918, 451, 291 тис. грн. відповідно у 2006,2007 та 2008 роках Площа сільськогосподарських угідь у 2006 році становила 459,33 га, із них рілля 408,28 га. Площа сільськогосподарських угідь у 2007 році становила 466,47 га, із них рілля 415,42 га. Площа сільськогосподарських угідь у 2008 році становила 465,5 га, із них рілля 354,2 га.

Середньорічна чисельність працівників по господарству у 2006 році становила 23 чол. в тому числі в галузі рослинництва 15 чол., а галузі тваринництва 8 чол. Середньорічна чисельність працівників по господарству у 2007 році становила 10 чол. в тому числі в галузі рослинництва 8 чол., а галузі тваринництва 2 чол. Середньорічна чисельність працівників по господарству у 2008 році становила 9 чол. в тому числі в галузі рослинництва 7 чол., а галузі тваринництва 2 чол.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2006 році становила 508 тис .грн., в тому числі виробничих фондів сільськогосподарського призначення 406 тис .грн.. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2007 році становила 480,5 тис .грн., в тому числі виробничих фондів сільськогосподарського призначення 407 тис .грн.. Середньорічна вартість основних виробничих фондів у 2008 році становила 486 тис .грн., в тому числі виробничих фондів сільськогосподарського призначення 401 тис .грн..

Середньорічна вартість оборотних коштів у 2006р. становила 724,5тис.грн., у 2007р. - 696,5 тис. грн., у 2008р. - 919 тис. грн.

Поголів'я тварин у 2006р. нараховувало 44гол. ВРХ, 50 корів, 37 свиней; у 2007р. - 8гол. ВРХ, 2 корів та 51 гол. свиней; у 2008р. лише 82гол. свиней. В наслідок нестабільного економічного середовища в країні з процвітаючого підприємства ПСП „Перемога” перетворилось в збиткове. Валова продукція у 2007 році порівняно з 2006 зменшилась у 2,5 рази. А в 2008 році перестали вирощувати ВРХ.

Таблиця 2.3

Склад земельних ресурсів і основні показники забезпеченості та ефективності використання ресурсів ПСП «Перемога»

Показник	2006 рік	2007 рік	2008 рік
Площа землі	459,33	466,47	465,5
Показники ефективності використання землі	Х	Х	Х
Урожайність,ц/га:
зернових та зернобобових	24,3	24,19	5
цукрових буряків	60,1	0	0
Виробництво на 100 га відповідних угідь	Х	Х	Х
зерна	1487,7	1386,07	386,8
молока	109,1	4,07	0
живої ваги ВРХ	7,6	1,29	0
живої ваги свиней	4,4	1,2	4,9
Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.	Х	Х	Х
валової продукції	298,7	126,48	88,3
чистого прибутку	11,3	6,21	6,2
ІІ. Показники ефективності використання основних виробничих фондів	Х	Х	Х
фондовіддача	1,7	0,92	1,4
фондомісткість	0,6	1,1	0,7
фондоозброєність	20,87	48,1	54,6
припадає в розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів, грн..	Х	Х	Х
валового доходу	2,9	1,2	0,8
чистого доходу	0,11	0,1	0,1
ІІІ. Показники використання трудових ресурсів	Х	Х	Х
Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 середньорічного працівника, грн..	49,7	49,2	36,9
В т.ч. рослинництві	39,5	52,1	46,4
тваринництві	26,9	9	2
Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 люд.-год., грн..	24,8	18,92	16,84
В т.ч. рослинництві	17,4	23,17	20,1
тваринництві	17,9	2,25	8,93

