Організація роботи з виконання бюджетів, роль і завдання фінансових органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація роботи з виконання бюджетів, роль і завдання фінансових органів

Організація роботи з виконання бюджетів, роль і завдання фінансових органів

Згідно Бюджетного Кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію та управління виконанням Державного Бюджету Уктраїни, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується Міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячнеий термін після набрання чинності Закону про Державниий бюджет України. До затвердження розпису Міністром фінансів затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Примірник затвердженого бюджетного розпису передається до Комітету Верховної Ради України з питань бюдженту з подальшим інформуванням про подальші внесені до нього зміни.

Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного Бюджету України вставленим бюджетним призначенням.

Місцевий бюджет як об'єкт виконання розглядається, по-перше, як самостійна категорія, що представляє собою централізований план доходів і витрат адміністративно-територіальних одиниць, що відображає відносини між державою в особі місцевих органів влади, та відносини між юридичними і фізичними особами. Та, по-друге, місцевий бюджет розглядається як структурний елемент, що входить до складу бюджетної системи держави, а отже, має економічні відносини з бюджетами різних рівнів.

Виконання місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється в наступному порядку.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України за функціями, визначеними статтею 48 Бюджетного кодексу України.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

Виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється за процедурою, визначеною статтею 51 Бюджетного кодексу України.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту при недоотриманні доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути також ухвалені відповідною радою у разі настання інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 Бюджетного кодексу України.

Після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

У разі несвоєчасного прийняття місцевих бюджетів виділяють ряд особливостей їх затвердження та виконання.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 Бюджетного кодексу України. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів наступна.

Періодичність, структура та терміни Подання звітності про виконання місцевих бюджетів визначаються Державним казначейством України відповідно до вимог, встановлених для подання звітності про виконання Державного бюджету України в статтях 58 - 61 Бюджетного кодексу України.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.

Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам відповідні звіти, передбачені частиною третьою статті 59 Бюджетного кодексу України.

Квартальний та річний звіти про виконання місцевого бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної ради чи міським, селищним, сільським головою (у разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) у двомісячний строк після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка звіту здійснюється Рахунковою палатою Верховної Ради Автономної Республіки Крим (щодо використання органами виконавчої влади коштів бюджету Автономної Республіки Крим) чи комісією з питань бюджету відповідної ради, після чого відповідні ради затверджують звіт про виконання бюджету або приймають інше рішення з цього приводу.

Можна виділити три групи органів, котрі здійснюють виконання місцевих бюджетів.

До першої групи належать органи законодавчої і виконавчої влади, що затверджують і виконують бюджет. Другу групу складають органи оперативного управління місцевими бюджетами: обласні, міські, районні фінансові управління, державна податкова адміністрація, державне казначейство. Органи системи Міністерства фінансів здійснюють роботу, зв'язану зі складанням відповідного бюджету. Державна податкова адміністрація контролює дотримання платниками податків законодавства, повноту, правильність і своєчасність розрахунків із усіма ланками бюджетної системи. Третю групу формують органи, що частково зв'язані з формуванням місцевих бюджетів. Це органи, що мають право нараховувати і стягувати визначені платежі (мито, держмито) і штрафні санкції (штрафи за порушення екологічного законодавства, правил полювання і рибальства, користування водяними, лісовими й іншими природними ресурсами, законодавства в сфері ціноутворення). До таких органів належать: органи Міністерства внутрішніх справ, органи юстиції і нотаріальні контори, органи державної інспекції по контролю за цінами і т.д.

При організації виконання доходів місцевих бюджетів демократичних держав перевагу може бути віддано або принципу бюджетної еквівалентності, або принципу національної солідарності. В основі першого з них лежать ідеї податкової справедливості, застосовувані в даному випадку по відношенню не тільки до визначених громадян або підприємствам, але і до жителів регіону в цілому. Відповідно до цього принципу доходи місцевих бюджетів повинні відповідати тій податковому навантаженню, що несуть жителі регіону, а, отже, можливості одержання ними суспільних благ і послуг, наданих за рахунок місцевих бюджетів, повинні зростати в міру збільшення обсягу податків, що збираються в даному регіоні.