За даними таб. 2.3 можна зробити висновок, що урожайність зернових та зернобобових у 2006 році становила 24,3 ц/га, у 2007 р. - 24,19ц/га, у 2008р. - 5ц/га. Урожайність цукрових буряків у 2006 році становила 60,1ц/га. у 2007 та 2008 роках цю культуру не вирощували. Виробництво на 100 га відповідних угідь у 2006 році зерна становило 1487,7ц., молока - 109,1ц., живої ваги ВРХ - 7,6ц., живої ваги свиней - 4,4ц. Виробництво на 100 га відповідних угідь у 2007 році зерна становило 1386,07 ц., молока - 4,07 ц., живої ваги ВРХ - 1,29 ц., живої ваги свиней - 1,2 ц. Виробництво на 100 га відповідних угідь у 2008 році зерна становило 386,8 ц., живої ваги свиней - 4,9 ц. На 100 га сільськогосподарських угідь одержано валової продукції 298,7 тис.грн.(2006р.), 126,48 тис.грн.(2007р.) та 88,3 тис.грн.(2008р.); чистого прибутку - 11,3тис.грн(2006р.), 6,21тис.грн.(2007р.) та 6,2тис.грн.(2008р.). Фондовіддача у 2006р. становила 1,7 грн., у 2007р. - 0,92грн., у 2008 - 1,4грн. Фондомісткість у 2006 році становила 0,6грн., у 2007р. - 1,1грн., у 2008р. - 0,7грн. Фондоозброєність у 2006 році становила 20,86 грн., у 2007р. - 48,1грн., у 2008р. - 54,6 грн. В розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів валового доходу припадає 2,9грн. (2006р.), 1,2грн.(2007р.) та 0,8грн.(2008р.); чистого прибутку 0,11грн.(2006р.) та 0,1грн. у 2007 та 2008 роках. Виробництво валової продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника у 2006 році становило 49,7 грн., у тому числі продукції рослинництва39,5грн. та продукції тваринництва 26,9грн. Виробництво валової продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника у 2007 році становило 49,2 грн., у тому числі продукції рослинництва 52,1грн. та продукції тваринництва 9 грн. Виробництво валової продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника у 2008 році становило 36,9 грн., у тому числі продукції рослинництва 46,4 грн. та продукції тваринництва 2 грн.

Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 люд.-год. у 2006 році становило 24,8 грн., у тому числі продукції рослинництва 17,4 грн. та продукції тваринництва 17,9 грн. Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 люд.-год. у 2007 році становило 18,92 грн., у тому числі продукції рослинництва 23,17 грн. та продукції тваринництва 2,25 грн. Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 люд.-год. у 2008 році становило 16,84 грн., у тому числі продукції рослинництва 20,1 грн. та продукції тваринництва 8,93 грн.

Таблиця 2.4

Основні фінансові показники ефективності виробничої діяльності ПСП «Перемога»

Показник	2006 рік	2007 рік
1.Вартість валової продукції в розрахунку на:	248,8	105,5	71,3
1 середньорічного працюючого, грн..	49,7	49,2	36,9
100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення, грн.	281,5	120,9	82,8
2.Чистий прибуток у розрахунку на: 100 га с.-г. угідь, грн..	11,3	6,21	6,2
1 середньорічного працюючого, грн..	2,3	2,9	3,2
100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення, грн.	12,8	7,1	7,2
3.Норма прибутку,%	45,14	98,5	20,7
Рівень рентабельності,%	5,73	7,32	9,3

З даних таблиці можна зробити висновок, що вартість валової продукції у 2006 році у розрахунку на 100 га с.-г. угідь становила 248,8 грн., на одного середньорічного працюючого 49,7 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення 281,5грн. Вартість валової продукції у 2007 році у розрахунку на 100 га с.-г. угідь становила 105,5 грн., на одного середньорічного працюючого 49,2 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення 120,9 грн. Вартість валової продукції у 2008 році у розрахунку на 100 га с.-г. угідь становила 71,3 грн., на одного середньорічного працюючого 36,9 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення 82,8 грн.

Чистий прибуток у 2006 році розрахунку на 100 га с.-г. угідь становив 11,3 грн., одного середньорічного працюючого - 2,3 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення - 12,8 грн. Чистий прибуток у 2007 році розрахунку на 100 га с.-г. угідь становив 6,21 грн., одного середньорічного працюючого - 2,9 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення - 7,1 грн. Чистий прибуток у 2008 році розрахунку на 100 га с.-г. угідь становив 6,2 грн., одного середньорічного працюючого - 3,2 грн., 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення - 7,2 грн.

Норма прибутку у 2006 році становила 45,41%, у 2007 році - 98,5%, а у 2008 році - 20,7%. Рівень рентабельності у 2006 році був 5,73%, у 2007 році - 7,32%, а у 2008 році - 9,3%

Для розрахунків використовувались дані річних звітів ПСП «Перемога» за 2006, 2007 та 2008 роки. (Додаток А, Б, Г).