В основі другого принципу лежать не тільки загальні розуміння цивільної солідарності, але і ряд економічних аргументів, відповідно до яких, держава повинна прагнути до вирівнювання, певною мірою, фінансових можливостей регіонів. По-перше, держава гарантує надання громадянам ряду соціальних послуг на визначеному рівні. По-друге, у ряді випадків регіональна диференціація податкових надходжень обумовлена технікою стягування податків і в силу цього теж може зажадати перерозподілу доходів.

Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів приводить до того, що в кожнім з них залишається різна частина зібраних податків, а динаміка доходів у розрахунку на одиницю податкових надходжень як по місцевих бюджетах у цілому, так і по окремих регіонах, досить суперечлива і важко передбачувана. Збільшення (чи зменшення) питомої ваги регіонів у загальній сумі державних доходів не спричиняє відповідного збільшення (чи зменшення) доходів його місцевих бюджетів. Відсутність чіткого взаємозв'язку між обсягом податків, що збираються, і доходами місцевих бюджетів позбавляє місцеві органи влади стимулів до збільшення державних доходів, що, у свою чергу, збільшує проблему недостачі засобів не тільки на місцевому, але і на загальнодержавному рівні.

Процеси міжрегіонального перерозподілу державних доходів не приводять до достатнього вирівнювання як витрат місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення, так і рівня забезпечення жителів різних регіонів країни суспільними благами і послугами.

Істотні міжрегіональні відмінності спостерігаються практично по кожному з показників, що характеризують умови життя громадян, - дошкільне виховання, охорона здоров'я, освіту або розвиток транспортної інфраструктури.

Діючий механізм виконання місцевих бюджетів, у якому відсутній чіткий розподіл відповідальності за видатками, чітке закріплення податків за різними видами бюджетів на досить тривалий час, а також зрозумілі правила і формули міжрегіонального перерозподілу доходів, не створює твердих бюджетних обмежень для місцевих органів влади і не змушує їх розраховувати тільки на власні засоби. Таким чином, міжбюджетні взаємини в Україні будуються за принципом бюджетного унітаризму.

2. Міжбюджетні трансферти: види, порядок надання

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенції;

3) кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) додаткові дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти;

2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів;

3) субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;

4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою;

5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів);

6) інші додаткові дотації та субвенції.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання, субвенцій, а також коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Розподіл обсягу додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів між бюджетом Автономної Республіки Крим та обласними бюджетами здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, та затверджується законом про Державний бюджет України.

Додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів розподіляється між бюджетом Автономної Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетами районів відповідно у таких пропорціях: не більш як 25 відсотків - для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету та не менш як 75 відсотків - для бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та бюджетів районів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації здійснюють розподіл додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів з урахуванням особливостей депресивних та гірських територій і тих, що мають низький показник чисельності населення і розгалужену мережу бюджетних установ.

Розміри міжбюджетних трансфертів визначають за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, а затверджує їх Верховна Рада України в законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості обчислюють діленням загального обсягу фінансових ресурсів, спрямованих для виконання бюджетних програм, на кількість мешканців або споживачів соціальних послуг. Цей норматив єдиний для всіх місцевих бюджетів і дорівнює середнім по країні витратам на одного споживача бюджетної послуги за кожним видом видатків бюджету відповідно до пріоритетів бюджетної політики держави.

Під час розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може також бути врахований обсяг нерозподілених видатків, до яких належать види видатків на повноваження, встановлення нормативів по яких є недоцільним.