3. Організація справляння ПДВ

3.1 Формування доданої вартості

З розвитком виробництва товарів тривалого використання розширювалася й сфера підакцизних товарів: до неї почали входити телевізори, мотоцикли, автомобілі, велосипеди, холодильники і т.д. Розширення асортименту споживчої продукції обмежувало розвиток акцизів в специфічній формі. Запровадження нових акцизів на кожний товар або групу товарів (робіт, послуг) збільшувало затрати на збір податків. Динамічні зрушення в споживанні потребували відповідних змін в податковому законодавстві. Так виник універсальний акциз, який автоматично враховував всі зміни в товарному асортименті і котрим став оподатковуватись валовий оборот торгівельного або промислового підприємства. В більшості країн світу універсальний акциз в наш час використовується у формі податку на додану вартість.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості, яка утворюється на кожному етапі виробництва або обігу, його сума входить до продажної ціни на товари (роботи, послуги) і сплачується кінцевим споживачем.

Якщо розуміти буквально, то ПДВ - це податок на додану вартість, створену на даному конкретному етапі руху товару, в результаті чого відбувається ліквідація кумулятивного (каскадного) ефекту оподаткування.

По суті, додана вартість наближається за своїм обсягом до заново створеної вартості (частини національного доходу), виробленої в даній господарській структурі (ланці). Визначення доданої вартості дає змогу обчислити всі ті податки, котрі дана господарська ланка заплатила при закупівлі товарів (робіт, послуг). Якщо виходити з того, що додана вартість - це створений прибуток чи вартість чистої продукції, то в цьому випадку додана вартість визначається шляхом додавання її складових елементів - заробітної плати, відсотків, ренти і прибутку.

У статистичному підрахунку показник доданої вартості можна визначити як різницю між вартістю реалізованої продукції і затратами на її виробництво й реалізацію, між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарюючих суб'єктів.

Наочніше створення доданої вартості й нарахування ПДВ показано на рис. 3.1.1 і в табл. 3.1.1

ПСП «Перемога»		ТОВ «Маяк»		Пекарня		Магазин «Колобок»		Покупець

пшениця 40 грн., крім того ПДВ - 8 грн.		борошно 60 грн., крім того ПДВ - 12 грн.		хліб 80 грн., крім того ПДВ - 16 грн.		обслуговування 100 грн., крім того ПДВ - 20 грн.

ДВ=72-12-40-8=12 грн.		ДВ=96-16-60-12=8 грн.		ДВ=120-20-80-16=4 грн.

Рис. 3.1.1 Створення доданої вартості як об'єкту оподаткування

Під час кожного акта купівлі-продажу податок нараховується за стандартною ставкою, а фактично виплачується в сумі, зменшеній на величину ПДВ, сплачену на попередній стадії (ці величини вказані в табл. 1.1, в графі 8). Кінцевий споживач оплачує товар за ціною, збільшеною на всю суму платежів ПДВ, авансованих на попередніх стадіях виробництва і руху товару.



Таблиця 3.1.1

Створення доданої вартості як об'єкту оподаткування

Підприємство	Вартість товару (з ПДВ)	В т.ч. відноситься на собівартісь	Додана вартість	В-тість реаліз. продукції	ПДВ 20%	Рахунок покупцю	Раніше сплачений податок	Сплачується в бюдж. (гр.6 -гр.8)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
ПСП «Перемога»	-	-	40*	40	8	48	-	8
ТОВ «Маяк»	48	40	12	60	12	72	8	4
Пекарня	72	60	8	80	16	96	12	4
Магазин «Колобок»	96	80	4	100	20	120	16	4
Покупець	120	-	-	-	-	-	-	20**

* Без врахування затрат фермера.

** Сума податку сплачується покупцем в ціні товару.

Як бачимо, в платника податку (юридичної особи) додана вартість вимірюється різницею між загальною сумою продажу і загальною сумою закупівель від усіх інших господарських одиниць, котрі являються платниками ПДВ.

Об'єкт оподаткування - додана вартість - створюється всіма незалежними учасниками виробничо-комерційного процесу. Якщо уявити собі компанію як єдине ціле із закінченим виробничо-торгівельним циклом (від власної сировини і виготовлення виробничого обладнання до реалізації готової продукції), то повна вартість продукції, що реалізується, стала б результатом власної діяльності такої компанії, а базою податку на додану вартість вважалася б величина чистої суми продажу. В нашому прикладі через процес послідовних стадій виробництва й реалізації продукції загальна додана вартість дорівнює вартості остаточного продажу кінцевому споживачеві без податку на додану вартість.



3.2 Порядок утримання та сплати ПДВ

Податок на додану вартість домінує з - поміж непрямих податків , що надходять до бюджету. Інакше кажучи, це податок, який виконує виражену фіскальну функцію. ПДВ справляє значний вплив на фінансово- господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Слід звернути увагу на те, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат(перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів(робіт, послуг) податки. Виходячи з чинних законодавчих актів, розглянемо порядок утримання і сплати ПДВ , механізм його впливу на господарську діяльність підприємств.

Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» об'єкти оподаткування, визначені цим Законом оподатковуються за ставкою 20% , за винятком операцій, звільнених від оподаткування, до яких застосовується нульова ставка. Податок додається до ціни товарів (робіт,послуг).Об'єктом оподаткування є операції , пов'язані з продажем товарів(робіт, послуг) усередині держави їхнім експортом чи імпортом.

В сфері непрямого оподаткування вже який рік для підприємств галузі сільського господарства функціонують спеціальні режими справляння ПДВ, які направлені на розвиток виробництва.

Режим акумуляції передбачає його залишення у розпорядженні сільськогосподарських підприємств сум ПДВ , належних до сплати в бюджет за реалізовану власну сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки(відповідно до п.п.11.21. та 11.29.статті 21 Закону України «Про ПДВ»). Дана форма підтримки є неоднозначною, має позитивні і негативні сторони як для виробників, так і для держави. Позитивними моментами даного режиму є забезпечення суттєвого ресурсу підтримки сільськогосподарського виробництва, який практично неможливо забезпечити напряму в бюджеті. Даний механізм підтримки було розроблено без врахування недостатності коштів у держбюджеті на безпосереднє бюджетне фінансування розвитку сільськогосподарського виробництва. Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств в режимі акумуляції і направляються на підтримку виробництва сільськогосподарської продукції. Таким чином, функціонування даного режиму дало змогу суттєво покращити забезпеченість сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами. Ще одним моментом є більша ефективність, ніж прямого субсидіювання відповідно до обсягів продажів, втому числі і за рахунок коштів, що надійдуть від сплати сільськогосподарськими товаровиробниками ПДВ, оскільки це виключає зустрічні грошові потоки, а відповідно прискорює надходження коштів до виробників, і головне - при переході на пряме бюджетне фінансування втратиться адресність коштів. Адже за умов акумуляції сум ПДВ підтримка здійснюється на рівні господарства, залежить від результатів його господарської діяльності, та виключає втручання адміністративного фактора, який завжди має місце при розподілі бюджетних коштів.

Суттєвими недоліками даного режиму є позбавлення виробників можливості отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, внаслідок чого, вони ставляться в нерівні умови господарювання. У виграші опиняються економічно сильні господарства і ті, які придбають менше, ніж реалізують.

Ще одним спеціальним режимом справляння ПДВ є механізм виплати дотації. Відповідно до п.п.11.21. статті 21 Закону України «Про ПДВ», суми ПДВ, що повинні сплачуватись переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовану ними продукцію, виготовлену із закупленої у сільськогосподарських товаровиробників сировини , спрямовуються виключно для виплати дотацій таким виробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. При здійсненні операцій з продажу переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою підприємства галузі нараховують ПДВ за нульовою ставкою. При цьому вони отримують дотації від переробних підприємств в результаті нарахування ПДВ на вартість молочної продукції і м'ясопродуктів, вироблених з таких поставок. Крім того вони претендують на отримання бюджетного відшкодування по сумам ПДВ, використаних у виробництві молока і м'яса. Цьому режиму притаманні суттєві недоліки: по - перше, бюджет за такого порядку несе додаткове навантаження і при цьому для споживача ціна на м'ясні і молочні вироби не знижується, оскільки на етапі переробки застосовується стандартна ставка ПДВ; по - друге, розмір дотації залежить від господарської діяльності переробного підприємства і може диференціюватись по окремим категоріям переробних підприємств і постачальників; по - третє, зловживання з дотаціями; по-четверте, частина так званих дотацій іде на погашення так званого «вхідного ПДВ», сплаченого постачальниками у ціні виробничих факторів., що використовуються при виробництві даної продукції.

Перевагами даного методу є покращення фінансового забезпечення підприємств. Оскільки даний режим вигідний , в першу чергу переробним підприємствам, які отримують сировину, і не сплачують при цьому ПДВ, а суми ПДВ, які вони мали б сплатити постачальникам у ціні придбання сировини сплачуються вже як частина дотації(яка іноді не перевищує 20% від вартості продукції, тому не може розглядатися, як повноцінна дотація.)Таким чином переробні підприємства отримують певні переваги.

Неоднозначною формою підтримки є застосування нульової ставки ПДВ. Вона є вигідною виключно для переробних підприємств, тоді як для виробників і, особливо споживачів, не має значення.