Для того щоб урахувати відмінності у вартості надання соціальних послуг залежно від кількості населення та споживачів соціальних послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць, під час розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, зокрема, фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, застосовують коригувальні коефіцієнти, які затверджує Кабінет Міністрів України, а також індекси відносної податкоспроможності відповідного населеного пункту, коефіцієнти вирівнювання тощо. їх використання забезпечує прозоре і справедливе визначення сум коштів, що мають бути передані у вигляді міжбюджетних трансфертів.

Оскільки обсяг міжбюджетних трансфертів визначають за допомогою єдиного формульного розрахунку, то сума таких надходжень визначається об'єктивно і не може бути предметом переговорів.

Такий диференційований підхід до визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, фінансування відповідних програм кожного регіону України враховує їх економічний розвиток, оскільки дохідні бази різних місцевих бюджетів істотно різняться. Так, умовно можна вирізнити такі види місцевих бюджетів: 1) які при зарахуванні всіх передбачених доходів потребують додаткових надходжень. У таких бюджетах трансферти з державного бюджету дорівнюють майже 50% їх доходів; 2) які можуть покрити передбачувані видатки; 3) які отримують більше надходжень, ніж потрібно для покриття їх видатків. Такий розподіл за областями дає змогу спростити систему бюджетного регулювання, забезпечити розвиток різних сфер виробництва тощо.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки

Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначає Кабінет Міністрів України, він має забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Закладена у Бюджетному кодексі України концепція міжбюджетних відносин відображує політику децентралізації, перерозподілу повноважень держави на місцевий рівень, що, в свою чергу, передбачає зміцнення місцевих органів (їх бюджетів). Однак нині на цьому шляху існує багато проблем. Зокрема, немає реальних стимулів для забезпечення інтересу учасників міжбюджетних відносин щодо збереження тісних зв'язків між собою з невід'ємним нарощуванням і розвитком економічного потенціалу місцевих бюджетів.

Закріплюючи бюджетні повноваження між рівнями бюджетної системи, слід передусім з'ясувати, бюджет якого рівня має забезпечувати потреби у здійсненні фінансування видатків і надання послуг. Крім того, потрібно акцентувати увагу і на визначенні відповідальності за неналежне фінансування різних видів державних витрат, а також на формуванні чітких, своєчасних та ефективних взаємовідносин у виконанні видаткової частини бюджету.

Зауважимо, що ефективність міжбюджетних відносин визначається не ступенем централізації або децентралізації бюджетної системи, не наявністю чи відсутністю регулюючих податків, обсягом і засобами надання фінансової допомоги тощо, а чітко встановленою, збалансованою системою всіх цих чинників, які мають суворо відповідати особливостям певної держави.

Отже, з метою розвитку і вдосконалення міжбюджетних відносин передусім потрібно:

-- раціонально розмежувати видатки і доходи між складовими бюджетної системи;

- стимулювати зацікавленість місцевих бюджетів щодо розвитку їх економічного потенціалу;

- надавати інвестиційну підтримку різним регіонам України;

- підвищити контроль власних доходів бюджетів адміністративно-територіальних утворень;

- чітко розмежувати й закріпити відповідальність учасників міжбюджетних відносин за здійснення бюджетних повноважень тощо.

1. Аналіз динаміки обсягу та структури основних складових дохідної частини Державного бюджету України впродовж 2005 -2007 років

Доходна частина державного бюджету на 2006 рік затверджена в сумі 125 млрд. 785,1 млн. грн., у тому числі доходи загального фонду - 96 млрд. 564,4 млн. грн., спеціального фонду - 29 млрд. 220,7 млн. гривень. Станом на 1 жовтня поточного року доходи державного бюджету виконані в сумі 92 млрд. 194,5 млн. грн. або на рівні 73,3 відс. річного обсягу.

Бюджетним розписом на 2006 рік доходи загального фонду державного бюджету на січень-вересень заплановані в сумі 67 млрд. 864,8 млн. грн. або 70,3 відс. річного плану. Фактичні надходження становили 69 млрд. 417,6 млн. грн. або 71,9 відс. річного обсягу і перевищили плановий показник на 2,3 відс. або 1 млрд. 552,8 млн. гривень.

До спеціального фонду державного бюджету зараховано 22 млрд. 776,9 млн. грн. доходів або 77,9 відс. затвердженого та 68,4 відс. уточненого (33 млрд. 287,2 млн. грн.) річного плану. Власні надходження бюджетних установ виконані в сумі 8 млрд. 516,9 млн. грн., що становило 104,7 відс. затвердженого річного обсягу (8 млрд. 134 млн. грн.) та 70,7 відс. плану на рік, уточненого розпорядниками бюджетних коштів (12 млрд. 41,2 млн. грн.), а їх частка склала 37,4 відс. загальних обсягів доходів спеціального фонду.

Показники виконання державного бюджету за січень-вересень поточного року в розрізі основних джерел доходів наведено в таблиці 1.

бюджет україна казначейський трансферт

Таблиця 1 Виконання державного бюджету за доходами

млн. грн.

У порівнянні з січнем-вереснем минулого року, доходна частина державного бюджету збільшилась на 17 млрд. 214,1 млн. грн. або на 23 відс., у тому числі доходи загального фонду - на 8 млрд. 826,8 млн. грн. або 14,6 відс., спеціального фонду - на 8 млрд. 387,3 млн. грн. або 58,3 відсотка. Зростання доходної частини державного бюджету, за оцінкою Рахункової палати, значною мірою, досягнуто за рахунок посилення фіскального навантаження на окремих платників податків та інших адміністративних факторів, що сприяло номінальному збільшенню доходів на суму понад 12 млрд. гривень.

За рахунок зростання імпорту, а також інших чинників, доходи державного бюджету у звітному періоді, порівняно з січнем-вереснем минулого року, за оцінкою Рахункової палати, зросли на суму понад 7 млрд. гривень.

За окремими платежами до загального фонду державного бюджету у січні-вересні поточного року не надійшло 5 млрд. 32,8 млн. грн., які компенсовані за рахунок надпланових надходжень за іншими джерелами. Враховуючи, що значна частина доходів (29,7 відс. річної суми) запланована на четвертий квартал, очікуване недонадходження деяких платежів у жовтні-грудні поточного року створює ризики в частині виконання доходної частини державного бюджету, в цілому, за рік.

За дев'ять місяців поточного року загальний фонд державного бюджету недоотримав майже 3,2 млрд. грн. доходів, надходження яких контролюються Державною податковою адміністрацією відповідно до статті 84 закону про державний бюджет на 2006 рік.

Враховуючи динаміку надходжень податку на прибуток підприємств у поточному та попередніх роках, за експертною оцінкою Рахункової палати, очікувані надходження цього податку, в цілому за 2006 рік, орієнтовно складуть 24,3 млрд. грн., що на 1,7 млрд. грн. менше, ніж затверджено у додатку № 1 до закону про державний бюджет (26 млрд. гривень).

Виконання плану надходжень податку на прибуток підприємств у січні-вересні 2006 року

Впродовж звітного періоду сума невідшкодованого платникам податку на додану вартість збільшилась на 2 млрд. 678,6 млн. грн., у тому числі за вересень - на 903,9 млн. гривень. Так, на 1 січня поточного року не відшкодовано 4 млрд. 163,7 млн. грн., на 1 квітня - 5 млрд. 44,9 млн. грн., на 1 липня - 5 млрд. 273,9 млн. грн., а станом на 1 жовтня - 6 млрд. 842,3 млн. грн., у тому числі 542,9 млн. грн. з простроченим терміном відшкодування.