Розглянемо розрахунки на прикладі ПСП «Перемога»

Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:

Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ, де

СВ - собівартість; П - прибуток; ВМ - ввізне мито; АЗ - акцизний збір.

БО=3655+5152=8807

Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

ПЗ ПДВ = (БО 20%) : 100

ПЗ ПДВ=(8807*20%):100=1761,4

Формуємо вільну або регульовану ціну:

В(Р)Ц = БО + ПДВ

В(Р)Ц=8807+1761,4=10568,4

Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

ПК = ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма, де

ПДВтмц - сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;

ПДВоф - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВнма - сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

5.Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

ПДВ = ПЗ - ПК

При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно врахувати умови визначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки). При від'ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від покупця(замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів(робіт, послуг), що підлягають поставці, у разі поставки товарів(робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) - дата оформлення документа , що засвідчує факт виконання робіт(послуг).

З метою врахування принципу соціальної справедливості в механізмі обчислення податку передбачено звільнення від оподаткування низки операцій. Ці операції складають 5 груп: 1 - операції соціального змісту; 2 - операції закладів освіти; 3 - послуги державних органів культури та охорони здоров'я; 4 - окремі операції виробничого змісту; 5 - інші операції.

До складу операцій першої групи належать: продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціалізованими закладами, товарів, призначених для інвалідів, утримання дітей у школах-інтернатах та осіб у будинках для людей похилого віку (за рішенням Кабінету Міністрів України); послуги доставки пенсій, поховання; виконання робіт із будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків. Другої - послуги закладів освіти, охорони здоров'я, культури; продаж лікарських засобів, путівок на оздоровлення дітей; послуги з утримання дітей у дошкільних закладах, послуги культового призначення (за рішенням Кабінету Міністрів України). Третьої - послуги, які надаються державними органами та організаціями (службами зайнятості, органами реєстрації актів громадянського стану, архівними установами України - згідно з законодавством). Четвертої - продаж товарів (крім підакцизних) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів; виконання робіт з будівництва житла для військовослужбовців за рахунок коштів інвесторів; надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва; до 1 січня 2002 р. операції з видачі сільськогосподарської продукції власного виробництва підприємств-виробників такої продукції; інші послуги. П'ятої - передача конфіскованого майна, знахідок у розпорядження державних органів; передача земельних ділянок, коли вона дозволена згідно з положенням Земельного кодексу України; продаж товарів (робіт, послуг) для потреб дипломатичних представництв міжнародних організацій в Україні; деякі інші операції.

3.3 Звітність по ПДВ

Проаналізуємо існуючий порядок оподаткування ПДВ сільськогосподарськими виробниками. Для більшої зручності умовно поділимо операції з продажу товарів(робіт, послуг), які здійснюють сільськогосподарські підприємства на чотири групи.

1.Операції з продажу молока і м'яса в живій вазі переробним підприємствам.

2.Операціі з реалізації молока (крім операцій першої групи), птиці, вовни, молочної продукції і м'ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах.

3.Операції з продажу продукції власного виробництва (товарів, робіт, послуг, крім операцій, віднесених до інших груп та операцій з продажу продукції, виготовленої на давальницьких умовах виключно власної господарської сировини.)

На сьогоднішній день сільськогосподарські підприємства заповнюють три декларації з податку на додану вартість : спеціальну декларацію №1(за скороченою формою, до якої включаються операції другої групи);спеціальну декларацію№2 (до якої включаються операції третьої групи);Загальну декларацію №3 (за повною формою, операції першої і четвертої групи).

Повна декларація з ПДВ складається із вступної частини та чотирьох розділів, з яких четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції. Різниця в заповненні розділу ІІІ скороченої декларації в порівнянні з повною Декларацією з ПДВ полягає в тому, що від'ємне значення зобов'язань з ПДВ за звітний період не відшкодується з бюджету, а відображується в скороченій Декларації, як сума ПДВ, що зменшує податкові зобов'язання наступних звітних періодів.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною або кульковою ручкою, або надрукована, без виправлення помарок. Дані, наведені в декларації мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується підписами відповідальних посадових осіб та печаткою. Одночасно з Декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки, які передбачені порядком. Декларація, заповнення якої не відповідає вимогам Порядку та яка не підтверджена підписом платника та його печаткою, не реєструється, вважається неприйнятою і повертається платнику для доопрацювання.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за здійснення операцій другої групи, повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва, податок нараховується за ставкою 20% .За операціями, віднесеними до другої групи, на підставі даних бухгалтерського обліку товаровиробники складають окрему декларацію з ПДВ(спец декларація №1).Розрахунки з бюджетом за нею не проводяться. Залишок податкових зобов'язань (тобто різниця між ПДВ, отриманим від покупців, та ПДВ, сплаченим постачальником) перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок №1.Якщо така різниця має від'ємне значення, то вона погашається за рахунок податкових зобов'язань наступних податкових періодів. На рахунок №1 зараховуються ще суми дотацій, отримані від переробних підприємств. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окремі податкові декларації :

- з ПДВ із реалізованої продукції, товарів ( робіт, послуг), віднесених до третьої групи (спеціальна декларація №2);

- з ПДВ із реалізованих товарів , включених до четвертої групи (загальна декларація №3).

За обома деклараціями податок обчислюється за ставкою 20%. Залишок податкових зобов'язань, відповідно до декларації №2 перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок №2.Цей платіж здійснюється банком у порядку черговості платежів до бюджету. Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на цей рахунок , використовуються ними для придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. Залишок податкового кредиту по декларації №2 покривається податковими зобов'язаннями наступних періодів. Декларація подається за скороченою формою, що стосується загальної декларації №3, то залишок з податкових зобов'язань за нею перераховується до бюджету , а з податкового кредиту відшкодовується з бюджет в порядку, встановленому Законом України «Про ПДВ».

Виникають ситуації, коли підприємство - платник ПДВ після кінцевого терміну подання декларації з ПДВ за звітний період отримало накладну від постачальника. Виникає питання. Чи має право підприємство включити ПДВ, до податкового кредиту. Згідно Закону «Про ПДВ» дане підприємство втратило право на отримання податкового кредиту, оскільки суми сплаченого податку не підтверджені податковими накладними, не підлягають включенню до податкового кредиту (Додаток Є).

Звітний період теж залежить від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів(робіт, послуг) і може дорівнювати одному календарному кварталу. Визначення податкового (звітного)періоду для кожного платника податку здійснюється на початку кожного наступного календарного року з урахуванням поданої податкової звітності за попередній календарний рік.

Звітний період, який дорівнює кварталу, встановлюється згідно заяви встановленої форми, яка подається до податкових органів не пізніше, ніж за один місяць до початку календарного року. Протягом календарного року дозволяється зміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку заміну подається платником податку до органу ДПС за 1 місяць до початку кварталу.зворотні зміни в календарному році не дозволяються. Строки подання декларації з ПДВ наведені в схемі 3.3.3

3.4 Контроль за правильністю справляння ПДВ

податок додана вартість

Необхідність стабілізації фінансової системи, забезпечення стійкого надходження коштів до бюджету, дотримання податкової дисципліни, як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов'язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового - податкового контролю. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України - митні органи.

Контрольна робота включає в себе :

Попередню (камеральну) перевірку(звітів та податкових декларацій безпосередньо в момент здачі їх до податкової інспекції);

Документальну перевірку(з обов'язковим виїздом до платника ПДВ) .

При проведенні документальної(планової, або позапланової ) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та у разі введення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. При цьому носій електронної інформації повинен зберігатися платником протягом строку давності , встановленого законом. Платник повинен використовувати будь-яку з найбільш поширених операційних комп'ютерних систем в Україні за власним вибором, які будуть запропоновані ДПА України.

За результатами перевірки складається акт, на основі даних якого притягують до відповідальності порушників. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів , додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до законів України. За порушення правильності обчислення та своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів і інших обов'язкових платежів, законодавством передбачено адміністративну, фінансову і кримінальну відповідальність.

Відповідальність

Адміністративна Фінансова Кримінальна

Схема3.4.1.Види відповідальності за порушення правильності обчислення і сплати ПДВ

Найбільш поширеним злочином за статтею 212 «Ухилення від сплати податків, зборів і інших обов'язкових платежів».Під ухиленням від сплати податків розуміють діяння особи,спрямоване на повну або часткову несплату податків, які повинні сплачуватись підприємствами, установами і організаціями різних форм власності, а також фізичними особами. Фактично ухилення характеризується бездіяльністю, тобто, невиконанням конституційного обов'язку зі сплати податків, зборів і обов'язкових платежів. Нижній поріг ухилення від податків становить з 17 тисяч до 51 тисячі гривень. За такий злочин, скоєний проти системи оподаткування , винна особа карається штрафом від 885 до 5100 гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років якщо ухилення здійснено повторно, то за цим слідує позбавлення волі на термін від п'яти до десяти років з по позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років з конфіскацією майна.