Обсяги невідшкодованого платникамподатку на додану вартість у 2005-2006 роках

Станом на 1 жовтня поточного року доходи загального фонду становили 86 млрд. 826 млн. грн. або 69,2 відс. річної (125 млрд. 443,8 млн. грн.) та 102,3 відс. планової суми на звітний період (84 млрд. 897,4 млн. гривень). Спеціальний фонд виконано у сумі 26 млрд. 898,8 млн. грн. або 84,5 відс. затвердженого річного обсягу (31 млрд. 843,2 млн. грн.) та 73,6 відс. планової суми з урахуванням змін, внесених головними розпорядниками бюджетних коштів (36 млрд. 528,4 млн. гривень). Таким чином, до державного бюджету надійшло 113 млрд. 724,8 млн. грн. або 72,3 відс. затвердженого на рік обсягу (157 млрд. 287 млн. гривень).

Доходи державного бюджету номінально збільшилися, порівняно з відповідним періодом минулого року, у цілому, на 21 млрд. 530,3 млн. грн. або 23,4 відс., що, головним чином, досягнуто за рахунок економічного фактора. При цьому доходи загального фонду зросли на 17 млрд. 408,4 млн. грн. або 25,1 відс., спеціального фонду - на 4 млрд. 121,9 млн. грн. або 18,1 відсотка. Проте реальні доходи державного бюджету, приведені до порівнянних умов, з урахуванням індекса-дефлятора валового внутрішнього продукту у розмірі 1,208, зменшилися на 2 відсотки.

Показники виконання державного бюджету за січень-вересень поточного року в розрізі основних джерел доходів наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Виконання державного бюджету за доходами

млн. грн.

За експертною оцінкою Рахункової палати, економічні чинники забезпечили переважну частку загального приросту надходжень державного бюджету у звітному періоді, порівняно з січнем-вереснем минулого року - понад 19 млрд. грн. або 88,6 відсотка.

За експертною оцінкою Рахункової палати, адміністративні рішення щодо посилення фіскального навантаження на суб'єктів господарювання окремих галузей сприяли збільшенню доходної частини державного бюджету у січні-вересні поточного року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, майже на 1,5 млрд. гривень.

Впродовж звітного періоду річні обсяги доходної частини державного бюджету збільшувалися тричі. Як наслідок, прогнозний рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет у поточному році збільшився на 2 відс. пункти - з 32,3 до 34,3 відс., а через державний бюджет - на 1,6 відс. пункта ( з 24,9 до 26,5 відсотка).

Змінами, внесеними до закону про державний бюджет на поточний рік, обсяги доходів державного бюджету, в цілому, підвищено на 9 млрд. 398,9 млн. грн. або 6,4 відсотка.

За умов збільшення річного плану, фактичне виконання доходної частини у третьому кварталі поточного року погіршилось. В цілому, до загального фонду у січні-вересні поточного року за окремими джерелами не надійшло 2 млрд. 475,6 млн. грн. запланованих доходів.

Помісячне виконання загального фонду державного бюджету у 2007 році

Сума невідшкодованого платникам податку на додану вартість з початку поточного року зросла на 1 млрд. 521,9 млн. грн. або 22,5 відс. і на 1 жовтня поточного року досягла рекордного показника - 8 млрд. 279,8 млн. грн.

Обсяги невідшкодованого податку на додану вартість

Список використаних джерел і літератури

1. Бурлаков Р. Про систему державного фінансового контролю // Право України. - 1998.

2. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України.: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003

3. Економічна енциклопедія у 3-х томах під ред. Мочерного С.В. Т.1. - К.: Видавничий центр “Академія”. - 2000.

4. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): навч. посібник. - К.: КНЕУ. - 1999.

5. Панкевич Л.В. Державне казначейство: від контролю до оптимізації розподілу фінансових ресурсів.// Регіональна економіка. - 1999.

6. Попруга М.П. Фінансовий контроль як складова бюджетного процесу // Фінанси України. - 1998.

7. Романів М.В. Роль Міністерства фінансів у забезпеченні контролю за рухом фінансових ресурсів держави // Фінанси України. - 1998.

8. Романів М.В. Роль фінансового контролю за використанням бюджетних коштів // Фінанси України. - 1999.

9. Стефанюк І.Б. Державне управління і фінансовий контроль // Фінанси України. - 1999.

Размещено на Allbest.ru